Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/5256/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2025.
Дата набрання законної сили: 07.04.2025
Номер судового провадження: 51-122км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022226240000701

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 638/5256/23
		провадження № 51-122км25
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                               ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання               ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року щодо 
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
		засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 162 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Відповідно до ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Згідно з ч. 5 ст. 72 КК зараховано в строк покарання ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з 28 травня по 05 червня 2023 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
		Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
		Згідно з вироком районного суду, 25 серпня 2022 року близько 18:20, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , умисно, без дозволу власника, переліз через паркан, та через пошкоджене вікно проник до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_8 на підставі заповіту, який на даний момент проходить процедуру вступу у спадщину.
		Своїми протиправними діями, ОСОБА_6 порушив гарантоване державою конституційне право кожного на недоторканість житла чи іншого володіння особи (стаття 30 Конституції України).
		Крім того, в середині серпня 2022 року, точних дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , у період дії воєнного стану, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», прямуючи до місця свого мешкання, помітив приватний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час у ОСОБА_6 виник протиправний умисел на незаконне заволодіння чужим майном з проникненням до території домоволодіння.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_6 , діючи умисно, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де шляхом вибиття вхідних дверей, потрапив до сараю, де викрав майно, детально відображене у вироку, яке належить ОСОБА_8 , загальною вартістю 32 419, 81 грн, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на цю суму.
		Також, в середині серпня 2022 року, точних дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де шляхом вибиття вікон потрапив до приватного будинку, де викрав майно, детально відображене у вироку, яке належить ОСОБА_8 , загальною вартістю 95 168, 44 грн, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на цю суму.
		Харківський апеляційний суд вироком від 10 жовтня 2024 року скасував вирок місцевого суду (в частині призначеного покарання) та ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_6 покарання: за ч. 1 ст. 162 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. В решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить змінити вирок апеляційного суду, звільнивши ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75 КК з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу. 
		Свою позицію сторона захисту обґрунтовує невідповідністю призначеного покарання  тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого.
		Вказує, що апеляційним судом не в повній мірі дотримано вимоги статей 50, 65 КК, оскільки не враховано та не надано оцінки наявним обставинам, що пом`якшують покарання, зокрема, що його підзахисний визнав вину, активно сприяв розкриттю, щиро розкаявся у вчиненому, а також ту обставину, що ОСОБА_6 та застоводавець просили перерахувати заставу у розмірі 80 520 грн на спеціальний рахунок НБУ для Збройних Сил України. Звертає увагу на відсутності претензій  від потерпілого. На думку захисника, вищенаведені обставини свідчать про можливість виправлення засудженого і його перевиховання без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення касаційної скарги сторони захисту, оскаржуване судове рішення просила залишити без змін.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Висновки суду про доведеність винуватості  ОСОБА_6 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК у касаційному порядку захисником не оскаржуються. 
		Доводи сторони захисту, наведені в касаційній скарзі, про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого, внаслідок надмірної суворості судом апеляційної інстанції є частково обґрунтованими.
		Положеннями ч. 2 ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо.
		Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
		Разом із тим, як уже зазначалось вище, дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання мають межі, визначені змістом статей 409, 414, 438 КПК, які передбачають повноваження судів апеляційної та касаційної інстанцій скасувати або змінити судове рішення у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, зокрема, коли покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання й тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначено, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.
		З матеріалів провадження вбачається, що місцевий суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання у цьому кримінальному провадженні та дотримуючись вимог статей 50, 65, 70 КК, врахував: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відноситься до категорії кримінальних проступків (ч. 1 ст. 162 КК) та тяжкого злочину (ч. 4 ст. 185 КК), характер суспільної небезпеки діяння, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого (який має середню освіту, працює будівельником за цивільно-правовим договором, неодружений, має малолітню дитину 2016 року народження, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває), обставини, що пом`якшують покарання (щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень), відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що обвинуваченийта заставодавець перерахувализаставу в розмірі 80 520 грн на спеціальний рахунок НБУ для Збройних Сил України, зважаючи на ситуацію в Державі, особисту громадянську позиціюі бажанням допомогти у фінансуванні ЗСУ, тадійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим застосував до нього положення ст. 75 КК та звільнив від відбування призначеного покарання з іспитовим строком з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, надавши шанс на повернення до законослухняного, суспільно-корисного життя.
		Апеляційний суд, не погодившись з такими висновками суду першої інстанції, ухвалив свій вирок, яким засудив  ОСОБА_6 до покарання за  ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК з урахуванням ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 5 років без застосування ст. 75 КК, вважаючи його співмірним протиправним діянням, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Перевіривши матеріали кримінального провадження, вивчивши доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність,  що потягло призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість.
		Частиною 1 ст. 69 КК передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання вЗагальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Так, виходячи з конкретних обставин цього кримінального провадження, ураховуючи мету покарання, яка полягає в необхідності виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (санкцією ч. 4 ст. 185 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років), даних про особу засудженого  ОСОБА_6 , який визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, під час досудового розслідування та судового розгляду щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, працював будівельником за цивільно-правовим договором, а також, те що обвинувачений та заставодавець перерахували заставу в розмірі 80 520 грн на спеціальний рахунок НБУ для Збройних Сил України, зважаючи на ситуацію в Державі, особисту громадянську позицію і бажанням допомогти у фінансуванні ЗСУ, наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину) та відсутність обставин, що його обтяжують, Верховний Суд уважає, що обставини цього конкретного кримінального провадження, які підлягають обов`язковому врахуванню, і додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання є підставою для висновку суду, що зазначені обставини, які пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, зокрема ч. 4 ст. 185 КК, і з урахуванням особи засудженого колегія суддів уважає достатніми підставами для призначення йому основного покарання за ч. 4 ст. 185 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією цієї норми закону України про кримінальну відповідальність, -у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		Водночас, колегією суддів підстав для застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК не встановлено. 
		За таких обставин, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга  захисника підлягає частковому задоволенню, а вирок апеляційного суду - зміні на підставі п. 4 ч. 1 ст. 436, та п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд,
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах засудженого ОСОБА_6 , задовольнити частково.
		Вирок Харківського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 змінити.
		Призначити ОСОБА_6 покарання: за ч. 1 ст. 162 КК у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; за ч. 4 ст. 185 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК  у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		У решті вирок суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                              ОСОБА_2                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...