Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/14677/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2025.
Дата набрання законної сили: 08.04.2025
Номер судового провадження: 61-1545ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА                             
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		08 квітня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 753/14677/23
		провадження № 61-1545св25
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», 
		треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» (товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал»), публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Маляр Ян Анатолійович,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київськогоапеляційного суду у складі колегії суддів: Нежури В. А., Невідомої Т. О., Соколової В. В., від 11 грудня 2024 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Дебт Форс» про визнання зобов`язання припиненим.
		Позовну заяву мотивовано тим, що 29 серпня 2008 року між ним та ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк відкрив позивачу відновлювану кредитну лінію на загальну суму 23 890 доларів США на придбання автомобіля із строком повернення до 29 серпня 2015 року.
		На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором цього ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого 
		ОСОБА_2 поручилася перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 .
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року у справі № 359/8039/14 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 428,06 доларів США та 10 205,82 доларів США пені, що разом складає 
		27 633,88 доларів США та є еквівалентом 620 657,00 грн на день ухвалення рішення.
		Рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 квітня 2015 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто солідарно з позичальника та поручителя на користь 
		ПАТ «Родовід Банк» три проценти річних від суми простроченої заборгованості у розмірі 17 818, 45 грн.
		На виконання вказаних рішень Бориспільським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист від 15 липня 2015 року № 2/359/80/2015.
		22 травня 2019 року ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Родовід Банк» відступив, а ТОВ «Вердикт Капітал» набув право грошової вимоги за кредитним договором та договором поруки. Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 22 травня 2019 року від ПАТ «Родовід Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором 
		від 29 серпня 2008 року щодо заборгованості ОСОБА_1 , а саме: загальний залишок заборгованості (без пені) - 535 279,33 грн, яка складається з: залишок по тілу кредиту - 338 709,04 грн; залишок по відсотках - 137 387,53 грн; залишок по комісіям - 59 182,76 грн.
		Позивач вважав, що ПАТ «Родовід Банк» не могло передати ТОВ «Вердикт Капітал» суму заборгованості залишку по комісії у зв`язку з тим, що на момент передачі права вимоги до ТОВ «Вердикт Капітал» у позивача перед ПАТ «Родовід Банк» фактично була відсутня заборгованість по комісії, а тому ПАТ «Родовід Банк» передало ТОВ «Вердикт Капітал»» суму заборгованості позивача за кредитним договором у розмірі 476 096,53 грн (535 279,33 грн - 59 182,76 грн).
		На день подання позовної заяви позивач сплатив на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 520 712,40 грн, що підтверджується довідкою приватного виконавця Маляра Я. А. від 11 травня 2023 року.
		Виходячи з того, що він повністю сплатив суму заборгованості перед 
		ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором, обсяг і зміст прав, які перейшли від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Компсіс Фінанс» 10 березня 2023 року і в подальшому (16 травня 2023 року) до ТОВ «Дебт Форс» за договорами про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги щодо стягнення з позивача заборгованості не відповідають дійсним вимогам, що існувала на момент переходу цих прав, а тому позивач вважає, що не має будь-яких зобов`язань перед ТОВ «Дебт Форс».
		Крім цього, як зазначає позивач, незважаючи на те, що рішенням суду заборгованість була стягнута у іноземній валюті, ПАТ «Родовід Банк» передало ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки у національній валюті - гривні. 
		При цьому в подальшому первісні та нові кредитори передавали право вимоги в іноземній валюті - доларах США, що є порушенням норм та вимог статті 
		514 ЦК України відповідно до якої до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Посилаючись на викладене, позивач просив визнати припиненими зобов`язання перед ТОВ «Дебт Форс» за кредитним договором від 29 серпня 2008 року.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Якусика О. В. від 01 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. 
		Визнано припиненим зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Дебт Форс» за кредитним договором від 29 серпня 2008 року.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач сплатив суму заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором, а обсяг і зміст прав, які перейшли від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Кампсіс Фінанс» і в подальшому до ТОВ «Дебт Форс» за договорами про відступлення прав вимоги щодо стягнення з позивача заборгованості не відповідають дійсним вимогам, що існували на момент переходу цих прав, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 обов`язку зі сплати заборгованості перед ТОВ «Дебт Форс».
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову  ОСОБА_1 .
		 
		Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, і на даний час не є виконаним, було визначено чіткий розмір заборгованості позивача перед банком, що становить 27 633,88 доларів США, що еквівалентно 620 657 грн, та 17 818,45 грн - три проценти річних. Зазначений розмір заборгованості було підтверджено судовим рішенням під час вирішення питання щодо заміни сторони ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс», а сплата позивачем 520 712,40 грн не свідчить про належне і повне виконання судового рішення.
		Крім того, виконавче провадження з виконання виконавчого листа Бориспільського районного суду Київської області про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором ще досі перебуває на виконанні, 
		а 26 жовтня 2023 року приватним виконавцем було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження на ТОВ «Дебт Форс». Тобто, судове рішення, яким було встановлено суму заборгованості, є невиконаним, як то визначено статтею 18 ЦПК України.
		Отже, відсутні підстави для припинення зобов`язання за кредитним договором.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
		 
		06 лютого 2025 року до Верховного Судучерез підсистему «Електронний суд»           ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 08 серпня 2023 року у справі 
		№ 910/19199/21, від 24 грудня 2019 року у справі № 668/7544/15, від 22 квітня 2021 року у справі № 761/33403/17, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що ПАТ «Родовід Банк» відступило 
		ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором у розмірі 535 279,33 грн (без пені), в тому числі залишок за комісією у розмірі 59 182,76 грн, однак судовим рішенням комісію стягнуто не було, отже банк передав право вимоги на суму 476 096,53 грн, а тому сплата ним коштів на погашення заборгованості у розмірі 520 712,40 грн свідчить про повне виконання грошового зобов`язання. Також суд апеляційної інстанції не дослідив обсяг відступлення права вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «Кампсіс Фінанс», 
		а також від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс», який становив 
		3 215,96 доларів США та який був ним погашений у повному обсязі.
		 
		 
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 13лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		Відзив на касаційну скаргу
		 
		У березні 2025 року від ТОВ «Дебт Форс» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови. Зазначає, що позивач не надав належні та допустимі докази про виконання ним зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а тому відсутні підстави для їх припинення. 
		 
		Встановлені судами фактичні обставини справи
		 
		29 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк відкрив позивачу відновлювану кредитну лінію на загальну суму 
		23 890 доларів США на придбання автомобіля із строком повернення до 29 серпня 2015 року.
		 
		На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором цього ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого 
		ОСОБА_2 поручилася перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 .
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року у справі № 359/8039/14 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 428,06 доларів США та 10 205,82 доларів США пені, що разом складає 
		27 633,88 доларів США та є еквівалентом 620 657,00 грн на день ухвалення рішення.
		Ухвалюючи вказане рішення, суд встановив, що станом на 10 листопада 
		2014 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 
		27 633,88 доларів США, а саме: 12 971,17 доларів США - тіло кредиту; 4 456,89 доларів США - проценти; 10 205,82 доларів США - пеня.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 квітня 2015 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2015 року в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення трьох процентів річних від суми простроченої заборгованості скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто солідарно з позичальника та поручителя на користь 
		ПАТ «Родовід Банк» три проценти річних від суми простроченої заборгованості у розмірі 17 818, 45 грн.
		 
		На виконання вказаних рішень Бориспільським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист від 15 липня 2015 року № 2/359/80/2015.
		 
		22 травня 2019 року ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Родовід Банк» відступив, а ТОВ «Вердикт Капітал» набув право грошової вимоги за кредитним договором та договором поруки. Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 22 травня 2019 року від ПАТ «Родовід Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором 
		від 29 серпня 2008 року щодо заборгованості ОСОБА_1 , а саме: загальний залишок заборгованості (без пені) - 535 279,33 грн, яка складається з: залишок по тілу кредиту - 338 709,04 грн; залишок по відсотках - 137 387,53 грн; залишок по комісіям - 59 182,76 грн.
		 
		Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2019 року у справі № 359/8039/14 замінено ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал»» у виконавчих листах, виданих Бориспільським міськрайонним судом Київської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 27 633,88 доларів США та є еквівалентом 620 657,00 грн на день ухвалення, а також 3% річних від суми простроченої заборгованості у розмірі 17 818,45 грн.
		 
		24 січня 2020 року приватний виконавець Маляр Я. А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61068887, а 05 лютого 2020 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
		 
		10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.
		Згідно з витягом з додатку № 3 до цього договору ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Кампсіс Фінанс» отримало право вимоги до позивача у сумі заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 3 215,96 доларів США.
		 
		16 травня 2023 року ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.
		Згідно з витягом з додатку № 3 до цього договору ТОВ «Дебт Форс» отримало право вимоги до позивача у сумі заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 3 215,96 доларів США.
		Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2023 року у справі № 359/8039/14, яка набрала законної сили, було замінено 
		ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні 
		з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. 
		 
		Також, у межах зазначеної справи № 359/8039/14, ОСОБА_1 було подано заяву про визнання виконавчого листа № 359/8039/14, виданого 15 липня 
		2015 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено, однак постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 рок цю ухвалу суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 . 
		 
		Як слідує з довідки приватного виконавця Маляра Я. А. від 11 травня 2023 року, позивач сплатив на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 520 712,40 грн.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
		 
		За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
		 
		За змістом частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		 
		Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		 
		Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
		Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		 
		Частиною першою статті 598 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		 
		Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		 
		Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
		 
		Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		 
		Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.
		 
		У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
		 
		Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня                          2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі                                           № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.
		Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
		 
		У справі, яка переглядається, позивач не надав належних, достатніх та переконливих доказів про припинення зобов`язання за кредитним договором від 29 серпня 2008 року.
		 
		Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 стверджував, що він виконав повністю обов`язок перед кредитором з повернення грошових коштів, на підтвердження чого надав довідку приватного виконавця від 11 травня 2023 року, відповідно до якої він сплатив на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 520 712,40 грн.
		 
		Суд апеляційної інстанції надав оцінку цьому доказу та правильно зазначив, що судовими рішеннями у справі № 359/8039/14, які набрали законної сили і залишаються невиконаними, було визначено чіткий розмір заборгованості позивача перед банком, що становить 27 633,88 доларів США, що є еквівалентно 620 657,00 грн, та 17 818,45 грн - три проценти річних. Зазначений розмір заборгованості було підтверджено судовим рішенням під час вирішення питання щодо заміни сторони правонаступником, а також під час розгляду заяви 
		ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Отже, сплата ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 520 712,40 грн не покриває усього розміру заборгованості за кредитним договором, стягнутого судовими рішеннями у справі № 359/8039/14, а тому відсутні підстави вважати припиненим зобов`язання за кредитним договором на підставі статті 599 ЦК України.
		 
		Також суд апеляційної інстанції правильно врахував, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа Бориспільського районного суду Київської області про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором перебуває на виконанні у приватного виконавця Маляра Я. А., тобто судові рішення, якими було встановлено суму заборгованості, є невиконаними, як то визначено статтею 18 ЦПК України.
		 
		Установивши, що позивач не надав доказів виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі кредитного договору та підтвердженого судовими рішеннями у справі № 359/8039/14, ні перед первісним, ні перед наступними кредиторами, що є його процесуальним обов`язком в силу вимог статей 
		12, 81 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про припинення на підставі статті 599 ЦК України. 
		 
		Посилання у касаційній скарзі на обсяг відступлення права вимоги за кредитним договором від ПАТ «Родовід Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал», від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Кампсіс Фінанс» та від ТОВ «Кампсіс Фінанс» до ТОВ «Дебт Форс» не доводить виконання позивачем зобов`язання за кредитним договором, проведеним належним чином, оскільки, як вже зазначено вище, судові рішення, якими визначено чіткий розмір заборгованості за кредитним договором, залишаються невиконаними. 
		 
		Вважаючи, що обсяг відступлення права вимоги від первісного кредитора та до наступних кредиторів є меншим, ніж передбачено судовими рішеннями, позивач не надав доказів, що він виконав зобов`язання, які не були передані первісним кредитором до наступних кредиторів.
		 
		Є помилковими доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладеного у постановах від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, 
		від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21, від 24 грудня 2019 року у справі 
		№ 668/7544/15, від 22 квітня 2021 року у справі № 761/33403/17, відповідно до яких відступлення права вимоги може здійснюватись тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, оскільки позивач не довів належними доказами, що він сплатив заборгованість за кредитним договором як первісному кредитору, так і наступним кредиторам, а тому передача права вимоги відбулася щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу прав, що підтверджується ухвалами суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження їх правонаступниками.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Суд апеляційної інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                     О. В. Білоконь
		О. М. Осіян
		Н. Ю. Сакара

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...