Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/560/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано судом: 14.04.2025. Зареєстровано: 14.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2025.
Дата набрання законної сили: 18.03.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		18 березня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  902/560/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Погребняка В. Я. - головуючий, Васьковського О. В., Жукова С. В.,
		за участі секретаря судового засідання Громак В.О.
		 
		учасники справи:
		кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артлайн Інвест"
		представник кредитора - Ковальчук Ю.М., адвокат за ордером, (за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) ,
		арбітражний керуючий - Томашук М.С. - особисто, (за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) касаційну скаргу
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлайн Інвест"
		 
		на ухвалу Господарського суду Вінницької області
		від 30.09.2024
		у складі судді: Маслій І.В.,
		та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
		від 10.12.2024
		 
		у складі колегії суддів: Розізнана І.В. - головуючий, Павлюк І.Ю., Миханюк М.В.,
		у справі за заявою
		Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект-Плюс"
		до Фермерського господарства "Ланецького"
		про банкрутство,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Ухвалою суду від 14.06.2023, зокрема, відкрито провадження у справі №   902/560/20 про банкрутство Фермерського господарство "Ланецького" (далі - боржник, ФГ "Ланецького") за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект-Плюс" (далі - ТОВ "Фінінтелект-Плюс"); 
		введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна ФГ "Ланецького" - арбітражного керуючого Томашука   М.С.; 
		призначено попереднє судове засідання.
		2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.09.2024 відмовлено у прийнятті заяви (у редакції резолютивної частини ухвали) ТОВ "Артлайн Інвест" від 10.09.2024 (вх. № 01-36/899/24 від 11.09.2024) з урахуванням уточнень від 18.09.2024 (вх. №01-34/9232/24) про визнання кредиторських вимог в розмірі 3   000   000,00 грн. до боржника ФГ "Ланецького" у справі № 902/560/20.
		3. Суд першої інстанції дійшов висновку про відхилення грошових вимог ТОВ "Артлайн Інвест" до боржника/поручителя - ФГ "Ланецького" в розмірі 3   000   000,00 грн. як таких, що є поточними, оскільки виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (після 14.06.2023), тому такі вимоги подані передчасно.
		4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Артлайн Інвест" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.09.2024 у справі № 902/560/20 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
		5. Апеляційний господарський суд встановив, що у судовому засіданні в суді першої інстанції представник боржника заперечила щодо задоволення кредиторських вимог ТОВ "Артлайн інвест" до боржника та просила відмовити у їх задоволенні, з підстав, викладених арбітражним керуючим у повідомленні про результати розгляду кредиторських вимог ТОВ "Артлайн інвест", де зокрема зазначено, що дані вимоги в розмірі 3   000   000,00 грн. відхиляються розпорядником майна в повному обсязі, оскільки дані кредиторські вимоги не є конкурсними, а є поточними і мають розглядатися лише в ліквідаційній процедурі і не підлягають розгляду в процедурі розпорядження майном.
		6. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду про те, що зазначена заборгованість, яку заявляє ТОВ "Артлайн Інвест" в розмірі 3   000   000,00 грн. є поточною, оскільки зобов`язання боржника щодо повернення коштів виникло після відкриття провадження у справі про банкрутство (14.06.2023).
		7. Такі заяви з вимогами поточних кредиторів господарський суд уповноважений розглядати заяви з моменту оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (відповідно до частини четвертої статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства).
		8. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій у цій справі, ТОВ "Артлайн Інвест" 30.12.2024 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 902/560/20.
		9. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про неврахування Північно-західним апеляційним господарським судом правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 08.08.2023 у справі №   908/1954/21 щодо застосування статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
		10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №   902/560/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.12.2024.
		11. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Артлайн Інвест", датою проведення судового засідання визначено 25.02.2025.
		12. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2025 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Артлайн Інвест" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 902/560/20 на 18.03.2025, 11:00.
		13. Заслухавши в судовому засіданні 18.03.2025 доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали касаційної скарги, заслухавши уповноваженого представника кредитора - ТОВ "Артлайн Інвест" та арбітражного керуючого Томашука М.С., Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.
		14. Відповідно до частин першої, третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		15. Згідно частини шостої статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
		16. Відповідно до статті 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
		17. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 вищезгаданого Кодексу.
		18. Процедура набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство встановлена статтею 45 КУзПБ, відповідно до частин першої, третьої та п`ятої якої:
		- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
		- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
		- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
		19. Згідно з частиною першою статті 46 КУзПБ господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
		20. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (частина друга статті 47 КУзПБ).
		21. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.
		22. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що від представника ТОВ "Артлайн Інвест" надійшла заява від 18.09.2024 (вх. № 01-36/899/24; сформовано в системі "Електронний суд") про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 3   000   000,00 грн. у справі № 902/560/20.
		23. Зазначена заява мотивована тим, що 02.02.2018 між ТОВ "Артлайн інвест" (позикодавець) та гр. ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позикодавець надав, а позичальник отримав поворотну фінансову допомогу у розмірі 3   000   000,00 грн. За змістом зазначеного Договору позичальник зобов`язаний повернути суму грошових коштів (поворотної допомоги) до 20.05.2024. 
		24. Договір поворотної фінансової допомоги був забезпечений договором поруки №02/02/18 від 02.02.2018, укладеним між ТОВ "Артлайн Інвест" (кредитор), ФГ "Ланецького" (поручитель) та гр. ОСОБА_1 (боржник), відповідно до умов якого боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
		25. За твердженнями заявника, зобов`язання за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 02.02.2018 гр. ОСОБА_1 не виконав і станом на 10.09.2024 розмір заборгованості складає 3   000   000,00 грн., тому ФГ "Ланецького" як поручитель має заборгованість перед ТОВ "Артлайн Інвест" в розмірі 3   000   000,00 грн.
		26. З огляду на зазначене заявник просив визнати конкурсні кредиторські вимоги ТОВ "Артлайн інвест" до боржника ФГ "Ланецького" у справі № 902/560/20 та включити їх в реєстр вимог кредиторів з віднесенням їх до 4 черги задоволення.
		27. Відповідно до частини першої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
		28. При підготовці до розгляду у цій справі колегія суддів встановила наявність постанови Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18 (у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.) у якій провадження у справі про банкрутство Товариства було відкрито ухвалою господарського суду від 12.12.2018.
		29. Суди у зазначеній справі встановили, що відповідне повідомлення вимога направлено банком на адресу боржника-поручителя 14.12.2018 та отримано боржником (поручителем) 18.12.2018.
		30. З огляду на встановлені обставини у зазначеній справі суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги, які виникли на підставі договору поруки та відповідного повідомлення, є поточними, оскільки вимога була пред`явлена після прийняття ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		31. У справі № 905/2382/18 (постанова Верховного Суду від 20.01.2021; у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.) суд, враховуючи, що пред`явлення вимоги до поручителя відбулося до відкриття провадження у справі про банкрутство, дійшов висновку, що такі вимоги є конкурсними.
		32. Отже, у зазначених справах, з метою визначення статусу кредиторських вимог, які виникли на підставі договору поруки, суди враховували момент пред`явлення вимоги до боржника - до чи після відкриття провадження у справі про банкрутство.
		33. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією щодо застосування норм права, викладеною у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №910/7066/18, за змістом якої у поручителя виникає обов`язок погасити заборгованість боржника лише у разі, якщо до нього звернувся кредитор з відповідною вимогою (стаття 555 ЦК України). Тобто підставою для виникнення у поручителя прав та обов`язків є звернення до нього кредитора з вимогою виконати зобов`язання боржника за кредитним договором.
		34. Разом з тим, у справі № 925/367/20 (постанова Верховного Суду від 19.05.2021; у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.), визнаючи конкурсними кредиторські вимоги до боржника, які виникли на підставі договору поруки, суд не встановив наявність окремого письмового звернення до боржника за відповідним договором, а виходив з того, що заборгованість у первісного боржника вже визначена та підтверджується відповідними судовими рішеннями.
		35. За змістом постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 911/1378/21 (у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В.Г.) також не вбачається, що суд, визнаючи конкурсними кредиторські вимоги до боржника, які виникли на підставі договору поруки, не встановлював наявність окремого письмового звернення до боржника за відповідним договором, а виходив з того, що заборгованість у основного боржника вже визначена та підтверджується відповідними судовими рішеннями.
		36. Проаналізувавши встановлені судами попередніх інстанцій обставини цієї справи, з метою дотримання єдності судової практики, враховуючи остаточність постанови Верховного Суду, Колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступлення від правових позицій, наведених Верховним Судом у постановах від 19.05.2021 у справі № 925/367/20, від 09.06.2022 у справі № 911/1378/21, що зумовлює передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство, з огляду на таке.
		37. Системний аналіз статті 1 та частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що зазначені норми пов`язують статус конкурсних та поточних грошових вимог з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника.
		38. При визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення зобов`язання у боржника, а не строк його виконання. Тому зобов`язання боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань, а вимоги заявлені за зобов`язаннями, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, є поточними.
		39. Зазначене свідчить про те, що, у положеннях КУзПБ в контексті виникнення відповідних прав та обов`язків використовується поняття "вимога", в той час як для правочинів, укладених між учасниками цивільних правовідносин характерним є використання поняття "зобов`язання".  
		40. Зазначені поняття хоч і є взаємопов`язаними, однак не є тотожними. 
		41. Статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає зобов`язання як правовідношення, де одна сторона (боржник) зобов`язана виконати певну дію або утриматися від її виконання, а друга сторона (кредитор) має право вимагати виконання цього обов`язку. При цьому кредитор за зобов`язаннями не обмежений у виборі порядку та процедур пред`явлення відповідних вимог на загальних підставах.
		42. Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		44. Водночас статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
		45. Зазначене свідчить про те, що за загальним правилом зобов`язання є первинним елементом будь-яких цивільних правовідносин, сторони яких щодо один одного є боржником і кредитором, а вимога за таким зобов`язанням є правом не лише кредитора, але й боржника, оскільки цивільні правовідносини, як правило, передбачають взаємні права та обов`язки їх учасників.
		46. Разом з тим, системний аналіз статті 1, частин першої, третьої статті 34 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що вимога кредитора у процедурах банкрутства - не є звичайним правом вимоги кредитора до боржника виконати зобов`язання, яке передбачене статтею 509 ЦК України.
		47. Вимога кредитора у процедурі банкрутства - це процесуальне вираження права кредитора на виконання зобов`язання боржником, яке реалізується шляхом пред`явлення в установленому порядку і має бути підтверджене рішенням (ухвалою суду про визнання кредиторських вимог та ухвалою за результатами проведення підсумкового засідання). Вимога кредитора конкретизує обсяг прав кредитора щодо боржника і забезпечує участь кредитора у процедурі розподілу активів боржника поміж учасниками провадження у справі про банкрутство.
		48. Водночас, вимога кредитора у процедурі банкрутство має грошове вираження, розмір якого відображається в реєстрі вимог кредиторів, в той час як зобов`язання у цивільних правовідносинах не завжди містить матеріальну складову. 
		49. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін, в той час як в процедурі банкрутства реалізація права кредитора на погашення його вимог не залежить в повній мірі від його волі, яка в першу чергу впливає лише на право звернення з відповідною вимогою в межах процедур банкрутства за наявності умов, прямо визначених нормами КУзПБ (статті 39, 45, частина п`ята статті 59, частина четверта статті 60 КУзПБ) і які не залежать безпосередньо від волі кредитора.
		50. Отже, зміст зобов`язання у цивільних правовідносинах становить обов`язок боржника виконати певну дію або утриматися від її виконання, який існує незалежно від процесуальних аспектів, а вимога кредитора у справі про банкрутство - це спосіб реалізації права кредитора на виконання цього зобов`язання у межах та спосіб прямо визначений нормами КУзПБ.
		51. Тобто, зобов`язання стосуються обов`язків боржника, а вимоги - прав кредиторів на виконання цих обов`язків.
		52. При цьому, якщо підстави виникнення зобов`язання можуть змінюватися, а також залежати чи не залежати від волі учасників відповідних правовідносин (договірні зобов`язання чи зобов`язання з делікту), то вимога кредитора повинна бути безспірною, документально обґрунтованою та заявленою відповідно до встановленої законом процедури.
		53. Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
		54. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина перша і друга статті 554 ЦК України).
		55. У постанові від 20.09.2022 у справі № 911/2796/21 Верховний Суд зазначив, що законодавцем передбачена умова (порушення зобов`язання боржником) та наслідок настання такої умови (поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання первісним боржником). При цьому, договір поруки прямо залежить від основного договору та його умов. Відтак, договір поруки як акцесорне зобов`язання - це передбачені положеннями закону та/або договором гарантії, які стимулюють належне задоволення вимог кредитора.
		56. При цьому, постало питання - чи є саме по собі відкриття провадження у справі про банкрутство щодо особи-поручителя підставою для пред`явлення до нього кредиторських вимог за договором поруки, якщо таке звернення прямо не передбачено законом або умовами договору?
		57. В контексті наявної судової практики, зазначених норм та встановлених судами обставин у цій справі виникає питання: яким чином правильно визначати статус зобов`язань (чи вони є поточними чи конкурсними), які виникли на підставі договору поруки, укладеного до відкриття провадження у справі про банкрутство, первісний боржник не здійснив погашення заборгованості перед кредитором не лише в межах строку, визначеного договором, але й після пред`явлення до нього відповідної письмової вимоги кредитора, а звернення кредитора до боржника-поручителя здійснене після відкриття провадженні у справі про банкрутство поручителя або не здійснювалося взагалі.
		58. В контексті визначення відповідного статусу кредиторських вимог до боржника-поручителя необхідно встановити з якого моменту слід вважати такі вимоги конкурсними - чи виникло відповідне право вимоги у кредитора до боржника-поручителя з моменту укладення договору до появи оголошення про відкриття провадження та відкриття відповідного у справі про банкрутство? А з якого поточними - незалежно від моменту порушення первісним боржником зобов`язання за договором позики, якщо відповідна вимога до боржника-поручителя пред`явлена після відкриття провадження у справі про банкрутство? 
		59. Визначення такого статусу є важливим з огляду на встановлені порядок та черговість погашення для кожного з кредиторів залежно від того чи є вимоги конкурсними чи поточними.  
		60. При цьому, положення КУзПБ не містять чіткого визначення обставин чи дій, з настанням яких вимоги до боржника-поручителя набувають відповідного статусу конкурсних чи поточних.
		61. Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
		62. Тож призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
		63. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
		64. На основі телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 302, 303 ГПК України і статей 13, 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" можна дійти висновку, що господарським процесуальним законом визначено процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду.
		65. Ураховуючи наведене і зважаючи на те, що висновок щодо застосування норми права у цих правовідносинах може суттєво впливати на формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу № 902/560/20 на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Керуючись статтями 234, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		УХВАЛИВ:
		Справу № 902/560/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Артлайн Інвест" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.09.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                В. Я. Погребняк
		 
		Судді                                                                                          О. В. Васьковський
		 
		                                                                                          С. В. Жуков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...