Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/3455/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано судом: 10.04.2025. Зареєстровано: 10.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2025.

Номер судового провадження: 2-а/686/92/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/3455/25
		Провадження № 2-а/686/92/25 
		 
		       
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 квітня 2025 року                 м. Хмельницький
		                       Хмельницький міськрайонний суд 
		Хмельницької області в складі:
		головуючого судді Палінчака О.М.,
		при секретарі Цибульській Г.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
		встановив:
		06 лютого 2025 року представник ОСОБА_1  адвокат Михальчук М.І. подав до суду вказаний позов, в якому зазначив, що позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та мав статус військовозобов`язаного. З 26.12.2024 року позивач проходить військову службу та зарахований у штат військової частини НОМЕР_1 , відтак на заний час ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
		25.12.2024 року позивач був зупинений у м. Хмельницький працівниками Національної поліції та представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , як повідомили останні для перевірки військово-облікових документів. На вимогу працівників поліції та представників ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 надав свій електронний військово-обліковий документ у мобільному додатку «Резерв+», згідно якого вбачається, що він вчасно уточнив військово-облікові дані.
		Проте, 25.12.2024 року позивачу було запропоновано працівниками поліції разом з представниками відповідача прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_3 для перевірки всіх обставин.
		В подальшому, позивач пройшов військово-лікарську комісію та був мобілізований 26.12.2024 року лав Національної гвардії України для проходження військової служби.
		03.02.2025 року ОСОБА_1 довідався, що відносно нього відкрите виконавче провадження за постановою у справі про адміністративне правопорушення № 24946 від 27.12.2024 року винесеною ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Із вказаної постави зокрема, убачається, що «працівниками Національної поліції України був доставлений військовозобов`язаний ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході з`ясування було і встановлено, що в даного військовозобов`язаного ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ, чим порушив законодавство про обороно та мобілізаційну підготовку. В ході з`ясування обставин адміністративного правопорушення військовозобов`язаний ОСОБА_1 надав пояснення та зауваження до протоколу про адміністративне правопорушення, про те що впевнений що має військово-обліковий документ та надав його. Був затриманий поліцією та доставлений в ОМУДж та СП. Дані було оновлені вчасно».
		Представник позивачастверджує,що зазначенів оскаржуванійпостанові обставинине відповідаютьдійсності,оскільки позивач ані в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ані в порядку КУпАП не отримував жодних повісток про виклик для явки від відповідача для розгляду матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення.
		Разом з тим, відповідач 25.12.2024 року вручив ОСОБА_1 під особистий підпис повістку на відправку 26.12.2024 року, відповідно до якої він і був мобілізованим до лав НГУ. Також звертає увагу суду, що позивач був мобілізований 26.12.2024 року, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була прийнята відповідачем вже після мобілізації, а саме 27.12.2024 року, тому вказана постанова і не могла бути вручена ОСОБА_1 .
		Також, представник наполягає на тому, що правопорушення, в якому обвинувачується позивач, останній не вчиняв, оскільки до ІНФОРМАЦІЯ_3 він прибув маючи при собі електронний військово-обліковий документ згідно п. 2 Порядку № 559; пред`явлення витягу з «Резерв+» є виконанням військовозобов`язаним вимог частини 6 статті 22 Закону № 3543.
		У зв`язку з наведеним, представник позивача просить суд скасувати постанову № 24946 від 27.12.2024 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 .
		Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року за заявою позивача було забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови № 24946 від 27.12.2024 року, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 накладено штраф за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі № 686/3455/25.
		Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
		13 березня 2025 року представник позивача Михальчук М.І. подав до суду додаткові пояснення. 
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник Михальчук М.І. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав та просив їх задоволити.
		Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 всудове засіданняне з`явився,про часта місцерозгляду справиповідомлений належнимчином. У встановлений судом строк, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
		Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.
		27 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 24946 про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
		У вказаній постанові зазначено, що працівниками Національної поліції України був доставлений військовозобов`язаний ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході з`ясування було і встановлено, що в даного військовозобов`язаного ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ, чим порушив законодавство про обороно та мобілізаційну підготовку, а саме ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України». Дане правопорушення вчинене в особливий період (воєнного стану), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В ході з`ясування обставин адміністративного правопорушення військовозобов`язаний ОСОБА_1 надав пояснення та зауваження до протоколу про адміністративне правопорушення, про те що впевнений що має військово-обліковий документ та надав його. Був затриманий поліцією та доставлений в ОМУДж та СП. Дані було оновлені вчасно. 
		Позивач ОСОБА_1 стверджує, що на вимогу працівників поліції та представників ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач надав свій електронний військово-обліковий документ у мобільному додатку «Резерв+», згідно якого вбачається, що він вчасно уточнив військово-облікові дані.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону № 3543 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Так, частина 6 статті 22 Закону № 3543 передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби.
		Під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		При цьому, в даній статті унормовано, що вимоги, зазначені у частині 6 статті 22 Закону № 3543, стосовно проведення уповноваженими представниками ТЦК фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 року згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX .
		Стаття 210-1 КУпАП визначає покарання за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
		Крім того, положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
		Досліджуючи доводи позовної заяви суд зазначає, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі.
		За правилами пункту 2 Порядку № 559 військово-обліковий документ (ВОД) оформляється (створюється) та видається (замінюється):
		- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
		- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабміну від 16 травня 2024 року № 559.
		Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
		-Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
		-Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
		-Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
		ВОД в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
		Формування та відображення ВОД в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
		У ВОД в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).
		За правилами пункту 8-1 Порядку № 559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про ВОД в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
		Відповідно до пункту 9 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
		Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, «Резерв+» це Електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII.
		Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону № 1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
		Аналіз викладених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
		За таких обставин, пред`явлення мобільного додатку «Резерв+» є виконанням військовозобов`язаним вимог частини 6 статті 22 Закону № 3543.
		Не є спростованими обставини, що позивач 25.12.2024 року пред`явив представнику ІНФОРМАЦІЯ_3 електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов`язані, з 17.07.2024 року здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
		Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).
		Утім, відповідач не надав суду жодних доказів не пред`явлення позивачем 25.10.2024 року військово-облікового документу.
		Крім того, відповідачем не надано навіть відзиву на позов ОСОБА_1 .
		Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		За таких обставин справи, суд констатує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не довів правомірності притягнення скаржника до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
		У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
		Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
		Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
		У справі Надточій проти України (скарга №7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
		Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)
		Оскільки відповідач - суб`єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
		Отже, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.
		За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.12.2024 року № 24946 має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 62 Конституції України, ст. 210-1, 247, 288, КУпАП, ст.ст.2,7, 139, 243, 286, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
		ухвалив:
		Позовзадоволити.
		Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підполковника ОСОБА_2 ,№ 24946 від 27 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. 00 коп.
		Провадження у справі про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст рішення суду складено 08 квітня 2025 року.
		 
		Суддя:                                О.М. Палінчак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...