Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4017/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 10.04.2025. Зареєстровано: 10.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2025.
Дата набрання законної сили: 12.02.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/4017/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
		представників учасників справи:
		Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" - Воронков В.О.,
		Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - Делявська Г.М.,
		Офісу Генерального прокурора - Кудіна Т.А.,
		Державної казначейської служби України - не з`явився
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Офісу Генерального прокурора
		на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 (суддя Літвінова М.Є.)
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (колегія суддів: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П., Тищенко О.В.)
		у справі за позовом Приватного підприємства "Дінекс-Трейд" (далі - ПП "Дінекс-Трейд")
		до відповідачів:
		1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА або Агентство),
		2) Офісу Генерального прокурора
		про стягнення 3 500 212,09 грн.
		СУТЬ СПОРУ
		1.          У справі, що переглядається, ПП "Дінекс-Трейд" та ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" уклали договір складського зберігання зерна; в подальшому слідчий суддя наклав арешт на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" та передав ці активи в управління АРМА для реалізації або передачі в управління за договором, які АРМА реалізувало та компенсувало ПП "Дінекс-Трейд" кошти за продаж зерна; після цього суд апеляційної інстанції скасував ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно та передання активів в управління АРМА, що стало підставою для звернення ПП "Дінекс-Трейд" з позовом до АРМА та Офісу Генерального прокурора про стягнення коштів. 
		2.          У травні 2022 року ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просило стягнути 3 500 212,09 грн майнової шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що прокуратура протиправно наклала арешт на зернові культури, належні позивачу, а АРМА протиправно здійснило продаж цього активу за ціною, значно нижчою від цін, які діяли на той момент на такі ж зернові культури врожаю 2018 року на внутрішньому ринку України.
		3.          Суд першої інстанції вимоги задовольнив, суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. 
		4.          Агентство та Офіс Генерального прокурора звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду, просили рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Скаржники вважають, що їх діях (бездіяльності) відсутній склад цивільного правопорушення, водночас відповідачі діяли в межах повноважень наданих Законом. 
		5.          Перед Верховним Судом у цій справі постало питання наявності/відсутності у діях АРМА та Офісу Генерального прокурора складу цивільного правопорушення.
		6.          Верховний Суд касаційні скарги залишив без задоволення, виходячи з таких мотивів.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		7.          Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к задовольнив клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим слідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генерального прокуратури України Шевченка А.Г. про накладення арешту: 
		1)          наклав арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Білгород-Дністровський елеватор" (далі - ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор") за адресами: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16; Одеська область, Татарбунарський район, с. Дивізія, вул. Колхозна, 20 А і Одеська область, Біляєвський район, с. Яськи, вул. Севастопольська, 18, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном; 
		2)          передав АРМА в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 - 24 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон "Про АРМА"), зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський Елеватор".
		8.          Метою накладення слідчим суддею цього арешту стало збереження конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		9.          На частину майна було також накладено арешт Господарським судом Одеської області у справі №916/328/19 за позовом ПП "Дінекс-Трейд" до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
		10.          Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.02.2019 у справі №916/328/19 задовольнив заяву ПП "Дінекс-Трейд" про забезпечення позову: наклав арешт на пшеницю 6 класу врожаю 2018 року у кількості 829 тон насипом, згідно з карткою кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.12.2018 до 16.01.2019 по ПП "Дінекс-Трейд", що зберігається на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", розташованого за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, з передачею її на відповідальне зберігання Приватному підприємству "Влахос".
		11.          Ця ухвала набрала законної сили 14.02.2019.
		12.          Господарський суд Одеської області рішенням від 07.05.2019 у справі №916/328/19 позов ПП "Дінекс-Трейд" задовольнив повністю: усунув перешкоди у здійсненні ПП "Дінекс-Трейд" права користування та розпорядження своїм майном шляхом зобов`язання ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" утриматися від вчинення будь-яких дій, що перешкоджатимуть ПП "Дінекс-Трейд" у здійсненні ним вантажо-розвантажувальних робіт, вивозу з території елеватора, розташованого за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, пшениці 6 класу врожаю 2018 року насипом у кількості 829 тон насипом згідно картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.12.2018 до 16.01.2019 по ПП "Дінекс-Трейд".
		13.          Господарський суд Одеської області у рішенні від 07.05.2019 у справі №916/328/19 встановив таке.
		14.          03.12.2018 ПП "Дінекс-Трейд" (як поклажодавець) та ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" (як зерновий склад) уклали договір №53/Т/18 складського зберігання зерна (далі - Договір №53/Т/18), за умовами якого:
		-          поклажодавець зобов`язується передати зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (далі - зерно) за заліковою вагою в кількості, яка визначається за фактичною кількістю зерна, що надійшла від поклажодавця, і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання, за необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством;
		-          строк зберігання зерна встановлено тривалістю до 30.04.2019;
		-          ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" (зерновий склад) взяло на себе зобов`язання із забезпечення належного зберігання зерна та здійснення його відпуску поклажодавцеві, забезпечення доступу поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання;
		-          зерновий склад - ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" не має права розпоряджатися зерном (його частиною) поклажодавця, крім випадків, передбачених законодавством та цим договором (п.5.1).
		15.          На виконання умов Договору №53/Т/18 ПП "Дінекс-Трейд" згідно з карткою кількісно-якісного обліку за формою-36 за період з 01.12.2018 до 16.01.2019 передало ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" на зберігання пшеницю 6-го класу у кількості 829 тон - спірне майно.
		16.          01.02.2019 ПП "Дінекс-Трейд" з метою реалізації своїх повноважень з розпорядження належною йому на праві власності сільськогосподарською продукцією звернувся до ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" з листом-вимогою про відвантаження на автотранспорт пшениці 6 класу у кількості 829 тон - об`єкта Договору №53/Т/18, проте попри численні звернення з вимогою про відвантаження переданої елеватору на зберігання пшениці 6 класу у кількості 845 тон, керівництво ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор" як усні, так і письмові вимоги ігнорує, директор та бухгалтер елеватора на телефонний зв`язок не виходять.
		17.          23.01.2019 ПП "Дінекс-Трейд" (як постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "-Південний торговий дім-" (далі - ТОВ "-Південний торговий дім-") (як покупець) уклали договір купівлі-продажу №20.01.20-1, за умовами якого:
		-           покупець приймає й оплачує пшеницю 6-го класу українського походження врожаю 2018 року насипом здорового товарного вигляду, без зернових шкідників, без цвілі, іншої прихованої зараженості, що відповідає вимогам якості існуючих ДСТУ; 
		-          передбачений договором товар складається з пшениці 6-го класу у кількості 845 тон +/-5%, у заліковій вазі за ціною 5 400 грн з ПДВ за одну тонну товару на загальну суму 4 563 000 грн з ПДВ; 
		-          постачальник підтверджує, що товар належить йому на праві власності та зберігається на території елеватора, розташованого по вул. Маршала Бірюзова, 16 у м. Білгород-Дністровському Одеської області, згідно з відомостями картки кількісно-якісного обліку за формою 36 за період з 01.12.2018 до 16.01.2019.
		18.          23.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ Консалтинг" (далі - ТОВ "РМ Консалтинг") на замовлення АРМА склало звіт про незалежну оцінку майна, об`єктом оцінки якого стало майно: пшениця вагою 2011,256 т, пшениця (зерносуміш) вагою 84,965 т, горох вагою 29,807 т, ячмінь вагою 4,596 т, насіння соняшника вагою 596,431 т, що зберігається на складах за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Маршала Бірюзова, буд. 16 (далі - Звіт про оцінку). 
		19.          Відповідно до Звіту про оцінку:
		-          вся інформація фінансового, економічного і технічного характеру, надана замовником чи уповноваженими ним особами, в усній чи письмовій формі, підтверджена чи не підтверджена документально, приймалася як достовірна; 
		-          оцінювач не проводив спеціальної перевірки її достовірності, у зв`язку з тим, що відповідальність за достовірність наданої інформації несе замовник, оцінювач не несе відповідальності за висновки, зроблені на основі наданої замовником інформації чи документів, що містять недостовірні відомості; при виконанні робіт оцінювач не проводив обміру представленого до оцінки майна, а користувався відомостями технічних паспортів (інвентаризаційних справ) або іншої наданої замовником документації і не несе відповідальності за відхилення фактичних даних відносно наданої замовником документації;
		-          вартість 1 (однієї) тони зерна складає 1 177,79 грн, а вартість 2011,256 тон - 2 368 841,23 грн.
		20.          Відповідно до офіційного сайту державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") 24.05.2019 останнє опублікувало оголошення стосовно продажу виявлених зернових культур в такій кількості: 
		-          пшениця - 1 741,256 мт (об`єм - 2 385,86 куб. м, натура - 0,7298232, вага - 1 741,256 тн), пшениця (зерносуміш) - 84,965 мт (об`єм - 116,39 куб. м, натура - 0,7300026, вага - 84,965 тн), горох - 29,807 мт (об`єм - 38,71 куб. м, натура - 0,7700077, вага - 29,807 тн), ячмінь - 4,596 мт (об`єм - 7,15 куб. м, натура - 0,6427972, вага - 4,596 тн), пшениця - 270,000 мт (об`єм - 360,00 куб. м, натура - 0,75, вага - 270,000 тн), насіння соняшника - 29,961 мт (об`єм - 103,30 куб. м, натура - 0,29, вага - 30,000 тн), насіння соняшника - 566,470 мт (об`єм - 1531,00 куб. м, натура - 0,37, вага - 566,500 тн) (згідно інспекційного звіту №PC/PC/L19AP231); 
		-          номер лоту: 352541; 
		-          стартова ціна: 3 777 460,32 грн; 
		-          місцезнаходження майна: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова 16.
		21.          28.05.2019 ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до АРМА з заявою №б/н про недопущення порушень законодавства України, у якій просило вжити в межах своїх повноважень заходи щодо скасування АРМА на 30.05.2019 аукціону, реєстраційний номер лота 352541, з реалізації зернових культур в частині майна, визначеного ухвалою Господарського Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/328/19 про забезпечення позову.
		22.          30.05.2019 відбулися торги за лотом №352541, переможцем яких, згідно з протоколом проведення електронних торгів №409118, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Карел-Груп" (далі - ТОВ "Карел-Груп"), ціна продажу 3 777 460,32 грн.
		23.          03.06.2019 АРМА (як продавець) і ТОВ "Карел-Груп" (як покупець) уклали договір купівлі-продажу активу №13 (далі - Договір купівлі-продажу №13), за умовами якого:
		-          у порядку та на умовах, визначених договором, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти активи за специфікацією, що є невід`ємною частиною договору (додаток) і сплатити за них певну грошову суму (п.1);
		-          місцезнаходження активів: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16 (п.2);
		-          реалізація активу здійснюється продавцем згідно з положеннями статей 1, 9, 21 Закону "Про АРМА" і на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к (п.3);
		-          ціна договору за активи становить 3 777 460,32 грн згідно з протоколом електронних торгів від 30.05.2019 №409118 (п.4).
		24.          У специфікації Договору купівлі-продажу №13 вказано найменування активу: зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території елеватора за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16; одиниця виміру, вага - 2727,124 мт.
		25.          Відповідно до листа Торгово-промислової палати (далі - ТПП) України щодо цін на сільськогосподарську продукцію від 17.10.2019 за №2598/08.0-7.3 станом на день проведення електронних торгів, діяли такі закупівельні оптові ціни на зернові культури врожаю 2018 року (СРТ-завод, грн/т З ПДВ), зокрема: пшениця фуражна 4-6 класів у межах 5 100-5 400 грн/т.
		26.          21.06.2019 АРМА листом №4541/1-33-19/6 повідомило ПП "Дінекс-Трейд" про те, що ч.8 ст.21 Закону "Про АРМА" передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, АРМА у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами; на цей час жодних рішень, які б скасовували арешт прийнятих в управління активів на адресу АРМА від прокурора або суду не надходило, у зв`язку з чим рекомендовано звертатися до слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду.
		27.          Київський апеляційний суд ухвалою від 25.09.2019 скасував ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к в частині накладення арешту на майно - пшеницю 6-го класу врожаю 2018 року насипом у кількості 829 тон, яка належить ПП "Дінекс-Трейд", та зберігається на території елеватора, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, з забороною вчинення будь-яких дій щодо відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном з передачею цього майна на відповідальне зберігання АРМА.
		28.          Київський апеляційний суд встановив таке:
		-          головне слідче управління Національної поліції України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні від 02.02.2019 №120190000000000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України (далі - КК);
		-          за доводами клопотання про накладення арешту досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "Агроінвестгруп" та підконтрольних їм елеваторів, зокрема ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили розкрадання ввіреного їм майна на підставі договорів складського зберігання майна (зернових культур), чим спричинили збитки державі та комерційним структурам в особливо великих розмірах;
		-          в рамках вказаного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: зернових культур, круп`яних та олійних культур, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", зокрема, за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, зазначивши, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів;
		-          при цьому постановою слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України Драчук Ю.П. від 04.02.2019 зазначене майно, а саме: зернові культури, крупяні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", зокрема, за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №120190000000000087;
		-          задовольняючи подане клопотання, слідчий суддя послався на доведеність стороною обвинувачення відповідності майна критеріям ст.98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК);
		-          відповідно до вимог ст.171 КПК законодавець зобов`язує сторону, яка звертається до суду з клопотання про арешт майна, зазначити таке: підстави і мету такого заходу забезпечення кримінального провадження згідно з положеннями ст.170 КПК та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинувачем, осудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 КПК;
		-          проте цих вимог закону прокурор не дотримався; зокрема, у клопотанні прокурора про арешт майна не зазначено кількості та виду зернових культур, які належить арештувати, та його власників; також у такому клопотанні відсутнє мотивування, за якими критеріями ст.98 КПК майно підпадає під ознаки речових доказів; до клопотання не долучено документів, які б свідчили про те коли, ким і на яких підставах були передані зернові культури на зберігання елеватору, зокрема, за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16;
		-          сторона обвинувачення в розумінні вимог ст.173 КПК не надала достатніх і належних доказів тих обставин, на які посилався у клопотанні прокурор, а слідчий суддя відповідно до ст.94 КПК належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення;
		-          що стосується постанови слідчого про визнання майна речовим доказом, то в ній також не зазначено конкретно які зернові культури та в якій кількості є речовим доказом у кримінальному провадженні, а також відсутнє мотивування, за якими критеріями ст.98 КПК майно підпадає під ознаки речових доказів, що позбавляє суд можливості провести аналіз та зробити висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою, визначеною п.1 ч.2 ст.170 КПК.
		29.          З ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №420/4005/20 вбачається, що після скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к ПП "Дінекс-Трейд" зверталося до АРМА та отримало відшкодування у порядку, передбаченому ч.8 ст.21 Закону "Про АРМА", у розмірі 976 387,91 грн за продаж 829 тон пшениці.
		Короткий зміст позовних вимог
		30.          У травні 2022 року ПП "Дінекс-Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просило стягнути 3 500 212,09 грн майнової шкоди.
		31.          ПП "Дінекс-Трейд" в обґрунтування позовних вимог зазначало, зокрема, таке:
		-          прокуратура протиправно наклала арешт на актив (зернові культури), що встановлено в ухвалі Київського апеляційного суду від 25.09.2019 у справі №757/5804/19-к;
		-          АРМА, не зважаючи на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/328/19 про накладення з метою забезпечення позову арешту на пшеницю 6 класу врожаю 2018 року у кількості 829 тон насипом, що зберігається на території елеватора (яку позивач надіслав АРМА напередодні аукціону), здійснило продаж активу за ціною, значно нижчою від цін, які діяли на той момент на такі ж зернові культури врожаю 2018 року на внутрішньому ринку України.
		-          якщо б його не було протиправно позбавлено відповідачами права на власний розсуд розпоряджатись своїм майном, він міг би отримати від реалізації своєї сільськогосподарської продукції 4 476 600,00 грн на підставі договору купівлі-продажу №20.10.20-1 від 23.01.2019, укладеного з ТОВ "-Південний торговий дім-";
		-          ці обставини є підставою у розумінні статей 22, 1166, 1176, 1190, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) для стягнення з відповідачів майнової шкоди у розмірі 3 500 212,09 грн (реальна вартість сільськогосподарської продукції згідно з договором купівлі-продажу №20.10.20-1 від 23.01.2019 у розмірі 4 476 600,00 грн за мінусом перерахованих (повернутих) АРМА грошових коштів у розмірі 976 387,91 грн, що були одержані від реалізації на аукціоні 30.05.2019 належної позивачу пшениці).
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		32.          Господарський суд міста Києва рішенням від 18.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, позовні вимоги задовольнив повністю.
		33.          Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлені обставини протиправного позбавлення ПП "Дінекс-Трейд" права на власний розсуд розпоряджатись своїм майном, наслідком чого стало неотримання прибутку (грошових коштів) від реалізації належної йому сільськогосподарської продукції, дозволяють застосувати такий спосіб захисту порушеного майнового права як відшкодування майнової шкоди.
		34.          Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована, зокрема, таким:
		-          підставою для передачі АРМА активів, визначених у ч.4 ст.21 Закону "Про АРМА", для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів АРМА саме для їх реалізації;
		-          спірне майно (зернові, круп`яні та олійні культури) за ухвалою слідчого судді від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к не передавалося АРМА виключно для його реалізації відповідним процесуальним документом; у мотивувальній частині ухвали слідчий суддя зазначив про необхідність збереження спірного майна як речового доказу у кримінальному провадженні №12019000000000087;
		-          за наявності у АРМА можливості вибору із декількох варіантів визначення порядку управління активами (згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к - майно передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління) АРМА належними та допустимими доказами не довело, що у цьому випадку єдиним можливим варіантом управління активом - сільськогосподарською продукцією, яка на час виникнення спірних правовідносин та реалізації майна 30.05.2019 зберігалась у спеціально відведеному для тривалого зберігання зерна місці - зерновому елеваторі, розташованому за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, була його реалізація; доказів на спростування цього відповідачі не надали;
		-          зміст ухвали Київського апеляційного суду від 25.09.2019 спростовує аргумент Офісу Генерального прокурора про недоведеність позивачем у розумінні статей 73, 74 ГПК допущеної бездіяльності чи протиправної діяльності при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018100110000013 з боку посадових осіб Офісу Генерального прокурора, підтверджуючи доводи ПП "Дінекс-Трейд" стосовно внесення прокурором клопотання про арешт майна до суду з порушенням вимог КПК та за недоведеності необхідності такого арешту, який явно порушує справедливий баланс між гарантованими законом інтересами підприємства, як власника майна, і завданням кримінального провадження;
		-          Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.02.2019 у справі №916/328/19 наклав арешт на належну ПП "Дінекс-Трейд" пшеницю, що зберігається на території елеватора, тобто встановлено обтяження щодо розпорядження відповідним майном на всій території України; про це судове рішення ПП "Дінекс-Трейд" повідомило АРМА ще до проведення електронних торгів шляхом направлення заяви від 28.05.2019 про недопущення порушень законодавства України; отримання цієї заяви, до якої була додана копія ухвали Господарського суду Одеської області від 14.02.2019, підтверджується, зокрема, змістом листа АРМА від 21.06.2019 за вих. №4541/1-33-19/6;
		-          з огляду на застосовані щодо майна заходи забезпечення (накладення арешту в межах справи №916/328/19, який має своїм правовим наслідком заборону на відчуження арештованого майна), що були чинні на час його продажу, за відсутності доказів їх припинення, дії АРМА призвели до незаконного вибуття з власності позивача майна - сільськогосподарської продукції;
		-          посилання АРМА на встановлений законодавством "принцип пріоритету кримінального арешту" відхиляється, оскільки останній не управнює АРМА на цілковите нівелювання правового значення ухвали про накладення арешту, винесеної за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК), враховуючи наявність у АРМА можливості вибору із декількох варіантів визначення порядку управління активами, визначених ухвалою про арешт майна, винесеною за правилами КПК;
		-          дії АРМА щодо реалізації активу ПП "Дінекс-Трейд" - сільськогосподарської продукції, за: недоведеності наявності єдиного можливого варіанту управління активом - його продажу з огляду на визначені ухвалою суду альтернативні варіанти порядку управління (для реалізації або передачі в управління за договором); наявності ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно позивача у справі №916/328/19; обізнаності АРМА з цим процесуальним документом, виключають законність втручання АРМА у право власності позивача шляхом продажу його активу;
		-          ПП "Дінекс-Трейд" було протиправно позбавлено права на власний розсуд розпоряджатись своїм майном, наслідком чого стало неотримання прибутку (грошових коштів) від реалізації належної йому сільськогосподарської продукції;
		-          на підставі листа ТПП України від 17.10.2019 №2598/08.0-7.3 та договору купівлі-продажу №20.01.20-1, укладеного з ТОВ "-Південний торговий дім-", суд встановив, що вартість спірної пшениці 6-го класу у кількості 829 тон станом на день проведення електронних торгів складала 4 476 600,00 грн (829 тон пшениці 6-го класу х 5 400 грн);
		-          після скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к ПП "Дінекс-Трейд" отримало від АРМА відшкодування у розмірі 976 387,91 грн за продаж 829 тон пшениці;
		-          обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що ПП "Дінекс-Трейд" завдано збитки в розмірі 3 500 212,09 грн (реальна вартість сільськогосподарської продукції - 4 476 600,00 грн за мінусом повернутих АРМА грошових коштів - 976 387,91 грн, що були одержані від реалізації на аукціоні 30.05.2019 належної позивачу пшениці); ця сума підлягає стягненню на користь позивача.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги, інших заяв учасників справи
		35.          20.08.2024 Офіс Генерального прокурора через систему Електронний Суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Дінекс-Трейд".
		36.          Офіс Генерального прокурора посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а саме:
		-          суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме ст.1173, 1174 ЦК у співвідношенні зі ст.46 Закону "Про зерно та ринок зерна в Україні", ст.20 Закону "Про прокуратуру", а також суди недотрималися приписів процесуального права статей 236, 282 ГПК;
		-          суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у пунктах 5.9, 5.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №916/978/19: необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій цього органу, наявності шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.1173 ЦК; позивач при передачі зернових культур для зберігання здійснював господарську діяльність на власний ризик, а тому майнові втрати не можуть покладатися на державу;
		-          суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18: доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача; причинний зв`язок, як обов`язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
		37.          21.08.2024 АРМА через систему Електронний Суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Дінекс-Трейд".
		38.          АРМА посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК, та вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень з огляду на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм ст.21 Закону "АРМА" у подібних правовідносинах, а саме, щодо визначення порядку управління рухомим майном (зерновими культурами) на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості у випадку, коли в рішенні суду про передачу арештованого майна в управління АРМА чітко не визначено порядок управління таким майном, а зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території елеватора передано АРМА для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону "Про АРМА".
		39.          У касаційній скарзі АРМА зазначає, що суди попередніх інстанцій не встановили, у чому саме полягає незаконність рішень, дій чи бездіяльності АРМА, як органу державної влади.
		40.          05.09.2024 надійшов відзив Казначейства на касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та АРМА, в якому просить їх задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
		41.          У відзиві Казначейство зазначає, зокрема, таке:
		1)          щодо відсутності законних підстав для відшкодування майнової шкоди:
		-          необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових чи службових осіб; Верховний Суд у постановах від 29.08.2018 у справі №686/16161/16-ц, від 04.07.2018 у справі №641/2328/17, від 22.03.2018 у справі №638/13100/14-ц, від 23.11.2019 у справі №308/1990/16-ц зазначив про неможливість відшкодування шкоди у разі відсутності судового рішення про визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності державного органу чи конкретної посадової (службової) особи державного органу (заподіювач шкоди);
		-          належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення, що набрало законної сили; позивач не довів, а суди попередніх інстанцій не встановили, у чому саме полягає незаконність рішень, дій чи бездіяльності відповідачів у цій справі, як органів державної влади;
		2)          щодо помилкових висновків судів попередніх інстанцій про стягнення судового збору з Державного бюджету України, який не відповідає приписам ГПК: суд першої інстанції зазначив, що за приписами ст.129 ГПК витрати зі сплати судового збору варто покласти на відповідачів; втім, ст.129 ГПК не передбачає підстав для стягнення судового збору з Державного бюджету України;
		3)          щодо незаконності і необґрунтованості оскаржуваних рішень в частині порушення норм процесуального права:
		-          суд стягнув з Державного бюджету України через Казначейство на користь ПП "Дінекс-Трейд" майнову шкоду та судовий збір; такий спосіб стягнення є помилковим;
		-          Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 дійшла висновку про те, що необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, процесуальний закон не встановлює, оскільки такі відомості за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення;
		-          суди в оскаржуваних рішеннях фактично визначили спосіб його виконання (стягнення "через Казначейство"), однак всупереч ч.6 ст.238 ГПК не навели обґрунтування необхідності обрання такого способу; резолютивна частина рішення не повинна містити відомості про суб`єкта його виконання.
		42.          16.09.2024 надійшов відзив ПП "Дінекс-Трейд" на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
		43.          ПП "Дінекс-Трейд" у відзиві на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора зазначає, зокрема, таке:
		-          суди попередніх інстанцій правильно врахували обставини, встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 07.05.2019 у справі №916/328/19, яке набрало законної сили, щодо правової природи порушеного речового права ПП "Дінекс-Трейд" як власника певної сільськогосподарської продукції;
		-          посилаючись на неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, Офіс Генерального прокурора не врахував, що майнові вимоги позивача у вказаній справі були задоволені частково з посиланням на те, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази; спірні правовідносини у справі №920/715/17 не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі, в якій регулювання спірних правовідносин здійснюється нормами Закону "Про АРМА";
		-          Офіс Генерального прокурора не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.11.2021 у справі №686/31901/19, за позовом фізичної особи до держави Україна, в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої йому постановленням ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області: позов до держави України в особі суду про відшкодування шкоди не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства, оскільки оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається;
		-          Верховний Суд у постанові від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 (за позовом фермерського господарства "Дінекс-Агро" до АРМА, Офісу Генерального прокурора про стягнення майнової шкоди) надав правову оцінку подібним спірним правовідносинам; позов був заявлений до тих самих відповідачів з одних і тих самих підстав, а саме: виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к; замовлення АРМА 23.05.2019 ТОВ "РМ-Консалтинг" звіту про незалежну оцінку майна, об`єктом оцінки якого стало майно, що зберігається на складах за адресою: Одеська область, місто Білгород- Дністровський, вулиця Маршала Бірюзова, буд. 16; проведення 30.05.2019 аукціону, реєстраційний номер лота 352541 з реалізації лоту "Зернові культури"; наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 у справі №916/327/19 за позовом ФГ "Дінекс-Агро" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якою задоволено заяву господарства про забезпечення позову тощо; відповіді на поставлені Офісом Генерального прокурора питання містяться у цій постанові;
		-          Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 розглянув спір за позовом ПП "Дінекс-Трейд" до АРМА, Офісу Генерального прокурора за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Державної казначейської служби України, про стягнення 4 663 749,94 грн майнової шкоди;
		-          наведені Офісом Генерального прокурора доводи та міркування не спростовують обставин безпосередньої причетності відповідачів до незаконного відчуження чужого майна за "значно заниженою ціною, що завдало позивачу майнової шкоди"; рішення судів попередніх інстанцій є законними й обґрунтованими.
		44.          16.09.2024 надійшов відзив ПП "Дінекс-Трейд" на касаційну АРМА, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
		45.          Доводи, викладені ПП "Дінекс-Трейд" у відзиві на касаційну скаргу АРМА, є подібними доводам, викладеним у відзиві на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора.
		Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
		46.          Верховний Суд ухвалами від 02.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами АРМА та Офісу Генерального прокурора, розгляд касаційних скарг призначив у відкритому судовому засіданні на 25.09.2024.
		47.          25.09.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч.2 ст.302 ГПК.
		48.          Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 05.12.2024 справу №910/4017/22 повернув відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
		49.          Верховний Суд ухвалою від 10.12.2024 прийняв справу до провадження, розгляд справи призначив на 08.01.2025.
		50.          Судове засідання, призначене на 08.01.2025, не відбулося у зв`язку з тим, що питання про відвід колегії суддів у справі №910/4017/22 не було вирішене.
		51.          Верховний Суд ухвалою від 10.01.2025 повідомив учасників справи, що розгляд справи відбудеться 05.02.2025.
		52.          Верховний Суд ухвалою від 05.02.2025 оголосив перерву у розгляді справи до 12.02.2025.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Щодо порядку управління майном
		53.          Суди попередніх інстанцій зазначили, що спірне майно (зернові, круп`яні та олійні культури) ухвалою слідчого судді від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к не передавалося АРМА виключно для його реалізації; у мотивувальній частині ухвали слідчий суддя зазначив про необхідність збереження спірного майна як речового доказу у кримінальному провадженні; за наявності у АРМА можливості вибору із декількох варіантів визначення порядку управління активами (згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к) АРМА належними та допустимими доказами не довело, що у цьому випадку єдиним можливим варіантом управління активом була його реалізація. Суди також врахували, що АРМА було обізнане про те, що Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.02.2019 у справі №916/328/19 наклав арешт на належну ПП "Дінекс-Трейд" пшеницю, що зберігалася на території елеватора.
		54.          АРМА у касаційній скарзі вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм ст.21 Закону "АРМА" у подібних правовідносинах, а саме, щодо визначення порядку управління рухомим майном (зерновими культурами) на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості у випадку, коли в рішенні суду про передачу арештованого майна в управління АРМА чітко не визначено порядок управління таким майном, а зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території елеватора передано АРМА для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону "Про АРМА".
		55.          АРМА наголошує, що воно в межах повноважень виконало вимоги статей 19, 21 Закону "Про АРМА", а саме: отримало актив в управління на підставі ухвали суду; обґрунтувало доцільність обрання шляху управління активами; обрало суб`єкта оціночної діяльності, який здійснив оцінку активу; провело аукціон з продажу, визначило переможця, уклало з останнім договір купівлі-продажу, а у подальшому на підставі ухвали про скасування арешту повернуло кошти власнику активу.
		56.          Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.
		57.          Правові та організаційні засади функціонування АРМА визначені у Законі "Про АРМА".
		58.          Управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу АРМА, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими (п.4 ч.1 ст.1 Закону "Про АРМА").
		59.          АРМА виконує, зокрема, функцію організації здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами (п.4 ч.1 ст.9 Закону "Про АРМА").
		60.          У статтях 19-24 Закону "Про АРМА" вказано про здійснення агентством діяльності з управління активами.
		61.          АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора (ч.1 ст.19 Закону "Про АРМА").
		62.          Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється АРМА шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління (ч.1 ст.21 Закону "Про АРМА").
		63.          Рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) майно піддається швидкому псуванню; 2) майно швидко втрачає свою вартість; 3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості (ч.4 ст.21 Закону "Про АРМА").
		64.          Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2021 у справі №910/18647/19 зазначила, що порядок зберігання речових доказів та документів в кримінальному провадженні визначений ст.100 КПК, у ч.6 якої передбачено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.
		65.          Відповідно до абз.7 ч.6 ст.100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду АРМА для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
		66.          На відміну від абз.1 ч.6 ст.100 КПК перелік майна, визначений ст.21 Закону "Про АРМА", не є вичерпним. 
		67.          Разом з тим, зазначена ст.21 Закону "Про АРМА" стосується загалом майна як активів, управління якими здійснює Агентство, та до яких належать кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнуті за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. 
		68.          Натомість абз.7 ч.6 ст.100 КПК регулює збереження і реалізацію майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні. 
		69.          За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.10.2021 у справі №910/18647/19, аналіз положень кримінального процесуального закону свідчить, що норма абз.7 ч.6 ст.100 КПК розмежовує (1) передання речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб АРМА для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості та (2) передання речових доказів для їх реалізації.
		70.          Велика Палата Верховного Суду врахувала практику розгляду судами питання забезпечення доказів у кримінальному провадженні та значення цього забезпечення і звернула увагу на те, що речові докази відповідно до ч.2 ст.84 КПК є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні. При цьому їх зберігання є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК, та умовою дотримання прав осіб, права яких, у тому числі й майнові, було обмежено щодо речей чи майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і на яке ухвалою слідчого судді уже накладено арешт (постанови Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №758/16546/18, від 26.08.2020 у справі №757/42018/19)
		71.          Суди попередніх інстанцій встановили, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к наклав арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", заборонивши вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном; передав АРМА в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 - 24 Закону "Про АРМА", зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор".
		72.          Верховний Суд у постанові від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 (яка є подібною за змістом спірних правовідносин та на яку посилається ПП" Дінекс-Трейд"), проаналізувавши цю ж ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к, в аспекті можливості АРМА здійснити реалізацію майна, на яке накладений арешт у кримінальному провадженні, зазначив таке:
		"86. Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів звертає увагу, що підставою для передачі Агентству активів, визначених у частині четвертій статті 21 Закону про АРМА, для їх реалізації за відсутності згоди власника є відповідний процесуальний документ - ухвала слідчого судді або суду із зазначенням про передачу цих активів Агентству саме для їх реалізації. Аналогічний висновків дійшов Верховний Суд також у постанові від 01.03.2023 у справі № 910/16672/20.
		87. Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі № 757/5804/19-к задоволено клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України Шевченка А. Г. про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території елеватора за адресами: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16; Одеська область, Татарбунарський район, с. Дивізія, вул. Колхозна, 20 А, і Одеська область, Біляєвський район, с. Яськи, вул. Севастопольська, 18, із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном; передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 - 24 Закону зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території елеватора.
		88. Таким чином, належне позивачу спірне майно за вказаною ухвалою слідчого судді не було передано АРМА виключно для його реалізації відповідним процесуальним документом. Крім того, як встановлено судами, у мотивувальній частині ухвали слідчим суддею зазначено про необхідність збереження спірного майна як речового доказу у кримінальному провадженні.
		89. Колегія суддів відзначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №   685 від 13.09.2017 (чинною на час виникнення спірних правовідносин) було затверджено Примірний перелік майна, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати на забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майна у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, що підлягає реалізації.
		90. В постанові було визначено, що цей перелік не є вичерпним, а реалізації може підлягати майно, яке не визначене у ньому, якщо його реалізація забезпечуватиме збереження та/або збільшення вартості такого майна більш ефективно порівняно з його переданням в управління за договором управління майном у порядку та на умовах, визначених законом. Термін "зберігання" у цьому Примірному переліку вживається у значенні будь-яких правовідносин зберігання, на які поширюється норма глави 66 ЦК України, якою відповідні правовідносини врегульовані.
		91. Вказані критерії застосовуються у разі, якщо Агентство наділене деяким розсудом щодо вирішення питання та визначення порядку управління активами, переданими йому відповідно до Закону про АРМА, що, однак, не розповсюджується на випадки передачі активу як речового доказу у кримінальному провадженні на підставі статті 100 КПК України без зазначення про передачу такого активу виключно на реалізацію.
		97. У даному випадку законність втручання у право власності визначається з огляду на норми Закону про АРМА, що стосуються чітко визначених правових підстав для передачі Агентству активів та порядку управління цими активами, а також правових підстав для вчинення Агентством дій щодо реалізації майна позивача. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи, Верховний Суд дійшов висновку, що судами вірно вирішено, що дії АРМА щодо реалізації активу позивача (сільськогосподарської продукції) за недоведеності наявності єдиного можливого варіанту управління активом - його продажу з огляду на визначені ухвалою суду альтернативні варіанти порядку управління (для реалізації або передачі в управління за договором); наявності ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно позивача у справі №916/327/19; обізнаності АРМА з цим процесуальним документом, виключають законність втручання у право власності позивача шляхом продажу його активу".
		73.          Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №910/16672/20, яка за змістом спірних правовідносин є подібною до цієї справи та за обставинами справи відрізняється лише зерновим складом (ТОВ "Аліягський елеватор"), на якому ПП "Дінекс-Трейд" зберігало своє зерно.
		74.          Суд апеляційної інстанції встановив, що за наявності у АРМА можливості вибору із декількох варіантів визначення порядку управління активами (ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к - майно передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління), відповідач не довів, що у цьому випадку єдиним можливим варіантом управління активом - сільськогосподарською продукцією, яка на час виникнення спірних правовідносин (реалізація майна 30.05.2019) зберігалась у спеціально відведеному для тривалого зберігання зерна місці - зерновому елеваторі, була його реалізація. 
		75.          Разом з тим, Господарський суд Одеської області ухвалою від 14.02.2019 з метою забезпечення позову у справі №916/328/19 наклав арешт на належну ПП "Дінекс-Трейд" пшеницю, що зберігалася на території елеватора, тобто встановив обтяження щодо розпорядження відповідним майном на всій території України, і про це судове рішення позивач повідомив АРМА. Суди попередніх інстанцій зауважили, що накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, що спростовує доводи про те, що ця ухвала містить зобов`язальні вимоги лише відносно елеватора. 
		76.          Скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій про те, що за відсутності доказів припинення заходів забезпечення, дії АРМА щодо реалізації спірного майна на аукціоні призвели до незаконного його вибуття з власності позивача.
		77.          Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що вартість пшениці була значно занижена, що завдало позивачу майнової шкоди. При цьому, касаційна скарга не містить аргументів стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо оцінки доказів у справі відносно розміру заявленої позивачем до стягнення суми, а до компетенції суду касаційної інстанції в силу положень ст.300 ГПК не входить дослідження та оцінка доказів.
		Щодо умов для притягнення органу державної влади до відповідальності
		78.          Суди попередніх інстанцій вважали, що протиправна діяльність прокурор підтверджується ухвалою Київського апеляційного суду від 25.09.2019, якою скасована ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к, а протиправна діяльність АРМА - фактом виконання ухвали слідчого судді.
		79.          Офіс Генерального прокурора у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.1173, 1174 ЦК у співвідношенні зі ст.46 Закону "Про зерно та ринок зерна в Україні", ст.20 Закону "Про прокуратуру", а також недотрималися приписів процесуального права статей 236, 282 ГПК; суди не врахували висновки, викладені у:
		-          пунктах 5.9, 5.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №916/978/19: необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій цього органу, наявності шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.1173 ЦК.
		-          пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18: доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача; причинний зв`язок, як обов`язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
		80.          Офіс Генерального прокурора також наголошує, що звертаючись з клопотанням про накладення арешту на зернові, круп`яні та олійні культури, що перебували на території ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор", прокурор реалізував право, передбачене ч.1 ст.171 КПК, а слідчий суддя, у межах судової дискреції, прийняв рішення про накладення арешту. Київський апеляційний суд в ухвалі від 25.09.2019 надавав оцінку законності процесуальної дії (накладення арешту), а не визнавав протиправність дій або бездіяльності прокурора у кримінальному провадженні у розумінні ст.303 КПК. Зміст ухвали від 25.09.2019, якою скасовано ухвалу слідчого судді, не засвідчує, у розумінні статей 73, 74 ГПК, бездіяльність чи протиправну діяльність, допущену посадовими особами Офісу Генерального прокурора при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні.
		81.          АРМА у касаційній скарзі теж зазначило, що суди попередніх інстанцій не встановили, у чому саме полягає незаконність рішень, дій чи бездіяльності АРМА, як органу державної влади.
		82.          Верховний Суд відхиляє доводи скаржників з огляду на таке.
		83.          Так, предметом спору у цій справі є позовна вимога ПП "Дінекс-Трейд" до АРМА та Офісу Генерального прокурора про стягнення 3 500 212,09 грн майнової шкоди на підставі статей 22, 1166, 1173, 1174, 1176, 1190 ЦК, якої позивач зазнав внаслідок спільних протиправних дій відповідачів.
		84.          Позиція Офісу Генерального прокурора зводиться до того, що позивач при зверненні з позовом до суду не довів складу цивільного правопорушення, а суди помилково встановили його наявність.
		85.          Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частини 1, 2 ст.22 ЦК).
		86.          Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК).
		87.          Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ч.1 ст.1173 ЦК).
		88.          Відповідно до частин 6, 7 ст.1176 ЦК шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		89.          Велика Палата Верховного Суду у п.32 постанови від 03.09.2019 у справі №916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК, вказала, що суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. Схожа позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №916/978/19, на які посилається скаржник.
		90.          Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача; причинний зв`язок, як обов`язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, на яку посилається скаржник).
		91.          Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується державою незалежно від його вини в порядку, визначеному законом (ч.1 ст.20 Закону "Про прокуратуру").
		92.          У ч.1 ст.171 КПК встановлено право прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, звернутися з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду.
		93.          Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч.1 ст.170 КПК).
		94.          Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею (ч.1 ст.172 КПК). Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору (ч.3 ст.172 КПК).
		95.          Згідно з ч.1 ст.173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 цього Кодексу.
		96.          Отже, вказаними нормами передбачено, зокрема, право слідчого та прокурора звернутися з клопотанням про арешт майна, а слідчого судді - розглянути це клопотання та за наслідками його розгляду в межах наданих йому дискреційних повноважень ухвалити відповідне рішення.
		97.          Верховний Суд враховує, що при розгляді подібних справ Верховний Суд (постанови від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22) зазначив, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу слідчого судді про накладення арешту, встановлював протиправну діяльність прокурора, який звертався з клопотанням про накладення арешту. 
		98.          Так, Верховний Суд у постанові від 05.10.2023 у справі №910/4131/22 проаналізувавши ухвалу суду апеляційної інстанції про скасування ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на майно, в аспекті наявності/відсутності в діях прокурора неправомірних дій, зазначив таке:
		"70. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції у цій справі про те, що факт скасування судового рішення - ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к про накладення арешту на спірне майно, є підставою для перегляду всіх юридично значимих дій особи, які вона вчинила в період чинності такого судового рішення, зважаючи на встановлені у цій справі інші обставини недобросовісності дій - проведення реалізації майна позивача за наявності накладеного арешту чинною ухвалою про забезпечення позову в справі №916/327/19.
		71. Верховний Суд також погоджується із висновком апеляційного господарського суду, що змістом ухвали Київського апеляційного суду від 25.09.2019 у справі № 757/5804/19-к спростовуються доводи Офісу Генерального прокурора про недоведеність допущеної бездіяльності або протиправної діяльності при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні з боку посадових осіб Офісу Генерального прокурора та відхиляє протилежні аргументи касаційної скарги. Як вже зазначалося вище, в ухвалі Київського апеляційного суду від 25.09.2019 у справі № 757/5804/19-к, вказано, що  прокурором клопотання про арешт майна внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
		…
		92. Апеляційний господарський суд встановив, що при наявності у АРМА можливості вибору із декількох варіантів визначення порядку управління активами (згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к - майно передано АРМА в управління для реалізації або передачі в управління), АРМА належними та допустимими доказами не доведено, що у даному випадку єдиним можливим варіантом управління активом - сільськогосподарською продукцією, яка на час виникнення спірних правовідносин (реалізація майна 30.05.2019) зберігалась у спеціально відведеному для тривалого зберігання зерна місці - зерновому елеваторі, розташованому за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, була його реалізація.
		93. Разом з тим, судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 з метою забезпечення позову у справі № 916/327/19 було накладено арешт на належні ФГ "Дінекс-Агро" пшеницю та насіння соняшника, що зберігається на території елеватора, тобто встановлено обтяження щодо розпорядження відповідним майном на всій території України, і про зазначене судове рішення АРМА було повідомлене позивачем заздалегідь. Суди вірно зауважили, що накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, що спростовує посилання скаржника на те, що вказана ухвала містить зобов`язальні вимоги лише відносно елеватора.
		94. Отже, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що за відсутності доказів припинення заходів забезпечення, дії АРМА щодо реалізації спірного майна на аукціоні призвели до незаконного його вибуття з власності позивача. Разом з тим, судами встановлено, що вартість пшениці була значно занижена, що завдало позивачу майнової шкоди".
		99.          Згідно зі ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		100.          Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").
		101.          Тому, висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 01.03.2023 у справі №910/16672/20 та від 05.10.2023 у справі №910/4131/22, підлягають врахуванню у спірних правовідносинах.
		102.          Суди попередніх інстанцій встановили, що слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к задовольнив клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим слідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генерального прокуратури України Шевченка А.Г. про накладення арешту: 
		1)          наклав арешт на майно, а саме: на зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Білгород-Дністровський елеватор" (далі - ТОВ "Білгород-Дністровський елеватор") за адресами: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16; Одеська область, Татарбунарський район, с. Дивізія, вул. Колхозна, 20 А і Одеська область, Біляєвський район, с. Яськи, вул. Севастопольська, 18, заборонивши вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном; 
		2)          передав АРМА в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19 - 24 Закону "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон "Про АРМА"), зернові культури, круп`яні та олійні культури, які перебувають на території ТОВ "Білгород-Дністровський Елеватор".
		103.          Київський апеляційний суд ухвалою від 25.09.2019 скасував ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к в частині накладення арешту на майно - пшеницю 6-го класу врожаю 2018 року насипом у кількості 829 тон, яка належить ПП "Дінекс-Трейд", та зберігається на території елеватора, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16, з забороною вчинення будь-яких дій щодо відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном з передачею цього майна на відповідальне зберігання АРМА.
		104.          При цьому, у цій ухвалі суд зазначив, що, звертаючись із клопотанням про арешт майна, прокурор не дотримався вимог КПК, зокрема: у клопотанні прокурора про арешт майна не зазначено кількості та виду зернових культур, які належить арештувати та його власників; у клопотанні відсутнє мотивування, за якими критеріями ст.98 КПК майно підпадає під ознаки речових доказів; до клопотання не долучено документів, які б свідчили про те коли, ким і на яких підставах були передані зернові культури на зберігання елеватору, за адресами: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 16; Одеська область, Татарбунарський район, с. Дивізія, вул. Колхозна, 20 А, і Одеська область, Біляєвський район, с. Яськи, вул. Севастопольська, 18. Таким чином, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення в розумінні вимог ст.173 КПК не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які посилався у клопотанні прокурор, а слідчий суддя у відповідності до ст.94 КПК, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. 
		105.          Щодо постанови слідчого про визнання майна речовим доказом, суд в ухвалі у справі №757/5804/19-к вказав, що в ній також не зазначено конкретно, які зернові культури та в якій кількості є речовим доказом у кримінальному провадженні, а також відсутнє мотивування, за якими критеріями ст.98 КПК майно підпадає під ознаки речових доказів, що позбавляє суд можливості провести аналіз та зробити висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою, визначеною п.1 ч.2 ст.170 КПК. 
		106.          Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 вказала, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення. 
		107.          З огляду на це, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції у цій справі про те, що факт скасування судового рішення - ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2019 у справі №757/5804/19-к про накладення арешту на спірне майно, є підставою для перегляду всіх юридично значимих дій особи, які вона вчинила в період чинності такого судового рішення, зважаючи на встановлені у цій справі інші обставини недобросовісності дій - проведення реалізації майна позивача за наявності накладеного арешту чинною ухвалою про забезпечення позову в справі №916/328/19. 
		108.          Як вже було зазначено, в ухвалі Київського апеляційного суду від 25.09.2019 у справі №757/5804/19-к вказано, що прокурор вніс клопотання про арешт майна з порушенням вимог КПК та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження. Це спростовує позицію Офісу Генерального прокурора про недоведеність допущеної бездіяльності або протиправної діяльності при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні з боку посадових осіб Офісу Генерального прокурора та відхиляє протилежні аргументи касаційної скарги. 
		109.          Отже, доводи Офісу Генерального прокурора про відсутність у діях відповідачів складу цивільного правопорушення не знайшли свого підтвердження.
		110.          З урахуванням цього, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		111.          Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		112.          Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		113.          Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційних скарг без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
		Судові витрати
		114.          Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржників.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів залишити без задоволення.
		2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №910/4017/22 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                О. Кібенко
		 
		Судді                                                                                                    С. Бакуліна
		 
		                                                                                                                        О. Баранець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...