Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/3469/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 11.04.2025. Зареєстровано: 11.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2025.

Номер судового провадження: 2/161/2048/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/3469/25 
		Провадження № 2/161/2048/25
		 
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		    10 квітня 2025 року    Луцький міськрайонний суд Волинської області 
		в складі: головуючого  судді Пушкарчук В.П.
		при секретарі  Швед Н.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення передплати пенсії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		   20.02.2025 року позивач ГУ ПФУ в Запорізькій області (далі  Управління) звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування зазначивши, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, призначену відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 20.06.1991 року. Відповідачка мешкала у м. Приморську та на даний час зареєстрована як ВПО у с. Боратин Луцького р-ну. Під час перевірки матеріалів пенсійної справи відповідачки спеціалістами Управління було встановлено, що у зв`язку з попереднім проведеним перерахунком був змінений перехід з соціальної пенсії на пенсію по інвалідності внаслідок чого останній помилково враховано додатковий стаж. Приведення пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідність до норм чинного законодавства призвело до зменшення розміру пенсії, у зв`язку з чим виникла переплата пенсії в сумі 40527,08 грн. за період з 01.12.2021 року по 30.09.2024 року. Таким чином, відповідачка безпідставно набула пенсію. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління переплату пенсії у розмірі 40527,08 грн.
		   24.03.2025 року представником відповідачки подано до суду відзив на позовну заяву. В обгрунтування заявлених вимог остання зазначає, що переплату пенсії її довірительці відбулася не через винну поведінку останньої, оскільки вона не вчиняла жодних дій, які призвели до врахування додаткового стажу. Переплата пенсії ОСОБА_1 відбулася саме з вини Управління, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають (а.с. 47-49).
		У судове засідання представник позивача не з`явився, до початку судового засідання подав суду заяву, в якій просив справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представник відповідачки до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутності, у задоволенні позову просила відмовити.
		Зважаючи на те, що сторона відповідача скористалася своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, суд вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.
		За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі  Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства, а саме ст. ст. 2, 12, 13 ЦК України.
		Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, призначену відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 20.06.1991 року.
		Під час перевірки матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 спеціалістами управління було встановлено, що у зв`язку з попереднім проведеним перерахунком був змінений перехід з соціальної пенсії на пенсію по інвалідності внаслідок чого було помилково враховано додатковий стаж.
		Приведення пенсійної справи ОСОБА_1 призвело до зменшення розміру пенсії, у зв`язку з чим виникла переплата пенсії в сумі 40527,08 грн. за період з 01.12.2021 року по 30.09.2024 року.
		Для вирішення питання, щодо утримання виявленої передплати відповідачу направлялись листи запрошення, пропонувалося повернути виявлену переплату шляхом написання заяви, щодо її утримання або повернення коштів на рахунок управління. На теперішній час відповідач до управління не зверталася, згоду на утримання переплати не надала, кошти не повернула.
		Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Але, законодавством чітко визначено способи вирішення питання пов`язаного з виникненням переплати пенсії: добровільне повернення пенсіонером надмірно виплачених сум чи стягнення, зазначених сум у судовому порядку; визнання сум переплати пенсії безнадійною заборгованістю та прийнятої рішення щодо її списання; утримання переплати пенсії згідно рішення комісії.
		За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
		При цьому ст. 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
		Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ч. 1 ст. 1215 ЦК України).
		Положення ст. 1215 ЦК України мають застосовуватися з урахуванням положень ст. 103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка є спеціальною нормою.
		Відповідно до даної норми суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї, тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Аналогічні положення також містяться і у ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
		При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються (постанова Верховного Суду України від 02.07.2014 року № 6-91цс14).
		Правовий аналіз п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України дає підстави для висновку, що не підлягає поверненню безпідставно набута пенсія, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідач не вчиняла будь-яких неправомірних дій, що привели до вказаної переплати.
		У свою чергу, переплата відповідачці пенсії в сумі 40527,08 грн. була допущена з боку позивача не через наявність рахункової помилки, а через помилкове врахування додаткового стажу працівником органу Пенсійного фонду України.
		За наведених обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги ГУ ПФУ в Запорізькій обл. до ОСОБА_1 про стягнення передплати пенсії задоволенню не підлягають.
		У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по справі, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову, слід залишити за останнім.
		   На підставі ст. ст. 1212-1215 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,12,27,77,81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
		 
		                    В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення передплати пенсії  відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України  з дня складення рішення в повному обсязі.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, адреса місцезнаходження: Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ: 20490012.
		Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
		Повний текст рішення складений 11 квітня 2025 року.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного
		суду Волинської області В.П. Пушкарчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...