Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/12885/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 10.04.2025. Зареєстровано: 10.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/2433/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023000000002070

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 766/12885/23
		н.п 1-кп/766/2433/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		07.04.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області 
		в складі головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 , 
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за процедурою спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.11.2023 року за № 12023000000002070, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Республіка Молдова, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України-
		в с т а н о в и в:
		 
		У березні 2014 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням невстановлено, ОСОБА_6 , в порушення військової присяги, ст. ст. 17, 65Конституції України, ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України»,ст. 11 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних сил України», будучи військовослужбовцем Служби безпеки України та займаючи посаду командира групи 2 сектору 1 відділу 3 управління (з дислокацією в м. Сімферополь АР Крим) Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України, достовірно володіючи інформацією, що з лютого 2014 року РФ здійснюється військова агресія відносно України та вчиняються дії, направлені на зміну меж території України, перебуваючи в приміщенні актового залу ГУ СБ України у АР Крим за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, пров. Елеваторний, 6, враховуючи його професійні навички та обізнаність в сфері здійснення контррозвідувального захисту в сфері безпеки України, отримав пропозицію від невстановлених на даний час представників Федеральної служби безпеки РФ (далі - ФСБ РФ) щодо подальшого проходження служби на території АР Крим у новоствореній іноземній організації. Отримавши вказану пропозицію, ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на вчинення державної зради, перебуваючи на території АР Крим, з метою вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та свідомо, прийняв рішення зрадити військовій присязі під час збройного конфлікту та перейшов на бік ворога, добровільно вступивши на військову службу до створеного РФ незаконного окупаційного органу, так званої «служби безпеки Республіки Крим», з подальшою її реорганізацією у ФСБ РФ по Республіці Крим та місту Севастополю, тим самим вчинивши державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державної безпеки України, а саме перехід на бік ворога, тобто РФ в період збройного конфлікту.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 111 КК України, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід набік ворога в період збройного конфлікту.
		Крім того, приблизно о 08 годині 06.07.2022 ОСОБА_6 , будучи співробітником ФСБ РФ, разом із п`ятьма невстановленими представниками Збройних сил та інших збройних формувань РФ, прибув до будинку АДРЕСА_3 , який на праві приватної власності належить громадянину України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на той час постійно проживали та знаходились громадяни України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які не брали участь у бойових діях та відносилися до категорії цивільного населення.
		Після чого, ОСОБА_6 , діючи спільно та узгоджено із зазначенимиособами, незаконно проник до вказаного житлового приміщення та почавпроводити у ньому обшук.
		Під час проведення обшуку ОСОБА_6 , усвідомлюючи свій статус як представника окупаційної влади, та невстановлені представники Збройних сил та інших збройних формувань РФ, діючи за попередньою змовою, реалізовуючиспільний умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном,діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно розуміючи, що вони єучасниками збройного конфлікту та діють в умовах збройної агресії РФ протиУкраїни та перебувають на території, яка окупована і контролюється РФ,використовуючи обставини та умови збройного конфлікту, усвідомлюючи, ОСОБА_11 є цивільною особою та перебуває під захистом Конвенції,протиправно, в порушення вимог ст. ст. З, 27, 33 Конвенції, ст. 51 Додатковогопротоколу І, ст. ст. 28, 46, 47 Положення про закони і звичаї війни на суходолі,знаючи про заборону мародерства, грабежу, конфіскації майна у цивільного населення, демонструючи ОСОБА_7 та іншим присутнім під час обшуку особам вогнепальну зброю та подолавши таким чином можливість будь-якого опору з боку потерпілого, відкрито, протиправно заволодів майном ОСОБА_7 , а саме: зовнішнім жорстким диском Seagate Basic 5TB USB 3.0External Black, ноутбуком Microsoft Surface Pro X/Microsoft SQl/8Gb ОЗП,мобільним телефоном Realme C21Y 4/64 GB Black (RMX3263), ноутбуком Asus X75VC (X75VC-TY014D) White, грошовими коштами у розмірі13000 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 58058 гривень 15 копійок, чим вчинив разом із невстановленими військовослужбовцями РФ порушення законів та звичаїв війни, що передбаченіміжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВерховноюРадою України.
		Також, у ході обшуку ОСОБА_6 та указаними особами відшукано тавилучено у ОСОБА_7 червоно-чорний прапор із символікою «Правогосектору» та подяку від ГО «Правий сектор», у зв`язку із чим у ОСОБА_6 виник умисел на вчинення жорсткого поводження стосовно ОСОБА_7 шляхом його незаконного затримання, позбавлення волі та застосування фізичного і психологічного насильства.
		Так, після проведення обшуку, приблизно о 08 годині 40 хвилин 06.07.2022 ОСОБА_6 , усвідомлюючи свій статус як представника окупаційної влади, та невстановлені представники Збройних сил та інших збройних формувань РФ, діючи за попередньою змовою, реалізовуючи спільний умисел, направлений назастосування стосовно патріотично налаштованих громадян України фізичногота психологічного насильства, діючи умисно, з мотивів ненависті допатріотичної проукраїнської позиції громадян України, достовірно розуміючи,що вони є учасниками збройного конфлікту та діють в умовах збройної агресіїРФ проти України та перебувають на території, яка окупована і контролюєтьсяРФ, використовуючи обставини та умови збройного конфлікту, усвідомлюючи,що ОСОБА_7 має свідому проукраїнську позицію, є цивільною особою таперебуває під захистом Конвенції, протиправно, в порушення вимог ст. ст. З, 31,32, 33 Конвенції, ст. 51 Додаткового протоколу І, проти волі потерпілого,застосовуючи відносно ОСОБА_7 фізичне насильство у виглядізаламування рук, вивели потерпілого з будинку, посадили на заднє сидінняавтомобіля УАЗ Патріот та доставили його до місця несвободи, а саме доприміщення Херсонського ізолятору тимчасового утримання, розташованого заадресою: м. Херсон, вул. Теплоенергетиків, 3, з метою його подальшого незаконного утримання, пов`язаного із застосуванням психологічного тафізичного насильства.
		У подальшому невстановлені представники Збройних сил та іншихзбройних формувань РФ, діючи за попередньою змовою, продовжуючиреалізовувати спільний із ОСОБА_6 умисел, направлений на здійсненняфізичного та психічного насильства стосовно цивільних осіб, які маютьпатріотично налаштовану проукраїнську позицію, утримували ОСОБА_7 з 06.07.2022 по 29.08.2022 проти його волі у камерних приміщеннях другогоповерху будівлі Херсонського ізолятору тимчасового утримання, розташованогоза адресою: м. Херсон, вул. Теплоенергетиків, 3, застосовуючи до потерпілогопсихологічне насильство у вигляді погроз фізичною розправою та фізичненасильство у вигляді подавання струму через тіло, чим вчинили жорстокеповодження із ОСОБА_7 , заподіявши потерпілому сильний фізичний більта страждання.
		Суд кваліфікує дії обвинувуаченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, тобто у вчиненні жорстокого поводження з цивільним населенням та інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
		Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_6 у зв`язку з його ухиленням від органу досудового розслідування та суду.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.11.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у кримінальному провадженні № 12023000000002070 від 06.11.2023 року.
		Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Згідно із ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.03.2024 року кримінальне провадження відносноОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст. 111, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України, проведеновідповідно до ч.3 ст.323 КПК України, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia).
		Повідомлення, виклики та процесуальні документи відносно ОСОБА_6 здійснювались усіма можливими способами, зокрема шляхом оприлюднення їх у газеті "Урядовий кур`єр", офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та Херсонського міського суду Херсонської області, що відповідає встановленим вимогам кримінального процесуального законодавства.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його намір ухилитися від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 вважає недоведеною винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, оскільки на її думку, стороною обвинувачення не було доведено, без розумного сумніву, вину ОСОБА_6 у пред`явленому йому обвинуваченню, зазначила, що жодний свідок не зміг підтвердити, що ОСОБА_6 писав заяву про перехід на службу до органів ФСБ, та що він, дійсно, перейшов на бік ворога. Також зазначила, що протоколи впізнання зі свідками є недопустими доказами, оскільки в них не зазначено за якими ознаками свідки впізнали ОСОБА_6 . Просила суд ухвалити виправдувальний вирок.
		Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги досліджені у судовому засіданні, а саме:
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеними із свідком ОСОБА_12 з фото таблицями, як додатками до цих протоколів, згідно якого, вказаний свідок впізнав серед інших фотокарток ОСОБА_6 як співробітника ФСБ РФ;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеними із свідком ОСОБА_13 з фототаблицями, як додатками до цих протоколів, згідно якого, вказаний свідок впізнав серед інших фотокарток ОСОБА_6 як співробітника ФСБ РФ;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеними із потерпілим ОСОБА_7 з фототаблицями та відеозаписом, як додатками до цих протоколів, згідно якого, вказаний свідок впізнали серед інших фотокарток ОСОБА_6 як співробітника ФСБ РФ, який проводив обшук у нього вдома;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеними із свідком ОСОБА_9 , з фототаблицями, як додатками до цих протоколів, згідно якого, вказаний свідок впізнали серед інших фотокарток ОСОБА_6 як співробіника ФСБ РФ, який проводив обшук у неї вдома та забрав її майно;
		- протоколомпред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеними із свідком ОСОБА_8 , з відеозаписом та фототаблицями, як додатками до цих протоколів, згідно якого, вказаний свідок впізнали серед інших фотокарток ОСОБА_6 як співробіника ФСБ РФ, який проводив обшук у неї вдома та забрав її майно;
		- висновком судово-товарознавчої експертизи № 5209/23 від 03.10.2023 року, відповідно до якого ринкова вартість, з урахуванням зносу, зовнішнього жостокого диску SeagateBasic 5 TB, становить 2781,67 грн., ноутбука MicrosoftSurfaceProX/MicrosoftSQ1/8Gb становить 31840,38 грн., мобільного телефону  Realme С21Y 4/64 GBBlack становить 3065,98 грн., ноутбук AsusX75VC становить 7370,12 грн. Загальна ринкова вартість об`єктів дослідження становить 45058,15 грн.;
		-протоколом огляду від 20.10.2023 року з фотознімками з екрану, оптичним диском та роздрукованими виявленими документами, як додатки до нього, об`єктом огляду якого було загальнодоступні Інтернет ресурс з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням https://egrul.nalog.ru/index.html/, на якому було виявлено відомості із Єдиного державного реєстру юридичних осіб зі всіма банківськими та платіжними реквізитами, в тому числі Выписка из Единого государственного реестра юридических лиц управления Федеральной службы Безопасности Российской федерации по республике Крым и городу Севастополю №ЮЭ9965-23-146886389 от 20.10.2023»;
		- Выпиской из Единого государственного реестра юридических лиц управления Федеральной службы Безопасности Российской федерации по республике Крым и городу Севастополю №ЮЭ9965-23-146886389 от 20.10.2023»;
		- Особовими картками співробітників СБУ, серед яких значиться ОСОБА_6 , де зазначено відомості щодо проходження ним військової служби у СБУ;
		- розпорядженням СБУ № 44 від 24.03.2014 року, відповідно до якого військовослужбовці СБУ, які проходять військову службу в органах, підрозділах, закладах, установах СБУ, що дислоковані в Автономній республіці Крим, до 30.03.2014 року прибути до підрозділів Центрального управління СБУ, що здійснюють організаційно-методичне управління відповідними напрямами оперативно-службової діяльності;
		- розпорядженням СБУ № 68 від 21.04.2014 року, відповідно до якого було створено робоча група, яка мала організувати та забезпечити до 21.05.2014 року реалізацію заходів Плану організації виконання Указу Президента України від 24.03.2014 року № 339 в частині, що стосується СБУ;
		- наказом СБУ № 834-ос від 25.04.2014 року, відповідно до якого на майора ОСОБА_6 , було накладено стягнення у вигляді звільнення з військової служби за порушення Військової присяги та службову невідповідність;
		- наказом Головної служби Безпеки України СБУ № 861-ос від 25.04.2014 року ОСОБА_6 було звільнено з військової служби за п. е п. 62 (63) (через службову невідповідність) із зняттям з військового обліку, виключивши зі списків особового складу з 25.04.2014 року;
		- листом Департаменту інформації Служби Зовнішньої розвітки України, відповідно до якого управління федеральної служби безпеки російської федерації по Республиці Крим та м. Севастополь створено у квітні 2014 року після анексії росією Автономної Республіки Крим (АРК) та розташоване за адресою: м. Сімферополь, бул. І.Франка, 13 а, де ОСОБА_6 з позивним  ОСОБА_14 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , наданими в судовому засіданні, в яких він зазначив, що під час окупації м. Херсона, він з родиною перебував в м. Херсоні, 06.07.2022 року до нього до дому в м. Херсоні прибули п`ять озброєних російських військових, серед яких був ОСОБА_6 , та які, без його дозволу, зайшли до нього додому та почали робити в ньому обшук, нічого при цьому не пояснюючи. Обшук тривав приблизно годину. Вони знайшли та вилучили в нього в будинку: прапор «Правого сектору», два ноутбуки, жорсткі диски, мобільні телефони, особисті документи та гроші. Після обшуку російські військові заламали йому руки та примусово вивели його з будинку, посадили до машини та відвезли до Херсонського ізолятору тимчасового утримання за адресою: м. Херсон, вул. Теплоенергетиків 3, де його було поміщено до камери та де він утримувався 54 доби. Під час його утримання, його періодично викликали на допит, під час якого до нього застосовувалось психологічне насилля, а саме: йому погрожували застосуванням фізичного насилля, гвалтуванням, чи розстрілом. Під час одного з допитів, 09.07.2022 року, на якому був присутній ОСОБА_6 до нього було застосовано фізичне насилля у вигляді приєднання до тіла дротів та пропуску електроструму через тіло. При цьому, безпосередньо ОСОБА_6 приєднував ці дроти від електроприладу до нього особисто. Через 54 доби його відпустили, вилучені речі під час обшуку: ноутбук, гроші, жорсткий диск не повернули;
		- показаннями свідка ОСОБА_13 , наданими під час судового засідання, в яких він зазначив, що на час повномасштабного вторгнення російськими військами, у лютому  березні 2022 року він утримувався в Херсонській Північній виправній колонії № 90. Під час окупації виправна колонія була захоплена російськими військовими. В цей період його було примусово переведено до Даріївської виправної колонії, де російські військові катували його, застосовували фізичне насилля, та били. Він також бачив, що в камеру постійно заводили нових цивільних осіб, по яким було видно, що їх били та катували. Ці люди розповідали, що їх схопили російські військові, та катували. Також зазначив, що бачив серед російських військових, які були присутні у виправній колонії ОСОБА_6 , якого він впізнав за фотокартками на досудовому слідстві;
		- показаннями свідка ОСОБА_15 , наданими під час судового засідання, в яких він зазначив, що станом на 2014 рік він проходив службу в органах СБУ, який розташовувався в АРК Крим, разом з ОСОБА_6 . В цей період мало місце події, спрямовані на тимчасову окупацію АР Крим, захват державних органів російськими військами. В березні 2014 року один із російських співробітників ФСБ зібрав нараду з співробітниками підрозділу СБУ та запропонував декілька варіантів: або добровільно перейти до знов створеного органу «служби безпеки Республіки Крим», та відразу написати заяву про прийняття на роботу, або звільнитись. Тим хто не погоджувався перейти співпрацювати з новою владою запропонували в найближчий час зібрати речі, та покинути територію АР Крим. Були співробітники, які відразу писали заяви про прийняття на службу. Тих хто не погодився перейти, відсторонили від служби, відвели в інший кабінет, вільно переміщатися по території будівлі заборонили. Він не бачив як писав ОСОБА_6 заяву про прийом на роботу до новоствореного органу ФСБ, але впевнений, що він погодився на співпрацю з новою владою, оскільки він продовжив кожного дня ходити на роботу, що інші, хто не погодився, робити не могли. В цей час від центрального апарату СБУ надійшов наказ про необхідність з`явитись до центрального органу в м. Києві, що він й зробив, однак ОСОБА_6 до м. Києва не повернувся. Знає, що ОСОБА_6 залишився на окупованій території, та за їх відомостями він продовжує проходити службу в органах ФСБ в АР Крим;
		- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_16 , наданими під час судового засідання;
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , наданими в судовому засіданні, в яких він зазначив, що станом на 2014 рік він проходив службу в органах Головного Управління СБУ, який розташовувався в АРК Крим. В цей період мали місце події, спрямовані на тимчасову окупацію АР Крим. В Головному управлінні СБУ АРКрим знаходились люди, які були, як потім з`ясувались, представниками ФСБ РФ, та за участю яких проводились наради. На цих нарадах в березні 2014 року співробітники ФСБ пропонували перейти до органів служби безпеки республіки Крим чи РФ, роздавались заяви про прийняття на посаду. Тим, хто не хотів перейти, пропонувалось здати речі та звільнитись. Також в цей час Центральним органом СБУ України був винесений наказ про повернення всіх співробітників СБУ АРК до центральних органів СБУ в м. Києві, та надавались накази про переведення на інші посади в м. України.
		- показаннями свідка ОСОБА_18 , наданими під час судового засідання, в яких він зазначив, що станом на 2014 рік він проходив службу в органах СБУ, який розташовувався в АР Крим, в одному підрозділі з ОСОБА_6 . В цей період мали місце події, спрямовані на тимчасову окупацію АР Крим, захват державних органів російськими військами. В березні 2014 року якийсь російський співробітник ФСБ РФ проводив нараду, на якій запропонував перейти на службу до знов створеного органу «служби безпеки АР Крим», прийняти присягу на вірність народу АР Крим або звільнитись. Пропозиція була добровільною, нікого не змушували переходити до нового органу. Тим, хто погоджувався роздали заяви про прийом на роботу та присягу. Тих хто не погоджувався відвели в окремий кабінет, надали декілька днів для того, щоб зібрати речі, здати зброю, та покинути АР Крим, вільного доступу до інших кабінетів будівлі вони не мали. Він не бачив як ОСОБА_6 писав заяву, однак, бачив, як ОСОБА_6 продовжував ходити на роботу та мав доступу до тих місць в будівлі куди інших, хто не погоджувались на співпрацю, вже не допускали. Поки він здавав речі, бачив, як інші співробітники, які залишились працювати в новому підрозділі ФСБ РФ, зокрема й ОСОБА_6 , допускались до проведення спецзаходів на відміну від інших осіб, які на це не погоджувались . Також по деяким відео, які були у відкритому доступі в Інтернеті впізнав ОСОБА_6 як особу який мав відношення до подій, що були пов`язані з окупацією м. Херсона російськими військами.
		- показаннями свідка ОСОБА_9 , в яких вона зазначила, що станом на початок повномасштабного вторгнення російською федерацією м. Херсона у 2022 році вона з родиною перебувала в себе вдома в м. Херсоні. 06.07.2022 року до них додому в м. Херсоні прибули п`ять озброєних російських військових, серед яких був ОСОБА_6 , та які, без її дозволу, потрапили до них додому та почали робити в ньому обшук, нічого не пояснюючи. Обшук тривав приблизно годину, при цьому також здійснювався їх допит. Безпосередньо ОСОБА_6 здійснював допит її чоловіка, та її. Під час обшуку в її будинку, російські військові знайшли : український прапор, ноутбуки, жорсткі диски, мобільні телефони та гроші. Після цього російські військові схопили її чоловіка та примусово вивели його з будинку, посадили до машини та кудись відвезли. При цьому ОСОБА_6 одягав на чоловіка кайданники. Вона намагалась з`ясувати у російських військових куди його відводять, та де його тримають, однак їй нічого не казали. Майже через 2 місяці її чоловік повернувся додому, при цьому він був дуже виснажений, казав, що його там били, застосовували катування. Він розповів, що перебував у Херсонському ізолятору тимчасового утримання за адресою: м. Херсон, вул. Теплоенергетиків 3. Також зазначила, що вилучені речі, російські військові їм не повернули;
		- показаннями свідка ОСОБА_8 , в яких вона зазначила, що станом на початок повномасштабного вторгнення російською федерацією м. Херсона у 2022 році вона з родиною перебувала в себе вдома в м. Херсоні. 06.07.2022 року до них додому в м. Херсоні прибули п`ять озброєних російських військових, серед яких був ОСОБА_6 , та які, без її дозволу, потрапили до них додому та почали робити в ньому обшук, нічого не пояснюючи. Обшук тривав приблизно годину. Під час обшуку військові знайшли та вилучили: український прапор, ноутбуки, жорсткі диски, мобільні телефони та гроші. Після обшуку російські військові схопили її сина та примусово вивели його з будинку, погрожуючи автоматом та посадили до машини та кудись відвезли. З розмов між військовими, вона зрозуміла, що ОСОБА_6 був серед них головним, оскільки інші особи виконували його накази. Вона ходила до російського командування та намагалась з`ясувати у них де знаходиться її син. Їй або нічого не відповідали, або казали «чекайте». Приблизно через 2 місяці її син повернувся додому. Коли він повернувся додому, він був дуже виснажений, казав, що його там били током.
		Оцінюючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Посилання захисника на те, що фактичні обставини справи та докази, надані стороною обвинувачення, не підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає безпідставними виходячи з наступного.
		Так, усі надані в підтвердження вини ОСОБА_6 стороною обвинувачення докази, в тому числі показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , які підтвердили факт отримання відкритої пропозиції на загальній нараді від невстановлених представників Федеральної служби безпеки РФ щодо подальшого проходження служби на території АР Крим, а також факт подальшої роботи ОСОБА_6 в цьому новоствореному органі та виконання спеціальних заходів, та невиконання ним наказу щодо повернення до підконтрольної частини території України підтверджують факт вчинення ним державної зради. Інші письмові докази, зокрема, й загальнодоступні джерела інформації про створення «Управления Федеральной службы безопасности росийской федерации по республике Крым и городу Севастополю», суд також оцінює відповідно до вимог ст.99 КПК України, а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані про діяльність ОСОБА_6 , як військовослужбовця Служби безпеки України, достовірними доказами обвинувачення, а тому кладе в основу свого вироку.
		Воєнна окупація невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим - мала відкритий характер, а тому ОСОБА_6 , як військовослужбовець Служби Безпеки України, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
		Таким чином, всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 111 КК України ( в редакції на момент вчинення злочину) та ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України, а саме: у державній зраді, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід набік ворога в період збройного конфлікту, а також у вчиненні жорстокого поводження з цивільним населенням та інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
		Як на підставу для визнання протоколів впізнання зі свідками захисник посилається на порушення процесуального порядку при проведенні зазначеної слідчої дії. Однак, ці заперечення зводяться до незгоди з оцінкою результатів цієї слідчої дії, яка надана стороною обвинувачення, що не є підставою для визнання цих доказів недопустимими, та спростовуються матеріалами провадження.
		Статтею 228 КПК України закріплено процесуальний порядок проведення такої слідчої дії як пред`явлення особи для впізнання.
		Перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 228 КПК України).
		Із протоколів пред`явлення особи для впізнання вбачається, що на виконання вказаних вимог процесуального закону, перед проведенням слідчої дії у осіб, які будуть здійснювати впізнання,попередньо було з`ясовано чи можуть вони впізнати осіб, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цих осіб, а також про обставини, за яких вони бачили цих осіб, на що вони повідимили певні зовнішні ознаки та вказала на обставини, які стосувались цього кримінального провадження. В ході слідчої дії свідкам ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , кожному окремо,для впізнання було пред`явлено по декілька осіб, які не мали різких відмінностей у віці, зовнішності, зрості, кольорі шкіри, тілобудові, порівняно з ОСОБА_6 , що повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 228КПК України. Аналогічна позиція з цього приводу наведена в Постанові ВС від 17.08.2023 року по справі № 522/8270/19.
		За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 111, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК Українизнайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
		При призначенні певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкціяхч.1 ст. 111, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України віднесено до особливо тяжких, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого та спричинені наслідки.
		Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він є раніше не судимою особою; відомості про наявність утриманців відсутні; дані про його перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні, перебуває у розшуку з 07.11.2023 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК .
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинувачен ОСОБА_20 суд визнає вчинення злочину за ч.2 ст.28 ч.1 ст. 438 КК України з використання умов воєнного стану.
		При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно якої - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.
		Тож, враховуючи наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_6 переховується від суду, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, їх невідворотних наслідків, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, з урахуванням особи обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.1 ст. 111 КК України(вредакції статті,що діялана моментзлочину),та ч.2ст.28,ч.1ст.438КК України лише в умовах ізоляції його від суспільства.
		Крім того, відповідно до ст. ст.51,54 КК України, враховуючи вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину і наявність у нього спеціального звання майор міліції, суд вважає за необхідне застосувати до нього позбавлення цього спеціального звання.
		Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України,або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
		Речові докази, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів,суду не представлені.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
		Враховуючи, що редакція статті, за якою обвинувачується обвинувачений ОСОБА_6 не передбачала таку міру покарання як конфіскація майна станом на час вчинення злочину, судом така міра покарання не призначається, арешт ,накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 року на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , підлягає скасуванню.
		Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст. 111 КК України (в редакції статті, що діяла на момент злочину), ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 ККта призначити покарання:
		- За ч. 1 ст. 111 КК України (вредакції Закону№ 1183-VIIвід 08квітня 2014року)у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років, із позбавленням військового звання майор відповідно до ст. 54 КК України;
		- за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України у виді позбавлення волі на строк 11 (одиннадцять) років.
		Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань призначити  ОСОБА_6  остаточне покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі із позбавленням військового звання майор.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2023 року - залишити без змін, до затримання обвинуваченого  ОСОБА_6 та приведення вироку до виконання.
		Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі  ОСОБА_6 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2023 року на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , а саме: -автомобіль NISSAN QASHQAI, номер кузова НОМЕР_1 , 2007 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль SKODA FABIA ELEGANCE 1.4, номер кузова НОМЕР_3 , 2007 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4  скасувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		        Суддя        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...