Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/5192/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2025.
Дата набрання законної сили: 08.04.2025
Номер судового провадження: 51-4486км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000001200

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 квітня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 317/5192/23
		провадження № 51-4486 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючого судді                                              ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                  ОСОБА_5 ,
		у режимі відеоконференції:
		захисника                                           ОСОБА_6 ,
		засудженого                                              ОСОБА_7 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 05 березня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 липня 2024 року, якими
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця м. Токмак Запорізької області, який
		зареєстрований за адресою: 
		АДРЕСА_1 , проживає за адресою: 
		 
		АДРЕСА_2 ,
		засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3             ст. 114-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Запорізький районний суд Запорізької області вироком від 05 березня 2024 року, залишеним без змін ухвалою Запорізького апеляційного суду від 22 липня 2024 року, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
		За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
		Станом на липень 2023 року ОСОБА_7 фактично проживав на території АДРЕСА_2, та використовував власний обліковий запис у мобільному додатку «Telegram», зареєстрований під ім`ям « ОСОБА_8 » (username: ОСОБА_9 », ID користувача: НОМЕР_1 ).
		Водночас ОСОБА_7 був достовірно обізнаним про введення на території України воєнного стану.
		20 липня 2023 року у період з 14:00 до 14:22 ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання, через власний обліковий запис поширив інформацію про переміщення о 20 год 19 липня 2023 року на АДРЕСА_3 колон військової техніки Сил оборони України в напрямку передових позицій, з можливістю їх ідентифікації на місцевості, на адресу облікового запису в мобільному додатку «Telegram», зареєстрованого під ім`ям « ОСОБА_10 » (username: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ID користувача: НОМЕР_2 , електронна адреса посилання ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який використовувався громадянином України - Особою 1, для подальшої передачі останнім цієї інформації представнику рф (держави, що здійснює збройну агресію проти України).
		Поширена ОСОБА_7 інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		Захисник, не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Свої вимоги захисник мотивує тим, що: 
		- дії ОСОБА_7 неправильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 114-2 КК, оскільки йому не було достеменно відомо про те, що особа на ім`я « ОСОБА_10 » співпрацює з представниками держави-агресора;
		- висновки судів про винуватість ОСОБА_7 не підтверджується дослідженими доказами;
		- суди ухвалили рішення, які не відповідають Кримінальному процесуальному кодексу України (далі - КПК);
		- суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів його апеляційної скарги, обмежився лише перерахуванням доказів та загальними формулюваннями про доведеність винуватості.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник та засуджений підтримали доводи касаційної скарги, просили скасувати оскаржувані рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржувані рішення без зміни.
		Мотиви Суду
		Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		Доводи касаційної скарги захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК.
		У поданій касаційній скарзі захисник покликається на істотне порушення приписів кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_7 при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій.
		Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість (ст. 414 КПК).
		Вимогами ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		За змістом ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку. 
		Статтею 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
		Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК, та кваліфікацію його дій за цією нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, зокрема:
		- показань обвинуваченого про те, що він, знаходячись на своїй дачі АДРЕСА_2 19 липня 2023 року через мобільний додаток Telegram привітався з адміністратором Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під ім`ям « ОСОБА_10 ». Приблизно о 14 год 20 липня 2023 «ОСОБА_10» йому відповів та вони почали переписуватися. У ході переписки він передав «ОСОБА_10» інформацію про місце, кількість переміщення військової техніки Сил оборони України та координати;
		- протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25 липня 2023 року (з оптичним диском DVD-R до нього), згідно з яким зафіксовано переписку між нікнеймами «ОСОБА_10» і «ОСОБА_8» ( ОСОБА_7 ) щодо руху та переміщення 19 липня 2023 року колон військової техніки Сил оборони України на АДРЕСА_3 до передових позицій, а також щодо попереднього наміру передати інформацію представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, та їхнє очікування;
		- інформації від оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », відповідно до якої 19 липня 2023 року здійснювався рух (переміщення) озброєння та військової техніки Сил оборони України вздовж АДРЕСА_3, яка у відкритому доступі не розміщувалася;
		- протоколу обшуку від 28 липня 2023 року будинку у АДРЕСА_2, згідно з яким було виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung Galaxy A51» з картами пам`яті до нього, що належить ОСОБА_7 , з якого здійснювалась його переписка в Telegram-каналі з особою під ім`ям « ОСОБА_10 »;
		- протоколу тимчасового доступу від 23 серпня 2023 року до належного ОСОБА_7 мобільного телефону «Samsung Galaxy A51»,згідно з яким підтверджено факт реєстрації ОСОБА_7 під нікнеймом « ОСОБА_8 » (username: ОСОБА_9 ») у месенджері Telegram;
		- протоколу огляду месенджера Telegram проросійського каналу «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 24 липня 2023 року (з оптичним диском DVD-R до нього), згідно з яким виявлено повідомлення від нікнейма « ОСОБА_10 » (username: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ID користувача: НОМЕР_2), який закликає небайдужих громадян України, які хочуть руського мира на території України, надавати актуальну інформацію у тому числі щодо переміщення Сил оборони України, задіяних у збройному супротиві рф.
		Крім того, обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції врахував відомості, що містяться у: протоколі огляду каналу YouTube від 24 липня 2023 року та сторінки інформаційного каналу «Гроші» (з оптичним диском DVD-R до нього); постанові про ідентифікацію особи від 15 вересня 2023 року; протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25 липня 2023 року (з оптичним диском       DVD-R до нього).
		Також суд першої інстанції, проаналізувавши показання обвинуваченого, дійшов висновку про те, що ОСОБА_7 сам ініціативно шукав спілкування з особою з нікнеймом « ОСОБА_10 », а тому під час листування з ним достеменно знав, з ким саме він спілкується. 
		Отже суд першої інстанції на підставі вказаних доказів встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 вчинив несанкціоноване поширення інформації про переміщення військової техніки Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, в умовах воєнного стану з метою надання такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради.
		Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95 КПК.
		Відтак, колегія суддів уважає, що вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Відповідно до ст. 65 КК при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання ОСОБА_7 , дотримався вимог статей 50, 65-67 КК, врахував ступіньтяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, стан здоров`я та дані про його особу, зокрема те, що він раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, посередньо характеризується за місцем роботи.
		Водночас суд першої інстанції, з огляду на вчинення ОСОБА_7 злочину проти основ національної безпеки України, в умовах воєнного стану, під час повномасштабної агресії рф, не знайшов підстав для застосування до обвинуваченого положень статей 69, 75 КК.
		Під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту, які за своїм змістом є аналогічними до доводів, викладених у його касаційній скарзі, проаналізував їх, дав на них вичерпні відповіді, навівши в ухвалі відповідне обґрунтування.
		За результатами перегляду вироку суд апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи погодився з оцінкою доказів, досліджених місцевим судом і врахованих при доведенні винуватості ОСОБА_7 в інкримінованому діянні.
		Не залишились без належної уваги суду апеляційної інстанції й доводи апеляційної скарги захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 114-2 КК та необхідність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 або ч. 2           ст. 114-2 КК, який, на переконання Суду, правильно визнав їх безпідставними з огляду на те, що матеріали справи та його листування з особою із нікнеймом «ОСОБА_10» підтверджували, що ОСОБА_7 , діючи в умовах воєнного стану і саме з метою передачі інформації представнику держави-агресора (рф), свідомо збирав і передавав інформацію, знаючи, що вона буде використана ворогом.
		Також суд апеляційної інстанції, зваживши на вкрай високу суспільну небезпеку злочину та рівень загрози, не знайшов підстав для пом`якшення призначеного ОСОБА_7 покарання та визнав необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, адекватним характеру вчинених дій і даним про особу обвинуваченого та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
		Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
		Колегія суддів уважає, що висновки судів обох інстанцій про доведеність винуватості засудженого зроблені з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		Беззаперечних доводів, які би ставили під сумнів законність судових рішень, умотивованість висновків судів щодо наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК, захисник у касаційній скарзі не навів.
		Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
		Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
		постановив:
		касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 05 березня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 липня 2024 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
		Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                               ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...