Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/10652/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2025.
Дата набрання законної сили: 07.04.2025
Номер судового провадження: 51-5384км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020180010002389

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 569/10652/20
		провадження № 51-5384 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
		у складі:
		головуючого                                                                      ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                                       ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                                           ОСОБА_5 ,
		захисника (відеоконференція)                                       ОСОБА_6 ,
		засудженого (відеоконференція)                                  ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2024 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020180010002389 за обвинуваченням
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Рівненський міський суд Рівненської областівироком від 05 березня 2024 року визнав  ОСОБА_7  винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
		Стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 42 398,5 грн матеріальної та 500 000 грн моральної шкоди.
		Згідно з вироком  ОСОБА_7 10 травня 2020 року, приблизно о 06:00, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли під час сварки, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_9 , умисно наніс їй не менше трьох різаних поранень шиї клинком ножа, спричинивши тілесні ушкодження, які призвели до вираженої зовнішньої кровотечі та масивної крововтрати, від якої ОСОБА_9 померла на місці події.
		Рівненський апеляційний суд ухвалою від 09 вересня 2024 року апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого та захисника залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали 
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог КПК України та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		На обґрунтування своїх доводів захисник зазначає, що стороною захисту в суді першої інстанції було заявлено клопотання про призначення психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа, однак суд залишив це клопотання без розгляду, чим, на переконання захисника, порушив принцип змагальності та право на захист, що полягає у праві обвинуваченого збирати та подавати докази.
		Також, на думку захисника, апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, чим порушив ч. 3 ст. 404 КПК України, що призвело до порушення права засудженого на захист.
		Також захисник указує, що місцевим та апеляційним судами були порушені загальні засади кримінального провадження, норми Конституції України, право засудженого на справедливий суд в контексті окремих положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.  
		Ці порушення вимог КПК України захисник вважає істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник та засуджений підтримали подану касаційну скаргу.
		Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
		Іншим учасникам судового провадження були направлені повідомлення про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Мотиви Суду
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Перевіривши кримінальне провадження в касаційному порядку, колегія суддів вбачає, що вказаних вимог закону суди дотрималися.
		Зі змісту касаційної скарги вбачається, що фактично захисник наводить два конкретних доводи про порушення, допущені судом першої та судом апеляційної інстанцій, а саме: 1) залишення судом першої інстанції без розгляду клопотання захисника про призначення судової психофізіологічної експертизи;                                                2) необґрунтована відмова апеляційного суду в повторному дослідженні доказів.
		Також захисник в касаційній скарзі наводить численні загальні доводи щодо порушення місцевим та апеляційним судами загальних засад кримінального провадження, норм Конституції України, права засудженого на справедливий суд в контексті окремих положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Колегія суддів не вбачає зазначені вище доводи обґрунтованими й такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень щодо ОСОБА_7 .
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в підготовчому судовому засіданні 28.12.2020 захисником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_6 було заявлено клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа. За змістом цього клопотання метою призначення такої експертизи було перевірити показання обвинуваченого щодо подій кримінального правопорушення (т. 4 а. с. 102-104).
		При прослуховуванні аудіозапису судового засідання за 28.12.2020 встановлено, що суд поставив це клопотання на обговорення і вказав, що для його вирішення необхідно встановити об`єм доказів, які підлягають дослідженню, дослідити їх, допитати обвинуваченого і свідків, й вже після цього вирішувати питання про необхідність призначення такої експертизи.
		В судовому засіданні 21.02.2024 після дослідження судом доказів суд повернувся до цього клопотання і ухвалою відмовив у його задоволенні, навівши відповідне обґрунтування (т. 5 а. с. 252-254).
		Враховуючи викладене, доводи захисника про те, що суд залишив клопотання захисника без розгляду спростовуються матеріалами кримінального провадження.
		Також не вбачаються обґрунтованими й доводи захисника про необхідність скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду у зв`язку з відмовою апеляційного суду повторно дослідити докази.
		Захисник ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі в інтересах ОСОБА_7 дійсно просила повторно дослідити окремі докази (т. 6 а. с. 43).
		Відповідно до змісту ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		В судовому засіданні 09 вересня 2024 року апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту у зв`язку із тим, що всі докази судом першої інстанції були досліджені в повному обсязі і без порушень.
		В цьому контексті колегія суддів касаційного суду бере до уваги, що повторне дослідження доказів має здійснюватися апеляційним судом за умов, визначених у ч. 3 ст. 404 КПК України, які мають бути підтверджені стороною провадження, яка ініціює питання про таке повторне дослідження. Тому, оскільки клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів було розглянуте колегією суддів апеляційного суду, й за результатами його розгляду було ухвалене аргументоване процесуальне рішення, колегія суддів Верховного Суду не вбачає порушень норм і приписів КПК України в цій частині.
		При цьому апеляційний суд погодився з оцінкою доказів, яка була їм надана судом першої інстанції, будь-якої іншої, власної оцінки жодному доказу не надав.
		Доводи касаційної скарги захисника про те, що місцевим та апеляційним судами були порушені загальні засади кримінального провадження, норми Конституції України, право засудженого на справедливий суд в контексті окремих положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів вбачає невмотивованими, оскільки їх зазначення у змісті касаційної скарги носить загальний, неконкретизований характер. 
		В цілому ці доводи за їх узагальненим змістом зводяться до неправильної, на думку сторони захисту, оцінки місцевим судом доказів на предмет доведення певних обставин, що підлягають доказуванню, та висунутого ОСОБА_7 обвинувачення в цілому, що не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. 
		Також ці доводи фактично зводяться до необґрунтованої, на думку сторони захисту, відмови апеляційного суду повторно дослідити докази за клопотанням захисника, чим було безпідставно, на думку сторони захисту, унеможливлено надання таким доказам іншої оцінки з боку апеляційного суду, що також, як було зазначено вище, не підтверджується змістом матеріалів провадження.    
		Таким чином, під час розгляду кримінального провадження в межах доводів поданої касаційної скарги істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, які можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, не встановлено.
		Тому, керуючись положеннями статей 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2024 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення. 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                           ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...