Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 162/1003/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 11.04.2025. Зареєстровано: 11.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2025.
Дата набрання законної сили: 13.05.2025
Номер судового провадження: 1-кп/162/50/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024030530000784

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 162/1003/24
		                           Провадження № 1-кп/162/50/2025
		 
		ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 квітня 2025 року селище Любешів
		Любешівський районний суд Волинської області у складі
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		потерпілого  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 14.10.2024 року за №12024030530000784 про обвинувачення
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацевлаштованого, розлученого, раніше судимого вироками Любешівського районного суду Волинської області від 11.04.2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання зі встановленням 2-річного іспитового строку, Любешівського районного суду Волинської області від 07.11.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_6 13.10.2024 року близько 13 год в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом, повторно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що його дії ніким не помічені, через незамкнені вхідні двері проник до житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , звідки умисно, таємно, з дерев`яної шафи, яка знаходиться у спальній кімнаті вказаного будинку, викрав належні ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 30000 гривень, чим завдав останньому майнової шкоди у вказаному розмірі.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно,поєднану з проникненням у житло та в умовах воєнного стану.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що приходив до ОСОБА_8 у той день, як пили за магазином з ОСОБА_9 . На дворі залишив пачку, там ще трохи було вина. Ці гроші він позичив. ОСОБА_8 сам дав йому гроші, казав, що їх збирає. Запропонував йому поміняти їх на долари, що й зробив. Також з тих коштів купив собі телефон. Все, що говорив на слідчому експерименті, - вигадав.
		Потерпілий ОСОБА_5 вказав, що з ОСОБА_10 вони односельчани та зустрічалися, як правило, коли допомагали комусь з інших односельчан по господарству. Довжик до нього заходив додому у вівторок перед крадіжкою, яка відбулась у неділю. Де зберігаються кошти, ніхто не знав, про це нікому не розповідав, в тому числі і Довжику. Того дня пішов близько 11 год до брата, коли повернувся, зрозумів, що в будинку хтось був. Тому відразу перевірив свій сховок, де тримав кошти, їх не виявилось. Сума була близько 30 тисяч гривень різними купюрами, які він відкладав з пенсії. Кошти знаходились на дні шафи між одягом, замотані у тканину. Будинок був відчинений, бо був зломаний замок, двері підпер та замотав дріт на ручку. Коли повернувся, дріт був замотаний не так, як він його залишав, а по іншому. Також на столі у веранді був пакет з-під вина, якого не було до цього. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, не зважаючи на повне невизнання вини обвинуваченим за викладених вище обставин, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, зокрема:
		- витягом з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження №12024030530000784 від 14.10.2024 року за ч.4 ст.185 КК України;
		- рапортом про прийняття та реєстрацію заяви в ІКС ІПНП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області 14.10.2024 року за №6331;
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_5 від 14.10.2024 року та відповідною письмовою заявою останнього;
		- протоколом огляду місця події від 14.10.2024 року з додатками, проведеного за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 ;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.10.2024 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 з відеозаписом вказаної слідчої дії;
		- письмовою заявою ОСОБА_6 про добровільну видачу коштів, а саме  2 купюр номіналом по 50 доларів США та 3 купюр номіналом по 100 доларів США від 15.10.2024 року;
		- протоколом огляду предмета від 25.10.2024 року, а саме диска для лазерних систем зчитування, та відповідний диск;
		- висновком експерта №СЕ-19/103-24/14042-Д від 24.10.2024 року з додатками, відповідно до якого два сліди пальців руки, виявлені та вилучені з поверхні внутрішніх дверей під час огляду місця події 14.10.2024 року за адресою АДРЕСА_2 залишені середнім та вказівним пальцями лівої руки ОСОБА_6 ; один слід пальця руки, виявлений та вилучений з поверхні картонної ємності з-під спиртовмісної речовини  вина, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_6 ;
		- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 від 14.10.2024 року з додатками та відеозаписом вказаної слідчої дії;
		- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину  ОСОБА_6 від 14.10.2024 року;
		- висновком судово-психіатричного експерта №364 від 13.11.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 в період, що відноситься до часу вчинення правопорушення, виявлялися та в даний час виявляються ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю у вигляді синдрому залежності (хронічного алкоголізму). Ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла та позбавляє на даний час його можливості усвідомлювати свої дії /бездіяльність та керувати ними. У період, що відноситься до часу вчинення правопорушення, ОСОБА_6 перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації (простого алкогольного сп`яніння). Застосування примусових заходів медичного характеру, а також примусового лікування на даний час ОСОБА_6 не потребує;
		- ухвалою Волинського апеляційного суду від 13 березня 2025 року у справі № 162/1042/23.
		Водночас, встановлене з письмових доказів, підтверджується і поясненнями допитаних свідків, які, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснили наступне.
		ОСОБА_11 вказала, що вона працює продавцем у магазині «Продукти» в с. Деревок. Того дня прийшов ОСОБА_12 купив пакет вина і вони втрьох з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 пили за магазином. Бачила це, коли йшла додому, ще хтось з них забув хліб. Розмов їхніх не чула. Довжик приходив, хотів взяти вино на вексель, але вона йому відмовила, оскільки у нього був ще неповернутий попередній борг, але подарувала йому стаканчики. Марки вина не пам`ятає, лише пригадує, що воно було в ПЕТ-пакуванні, міцне, літрове. Купівля була близько 12 години, бо о 13 годині вона вже йшла додому.
		ОСОБА_13 , брат потерпілого та приятель обвинуваченого, вказав, що 13.10.2024 близько 10 години ОСОБА_8 (брат) прийшов до нього, коли той пас корів, вони разом пробули до 16 години, після чого ОСОБА_8 пішов додому. Через деякий час брат зателефонував і сказав, що коли прийшов до будинку, щось було з замком не так. Пригнавши корів з пасовища, пішов до брата. Він повідомив, що коли повернувся додому, був сервант відкритий, гроші на підлозі валялись, документи в шафі не так лежали, тобто обстановка в хаті була не така, якою брат її залишав. Пакет вина стояв, якого не було, коли брат виходив з будинку. Він отримує дві пенсії тому гроші мав та відкладав їх. Сказав ОСОБА_8 , щоб той нічого не чіпав. Дружина свідка ОСОБА_14 говорила, що бачила, як ОСОБА_15 йшов з тим пакетом вина, і свідок бачив ОСОБА_16 близько 16 години з пакетами, як з продуктової крамниці. 
		ОСОБА_17 вказав, що був у ОСОБА_18 в батьків, їхав на ОСОБА_19 від кладовища його зупинив ОСОБА_10 , просив підвезти до ОСОБА_20 , висадив його біля автостанції. Це був жовтень, близько 13 години. По дорозі особливо не розмовляли. Лише на питання, чим займається він відповів, що допомагає по господарству людям у селі. Він був сам без будь-яких речей. 
		    ОСОБА_21 вказав, що підробляє таксуванням. Якось у жовтні зателефонувала знайома та запитала, чи може він підвезти чоловіка з її села, він погодився. Забирав того чоловіка від «Копійочки» з пакетами, підвозив до с. Деревок Він коли сідав відразу розрахувався, а коли ми під`їхали до місця призначення він дістав 20 доларів і дав, сказавши, що це «на чай».
		ОСОБА_22 вказала, що працює в обміннику валют. Повідомила, що восени минулого року до обмінника підійшов чоловік обмінювати гривню на долар. Запам`ятала цей випадок, оскільки люди, які зазвичай приходять, дають конкретну суму та вказують, який обмін та на яку саме суму їм зробити. Цей же чоловік був дуже п`яний і поклав на прилавок насипом кучу купюр та сказав обміняти всі на долари. Пам`ятає, що це вийшло 250-260 доларів (в районі 300).
		ОСОБА_23 вказав, що якось восени заходив до магазину по хліб. Коли вийшов, проходив повз ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які за магазином пили, покликали його та запропонували випити. Він випив 100 грам та пішов по своїх справах. Після цього люди в селі почали говорити, що ОСОБА_10 обікрав ОСОБА_8 , це я чув зі слів інших. Коли випивали, жодних розмов з цього приводу не було. 
		ОСОБА_24 вказав, що він односельчанин з ОСОБА_10 та час від часу випивають разом. Пам`ятає, що пили за магазином, бо на нього тоді штраф наклала поліція. Він випив і відразу пішов додому спати. Іншого нічого йому не відомо.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази зібрані у порядку, встановленомуст. 93 КПК України, взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені уст.91 КПК України, а їх сукупність  з точки зору взаємозв`язку є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Розглядаючи кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод в наданні доказів, їх дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом в межах пред`явленого обвинувачення, безпосередньо дослідивши та перевіривши усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. 
		Заразом, сторона захисту стверджує про те, що вина обвинуваченого не доведена наявними доказами та просила визнати невинним та виправдати ОСОБА_6 за ч. 4 ст.185 КК України. Захисник вказав, що всі наявні докази не підтверджують обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні крадіжки, мотивуючи це тим, що кошти були позичені у ОСОБА_5 та добровільно надані потерпілим обвинуваченому з метою їх валютного конвертування та повернення. Суд критично оцінює таку позицію та вважає її обраним способом захисту, оскільки обвинувачений не зміг відповісти, чому потерпілий дав йому кошти для обміну, хоча міг зробити це сам. Потерпілий категорично заперечив як надання коштів на прохання обвинуваченого позичити, так і для обміну на іноземну валюту. Отже, вказане в повному обсязі спростовується сукупністю доказів, зібраних у кримінальному провадженні, які належним чином були проаналізовані та оцінені судом. 
		Беручи до уваги все вищевказане, враховуючи пояснення потерпілого ОСОБА_5 , які узгоджуються з іншими вищеперерахованими доказами та поясненнями свідків, що є чіткими та послідовними, у їх взаємозв`язку, суд, перевіривши обставини на предмет їх відповідності, дійшов висновку, що у потерпілого не було підстав обмовляти обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні щодо нього протиправних дій, оскільки будь-яких обставин, які б доводили їх неприязні відносини, що могли би призвести до цього, під час розгляду судом встановлено не було
		Отож, ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння події, викладеної в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості.
		Оцінюючи надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством та узгоджуються між собою.
		Повно та всебічно з`ясувавши обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважаєдоведеною вину ОСОБА_6 у вчиненнізлочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. 
		Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» п. 282). Таке доведення випливає із сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, встановлених судом.
		При призначенні покарання ОСОБА_6 суд виходить з такого.
		Відповідно до ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року, Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. 
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Відповідно дост. 65-67 КК Українисуд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин,які пом`якшуютьпокарання,судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		При призначенні покарання, суд враховує, що вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, згіднозі ст.12 КК України,є тяжким злочином, бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаного діяння, розмір завданої шкоди, характеризуючі дані вказаної особи, зокрема, ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, за місцем проживання характеризується посередньо, знаходиться на обліку в наркологічному кабінеті з 2014 року з діагнозом F10.2 (останнє звернення 16.10.2023 року) та під спостереженням у психіатра з 2012 року з діагнозом F43.2.
		На підставі вказаного, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст.185КК України, у виді позбавлення волі на строк 6 років.
		Визначаючи порядок та принцип призначення покарання обвинуваченому, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4ст. 185 КК України, у даному кримінальному провадженні вчинене обвинуваченим ОСОБА_6 до постановлення вироку Любешівського районного суду Волинської області від 07.11.2024 року, а тому покарання необхідно призначити з урахуванням положень ч. 4ст. 70 КК України.
		Частиною 4ст. 70 КК Українипередбачено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72 КК України.
		Окрім того, враховуючи призначене обвинуваченому покарання за попереднім вироком у даній справі, суд керується висновком Об`єднаної плати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.02.2021 року (справа № 760/26543/17), відповідно до якого для призначення остаточного покарання на підставі ч. 4ст. 70 КК Україниза сукупністю злочинів мають значення саме призначені попередніми вироками засудженому покарання, а не їх відбуття. Призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4ст.70 ККУкраїни суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4ст.70КК України.
		Враховуючи викладене, суд призначає ОСОБА_6 покарання відповідно до ч. 4ст.70КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком та вироком Любешівського районного суду Волинської області від 07.11.2024 року, остаточно призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців.
		Зарахувати на підставі ч.5ст.72КК України у строк покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання - 14.10.2024 року. 
		На переконання суду, відповідно до вимог ч. 2 ст.65КК України вказана міра покарання відповідає особі обвинуваченого, є справедливою, достатньою для виправлення ОСОБА_6 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та досягнення передбачених ч. 2ст. 50 КК Україницілей покарання, відповідає принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Підстави для ухвалення виправдувального вироку у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов по справі не заявлявся.
		Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, суд, враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого ОСОБА_6 , з метою попередження ризику переховування, вчинення ним нового кримінального правопорушення, вважає, що запобіжний захід щодо останнього у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін та продовжити його до набрання вироком законної сили. 
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України, скасувавши накладений на них арешт.
		На підставі положень ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати за залучення експертів.
		Керуючись ст. 50, 65-67 КК України, ст. 373, 374, 392-395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України,та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 4ст. 70 КК Українипризначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Любешівського районного суду Волинської області від 07.11.2024 по справі № 162/1042/23 у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
		У строк покарання ОСОБА_6 зарахувати строк попереднього ув`язнення, починаючи з 14.10.2024 року.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
		Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/103-24/14042-Д від 24.10.2024 у розмірі 3979 (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 50 копійок.
		Арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Камінь-Каширського суду Волинської області від 18.10.2024 року,  скасувати.
		Речові докази, а саме:
		- сліди рук, картонну ємкість з-під спиртовмісної речовини  вина  знищити;
		- мобільний телефон марки «Redmi 13», з imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою з номером телефону НОМЕР_3 ; картонну коробку з-під телефону марки «Redmi 13» з imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 та картонну коробку з блоком живлення до зарядного пристрою марки «Fully Compatible Protocol C172»; продукти харчування: 3 (три) стікери кави марки «JACOBS»; 2 (два) шоколадні батончики «Twix»; 4 (чотири) шоколадні батончики «SNICKERS»; 3 (три) шоколадні батончики «Lion»; металеву ємкість зі згущеним молоком; поліетиленову ємкість зі згущеним молоком; - конфіскувати;
		- грошові кошти, а саме: купюру НБУ номіналом 20 (двадцять) гривень з номером ЕГ4173359; 5 (п`ять) купюр НБУ номіналом по 100 (сто) гривень кожна з номерами УМ3227544, УЦ7236858, АГ7978450, ЗГ3908679, АГ7978448; купюру номіналом 10 (десять) доларів США з номером МА93228499А; купюру номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США з номером IL90406073А; 2 (дві) грошові купюри номіналом по 50 (п`ятдесят) доларів США кожна з номерами PB49054989B, MA31203375F та 3 (три) грошові купюри номіналом по 100 (сто) доларів США кожна з номерами PF06846222L, PF06846223L, LJ94093834F; - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;
		- мобільний телефон марки «iPhone» моделі «S» сірого кольору та сокиру з дерев`яним топорищем із маркуванням «Світязь» - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 .
		Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання його копії.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		                       
		Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_25

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...