Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9920/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них.
Надіслано судом: 11.04.2025. Зареєстровано: 11.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2025.
Дата набрання законної сили: 08.04.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		08 квітня 2025 року 
		м. Київ
		cправа №  910/9920/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової  І.  Д. - головуючої, суддів: Вронської Г. О., Губенко Н. М.
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
		за участю представника відповідача - 4 - Друченка А. Ю. (адвоката),
		на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 
		(суддя Сівакова В. В.) 
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025
		(головуюча Ходаківська І. П., судді: Владимиренко С. В., Демидова А. М.)
		за позовом  ОСОБА_1 
		до відповідачів: 
		1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокорки-7",
		2) Компанії "Пілавер Лімітед",
		3) ОСОБА_2 ,
		4) ОСОБА_3 ,
		5) ОСОБА_4 ,
		6) ОСОБА_5 ,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - державного реєстратора Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації Овчиннікової Віти Ігорівни,
		про визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційних дій і перерозподіл часток у статутному капіталі.
		Хронологія спору
		1.           ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокорки-7" (далі - Товариство), Компанії "Пілавер Лімітед" (далі - Компанія), ОСОБА_2 , ОСОБА_6 (громадянина Латвії), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому заявив такі вимоги:
		1)          визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 24.12.2022, складеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
		2)          скасування реєстраційної дії від 26.12.2022 № 1000651070028022853, проведеної реєстратором щодо Товариства;
		3)          визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 24.12.2022, складеного ОСОБА_2 та Компанією;
		4)          скасування реєстраційної дії від 26.12.2022№ 1000651070029022853, проведеної реєстратором щодо Товариства;
		5)          визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 27.12.2022, складеного Компанією та ОСОБА_7 ;
		6)          визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 27.12.2022, укладеного між Компанією та ОСОБА_7 ;
		7)          скасування реєстраційної дії від 28.12.2022 № 1000651070030022853, проведеної реєстратором щодо Товариства;
		8)          визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом від 28.12.2022 № 28/12/2022;
		9)          скасування реєстраційної дії від 29.12.2022 № 10006510700310022853, проведеної реєстратором щодо Товариства;
		10)          визначення розміру статутного капіталу Товариства у сумі 146 047 000 грн та розміру часток учасників у статутному капіталі таким чином: розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства у сумі 73 023 500 грн, що становить 50 % розміру статутного капіталу Товариства; розмір частки ОСОБА_4 у статутному капіталі Товариства у сумі 43  814  100 грн, що становить 30 % розміру статутного капіталу Товариства; розмір частки ОСОБА_5 у статутному капіталі Товариства у сумі 29 209 400 грн, що становить 20 % розміру статутного капіталу Товариства.
		2.          На обґрунтування позовних вимог послався на те, що ці правочини та вчинені за їх наслідком реєстраційні дії позбавляють позивача, як власника частки майнових прав (корпоративних прав) Товариства корпоративних прав та права власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі 50 %. 
		3.          19.08.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про залишення без руху з метою необхідності усунення ОСОБА_1 недоліків позовної заяви шляхом подання доказів, що підтверджують його право власності на частку у розмірі 50  % статутного капіталу Товариства станом на 12.10.2022, та доказів, що підтверджують державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство.
		4.          03.09.2024 після усунення ОСОБА_1 визначених судом недоліків позову суд першої інстанції постановив ухвалу про відкриття провадження у справі; призначив підготовче засідання; залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - державного реєстратора Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації Овчиннікову В. І. (далі - реєстратор); зобов`язав позивача надати суду документи, перелік яких визначив в ухвалі; зупинив провадження у справі до усунення обставин, що зумовили його зупинення.
		5.          30.09.2024 місцевий господарський суд поновив провадження у справі; повторно залишив позов без руху; встановив позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 840 572,80 грн, оскільки він надав докази про сплату лише 29  068,80 грн судового збору, тоді як загальний розмір судового збору за пред`явлення дев`яти вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру складає 869 641,60 грн. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		6.          15.10.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025, про залишення позову без розгляду на підставі частини тринадцятої статті 176 та пункту 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліків позовної заяви і не подав доказів сплати судового збору у визначеному судом в ухвалі від 30.09.2024 розмірі.
		Короткий зміст касаційної скарги
		7.           ОСОБА_1 оскаржив ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		8.          Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 названого вище Кодексу. 
		9.          На обґрунтування доводів касаційної скарги послався на порушення судами частини одинадцятої та тринадцятої статті 176, пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки, як вважає скаржник, ці положення процесуального закону не надають судам права повторно залишати без руху позов після відкриття провадження у справі й усунення позивачем недоліків, які раніше визначені судом. Просить надати висновок Верховного Суду щодо питання застосування частин одинадцятої та тринадцятої статті 176 ГПК України у контексті того, чи можливе повторне залишення позову без руху після усунення позивачем визначених судом у раніше постановленій ухвалі недоліків та відкриття провадження у справі. Наполягає також на тому, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.07.2018 у справі № 916/3255/17, щодо застосування частини одинадцятої статті 176 ГПК України. 
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		10.           ОСОБА_8 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, не погоджуючись із аргументами скаржника про те, що судові рішення у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду у справі № 916/3255/17, позаяк у ній суд на підставі частини одинадцятої статті 176 ГПК України залишив позов без руху на стадії судового розгляду справи по суті, на відміну від цієї справи, у якій лише призначено дату підготовчого засідання. Звернув увагу на те, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.05.2021 у справі № 910/5120/20 та від 27.05.2021 у справі №  910/5506/20.
		Підстави передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
		11.          Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін судом апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду на підставі частини тринадцятої статті 176 ГПК України з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху через не усунення недоліків, зокрема ненадання доказів сплати судового збору у визначеному судом розмірі.
		12.          Скаржник вважає, що очевидним та передбачуваним наслідком постановлення судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження у справі мав бути розгляд такої справи, на що мав правомірне очікування позивач. На думку останнього, суд першої інстанції безпідставно застосував норми частин одинадцятої та тринадцятої статті 176 ГПК України, оскільки про недоліки позовної заяви у вигляді неналежного розміру судового збору місцевий господарський суд знав ще під час відкриття провадження у справі.
		13.          У цій справі ухвала про залишення позовної заяви без руху від 30.09.2024 постановлена судом із застосуванням процесуального механізму, передбаченого частиною одинадцятою статті 176 ГПК України.
		14.          Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (частина одинадцята статті 176 ГПК України).
		15.          Верховний Суд у постановах від 15.07.2021 у справі №  922/4128/20 та від 20.09.2022 у справі № 904/7769/21 виснував, що залишення позовної заяви без руху у такому випадку, який є винятком із загального правила відкриття провадження у справі, можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі. 
		16.          Отже, передбачений частиною одинадцятою статті 176 ГПК України механізм є відмінним від механізму залишення позовної заяви без руху, яке здійснюється до відкриття провадження у справі. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 15.07.2021 у справі № 922/4128/20.
		17.          Разом із тим, відповідно до частин дванадцятої, тринадцятої статті 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
		18.          У пункті 8 частини першої статті 226 ГПК України унормовано, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
		19.          Положення процесуального законодавства пов`язують можливість залишення судом позову без розгляду після відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка містить певні недоліки, а саме: подана без додержання вимог, викладених у статті 164 (документи, що додаються до позовної заяви) ГПК України. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.09.2022 у справі № 904/7769/21.
		20.          Як зазначено раніше, 19.08.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про залишення без руху цього позову та встановив позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання ОСОБА_1 доказів, що підтверджують його право власності на частку у статутному капіталі Товариства, та доказів, що підтверджують державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство. Інших недоліків позовної заяви суд не визначив.
		21.          03.09.2024 після усунення ОСОБА_1 цих недоліків суд першої інстанції постановив ухвалу про відкриття провадження у справі і будь-яких обставин, які би свідчили про невідповідність позову вимогам статті 164 ГПК України, не встановив і не визначив.
		22.          Натомість згодом в ухвалі від 30.09.2024 про повторне залишення позовної заяви без руху на підставі частини одинадцятої статті 176 ГПК України суд першої інстанції зазначив, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 164 ГПК України, позаяк позивач за поданий позов сплатив судовий збір у неналежному розмірі. Тобто суд указав інший недолік позову.
		23.          Поряд з цим, Верховний Суд у раніше ухвалених постановах, про які йдеться у пунктах 15, 16 цієї ухвали, виснував, що залишення позовної заяви без руху на підставі частини одинадцятої статті 176 ГПК України є винятком із загального правила відкриття провадження у справі і можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі. Передбачений цією нормою механізм є відмінним від механізму залишення позовної заяви без руху, яке здійснюється до відкриття провадження у справі. 
		24.          Тому з урахуванням такого висновку суду касаційної інстанції у цьому випадку не можна стверджувати, що про обставини сплати позивачем судового збору у неналежному розмірі стало відомо після відкриття провадження у справі.
		25.          Отже, оскільки цей позов не відповідав вимогам, зокрема, статті 164 ГПК України, ще станом на момент подання позову, але суд першої інстанції залишив його без руху, указавши на наявність інших недоліків, потім відкрив провадження у цій справі та призначив її до розгляду, а згодом повторно залишив його без руху за наслідком невідповідності статті 164 ГПК України, то колегія суддів вважає, що з огляду на висновок Верховного Суду, про який йдеться у пунктах 15, 16 цієї ухвали, застосування судом першої інстанції до цих правовідносин частини тринадцятої статті 176 цього Кодексу є неправильним, позаяк про вищезгадані недоліки місцевий господарський суд знав ще при відкритті провадження у цій справі. Суд першої інстанції, встановивши невідповідність позову закону у частині сплати судового збору, мав залишити його без руху зі встановленням способу та строку усунення недоліків позовної заяви з урахуванням у тому числі вимог частини другої статті 174 ГПК України (з підстави несплати судового збору).
		26.          Водночас, наприклад, в ухвалах від 30.04.2024 у справі № 914/1757/22 та від 23.10.2023 у справі № 922/5231/21 Верховний Суд застосовував частину одинадцяту статті 176 ГПК України без прив`язки до того, що її застосування є винятком із загального правила відкриття провадження у справі, яке можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі. При цьому слід зауважити, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції.
		27.          Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 21.03.2025 у справі № 917/65/23 виснував про необхідність викладення в ухвалах про передачу справи на розгляд об`єднаної палати чіткої та однозначної вимоги лише у разі наявності висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати, від якого і вважає за необхідне відступити колегія суддів чи судова палата. Конкретизував, що підставою для здійснення розгляду справи об`єднаною палатою Касаційного господарського суду є сукупність таких умов: 1) наявність висновку щодо застосування норми права, 2) який зроблено у подібних правовідносинах та 3)    викладено в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати, 4) і від якого колегія суддів або палата вважає за необхідне відступити. Звернув увагу на те, що суд зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, вчинення/ухвалення яких прямо передбачено процесуальним законом, зокрема і нормами статті 302 ГПК України, що імперативно визначають розгляд справи об`єднаною палатою Касаційного господарського суду лише за наявності таких підстав, як наведення колегією суддів обґрунтування необхідності відступу саме від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду.
		28.          Аналіз наведеного дає підстави стверджувати, що задля недопущення можливостей довільного трактування норми частини одинадцятої статті 176 ГПК України наразі очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики стосовно її застосування, зокрема у випадках, коли до відкриття провадження у справі і після такого відкриття суд указував на наявність різних недоліків позовної заяви, тоді як обставини, що стали підставою для залишення позову без руху до відкриття провадження у справі, не змінилися.
		29.          Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		30.          Оскільки колегія судів у цій справі вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати від 20.09.2022 у справі №  904/7769/21, то для формування за наведених вище обставин єдиної правозастосовчої практики справу № 910/9920/24 на підставі частини другої статті 302 ГПК України слід передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Справу № 910/9920/24 разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуюча                                                                                           І. Кондратова
		 
		Судді                                                                                           Н. Губенко
		 
		                                                                                                    Г. Вронська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...