Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/4032/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Воєнні злочини.
Надіслано судом: 11.04.2025. Зареєстровано: 11.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/748/115/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024270000000015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження №1-кп/748/115/25
		Єдиний унікальний № 748/4032/24 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 квітня 2025 року м. Чернігів
		   
		       Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючої - судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 , 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024270000000015 від 18 січня 2024 за обвинуваченням :
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, Республіка Тива, м. Кизил, громадянина РФ, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,
		за участі:    
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 , 
		потерпілого ОСОБА_7 , 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Громадянин РФ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади (гірської) НОМЕР_2 окремої мотострілкової бригади (військова частина НОМЕР_3 ), особистий номер НОМЕР_4 , табельний номер НОМЕР_5 , з березня 2022 року перебував у тимчасово зайнятому с. Золотинка Чернігівського району Чернігівської області, тобто брав участь у вторгненні на територію України у складі російських окупаційних військ та усвідомлював свою участь у збройному конфлікті.
		 
		Так, в середині березня 2022 року, в денний час, точної дати досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_3 діючи умисно, одягнений у військову форму, відкрито демонструючи автоматичну вогнепальну зброю невстановленого зразка, перебуваючи в тимчасово зайнятому збройними силами РФ с. Золотинка Чернігівського району Чернігівської області, зайшов на територію приватного господарства, яке розташоване по АДРЕСА_2 , яке не є військовим об`єктом, та застосовуючи вогнепальну зброю невстановленого зразка, здійснив декілька пострілів в стіну будинку, наказуючи при цьому цивільній особі, а саме: ОСОБА_7 , який знаходився на той час в середині свого будинку, вийти на подвір`я.
		 
		У подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи на подвір`ї господарства, усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа, яка не має можливості чинити опір, з метою спричинення сильних страждань, діючи в порушення вимог ст. ст. 4, 27, 29, 31, 32, 147 Конвенції та ст. 48, ч. 1, 2 ст. 75 ДП І, усвідомлюючи явну злочинність власних дій, користуючись своєю фізичною перевагою та наявністю автоматичної вогнепальної зброї невстановленого зразка, наказав ОСОБА_7 пройти на територію присадибної ділянки біля будинку АДРЕСА_2 . На виконання наказу військовослужбовця РФ потерпілий ОСОБА_7 прослідував на територію присадибної ділянки, де ОСОБА_3 , принижуючи людську гідність потерпілого, наказав ОСОБА_7 бігати по присадибній ділянці та здійснив декілька пострілів в землю біля ніг потерпілого, тобто зімітував полювання на людину.
		 
		Після чого, примусово, проти волі потерпілого, принижуючи його людську гідність, наказав ОСОБА_7 взяти паперову коробку «сухий пайок армії рф» та поставити собі на голову, при цьому направив на останнього вогнепальну автоматичну зброю невстановленого зразка та здійснив три постріли у вказану коробку, з яких дві кулі пройшли через коробу, тобто спричинив потерпілому сильні страждання, з реальною загрозою отримання потерпілим тілесних ушкоджень чи заподіяння його смерті.
		 
		Таким чином, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_3 вчинив жорстоке поводження з цивільною особою, яка перебуває під захистом, а саме умисне спричинення сильних страждань ОСОБА_7 , чим порушив вимоги ст. 4, 27, 29, 31, 32, 147 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст. 48, ч. 1, 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08 червня 1977 року.
		 
		Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 
		Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, суд виходив із того, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч.2 ст.297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.
		 
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		 
		За повідомленням Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта» від 05.08.2024 з 24.02.2022 року припинене приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації. 
		 
		Повістки про виклик ОСОБА_3 , повідомлення його про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України та на стадії судового розгляду - на офіційному веб-сайті Чернігівського районного суду Чернігівської області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення».(а.п.21-23, 27, 31, 48-49, 184-187) Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.
		 
		Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.46, 47 КПК України, адвоката ОСОБА_6 уповноважено забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_3 .
		 
		Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.08.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування за ч.1 ст.438 КК України стосовно ОСОБА_3 .( а.п.191-192)
		 
		З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_3 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
		 
		Після постановлення ухвали слідчим суддею Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.08.2024, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч.4 ст.46 КПК України, ст.42 КПК України, п.8 ч.2 ст.51 КПК України та ч.2 ст.297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник ОСОБА_6 , який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.
		 
		Крім цього, згідно з ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25.11.2024 року відносно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_6 , який був захисником на стадії досудового розслідування і ознайомлений з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.
		 
		Важливо звернути увагу, що судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст.323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» та його електронній версії на сайті https://ukurier.gov.ua/uk/about/ у розділі «Оголошення: виклики в суд», а також на офіційному сайті Чернігівського районного суду Чернігівської області.
		 
		Захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого : приймав участь у дослідженні доказів, допиті потерпілого, свідків, виступав у дебатах.
		Суд вважає, що стороною обвинувачення були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , якпідозрюваного, обвинуваченого, зокрема на захист та доступ до правосуддя в кримінальному провадженні, вякому здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), що відповідаєправовій позиції Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Колоцца проти Італії», рішення від 12 лютого 1985 року; справа «Шомоді проти Італії», рішення від 18 травня 2004 року). Серед іншого, ОСОБА_3 завчасно належним чином викликався до слідчого, є повідомленим про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, про висунуте обвинувачення у визначеному КПК України порядку, стороною обвинувачення вживалися всі заходи щодо обов`язкової участі захисника тощо.
		Таким чином, права ОСОБА_3 , як на стадії досудового розслідування, так і судового провадження, були забезпечені на рівні реального використання, що гарантуєтьсяст.6 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод, ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
		Згідно з ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25.11.2024 року провадження у справі відносно ОСОБА_3 здійснюється за його відсутності, як спеціальне судове провадження, оскільки обвинувачений переховуються на території російської федерації, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором. Відповідно показань обвинувачений не надавав.
		 
		Разом з тим, винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.438 КК України,підтверджується показами потерпілого, свідків, зібраними у кримінальному провадженні та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами.
		 
		Потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 15.03.2022 на територію його господарства заїхала техніка військових рф, він перебував в будинку та боявся виходити на вулицю. На наступний день один військовий рф почав обстрілювати його будинок та наказав вийти на подвір`я. Коли він вийшов на подвір`я, то цей військовий рф почав стріляти йому під ноги та змусив бігати по присадібній ділянці. Потім дав йому пакет з їжею та наказав поставити на голову і почав стріляти по цьому пакету, було близько трьох пострілів. Він дуже злякався. Повідомив, що в ході огляду його господарства знайшли стріляні гільзи. Він впізнав даного військового рф.
		 
		Свідок ОСОБА_8 пояснила, що потерпілий її сусід та під час повномасштабного вторгнення він приходив до неї ховатися у погріб. Потім в середині березня 2022 року ОСОБА_7 пішов додому та не повернувся, вона почала хвилюватись за нього та пішла шукати. На території господарства ОСОБА_7 вона побачила техніку військових рф та просила їх відпустити потерпілого. В подальшому ОСОБА_7 їй розповів як військовий рф стріляв в нього, примушував ставити пакет на голову.
		 
		Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що на час повномасштабного вторгнення він перевіз родину до с.Золотинка та вони проживали у будинку бабусі і були сусідами з ОСОБА_7 та постійно бачили його на території господарства. В середині березня 2022 року на територію господарства ОСОБА_7 заїхали військові рф та поставили свою техніку. Після чого вони не бачили ОСОБА_7 , а чули постійні постріли на території його господарства. В подальшому ОСОБА_7 розповів як військовий рф примушував його ставити пакет на голову та стріляв по ньому. Він запам`ятав одного військового рф, який перебував в господарстві ОСОБА_7 , а також заходив на територію їх господарства і погрожував.
		 
		З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що за ч.1 ст.438 КК України було зареєстроване кримінальне провадження 18.01.2024 за матеріалами правоохоронних органів, розпочато досудове розслідування. ( а.п. 50 )
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 01.03.2024 оглянута територія господарства по АДРЕСА_2 та виявлено і вилучено чоловічі ботинки зразка військових рф, пакет з написом «Военторг». ( а.п.65-68)
		 
		Відповідно до протоколу огляду речей від 12.07.2024 оглянуто чоловічі ботинки зразка військових рф. (а.п.69-70)
		 
		Під час огляду місця події 07.03.2024, а саме території господарства по АДРЕСА_2 виявлено та вилучено п`ять металевих предметів, схожих на гільзи від автомата АК 74. (а.п.72-85)
		 
		Як слідує з висновку експерта № СЕ-19/125-24/3489-БЛ від 05.04.2024 за результатами проведеної експертизи зброї, п`ять предметів зовні схожих на гільзи, що надані на дослідження, є стріляними гільзами, частинами боєприпасів  стріляними гільзами бойових проміжних патронів калібру 5,45 мм промислового виробництва. (а.п.91-95)
		 
		Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/4366 від 18.04.2024 за результатами проведеної комплексної судової вибухово-технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів, в зонах навколо отворів, що було позначено № 1,2, наданої на дослідження паперової коробки, виявлено сліди металізації сторонніми металічними предметами, до складу яких входять купрум, Цинк, Плюмбум. В зоні навколо отвору, що було позначено № 3, наданої на дослідження паперової коробки, виявлено сліди металізації сторонніми металічними предметами, до складу яких входить Ферум та Цинк. В зоні навколо отвору, що було позначено № 4, наданої на дослідження паперової коробки, виявлено сліди металізації сторонніми металічними предметами, до складу яких входить Купрум, Ферум та Цинк.( а.п.103-114)
		 
		Під час проведення слідчого експерименту 07.03.2024 ОСОБА_7 детально розповів та показав на місці про обставини обстрілу його будинку військовими рф, як один військовий рф, якого він впізнав, змусив його вийти з будинку, бігати по території подвір`я, при цьому стріляв по ногам, потім змусив поставити на голову пакет, в який стріляв, внаслідок чого потерпілий дуже злякався. ( а.п.119-123)
		 
		За висновком експерта № СЕ-19/125-24/10165-ПС від 21.08.2024 за результатами проведеної судової психологічної експертизи, психологічні особливості процесу відтворення потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обстановки та обставин події за матеріалами відеозапису слідчого експерименту від 07.03.2024, проведеного за участю цієї особи, в основному характеризуються наявністю психологічно значимих умов, що відповідають індивідуально-психологічним проявам реконструкції подій ОСОБА_7 , та створюють психологічно значимі умови для самостійного відтворення ним обставин та подій. У діалоговому спілкуванні, яке досліджується, констатується переважна більшість запитань альтернативного характеру. Вони є уточнюючими і не мають ознак навідного впливу, що сприяло самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_7 . Ознак щодо інформаційно-навідного та інформаційно-випереджального впливу запитань на відповіді підекспертного не виявлено. Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_7 . Комунікативна діяльність потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у процесі відтворення ним подій під час проведення за його участю слідчого експерименту від 07.03.2024 (за матеріалами відеозапису зазначеної слідчої дії), характеризується схильністю надавати стверджувальні відповіді. Тенденція до самостійного розширення потерпілим ОСОБА_7 змісту відповідей за рахунок специфічних деталей, уточнень, додавань, асоціативних зв`язків - помірна. Наявні передача змісту діалогів, опис особливостей взаємодії з іншими особами та опис власних дій, що має середню деталізацію. Подробиці часових, просторових характеристик події та опис навколишнього середовища повідомляються переважно внаслідок стимулювання запитаннями слідчого. Негативні відповіді підекспертного, надані під час проведення слідчого експерименту, не впливають на повноту відтворення подій. Ознак щодо інформаційно-навідного та інформаційно- випереджального впливу запитань на відповіді підекспертного не виявлено. Констатується наявність психологічних умов, що сприяли самостійній комунікативній діяльності ОСОБА_7 . Відсутні вербальна розузгодженість та сюжетна незбалансованість розповіді. Констатується повнота відображення подій, які обговорюються у відеозаписі слідчого експерименту, а інформаційне наповнення відповідей є достатнім для відтворення єдиного сюжету розповіді. В доступних для спостереження експерта проявах вербальної та невербальної комунікації не виявлено ознак неконгруентності. У поведінці потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проведення за його участю слідчого експерименту від 07.03.2024 (за матеріалами відеозапису зазначеної слідчої дії), наявні психологічні особливості, самостійного відтворення ним подій.У відеозаписі слідчого експерименту від 07.03.2024 за участю потерпілого ОСОБА_7 ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії  відсутні. ( а.п.132-141)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотозніками від 07.03.2024 ОСОБА_7 впізнав військовослужбовця рф ОСОБА_3 , який в березні 2022 року знущався над ним, виводив його на город та здійснював постріли в його бік. ( а.п.143-145)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотозніками від 08.04.2024 ОСОБА_9 впізнав військовослужбовця рф ОСОБА_3 , який в березні 2022 зайшов до подвір`я, де проживає ОСОБА_7 ( а.п.146-148)
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотозніками від 24.07.2024 ОСОБА_10 впізнала військовослужбовця рф ОСОБА_3 , який в березні 2022 року заходив до неї на подвір`я з автоматом в руках. ( а.п.149-151)
		 
		За повідомленнямвійськової частини НОМЕР_6 в періодокупації зсрф в районі АДРЕСА_3 та областізосереджувався одинз підрозділіврф БТГр НОМЕР_7 омсбр, НОМЕР_2 омсбр 41А Центральноговійськового округу,а такожпідрозділів НОМЕР_8 інженерного саперногополку (в/ч НОМЕР_9 ).(а.п.154)
		 
		Служба зовнішньої розвідки надали інформацію щодо даних ОСОБА_3 , його коду, паспортних даних, місця проживання, проходження служби за контрактом в складі в/ч НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 окрема мотострілецька бригада НОМЕР_10 загальновійськової армії Центрального військового округу зс рф). ( а.п.156-157)
		 
		На виконання доручення оглянута сторінка ОСОБА_3 , також відкрита сторінки, де маються дані ОСОБА_3 та зазначено, що останній причетний до війни і проходить службу у в/ч НОМЕР_3 .( а.п.161-166)
		 
		За загальним визначенням воєнні злочини  це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (порушення законів і звичаїв війни), за вчинення яких передбачена кримінальна відповідальність фізичних осіб на національному та міжнародному рівнях. Посилання на серйозні порушення заборон містяться як у договірному, так і у звичаєвому міжнародному гуманітарному праві.
		 
		   Положеннями Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, що ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни» від 03.07.1954 закріплений статус осіб, які перебувають під захистом, та яким має бути поводження з ними, зокрема містяться положення, спільні для територій сторін конфлікту та для окупованих територій.
		   Згідно з положеннями статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства України.
		У розділі XV «Перехідні положення» Конституції України, а саме у статті 1 зазначено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
		Статтями 6, 7 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.
		Україна є правонаступником прав і обов`язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.
		Конвенція про захист цивільного населення під час війни підписана 12.08.1949, набрала чинності 21.10.1950.
		Українською РСР ця Конвенція була ратифікована Указом Президії Верховної Ради від 03.07.1954 із застереженнями та набрала чинності для України 03.01.1955.
		Отже, Женевські конвенції від 12.08.1949 безумовно є частиною національного законодавства, застосовними до збройного конфлікту на території України, діючи для України у порядку правонаступництва, як і для РФ. Україна також є стороною усіх Додаткових протоколів до ЖК від 12.08.1949.
		Відповідно до ч. 5 ст. 3 КК України закони України про кримінальну відповідальність мають відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано ВР України, й положення ст. 438 КК України в частині інкримінованого злочину такими є.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Конвенції на додаток до положень, які втілюються в мирний час, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.
		Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		Як передбачено ст.6 Конвенції, ця Конвенція повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених устатті 2.
		На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій.
		На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій, але окупаційна держава, настільки, наскільки вона виконує функції уряду на цій території, буде пов`язана на строк окупації положеннями таких статей цієї Конвенції:1 - 12,27,29 - 34,47,49,51 - 53,59,61 - 77та143.
		Особи, що перебувають під захистом, звільнення, репатріація або влаштування яких відбудуться після цих строків, будуть протягом зазначеного часу перебувати під захистом цієї Конвенції.
		Отже, міжнародне гуманітарне право (далі  МГП), у т.ч. Конвенція та Додаткові протоколи до неї, застосовується під час збройного конфлікту, поняття якого відсутнє у договірному міжнародному праві.
		Разом з тим, визначення збройного конфлікту міститься у п. 70 Рішення Апеляційної палати МКТЮ у справі ОСОБА_11 від 2 жовтня 1995 року («The Prosecutor v. Dusko Tadic»), згідно з яким «… збройний конфлікт існує тоді, коли має місце застосування збройної сили між Державами або тривале збройне насильство між урядовими силами та організованими збройними групами, або між такими групами в межах Держави. Міжнародне гуманітарне право застосовується з часу початку таких збройних конфліктів і виходить за межі припинення військових дій, поки не буде укладено мир; або, у випадку внутрішніх конфліктів, поки не буде досягнуто мирного вирішення конфлікту. До того моменту міжнародне гуманітарне право продовжує діяти на всій території ворогуючих Держав або, у випадку внутрішніх конфліктів, всій території, підконтрольній одній стороні, незалежно від того, чи ведуться там фактичні бої.
		Суд також ураховує, що відповідно до ч. 2ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014 року.
		Окремі об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими РФ з 19.02.2014 року.Переліктаких об`єктів визначається Кабінетом Міністрів України.
		Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014 року.
		Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (у тому числі окупаційною адміністрацією РФ) починаючи з 07.04.2014 року.Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областяхз цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
		Крім того, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України,в Україні на підставі Указу Президента України №64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року введено і діє на даний час воєнний стан.
		Таким чином, з 19.02.2014 року на території України має місце міжнародний збройний конфлікт.
		Суд також ураховує, що не має бути доведено, що збройний конфлікт мав саме «причинний зв`язок» із вчиненим воєнним злочином, але існування збройного конфлікту має щонайменше відігравати істотну роль у здатності винного вчинити злочин, у його рішенні вчинити злочин, у способі його вчинення або тієї мети, з якою він був вчинений (справа «The Prosecutor v. Kunarac, Kovac and Vukovic», МТКЮ).
		Отже, діяння, викладені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_3 , та які мали місце у березні 2022 року під час окупації зс рф с. Золотинка Чернігівського району Чернігівської області, відбувалися під час міжнародного збройного конфлікту і безпосередньо пов`язані з наявністю такого конфлікту.
		Згідно з ч.2 ст.43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 08.06.1977 року (далі  Протокол І), особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу, про який ідеться у статті 33 Третьої конвенції), єкомбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях.
		Виходячи з ч.2 ст.44 Протоколу І всікомбатанти зобов`язані додержувати норм міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів.
		Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 у березні 2022 року усвідомлював наявність на території України міжнародного збройного конфлікту, що на момент викладених в обвинувальному акті діянь тривав вже більше 8 років, свій обов`язок додержуватися приписів міжнародного гуманітарного права.
		Крім того, суд ураховує, що згідно з ч.1 ст.4 Конвенціїособами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до ст. 2, спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		 
		Згідно з положеннями ст. 27 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (далі - Конвенція, ЖК(ІУ)), особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
		 
		Статтею 29 ЖК (IV) передбачено, що сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		 
		Відповідно до ст. ст. 31-32 ЖК (IV) забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		 
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 75 ДП І тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Конвенціями або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь-якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або на яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитися до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб. Заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: а) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема: а.1) вбивство; а.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні; а.3) тілесні покарання; а.4) каліцтво; b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; с) взяття заручників; d) колективне покарання; е) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		Відповідно до преамбули Протоколу I положення даних конвенцій та цього Протоколу повинні за всіх обставин цілком застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих документів, без яких-небудь несприятливих відмінностей, що полягають у характері чи походженні збройного конфлікту або у причинах, що висуваються Сторонами в конфлікті чи приписуються їм.
		Отже, цивільне населення, що перебувало у с. Золотинка Чернігівського району Чернігівської області протягом березня 2022 року під час окупації збройними силами РФ цього населеного пункту, мало статус осіб, що перебувають під захистом Конвенції.
		Сторона обвинувачення, на яку покладено тягар доведення висунутого обвинувачення, подала суду істотні докази та достатні пояснення стосовно обставин порушення законів та звичаїв війни обвинуваченим ОСОБА_3 . 
		 
		Водночас, й з урахуванням форми цього судового розгляду, важливо відзначити, що сторона захисту у будь-якому разі не діяла формально.
		 
		Таким чином,суд,дотримуючись вимогст.94КПК України,за своїмвнутрішнім переконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінивши кожендоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів зточки зорудостатності тавзаємозв`язку,вважає,що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 
		Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого  ОСОБА_3 у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що передбачено ч.1 ст.438 КК України.
		Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Згідно з ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Як передбачено ч.2. ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Суд враховує, що ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні умисного, закінченого, особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, а саме порушення законів та звичаїв війни.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 не встановлено.
		 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено. 
		 
		Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке являється злочином проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, порушення законів і звичаїв ведення війни і становить значну суспільну небезпеку з огляду на дику та варварську поведінку обвинуваченого у сучасному світі, що не може мати місця у 21 сторіччі та нівелює, зводить нанівець всі досягнення сучасної цивілізації в області миру та гуманності людства, дані про особу обвинуваченого, який хоча і не притягувався до кримінальної відповідальності і органу досудового розслідування не вдалося здобути даних щодо особи обвинуваченого, але його протиправні дії характеризують його як особу, позбавлену будь-яких моральних принципів, співчуття, совісті й свідчать про ігнорування ним норм не тільки міжнародного права, а й норм людського співжиття, повне знецінення в його свідомості життя інших людей, презирливе ставлення до їх страждань як фізичних, так і моральних, судом враховується молодий вік обвинуваченого, але судом також враховується те, що потерпілий не мав жодного відношення до військовослужбовців, не чинив опору та просто знаходився у власному будинку, обвинувачений змусив його бігати по присадибній ділянці та здійснив декілька пострілів в землю біля ніг потерпілого, стріляв в коробку, яку потерпілий тримав у себе над головою, при цьому ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, достеменно розумів, що в складі військового формування вторгається на територію незалежної та суверенної держави, відчував свою безкарність, отже чітко усвідомлював наслідки своїх дій, вчиняти які, його ніхто не змушував, судом також враховується відсутність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставини, що обтяжують покарання, а отже суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання саме у виді позбавлення волі у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 438 КК України, що в даному випадку є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		 
		У справі маються процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 14766 грн 96 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		 
		Речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		 
		Під час досудового розслідування ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.( а.п.193-195) 
		 
		Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
		 
		Таким чином, застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід слід залишити без змін до моменту його затримання на виконання вироку суду. При цьому, строк відбування покарання обвинуваченому слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 94,135,139,297-1,297-5,323, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити без змін - тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання. 
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3 на користь держави 14766 грн 96 коп витрат за проведення експертиз.
		 
		Речові докази: п`ять металевих предметів, схожих на гільзи, які передані на зберігання до центрального балістичноого обліку ДНДЕКЦ МВС, паперову коробку, чоловічі черевики чорного кольору військового зразка рф, що знаходяться в камері зберігання речових доказів слідчого управління ГУНП в Чернігівській області - знищити
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює. 
		 
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де і здійснювались публікації повісток про виклик обвинуваченого протягом всього судового розгляду.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...