Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/1209/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.
Надіслано судом: 14.04.2025. Зареєстровано: 15.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2025.
Дата набрання законної сили: 15.05.2025
Номер судового провадження: 1-кп/522/1821/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023150020000870

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 522/1209/24
		Провадження №1-кп/522/1821/25
		14 квітня 2025 року місто Одеса                 
		Приморський районний суд міста Одеси у складі:
		Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023150020000870, відомості про яке внесено 23.11.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, одруженої, маючої двох неповнолітніх дітей, непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 302, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 303 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_7 у період з липня 2022 року по 02 червня 2023 року діючи як пособник організованої групи, до складу якої увійшли:
		-організатор ОСОБА 1, матеріали стосовно якого виділено в окремекримінальне провадження (далі- ОСОБА 1), який обіймаючи посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, обравши собі роль керівника організованої групи, розробив план злочинної діяльності та встановив порядок його реалізації, який довів до відома інших співорганізаторів групи, здійснював загальне керівництво організованою ним групи, визначав склад учасників злочинного угруповання, розробив схему та порядок надання інтимних послуг іншими особами; керував 1 планував дії всіх учасників; приймав рішення з питань дисципліни та внутрішньої діяльності організованої ним групи, встановлював розмір заробітку осіб, втягнутих у зайняття проституцією, встановлював розмір грошової винагороди учасників злочинного угруповання за рахунок грошей, отриманих противоправним шляхом, використовуючи свої службові можливості, перевіряв анкетні та характеризуючі дані осіб, залучених ОСОБА 4 до зайняття проституцією, а також осіб, які виконували ролі виконавців, повідомляв членів керованої ним групи про проведення співробітниками правоохоронних органів слідчих та оперативних заходів, спрямованих на виявлення місць незаконного надання інтимних послуг;
		-співорганізатор ОСОБА 2 матеріали стосовно якого виділено в окреме кримінальне провадження (далі - ОСОБА 2), який виконуючи роль співорганізатора організованої групи, спільно з ОСОБА 1 для організації зайняття сутенерством, забезпечував на першому етапі створення групи, фінансування незаконної діяльності, а саме: надав грошові кошти на оренду житлового приміщення для організації так званого салону надання інтимних послуг, придбання мобільних телефонів та компютера для операторів, розміщення реклами тощо. Разом з членом організованої групи ОСОБА 3 забезпечував силову підтримку в разі виникнення конфліктних ситуацій з клієнтами. Як керівник злочинного угруповання отримував звіти від ОСОБА 4 щодо роботи салону надання інтимних послуг, погоджував кандидатури осіб, залучених ОСОБА 4 до зайняття проституцією, контролював щодобове надходження грошових коштів від зайняття сутенерством, які збирав як особисто так і отримував від члена організованої групи - ОСОБА 3.Як співорганізатор злочинного угруповання отримував в якості незаконного прибутку частину грошових коштів, які надходили від зайняття сутенерством;
		-співорганізатор ОСОБА 4 матеріали стосовно якого виділено в окремекримінальне провадження (далі - ОСОБА 4), яка відповідно до узгодженого плану адмініструвала роботу так званого салону надання інтимних послуг, а саме: підшукала та забезпечила оренду членом групи ОСОБА 7 житлового приміщення, систематично розміщувала рекламу про діяльність салону надання інтимних послуг на відповідних сайтах в мережі Інтернет, підібрала виконавців, які виконували функції операторів та адміністраторів зазначеного салону, підбирала осіб, які членами організованої групи залучались до зайняття проституцією під їх керівництвом, проводила співбесіди з такими особами, проводила інструктаж осіб, втягнутих у зайняття проституцією, щодо поведінки, графіку та умов надання послуг, встановлювала вартість послуг інтимного характеру за годину, на всю ніч та у разі виїзду до клієнта в інше місце, контролювала дотримання такими особами відповідної дисципліни, розробила систему стягнень та заохочень, які застосовувались до таких осіб у вигляді штрафів та премій, здійснювала щодобовий контроль надходження грошових коштів від надання інтимних послуг, вела відповідний облік незаконного прибутку, відповідно до якого розподіляла грошові кошти між виконавцями, особами, які займалися проституцією та керівниками злочинного угруповання, здійснювала закупівлю алкогольних напоїв та господарсько-побутових товарів, які використовувались в процесі функціонування роботи так званого салону надання інтимних послуг, вела відповідну бухгалтерію прибутку та витрат, про які кожного дня доповідала організатору групи - ОСОБА 1, а також співорганізатору ОСОБА 2 за допомогою спеціально створеної групи в мобільному додатку швидких текстових повідомлень «Telegram». Як учасник злочинного угруповання отримувала в якості незаконного прибутку частину грошових коштів, які надходили від зайняття сутенерством;?
		ОСОБА 3 матеріали стосовно якого виділено в окреме кримінальне провадження (далі - ОСОБА 3), який як учасник організованої групи, згідно відведеної йому ролі виконавця, забезпечував силову підтримку в разі виникнення конфліктних ситуацій з клієнтами так званого салону надання інтимних послуг, виконував функції охоронця та водія для осіб, які під керівництвом членів злочинного угруповання займалися проституцією, підпорядковувався безпосередньо співорганізатору групи - ОСОБА 2, за вказівкою якого щоденно відвідував салон надання інтимних послуг та за вказівкою ОСОБА 4 отримував грошові кошти в частині незаконного прибутку керівників злочинного угруповання, яку передавав ОСОБА 2. Як учасник злочинного угруповання отримував в якості незаконного прибутку частину грошових коштів, які надходили від зайняття сутенерством;
		?ОСОБА 7 матеріали стосовно якого виділено в окреме кримінальне провадження (далі - ОСОБА 7) та ОСОБА 5 матеріали стосовно якого виділено в окреме кримінальне провадження (далі - ОСОБА 5), як учасники організованої групи, згідно відведених їм ролей виконавців, виконували функції адміністраторів так званого салону надання інтимних послуг, зустрічали клієнтів, яким повідомляли умови та вартість отримання інтимних послуг, проводили інструктаж осіб, втягнутих у зайняття проституцією, щодо поведінки, графіку та умов надання послуг, вели облік часу надання послуг інтимногохарактеру та облік грошових коштів, отриманих внаслідок надання таких послуг, здійснювали контроль за особами, які надавали послуги інтимного характеру за плату, за погодженням з ОСОБА 4, розподіляли між особами, які надавали послуги інтимного характеру грошові кошти, отримані від зайняття проституцією, забезпечували підтримання приміщення надання інтимних послуг в належному санітарному стані, повідомляли ОСОБА 4 про необхідність закупівлі алкогольних напоїв, а також господарсько-побутових товарів, - забезпечувала заняття проституцією особами жіночої статі, зокрема ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та іншими, невстановленими у ході досудового розслідування особами.
		Разом з цим, у період з липня 2022 року по 02 червня 2023 року ОСОБА_7 діючи як пособник організованої групи до складу якої увійшли ОСОБА 1, ОСОБА 2, ОСОБА 3, ОСОБА 4, ОСОБА 5, ОСОБА 7, сприяла в утриманні місця розпусти розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , забезпечуючи його функціонування, виконувала «роботу» диспетчера, яка через рекламні телефони з абонентськими номерами НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 та розміщені рекламні оголошення у мережі Інтернет на сайті xxxodessa.com, займалась пошуком клієнтів, забезпечувала інших операторів засобами зв`язку шляхом передічі мобільних телефонів оператору який їх замінював, спрямовувала клієнтів сексуальних послуг до осіб жіночої статті, які надавали сексуальні послуги, координували осіб жіночої статі, підібраних для надання послуг сексуального характеру із іншими учасниками, що здійснювали їх перевезення до клієнтів, контролювала платні сексуальні послуги, передавала клієнтам реквізити платіжних карт для оплати сексуальних послуг, повідомляла клієнтам перелік послуг сексуального характеру, повідомляла клієнтам адресу розташування місця розпусти, забезпечувала зберігання на мобільному телефоні операторів фото інтимного характеру жінок, надавали послуги сексуального характеру, а також забезпечувала направлення вказаних фото потенційному клієнту через мобільні додатки, в тому числі «VIBER».
		Одночасно з цим, ОСОБА_7 діючи як пособник організованої групи до складу якої увійшли вищевказані особи, 02.03.2023 о 21 годині 36 хвилин використовуючи мобільний телефон салону інтимних послуг НОМЕР_4 відповіла на телефонний дзвінок ОСОБА_15 та повідомила, про можливість отримати сексуальні послуги за адресою: АДРЕСА_5, за грошові кошти з розрахунку у розмірі 2500 гривень за годину без врахування додаткових послуг. Далі, приблизно о 21 годині 39 хвилин на мобільний телефон ОСОБА_15 через мобільний додаток «Viber» з номеру мобільного телефону НОМЕР_4 надійшли фото осіб жіночої статі у білизні.
		У телефонному режимі ОСОБА_15 узгодив із «оператором» салону інтимних послуг ОСОБА_7 , прибуття невстановленої у ході досудового розслідування особи жіночої статі для надання інтимних послуг до примішенні квартири за адресою: АДРЕСА_4 .
		Цього ж дня, приблизно о 23 годині 26 хвилин ОСОБА_15 , знаходячись біля багатоповерховогобудинку вищевказаноюдомовленостей із «оператором» салону інтимних послуг ОСОБА_7 , зустрів невстановлену, у ході досудового розслідування, особу жіночої статі, яка прибула за вказаною адресою на таксі та попрямував, разом з останньою, до квартири.
		У подальшому, цього ж дня близько 23 годині 31 хвилин ОСОБА_15 на виконання домовленостей з «оператором» салону інтимних послуг ОСОБА_7 , передав дівчині, особу якої у ході досудового розслідування не встановлено, грошові кошти в сумі 12500 гривень, за які остання надала йому сексуальні послуги протягом ночі.
		Приблизно о 05 годині 14 хвилин 03.03.2023 невстановлена, у ході досудового розслідування, особа жіночої статі, після надання сексуальних послуг ОСОБА_15 , покинула приміщення квартири за вищевказаною адресою.
		Надалі, невстановлена у ході досудового розслідування особа жіночої статі, що надавала сексуальні послуги ОСОБА_15 , передала отримані грошові кошти ОСОБА 4 та ОСОБА 5
		У свою чергу, ОСОБА 5 та ОСОБА 4, згідно розробленого ОСОБА 1 та ОСОБА 2 плану та відведених їм функцій, розподілили частину отриманих в результаті вказаної незаконної діяльності грошових коштів, у заздалегідь обумовлених долях, між усіма учасниками групи та дівчиною, особу якої у ході досудового розслідування не встановлено, що надала сексуальні послуги послуги ОСОБА_15 .
		При цьому, іншу частину отриманих вищевказаних грошових коштів з салону інтимних послуг отримав ОСОБА 3, з метою їх розподілення у заздалегідь обумовлених частках із ОСОБА 1 та ОСОБА 2.
		Також, ОСОБА_7 діючи як пособник організованої групи до складу якої увійшли вищевказані особи, 03.03.2023 о 15 годині 00 хвилин використовуючи мобільний телефон салону інтимних послуг НОМЕР_3 , відповіла на телефонний дзвінок ОСОБА_16 та повідомила, про можливість отримати сексуальні послуги за адресою: АДРЕСА_5 , за грошові кошти з розрахунку у розмірі 2500 гривень за годину без врахування додаткових послуг, та приблизно о 15 годині 05 хвилин на мобільний телефон ОСОБА_16 через мобільний додаток «Viber» з номеру мобільного телефону НОМЕР_3 надійшли фото осіб жіночої статі у білизні. У телефонному режимі ОСОБА_16 узгодив із «оператором» салону інтимних послуг ОСОБА_7 , прибуття невстановленої, у ході досудового розслідування, особи жіночої статі для надання інтимних послуг до квартири АДРЕСА_6 .
		Цього ж дня, приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_16 , знаходячись біля багатоповерхового будинку вищевказаною адресою, на виконання домовленостей із «оператором» салону інтимних послуг ОСОБА_7 , зустрів невстановлену, у ході досудового розслідування, особу жіночої статі, яка прибула за вказаною адресою на таксі та попрямував, разом з останньою, до квартири.
		У подальшому, цього ж дня близко 20:00 год ОСОБА_16 на виконання домовленостей з «оператором» салону інтимних послуг ОСОБА_7 , передав дівчині, особу якої у ході досудового розслідування не встановлено, грошові кошти в сумі 5500 гривень, за які остання надала йому сексуальні послуги протягом двох годин.
		Надалі, невстановлена у ході досудового розслідування особа жіночої статі, що надавала сексуальні послуги ОСОБА_16 , передала отримані грошові кошти ОСОБА 4 та ОСОБА 5
		У свою чергу, ОСОБА 5 та ОСОБА 4, згідно розробленого ОСОБА 1 та ОСОБА 2 плану та відведених їм функцій, розподілили частину отриманих в результаті вказаної незаконної діяльності грошових коштів, у заздалегідь обумовлених долях, між усіма учасниками групи та дівчиною, особу якої у ході досудового розслідування не встановлено, що надала сексуальні послуги ОСОБА_16 . 
		При цьому, іншу частину отриманих вищевказаних грошових коштів з салону інтимних послуг отримав ОСОБА 3, з метою їх розподілення у заздалегідь обумовлених частках із ОСОБА 1 та ОСОБА 2.
		       Таким чином, дії ОСОБА_7 квалфіковані за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених:
		       -ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 302 КК України - як пособництво в утриманні місця розпусти, вчинене з метою наживи, організованою групою;
		       -ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 303 КК України - як пособництво у сутенерстві, вчинене організованою групою щодо кількох осіб.
		В судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_7   вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю, пояснила, що влаштувалась на роботу оператором у нібито у масажний салон, куди  її покликала знайома. Працювала дистанційно, в курс справи її вводили у телефонному режимі, а саме зазначили, що  потрібно відповідати на телефонні дзвінки та смс-повідомлення. Так як у країні війна і у неї двоє дітей, було дуже зручно працювати дистанційно з дому. Крім того, як зазначила обвинувачена, на той час були фінансові труднощі, тому вона вирішила спробувати.  ОСОБА_7  зазначила, що пізніше виявилось, що це не легально і масажний салон є місцем розпусти.  Салон надав їй телефон і ноутбук, в телефоні були месенджери «Вайбер» та «Телеграм» і вона почала працювати там у липні 2022 року. В її обов`язки входило відповідати на повідомлення у месенджерах щодо дівчат, які нібито надавали послуги еротичного масажу. Клієнти писали повідомлення стосовно дівчат, а ОСОБА_7  пояснила, що  відправляла їм фотографії. Світлини були не реальні, а дівчат схожих за типажом. Працювала там, як повідомила обвинувачена до кінця квітня 2023 року і отримувала 7 відсотків від виручки в день, що складало 20 000 грн., а  іноді бувало 10 000 грн. Крім неї, було ще 2 оператори. Клієнти, які телефонують, зазвичай не представляються, так само як і оператори. Клієнт подзвонив, запитав, чи є вільні дівчата,  ОСОБА_7  відправила йому фото на «Вайбер».  Начальником для неї була ОСОБА_18 , а масажний салон  знаходився за адресою: АДРЕСА_5.  ОСОБА_19 на таксі передавала мобільний телефон, після своєї зміни обвинувачена так само передавала телефон іншому оператору.  ОСОБА_19  все контролювала, у неї був продубльований месенджер і взагалі вся система того телефону, оскільки  у салоні вона була керівником.  ОСОБА_7  пояснила, що на момент затримання у салоні вже не працювала. Звільнилась в кінці квітня на початку травня. Підставою для звільнення слугувало те, що  начальниця поводила себе неадекватно, її не влаштовувала робота  обвинуваченої і вона наполягала, щоб спілкування було більш відвертим. На початку судового розгляду ОСОБА_7 не визнавала себе винною у двох епізодах, які їй інкриміновані, однак пізніше пояснила суду, що 02.03.2023 та 03.03.2023 року вона була в лікарні, але на ранок її відпустили. Це була приватна лікарня і приватний прийом, її прийняли без направлення і робили УЗД в приватному кабінеті. Операція була 01.03.2023 року або 02.03.2023 року, точно не пам`ятає. Їй виписали уколи, які вона могла самостійно колоти, тому, лежачи на ліжку, вона продовжила працювати. Офіційно лікарняний не оформлювався. Крім того, начальниця повідомила, що ОСОБА_7 може вийти на роботу пізніше. Саме вона вирішувала о котрій годині оператори виходили працювати. ОСОБА_7 детально та послідовно розповіла, що 02.03.2023 надійшов дзвінок від ОСОБА_15 , приблизно о 21:00 год., на телефон який належить салону. ОСОБА_15 попросив запросити до нього дівчину. Пізніше на його номер телефону були відправлені фотографії дівчат, він указав адресу куди хотів запросити дівчину. Коли вона приїхала, він розрахувався з нею. Близько 05:00 год. ранку дівчина покинула його дім. Прізвища дівчини ОСОБА_7 не знала, вона працювала під видуманим ім`ям. Обвинувачена щиро покаялась, просила суворо її карати, оскільки вона зробила для себе належні висновки і раніше до кримінальної відповідальності жодного разу не притягалася.
		Оскільки в судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою провину в інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодилась з кваліфікацією вчинених нею діянь, а так само визнала всі фактичні обставини їх вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданим ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованих ОСОБА_7 діянь і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, які вчинені обвинуваченою дійсно мало місце, вони містить склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.2 ст. 302, ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 303 КК України і ОСОБА_7 винувата у їх вчиненні.
		Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. 
		Відповідно до ст. 17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. 
		Відповідно до частин 5 та 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.
		Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 756/4830/17-к вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
		Згідно з положеннями ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
		Відповідно до положень ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , судом не встановлені.
		При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину та тяжкого злочину; обставини, що пом`якшують її покарання; данні про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, одружена, має двох неповнолітніх дітей 2013 року народження та 2019 року народження, матір ОСОБА_20 , яка є інвалідом третьої групи безстроково; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; її ставлення до скоєного, а саме визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, та приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_7 у виді позбавлення волі з випробування, так як саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для її виправлення та запобігатиме вчиненню нею нових кримінальних правопорушень. 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 вчинила декілька кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що остаточне покарання ОСОБА_7 необхідно призначати шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_7 вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнала повністю, розкаялася у скоєному, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду, давала логічні і послідовні показання щодо вчинених кримінальних правопорушень, що в силу ст. 66 КК України визнано судом обставинами, які пом`якшують покарання, надала органу досудового розслідування показання щодо викриття злочинних дій членів організованої групи, зробила для себе належні висновки, висловила бажання стати на шлях виправлення, вчинила злочини через те, що перебувала у скрутному матеріальному становищі, тому суд вважає можливим звільнити обвинувачену від реального відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, з іспитовим строком, оскільки вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення і запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		На підставі п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України, суд вважає за необхідне покласти на  ОСОБА_7  наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Покладення на обвинувачену таких обов`язків в повній мірі відповідає як вимогам закону та її особі, так і буде в повній мірі сприятиме меті покарання не тільки кари, а й виправлення засудженої.
		Судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.06.2023 року щодо ОСОБА_7 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 грн., із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. 
		Відповідно до повідомлення ДУ «Одеський слідчий ізолятор», ОСОБА_7 була звільнена з-під варти 05.06.2023 року, у зв`язку із внесенням застави. 
		Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1 від 03.06.2023 року ОСОБА_7 через ОСОБА_22 сплатила 214 720 гривень застави.
		Згідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
		Таким чином, у випадку реального відбування покарання, зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 02.06.2023 року по 05.06.2023 року, на підставі вимог ч.5 ст.72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Вирішуючи питання про заходи забезпечення кримінального провадження, суд керуючись приписами ч.11 ст.182 КПК України, прийшов до висновку, що застава, застосована як запобіжний захід до обвинуваченої, яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.06.2023 року (справа № 947/15914/23, провадження №1-кс/947/7151/23), після набрання вироком законної сили, має бути скасована та повернута заставодавцю.
		Відомості щодо судових витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи, відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутні. 
		Відомостей щодо заходів забезпечення та речових доказів у кримінальному провадженні № 62023150020000870 прокурором під час судового розгляду надано не було. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні № 62023150020000870 заявлено не було.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.8, 9, 368, 370- 374,394 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.2 ст. 302, ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 303 КК України, і призначити їй покарання:
		-за ч. 5 ст. 27 ч.2 ст. 302 КК України у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі;
		-за ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 303 КК України у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		На підставі вимог ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити   ОСОБА_7 покарання у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		На підставі вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7  від реального відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 1 (один) рік. 
		На підставі п.1, п.2 ч.1  ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		У випадку реального відбування покарання, зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 02.06.2023 року по 05.06.2023 року, на підставі вимог ч. 5 ст.72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Заставу, яка була внесена відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.06.2023 року (справа № 947/15914/23, провадження №1-кс/947/7151/23), у сумі 214 720 гривень (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень після набрання вироком законної сили - повернути заставодавцю ОСОБА_22 .
		Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку в порядку ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		Суддя:     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...