Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 338/1743/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано судом: 11.04.2025. Зареєстровано: 11.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/338/47/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091120000192

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Справа № 338/1743/24
		10 квітня 2025 року         Богородчанський районний суд 
		Івано-Франківської області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченої ОСОБА_4 
		потерпілого ОСОБА_5 
		захисника-адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120240911200000192 від 22.11.2024р. за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження с. Маркова Солотвинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області місце проживання АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, одруженої, із середньою освітою, раніше не судимої, не працюючої, на утриманні має одну неповнолітню дитину, депутатом не обиралася, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		14.10.2024 поліцейський офіцер громади відділу превенції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області з місцем дислокації Старобогородчанська ТГ (далі - ПОГ) ОСОБА_5 , перебував на службі, здійснював відпрацювання території обслуговування на службовому автомобілі марки «Рено Дастер» та відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», наказу МВС України № 650 від 28.07.2017 «Інструкція з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» виконував завдання, пов`язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності та надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Виконуючи свої службові обов`язки, на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», якою регламентовано обов`язки поліції, та розділу ІІ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні порушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357 (надалі - Інструкція), на службовому автомобілі «Рено Дастер», реєстраційний номер 0867, о 18 годині 40 хвилини прибув в с. Гринівка по вул. Яцківа, 11, для проведення перевірки за матеріалами ЄО № 3333 та опитування ОСОБА_4 . 
		Поліцейський ОСОБА_5 , будучи у форменому одязі працівників поліції, відповідно до ч. 1 статті 30 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якої поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом, та зазначеної Інструкції, з метою документування протиправної поведінки ОСОБА_4 , прийшов до її будинку з метою отримати в неї пояснення. 
		Однак, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неминучу відповідальність за свою протиправну поведінку, розуміючи, що перед нею знаходиться працівник поліції, який одягнений у формений одяг та який виконує покладені на нього Законом України «Про Національну поліцію» обов`язки, нехтуючи законною вимогою працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, вигнала його із свого будинку та перебуваючи на вул. Богдана Яцківа в с. Гринівка, вчинила із ним конфлікт, почала обзивати його нецензурними словами та поводити себе агресивно, щодо поліцейського. На законні вимоги припинити протиправну поведінку не реагувала. Не реагуючи на законні вимоги працівника поліції припинити перешкоджати виконувати ним свої службові обов`язки ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи на меті перешкодити виконанню поліцейським ОСОБА_5 своїх службових обов`язків, чинила активну фізичну протидію працівнику правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків, а саме образливо виражалася в його адресу брутальною лайкою, застосовуючи фізичну силу штовхала поліцейського, намагалася нанести йому удари, на його законні вимоги не реагувала, шарпала за формений одяг, чим активно перешкоджала працівнику правоохоронного органу виконувати свої службові обов`язки та реалізовувати надані йому законом повноваження. 
		У свою чергу, поліцейський офіцер громади ОСОБА_5 , діючи на випередження, відповідно до вимог ч. 1 статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якої поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом, з метою припинення подальшого розвитку конфлікту наказував ОСОБА_4 відпустити його формений одяг та не переслідувати його. Однак ОСОБА_4 відмовилася виконати законні вказівки поліцейського.
		Вказані дії ще більше розлютили ОСОБА_4 , яка будучи агресивною налаштованою щодо працівника поліції, у категоричній формі відмовилася виконувати вимогу працівника правоохоронного органу і, продовжуючи свої дії, усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, розуміючи, що працівники поліції виконують покладені на них службові обов`язки, вчинила фізичний опір, який виразився в активній фізичній протидії поліцейському офіцеру громади ОСОБА_5 , зокрема у застосуванні до останнього фізичної сили і тим самим перешкодила виконанню працівником поліції своїх функцій та реалізації повноважень. 
		У ході активної протидії працівнику поліції у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення працівнику поліції тілесних ушкоджень. 
		Для приведення свого злочинного наміру до виконання, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди для здоров`я працівника правоохоронного органу та бажаючи їх настання, маючи умисел на спричинення старшому поліцейському офіцеру громади ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, проявляючи вседозволеність та зневажливе ставлення до діяльності правоохоронних органів, умисно нанесла останньому, у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, удар рукою в область лівого плеча, ногою в область лівої ноги, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянках лівого плеча та лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 342 та ч.2 ст. 345 КК України як вчинення умисних дій, які виразились в опорі працівникові правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків, та в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		В рамках кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на його користь 4694, 00 гривень матеріальної шкоди та 50 000 гривень моральної шкоди.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала частково, та пояснила, що дійсно наносила удари потерпілому ОСОБА_5 в область плеча та ніг. Удари в область голови та подряпини по обличчю вона не наносила, формений одяг вона не рвала. Крім того, не визнала, що вона чинила опір працівнику поліції при виконанні ним службових повноважень. Вважає що мобільний телефон міг бути пошкодженим, коли вона шарпала ОСОБА_5 за одяг. 
		Згодом, в ході розгляду справи по суті, обвинувачена попросила вибачення у ОСОБА_5 , визнала, що вона була не права. Цивільний позов визнала частково. Не заперечувала проти стягнення майнової шкоди в повному обсязі, моральну шкоду визнала частково. В ході судових дебатів вину визнала повністю, просила суворо не карати.
		Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 14.10.2024р. поїхав додому до ОСОБА_4 , з метою відібрання пояснень, за зверненням громадянки ОСОБА_8 на конфліктну ситуацію, яка відбулася між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Потерпілий під`їхав до будинку ОСОБА_4 та залишив службове авто на узбіччі дороги, зайшов до будинку ОСОБА_4 , де остання безпричинно вчинила конфлікт. ОСОБА_5 , з метою уникнення конфлікту, вийшов з будинку ОСОБА_4 та зайшов до другої сусідки. Коли повернувся по помітив, що його службовий автомобіль облитий водою, а ОСОБА_4 з відром води йшла йому назустріч, зі словами що «зараз вона йому пояснить» і почала йому наносити удари руками та ногами, шарпати за формений одяг. Потерпілий ОСОБА_5 , будучи при виконанні службових повноважень, маючи можливість застосувати до ОСОБА_4 заходи фізичного впливу, а також враховуючи присутність 7 річного сина обвинуваченої, попередив останню, щоб вона припинила вчиняти неправомірні дії по відношенню до нього, на що остання не реагувала. Крім того, до неї доєднався громадянин ОСОБА_10 ,кримінальне провадженнявідносно якоговиділене вокреме провадження,та почав також наносити йому тілесні ушкодження. Завдяки тому, що по дорозі їхав автомобіль «КАМАЗ», водій якого зупинився та відчепив ОСОБА_4 та ОСОБА_10 від нього, останні перестали наносити ОСОБА_5 тілесні ушкодження. Підтвердив, що ОСОБА_4 наносила йому удари по тілу руками, в стегно ногами, подряпала обличчя та порвала формений одяг. ОСОБА_4 нападаючи та наносячи численні удари спричинила йому тілесні ушкодження у виді синців в ділянці лівого плеча та лівого стегна. Щодо нанесення ударів в область голови, оскільки його били дві людини хаотично, вказує на ОСОБА_10 . Раніше конфлікту з ОСОБА_4 у потерпілого не виникало, по телефону адекватно з ним розмовляла. Підтримав заявлений ним цивільний позов, просить задовольнити його в повному обсязі. Майнова шкода полягає у відшкодуванні пошкодженого телефону та порваного форменого одягу. Моральна шкода полягає в тому, що ОСОБА_4 не вибачилася після вчиненого, крім того продовжує його ображати в месенджерах та соціальних мережах, зокрема у «Viber», у спільній групі Старобогородчанської громади «Допомога на дорозі», хизується у місцевому чаті громади з більш ніж шістьма сотнями учасників як вона побила поліцейського. Просить призначити покарання відповідно до закону. Згодом, надав суду скріншот вибачення ОСОБА_4 у згаданій групі, у якій остання продовжувала сваритись зі свідком по справі та з іншими учасниками.
		Свідок ОСОБА_11 , в судовому засіданні пояснила, що 14.10.2024р. вона повернулася додому з м. Івано-Франківськ біля 18-40 год. та почула на вулиці крики. Подивилася по камерам відеоспостереження, які зафіксовані на її будинку, та побачила, як ОСОБА_4 та ОСОБА_10 били поліцейського ОСОБА_5 , яких пізніше розборонив водій «КАМАЗУ». Згодом, свідок взяла телефон та вийшла на дорогу, але ОСОБА_4 почала також висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою, погрожувати та кидати каміння. Свідок бачила, як ОСОБА_4 била поліцейського ОСОБА_5 ногами та руками, відірвала рукав та порвала формений одяг потерпілого. Разом з тим вона не бачила, щоб потерпілий ОСОБА_5 наносив їй удари у відповідь. У ОСОБА_4 наявні конфлікти з усіма мешканцями їхнього села, ОСОБА_4 поводить себе аморально та агресивно. Крім того, бачила як ОСОБА_4 у додатку «Viber», у спільній групі Старобогороданської громада "Допомога на дорозі" писала образливі слова в бік офіцера їх територіальної громади - поліцейського ОСОБА_5 , також вживала на його адресу образи, нецензурну лайку, що могли бачити та прочитати всі підписники групи у кількості приблизно шістьсот чоловік.
		Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її винуватість у пред`явлених обвинуваченнях, крім показань, даних свідком ОСОБА_11  та потерпілим ОСОБА_5 , також підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.
		Протоколом огляду місця події від 14.10.2024р. та фототаблицями до нього, відповідно до якого в селі Гринівка навпроти будинку №3 Івано-Франківського району Івано-Франківської області здійснено огляд службового автомобіля марки «Рено Дастер», реєстраційний номер НОМЕР_1 та розірваного форменого одягу працівника поліції ОСОБА_5 ..
		Протоколом перегляду фото/відеозапису від 15.10.2024 р. та роздрукованими фотознімками до нього, відповідно до яких в службовому приміщенні ВП№2, було переглянуто DVD-R диск, з відеозаписами від 14.10.2024р., які надав потерпілий ОСОБА_5 , які були зняті останнім на власний мобільний телефон. Зображення кольорове, із звуком, зйомка триває при природному освітлені у с. Гринівка, на проїзній частині дороги, що по вул. Богдана Яцківа, біля будинку №11, Старобогородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Тривалість відеозапису становить 4 хв. 5 с. На перших секундах відеозапису присутня громадянка ОСОБА_4 , яка висловлюється в адресу ОСОБА_5 нецензурною лайкою.
		Відеозаписом від 14.10.2024р., зафіксованим потерпілим ОСОБА_12 на власний мобільний телефон, який був оглянутий в судовому засіданні, відповідно до якого чути нецензурну лайку з боку ОСОБА_4 в адресу ОСОБА_5 та нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень разом з іншим підозрюваним, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження. Обвинувачена ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтвердила, що впізнає себе на відео.
		Постановою про визнання речових доказів та долучення до матеріалів кримінального провадження від 15.10.2024р., відповідно до якої DVD-R диск із відеозаписами, зняті із власного мобільного телефону ОСОБА_5 , визнано речовим доказом, та зберігається в матеріалах кримінального провадження. 
		Протоколом перегляду фото/відеозапису від 23.10.2025 р. та роздрукованими фотознімками до нього, відповідно до яких в службовому приміщенні ВП№2, в присутності потерпілого ОСОБА_5 було переглянуто DVD-R диск, наданий ОСОБА_13 .
		При відкритті даного DVD-R диску на службовому комп`ютері, виявлено два файли Мр4:
		При відкритті файлу «document_5219674506448101272» встановлено, що в ньому відображено відеозапис із зовнішньої камери відеоспостереження, яка розміщена на фасаді будинку. Зображення чорно-біле, зйомка триває у темну пору доби. У лівому верхньому куті маються показники лічильника відліку часу та дати на яких зафіксовано дату 10/14/2024 та час 17:55:31 год, тривалість відеозапису становить 03 хв 57 секунд. Камера знімає вид на центральну дорогу с. Гринівка, Старобогородчанської ТГ Івано-Фрнківської області, а також на територію до огороджену бетонним.
		На 18:58:43 год на відео зафіксовано капітана поліції ОСОБА_5 . Зі слів останнього, дві особи, які через кілька секунд підбігають до нього це є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .
		Після чого ОСОБА_4 агресивно себеповодить повідношенню до ОСОБА_5 ,розмахуючи рукамита ногамизавдає останньомукілька ударівв областьніг тапліч. ОСОБА_5 відходить назадне повертаючиголови.Через кількасекунд донього біжить ОСОБА_10 ,з наявноюу поведінціагресією,який схопившийого заформений верхнійодяг тапаралельно набираючирозмаху руки завдаєдва удари ОСОБА_5 в областьголови,а післятакож вобласть рукта тіла. ОСОБА_5 ,відбігає назадта відвертаєтьсявід ударів.В цейчас ОСОБА_4 ногами таруками безперервнонаносить ОСОБА_5 удари вобласть ніг. О 17:59:14 год на місці, де відбувалось вищевказане, з`являється світло фар автомобіля. Через кілька секунд до ОСОБА_4 та ОСОБА_10 підходить водій автомобіля ОСОБА_14 , який забирає ОСОБА_10 та бійка припиняється.
		Відеозаписами, зафіксованими з камер відеоспостереження, наданими ОСОБА_13 , які були оглянуті в судовому засіданні, відповідно до яких вбачається як ОСОБА_4 наносить удари ОСОБА_5 , в результаті чого спричиняє йому тілесні ушкодження разом з іншим підозрюваним, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження. Обвинувачена ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтвердила, що впізнає себе на відео.
		Постановою про визнання речових доказів від 21.10.2025р., відповідно до якої DVD-R диск із відеозаписами, які зняті зовнішньою камерою відеоспостереження, яка розміщена на фасаді будинку, визнано речовим доказом, та зберігається в матеріалах кримінального провадження. 
		Копією наказу №78о/с від 11.03.2021 про призначення, копією наказу №1 від 01.01.2024р. про закріплення поліцейських дільниць по зональному принципу за дільничними офіцерами/ поліцейськими офіцерами громад сектору превенції відділення поліції №2 (смт. Богородчани), копією посадових інструкцій поліцейського офіцера громади відділу превенції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 та копією розстановки сил та засобів ВП№2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП в Івано-Франківській області з 08-00 год 14.10.2024р. до 08-00 год 15.10.2024р., відповідно до яких відносно ОСОБА_5 було вчинено кримінальне правопорушення під час виконання останнім службових повноважень.
		Копією догоспітального клінічного протоколу №2336 КНП «Богородчанська ЦЛ», відповідно до якого 14.10.2024р. біля 23-10 год. у ОСОБА_5 виявлені подряпини обличчя, забій м`якої тканини лівого стегна, розсічена губа.
		Копією догоспітального клінічного протоколу №2340 КНП «Богородчанська ЦЛ», рентгенограма черепа в 2-х проекціях на ім`я ОСОБА_5 від 15.10.2024р та копією опису рентгенограми від 15.10.2024р №11825 на ім`я ОСОБА_5 , відповідно до яких порушення цілісності кісток черепа не виявлено.
		Висновком експерта №578 від 15.10.2024р., відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: садна в ділянках голови, синці в ділянках лівого плеча та лівого стегна, які утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні ударів такими предметами, якими могли бути як руки, ноги так і інші тупі тверді предмети у вище вказані ділянки тіла, так і при ударах цими ділянками тіла до таких предметів, можуть відповідати терміну вказаному в постанові про призначення експертизи, і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 було спричинено не менше 4-х ударів в ділянки голови, 1-го в ділянку лівого плеча, 1-го в ділянку лівого стегна.
		Висновком експерта №631-578-24-Д від 28.11.2024р., відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: садна в лівій скроневій ділянці та садна в ділянці шкірної частини верхньої губи зліва, які утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні ударів такими предметами, яким могли бути як руки так і інші тупі тверді предмети у вище вказані ділянки тіла, так і при ударах цими ділянкам и тіла до таких предметів.
		Рапортом ПОГ Івано-Франківського РУП ОСОБА_5 та листом відповіддю начальника поліції ВП №2 (смт. Богородчани) ОСОБА_15 на звернення громадянки ОСОБА_16 , щодо хуліганських дій ОСОБА_4 , які мали місце 25.09.2024р., з приводу яких  ОСОБА_5 виконуючи свої посадові обов`язки, здійснював перевірку та відбирав відповідні пояснення.
		Протоколами слідчого експерименту від 21.11.2024 р., фототаблицями та DVD-R дисками, оглянутим в судовому засіданні, в ході проведення яких в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_5 , розповів та показав, як ОСОБА_4 разом з іншим підозрюваним, кримінальне провадження відносно якого виділене в окреме провадження, спричиняли йому тілесні ушкодження.
		Оцінюючи в сукупності надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», згідно з яким доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Застосування зазначеного критерію при оцінці доказів узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленій у п. 78 рішення ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015 року.
		Доводи обвинуваченої ОСОБА_4 , що вона у сутичці з потерпілим не наносила ударів в область голови та не завдала тілесних ушкоджень голови, знайшли своє підтвердження вході допиту потерпілого. Тому, спричинення згаданих тілесних ушкоджень підлягають виключенню з обвинувачення. Щодо інших спричинених потерпілому тілесних ушкоджень від удару рукою в область лівого плеча, ногою в область лівої ноги, у вигляді синців в ділянках лівого плеча та лівого стегна обвинувачена та потерпілий надали в судовому засіданні аналогічні покази щодо місця та способу нанесення таких тілесних ушкоджень. Спосіб та локалізація тілесних ушкоджень підтверджено дослідженими в судовому засіданні висновками експертиз. 
		При чому для обвинуваченої було очевидним, що потерпілий є працівником поліції, який вже тривалий час працює офіцером територіальної громади та на час скоєння злочину виконував свої службові обов`язки поліцейського, вдягнутий у поліцейську форму, приїхав на поліцейському автомобілі характерного окрасу, з написами «поліція». Намагання працівника поліції відібрати пояснення у обвинуваченої спричинило опір та агресію з її боку.
		Показання потерпілого ОСОБА_5  та свідка ОСОБА_11 , надані в судовому засіданні, а також дослідженні судом письмові докази та відеодокази, узгоджуються між собою щодо часу, місця та способу вчиненого обвинуваченою кримінальних правопорушень, є належними, послідовними, допустимими, достовірними та їх сукупність достатньо доводить вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 дій, які виразились в опорі працівникові правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків, та в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та з обставинами кримінального провадження, у зв`язку з чим, суд вважає необхідним покласти їх в основу вироку. Суд не сумнівається в достовірності зазначених доказів.
		За таких обставин суд вважає вину обвинуваченої доведеною, а її дії кваліфікує ч. 2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились в опорі працівникові правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов`язків, та в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		При призначенні обвинуваченій покарання, суд, діючи за загальними принципами, визначеними статтею 50 КК України, враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженою, так і іншими особами.
		При призначенні покарання суд враховує, що, згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, скоєні обвинуваченою кримінальні правопорушення відносяться до нетяжких злочинів.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено. 
		Часткове визнання винуватості а згодом і повне визнання вини обвинуваченою відбулось під впливом беззаперечних та найбільш інформативних доказів, якими є досліджені відеозаписи події. Вибачення обвинуваченої в судовому засіданні не можуть підмінити собою каяття у вчиненому, яке характеризується активними діями спрямованими на спокутування провини, відшкодування завданої шкоди, чого у даному випадку не було зроблено. 
		Долучені потерпілим  працівником поліції скриншоти з переписки у групі територіальної громади із вибаченнями обвинуваченої, в якій остання продовжила сварку з дописувачами не можуть бути сприйняті судом як щире каяття. Обіцянка відшкодувати шкоду протягом тривалого розгляду справи не знайшла жодної реалізації шляхом повної чи часткової компенсації спричиненої працівнику поліції шкоди. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Також суд враховує особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо через скарги від односельців на поведінку ОСОБА_4 , тривалий час не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи особу обвинуваченої, яка роботи чи власного заробітку не має, має малолітню дитину, характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачена наносила ряд тілесних ушкоджень потерпілому руками та ногами, спричинила шкоду авторитету правоохоронного органу, працівнику поліції при виконанні ним службових обов`язків, враховуючи позицію потерпілого про призначення обвинуваченій лише реальної міри покарання, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
		Цивільний позов в частині відшкодування завданої кримінальними злочинами майнової шкоди в сумі 4694,00 гривень та моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень, суд задовольняє частково, виходячи з наступного.
		У відповідності до роз`яснень, які містяться в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» №3 від 31.03.1989 року, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
		Згідно ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова, шкода, завдана неправомірними, діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно пунктів 8 та 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди. Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Розмір завданої майнової шкоди підтверджується встановленими судом обставинами та відомостями довідки Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Івано-Франківській області, відповідно до якої поліцейський офіцер громади отримав костюм (сорочку та брюки) за ціною 3029,40 гривень та фуфайку з коротким рукавом за ціною 165,00 гривень. Також, встановлено завдання майнової шкоди квитанцією ФОП ОСОБА_17 . Магазин «Мобільні аксесуари», відповідно до якої здійснено ремонт пошкодженого телефону в сумі 1500 гривень. Отже, завдана неправомірними діями обвинуваченої ОСОБА_4 майнова шкода підлягає стягненню повністю.
		Крім того, в судовому засіданні встановлено та доведено, що внаслідок завдання легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , при виконанні ним службових повноважень, останній поніс певні моральні страждання, вимушений був звертатися до лікаря та по правову допомогу, принижено його авторитет, як працівника поліції, як офіцера громади відповідального за територіальну громаду в якій відносно нього було вчинено злочин. Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 , за допомогою месенджерів та соціальних мереж, публікуючи цілий ряд образливих з нецензурною лайкою дописів, принижувала честь та гідність потерпілого ОСОБА_5 , як працівника поліції так і людини. Таким чином було порушено його звичний спосіб життя. При чому судом враховуються вибачення принесені обвинуваченою в судовому засіданні перед потерпілим, однак судом визнається недостатнім допис обвинуваченої у групі про принесення вибачень перед « ОСОБА_18 », оскільки відсутнє спростування образ та нецензурної лайки щодо потерпілого, як працівника поліції (офіцера громади), яке було неодноразово розповсюджено у «Viber» спільній групі Старобогородчанської громади «Допомога на дорозі».
		Із урахуванням викладеного та характеру вчинених злочинів і їх наслідків, суд вважає, співмірним заподіяній моральній шкоді стягнення на користь потерпілого грошових коштів у сумі 40 000 гривень.
		Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Витрати на проведення судової експертизи відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 375, 376 КПК України суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345 КК України, та призначити їй покарання:
		-за ч.2 ст. 342 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
		-за ч.2 ст. 345 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 , остаточне покарання у виді  3 років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання якщо вона протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, поклавши на неї обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 компенсацію майнової шкоди в сумі 4694,00 гривень та моральної шкоди в сумі 40000 гривень.
		Речовій докази: два CD-R диски із відеозаписами- зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...