Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 505/4790/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 11.04.2025. Зареєстровано: 14.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/505/576/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024161180000874

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
		ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа №505/4790/24
		Провадження №1-кп/505/576/2025
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 квітня 2025 року                                  місто Подільськ
		 
		Котовський міськрайонний суду Одеської області в складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,
		прокурора                     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого адвоката     ОСОБА_5 ,
		потерпілого                     ОСОБА_6 ,
		законного представника неповнолітнього
		потерпілого                     ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Подільськ кримінальне провадження №12024166180000874, відомості про яке 14.11.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Котовськ Одеської області, громадянин України, з базовою середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.07.2024 засуджений за ч.1 ст.337 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 7650 гривень,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Встановлені судом обставини кримінального правопорушення, з врахуванням визнання недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються (ч. 3 ст.349 КПК України)
		14.11.2024 близько 14:15 годин, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання в приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту з племінником, неповнолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав разом з ОСОБА_4 , з мотивів виховання підлітка, вирішив заподіяти останньому тілесні ушкодження невизначеного ступеню тяжкості.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння неповнолітньому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , у той же день та час, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, за вищевказаною адресою, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень і бажав їх настання, вчиняючи домашнє насильство під час словесної суперечки з неповнолітнім ОСОБА_6 , тримаючи у правій руці дерев`яну чурку, почав наносити нею неповнолітньому ОСОБА_6 множинні, хаотичні удари по кінцівках, тулубу та голові, серед яких, один удар прийшовся в область скроневої ділянки голови справа, чим заподіяв останньому наступні тілесні ушкодження: закрита черепно  мозкова травма; забій головного мозку середнього ступеню тяжкості; епідуральний крововилив (крововилив під тверду мозкову оболонку) правої скроневої ділянки; лінійний перелом правої скроневої кістки; правобічний гострий посттравматичний середній отит; правобічна змішана гостра туговухість 1 ст., які складають єдиний морфологічний комплекс ушкоджень, і тому оцінюються разом, та згідно п. 2.1.1., п. 2.1.3. (б), п. 2.1.3. (в), п. 2.1.3. (г), «Правила судово  медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		1.1 Статті (частини статті) Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, виною у вчиненні якого визнається обвинувачений
		Суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин 
		Суд, з`ясувавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
		3. Процесуальна позиція учасників кримінального провадження 
		3.1. Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю за викладених в обвинувальному акті обставин, зазначив що розкаюється з приводу скоєного та в судовому засіданні пояснив, що 14.11.2024 в обідню пору до нього зателефонував класний керівник зі школи, в якій навчається ОСОБА_6 , та повідомила, що неповнолітній нецензурно висловлювався у навчальному закладі. Потерпілий ОСОБА_6 впродовж двох років проживав із ОСОБА_4 зі згоди своєї матері  ОСОБА_7 , оскільки так неповнолітньому було ближче добиратися щодня до навчального закладу. Потерпілий для нього є двоюрідним племінником. Після того як ОСОБА_6 прийшов додому, ОСОБА_4 почав словесну перепалку із неповнолітнім на грунті його неналежної поведінки у навчальному закладі. ОСОБА_4 зазначив, що взяв у руки невеликий відрізок деревини, який був призначений для спалювання у печі, та почав ним поштовхувати неповнолітнього, завдаючи несильні удари по м`яких частинах тіла. Наміру наносити удари по голові у ОСОБА_4 не було, зазначає, що один з ударів прийшовся у голову, коли неповнолітній намагався ухилитися від удару по передпліччю. Після цього неповнолітній почав дуже сильно відчувати спрагу, пив багато води, та лежав на своєму ліжку. Через деякий час ОСОБА_4 виявив, що неповнолітній втратив свідомість, після чого ОСОБА_4 одразу викликав швидку допомогу. В подальшому взяв на себе фінансове забезпечення з купівлі медикаментів, які були необхідні для лікування потерпілого ОСОБА_6 як в лікувальному закладі так і впродовж амбулаторного лікування. ОСОБА_4 зазначив, що наміру завдавати тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6 у нього не було, впродовж усього часу спільного проживання із неповнолітнім дбав про нього. На теперішній час, знаючи про скрутне фінансове становище постійно допомагає сім`ї неповнолітнього  своєму двоюрідному племіннику та його матері, надає за можливості продукти харчування. 
		3.2. Висловлена законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення
		ОСОБА_7 , матір неповнолітнього ОСОБА_6 , законний представник потерпілого, повідомила, що її син проживав із двоюрідним дядьком ОСОБА_4 , оскільки її сину було так ближче добиратися щодня до школи. Зазначила, що на даний час претензій до обвинуваченого не має. Вказала на те, що ОСОБА_4 допомагав фінансово під час лікування сина.
		3.3. Висловлена неповнолітнім потерпілим ОСОБА_6 у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення
		Неповнолітній ОСОБА_6 зазначив, що на даний час погано пам`ятає події 14.11.2024. Зазначив, що у нього із двоюрідним дядьком виник конфлікт після його приходу зі школи, оскільки до ОСОБА_4 зателефонувала вчителька та пожалілася на нього. Пам`ятає, що дядько взяв дерев`яну палицю, яка була складена із іншою деревиною, призначеною для спалювання у печі, та почав нею несильно бити по різних частинах тіла неповнолітнього, один з ударів прийшовся у голову. Надалі події точно пригадати не може.
		ОСОБА_6 зазначив, що його двоюрідний дядько ОСОБА_4 допоміг фінансово при лікуванні. Просив не застосовувати до ОСОБА_4 реальну міру покарання, зазначив що на даний час конфлікту із ОСОБА_4 .
		4. Досліджені та проаналізовані безпосередньо у судовому засіданні письмові докази у кримінальному провадженні, процесуальні рішення, документи та матеріали, які подані стороною обвинувачення та документи, що характеризують особу, надані стороною захисту, впродовж судового розгляду кримінального провадження, досудова доповідь органу пробації
		Судом досліджено процесуальні рішення, документи та інші матеріали, що подані стороною обвинувачення, органом пробації, а саме:
		- характеристики стосовно ОСОБА_4 №02-53/885 від 18.11.2024 та №02-53/1015 від 24.12.2024, надані Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області, відповідно до яких у органу місцевого самоврядування зауважень до ОСОБА_4 немає, ОСОБА_4 характеризується позитивно;
		- ухвала слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2024, справа №505/4354/24, провадження №1-кс/505/1645/2024, про накладення арешту у цьому кримінальному провадженні №12024161180000874 на ганчірку з слідами речовини бурого кольору, колоту дерев`яну чурку, які вилучені 14.11.2024 в ході проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_4 , та мобільний телефон марки «Huawei» білого кольору, з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_1 , належні ОСОБА_4 , вилучені 14.11.2024 в ході особистого обшуку;
		-     довідка Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №02-53/886 від 18.11.2024, відповідно до якої ОСОБА_4 не є депутатом Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області;
		- відомості КПН «ЦРЛ Подільського району», надані у відповідь на запит заступника начальника СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області №66/16820 від 15.11.2024, щодо неперебування на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра обвинуваченого ОСОБА_4 ;
		- вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19.10.2021 про засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.246 КК України до покарання у виді двох років обмеження волі та звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України із встановленням випробувального строку 1 рік;
		- вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.07.2024 про засудження ОСОБА_4 за ч.1 ст.337 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 7650 гривень;
		-інформація Подільського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області №3741/28/21-24 від 19.11.2024, згідно якої ОСОБА_4 перебуває на обліку в органі пробації, іспитовий строк за вироком Котовського міськрайонного суду від 19.10.2021 вийшов 19.10.2022;
		-вимога про надання інформації про судимість обвинуваченого ОСОБА_4 №66/16822 від 15.11.2024, на звороті якої міститься інформаційна довідка №86-15112024/51025 від 15.11.2024, згідно якої ОСОБА_4 має непогашену судимість за вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.07.2024 про засудження за ч.1 ст.337 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 7650 гривень.
		-копія паспорта громадянина України ОСОБА_4 НОМЕР_2 , виданого 19.08.2004 Котовським МРВ УМВС України в Одеській області;
		-свідоцтво про народження неповнолітнього потерпілого у справі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого актовий запис про народження №29 складений виконкомом Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області 21.10.2009, матір`ю неповнолітнього зазначено ОСОБА_7 ;
		-довідка перо реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 від 23.08.2018, відповідно до якої зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 ;
		-досудова доповідь Подільського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області від 26.02.2025, відповідно до якої встановлено високий ризик вчинення повторного правопорушення, рівень ризику небезпеки для суспільства дуже високий, що свідчить про неможливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
		5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, мотиви призначення покарання
		Вивченням особиобвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що він є ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Котовськ Одеської області, громадянином України, з базовою середньою освітою, неодруженим, офіційно непрацюючим, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимим: вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.07.2024 засуджений за ч.1 ст.337 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 7650 гривень.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке згідно з ч.5 ст.12 КК Україниє тяжким злочином, особу обвинуваченого, його вік, поведінку особи після вчинення кримінального правопорушення, позицію потерпілого та його законного представника, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Зокрема до обставини, які пом`якшують покарання, згідно із ч. 1ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		До обставин, які обтяжують покарання відповідно до ч.1ст. 67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував (перебуває) у сімейних відносинах.
		З огляду на викладене, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та беручи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку, вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 мінімально можливе покарання у межах санкції ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі. 
		Підстав для застосування положень статті 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому у вказаному конкретному випадку суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даною статтею можуть бути застосовані, тобто у зв`язку з відсутністю кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
		5.1. Оцінка висновку досудової доповіді
		Суд звертає увагу, що відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства, досудова доповідь, складена уповноваженим органом пробації, має рекомендаційний характер і слугує джерелом додаткової інформації для всебічної оцінки особи обвинуваченого. Висновки, що містяться в досудовій доповіді, не є обов`язковими для суду та підлягають критичному аналізу з урахуванням сукупності матеріалів кримінального провадження.
		Суд реалізує дискреційні повноваження щодо призначення покарання, виходячи зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, а також інших релевантних чинників, які мають значення для вирішення питання щодо доцільності застосування до особи покарання, пов`язаного чи не пов`язаного з позбавленням волі.
		У даному кримінальному провадженні суд не поділяє висновків, викладених у досудовій доповіді щодо неможливості виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства. На противагу цьому, суд враховує позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, його активну позицію у наданні допомоги сім`ї потерпілого після вчинення кримінального правопорушення, а також обставини, які свідчать про прагнення забезпечити належні умови для реалізації освітніх прав потерпілого неповнолітнього. У сукупності ці дані свідчать про відсутність підстав для обрання обвинуваченому міри покарання із реалізацією висновку органу пробації щодо неможливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
		5.2. Рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного покарання
		Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного покарання суд враховує те, що положення статті 75 КК України наділяють суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, із урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомостей про особу винного та інших обставин кримінального провадження, чи можливе виправлення засудженого без реального відбування покарання.
		Відтак, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, обставин даного кримінального провадження, особи обвинуваченого, який беззаперечно в повному обсязі під час допиту в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненому, а також беручи до уваги позицію потерпілого та його законного представника, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії, покласти на нього передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		З метою додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання у даному випадку, на думку суду, можливо досягти мети заходу примусу без ізоляції обвинуваченого від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб останній довів своє виправлення, а покладення на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, дозволить здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.
		На думку суду, таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		5.3. Призначення покарання за сукупністю вироків
		Відповідно до ч.1ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Згідно з ч. 3ст. 72 КК Україниосновні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
		Отже, при вирішенні питання щодо призначення остаточного покарання суд виходить з того, що за попереднім вироком Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30.07.2024 ОСОБА_4 було засуджено до покарання у виді штрафу. Тому поглинення або складання призначеного цим вироком покарання не допускається і кожен вирок, а, отже, і призначені ними покарання, необхідно виконувати самостійно.
		6 . Застосування обмежувальних заходів
		Відповідно доч.1ст.91-1КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
		Згідно з ч. 3 ст.91-1 КК України, заходи, передбачені частиною першою статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
		Відтак, зважаючи на обставини справи, відсутність претензій потерпілого та законного представника до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальний захід - покласти обов`язок пройти програму для кривдників.
		7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
		7.1. Мотиви прийняттярішення щодо застосованих заходів забезпечення кримінального провадження
		Відповідно до ст.369, 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення, в тому числі запобіжних заходів до набрання вироком законної сили, та мотиви його ухвалення.
		Станом на 10.04.2025 стосовно обвинуваченого запобіжні заходи не діють.
		На підставі ч. 4ст. 174 КПК України, після набрання вироком законної сили, слід скасувати арешт, накладений:
		-ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2024, справа №505/4354/24, провадження №1-кс/505/1645/2024, на ганчірку з слідами речовини бурого кольору, колоту дерев`яну чурку, які вилучені 14.11.2024 в ході проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_4 , мобільний телефон марки «Huawei» білого кольору, з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_1 , вилучений 14.11.2024 в ході особистого обшуку ОСОБА_4 , необхідно повернути власнику ОСОБА_4 .
		7.2. Вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні
		Вирішуючи долю речових доказів у даному кримінальному провадженні, суд керується положенням п.4, 5 ч.9 ст.100 КПК України, відповідно до яких майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, та майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю):
		-речовий доказ: мобільний телефон марки «Huawei» білого кольору, з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_1 , вилучений 14.11.2024 в ході особистого обшуку ОСОБА_4 , необхідно повернути власнику ОСОБА_4 ;
		-речові докази: ганчірку з слідами речовини бурого кольору, колоту дерев`яну чурку, які вилучені 14.11.2024 в ході проведення огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_4 , необхідно знищити.
		8. Вирішення інших питань
		Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні цивільні позови не пред`являлися, процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись наведеним, а також ст.100, 370, 371, 373, 374 КПК України, ст. 50, 63, 65-67, 71, 72, 91-1, 121 КК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4  від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
		Згідно з п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4  наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		На підставі ч.1ст.71, ч.3ст.72 КК України до покарання,призначеного цимвироком,приєднати покарання виді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 7650 (сім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень, призначене вироком Котовського міськрайонногосуду Одеськоїобласті від30.07.2024про засудження ОСОБА_4 за ч.1ст.337КК України,яке виконувати самостійно.
		Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4  покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.
		На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_4  обмежувальний захід - зобов`язати ОСОБА_4  пройти програму для кривдників на строк 2 (два) місяці.
		Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбаченихст.91-1 КК Україниабо умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності заст. 390-1 КК України.
		На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, після набрання вироком законної сили, скасувати арешти, накладений:
		-ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18.11.2024 на ганчірку з слідами речовини бурого кольору, колоту дерев`яну чурку, мобільний телефон марки «Huawei» білого кольору, з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_1 .
		На підставі п.3 ч. 9 ст. 100 КПК України, після набуття вироком суду законної сили:
		- знищити ганчірку з слідами речовини бурого кольору;
		- знищити колоту дерев`яну чурку.
		На підставі п.5 ч. 9 ст. 100 КПК України, після набуття вироком суду законної сили:
		- мобільний телефон марки «Huawei» білого кольору, з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_4 .
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		Суддя
		Котовського міськрайонного суду
		Одеської області                                 ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...