Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 738/1236/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 14.04.2025. Зареєстровано: 15.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2025.
Дата набрання законної сили: 07.04.2025
Номер судового провадження: 11-кп/4823/350/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024270340000015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 738/1236/24 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/350/25  Категорія - ч. 2 ст. 121 КК України Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі  ОСОБА_5 ,
		 З участю учасників судового провадження: 
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_8 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270340000015, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2025 року щодо 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березна, Менського (нині Чернігівського) району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, інваліда ІІ групи, одруженого, раніше не судимого,
		 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
		 
		 В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2025 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 126 260 гривень 33 копійки процесуальних витрат на залучення експертів.
		Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 січня 2024 року.
		Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду адвокатом ОСОБА_7 була подана апеляційна скарга, в якій остання просить, дослідивши висновки експертів і допитавши свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , скасувати вирок суду відносно ОСОБА_8 та закрити провадження у справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів не можливо прийти до висновку про вчинення даного кримінального правопорушення саме ОСОБА_8 поза розумним сумнівом. Вказує, що суд першої інстанції, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначив, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Захисник звертає увагу, що досліджені у кримінальному провадженні висновки експертів свідчать про те, що показання ОСОБА_8 , в частині присутності у хаті третьої особи, є правдивими, а не захисною версією, як зазначено у вироку, при цьому, останній був виявлений співробітниками поліції на місці скоєння кримінального правопорушення і в разі вчинення якого, міг би покинути місце злочину та знищити всі сліди злочину. Згідно пояснень обвинуваченого, він, повернувшись додому побачив, що у брата горить світло та вирішив зайти, однак, коли зайшов у першу кімнату, то отримав удар чимось твердим по голові, внаслідок чого втратив свідомість та прийшов до тями коли в будинку були працівники поліції, а під час проведення слідчого експерименту говорив неправду за порадою співробітника поліції.
		Зазначаючи про недопустимість протоколу огляду місця події від 1 січня 2024 року, захисник посилається на показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які свідчать про те, що вони лише підписали протокол огляду місця події, ніякої участі у слідчій дії не приймали, не бачили де і як вилучалися предмети, знаряддя вчинення злочину, як упаковувалися та які ще дії з ними могли вчинити співробітники поліції.
		 
		Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_8 01 січня 2024 року, в період часу з 02 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин, точного часу встановлено не було, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в ході конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди життю та здоров`ю та бажаючи їх настання, наніс чотири удари ножем в область лівої гомілки, лівої сідниці, лівого стегна та правої нижньої кінцівки в проекції правого наколінника своєму рідному братові ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді ушкодження лівої нижньої сідничної вени та артерії, лівої великої підшкірної вени, лівих передніх гомілкових вени та артерії, присередньої нижньої артерії та вени правого коліна, які супроводжувалися сильної зовнішньою кровотечою, що призвела до масивної крововтрати, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та має прямий причинний зв`язок зі смертю ОСОБА_8 .
		Згідно з статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VІІІ під домашнім насильством розуміється діяння (дія або бездіяльність) фізичного насильства, що вчиняються в сім`ї, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, що вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного та економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_8 , згідно положень ст.ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив домашнє насильство у формі фізичного насильства.
		 
		Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступного.
		 
		У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 
		При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_8 та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 121 КК України судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК України наведено докладні мотиви. 
		 
		За матеріалами провадження місцевим судом ретельно перевірено доводи сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Зазначені в судовому рішенні мотиви про визнання цих доводів безпідставними, апеляційний суд вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
		 
		У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів, які б викликали сумніви у їх достовірності. Всі докази, на яких ґрунтується обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності.
		 
		Свої висновки про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував, дослідивши і проаналізувавши показання:
		 
		- обвинуваченого ОСОБА_8 , який вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що потерпілий ОСОБА_11 був його рідним братом, якого він впустив в батьківську хату жити, доглядав за ним. 31 грудня 2023 року він, після вживання алкогольних напоїв з братом ходив гуляти, а повертаючись додому вирішив зайти до брата. Проте, коли зайшов у першу кімнату, то отримав удар чимось твердим, напевно палицею, по голові. Від удару він втратив свідомість та впав. Брату він ніяких тілесних ушкоджень не наносив;
		- свідка ОСОБА_12 , дружини обвинуваченого, згідно пояснень якої, 31 грудня 2023 року її чоловік ОСОБА_8 з самого ранку перебував в стані сп`яніння, по обіді пішов з дому і вона його не бачила. 01 січня 2024 року прийшов ОСОБА_13 та сказав, що за місцем проживання чоловікового брата ОСОБА_14 один п`яний, а інший мертвий. Коли зайшла, то помітила, що її чоловік лежить у першій кімнаті будинку п`яний. На печі виявили ОСОБА_8 без ознак життя;
		- свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що на прохання ОСОБА_12 і спільно з останньою та ОСОБА_9 пішли в будинок де жив потерпілий. Коли зайшла, то помітила, що обвинувачений спить на топчані. Потерпілого виявили на печі;
		- свідка ОСОБА_9 , який надав пояснення аналогічні показанням свідка ОСОБА_15 ;
		- свідка ОСОБА_10 , згідно показань якої, 01 січня 2024 року вона була запрошена в якості понятої для проведення слідчої дії, а саме, огляду місця події. Її запросили на огляд житлового будинку, де виявили тіло ОСОБА_8 ;
		- свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що 1 січня 2024 року він пішов до будинку, де мешкав ОСОБА_11 . Коли зайшов в будинок, то помітив, що на топчані з закритими очами лежить ОСОБА_16 . Він підійшов до печі з наміром розбудити ОСОБА_17 , який там лежав і на печі помітив плями крові. Він зразу пішов до ОСОБА_12 і розповів про все, що побачив.
		 
		Встановлені судом обставин щодо винуватості обвинуваченого, крім вище наведених показань, також підтверджується даними, що, зокрема, містяться у наступних доказах: 
		 
		- протоколі огляду місця події від 01 січня 2024 року, в ході якого було оглянуто будинок АДРЕСА_2 та виявлено і оглянуто тіло ОСОБА_8 ;
		- протоколі огляду трупа від 01 січня 2024 року, в ході якого в приміщенні моргу було оглянуто труп ОСОБА_8 , зафіксовано наявні тілесні ушкодження та вилучено одяг від трупа;
		- висновку експерта № 06 від 08 лютого 2024 року, згідно якого на трупі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження, що утворилися прижиттєво, незадовго до смерті, супроводжувалися сильною зовнішньою кровотечою, що призвело до масивної крововтрати і має прямий причинний зв`язок з причиною смерті потерпілого;
		- висновку експерта № 23 від 05 лютого 2024 року, згідно якого при гістологічній експертизі шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_8 виявлено крововиливи з реактивними змінами в м`яких тканинах лівої гомілки та лівої сідниці. Помірна ішемія корового шару нирок. Крововиливи в надниркові залози. Порушення кровообігу в тканинах досліджуваних органів;
		- висновку експерта № 2-МК від 26 січня 2024 року, згідно якого на клапті шкіри з області лівої гомілки від трупа ОСОБА_8 виявлене одиничне ушкодження (рана), яке має ознаки колото-різаного, яке виникло від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обушок з помірно вираженими ребрами. По краях виявлені сліди заліза;
		- висновку експерта № 136 від 23 січня 2024 року, згідно якого в крові від трупа ОСОБА_8 етанол виявлений в концентрації 2,0 г/л.;
		- висновку експерта № 58 від 21 березня 2024 року, згідно якого при експертизі змиву з чайника, вилученого під час ОМП, виявлено кров людини, яка могла походити як від трупа ОСОБА_8 так і від ОСОБА_8 , якщо на момент скоєння злочину в останнього були ушкодження, що супроводжувалися кровотечою;
		- висновку експерта № 59 від 21 березня 2024 року, згідно якого, при експертизі змиву вирізу з куртки, вилученого під час ОМП, виявлено кров людини, яка могла походити як від трупа ОСОБА_8 так і від ОСОБА_8 , якщо на момент скоєння злочину в останнього були ушкодження, що супроводжувалися кровотечою;
		- висновку експерта № 57 від 26 березня 2024 року, згідно якого, при експертизі дублянки, куртки, светра, штанів, підштанників, трусів, пари шкарпеток, пари калош, вилучених під час огляду трупа ОСОБА_8 , виявлено кров людини, яка могла походити від трупа ОСОБА_8 ;
		- висновку експерта № 12-ц від 12 березня 2024 року, згідно якого, при експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з рук ОСОБА_8 виявлено кров людини, статева належність якої не встановлена. При встановленні групової належності виявлено антиген А ізосерологічної системи АВ0, який міг походити від особи з групою крові А (ІІ), що не виключає його походження від трупа ОСОБА_8 та ОСОБА_8 , якщо на момент скоєння злочину в останнього були ушкодження, що супроводжувалися кровотечою;
		- висновку експерта № 60 від 21 березня 2024 року, згідно якого, при експертизі змиву з правої руки ОСОБА_8 виявлено кров людини, статева належність якої не встановлена. При встановленні групової належності виявлено антиген А ізосерологічної системи АВ0, який міг походити від особи з групою крові А (ІІ), що не виключає його походження від трупа ОСОБА_8 та ОСОБА_8 , якщо на момент скоєння злочину в останнього були ушкодження, що супроводжувалися кровотечою;
		- висновку експерта № 11-ц від 12 березня 2024 року, згідно якого, при експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластин з рук ОСОБА_8 виявлено кров людини, статева належність якої не встановлена. При встановленні групової належності виявлено антиген А ізосерологічної системи АВ0, який міг походити від особи з групою крові А (ІІ), що не виключає його походження від трупа ОСОБА_8 та ОСОБА_8 , якщо на момент скоєння злочину в останнього були ушкодження, що супроводжувалися кровотечою;
		- висновку експерта № 61 від 21 березня 2024 року, згідно якого, при експертизі змивів з правої та лівої руки трупа ОСОБА_8 виявлено кров людини при серологічному дослідженні якої виявлено антиген А ізосерологічної системи АВ0, який міг походити від особи з групою крові А (ІІ), що не виключає його походження від трупа ОСОБА_8 та ОСОБА_8 , якщо на момент скоєння злочину в останнього були ушкодження, що супроводжувалися кровотечою;
		- висновку експерта № СЕ-19-24/14141-БД від 07 березня 2024 року, згідно якого у наданій на дослідження вирізці з куртки (1) виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведені у таблиці. Дані ознаки є змішаними, мають генетичні ознаки двох осіб, зразка букального епітелію ОСОБА_8 та зразка крові ОСОБА_8 ;
		- висновку експерта № СЕ-19-24/14141-БД від 07 березня 2024 року, згідно якого у наданій на дослідження вирізці з куртки (2) виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведені у таблиці. Дані ознаки є змішаними, мають генетичні ознаки двох осіб, зразка букального епітелію ОСОБА_8 та зразка крові ОСОБА_8 ;
		- висновку експерта № КСЕ-19-24/14127-БД від 23 травня 2024 року, згідно якого на наданому на дослідження ножі, а саме клинку (об`єкти 1, 2) та руків`ї (об`єкт 3) виявлено кров людини та клітини з ядрами і встановлено їх генетичні ознаки. Генетичні ознаки крові та клітин виявлених на клинку ножа (об`єкт 1) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_8 . Походження крові та клітин від ОСОБА_8 виключається. Генетичні ознаки крові та клітин виявлених на клинку ножа (об`єкт 2) та руків`ї (об`єкт 3) є змішаними, збігаються між собою та містять генетичні ознаки двох осіб: зразка крові ОСОБА_8 та невстановленої особи чоловічої генетичної статі та не містять ознак зразка букального епітелію ОСОБА_8 . Походження крові та клітин від ОСОБА_8 виключається;
		- висновку експерта № СЕ-19-24/14142-БД від 04 квітня 2024 року, згідно якого у наданих на дослідження вирізах з рубашки (об`єкти 1, 2) виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведені у таблиці. Генетичні ознаки крові збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 , та не збігаються із зразками букального епітелію ОСОБА_8 . Походження крові в об`єктах 1, 2 від ОСОБА_8 виключається;
		- висновку експерта № СЕ-19-24/14143-БД від 25 березня 2024 року, згідно якого у наданому на дослідження змиві із правої калоші (об`єкт 1) виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які на ведені у таблиці. Генетичні ознаки крові є змішаними і придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який збігається з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 та не збігається з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_8 ;
		- висновку судово-психіатричного експерта № 51 від 06.02.2024 року, згідно якого у ОСОБА_8 ознак психічного захворювання та тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлено. ОСОБА_8 в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 за своїм психічним станом здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для даного кримінального провадження та давати про них правильні свідчення. У ОСОБА_8 на теперішній час не виявлено ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю чи наркотичних речовин з синдромом залежності, тому відповідне лікування йому не показане;
		- висновку експерта № 36 від 10 січня 2024 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: 1 синець правого передпліччя, 2 садна правої кисті, 1 садно лівої кисті, 1 синець правого колінного суглоба, 1 синець правої гомілки, 1 синець лівої гомілки, котрі утворилися від дії тупих твердих предметів за механізмами удару (синці), тертя (садна) по давності утворення можуть відповідати 01 січня 2024 року та як кожне окремо так і в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності;
		- протоколі проведення слідчого експерименту від 17 січня 2024 року , проведеного за участі обвинуваченим ОСОБА_8 , під час якого останній показав на місці та розповів, що після 0 годин 1 січня 2024 року вирішив сходити привітати брата. З братом вони сіли за стіл та почали розпивати спиртне. Коли він наливав чергову чарку, брат обійшов його ззаду та ударив палицею, на яку опирався при ходьбі, по голові. Від отриманого удару він упав. В нього в руках був ніж і ним він почав оборонятися, нанісши удар братові в область ніг. Після цього він перейшов до сусідньої кімнати та закрив за собою двері. Брат його не переслідував. Він чув, як брат ходить по кімнаті. Потім він ліг на диван та заснув;
		- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії) з додатками до нього від 01 березня 2024 року згідно якого, в ході проведення НС(Р)Д була отримана інформація про обставини, за яких ОСОБА_13 виявив труп ОСОБА_8 та те, що на місці події був ОСОБА_8 , який спав в стані алкогольного сп`яніння;
		- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками до нього від 01 березня 2024 року відповідно до якого, в ході проведення НС(Р)Д була отримана інформація згідно якої ОСОБА_8 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 ножем, а саме, по ногах, коли той залазив на піч, підганяючи останнього.
		 
		Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторони захисту в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і доводи, викладені стороною захисту в апеляційних скаргах, були предметом детального дослідження під час судового розгляду, вони отримали об`єктивну та належну оцінку в судовому рішенні, з якою погоджується колегія суддів апеляційного суду.
		 
		Також, суд дотримався вимог ст. 10 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КПК України.
		 
		Суд першої інстанції, з`ясувавши передбачені ст. 91 КПК України обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 
		 
		Фактичні дані, які покладено в основу вироку і на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_8  отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні. 
		 
		Вищенаведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та їх обґрунтовано покладено в основу вироку, оскільки вони є належними, допустимими та достатніми.
		 
		Доводи обвинуваченого щодо не доведення його винуватості, колегія суддів не може визнати обґрунтованими враховуючи наступне.
		 
		Згідно показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 ними було виявлено на місці вчинення кримінального правопорушення обвинуваченого, який спав на тапчані та загиблого на печі.
		 
		При цьому, версія сторони захисту, що ОСОБА_8 втратив свідомість через напад на нього і отриманий удар по голові прямо спростовується висновком експерта № 36 від 10 січня 2024 року, згідно якого виявлені у обвинуваченого тілесні ушкодження по давності утворення можуть відповідати 01 січня 2024 року та як кожне окремо так і в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності. Слід констатувати, що відповідні тілесні ушкодження не могли призвести до втрати свідомості і тілесні ушкодження було виявлено на кінцівках ОСОБА_8 , а не на голові.
		 
		Варто відмітити, що тіло загиблого було виявлено в іншій кімнаті на печі, а обвинувачений знаходився в першій, однак згідно висновку експерта № СЕ-19-24/14143-БД від 25 березня 2024 року, на колоші, вилученої при затриманні ОСОБА_8 виявлено сліди крові загиблого, що прямо свідчить про перебування біля останнього обвинуваченого в момент наявності у ОСОБА_17 відкритої кровотечі, тобто в момент отримання ним відповідних тілесних ушкоджень.
		 
		Колегія суддів акцентує увагу, що в ході проведеного за участі обвинуваченого слідчого експерименту, він продемонстрував та розповів перебіг подій, зокрема, що під час розпиття з братом алкогольних напоїв, останній ударив його палицею. В нього в руках був ніж і ним він почав оборонятися, нанісши удар братові в область ніг. Після цього він перейшов до сусідньої кімнати та закрив за собою двері. Потім ліг на диван та заснув.
		 
		І саме викладений обвинуваченим в ході слідчого експерименту перебіг досліджуваних подій відповідає, як показанням свідків, щодо виявлення сплячого обвинуваченого на дивані, так і характеру тілесних ушкоджень, виявлених у загиблого.
		 
		Посилання сторони захисту на висновок експерта № КСЕ-19-24/14127-БД від 23 травня 2024 року, що на руків`ї знаряддя злочину було виявлено сліди невстановленої особи та відсутні сліди від обвинуваченого і дана обставина свідчить про правдивість показань ОСОБА_8 про перебування на місці злочину третьої особи, жодним чином не спростовує сукупність доказів, які свідчать про винуватість саме ОСОБА_8 , які логічно пов`язуються між собою і не викликають жодних обґрунтованих сумнівів.
		 
		Спростовуючи доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо недопустимості, як доказу, протоколу огляду місця події від 1 січня 2024 року, колегія суддів зазначає про наступне.
		 
		Наявний в матеріалах кримінального провадження вказаний протокол огляду місця події, який підписаний понятими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно до якого їм роз`яснено права і обов`язки, у протоколі відображено дії, зокрема фіксація слідів та перелік вилучених в ході огляду речей. Ніяких заяв чи скарг щодо перебігу слідчої дії зафіксовано не було.
		 
		Твердження захисника, що поняті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , згідно пояснень останніх, не були безпосередніми учасниками огляду місця події, не відповідають дійсності, оскільки, згідно технічного запису судового засідання суду першої інстанції, свідка ОСОБА_9 в суді першої інстанції не допитували щодо перебігу під час проведення вказаної слідчої дії, а свідок ОСОБА_10 повідомляла, що хоча безпосередньо і не заходила до будинку, але все спостерігала через відчинені двері, протокол зачитувався вголос і в неї жодних сумнівів щодо перебігу слідчої дії не виникало.
		 
		Також, вина ОСОБА_8 , підтверджується результатами НСРД, згідно яких обвинувачений вказував, яким чином та які саме тілесні ушкодження він завдавав загиблому. Твердження захисника про необхідність визнання результатів НСРД недопустимим доказом з підстав визнання незаконним затримання ОСОБА_8 та проведення негласних слідчих дій саме під час перебування його в той час під вартою, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки проведення НСРД не пов`язано з перебуванням обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою і відповідний дозвіл на проведення аудіо-, відео контролю особи надавався відносно ОСОБА_8 та не пов`язував проведення слідчої дії з перебуванням обвинуваченого під вартою.
		 
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку всім доказам, що є в кримінальному провадженні, не тільки з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а й з точки зору їх узгодженості, взаємозв`язку та системності, і вважає, що вони в своїй сукупності взаємодоповнюють один одного і є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.
		 
		Що стосується покарання, призначеного обвинуваченому, то колегія суддів враховує наступне.
		 
		Згідно норм ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочини, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		При обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, місцевий суд вірно врахував ступінь тяжкості та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, те, що обвинувачений є інвалідом 2 групи, його характеристику за місцем проживання. Прийняв до уваги відсутність обставини, що пом`якшують покарання і обставини, які обтяжують покарання  вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах і вмотивовано дійшов висновку про можливість призначити ОСОБА_8 покарання в межах встановлених санкцією інкримінованої статті.
		 
		Із цим висновком погоджується колегія суддів, оскільки, судом першої інстанції при винесенні вироку відносно ОСОБА_8 дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, а визначений обвинуваченому розмір покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість і належну вмотивованість оскаржуваного вироку, який зміні чи скасуванню не підлягає.
		 
		Під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального закону, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, у зв`язку із чим, вирок суду слід залишити без змін, як законний, обґрунтований та вмотивований, а апеляційні скарги - без задоволення.
		 
		Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8   залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2025 року щодо ОСОБА_8  без змін.
		 
		Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		 
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк, з дня вручення копії ухвали.  
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_3  ОСОБА_2  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...