Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/21010/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано судом: 14.04.2025. Зареєстровано: 15.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2025.
Дата набрання законної сили: 05.08.2025
Результат оскарження 05.08.2025 Апеляційний суд Рівненської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/569/601/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/21010/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		03 квітня 2025 року             м. Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді Першко О.О.
		секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
		з участю позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача ОСОБА_2 ,
		представника ГУНП в Рівненській області Никитюк Т.В.,
		прокурора Прокопчук О.В.,
		розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, про відшкодування шкоди,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Олексюка Р.Р., звернувся до суду із позовною заявою до ГУНП в Рівненській області, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, в якій просив стягнути солідарно з відповідачів 3 500 000 грн.
		Свої позовні вимоги мотивував тим, що 24 березня 2010 року він придбав у ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» трактор марки «БЕЛАРУС-920», 2008 року випуску, загальною вартістю 146 000 грн.
		07 квітня 2010 року він звернувся до СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області із заявою про викрадення належного йому трактора марки «МТЗ-920», 2008 року випуску. За фактом вказаної події відкрито кримінальне провадження № 12013190040000068.
		Однак, розслідування вказаного кримінального провадження здійснюється неналежно. Як встановлено працівниками правоохоронних органів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були викриті у вчинені ряду злочинів, зокрема і у викраденні належного йому трактора. Його дружиною було впізнано особу-злочинця, що вчинив крадіжку.
		Неодноразово слідство було зупинене та поновлене, що підтверджується листами від 12 травня 2011 року та 16 травня 2012 року. 08 жовтня 2012 року працівниками органу досудового слідства було встановлено, що розслідування справи проводиться поверхнево та дано вказівки на проведення слідчих дій. 22 січня 2013 року в чергове було розпочате досудове розслідування за фактом вчинення стосовно нього злочину. В листі від 13 лютого 2013 року наводиться інформація про те, що розслідування проводиться без усіх можливих та необхідних слідчих дій. 26 червня 2014 року працівникам поліції в чергове були дані вказівки, тотожні до попередніх, щодо проведення дій, пов`язаних із розкриттям злочину. При цьому, моніторинг мобільного зв`язку підозрюваних почав здійснюватися лише з 2012 року. Орієнтування на перевірку транспортних засобів, подібних до викраденого, було подано лише у 2014 році. Доручення на пошук інформації про вчинення подібних злочинів було лише у 2014 році. Попри те, що подія злочину відбулася у 2010 році, трасологічну експертизу призначено лише у 2012 році. В 2022, 2023 роках були дані вказівки на перевірку автосалонів/крамниць на предмет реалізації викраденого трактора.
		Органами досудового розслідування встановлено підозрюваних, однак обвинувального акта до суду скеровано не було. Винні особи не притягнуті до відповідальності. 
		Викрадений трактор знаходився на зберіганні в ОСОБА_5 , який мав статус свідка у кримінальному провадженні. Проте трактор втрачений. 
		Працівники правоохоронних органів в період проведення розслідування під причиною швидкого розслідування вимагали у нього кошти, які він їм надавав, з поміж іншого і в позику. На розгляді Рівненського міського суду Рівненської області перебувала цивільна справа № 569/23303/13-ц, згідно з якою на його користь із ексначальника відділу карного розшуку УМВС України в Рівненській області ОСОБА_6 стягується 10 432 грн 22 коп. в рахунок повернення коштів за договором позики. В подальшому ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2024 року у виконавчому провадженні № 43423823 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського міського суду Рівненської області, виданого 20 травня 2014 року, замінено на правонаступника боржника з огляду на смерть попереднього.
		В 2019 році в інтернет мережі вийшов документальний фільм «Два трактори за межами Рівного», в якому зібрані відеоматеріали та покази як працівників поліції, так і потерпілих щодо вимагання коштів та неналежного проведення досудового розслідування. Більше 14 років розслідування триває. 
		Надмірне, несвоєчасне та поверхневе проведення досудового розслідування завдало йому шкоди. Він та його дружина за останні 14 років зазнали погіршення стану здоров`я. Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 3 500 000 грн.
		14 листопада 2024 року представник ГУНП в Рівненській області Никитюк Т.В. подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову. 
		Вказала, що в провадженні слідчого відділу Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12013190110000067 від 22 січня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Досудове розслідування кримінального провадження триває. Згідно довідки у кримінальному провадженні здійснено ряд слідчих дій, призначено ряд експертиз, подано запити, отримано інформацію, надавалися та надаються постійні доручення оперативним підрозділам. 
		Натомість позивач не задоволений ходом досудового розслідування та просить суд відшкодувати шкоду завдану йому незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури. Однак, позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь його моральних та фізичних страждань або шкоди завданої здоров`ю. Будь-яких доказів про страждання, заподіяні позивачу внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, моральної втрати, порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагають додаткових зусиль для організації свого життя, позивачем не надано.
		Звертаючись до суду позивач обґрунтовує свої вимоги неефективністю та надмірною тривалістю досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому він є потерпілим, внаслідок чого винна особа ще не притягнута до кримінальної відповідальності. Як доказ, позивач долучає до матеріалів цивільного позову скарги до органів поліції та прокуратури, а також ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду від 21 травня 2021 року, якою слідчого зобов`язано розглянути клопотання представника скаржника. При цьому, реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача. 
		Враховуючи, що позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів того, що йому завдано моральну шкоду, в чому проявилися наслідки такої шкоди, з яких розрахунків він виходив при визначенні розміру моральної шкоди, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди. 
		18 листопада 2024 року від представника Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області Самойлової С.І. надійшли письмові пояснення, в яких вона просила відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
		В поясненнях вказала, що належним доказом протиправних дій (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили. Проте, матеріали не містять жодного рішення суду про визнання дій працівників поліції або казначейства протиправними або неправомірними, внаслідок чого порушеного права позивача. Позивач не надав доказів та підтверджень наявності шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями відповідачів та вини останніх в її заподіянні.
		02 грудня 2024 року від представника Рівненської обласної прокуратури Кректун О.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позову.
		Вказала, що в провадженні слідчого відділу Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12013190110000067 (до вказаного кримінального провадження 15 липня 2014 року приєднано кримінальне провадження № 12013190040000068 від 22 січня 2013 року) від 21 січня 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 289 КК України за фактами незаконного заволодіння у 2010-2011 роках транспортними засобами (тракторами), належними, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюється групою прокурорів Дубенської окружної прокуратури.
		У ході досудового розслідування проводилися слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії з метою встановлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Проте, на даний час, з урахуванням зібраних у провадженні доказів, підстави для повідомлення особам підозру у вчиненні злочинів відсутні.
		У кримінальному провадженні процесуальними прокурорами неодноразово надавалися слідчому письмові вказівки щодо проведення необхідних та можливих слідчих (розшукових) дій. З метою розкриття кримінальних правопорушень та активізації досудового розслідування у кримінальному провадженні скеровувалися листи керівництву ГУНП в Рівненській області. Досудове розслідування у кримінальному провадженні не зупинялось. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження рішення, дії чи бездіяльність прокурора до суду ОСОБА_1 не оскаржувались. На даний час досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває.
		При цьому, матеріали справи не містять жодних епікризів та підтверджуючих їх медичних досліджень, що за хронологією настання/виявлення свідчили б про чіткий взаємозв`язок між різким погіршенням стану здоров`я та вчиненими діями чи проведеними заходами в ході конкретного етапу досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12013190040000068. За відсутності факту незаконності дій органів досудового розслідування, прокуратури та суду, відсутні будь-які підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу.
		03 грудня 2024 року представник позивача Олексюк Р.Р. подав відповіді на відзиви, в яких зазначив, що у зв`язку із значною тривалістю розслідування кримінального провадження позивач змушений був відвідувати органи досудового розслідування, звертатися з відповідними клопотаннями, заявами, скаргами, що не входить до його звичайної діяльності та призводить до моральних страждань, відволікаючи від інших потреб.
		Правовою підставою для відшкодування моральної шкоди є не факт скасування процесуальних рішень, а саме систематичне неправомірне прийняття відповідних рішень всупереч вимогам КПК України та надмірне тривале досудове розслідування кримінального провадження, що свідчить про неправомірність дій відповідних посадових осіб, та має наслідком наявність у позивача права на відшкодування моральної шкоди.
		15 січня 2025 року представник позивача Олексюк Р.Р. подав заяву про зміну предмета позову, в якій просив стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за завдану моральну шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження в розмірі 3 500 000 грн.
		Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 січня 2025 року прийнято заяву представника позивача Олексюка Р.Р. про зміну предмета позову.
		05 лютого 2025 року від представника Рівненської обласної прокуратури Прокопчук О.В. надійшов відзив на позов, який за змістом тотожний відзив поданому представником Рівненської обласної прокуратури 02 грудня 2024 року.
		В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з мотивів у ньому викладених, просили задовольнити.
		Представник ГУНП в Рівненській області Никитюк Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з підстав викладених у відзиві просила відмовити в їх задоволенні.
		Прокурор Прокопчук О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з підстав викладених у відзиві просила відмовити в їх задоволенні.
		Одночасно з позовною заявою представник позивача ОСОБА_2 подав клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 листопада 2024 року залишено без задоволення.
		Також, одночасно з позовною заявою представник позивача Олексюк Р.Р. подав заяву про виклик свідка, яка ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2025 року задоволена.
		Також, представник позивача Олексюк Р.Р. подав клопотання про призначення судової психологічної експертизи, в задоволенні якого ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 лютого 2025 року відмовлено.
		Заслухавши позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , допитавши свідка ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
		Як встановлено судом, 24 березня 2010 року ОСОБА_1 придбав у ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» трактор марки «БЕЛАРУС-920», вартістю 146 000 грн, що підтверджується накладною № 000028 від 24 березня 2010 року, довідкою-рахунком № 153616, актом приймання-передачі від 24 березня 2010 року та квитанцією №055411147 від 24 березня 2010 року.
		07 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області із повідомленням про викрадення належного йому трактора марки «МТЗ-920», 2008 року випуску.
		За фактом вказаної події 17 квітня 2010 року дізнавачем СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області Островською О.В. порушено кримінальну справу № 7/88-10 по факту таємного викрадення майна, що належить ОСОБА_1 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		08 серпня 2010 року слідчим СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області Пасічник Ю.О. винесено постанову про зупинення досудового слідства до моменту необхідності проведення слідчих дій.
		12 травня 2011 року старшим слідчим СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області Стрільчуком М.В. вказаний злочин перекваліфіковано з ч. 4 ст. 185 на ч. 3 ст. 289 КК України.
		23 травня 2011 року винесено постанову про зупинення досудового слідства по кримінальній справі на підставі п. 3 ст. 206 КПК України.
		18 червня 2011 року Дубенський міжрайонний прокурор своєю постановою про скасування постанови про зупинення досудового слідства по кримінальній справі № 7/88-10 скасував постанову слідчого про зупинення досудового слідства від 23 травня 2011 року як незаконну. Постановою зокрема, встановлено, що досудове слідство зупинено у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила злочин, однак на момент зупинення досудового слідства по кримінальній справі не виконані всі слідчі дії для встановлення особи, яка вчинила злочин. Допит потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 проведено поверхнево, без з`ясування всіх обставин зникнення трактора, не проведено відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_12 , не усунені суперечності в показаннях ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , не прийнято процесуального рішення в порядку ст. 97 КПК України що причетності ОСОБА_13 до вчинення злочину.
		10 червня 2011 року та 25 квітня 2012 року прокуратурою Рівненської області скеровано Дубенському міжрайонному прокурору раднику юстиції Журавському М.В. звернення ОСОБА_1 щодо неналежного розслідування кримінальної справи.
		Як слідує з відповіді СУ УМВС України в Рівненській області від 17 травня 2012 року за скаргою ОСОБА_1 слідчим управлінням проведено службове розслідування і надано письмові вказівки СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області порядку ст. 114-1 КПК України.
		08 серпня 2012 року на скаргу позивача прокуратура Рівненської області надала відповідь, з якої слідує, що з метою активізації досудового слідства та розкриття злочину, подальше розслідування кримінальної справи доручено слідчому управлінню УМВ України в Рівненській області і 22 липня 2012 року її прийнято до провадження старшим слідчим СУ УМВС України в Рівненській області Шевчук О.Г. Зокрема, проведено ряд оперативно-розшукових заходів та встановлено осіб, причетність яких до вчинення злочину перевіряється оперативним шляхом.
		08 жовтня 2012 року СУ УМВС України в Рівненській області надано начальнику СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області вказівки по кримінальній справі №7/88-10 в порядку ст. 114-1 КПК України, з яких слідує, що досудове слідство проведене поверхнево та не якісно.
		12 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області із заявою про притягнення до відповідальності ОСОБА_14 , який в листопаді 2011 року шахрайським шляхом заволодів його грошовими коштами в сумі 10 000 грн 00 коп.
		22 жовтня 2012 року постановою начальника СКР Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області відмовлено в порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_14 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 КК України. Рекомендовано ОСОБА_1 в приватному порядку звернутися до суду.
		В подальшому СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області зареєстровано кримінальне провадження № 12013190040000068 від 22 січня 2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а 15 липня 2014 року вказане кримінальне провадження об`єднано з кримінальним провадженням № 12013190110000067 (основний номер) від 21 січня 2014 року по факту викрадення трактора в ОСОБА_7 .
		З приводу бездіяльності співробітників УМВС України в Рівненській області та працівників Дубенської міжрайонної прокуратури позивач звертався на урядову гарячу лінію, до Департаменту карного розшуку, Департаменту внутрішньої безпеки МВС України, Генеральної прокуратури України, Дубенської міжрайонної прокуратури, Прокуратури Рівненської області, що підтверджується відповідями про надіслання звернень для розгляду за належністю.
		13 лютого 2013 року СУ УМВС України в Рівненській області в ході вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що розслідування у ньому проводиться без всіх необхідних та можливих слідчих дій для з`ясування істотних, юридично значущих фактів.
		Як слідує з відповіді Дубенської міжрайонної прокуратури від 31 жовтня 2013 року № 1846-13 в ході вивчення матеріалів провадження виявлено недобросовісне відношення до розслідування та розкриття даного злочину з боку слідчої СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_15 та начальника СКР ОСОБА_16 . Прокурором в Дубенській МВ УМВС України підготовлено та внесено подання про усунення порушень закону та притягнення ОСОБА_16 до дисциплінарної відповідальності.
		Як слідує з відповіді УМВС України в Рівненській області від 22 лютого 2014 року № 1/ц-27о/п, на звернення позивача щодо неналежного проведення досудового розслідування за фактом незаконного заволодіння трактором «МТЗ-920», слідчим управлінням УМВС вивчено стан досудового розслідування даного кримінального провадження, при цьому викладені у зверненні факти підтвердилися. До осіб, винних у неналежному розслідуванні кримінального провадження, вжито заходів дисциплінарного впливу.
		03 березня 2014 року СУ УМВС України в Рівненській області надано першому заступнику начальника СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області вказівки в порядку ст. 39 КПК України у кримінальному провадженні № 12013190040000068, з яких слідує, що контроль за станом розслідування кримінального провадження здійснюється неналежно, слідчо-оперативну групу досі не створено, план слідчих (розшукових) дій з метою розкриття злочину в максимально короткий термін, викриття учасників злочину, збирання доказів вини осіб, які його вчинили не складено. Оперативний супровід відсутній, надані слідчим доручення залишено без належного виконання, допити свідків проведено неналежним чином, при цьому не з`ясовано обставини, що мають значення для розкриття злочину. Залишаються недопитаними ряд свідків.
		Прокуратурою Рівненської області у відповіді на звернення позивача 13 червня 2014 року зазначено, що досудове розслідування проводиться з порушенням вимог статей 2, 9, 28 КПК України. У зв`язку з викладеним, вирішено питання про вжиття заходів дисциплінарного впливу на працівників Дубенської міжрайонної прокуратури, винних у порушенні вимог кримінального процесуального законодавства, та на ім`я начальника СУ УМВС України в Рівненській області внесено подання з вимогою притягнути до дисциплінарної відповідальності слідчих СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області, які здійснюють неналежне досудове розслідування кримінального провадження.
		Як слідує з відповіді Прокуратури Рівненської області від 01 серпня 2014 року № 04/2/2-0098-12 стан розслідування кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння трактором «МТЗ-920» заслухано на оперативній нараді у прокурора області. За її підсумками вирішено питання про вжиття заходів дисциплінарного впливу на працівників Дубенської міжрайонної прокуратури винних у порушенні вимог кримінального процесуального законодавства при розслідуванні провадження. Виконувачем обов`язків Дубенського міжрайонного прокурора підготовлено та скеровано подання на ім`я начальника СУ УМВС України в Рівненській області з вимогою вжиття заходів дисциплінарного впливу на слідчих СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області.
		Як слідує з відповіді Прокуратури Рівненської області від 25 серпня 2016 року № 04/2/2-0098-12 наказом прокурора області № 651 від 27 червня 2014 року за неналежний нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування кримінального провадження та незабезпечення проведення досудового розслідування у розумні строки старшому прокурору Дубенської міжрайонної прокуратури ОСОБА_17 оголошено догану.
		Як слідує з відповіді Прокуратури Рівненської області від 05 жовтня 2017 року № 04/2/2-0098-12 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013190110000067 проводиться неповно та поверхово. 
		З відповіді Дубенської місцевої прокуратури від 09 жовтня 2020 року вбачається, що під час вивчення матеріалів кримінального провадження №12013190110000067 встановлено, що слідчим не повною мірою проведено необхідні слідчі та процесуальні дії з метою встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.
		Як слідує з відповіді Прокуратури Рівненської області від 27 жовтня 2021 року № 09/1-358-20 керівництву ГУНП в Рівненській області направлено лист про вжиття заходів щодо усунення порушень вимог законодавства, допущених при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні, забезпечення відомчого контролю та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності із долучення матеріалів кримінального провадження. На виконання листа обласної прокуратури, наказом ГУНП в Рівненській області від 02 вересня 2021 року за № 596 призначено та проведено службове розслідування, за наслідками якого керівника органу досудового розслідування Дубенського районного відділу поліції та слідчого зобов`язано провести ряд необхідних та можливих слідчих (розшукових дій).
		Ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21 травня 2021 року у справі № 559/2411/14-к задоволено частково скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого, щодо зобов`язання вчинити процесуальні дії у визначений законом строк. Зобов`язано слідчого слідчого відділення Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області Єрмолаєва А.В. розглянути клопотання представника скаржника та прийняти рішення щодо допиту свідка від 08 квітня 2021 року, яке отримано 08 квітня 2021 року, про проведення впізнання осіб від 08 квітня 2021 року, отримано 08 квітня 2021 року, про допит свідка від 16 квітня 2021 року, отримано 16 квітня 2021 року.
		11 серпня 2021 року прокурором Дубенської окружної прокуратури Шрамовичем Р.М. було надано вказівки заступнику начальника СВ Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області Єрмолаєву А,В. щодо проведення слідчих дій по кримінальному провадженню в порядку ст. 36 КПК України, а саме: додатково допитати у якості потерпілого ОСОБА_1 , щодо відомих нових обставин вчинення кримінального правопорушення та інформації про проживання ОСОБА_18 ; виконати у повному обсязі вимоги ухвали слідчого судді Дубенського міськрайонного суду від 21 травня 2021 року; особисто допитати з використанням відеозапису у якості свідка ОСОБА_19 , ОСОБА_18 ; пред`явити для впізнання ОСОБА_19 та ОСОБА_18 для ОСОБА_20 ; провести перевірки власників сільськогосподарської техніки «Беларус 892» та «Беларус 900», якими користуються фізичні особи та юридичні особи, що знаходяться на території обслуговування Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області на предмет належності до викрадених тракторів; провести аналіз інформації з метою встановлення ймовірних підозрюваних. Для виконання вказівок встановлено строк до 30 серпня 2021 року.
		З відповіді Рівненської обласної прокуратури від 16 вересня 2021 року вбачається, що у кримінальному провадженні №12013190110000067 слідчим не забезпечено виконання всіх можливих та необхідних (слідчих) розшукових дій.
		02 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся із заявою до Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області про надання інформації по кримінальному провадженню.
		У відповідь на заяву Дубенським РВП ГУНП в Рівненській області 09 липня 2024 року за № 8679/208/10-2024 повідомлено, що місцезнаходження трактора марки «МТЗ-90», 2008 року випуску, в ході досудового слідства не встановлено. Досудове розслідування триває. Про підозру нікому не повідомлялося.
		Як слідує з довідки по кримінальному провадженню № 12013190110000067 від 22 січня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, досудове розслідування проводиться з 17 квітня 2010 року і наразі не закінчене.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , яка є дружиною позивача, показала, що вони придбали трактор у 2010 році. З 25 березня 2010 року по 07 квітня 2010 року трактор стояв у них, однак потім його викрали. Вони відразу викликали поліцію, але трактор так і не знайшли, хоча вона була на впізнанні і впізнала злодія. Держава не сприяла розкриттю злочину, в зв`язку з чим її чоловік зазнав моральних страждань.
		Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).
		За змістом статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Тобто відповідачем у зазначених категоріях справ є держава Україна, а не посадова особа, орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
		Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі та положення норм чинного законодавства, суд доходить висновку, що до даних правовідносин слід застосовувати положення ст. 1174 ЦК України.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної чи моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
		Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
		При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
		Частиною 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 (адміністративне провадження № К/9901/59673/18) дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (пункт 56).
		Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже, і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
		У практиці Європейського суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад, Рисовський проти України, № 29979, пункти 86, 89, від 20 жовтня 2011 року, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, пункт 71, від 22 листопада 2005 року).
		Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
		Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
		При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України).
		Частиною другою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, у визначених цією нормою випадках, який не є вичерпним, оскільки пункт 3 передбачає, що її відшкодування можливе за наявності інших випадків, встановлених законом.
		У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
		У постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, провадження № 12-199гс18, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого і держави, що не регулюються нормами КПК України, а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
		Судом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013190110000067 від 22 січня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, триває з 17 квітня 2010 року та наразі залишається незакінченим. Місцезнаходження трактора марки «МТЗ-90», 2008 року випуску, який був викрадений у позивача, в ході досудового слідства не встановлено, про підозру нікому не повідомлялося.
		ОСОБА_1 з жовтня 2010 року постійно звертається із заявами про неналежне розслідування кримінальної справи за фактом заволодіння його трактором. 
		Протиправність дій органів досудового розслідування та прокуратури підтверджується численними відповідями за результатами розгляду заяв та скарг позивача.
		Зокрема, СУ УМВС України в Рівненській області неодноразово встановлювалося, що досудове розслідування проводиться поверхнево та не якісно, без всіх необхідних та можливих слідчих дій. 
		Дубенською міжрайонною прокуратурою виявлено недобросовісне відношення до розслідування та розкриття даного злочину з боку слідчої СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_15 та начальника СКР ОСОБА_16 . Прокурором в Дубенській МВ УМВС України підготовлено та внесено подання про усунення порушень закону та притягнення ОСОБА_16 до дисциплінарної відповідальності.
		УМВС України в Рівненській області підтверджено неналежне проведення досудового розслідування, до осіб, винних у неналежному розслідуванні кримінального провадження, вжито заходів дисциплінарного впливу. 
		Прокуратурою Рівненської області констатовано, що досудове розслідування проводиться з порушенням КПК України, неповно та поверхово, вирішено питання про вжиття заходів дисциплінарного впливу на працівників Дубенської міжрайонної прокуратури, винних у порушенні вимог кримінального процесуального законодавства. Прокуратурою Рівненської області за неналежний нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування кримінального провадження та незабезпечення проведення досудового розслідування у розумні строки старшому прокурору Дубенської міжрайонної прокуратури ОСОБА_17 оголошено догану, а керівництву ГУНП в Рівненській області направлено лист про вжиття заходів щодо усунення порушень вимог законодавства, допущених при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні, забезпечення відомчого контролю та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. 
		В свою чергу, наказом ГУНП в Рівненській області від 02 вересня 2021 року за № 596 призначено та проведено службове розслідування, за наслідками якого керівника органу досудового розслідування Дубенського районного відділу поліції та слідчого зобов`язано провести ряд необхідних та можливих слідчих (розшукових дій). 
		Дубенською місцевою прокуратурою встановлено, що слідчим не повною мірою проведено необхідні слідчі та процесуальні дії з метою встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.
		Рівненською обласною прокуратурою встановлено, що у кримінальному провадженні №12013190110000067 слідчим не забезпечено виконання всіх можливих та необхідних (слідчих) розшукових дій.
		Водночас, у зв`язку з тривалим здійсненням досудового розслідування позивач змушений був відвідувати органи досудового розслідування, прокуратури, звертатися з відповідними клопотаннями, заявами, скаргами, що не входить до його звичної діяльності та призводить до моральних страждань. 
		Відтак суд доходить висновку, що зазначені рішення, дії та бездіяльність посадових осіб відповідачів є протиправними, внаслідок чого позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою відносно нього.
		Суд вважає, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено наявність причинного зв`язку між винними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових осіб відповідачів та негативними наслідками у вигляді моральних страждань, що не спростовано представниками відповідачів.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог, характер діяння осіб, які заподіяли шкоду, моральних страждань позивача, які настали у нього внаслідок протиправних рішень, дій та бездіяльності посадових осіб відповідачів. 
		Суд також враховує вимоги ч. 3 ст. 23 ЦК України та положення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Розмір відшкодування моральної шкоди, визначений позивачем, на думку суду, є завищеним, а тому суд вважає необхідним та достатнім стягнути на його користь з Державного бюджету України 50 000 грн 00 коп. компенсації моральної шкоди, що є розумним та справедливим.
		За таких обставин, позов необхідно задовольнити частково.
		Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, про відшкодування шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. компенсації моральної шкоди.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач  Головне управління Національної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: вул. М. Хвильового, буд. 2, м. Рівне, код ЄДРПОУ 40108761.
		Відповідач  Рівненська обласна прокуратура, місцезнаходження: вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, код ЄДРПОУ 02910077.
		Третя особа  Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, місцезнаходження: вул. С. Петлюри, буд. 13, м. Рівне, код ЄДРПОУ 38012494.
		Повне судове рішення складено 14 квітня 2025 року.
		 
		Суддя О.О. Першко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...