Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 401/1658/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 15.04.2025. Зареєстровано: 15.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2025.

Номер судового провадження: 2/401/37/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		31.03.2025
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  копія  Справа № 401/1658/23  Провадження № 2/401/37/25    
		21 березня 2025 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: 
		головуючого судді                                         Мельничика Ю.С.,
		за участю: секретаря судових засідань                 Рудської В.А.,
		                представник позивача, адвоката         Красницької Я.С. 
		                представник відповідача                        Наконечної А.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, визнання дій та правочинів недійсним, відновлення залишку на рахунку, визнання нечинними транзакції, скасування нарахованих відсотків, неустойки з дня здійснення неналежних транзакцій, та зобов`язання припинити нарахування щомісячних платежів за користування кредитними коштами, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Процедура (рух справи):
		У травні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Красницька Я.С., звернувся до суду з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг, визнання дій та правочинів недійсним, відновлення залишку на рахунку, визнання нечинними транзакції, скасування нарахованих відсотків, неустойки з дня здійснення неналежних транзакцій, та зобов`язання припинити нарахування щомісячних платежів за користування кредитними коштами.
		Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.19, ч.ч. 1-4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 17 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 27 червня 2023 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Приватного акціонерного товариства «Київстар» докази (інформацію).
		Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року заяву представника відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про відкладення розгляду справи та про надання додаткового часу для підготовки витребуваних ухвалою суду від 27 червня 2023 року документів, задоволено. Надано відповідачу час до початку підготовчого засідання виконати ухвалу суду від 27 червня 2023 року про витребування доказів. Клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у виді штрафу, залишено без задоволення.
		Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу до відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у вигляді штрафу залишено без задоволення.
		Ухвалою суду від 15 лютого 2024 року продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив та прийнято її. Клопотання представника позивача та представника відповідача про витребування доказів задоволено. Витребувано від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» докази (інформацію).
		Ухвалою суду від 25 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		 
		Аргументи позивача, ОСОБА_1 :
		Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що  ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг та клієнтом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк». Між позивачем та відповідачем було укладено договір (угоду) SAMDNWFC00030725299 від 31.10.2016 р. За умовами та на виконання вказаного договору відповідачем було відкрито на ім`я позивача рахунок та видано картку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). На вказаному картковому рахунку зберігались пенсійні заощадження позивача отримані за тривалий період. Станом на 09.00 год. 03.09.2022 р. на вказаному картковому рахунку відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я позивача знаходились грошові кошти в сумі 23196,46 грн.
		Крім того, відповідачем на ім`я позивача на підставі Договору № 26259430005121 від 29.12.2021 була видана картка (№ кредитної карти НОМЕР_3 ) з кредитним лімітом в валюті UАН (українська гривня) розміром кредитного ліміту - 16000,00 грн. та терміном кредитування - 29.12.2022 р.
		Крім того, з вказаного звіту УБКІ вбачається, що з грудня 2021 по 19 год. 17 хв. 49 сек. 03.09.2023 позивач кредитних коштів не використовував, жодних прострочених кредитних платежів не мав, загальна поточна заборгованість складала 0,00 грн., загальна поточна прострочена заборгованість складала 0,00 грн. Заявка на кредит була подана 03.09.2022 об 19:14:41.
		03.09.2022 о 18 год. 06 хв. на мобільний телефон НОМЕР_4 , що використовувався позивачем та був авторизований останнім як фінансовий номер в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking «Приват24» з номеру НОМЕР_5 зателефонували та представившись працівником Приватного акціонерного товариства «Київстар» повідомили про те, що в районі знаходження позивача будуть проводиться ремонтні роботи на вежах мобільного оператора Київстар, внаслідок чого з метою збереження доступу до мобільного зв`язку абонент повинен підтвердити підключення до іншої вежі мобільного оператора Київстар. Для цього йому надійде смс повідомлення та в подальшому перетелефонує представник компанії який повідомить детальні інструкції з приводу переходу до іншої точки підключення до мережі Київстар на момент ремонтних робіт.
		В цей же день, тобто 03.09.2022, об 18:07 на мобільний телефон позивача надійшло смс повідомлення з паролем та підписом Київстар. Об 18 год. 11 хв. на мобільний телефон позивача надійшов телефонний дзвінок з номеру +380(67)466-04-66, представившись працівником Київстар особа повідомила позивача про те, що для завершення під`єднання до резервної мережі Київстар позивачу надійде ще одне повідомлення з кодом. 
		В подальшому позивачу було надіслано смс повідомлення з кодом підтвердження.
		О 18:13 позивачу повторно зателефонували з номеру НОМЕР_6 , після чого у мобільного телефону позивача НОМЕР_4 зник мобільний зв`язок та доступ до мережі Інтернет. 
		При цьому, позивач зазначає про те, що він не повідомляв особам, що йому телефонували жодної особистої інформації стосовно його карткових рахунків, паролів доступу до додатку «Приват24», строку дії карт, пін-кодів, логіну, СVV, іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Одразу після вчинення вказаних дій позивачем, останній втратив доступ до мобільного телефону НОМЕР_4 , який в «Приват24» був авторизований як фінансовий номер позивача.
		При спробі зателефонувати до ПрАТ «Київстар», або інших абонентів позивач телефон показував повідомлення про відсутність стільникового зв`язку (відсутність мережі). 
		Тобто, ввівши позивача в оману, невідомі особи, які імовірно є фінансовими шахраями, заволоділи мобільним номером телефону НОМЕР_4, який в «Приват24» був авторизований як фінансовий номер позивача.
		Імовірніше за все, невстановлені особи отримали таким чином можливість віддалено замовити виготовлення заміни (відновлення) SIM-картки цього ж мобільного номеру та таким чином здійснили протиправне заволодіння номером мобільного телефону, що в системі «Приват24» був авторизований як фінансовий номер Позивача.
		03.09.2022 р. позивач намагався зателефонувати до ПрАТ «Київстар» та повідомити про те, що номер його мобільного телефону заволоділи шахраї, однак оскільки мобільний номер телефону, що використовувався позивачем у вказаний час був поза зоною мережі, останній не зміг з нього здійснити повідомлення ПрАТ «Київстар» щодо заволодіння його номером телефону шахраями.
		В цей же день, позивач звернувся до ПрАТ «Київстар» з іншого номеру телефону, який використовується членом родини позивача, та просив заблокувати його телефон НОМЕР_4 оскільки ним заволоділи шахраї.
		Запідозривши, що до його рахунку в банку може бути здійснений несанкціонований позивачем доступ, позивач негайно вчинив дії щодо повідомлення банку про втрату ним доступу до фінансового номеру та вимагав заблокувати карти. 
		Оскільки 03.09.2022 о 18 год. 13 хв. позивач втратив доступ до власного номеру мобільного телефону, який зокрема був авторизований в «Приват24», як фінансовий номер позивача, тобто з вказаного часу позивач не мав можливості зателефонувати з зазначеного номеру мобільного телефону до служби підтримки відповідача внаслідок відсутності стільникового зв`язку.
		Позивач звернувся до відповідача 03.09.2022 о 19 год. 22 хв., з номеру мобільного телефону своєї дружини з проханням блокування його фінансового номеру.
		Крім того, 03.09.2022 о 19 год. 30 хв. позивач звернувся до відповідача за телефоном «гарячої лінії» - НОМЕР_22 з проханням заблокувати його фінансовий номер НОМЕР_4, який в «Приват24» був авторизований, як фінансовий номер позивача та карти, видані на його ім`я. 
		03.09.2022 р. о 19 год. 30 хв. карти видані на ім`я позивача за зверненням позивача були заблоковані відповідачем.
		У період з 18.13 год. 03.09.2022 до 24.00 год. 05.09.2022 невідомими позивачу особами з рахунків Позивача відкритих в АТ «ПриватБанк» було вчинено такі дії:
		- розірвано Договір (угоду) SAMDNWFC00030725299 від 31.10.2016 р.; 
		- знято (перераховано) з рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) особисті грошові кошти (пенсійні заощадження) позивача в загальній сумі 23 752,46 грн.; 
		- знято (перераховано) кошти за кредитним договором № 26259430005121 з карткового рахунку № НОМЕР_3 в сумі 16 000,00 грн. 
		Вказані грошові кошти були переведені фінансовими шахраями на рахунку позивача в АТ «Ощадбанк» та в подальшому виведені на невідомі рахунки.
		Те, що грошовими коштами позивача заволоділи фінансові шахраї додатково підтверджується тим, що в проміжок часу, в який були вчинені вищевказані дії з грошовими коштами, що знаходилась на рахунках Позивача відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», фінансові шахраї отримали кредити на ім`я Позивача і в інших фінансових установах, зокрема в Манівео, а також намагались отримати кредитні кошти в ряді інших кредитних та банківських установ.
		Жодних розпоряджень на списання коштів позивач не надав, також позивач не вчиняв жодних дій направлених на розірвання договору від 31.10.2016 р., тобто відбулося протиправне, поза волею позивача розірвання договору SAMDNWFC00030725299 від 31.10.2016 р. та заволодіння невідомими особами (фінансовими шахраями) грошовими коштами, що знаходились на рахунках відкритих АТ КБ «ПриватБанк`на ім`я позивача у загальній сумі 39 752,46 грн.
		За фактом заволодіння грошовими коштами позивача останній звернувся до кібер поліції та ВП № 1 (м.Світловодська) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з заявою про вчинення злочину. За заявою позивача було почато досудове розслідування та внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 1202212070000579 з правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 190 КК України та визнанням ОСОБА_1 потерпілим.
		05.09.2022 р. позивач подав (направив) відповідачу заяву в якій повідомив, що 03.09.2022 р. з рахунку позивача були викрадені особисті кошти в сумі 23 000 грн. та кредитні кошти в сумі 16 000 грн. Зазначеною заявою позивач просив відповідача припинити нарахування відсотків в зв`язку з початком досудового розслідування та внесенням відомостей до ЄРДР за фактом шахрайських дій, на підтвердження чого надав витяг з ЄРДР.
		АТ КБ «ПриватБанк» заяву позивача проігнорував, та продовжує нарахування відсотків за кредитом, який позивач не отримував. Крім того відповідач відмовив позивачу в поверненні грошових коштів, які були списані з рахунків позивача.
		Таким чином, позивач вважає, що банк, не переконавшись, у належному користувачеві, не здійснивши відповідних перевірок, щодо встановлення (ідентифікації) належного споживача банківських послуг, надав сторонній особі доступ до акаунту позивача в Internet Banking системи «Приват24», що призвело до викрадення грошових коштів з карткових рахунків (як особистих коштів, позивача, що зберігались ним на рахунку в банку так і використання кредитного ліміту) та фактично сприяв вчиненню злочину, чим порушив права позивача, як споживача банківських послуг AT КБ «ПриватБанк», згідно Закону України «Про захист прав споживачів».
		У наданій 19 серпня 2024 року заяві про уточнення позовних вимог позивач просить:
		- Визнати дії Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» щодо проведення будь-яких операції, що вчинені в період часу з 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року по 24 год. 00 хв. 05 вересня 2022 року по картковим рахункам, що відкриті в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_7 ) - неправомірними та такими, що призвели до порушення прав ОСОБА_1 , як споживача банківських послуг;
		- Визнати недійсним односторонній правочин вчинений 03 вересня 2022 року про розірвання договору (угоди) № SAMDNWFC00030725299 від 31 жовтня 2016 року, який укладено між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 ;
		- Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відновити на картковому рахунку № НОМЕР_8 ( НОМЕР_2 ), що відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_7 ) залишок коштів станом на 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року в сумі 23 752,46 грн.;
		- Визнати правочини, у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком № НОМЕР_9 (договір № SAMDNWFC00073276723 від 18 грудня 2021 року) відкритим в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в сумі 16 000 грн., з моменту їх укладення - недійсними без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину;
		- Визнати нечинними транзакції використання (зняття/перерахування) коштів з карткового рахунку № НОМЕР_9 , що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , вчинені в період часу з 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року по 24 год. 00 хв. 05 вересня 2022 року;
		- Скасувати нарахування АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 по кредитним коштам на картковому рахунку № НОМЕР_9 , процентів за користування кредитними коштами в тому числі неустойки (штрафи, пеня), комісії з дня здійснення неналежних транзакцій (розрахунків) з 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року;
		- Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування за карткою/рахунком № НОМЕР_9 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , щомісячних платежів за користування кредитними коштами з 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду копії доказів.
		 
		Позиція відповідача, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»:
		Відповідач не визнав позовні вимоги, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а обставини викладені в позові не відповідають дійсним обставинам справи.
		Відзив на позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач, ОСОБА_1 , дійсно є клієнтом АТ КБ «Приватбанк».
		АТ КБ «ПриватБанк» проведено службову перевірку щодо платежів клієнта ОСОБА_1 , з якої встановлено, що 03.09.2022 в період з 19:01:55 по 19:13:31 з карткових рахунків НОМЕР_8 та 4149609011201391 списано суму у розмірі 39680,81 грн. 
		Списання відбулося шляхом проведення 5 платежів. Передувало проведенню платежів надходження дзвінка 03.09.2022 року о 18:59:07 від співробітників АТ КБ «Приватбанк» з мобільного телефону НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_7 , для підтвердження платежу на суму 3 115,50 грн. Клієнт підтвердив, що проводить операцію самостійно на свою карту Ощадбанку та пройшов процедуру верифікації, відповівши на контрольні питання правильно.
		03.09.2022 о 9:22:50 з м.т. НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_7 , до банку надійшло повторне звернення з проханням клієнта відключити фінансовий телефон від карток по причині підозрілої активності в особистому кабінеті. Клієнт заявив що самостійно вже заблокував картки, в обох зверненнях голос клієнта схожий, що дає можливість зробити висновок про те, що підтверджувала операції та блокувала карту одна й та ж особа.
		З 03.09.2022 по 05.09.2022 з номеру клієнта НОМЕР_4 надійшло лише 2 дзвінка, які буди описані вище, з номеру НОМЕР_10 дзвінків не зареєстровано.
		Звернень у період з 18.00 год. 03.09.2022 р. по 05.09.2022 р. з телефону дружини клієнта ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_11 , про які заявляє клієнт ( НОМЕР_12 , НОМЕР_13 та НОМЕР_14 ) не надходило.
		Перевіривши інформацію щодо входу до особистого кабінету Приват24 клієнт ОСОБА_1 згідно логінів, здійснено вхід 2022-09-03 о 18:44:32 з нетипового пристрою РІХЕL ЗА GООCLЕ.
		Логів зміни паролю до особистого кабінету Приват24 не виявлено в день проведення платежів 03.09.2022.
		Після входу до особистого кабінету Приват24 здійснено операції на картку НОМЕР_15 в АТ "Ощадбанку", яка належить також клієнту ОСОБА_1 .
		Викладена інформація є підтвердженням проведення платежів клієнтом з використанням особистого логіну та паролю входу до кабінету Приват24, а також особистого підтвердження операцій телефонним дзвінком, та отримувач платежу є сам клієнт.
		Інформацію про те, що операції проводились без участі клієнта Банк отримав після проведення транзакцій, зупиняти які АТ КБ "Приватбанк" не мав жодних підстав тому, цю верифікація для проведення платежів з використанням персональних даних була пройдена успішно клієнтом.
		Логін та пароль входу до особистого кабінету Приват24 був введений коректно на нетиповому пристрої, що свідчить про порушення клієнтом п.1.5.5 "Умов і Правил надання банківських послуг": "Банк не несе відповідальності у разі, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, Ідентифікатор користувача, паролі системи "Приват24" пароль (ніку) МоbіlеBаnking або проведених Клієнтом операціях стане відомою іншим особам в результаті несумлінного виконання Клієнтом умов їх зберігання і використання і/або прослуховування або перехоплення інформації в каналах зв`язку під час використання них каналів."
		Чинним законодавством не надано повноважень банку здійснювати повернення проведеного переказу/зняття позивачем, здійсненого з належною авторизацією/введенням пінкоду.
		Таким чином, враховуючи викладене, вина АТ КБ «ПриватБанк» у здійсненні транзакцій по рахункам позивача відсутня, а обставини в позові  ОСОБА_1  не відповідають дійсності, збитків клієнту не завдано, а кошти були перераховані на його ж рахунок відкритий в АТ ''Ощадбанк".
		Отже, взагалі відсутні підстави для задоволення такого позову.
		У АТ КБ "Приватбанк" існує надійна систему захисту рахунків клієнтів банку і без розголошення персональних даних неможливо отримати доступ до рахунку.
		Враховуючи викладене, положення умов договору між сторонами, ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в України", Положення № 705 Банком не порушено жодних вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
		В обґрунтування заперечень відповідачем надано до суду копії доказів: висновку службової перевірки; два файла аудіозапису від 03.09.2022 року на оптичному диску.
		 
		15 лютого 2024 року під представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник вказує, що виходячи зі змісту відзиву, частина обставин викладених в позові відповідачем визнається, а саме, те, що: 
		- Станом на 09 год. 00 хв. 03.09.2022 р. ОСОБА_1 мав два відкритих в АТ КБ «ПриватБанк» карткових рахунка;
		- На картковому рахунку № НОМЕР_8 станом на 18:00 03.09.2022 р. знаходилась сума коштів в розмірі 23 196, 46 грн., на картковому рахунку № НОМЕР_9 (кредитна картка) станом на 18:00 03.09.2022 р. власні кошти відсутні;
		- 03.09.2022 р. в період часу після 19.00 з карткового рахунку № НОМЕР_8 були здійснені операції по зняттю (перерахуванню коштів) всіх наявних на картковому рахунку грошових коштів;
		- 03.09.2022 р. в період часу після 19.00 з карткового рахунку № НОМЕР_9 були здійснені операції по зняттю (перерахуванню коштів) кредитних коштів в розмірі 16000 грн.;
		- Банк отримав інформацію про те, що операції проводились без участі Клієнта.
		Оскільки вищевказані обставини визнаються сторонами, то в силу приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.
		Також відповідно до змісту відзиву відповідач АТ КБ «ПриватБанк» підтвердив наступні фактичні обставини: 
		- В особистий кабінет Приват24 клієнта ОСОБА_1 здійснено вхід 03.09.2022 р. о 18 год. 44 хв. 32 сек. з нетипового пристрою. 
		- Проведенню платежів передувало надходження 03.09.2022 р. о 18:59:07 дзвінка від співробітників АТ КБ «ПриватБанк» на мобільний телефон НОМЕР_4 для підтвердження платежу, на підтвердження факту дзвінка представником відповідача до відзиву надано аудіозапис розмови. 
		Оскільки АТ КБ «ПриватБанк» не надавались ОСОБА_1 договори на відкриття карткових рахунків, за умовами яких були відкриті карткові рахунки № НОМЕР_8 та № НОМЕР_9 , у Позивача відсутні вказані договори, відтак Позивач не обізнаний з умовами вказаних Договорів. 
		Відповідач у відзиві зазначає, що згідно анкети-заяви, підписаної позивачем, він погодився на укладання договору з відповідачем та з умовами та правилами надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які розміщені на офіційному сайті.
		При цьому всупереч вимогам ч. 3 ст. 12 ЦПК України відповідач не надав суду підписаних позивачем анкет-заяв.
		Щодо доводів про те, що Позивач підписанням анкети-заяви погодився на укладання договору з Відповідачем та з умовами та правилами надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які розміщені на офіційному сайті представник позивача зазначає таке.
		На веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк» дійсно розміщені умови та правила надання банківських послуг, у відповідності до змісту інформації на вказаному сайті редакція договорів змінюється з періодичність від 5 днів (на сайті наявні понад 200 редакцій зазначених договорів) при цьому середній обсяг кожного договору складає понад 400 сторінок, що об`єктивно унеможливлює належне ознайомлення Клієнта із діючою станом на день укладання договору редакцією Правил.
		Позивач заперечує, що ним було замовлено кредитний ліміт по картці № НОМЕР_9 (кредитна картка) в сумі 16 000,00 грн., докази того, що Позивач самостійно замовив кредитний ліміт (подав заявку до АТ КБ «ПриватБанк» на встановлення йому кредитного ліміту в сумі 16 000,00) відповідачем не надані.
		Отже, що вказана сума кредитного ліміту була встановлена АТ КБ «ПриватБанк» самостійно (за ініціативою Банку) без відповідного запиту зі сторони позивача.
		Матеріалами справи, зокрема відповіддю ПрАТ «Київстар» підтверджується факт вибуття 03.09.2022 р. о 18 год. 14 хв. номеру мобільного телефону НОМЕР_4 з користування ОСОБА_1 , оскільки у відповідності до вказаної відповіді у вказаний час було зафіксовано віддалену заміну сім-карти.
		Також вказаною відповіддю підтверджується факт ряду звернень щодо вчинення шахрайських дій стосовно вищевказаного номеру мобільного телефону з проханням заблокувати номер телефону.
		Факт вибуття номеру мобільного телефону НОМЕР_4 з користування ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій третіх осіб підтверджується також наступною інформацією зазначеною у відповіді ПрАТ «Київстар», у момент зміни сім карти мобільне обладнання перебувало в зоні дії базової станції за адресою: АДРЕСА_1 , а вже через півтори хвилини, тобто о 18:15:15 03.09.2022 р. знаходився у межі розташування базової станції за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому варто зауважити, що зазначені адреси заходяться на відстані понад 160 кілометрів одна від одної, і здолати вказану відстань за 2 хвилини часу жодним видом об`єктивно транспорту неможливо.
		Отже, факт вибуття номеру мобільного телефону НОМЕР_4 з користування ОСОБА_1 о 18 год. 14 хв. 03.09.2022 р. знайшов своє підтвердження та підтверджується вищевказаною відповіддю ПрАТ «Київстар».
		Відповідач, зазначаючи у відзиві, що проведенню платежів 03.09.2022 р. після 19 год. передував дзвінок о 18 год. 59 хв. співробітника АТ КБ «ПриватБанк» на мобільний телефон НОМЕР_4 (який як вказано вище уже вибув з користування ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій третіх осіб) для підтвердження платежу на суму 3115,50 грн., свідомо замовчує (приховує) той факт, що за короткий проміжок часу до вказаного дзвінка, на вищевказаний номер телефони АТ КБ «ПриватБанк» було направлено 2 смс повідомлення та зроблено три телефонних дзвінка з номеру НОМЕР_16 , який належить АТ КБ «ПриватБанк».
		Також, у відповідності до інформації наданої ПрАТ «Київстар» о 03.09.2022 о 18:21:01 з мобільного телефону НОМЕР_4 відбувався вихід в мережу Інтернет тривалістю 590 сек., після чого о 18:21:40 та 18:22:03 на номер мобільного телефону НОМЕР_4 надійшло два смс повідомлення від Ощадбанк та о 18:23:26 та 18:26:02 на вищевказаний номер надійшло два повідомлення від ПриватБанк, що свідчить про те, що на вказаний номер телефону, який вже вибув з користування позивача внаслідок протиправних дій третіх осіб, могли бути направлені смс повідомлення від АТ КБ "ПриватБанк" та Ощадбанку щодо зміни паролю, заявки на яких були подані користувачем за допомогою мережі Інтернет.
		При цьому, про надсилання вказаних вище смс повідомлень та телефоні дзвінки банку на номер мобільного телефону НОМЕР_4 інформація у відзиві відсутня, що об`єктивно та обгрунтовано свідчить про те, що відповідач надав у відзиві не повну інформацію щодо направлених банком смс повідомлень та дзвінків абоненту за номером НОМЕР_4. 
		Велика кількість смс повідомлень та дзвінків від представників банку за проміжок часу 1 годину, може свідчити про те, що відбувалась зміна паролю для входу в Приват24 (що підтверджується як за допомогою отриманого від Банку смс так і шляхом отримання від Банку вхідного дзвінка на підтвердження зміни паролю).
		Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин представником відповідача до відзиву не додано, представник відповідача не повідомив суду про зміст надісланих смс повідомлень та зміст питань з приводу яких представники Банку за проміжок часу в одну годину зробив 11 телефонних дзвінків та направив 7 смс повідомлень.
		Факт зміни паролю відповідачем визнаний, однак в супереч інформації у відзиві на позов відповідач вже стверджує, що зміни паролю не було.
		При цьому, номер НОМЕР_22 є офіційним коротким номером ПриватБанку, а номери НОМЕР_16 та НОМЕР_23 в мережі Інтернет відображаються як номери ПриватБанку.
		Вказані обставини та наведені вище докази в своїй сукупності на переконання Позивача спростовують твердження Відповідача викладені у відзиві про те, що зміни паролю для входу в Приват24 не відбувалось.
		Особі, яка знає пароль для входу в Приват24 об`єктивно не потрібно отримувати за одну годину 7 смс повідомлень від Банку та 11 телефонних дзвінків від представників Банку.
		Відповідачем у відзиві визнається та обставина, що вхід в особистий кабінет Приват24 ОСОБА_1 було здійснено 03.09.2022 р. о 18 год. 44 хв. 32 сек. з нетипового пристрою PIXEL за Google ip адреса НОМЕР_21.
		Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті місцезнаходженням ір адреси НОМЕР_21 є місто Ямниця, Івано- Франківської області, що з врахуванням знаходження ОСОБА_1 о 18 год. 15 хв. 03.09.2022 р. (тобто за 30 хвилин до здійснення входу в особистий кабінет Приват24 з нетипового пристрою) в АДРЕСА_1, (що підтверджено відповіддю ПрАТ «Київстар»), обгрунтовано свідчить про те, що вхід в особистий кабінет ОСОБА_1 в Приват24 був виконаний не позивачем, а іншою особою.
		Тобто, Відповідачу було достовірно відомо про те, що вхід до особистого кабінету Приват24 ОСОБА_1 здійснюється по перше з нетипового пристрою, по друге з ір адреси (НОМЕР_21) яка раніше жодного разу не використовувались ОСОБА_1 для входу в особистий кабінет та знаходиться в іншій від Клієнта місцевості (області).
		Незважаючи на вказане, Банк протягом лише однієї години направив на мобільний телефон, який значився у відповідача як фінансовий номер ОСОБА_1 7 смс повідомлень та 11 телефонів дзвінків, внаслідок чого можливо як змінити пароль до особистого кабінету так і стало можливо виведення коштів з карток ОСОБА_1 .
		Встановивши, що можливо відбувається несанкціонований клієнтом вхід в особистий кабінет Клієнта, Банк не вчинив жодних дій на блокування переказів, незважаючи на сукупність обставин, що вказували про можливість вчинення шахрайських дій з картковими рахунками Клієнта.
		Щодо наданих представником АТ КБ «ПриватБанк» аудіозапису розмов позивач зазначає, що на аудіозаписах зафіксованого спілкування представників Банку з невідомою Позивачем особою, голос особи чоловічої статі на вказаних аудіозаписах Позивачу не належить.
		Позивач не надавав АТ КБ «ПриватБанк» згоди на ідентифікацію його як Клієнта Банку за голосом, голос Позивача для цілей ідентифікації Банком не записувався.
		Позивач стверджує, що він нікому не передавав особисті дані, номери карткових рахунків, паролі, та іншу конфіденційну інформацію.
		Представник відповідача у відзиві посилаючись на п. 2.1.4.7.1 та п. 2.1.4.7.2 Умов зазначає, що процедура ідентифікації клієнта який бажає скористатись безконтактним платіжним інтерфейсом здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між Банком та Клієнтом в тому числі за допомогою фінансового номеру клієнта (який в даному конкретному випадку вибув з володіння Клієнта поза його волею внаслідок протиправних дій третіх осіб), одноразових динамічних паролів (які в даному випадку надсилались на фінансовий номер Клієнта доступ до якого Клієнтом втрачено внаслідок протиправних дій третіх осіб), кодів, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу та СVV/СVС кодів.
		При цьому представник позивача зауважує, що у випадку, що є предметом спору Банк, як постає із Відзиву використовував спосіб ідентифікації Клієнта не передбачений умовами, на які представник відповідача посилається у відзиві.
		Оскільки як видно зі змісту відзиву ідентифікація клієнта була проведена співробітником банку шляхом ідентифікації голосу та уточнення паспортних даних, що не передбачають пункти умов на які посилається представник відповідача.
		При цьому, представник позивача зауважує, що ідентифікація за допомогою СVV/СVС кодів Банком не проводилась.
		Також представник позивача зазначає про те, що представник відповідача не вказує яким чином сторони погодили проводити ідентифікацію Клієнта у випадку, якщо Банком зафіксований вхід в особистий кабінет одночасно за умов входу з нетипового пристрою та ір адреси, яка раніше не використовувалась Клієнтом та знаходиться в іншій області порівняно з ір адресою яку зазвичай використовує Клієнт для входу в особистий кабінет.
		При цьому, позивач вважає, що доступ до зміни паролю в особистий кабінет Приват24 треті особи отримали від працівників Банку за допомогою смс повідомлень або підтвердження телефоном заявки на зміну паролю.
		Позивач категорично не погоджується з твердженням Відповідача викладеному у відзиві стосовно того, що Позивачеві не завдано збитки, вказані твердження відповідача спростовуються тим, що з карткових рахунків Позивача були списані грошові кошти, а саме: з рахунку № НОМЕР_8 списано 23 739,50 грн. (при тому що на рахунку було лише 23 196, 46 грн. і вказаний рахунок не є кредитним), та з рахунку № НОМЕР_9 списано 16 000,00 грн., що визнається Відповідачем у відзиві. 
		При цьому як визнається Відповідачем у відзиві операції щодо списання зазначених вище сум з вищевказаних рахунків були проведені без участі Клієнта.
		Щодо тверджень Відповідача про перерахування вищевказаних грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 відкритий в АТ «Ощадбанк», Позивач вважає за необхідне зазначити наступне.
		Зазначені грошові кошти Позивачем не отримувались та не знімались, зазначені грошові кошти були одразу перераховані невідомими позивачу особами на інші рахунки, що підтверджується випискою по картковому рахунку (копію якої Позивачем зокрема було подано як додаток до позовної заяви під час звернення до суду з позовом).
		Також представник позивача вказує, що фінансові шахраї заволоділи не лише доступом до вищевказаного номеру мобільного телефону, а й завдяки вказаному номеру отримали можливість змінити паролі в АТ «Ощадбанк», в якому Позивач мав зарплатний рахунок, який станом на 03.09.2022 р. не використовувався, оскільки позивач станом на вказану дату тривалий час не працював та був пенсіонером, та АТ КБ «ПриватБанк», в якому Позивач також мав два карткові рахунки.
		Сукупність вказаних обставин достовірно свідчить про те, що у відзиві наведені лише припущення, без підтвердження їх належними, достатніми та достовірними доказами.
		 
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю з наведених підстав.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
		 
		Розглянувши справу в порядку загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов такого висновку.
		 
		Встановлені судом обставини справи:
		Станом на 09 год. 00 хв. 03.09.2022 р. ОСОБА_1 був клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та відповідно споживачем банківських послух, мав в АТ КБ «ПриватБанк» два відкритих карткових рахунка.
		Для користування послугами банку позивач використовував свій номер телефону НОМЕР_4 .
		Вказаним номером телефону позивач користувався тривалий час, та який був авторизований як фінансовий номер в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking «Приват24».
		На картковому рахунку № НОМЕР_8 станом на 18:00 год 03.09.2022 р. знаходилась особисті грошові кошти Позивача в розмірі 23 196, 46 грн. (Том 1 а.с. 8).
		На картковому рахунку № НОМЕР_9 (кредитна картка) станом на 18:00 03.09.2022 р. власні кошти позивача ОСОБА_1 були відсутні. Проте, на вказаному рахунку сума кредитного ліміту становила 16 000 грн. ( Том 1 а.с. 9-12)
		03.09.2022 року після 19 год. 01 хв. з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулось списання вказаних грошових коштів на загальну суму 39 680 грн. 81 коп., яке було здійснено шляхом проведення декількох транзакцій.
		Позивач ОСОБА_1 заперечує будь-яку його причетність до здійснення ним будь-яких дій для проведення вказаних транзакцій внаслідок яких з відкритих АТ КБ «ПриватБанк» двох карткових рахунків було списано 23196,46 грн. та 16000 грн.
		Проведенню платежів передувало надходження дзвінка 03.09.2022 р. о 18:59:07 від співробітника ПриватБанка на мобільний номер телефону НОМЕР_4 для підтвердження платежу.
		03.09.2022 р. о 18 год. 14 хв. ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій третіх осіб втратив доступ до номеру мобільного телефону НОМЕР_4 , який використовувався ним як фінансовий номер, для входу в Приват24.
		Вказана обставина підтверджується відповіддю ПрАТ «Київстар» за вих. № 12885/3 від 05.10.2023 р. у відповідності до змісту якої 03.09.2022 р. о 18 год. 14 хв. зафіксовано віддалену заміну сім-карти з номером НОМЕР_4 .
		У момент заміни сім карти мобільне обладнання перебувало у зоні дії базової станції, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Також з вищевказаної відповіді встановлено, що 03.09.2022 зафіксовано 4 звернення з номеру телефону НОМЕР_17 з приводу шахрайських дій відносно телефону НОМЕР_4 .
		Телефонний номер НОМЕР_4 було заблоковано 03.09.2022 р о 23 год 03 хв.
		З додатку, до вищевказаної відповіді ПрАТ Київстар вбачається, що 03.09.2022 о 18.13.56 на телефонний номер НОМЕР_4 надійшов вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_18 після чого відбулася віддалена заміна сім-карти та номер телефону о 18:15:15 став обліковуватись за базовою станцією в АДРЕСА_2 .
		У відповідності до додатку до відповіді ПрАТ «Київстар» ПриватБанк за мобільним номером НОМЕР_4 доступ до якого Позивач втратив о 18:13:56 (Том 1 ас.77-81)
		Номер НОМЕР_22 є офіційним коротким номером ПриватБанку, а номери НОМЕР_16 та НОМЕР_23 в мережі Інтернет відображаються як номери ПриватБанку.
		Позивач внаслідок протиправних дій третіх осіб був позбавленим можливості використовувати власний номер телефону, виявивши вказану обставину Позивач одразу з телефону члена родини, одразу повідомив ПрАТ «Київстар» про втрату ним доступу до номеру мобільного телефону, який був авторизований в «Приват24», як фінансовий номер Позивача, та вказана інформація була зафіксована ПрАТ «Київстар», що підтверджується скріншотом листування з оператором стільникового зв`язку у відповідності до якої оператор повідомив що «зі свого боку інформація зафіксувала» та вищевказаною відповіддю ПрАТ «Київстар». ( Том1, а.с. 12-13)
		АТ КБ «ПриватБанк» проведено службову перевірку щодо платежів клієнта ОСОБА_1 , яку затверджено 12.12.2023 року з якої встановлено, що 03.09.2022 в період з 19:01:55 по 19:13:31 з карткових рахунків НОМЕР_8 та НОМЕР_9 списано суму у розмірі 39680,81 грн.
		Списання відбулося шляхом проведення 5 платежів.
		Передувало проведенню платежів надходження дзвінка 03.09.2022 року о 18:59:07 від співробітників АТ КБ «Приватбанк» з мобільного телефону НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_7 , для підтвердження платежу на суму 3 115,50 грн., клієнт підтвердив, що проводить операцію самостійно на свою карту Ощадбанку та пройшов процедуру верифікації, відповівши на контрольні питання правильно.
		03.09.2022 о 9:22:50 з м.т. НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_7 до банку надійшло повторне звернення з проханням клієнта відключити фінансовий телефон від карток по причині підозрілої активності в особистому кабінеті.
		Клієнт заявив що самостійно вже заблокував картки, в обох зверненнях голос клієнта схожий, що дає можливість зробити висновок про те, що підтверджувала операції та блокувала карту одна й та ж особа.
		З 03.09.2022 по 05.09.2022 з номеру клієнта НОМЕР_4 надійшло лише 2 дзвінка, які буди описані вище, з номеру НОМЕР_10 дзвінків не зареєстровано.
		Звернень у період з 18.00 год. 03.09.2022 р. по 05.09.2022р. з телефону дружини клієнта ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_11 , про які заявляє клієнт ( НОМЕР_12 , НОМЕР_13 та НОМЕР_14 ) не надходило.
		Перевіривши інформацію щодо входу до особистого кабінету Приват24 клієнт ОСОБА_1 згідно логінів, здійснено вхід 2022-09-03 о 18:44:32 з нетипового пристрою РІХЕL 3a GООGLЕ. Логів зміни паролю до особистого кабінету Приват24 не виявлено в день проведення платежів 03.09.2022. Після входу до особистого кабінету Приват24 здійснено операції на картку НОМЕР_15 в АТ «Ощадбанку», яка належить також клієнту ОСОБА_1 . (Том 1 а.с. 114-115)
		З відповіді АТ «Ощадбанк» № 45/12.11/32979/2024 від 14.03.2024 року вбачається що клієнт ОСОБА_1 03.09.2022 року здійснив вхід у мобільний додаток Ощадбанк через пристрій Pixel 3a.
		Крім того повідомлено суд про відсутню можливість надати запис по дзвінку 03.09.2022 року о 22:08 щодо спрацювання обмеження по БКП № НОМЕР_19 , оскільки він був опрацьований голосовим помічником Софія, після озвучення запису клієнт завершив розмову без виконання активних сервісів та без з`єднання з оператором.( Том 1, а.с 175) 
		Також АТ «Ощадбанк» надано виписку за поточними рахунками клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_20 за період з 02.09.2022 року по 06.09.2022 рік., та 01.09.2022 р. по 10.09.2022 р.
		На виконання ухвали суду відповідачем надано інформацію щодо змісту вихідних дзвінків на гарячу лінію НОМЕР_22, що були здійсненні з номеру НОМЕР_4 , (два аудіофайли з записом розмов); інформацію стосовно входу у Приват24 ОСОБА_1 за 03.09.2022 року (логи входів у Приват24 на 1 арк.).; копію договору на підставі якого станом на 03 вересня 2022 року у ОСОБА_1 були відкриті рахунки в АТ КБ «ПриватБанк»; Інформацію щодо перебування на балансі АТ КБ «ПриватБанк» кредитної заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_9 , що відкритий на ім`я ОСОБА_1 , із зазначенням детального розміру заборгованості за вищевказаним картковим рахунком станом на день надання відповіді (виписка по рахунку). ( Том 1 а.с. 193-219)
		Щодо надання інформації щодо змісту смс повідомлень, що були відправлені на номер НОМЕР_4 , АТ КБ "ПриватБанк" повідомив, що надати СМС повідомлення, які були направлені Банком на номер 380972757887 немає можливості, оскільки строк зберігання зазначеної інформації складає один рік.
		З витягу з ЄРДР від 05.09.2022 року вбачається, що 05.09.2022 року до ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшла заява від ОСОБА_3 , про те що 03.09.2022 року невідома особа під приводом переказу грошових коштів шляхом обману із використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа грошовими коштами розмірі 23196,46 грн. належними ОСОБА_1 (Том1 а. с. 18-19)
		З висновку експерта № 1701 за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису від 24.05.2024 року по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12022121070000579 від 05.09.2022 року вбачається. що слова (фрази, репліки) в розмові яка міститься у файлі "Аудіозапис на виконання п. 4 ухвали суду" не належать ОСОБА_1 ( Том 1 а.с 228-241)
		В судовому засіданні були досліджено диски з наданою інформацією.
		У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача фінансових послуг, визнання дій та правочинів недійсним, відновлення залишку на рахунку, визнання нечинними транзакції, скасування нарахованих відсотків, неустойки з дня здійснення неналежних транзакцій, та зобов`язання припинити нарахування щомісячних платежів за користування кредитними коштами.
		 
		Оцінка суду:
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.
		Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч. 1,3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.  Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
		Відповідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, - які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		У статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		У частині першій статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		 Відповідно до ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
		Згідно зі статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Частинами 6, 11 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.
		Згідно ст. 23 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг, визначені в пункті 9 частини першої статті 10 цього Закону, зобов`язані здійснювати ідентифікацію та верифікацію користувачів відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		У відповідності до ч. 2-4, ч. 9 ст. 86 ЗУ «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків. Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати. У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.
		Згідно п. 34 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», належною перевіркою клієнта вважається здійснення суб`єктом первинного фінансового моніторингу заходів, що включають ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника). Суб`єктами первинного фінансового моніторингу є: банки, страховики (перестраховики) брокери, кредитні спілки, ломбарди, та інші фінансові установи.
		Відповідно до пунктів 1,6,9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05 листопада 2014 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		       У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15 зазначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Із змісту статті 526 ЦК України випливає, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
		Для приватного права насамперед властивою є така засада, як розумність.
		Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
		 
		Висновки суду:
		Судом встановлено факт звернення позивача ОСОБА_1 до банку та до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. 
		Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача дійсно було відсутнє волевиявлення на вчинення таких банківських операцій як розірвання договору, переказ коштів на суму 23 752,46 грн. та 16 000 грн. з карткових рахунків, які йому відкрито АТ КБ «ПриватБанк».
		Натомість відповідачем не надано жодного переконливого доказу, що вказані операції були здійснені позивачем, або третіми особами з використанням розголошених позивачем авторизаційних даних.
		Посилання відповідача на ту обставину, що позивач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження.
		Відповідач не довів того, що позивач свідомо чи несвідомо сприяв незаконному використанню його авторизаційних даних або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Результати службового розслідування проведеного відповідачем за вказаним фактом, також не надали відповіді на зазначені питання.
		Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як встановлення кредитного ліміту та переказ коштів з рахунку позивача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що своїми діями чи бездіяльністю позивач сприяв розголошенню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно відповідачу.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно положень ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткових рахунків чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		Суд враховує, що факт вибуття номеру мобільного телефону НОМЕР_4 з користування ОСОБА_1 о 18 год. 14 хв. 03.09.2022 р. знайшов своє підтвердження та підтверджується відповіддю ПрАТ «Київстар» та скріншотом листування з оператором.
		Крім того, в матеріалах справи наявний висновок експерта № 1701 від 24.05.2024 р. складений судовим експертом завідувачем сектору Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Роман А.І. у відповідності до змісту якого слова (фрази, репліки) в розмові, позначені в «Додатку А» як «Невід. 2» на фонограмі № 1 не належать ОСОБА_1 .
		Вказаний висновок експерта складений по кримінальному провадженню, в якому ОСОБА_1 є потерпілим. Висновок про допустимість експертного висновку, який проведено у межах кримінального провадження в якості доказу в цивільній справі викладено зокрема в Постанові КЦС ВС від 20.11.2024 р. у справі № 373/2163/21.
		Вказані обставини в їх сукупності достовірно свідчать про те, що позивач не був ініціатором вчинення транзакцій, за якими з його карткових рахунків було перераховано грошові кошти та правочину щодо розірвання договору, вищевказані транзакції Позивачем не підтверджував.
		Таким чином, суд вважає встановленими обставини, а саме, що позивач ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Банківські операції із розірвання договору та переказу грошових коштів у загальній сумі 39 752,46 грн з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулися не за його розпорядженням.
		Виявивши незаконні банківські операції, позивач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. 
		У даній справі станом на день подачі позову та судового розгляду, досудове розслідування триває, підозри жодній особі не пред`явлено, позивача визнано потерпілим.
		Незважаючи на факт незаконного списання коштів, а саме їх викрадення з банківських рахунків позивача, АТ КБ «Приватбанк» здійснює нарахування відсотків за використання кредитними коштами та нарахування штрафних санкцій за їх використання.
		Суд, урахувавши вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 03.09.2022 року.
		Беручи до уваги такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання дії АК КБ «Приватбанк» щодо проведення будь-яких операції, що вчинені в період часу з 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року по 24 год. 00 хв. 05 вересня 2022 року по картковим рахункам, що відкриті Банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_7 ) - неправомірними та такими, що призвели до порушення прав ОСОБА_1 , як споживача банківських послуг.
		Таким чином, провівши аналіз норм матеріального права в системному зв`язку із встановленими по справі фактичними обставинами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткових рахунків, робив заявку на встановлення кредитного ліміту чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		На підставі викладеного позовну вимогу ОСОБА_1 про слід задовольнити.
		Судові витрати у справі розподіляються у відповідності з положеннями ст.141 ЦПК України та покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 215, 216, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 626, 633, 634, 638, 1046-1055, 1066-1068, 1071, 1073, 1092 ЦК України, ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 23, 86 Закону України «Про платіжні послуги», ст.ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 2, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
		                                               
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, - задовольнити.
		Визнати дії Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» щодо проведення будь-яких операції, що вчинені в період часу з 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року по 24 год. 00 хв. 05 вересня 2022 року по картковим рахункам, що відкриті в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_7 ) - неправомірними та такими, що призвели до порушення прав ОСОБА_1 , як споживача банківських послуг.
		Визнати недійсним односторонній правочин вчинений 03 вересня 2022 року про розірвання договору (угоди) № SAMDNWFC00030725299 від 31 жовтня 2016 року, який укладено між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відновити на картковому рахунку № НОМЕР_8 ( НОМЕР_2 ), що відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_7 ) залишок коштів станом на 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року в сумі 23 752,46 грн.
		Визнати правочини, у формі використання кредитного ліміту за картковим рахунком № НОМЕР_9 (договір № SAMDNWFC00073276723 від 18 грудня 2021 року) відкритим в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в сумі 16 000 грн., з моменту їх укладення - недійсними без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
		Визнати нечинними транзакції використання (зняття/перерахування) коштів з карткового рахунку № НОМЕР_9 , що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , вчинені в період часу з 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року по 24 год. 00 хв. 05 вересня 2022 року.
		Скасувати нарахування АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 по кредитним коштам на картковому рахунку № НОМЕР_9 , процентів за користування кредитними коштами в тому числі неустойки (штрафи, пеня), комісії з дня здійснення неналежних транзакцій (розрахунків) з 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року.
		Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування за карткою/рахунком № НОМЕР_9 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , щомісячних платежів за користування кредитними коштами з 18 год. 13 хв. 03 вересня 2022 року.
		Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 2684 грн. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Складання повного рішення суду відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи.
		Дата складення повного судового рішення - 31 березня 2025 року.
		 
		Найменування сторін:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .
		Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
		 
		Суддя Світловодського
		міськрайонного суду                                                               Ю.С. Мельничик
		Згідно з оригіналом

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...