Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/1350/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2025.
Дата набрання законної сили: 07.04.2025
Номер судового провадження: 61-5545ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                                
		(додаткова)
		 
		07 квітня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 644/1350/19
		провадження № 61-5545св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач  -   ОСОБА_1 ,
		відповідачі:  ОСОБА_2 , Харківська міська рада, ОСОБА_3 ,
		треті особи: Четверта харківська міська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»,
		 
		розглянув заяву адвоката Гур`єва Андрія Альбертовича як представника  ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи: Четверта харківська міська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання частково недійсним наказу органу приватизації, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсними договорів дарування, визнання права власності на нерухоме майно та вселення,
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просила визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на житло від 21 лютого 2020 року, видане органом приватизації житлового фонду ВАТ «Харківський верстатобудівний завод» згідно з наказом органу приватизації ВАТ «Харківський верстатобудівний завод» від 18 лютого 2000 року № 228, зареєстрованого в КП «БТІ» від 22 лютого 2000 року за реєстровим номером В-31273; визнати частково недійсним наказ органу приватизації житлового фонду ВАТ «Харківський верстатобудівний завод», зареєстрованого від 18 лютого 2000 року за № 228 про приватизацію квартири  АДРЕСА_1 ; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати частково недійсним договір дарування квартири від 11 червня 2019 року на ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 63/300 часток квартири АДРЕСА_1 в порядку приватизації житла та вселити її у квартиру; визнати недійсним договір дарування від 22 березня                        2021 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2   в частині дарування 69/300 частки квартири АДРЕСА_1 .
		 
		Київський районний суд м. Полтави рішенням від 03 липня 2023 року в задоволенні позову відмовив.
		 
		Київський районний суд м. Полтави додатковим рішенням від 10 липня 2023 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу                              в розмірі 15 000,00 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
		 
		Полтавський апеляційний суд постановою від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дзюбенко В. О. залишив без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 липня              2023 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 липня 2023 року - без змін.
		 
		Верховний Суд постановою від 13 лютого 2025 року касаційну скаргу адвоката Пирогової О. Т. як представника ОСОБА_5 залишив без задоволення, рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 січня 2024 року                                      і постанову Сумського апеляційного суду від 09 липня 2024 рокузалишив без змін.
		 
		28 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання адвоката                        Гур`єва А. А. як представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення,                  в якій заявник просив стягнути з  ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції. Також просив поновити строк на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те що постанову Верховного Суду представник ОСОБА_3 отримав 21 лютого  2025 року в особистому кабінеті електронного суду.
		 
		У березні 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання адвоката                    Дзюбенко В. О. як представника ОСОБА_1 про звільнення позивача від сплати заявлених витрат на правничу допомогу або зменшення їх розміру. 
		 
		Клопотання заявникапро поновлення строку для подання доказів понесення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
		 
		Аналіз клопотання про поновлення строку, поданого адвокатом Гур`євим А. А., свідчить, що строк на подання доказів понесення судових витрат у зв`язку                                      з переглядом справи у суді касаційної інстанції пропущений з поважних причин, тому клопотання підлягає задоволенню, а строк - поновленню.
		 
		Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу та заперечення на неї, Верховний Суд дійшов таких висновків.
		 
		Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення  у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат,                            понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
		 
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати,                      пов`язані  з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		Водночас згідно з частиною четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
		 
		Витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
		 
		Про наявність понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції представник ОСОБА_3 зазначив у відзиві на касаційну скаргу, у якій повідомив, що розмір понесених витрат становить 10 000,00 грн.
		 
		Верховний Суд при прийнятті постанови від 13 лютого 2024 року не вирішував питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції.
		 
		На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача надав акт прийому-передачі наданих послуг від 21 лютого 2025 року, з якого відомо, що ОСОБА_3 надано наступні види правничої допомоги із зазначенням їх вартості: надання усних/письмових юридичних консультацій                          (4 000,00 грн); складання, оформлення і надсилання відзиву на касаційну скаргу (6 000,00 грн). Загальний розмір винагороди становить 10 000,00 грн. 
		 
		Заперечуючи проти розміру заявлених витрат на правничу допомогу, представник  позивача вказав про те, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи і отримує виключно пенсію по інвалідності, річний дохід позивача становить 32 000,00 грн. Розмір заявлених витрат на правничу допомогу є надмірними, необґрунтованими                                                       і непропорційними з обсягом виконаної роботи і складністю справи. Аргументація відзиву на касаційну скаргу є аналогічною  змісту відзивів наданих суду першої                       й апеляційної інстанцій, що викликає сумніви щодо реальності та доцільності витраченого часу на його підготовку. 
		 
		Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду                                                  від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		 
		Проаналізувавши надані адвокатом послуги ОСОБА_3, а також подані до суду касаційної інстанції документи, врахувавши характер виконаної  роботи, принципи співмірності та критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, необхідності подання відзиву на касаційну скаргу та значимості таких дій у справі, а також фінансового стану іншої сторони, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 5 000,00 грн, що відповідатиме критерію справедливості, реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи.  
		 
		Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Поновити адвокату Гур`єву Андрію Альбертовичу як представнику  ОСОБА_3  строк для подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Клопотання адвоката Гур`єва Андрія Альбертовича як представника ОСОБА_3  про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу в суді касаційної інстанції, задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3                                       5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу  в суді касаційної інстанції. 
		 
		Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді                                                                                              А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                          Є. В. Коротенко
		 
		                                                                                                          М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...