Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1442/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про державну власність, з них; щодо оренди.
Надіслано судом: 15.04.2025. Зареєстровано: 15.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2025.
Дата набрання законної сили: 15.04.2025
Номер судового провадження: 254 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 квітня 2025 року м. Харків Справа № 905/1442/24 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М. , суддя Пуль О.А.
		розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях (вх.№ 254 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2025 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Демідовою П.В.) у справі №905/1442/24
		за позовом: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м.Харків,
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси, м.Вінниця,
		про стягнення заборгованості в розмірі 98 709,29 грн, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В листопаді 2024 року Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси заборгованості в розмірі 98 709,29 грн.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем обов`язків за договором оренди від 09.01.2022 №888/2022 (зі змінами та доповненнями) в частині перерахування орендної плати в період дії договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 98 709,29 грн.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.01.2025 у справі №905/1442/24 позовну заяву задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси на користь Державного бюджету України заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 9 939,54 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях витрати зі сплати судового збору в сумі 304,90 грн; в іншій частині заявлених вимог відмовлено. 
		Рішення суду обґрунтовано тим, що виходячи з положень Постанови №634 від 27.05.2022 відповідач у період з 01.01.2023 по 31.05.2024 був звільнений від орендної плати за користування нерухомим майном, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні, тому дійшов висновку, що правомірним є нарахування орендної плати в період з 01.06.2024 по 09.10.2024. Як зазначено в рішенні, з розрахунку позивача вбачається, що сума орендної плати за період з 15.06.2024 по 09.10.2024 складає 33 209,54 грн, при цьому 29.10.2024 позивачем, відповідно до п.4.8 договору, зараховано в рахунок невиконаних зобов`язань орендаря в якості погашення частини орендної плати забезпечувальний депозит у розмірі 23 270,00 грн, у зв`язку з чим сума орендної плати, яка підлягає стягненню з орендаря, складає 9 939,54 грн. Відповідач протягом строку дії договору не звертався до орендодавця з повідомленням про неможливість користування майном. Така позиція була сформована відповідачем після звернення позивача з відповідною вимогою про сплату орендної плати у липні 2024 року. Саме після цього звернення, відповідач став збирати докази, які на його думку підтверджують його право на звільнення від сплати орендної плати згідно вимог ст.762 ЦК України. Суд зауважив, що хоча ст.762 ЦК України не вимагає від орендаря негайно повідомляти наймодавця про факт неможливості користування майном, однак у спірному випадку таке неповідомлення протягом майже двох років ставить під сумнів добросовісність поведінки орендаря, отже суд дійшов висновку, що позиція відповідача не є переконливою. Враховуючи те, що відповідачем не доведено факт неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ч.6 ст.762 ЦК України, внаслідок чого відповідач зобов`язаний сплатити позивачу заборгованість зі сплати орендних платежів в розмірі 9 939,54 грн, тому позовну заяву Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях задоволено частково.
		Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2025 у справі №905/1442/24; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси на користь Державного бюджету України заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 98 709,29 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4542,00 грн.
		В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:
		- судом першої інстанції неправильно трактовано п.1 Постанови №634;
		- з початку воєнного стану в Україні та до 08.10.2024 від орендаря не надходило повідомлень про неможливість користування орендованим майном, про зміни у місцезнаходженні орендаря або про можливість дострокового припинення договору оренди. Таким чином, у зв`язку з відсутністю законодавчого акту про скасування орендної плати у період з 01.01.2023 по 07.05.2024, Регіональним відділенням, на підставі договору оренди від 09.01.2002 №888/2002, забезпечено нарахування орендної плати за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 у розмірі 100% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації), а з 08.05.2024 забезпечено нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);
		-Регіональне відділення листами від 24.11.2023 №11-03-02-1829ВС та від 18.07.2024 №11-03-1222ВС повідомляло орендаря про особливості оренди державного майна у період воєнного часу, зокрема, щодо дострокового припинення договору оренди за заявою орендаря, необхідності сплати заборгованості з орендної плати та пені до Державного бюджету України, проте відповіді від орендаря не надходило, також повідомлень про неможливість користування орендованим майном та звернень щодо дострокового припинення договору оренди не було.
		До апеляційної скарги апелянтом додано лист ФДМУ 24.02.2023 щодо змін постанов Кабінету Міністрів України №634, лист Мінекономіки від 14.03.2023 № 3211-07-11185-09.
		Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях (вх.№ 254 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2025 у справі №905/1442/24 та постановлено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк до 06.03.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту. Постановлено відповідачу до 06.03.2025 надати письмове ставлення щодо додаткових документів, доданих апелянтом до апеляційної скарги. Встановлено учасникам справи строк до 06.03.2025 для подання заяв, клопотань, тощо. 
		Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.
		Колегія суддів, розглянувши додаткові документи, додані позивачем до апеляційної скарги, зазначає наступне.
		Відповідно до частини 2, 3 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
		Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 ст. 80 ГПК України).
		Згідно з ч.8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		За змістом частини 2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
		Відповідно до частини 1, 2 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Згідно із частиною 3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 26.10.2021 у справі № 914/2578/20).
		Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).
		Прийняття апеляційним судом доказів без встановлення й оцінки обов`язкових за частиною третьою статті 269 ГПК України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності. Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.04.2024 у справі № 903/877/20.
		Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
		При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції заявником не було зазначено про докази, які не можуть бути подано; причини, з яких докази не можуть бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
		Однак, позивачем не наведено аргументів та не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме перешкоджало йому надати зазначені докази до суду першої інстанції.
		Відтак, заявником не наведено жодної причини об`єктивної неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції та норми, яка б забороняла йому вчиняти такі дії, що виключає процесуальні підстави для дослідження їх апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
		Водночас, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятною є ситуація, коли суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, а позивач просить долучити доказ, який був наявний у нього до прийняття судом рішення у справі. 
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції відмовляє у прийнятті додаткових документів, доданих позивачем до апеляційної скарги. 
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.01.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та ТОВ Слов`янська керамічна компанія Укрресурси (орендар) укладено договір оренди №888/2002, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (надалі - майно)  нежитлові приміщення, - будівлю ремонтних майстерень площею 768 кв.м та будівлю гаражу площею 645 кв.м, розміщені за адресою: м.Слов`янськ, вул.Солезаводська, 11, що знаходиться у складі цілісного майнового комплексу Сільзавод №1, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою станом на 30.10.2001  становить 42715,00+3156,00=45871,00 (сорок п`ять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. Майно передається з метою розміщення виробництва будівельних матеріалів.
		Відповідно до акту приймання-передачі від 09.01.2002 орендодавець передав, а орендар прийняв державне майно, відповідно до договору оренди №888/2002 від 09.01.2002.
		20.03.2002 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору оренди №888/2002 від 09.01.2002, якою внесли зміни до п.5.3 та п.9.5 договору.
		Додатковою угодою №2 від 25.12.2007 до договору оренди №888/2002 від 09.01.2002 сторони встановили річну оренду ставку за використання майна на рівні 15% та внесли зміни до розділу 3 Орендна плата. 
		15.01.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси укладено договір №3 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.01.2002 №888/2002, відповідно до якого сторони дійшли згоди розділи 1-8 договору оренди замінити новими розділами 1-11, викладеними в іншій редакції.
		06.04.2017 між сторонами укладено договір №4 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.01.2002 №888/2002, згідно з яким сторони виклали в новій редакції п.1.1 розділу 1 Предмет договору, п.п.3.9, 3.10 розділу 3 Орендна плата, п.п.5.4, 5.10 розділу 5 Обов`язки орендаря, п.8.1 розділу 8 Права орендодавця, п.п.10.1, 10.2 розділу 10 Строк чинності, умови зміни та припинення договору, розділ 11 Платіжні та поштові реквізити сторін, а також доповнили п.3.1 розділ 3 Орендна плата.
		03.02.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси (орендар, балансоутримувач) укладено договір №5 про внесення змін до договору оренди від 09.01.2002 №888/2002 (нова редакція), який складається із змінюваних та незмінюваних умов договору.
		Відповідно до п.4.1 змінюваних умов договору об`єктом оренди є нежитлова будівля гаражу загальною площею 645,0 кв.м та нежитлова будівля ремонтних майстерень загальною площею 777,5 кв.м, за адресою: Донецька область, місто Слов`янськ, вул.Сользаводська, 11, що знаходиться на позабалансовому рахунку орендаря.
		У пункті 6.1 змінюваних умов договору передбачено, що ринкова (оціночна) вартість, визначена на підставі звіту про оцінку майна (частина 4 статті 8 Закону України від 3 жовтня 2019 №157-ІХ Про оренду державного і комунального майна відомості Верховної Ради України, 2020, №4 ст.25) (далі - Закон) складає 1 163 500,00 грн (один мільйон сто шістдесят три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.), без податку на додану вартість.
		Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону в розмірі 11635 грн (одинадцять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 00 коп) без податку на додану вартість (п.9.1 змінюваних умов договору). 
		Згідно з п. 10.1 змінюваних умов договору розмір авансового внеску орендної плати: 23270,00 грн (двадцять три тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), без податку на додану вартість.
		У відповідності до п.11 змінюваних умов договору сума забезпечувального депозиту - 2 (дві) місячні орендні плати, але у будь-якому разі у розмірі не меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати станом на перше число місяця, в якому укладається цей договір 23270,00 грн (двадцять три тисячі двісті сімдесят гривень 00коп.), без податку на додану вартість. 
		Згідно з п.12.1 змінюваних умов договору, договір продовжено на 5 років, що діє до 08.01.2027.
		Відповідно до п.1.1 незмінюваних умов договору орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов.
		Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписаний між сторонами 09.01.2002. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті (п.2.1 незмінюваних умов договору).
		У пункті 3.1 незмінюваних умов договору передбачено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
		За змістом пункту 3.2 незмінюваних умов договору якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
		Відповідно до пункту 3.3 незмінюваних умов договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5(А) і 5(В).
		У пункті 3.4 незмінюваних умов договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.
		В день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у пункті 10 умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів. визначених у пункті 3.6 цього договору (пункт 3.5 незмінюваних умов договору).
		За умовами пункту 3.6 незмінюваних умов договору якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону.
		Відповідно до пункту 3.7 незмінюваних умов договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу), орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість. в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов`язані з поданням позову.
		У пункті 3.10 незмінюваних умов договору визначено, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
		За змістом пункту 4.1 незмінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди. 
		Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (пункт 4.3 незмінюваних умов договору).
		Згідно з пунктом 12.1 незмінюваних умов договору договір укладено на строк, визначений у пункті 12 умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору. 
		Відповідно до пункту 12.1 незмінюваних умов договору умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань 
		24.11.2023 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулось до ТОВ Слов`янська керамічна компанія Укрресурси з листом №11-03-1829ВС від 24.11.2023, в якому просило вжити заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом в сумі 2626,84 грн, сплатити пеню в сумі 20,73 грн за несвоєчасне перерахування орендної плати, застрахувати орендоване державне майно на користь балансоутримувача, про що повідомити орендодавця, з наданням підтверджувальних документів.
		18.07.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях звернулось до орендаря з листом №11-03-1222ВС від 18.07.2024, в якому просило вжити заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом в сумі 104 250,89 грн, сплатити пеню в сумі 9 599,91 грн, застрахувати орендоване державне майно на користь балансоутримувача, про що повідомити орендодавця, з наданням підтверджувальних документів, а також повідомило про можливість дострокового припинення договору, за заявою орендаря, на підставі абз.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України №634.
		10.10.2024 до Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від ТОВ Слов`янська керамічна компанія Укрресурси надійшов лист №10-08/24-01 від 08.10.2024 Щодо договору оренди, в якому товариство просило, враховуючи діючи обставини та форс-мажор (війна в Україні) достроково припинити договір з ініціативи орендаря, скласти додаткову угоду про припинення договору та не нараховувати з дня початку бойових дій орендну плату, з огляду на приписи ст.762 ЦК України.
		Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях №189ВС від 11.10.2024 Про дострокове припинення договору оренди припинено достроково договір оренди від 09.01.2002 № 888/2002, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси на державне майно - нежитлову будівлю гаражу загальною площею 645,0 кв.м та нежитлову будівлю ремонтних майстерень загальною площею 777,5 кв.м, за адресою: Донецька обл., м.Слов`янськ, вул.Сользаводська, 11, що знаходиться на позабалансовому рахунку орендаря, з дати отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору, а саме: з 10.10.2024. Встановлено вважати орендоване майно, зазначене у п.1 даного наказу, повернутим із оренди з моменту отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору, а саме: з 10.10.2024. Припинено нарахування плати до Державного бюджету України з 10.10.2024. 
		15.10.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях листом №11-03-1732 ВС від 15.10.2024 повідомило ТОВ Слов`янська керамічна компанія Укрресурси, що наказом відділення від 11.10.2024 №189ВС прийнято рішення про припинення договору оренди з дати отримання заяви орендаря з 10.10.2024 та припинення нарахування орендної плати з вказаної дати. Також повідомлено орендаря про необхідність в найкоротший термін вжити заходів щодо погашення заборгованості з орендної плати в розмірі 121 979,29 грн та пені в розмірі 13 659,77 грн.
		01.11.2024 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях листом №11-03-1813ВС від 31.10.2024 повідомило ТОВ Слов`янська керамічна компанія Укрресурси про скасування пені у розмірі 13 659,77 грн, враховуючи наданий орендарем сертифікат №1400-24-1780 про форс-мажорні обставини, виданий Донецькою торгово-промисловою палатою, та зазначило, що станом на 31.10.2024 заборгованість з орендної плати перед державним бюджетом складає 98709,23 грн (враховуючи забезпечувальний депозит в розмірі 23270,00 грн), яку необхідно сплатити у тижневий термін.
		Як зазначає позивач, у даному випадку має місце грубе порушення орендарем обов`язків за договором оренди в частині перерахування орендної плати до Державного бюджету, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
		Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Укладений між сторонами у даній справі договір є договором оренди державного нерухомого майна.
		Відповідно до п.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Приписами ч.1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
		У частинах 3, 4 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності 
		Згідно з ч.3 ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
		Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
		Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином
		Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неправильно трактовано п.1 Постанови №634.
		27.05.2022 Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України від 1 квітня 2022 р. № 2181-IX Про внесення змін до Закону України Про оренду державного та комунального майна, прийнято постанову №634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції чинній станом на час прийняття постанови) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, зокрема, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп`янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
		Відповідно до підпункту 5 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції чинній станом на час прийняття постанови) звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, яка набрала чинності 08.05.2024, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 було доповнено підпунктом 1-1 такого змісту: орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
		Підпунктом 4 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №634 (в редакції чинній після 07.05.2024) передбачено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
		Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що постанова Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 не містить відомостей щодо дати набрання законної сили. Як зазначено в рішенні, Постанова №634 опублікована у офіційному друкованому виданні Урядовий кур`єр 01.06.2024, тому вона набрала чинності з дати офіційного опублікування, тобто з 01.06.2024; виходячи з положень Постанови №634 від 27.05.2022, приймаючи до уваги дату набрання постановою законної сили, місцезнаходження орендованого нерухомого майна м.Слов`янськ Донецької області, з огляду на те, що законодавець не пов`язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, суд дійшов висновку, що відповідач у період з 01.01.2023 по 31.05.2024 був звільнений від орендної плати за користування нерухомим майном, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні. 
		Однак, суд апеляційної інстанції вважає помилковим даний висновок місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
		Постанова Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 була опублікована у офіційному друкованому виданні Урядовий кур`єр 01.06.2022, тому вона набрала чинності 01.06.2022.
		Постанова Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024, якою було внесено зміни до Постанови № 634, була опублікована у офіційному друкованому виданні Урядовий кур`єр 08.05.2024, тому зміни у Постанові №634 набрали чинності 08.05.2024.
		За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що Постанова №634 не містить відомостей щодо дати набрання законної сили, тому вона набрала чинності з дати офіційного опублікування, тобто з 01.06.2024, є необґрунтованим.
		Правовідносинами, що є предметом спору у даній справі, є зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати державного майна за період з 01.01.2023 по 09.10.2024.
		З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір оренди державного нерухомого майна №888/2002 від 09.01.2022, до якого сторонами неодноразово вносились зміни. 
		Відповідно до пункту 3.3 незмінюваних умов договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (договори типу 5(А) і 5(В).
		З матеріалів справи вбачається, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях №189ВС від 11.10.2024 Про дострокове припинення договору оренди з 10.10.2024 достроково припинено договір оренди від 09.01.2002 № 888/2002.
		У пункті 3.10 незмінюваних умов договору визначено, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
		За змістом пункту 4.1 незмінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний, зокрема, сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди. 
		Позивач зазначає, що за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 ним здійснено нарахування орендної плати у розмірі 100% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації); з 08.05.2024 нарахування орендної плати здійснено у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації). Орендар орендну плату не сплачував, тому за договором оренди від 09.01.2002 № 888/2002 утворилась заборгованість з орендної плати за період з листопада 2023 року по 09 жовтня 2024 року (включно) у сумі 121 979,29 грн (100% суми орендної плати, яка перераховується до Державного бюджету України).
		Щодо нарахування позивачем 100% розміру орендної плати за період з 01.01.2023 по 07.05.2024, суд апеляційної інстанції зазначає, що як було наведено раніше, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 (в редакції чинній станом на час прийняття постанови) було передбачено звільнення певних категорій орендарів, державного і комунального майна, у тому числі відповідача, від орендної плати у період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.
		Як правильно зазначено судом першої інстанції, наявність у Постанові № 634 правової конструкції але у будь-якому разі до 31.12.2022 свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022. До Постанови № 634 регулятором вносились зміни, якими розширювався перелік осіб та відносин, до яких застосовувалися пільгові умови. Лише з 08.05.2024 регулятором Постанову №634 викладено в новій редакції.
		Так, зокрема, пункт 1 Постанови №634 було змінено та доповнено підпунктом 11, в якому наведено перелік орендарів державного та комунального майна, яким не нараховується орендна плата, а саме у разі знаходження майна на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. 
		Відповідач, з урахуванням наведених змін, з 08.05.2024 не підпадає під перелік орендарів, яким орендна плата не нараховується.
		Разом з цим, внесеними змінами до Постанови №634 передбачено обов`язок орендарів державного майна сплачувати орендну плату на рівні 50% розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації). 
		За таких обставин, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що судом першої інстанції неправильно трактовано п.1 Постанови №634 щодо відсутності підстав для звільнення орендарів від сплати орендної плати у період з 01.01.2023 до 07.05.2024.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду, що відповідач у період з 01.01.2023 по 31.05.2024 був звільнений від орендної плати за користування нерухомим майном, з огляду на те, що як вже було зазначено вище, зміни до Постанови № 634 були внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024, набрали чинності 08.05.2024. Тому, саме до цієї дати відповідач був звільнений від орендної плати, а з 08.05.2024 був зобов`язаний сплачувати орендну плату у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
		На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає нарахування позивачем 100% орендної плати у період з 01.01.2023 по 07.05.2024 неправомірним, з огляду на те, що воєнний стан в країні ще триває та не скасований, в зв`язку з чим колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про правомірне нарахування Регіональним відділенням орендної плати за період з 01.01.2023 по 07.05.2024 у розмірі 100%, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).
		З розрахунку позивача вбачається, що сума орендної плати за травень 2024 року складає 9488,44 грн.
		Однак, здійснивши перерахунок орендної плати за травень 2024 року, колегія суддів вважає, що правильним розміром орендної плати за травень 2024 року (з 08.05.2024 по 31.05.2024) є сума 5992,70 грн, в зв`язку з чим правомірною сумою орендної плати за період з 08.05.2024 по 09.10.2024 є сума у розмірі 39202,24 грн. 
		29.10.2024 позивачем, відповідно до п.4.8 розділу незмінюваних умов договору, зараховано в рахунок невиконаних зобов`язань орендаря, в якості погашення частини орендної плати забезпечувальний депозит у розмірі 23 270,00 грн, у зв`язку з чим сума орендної плати, яка підлягає стягненню з орендаря складає 15932,24 грн, тому рішення місцевого господарського суду підлягає зміні. 
		Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, в зв`язку з чим рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2025 у справі №905/1442/24 підлягає зміні, як таке, що постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Відповідно до п.п.б), в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
		1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
		2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну оскаржуваного судового рішення та часткове задоволення позову, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях задовольнити частково.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2025 у справі №905/1442/24 змінити, виклавши пункти 2-3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси (21022, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Енергетична, 7; код ЄДРПОУ 25099229) на користь Державного бюджету України (номер рахунку (IBAN) UA988999980313080094000005658, код класифікації доходів бюджету 22080300, отримувач Донецьке ГУК/ Слов`янська МТГ/22080300, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785) заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 15932,24 грн.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси (21022, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Енергетична, 7; код ЄДРПОУ 25099229) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, Харківська область, м.Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 43023403) витрати зі сплати судового збору в сумі 390,99 грн за подання позовної заяви.
		В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 17.01.2025 у справі №905/1442/24 залишити без змін.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Слов`янська керамічна компанія Укрресурси (21022, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Енергетична, 7; код ЄДРПОУ 25099229) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій та Луганській областях (61057, Харківська область, м.Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 43023403) витрати зі сплати судового збору в сумі 586,48 грн за подання апеляційної скарги.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктами а)-г) частини 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Повна постанова складена 15.04.2025.
		 
		Головуючий суддя Я.О. Білоусова
		Суддя Л.М. Здоровко 
		Суддя О.А. Пуль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...