Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9924/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо цінних паперів.
Надіслано судом: 10.04.2025. Зареєстровано: 10.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2025.
Дата набрання законної сили: 08.04.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/9924/19 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача - Охомуш Д. Д., Титич В. М.,
		відповідача 1 - Беніцька В. І.,
		відповідача 2 - Беніцька В. І.,
		відповідача 3 - Беніцька В. І.,
		відповідача 4 - Беніцька В. І.,
		відповідача 5 - Беніцька В. І.,
		третьої особи 1 на стороні позивача - не з`явився,
		третьої особи 2 на стороні позивача - не з`явився,
		третьої особи 3 на стороні позивача - не з`явився,
		третьої особи 4 на стороні позивача - не з`явився,
		третьої особи 1 на стороні відповідачів - не з`явився,
		третьої особи 2 на стороні відповідачів - не з`явився,
		третьої особи 3 на стороні відповідачів - не з`явився,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду 
		у складі колегії суддів: Євсіков О. О., Алданова С. О., Корсак В. А.
		від 29.10.2024
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива"
		до  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", Товариство з обмеженою відповідальністю "Град - Цінні Папери", Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		про витребування з чужого незаконного володіння простих іменних акцій,
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст позовних вимог
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просило (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог): 
		- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131 556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_1 , код рахунку НОМЕР_2 , відкритого у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Рівайвел Кепітал" (код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" (код МДО 300137);
		- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131 556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_2 , код рахунку НОМЕР_5 , відкритого у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Рівайвел Кепітал" (код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" (код МДО 300137);
		- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131 556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_3 , код рахунку НОМЕР_7 , відкритого у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Рівайвел Кепітал" (код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" (код МДО 300137);
		- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131 556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_4 , код рахунку НОМЕР_9 , відкритого у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Рівайвел Кепітал" (код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" (код МДО 300137);
		- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131 556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_5 , код рахунку НОМЕР_11 , відкритого у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Рівайвел Кепітал" (код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" (код МДО 300137).
		Позов мотивований тим, що позивач станом на четвертий квартал 2011 року був власником 657    780 штук простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становило 40,0035% статутного капіталу зазначеного акціонерного товариства, однак ці акції вибули з володіння позивача поза його волею, незаконно та без належної на те підстави, оскільки позивач не приймав рішення та не вчиняв жодних правочинів щодо відчуження цих акцій. На момент звернення з позовом акції належать відповідачам, які є добросовісними набувачами. В якості доказу неможливості відчуження акцій єдиною уповноваженою особою - директором позивача ОСОБА_9 протягом періоду з четвертого кварталу 2011 року до кінця першого кварталу 2012 року- позивач надав суду довідку № 23170 від 04 листопада 2013 року, згідно із якою ОСОБА_9 у період з 25 листопада 2010 року до 04 листопада 2013 року утримувався в Київському СІЗО.
		2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		Згідно із виписками №№ 54, 130, 177 та 279 з реєстру власників іменних цінних паперів про операції на особовому рахунку, виданими реєстратором Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційно-консалтингова фірма "Акціонер" у період з 30.08.2004 по 30.01.2007 на особовий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" були зараховані 147 072 штуки простих іменних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", з особових рахунків контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вултекс", ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		Виписка про стан рахунку у цінних паперах № НОМЕР_12 свідчить, що станом на 07.12.2010 на рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива", відкритому у зберігача Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери", обліковувались знерухомлені прості іменні акції, емітовані Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 657 780 штук.
		Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.11.2010 і 04.11.2013 свідчать, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" станом на 01.11.2010 та 04.11.2013 був ОСОБА_9 .
		Згідно із довідкою №23170 від 04.11.2013, виданою Київським СІЗО, у період з 25.11.2010 по 04.11.2013 ОСОБА_9 перебував у Київському СІЗО.
		З наданої позивачем інформації стосовно відомостей про зміну складу посадових осіб емітента станом на 26.06.2012 з сайту smida.gov.ua вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" до 26.06.2012 було членом наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", повноваження здійснювались з 2010 року через повноважного представника за дорученням. Ця інформація внесена відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", оформленого протоколом від 26.06.2012 № 01/2012. 
		Відповідно до витягів з інформаційної бази даних про ринок цінних паперів Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (http://smida.gov.ua) від 26.03.2019:
		- станом на 4-й квартал 2011 року за даними зберігача Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" (код ЄДРПОУ 37045775) Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" було власником 657    780 штук іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становило 40,0035% від загальної кількості акцій зазначеного акціонерного товариства;
		- станом на 1-й квартал 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" відсутнє серед переліку власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", а власником 657    780 штук іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становить 40,0035% від загальної кількості акцій, вказана інша юридична особа - інвестиційна компанія, код ЄДРПОУ 35109758).
		За інформацією Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (веб-ресурс www.smida.gov.ua) станом на 4 квартал 2011 року власником 40,0035% акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" було Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" (лист арбітражного керуючого Жмайло О.В. вих. №01-09/118 від 15.01.2019).
		20.06.2012 були укладені 15 (п`ятнадцять) договорів купівлі-продажу цінних паперів, предметом кожного з яких була купівля-продаж 33      852 штук акцій (код ISI UA 4000081400) у бездокументарній формі існування, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", за участю торгівця цінними паперами Товариства з обмеженою відповідальністю "Шукач", а саме договори:
		- №БВ194/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ189/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ184/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ195/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ190/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ185/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ193/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ188/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ183/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ197/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ192/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ187/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ196/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ191/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
		- №БВ186/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , предметом якого є купівля-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
		Державна установа "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" на адвокатський запит представника позивача від 21.01.2021 за №644 повідомила, що за даними інформаційної бази даних про ринок цінних паперів (ресурсу http://smida.gov.ua) наявний перелік власників значних пакетів (5 відсотків і більше) акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", а також "архів інформації 5 та більше %", починаючи з ІІІ кварталу 2010 року - зазначена інформація є публічною та знаходиться у відкритому доступі. Зазначена інформація відображається за даними Центрального депозитарію, який надає відповідну звітність до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та автоматично потрапляє на сайт інформаційної бази даних про ринок цінних паперів із відповідних інформаційних джерел Комісії.
		Відповідно до письмових пояснень Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" після анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" на провадження депозитарної діяльності, Товариство з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" не здійснило передачу Центральному депозитарію документів, баз даних, архівів баз даних тощо, тому Центральний депозитарій не набув статусу уповноваженого на зберігання документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери".
		У листі (вих. №01-09/118) від 15.01.2019 арбітражний керуючий Жмайло Олексій Вікторович на адвокатський запит адвоката Бежевця О.О. повідомив, що за інформацією Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" станом на 4 квартал 2011 року власником 40,0035% акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" було Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива". Проте станом на 1 квартал 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" вже не значиться власником значного пакету акцій (10% і більше), натомість власником 40,0035% акцій вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська Інвестиційна Компанія".
		Разом із тим, відповідно до облікового реєстру власників цінних паперів (вих. №175 від 24.04.2014), виданого депозитарною установою (Товариством з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери"), станом на 24.04.2014 кожен з відповідачів був власником пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у розмірі 131 556 акцій, що становить 8,0007% від загальної кількості.
		У грудні 2015 року відбулась повна зміна власників Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива", в результаті чого єдиним учасником товариства стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Інвестиційна компанія "Проспект".
		Відповідно до протоколу загальних зборів учасників директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з 11.03.2016 призначений ОСОБА_13 , який встановив, що за даними ресурсу www.smida.qov.ua станом на 1-й квартал 2012 року власником 657    780 штук акцій, що становить 40,0035% простих іменних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у бездокументарній формі стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія".
		3. Короткий зміст судових рішень
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/9924/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
		- суд вважає доведеним і не спростованим відповідачами право власності позивача на спірні акції, станом на 4-й квартал 2011 року, в заявленому розмірі;
		- оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт вірогідності доказів та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає надані позивачем докази на підтвердження того, що відповідачі є власниками саме спірних акцій, тобто акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що належали позивачу (40,0035% / 5 = 8,0007%) більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачами на спростування таких обставин;
		- суд вважає подані докази та наведені твердження недостатніми для встановлення факту (обставин) вибуття акцій з володіння позивача не з його волі, оскільки відсутність відповідних документів саме у позивача не свідчить про відсутність таких документів взагалі;
		- як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки № 23170 від 04.11.2013, виданої Київським СІЗО, в період з 25.11.2010 по 04.11.2013 ОСОБА_9 перебував у Київському СІЗО. Водночас, дана довідка Київського СІЗО не підтверджує нездійснення та неспроможність здійснення юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" господарської діяльності у вказаний період, неможливість укладення будь-яких правочинів, подання обов`язкової звітності, тощо. Зокрема, суду не надано належних доказів (фінансової чи податкової звітності, банківської інформації, висновків аудиту тощо) того, що позивачем не здійснювалась господарська діяльність у період з 25.11.2010 по 04.11.2013, не укладались правочини і не отримувались кошти за укладеними правочинами;
		- наданий позивачем лист за вих. № 01-09/118 від 15.01.2019 не може підтверджувати обставину вибуття акцій з власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" поза його волею. Отже, суд зазначає, що вказана інформація не є доказом того, що володіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" акціями Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" на вказану дату є неправомірним;
		- з пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" вбачається, що документи щодо відчуження 40,0035% простих іменних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", Товариство з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" надало для досудового розслідування кримінального провадження №4201300010000190, відкритого за ознаками злочину, передбаченого частиною 5    статті 191 Кримінального кодексу України,    відносно голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери", що здійснюється Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві. Про вказані обставини також зазначено в ухвалі Господарського суду Київської області    від 13.02.2017 у справі № 911/1827/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю    "Базальт-Альтернатива" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" про визнання недійсним договору відчуження акцій, провадження за якої зупинено до закінчення кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014 та копії матеріалів справи № 911/1827/16 надіслано до Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області, де здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014, яке було сформовано внаслідок об`єднання кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014 та кримінального провадження № 12014110040001507 від 02.09.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частини 1 статті 358 Кримінального кодексу України, а саме за фактом незаконного заволодіння належними Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" акціями Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" загальною номінальною вартістю 2 302 230,00 гривень (40,0035 % загальної кількості акцій), чим було завдано значної майнової шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива";
		- у суду відсутня можливість при вирішенні даного спору встановити факт законності/незаконності відчуження спірних акцій та наявності у позивача права власності на них станом на момент їх вибуття з його власності (перший квартал 2012 року), оскільки даний факт підлягає встановленню в кримінальному провадженні та не є юрисдикцією господарського суду, оскільки лише за допомогою слідчих дій можливо встановити обставини, пов`язані із укладенням правочинів щодо відчуження спірних акцій, встановити сам факт того, що такі правочини відбулися, ким вони були вчинені та чи в межах своїх повноважень діяли відповідні особи, що їх уклали, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановлення обставин формування інформація, що міститься на сайті Агентства (http://smida.gov.ua) щодо власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" станом на 1-й квартал 2012 року;
		- під час дослідження обставин щодо відплатності договорів купівлі-продажу, суд встановив, що поза розумним сумнівом відплатний характер мають лише договори з   ОСОБА_3 . Суд, з урахуванням отриманої інформації про доходи відповідачів за період з 1998 року по 20 червня 2012 року, критично ставиться до пояснень відповідачів у судовому засіданні під час дослідження доказів щодо наявності у них на дату укладання відповідних договорів коштів для оплати вартості акцій, оскільки останні не підтвердженні належними та допустимими доказами;
		- з огляду на викладені обставини, та з врахуванням змісту позовної заяви суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, та у зв`язку з неможливістю встановлення судом в рамках даного процесу за правилами господарського судочинства обставин вибуття майна (акцій) з його власності поза його волею та обставин відсутності у відповідачів правових підстав для володіння майном, вимоги позивача про витребування на користь останнього з володіння відповідачів простих іменних бездокументарних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у загальній кількості 657 780 штук, що становить 40, 0035%,  задоволенню не підлягають;
		- обставини вибуття майна (акцій) з власності позивача поза його волею та обставини відсутності у відповідачів правових підстав для володіння майном (акцій) мають бути встановлені в межах кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014, яке було сформовано внаслідок об`єднання кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014 та кримінального провадження № 12014110040001507 від 02.09.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частини 1 статті       358 Кримінального кодексу України;
		- оскільки достатніх доказів порушення відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача, про захист яких він просить суд у позові, судом не встановлено, і суд відмовляє позивачу у позові по суті в зв`язку з недоведеністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.
		Постановою від 29.10.2024 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/9924/19. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
		-  суд вважає доведеним і не спростованим відповідачами право власності позивача на спірні акції, станом на 4-й квартал 2011 року в заявленому розмірі;
		- з пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" вбачається, що документи щодо відчуження 40,0035% простих іменних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", Товариство з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" надало для досудового розслідування кримінального провадження №4201300010000190, відкритого за ознаками злочину, передбаченого частиною 5       статті 191 Кримінального кодексу України       відносно голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери", що здійснюється Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві; 
		- про вказані обставини також зазначено в ухвалі Господарського суду Київської області      від 13.02.2017 у справі № 911/1827/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю    "Базальт-Альтернатива" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" про визнання недійсним договору відчуження акцій, провадження на підставі якої зупинено до закінчення кримінального провадження №42014110040000056 від 01.08.2014 та копії матеріалів справи № 911/1827/16 надіслано до Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області, де здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014, яке було сформовано внаслідок об`єднання кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014 та кримінального провадження № 12014110040001507 від 02.09.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частини 1 статті 358 Кримінального кодексу України, а саме за фактом незаконного заволодіння належними Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" акціями Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" загальною номінальною вартістю 2302230,00 гривень (40,0035 % загальної кількості акцій), чим було завдано значної майнової шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива";
		- як вбачається з процесуальних документів суду у справі № 911/1827/16, так і з доказів, наявних у розглядуваній справі № 910/9924/19, в т. ч. документів різних кримінальних проваджень, в жодному провадженні немає оригіналу чи копії письмового правочину, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" перестало бути власником спірних акцій;
		- у суду відсутня реальна можливість у вирішення даного спору встановити конкретні та належно підтверджені обставини, в який саме спосіб і на підставі якого правочину ці акції вибули з власності позивача, а також обставини формування інформації, що міститься на сайті Агентства (http://smida.gov.ua) щодо власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" станом на 1-й квартал 2012 року; 
		- з наведених вище документів та пояснень представників сторін можна лише опосередковано встановити, що першим набувачем спірного пакету акцій після Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" було Товариство з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія", а згодом власниками акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" загальною номінальною вартістю 2302230,00 гривень (40,0035 % загальної кількості акцій) стали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які продали акції відповідачам;
		- колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, зробленим під час дослідження обстави щодо відплатності відповідних договорів купівлі-продажу, що поза розумним сумнівом відплатний характер мають лише договори з   ОСОБА_3 . Суд, з урахуванням отриманої інформації про доходи відповідачів за період з 1998 року по 20 червня 2012 року, обґрунтовано критично поставився до пояснень відповідачів щодо наявності у них на дату укладання відповідних договорів коштів для оплати вартості акцій, оскільки останні не підтверджені належними та допустимими доказами.
		Разом з тим, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про не доведення позивачем вибуття майна (акцій) з його власності поза його волею, зважаючи на таке:
		- за нормальної звичайної ситуації будь-який правочин відчуження позивачем пакету акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" був би укладений уповноваженим представником позивача шляхом підписання відповідного письмового договору. Такий договір обов`язково був би належно зафіксований депозитарієм - Товариством з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери" та слугував би законною підставою для внесення змін до реєстру власників акцій. І навіть після анулювання ліцензії депозитарія відповідна інформація у належний спосіб була б передана Національному депозитарію. А отже відповідна угода мала б залишити за собою цілу низку інформаційних "слідів", принаймні щонайменше щодо своїх реквізитів (дати укладення, номера, сторін тощо). Проте будь-яких таких "слідів" встановити не вдалося;
		- разом з тим, як випливає з матеріалів справи, в момент переходу права власності на акції від позивача до іншої особи припав на час, коли директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" ОСОБА_9 перебував у слідчому ізоляторі і скоріше за все був істотно обмежений у можливості вчиняти господарські правочини. Можливий контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" - зник, що підтверджується перебігом кримінального провадження №42014110040000056 від 01.08.2014;
		- згодом було відкрите кримінальне провадження №4201300010000190 за ознаками злочину, передбаченого частиною 5    статті 191 Кримінального кодексу України,    відносно голови наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери";
		- крім того слідчі органи вилучили всі установчі документи та реєстраційну справу позивача (без можливості доступу до них навіть на запит господарського суду), на підставі яких можна було б хоча б опосередковано встановити, що позивач, наприклад, за рішенням вищого органу управління Товариством, міг легально вчинити відчуження акцій в той час, коли його директор перебував у слідчому ізоляторі;
		- все наведене в сукупності з великою вірогідністю свідчить, що позивач був позбавлений спірного пакету акцій у нелегітимний спосіб, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Щодо заяви про застосування строків позовної давності апеляційний суд зазначив те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" звернулось з позовом у справі, що розглядається, 24.07.2019. Про порушення прав позивача саме відповідачами Товариство дізналось лише з листа (вих. 861) від 27.12.2018 арбітражного керуючого Жмайло О.В. Оскільки останніми набувачами спірних акцій є відповідачі, про яких позивач довідався у 2018 році, Товариство звернулось з віндикаційним позовом до них (відповідачів) у межах встановленого Цивільним кодексом України строку.
		4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просили скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 910/9924/19 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023.
		Підставою касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 910/9924/19 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржники не погоджуються із оскаржуваною постановою та вважають, що суд апеляційної інстанції:
		- не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, та постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 521/8368/15-ц щодо втручання в право на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014), яке слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям;
		- не врахував висновки щодо застосування статей 3, 387, 388 Цивільного кодексу України, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17. Скаржники також зауважують, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13); обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18);
		- не врахував висновки щодо застосування статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, а також викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 916/2073/17, від 15.05.2018 у справі № 916/2403/16 (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.06.2017 у справі № 6-1047цс17).
		Крім того, на думку скаржників, суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих і не існуючих доказів, що є підставою для скасування рішення за приписами частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 910/9924/19 ґрунтується не на доказах, а на вірогідності їх існування без фактичного існування у справі і доведення таких обставин доказами, тобто на припущеннях, що є порушенням статей 77, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України:
		- у справі відсутній належний і допустимий доказ володіння позивачем акціями на дату вибуття їх із власності, яким може бути виключно виписка з рахунку в цінних паперах. Факт володіння позивачем акціями після 08.12.2010 не підтверджений, але встановлений судом апеляційної інстанції. Остання ж надана до матеріалів справи виписка з рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" № 100031 видана станом на 07.12.2010;
		- відсутній доказ, на підставі якого встановлено вибуття з власності позивача простих іменних акції, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" саме у кількості 657 780 штук та особу, у власність якої перейшли ці акції від нього. Суд оперує періодом вибуття акцій в 4 кварталі 2011 року або в 1 кварталі 2012 року, в той час, як в матеріалах справи наявна тільки виписка з рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" № 100031, видана станом на 07.12.2010 щодо володіння акціями;
		- суд, досліджуючи наявний у справі № 910/9924/19 процесуальний документ зі справи № 911/1827/16 і наявні вибіркові документи в цій справі з різних кримінальних проваджень, встановив, що в жодному провадженні немає оригіналу чи копії письмового правочину, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" перестало бути власником спірних акцій та за такими доказами дійшов висновку про їх вибуття поза волею позивача. Тому, цілком обґрунтованим є твердження, що на підставі відсутніх доказів у справі зроблений висновок про існування факту позбавлення позивача власності без його волевиявлення. При цьому, абсолютно не встановлено яким шляхом вибуло спірне майно - акції Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з володіння власника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива";
		- відсутні докази на підтвердження того, яка особа перебувала на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" на дату вибуття акцій із власності цього товариства, оскільки досліджуваний витяг з ЄДР наданий позивачем, який досліджувався судом, складений на певну дату, визначену позивачем, як запитувачем, якою в даному випадку є 01.11.2010, 04.11.2013, тому цей документ підтверджує відомості, які містилися в Єдиному державному реєстрі виключно на вказану дату і не охоплює період з 02.11.2010 по 03.11.2013;
		- відсутні докази, які підтверджували б обставини необхідності здійснення волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" на відчуження акцій за рішенням загальних зборів цього товариства, оскільки до матеріалів справи не надано будь-яких статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" чинних станом на 1 квартал 2012 року, а Закон України "Про господарські товариства", який поширювався в той час на товариства з обмеженою відповідальністю, не містив в переліку питань, які входили до компетенції загальних зборів прийняття рішення про відчуження акцій;
		- у справі № 910/9924/19 відсутні будь-які допустимі, належні докази на підтвердження обставин володіння акціями після 08.12.2010 та їх незаконного вибуття з власності починаючи з 08.12.2010, які викладаються як підстава позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, тощо.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Відзив обґрунтовано тим, що апеляційний суд виконав вказівки Верховного Суду, належно дослідив надані докази, надав їм правову оцінку та дійшов висновку про застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
		Крім того, 08.04.2025 на електронну адресу Суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" надійшли пояснення у справі. При цьому представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" зазначено, що пояснення подано на електронну адресу Суду, оскільки при формуванні документа у сервісі "Електронний суд" виникає помилка. На підтвердження своїх аргументів представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" подано скрін-шот з електронного кабінету в системі "Електронний суд".
		5. Розгляд клопотань
		03.02.2025 позивачем подано до Суду клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		17.02.2025 скаржниками подано заперечення на клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Розглянувши клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Суд його відхиляє, з огляду на таке.
		Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Лише за наявності умов, визначених наведеним положенням, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, ще вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
		Пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
		Отже, з наведеної норми права, а також частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що справа з указаної підстави може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовчої практики.
		Виходячи з наведених критеріїв, для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, має бути обґрунтовано її наявність за кількісним та якісним вимірами, наприклад, наведено інші справи різних юрисдикцій у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо.
		Втім, позивач не навів наявності неоднакової та суперечливої судової практики з поставлених питань та, відповідно, наявності виключних правових проблем у невизначеній кількості спорів щодо наведених питань.
		Клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не містить аргументовано обґрунтування наявності глибоких розходжень у судовій практиці щодо застосування однієї і тієї ж норми права, в тому числі наявності правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному у справах з подібними правовідносинами; не викладено правової проблеми, яка б потребувала узгодження висновків Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду справ судами різних юрисдикцій; за відсутності також і посилання на справи, у яких виникає проблема. Отже, заявлене скаржником клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, які б надавали можливість подолати бар`єр означених показників, а обставини, наведені у клопотанні, не дають підґрунтя вважати, що існують підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Навпаки, позивач у клопотанні зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною, ухваленою відповідності до норм матеріального і процесуального права.
		Однак, за доводами позивача, задоволення судом апеляційної інстанції його позову не забезпечує захист та/або відновлення його порушеного права.
		На такі аргументи позивача Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до норм господарського процесуального законодавства України визначення предмета і підстав позову належить виключно позивачеві, разом з тим установлення обставин справи, з`ясування характеру спірних правовідносин і застосування норм матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини, - є обов`язком суду. При цьому, відповідно до частини 3 статті 300 Господарського процесуального кодексу України зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		6. Позиція Верховного Суду
		Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
		Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
		Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.
		Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
		Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
		У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 
		Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України). 
		Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в Главі 29 Цивільного кодексу України, передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
		Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) зроблено висновок про те, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).
		У справі, що переглядається, Верховний Суд також вже викладав висновок щодо застосування статті 388 Цивільного кодексу України, відповідно до якого  предмет доказування у справах за віндикаційним позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому його майна з чужого незаконного володіння, зокрема:
		- обставини, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно; 
		- обставини вибуття майна з володіння позивача;
		- наявність майна позивача в натурі у незаконному володінні відповідача;
		- відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. 
		Крім того, відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		Направляючи цю справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 зазначив, що у разі встановлення судами обставини, що підтверджують право власності позивача на витребуване майно, судам також слід врахувати, що згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння (за його чи поза його волею). Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина 3 статті 388 Цивільного кодексу України). 
		Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, з чим погоджується суд касаційної інстанції, що право власності позивача на спірні акції, станом на 4-й квартал 2011 року в заявленому розмірі є доведеним і не спростованим відповідачами.
		Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у справі № 911/1827/16 Товариство з обмеженою відповідальністю    "Базальт-Альтернатива" звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" про визнання недійсним договору відчуження акцій. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2017 провадження у справі №911/1827/16 зупинено до закінчення кримінального провадження №42014110040000056 від 01.08.2014.
		Водночас, суд першої інстанції, надаючи оцінку наявним у справі доказам, дійшов висновку про те, що у суду відсутня можливість при вирішенні даного спору встановити факт законності/незаконності відчуження спірних акцій.
		Апеляційний господарський суд погодився із таким висновком місцевого господарського суду. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що у суду відсутня реальна можливість у вирішенні даного спору встановити конкретні та належно підтверджені обставини, в який саме спосіб і на підставі якого правочину ці акції вибули з власності позивача, а також обставини формування інформації, що міститься на сайті Агентства (http://smida.gov.ua) щодо власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" станом на 1-й квартал 2012 року.
		Одночасно суд апеляційної інстанції дійшов взаємносуперечливого висновку про те, що позивач був позбавлений спірного пакету акцій у нелегітимний спосіб. При цьому, апеляційний господарський суд не зазначив, на підставі яких доказів він дійшов такого висновку.
		Водночас, апеляційний господарський суд виходив також з того, що в момент переходу права власності на акції від позивача до іншої особи припав на час, коли директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" Цибуля Ю.Л. перебував у слідчому ізоляторі і скоріше за все був істотно обмежений у можливості вчиняти господарські правочини. Можливий контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" - зник, що підтверджується перебігом кримінального провадження №42014110040000056 від 01.08.2014.
		Отже, висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на припущеннях. В той час як, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях (див. постанову Верховного Суду від 14.11.2024 у справі № 926/148/24).
		Разом з тим, дійшовши такого висновку, суд апеляційної інстанції, в порушення положень статті 282 Господарського процесуального кодексу України, не навів доводів, за якими він не погодився із висновками суду першої інстанції про те,  що перебування директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" Цибулі Ю.Л. у слідчому ізоляторі не підтверджує нездійснення та неспроможність здійснення юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" господарської діяльності у вказаний період, неможливість укладення будь-яких правочинів, подання обов`язкової звітності, тощо. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належних доказів (фінансової чи податкової звітності, банківської інформації, висновків аудиту тощо) того, що ним не здійснювалась господарська діяльність у період з 25.11.2010 по 04.11.2013 (період перебування директора у слідчому ізоляторі), не укладались правочини і не отримувались кошти за укладеними правочинами. 
		Крім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідачами було подано заяву про застосування позовної давності.
		У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 цього Кодексу). 
		Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав. 
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 Цивільного кодексу України).
		За загальним правилом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) зроблено висновок про те, що це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.
		При цьому, у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду зауважено, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.
		Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності, оскільки він відмовляє позивачу у позові по суті в зв`язку з недоведеністю позовних вимог.
		В свою чергу, суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про те, що відсутні підстави для застосування позовної давності, оскільки за висновками суду апеляційної інстанції про порушення прав позивача саме відповідачами Товариство дізналось лише з листа (вих. 861) від 27.12.2018 арбітражного керуючого Жмайло О. В.
		Разом з тим, як обґрунтовано зазначено скаржниками у касаційній скарзі, дійшовши такого висновку, апеляційний господарський суд, в порушення вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України, взагалі не спростував та не відхилив доводи відповідачів про те, що позивач міг дізнатися про порушення свого права ще з 19.08.2013 по 19.03.2014 у період коли Жмайло Олексій Вікторович виконував обов`язки керуючого санацією Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", оскільки арбітражний керуючий Жмайло Олексій Вікторович є одночасно кінцевим бенефіціаром позивача, відповідно вся запитувана адвокатом інформація у арбітражного керуючого Жмайло Олексія Вікторовича, який одночасно є кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива", вже була відома позивачу. 
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що наведені порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення цієї справи.
		Допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).
		Відзив на касаційну скаргу і пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" не спростовують наведеного у цій постанові.
		Разом з тим, колегія суддів враховує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" у поясненнях, які надійшли до Суду 08.04.2025, наведено заперечення проти відкриття касаційного провадження. Водночас, відповідно до частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" могло їх подати до відкриття касаційного провадження, однак таким правом не скористалося.  В свою чергу, Суд звертає увагу на те, що скаржниками на виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України було наведено підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 287 цього Кодексу підстав, а саме з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Натомість, обґрунтованість/необґрунтованість доводів касаційної скарги, та відповідно підтвердження/не підтвердження визначених скаржниками підстав касаційного оскарження Суд перевіряє під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, і за наслідками застосовує повноваження визначені статтею 308 Господарського процесуального кодексу України.
		7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		Пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
		Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
		Оскільки за результатами касаційного розгляду частково підтвердилась обґрунтованість заявлених у скарзі підстав касаційного оскарження щодо порушення норм процесуального права щодо здійснення оцінки (дослідження доказів у справі), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також беручи до уваги, що відповідно до положень частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Під час нового розгляду справи необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати належну правову оцінку доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а отже, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи.
		8. Судові витрати
		Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється. 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити частково.
		3. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 910/9924/19, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     Н. М. Губенко 
		 
		 
		Судді                                                                                                 І. Д. Кондратова
		 
		 
		                                                                                                          В. І. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...