Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/3141/25 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано судом: 14.04.2025. Зареєстровано: 15.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2025.
Дата набрання законної сили: 14.04.2025
Номер судового провадження: 1-кс/991/3264/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/3141/25
		Провадження 1-кс/991/3264/25
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 квітня 2025 року                                                                 м.Київ 
		 
		Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_4 (далі - суддя чи суд),
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_5,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 про самовідвід від розгляду справи №991/3141/25 (провадження 1-кс/991/3139/25) щодо скарги ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_2 , яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення
		ВСТАНОВИВ:
		1. Стислий опис судового провадження.
		10.04.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_2, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді в справі №991/3141/25 (провадження 1-кс/991/3139/25) визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_6.
		11.04.2025 суддя ОСОБА_6 (далі - заявник) заявив самовідвід від розгляду справи №991/3141/25 (провадження 1-кс/991/3139/25), для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ВАКС ОСОБА_4, яким невідкладно здійснено судовий розгляд 14.04.2025.
		2. Короткий виклад заяви про самовідвід і позицій учасників судового провадження.
		2.1. Заявник у заяві про самовідвід на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 і частини 1 статті 80 КПК просив відвести його від розгляду справи, обґрунтовуючи це зокрема таким:
		«Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 на мене розподілено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 05.04.2025 року. Після призначення скарги до судового розгляду від заявника скарги до канцелярії суду надійшли доповнення вх. № 15813/25-Вх від 10.04.2025. У доповненнях до скарги ОСОБА_1 просить зобов`язати НАБУ та САП внести відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 КК, відносно ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського - ОСОБА_3. Згідно з п. 2.3.40 Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначення слідчого судді здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, згідно з вимогами підпункту 2.3.4 пункту 2.3. цього Положення (тобто за загальними правилами). Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, викладених у ст. 75 КПК, які викликають сумнів у його неупередженості. Вважаю, що сумнів у моїй неупередженості при розгляді цієї скарги (з урахуванням доповнень) виникає внаслідок того, що я з 01.09.2008 працював в КПІ імені Ігоря Сікорського на різних посадах на факультеті соціології і права, в т.ч. в 2016-2019 р. на посаді завідувача кафедри в безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_3 , який на той час працював деканом зазначеного факультету. Відповідно, я добре знайомий з ОСОБА_3 . Нині я працюю в КПІ імені Ігоря Сікорського професором кафедри на тому ж факультеті (за сумісництвом)».
		2.2. В судове засідання заявник і учасники судового провадження попри здійснені належним чином повідомлення не прибули, що не перешкоджало розгляду питання.
		3. Обґрунтування позиції суду.
		3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
		Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
		Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
		Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
		Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
		Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
		3.2. Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, та пунктом 2.5 цих же принципів визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Нижче наведені приклади таких випадків: 1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. 2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок. 3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
		Статтею 14 чинної редакції Кодексу суддівської етики, затвердженої 18.09.2024 рішенням ХХ з`їзду суддів України, визначено, що суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
		У коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, роз`яснено, що відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Водночас, слід розуміти, що зловживання самовідводом не допускається і може потягнути застосування дисциплінарної відповідальності. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у випадку неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.
		Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
		Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
		Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
		В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
		Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
		3.3. Враховуючи наведені у заяві про самовідвід підстави, у цьому випадку заявник стверджував про можливі сумніви щодо недотримання виключно суб`єктивного критерію безсторонності суду, що й мало бути предметом перевірки під час розгляду питання про самовідвід.
		Відтак належить зазначити, що сам по собі факт знайомства заявника та спільної роботи із певною особою жодним чином не може свідчити про наявність приватного інтересу та не може викликати сумнівів у його безсторонності, тобто фактично таке є лише припущеннями, які не доведені жодними фактами, тим більше за відсутності доказів його зацікавленості як слідчого судді в результатах провадження.
		Тобто доводи заявника, що здійснення ним судового контролю може вплинути на судовий розгляд скарги особи на бездіяльність детектива, є абстрактним припущенням та жодним чином документально не обґрунтовано, тим більше з огляду на можливість врегулювання такого у процесуальному порядку шляхом розкриття інформації.
		Окрім того, для вирішення питання про наявність законних підстав побоюватись, що конкретний суддя не є неупередженим, точка зору абстрактного «стороннього спостерігача» безумовно важлива, проте не повинна мати вирішального значення з огляду на те, що суспільство є неоднорідною сукупністю осіб з різними віком, освітою та культурою, майновим та соціальним станом, уявленнями про життєві цінності зокрема, що унеможливлює в принципі врахування різноманітних інтересів такого «спостерігача», й загалом сама по собі концепція «стороннього спостерігача» є архаїчним уявленням, яке не повинно жодним чином впливати на здійснення правосуддя.
		3.4. Дослідивши заяву про відвід, суд встановив відсутність обставин, які свідчили б про упередженість заявника чи унеможливлювали б ухвалення ним об`єктивного судового рішення, й відтак заявлений самовідвід не містить належних доказів, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав, й тому належить відмовити у його задоволенні.
		Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити в задоволенні заяви слідчого судді ОСОБА_6 про самовідвід від розгляду справи №991/3141/25 (провадження 1-кс/991/3139/25) щодо скарги ОСОБА_1 на бездіяльність детектива НАБУ ОСОБА_2, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
		Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
		Повний текст ухвали оголошений 14.04.2025.
		 
		Суддя ОСОБА_4__________________

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...