Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/1004/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 14.04.2025. Зареєстровано: 15.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/9/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023080030000258

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/1004/23
		н/п 1-кп/766/9/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.04.2025
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62023080030000258 від 27.06.2023 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Антонівка Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України 
		 
		встановив
		 
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті(частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив колабораційнудіяльність, асаме добровільне зайняттягромадянином Українипосади внезаконному правоохоронномуоргані,створеному натимчасово окупованійтериторії Херсонськоїобласті за наступних обставин.
		З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого міста Херсона невстановлені особи з числа військових та представників спецслужб РФ на початку травня 2022 року створили незаконний правоохоронний орган у місті Херсон, а саме  так званий «Экспертно-криминалистический центр Главного управления Министерства внутренних дел Херсонской области», який знаходиться за адресою: місто Херсон, Миколаївське шосе, 28-а та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, у тому числі діючих та колишніх правоохоронців, які б співпрацювали з ними у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному правоохоронному органі. 
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, ОСОБА_3 , являючись громадянином України, фактично проживаючи у місті Херсоні, достовірно знаючи про збройну агресією РФ проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення міста Херсона збройними формуваннями РФ, діючи умисно, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, погодився на пропозицію невстановлених осіб з числа військовослужбовців та представників спецслужб РФ у місті Херсоні та добровільно, 16.06.2022 року, зайняв посаду так званого «эксперта отдела взрывотехнических и пожаротехнических исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области», тобто посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території міста Херсона правоохоронному органі. 
		На займаній посаді «эксперта отдела взрывотехнических и пожаротехнических исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области» ОСОБА_3 з моменту свого призначення та по цей час, переслідуючи свої злочинні наміри та цілі, виконує функції щодо проведення вибухотехнічних та пожежотехнічних експертних досліджень, за результатами яких готує відповідні висновки експертиз незаконного правоохоронного органу «Экспертно-криминалистический центр Главного управления МВД Херсонской области».
		Дії ОСОБА_3 суд кваліфікуєза ч.7ст.111-1КК України-добровільне зайняттягромадянином Українипосади, в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території,
		24.02.2022 збройні сили Російської Федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад , нанісши ракетно-бомбові удари на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України.
		В результаті вищезазначених дій 24.02.2022 більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ та на цей час вона знаходиться під окупацією держави-агресора. 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався безперервно, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку. Тож протягом усього періоду часу, протягом якого ОСОБА_3 вчинялись інкриміновані йому діяння, в Україні діяв воєнний стан
		ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_3 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з`явилася.
		Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
		При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених участині другійстатті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно доч.ч.1,2ст.135КПК Україниособа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомвручення повісткипро виклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 на цей час перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області.
		Водночас зазмістом ч.8ст.135КПК Українипередбачено,що повісткапро викликособи,стосовно якоїіснують достатніпідстави вважати,що такаособа виїхалата/абоперебуває натимчасово окупованійтериторії України,території держави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,у випадкуобґрунтованої неможливостівручення їйтакої повісткизгідно зчастинами першою,другою,четвертою сьомою цієїстатті,публікується взасобах масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора. 
		Особа,зазначена вабзаці першомуцієї частини,вважається такою,яка належнимчином повідомленапро виклик,з моментуопублікування повісткипро їївиклик узасобах масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора. 
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
		Так,у газеті«Урядовий кур`єр»,яка єзасобом масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдження,опубліковано оголошенняіз повісткоюпро викликдо суду ОСОБА_3 у підготовчісудові засідання07.08.2023; 30.08.2023; 12.12.2023; 23.05.2024; 20.08.2024; 05.11.2024; 19.11.2024; 02.12.2024; у судовізасідання 11.12.2024; 08.01.2025; 15.01.2025; 22.01.2025; 05.02.2025; 28.02.2025; 18.03.2025 до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_3 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
		Зважаючи на правила ст. ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК Україниу разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.06.2023 надано дозвіл про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_3 .
		Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_3 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_6 від 22 червня 2023 ОСОБА_7 оголошено в розшук.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст.52цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. В інших випадках обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження,  з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).
		Стосовно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК Україниучасть захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, постановою слідчого Третього слідчого відділу ( із дислокацією у м. Херсоні) ОСОБА_6 від 17 червня 2023 року постановлено про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні відносно через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях.
		Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 17 червня 2023 року №000-140000878 захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю Серія МК № 001740 від 03.01.2020).
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09 листопада 2024 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 .
		На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
		Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник обвинуваченого, який бувзабезпечений державоюз Регіональногоцентру знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги уКіровоградській таМиколаївській областях не заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження, приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та просив ухвалити законне рішення.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
		Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред`явленого обвинувачення за ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у максимальному розмірі  15 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому та призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років. Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання  з дня його фактичного затримання. Цивільний позов під час досудового розслідування не заявлявся. 
		Захисник у судових дебатах просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання.
		IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
		Вина ОСОБА_3 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показамисвідків,допитаними в ході судового провадження.
		Так, свідок ОСОБА_8 показала суду, що під час окупації м. Херсона з 01.07.2022 по 20.10.2022 працювала експертом в лабораторії з виявлення наркотичних засобів «экспертно-криминалистического центра». В цьому ж центрі експертом працював ОСОБА_9 . За роботу отримували заробітну плату готівкою в рублях.
		Свідок ОСОБА_10 показала суду, що 22.06.2022 вона працевлаштувалася у незаконно створений правоохоронний орган  експертно-криміналістичний центр. Спочатку працювала на посаді інспектора групи кадрового забезпечення, а згодом  начальником групи кадрового забезпечення. На час її працевлаштування ОСОБА_11 вже працював, експертом у відділі, що був пов`язаний із пожежною безпекою, точної назви відділу та посади не пам`ятає, оскільки посади мали довгі назви. ОСОБА_12 проходив стажування, його навчав його керівник, а згодом він вже заступав на добові наряди, приходив кожного дня з понеділка по п`ятницю на роботу та виконував свої обов`язки. Якщо ставалися пожежі у місті Херсоні і виїжджала експертно-криміналістична група, то ОСОБА_11 виїжджав. А на день її звільнення з «ГУ УМВД Херсонской области» 12 вересня 2022 року ОСОБА_11 ще працював в експертно-криміналістичному центрі. На даний час та подальші його дії свідку не відомі. 
		Свідок ОСОБА_13 показала суду, що вона під час тимчасової окупації працювала прибиральницею у новоствореному експертно-криміналістичному центрі. В цьому ж центрі працював експертом ОСОБА_12 .
		Свідок ОСОБА_14 пояснив суду,що віндо вторгненняросійських війську м.Херсон працюваві заразпрацює напосаді заступникадиректора Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. ОСОБА_15 він добре знав, оскільки той працював в цьому ж центрі , мав військову освіту і десь до 2012році пішов на пенсію. Під час окупації м. Херсона свідку нічого не було відомо про діяльність ОСОБА_12 . Але після деокупації м. Херсона він дізнався від співробітників, що ОСОБА_12 працював на посаді експерта створеного окупаційною владою експертно-криміналістичному центрі у м. Херсоні.
		Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_3 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню№ 62023080030000258 від 27.06.2023,який підтверджуєфакт внесеннявідомостей доЄРДР зправовою кваліфікацієюкримінального правопорушенняза ч.7ст.111-1КК Українита короткимвикладом обставин,що можутьсвідчити провчинення кримінальногоправопорушення:встановлено,що громадянинУкраїниОСОБА_3 в період окупації збройними формуваннями рф в Херсонській області здійснив колабораційну діяльність, а саме зайняв посаду так званого «эксперта отдела взрывотехнических и пожаротехнических исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области», тобто посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території міста Херсона правоохоронному органі.
		- рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок Херсонського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, відповідно до якого працівниками Херсонського управління ДВБ НП України в ході проведення оперативно-розшукових заходів здобуто достовірні відомості щодо добровільного зайняття посади у незаконно створеному на окупаційній території Херсонської області правоохоронному органі мешканцем Херсонської області. В ході окупації Херсонської області та м. Херсона представниками країни-агресора рф було незаконно створено правоохоронний орган «Экспертно-криминалистический центр ГУ МВД Херсонской области» за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 28-а. Встановлено, що ОСОБА_3 в період окупації збройними формуваннями рф в Херсонській області здійснив колабораційну діяльність, а саме зайняв посаду так званого «эксперта отдела взрывотехнических и пожаротехнических исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области», тобто посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території міста Херсона правоохоронному органі.
		- протоколом огляду від 09.12.2022 з доданою до нього таблицею на шести аркушах, згідно з яким в ході огляду приміщення канцелярії Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області, що розташоване на 2 поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, 10, було виявлено та вилучено документальні матеріали, залишені представники рф, які займали будівлю під час тимчасової окупації м. Херсон, а саме: аркуші формату А4 з надрукованими відомостями щодо особового складу органів поліції рф, які під час тимчасової окупації Херсонської області працювали на користь окупаційної влади. Інформація викладена у формі таблиць з зазначенням порядкового номеру запису, ПІБ, номеру реєстрації особової справи, дати народження, посади, дати прийому, підрозділу, звання, номеру телефону. 
		- протоколом огляду від 31.03.2023 з доданими до нього роздруківками документів, згідно з яким об`єктом огляду є компакт-диск DVD-R, наданий з матеріалів кримінального провадження за підозрою громадян України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1 КК України, Оглядаємий цифровий носій інформації DVD-R диска має назву «гненна аа» та містить папок  594, файлів  6632. В ході огляду було виявлено файл з назвою «сотрудники на 5.09», при відкритті якого виявлено штат працівників «ГУ МВД Херсонской области» станом на 05.09.2022 із наявними вкладками: «сотрудники», «уволены», «кандидаты», У вкладці «сотрудники» зазначено особисті дані співробітників, а саме: «№ п/п», «Фамилия, имя, отчество физического лица, получающего выплату», «Номер регистрации личного дела», «Дата рождения», «Серия и номер», «Идентификационный код », «Идентификационный код рф», «Серия и номер рф», «Должность», «Дата приема», «подразделение», «звание», «номер телефона». При здійсненні сортування за допомогою функції «Фільтр» при виборі підрозділу «ЭКЦ» виявлено список працівників «Экспертно-криминалистического центра ГУ МВД Херсонской области», серед яких є: « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , «эксперта отдела взрывотехнических 
		и пожаротехнических исследований ЭКЦ , майор полиции»; 
		- копією документу: «выпиской из Единого государственного реестра юридических лиц от 08.02.2023 №ЮЭ9965-23-18384392», який містить відомості щодо реєстрації юридичної особи «Главное управление Министерства внутренних дел Херсонской области»;    
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком та додатком до нього та довідкою до фототаблиці, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнала особу ОСОБА_3 , як такого, що працював в «Экспертно-криминалистическом центре ГУ МВД Херсонской области» на посаді «эксперта отдела взрывотехнических 
		и пожаротехническихисследований ЭКЦГУ МВДХерсонской области». Бачила його постійно в ЕКЦ. На фотокартці зображений ОСОБА_3 
		V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011  «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»(«Kobets v. Ukraine»)(з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
		Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами щодо місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення, які, на переконання суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Перелічені вище джерела інформації, отримані з телеграм-каналів, Інтернет ресурсів, суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_3 гарантованихКонституцією Українита Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
		Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Таким чином,під чассудового слідстване знайшовсвого підтвердженнятой факт,що ОСОБА_3  буввимушений зайняти посаду «эксперта отдела взрывотехнических и пожаротехнических исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области» під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора рф.
		За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		Зміст досліджених судом письмових доказів дає підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_3 будучи громадянином України та займаючи посаду «эксперта отдела взрывотехнических и пожаротехнических исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области», в незаконно створеній окупаційною владою установі, діяв особисто в інтересах окупаційної влади країни-агресора. Його діяльність на посаді була спрямована на проведення підривної діяльності проти України та запровадження та зміцнення авторитету окупаційної влади країни-агресора, тобто ОСОБА_3 діяв добровільно, мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-каранними. Суду не надано доказів того, що обвинувачений не мав можливості відмовитися від цієї посади, а також від вчинення дій, що забезпечили належне функціонування незаконно створеного органу влади рф.
		За викладенихобставин,розглянувши кримінальнепровадження вмежах висунутогообвинувачення,суд,оцінивши сукупністьзібраних доказів,які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
		VI Призначення покарання.
		У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.7 ст.111-1КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		При призначенні покарання суд враховує положення ст. 50 КК України, яка вказує, що метою покарання є кара, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		При визначенні розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставини скоєння злочину, а саме, що це є системна тривала діяльність, спрямована на шкоду народу України та державі Україна, те, що злочин вчинений проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, посягає на життєво важливі інтереси громадян, суспільства та держави, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної держави. Кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинене у м. Херсоні в умовах окупації м. Херсона та Херсонської області і сприяло утвердженню авторитету окупаційної влади в умовах, коли було відомо про вчинення військовими рф масових руйнувань цивільної інфраструктури, промислових будівель на території України, масових злочинів проти цивільного населення України.
		Суд також враховує особу обвинуваченого, який є громадянином України, і під час військової агресії російської федерації добровільно співпрацював з окупантами, а також те, що останній переховується на тимчасово окупованій території України. Суд також враховує вік обвинуваченого.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 має бути призначене покарання, передбачене санкцією ч.7 ст.111-1 КК України,  позбавлення волі у розмірі 13 років, і вважає таке покарання справедливим та необхідним з метою убезпечення українського суспільства від подальшої діяльності 
		Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 7 статті 111-1 КК України.
		Відповідно до ст. 59 КК Україниконфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 7 статті 111-1 КК Українипередбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_3 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Підстав для застосування статей 69 та 75КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
		Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
		VII Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05 лютого 2025 року (справа №766/1004/23, н/п 1-кс/766/09/25) відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05 лютого 2025 року (справа №766/1004/23, н/п 1-кс/766/09/25) з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на майно, яке належить ОСОБА_3 на праві власності, накладено арешт. З урахуванням призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна підстави для скасування арешту майна відсутні
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Під час досудового розслідування був залучений експерт для проведення судової портретної експертизи, витрати на залучення якого склали 6691,44 грн. Зазначені витрати згідно статті 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат і відповідно до ч.2 ст.124КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Керуючись ст.ст. 323, 368, 370, 373, 381, 382, 394, 615 Кримінального процесуального Кодексу України, суд  
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання для виконання вироку.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання у виді позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 , обраний ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області 05 лютого 2025 року у вигляді тримання під вартою, залишити незмінним.
		Арешт майна, належного ОСОБА_3 на праві приватної власності, накладений ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2025 року, а саме: на
		- земельну ділянку, кадастровии? номер: 6525081500:03:001:0824, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства;
		- транспортний засіб  автомобіль марки CHEVROLET NIVA, 2007 року випуску, чорного кольору, номернии? знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2  залишити без змін до приведення даного вироку до виконання в частині конфіскації майна. 
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.
		Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику.
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...