Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 162/798/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2025.
Дата набрання законної сили: 01.04.2025
Номер судового провадження: 51-4591км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018030000000478

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 162/798/20
		провадження № 51-4591км24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання прокурора захисників  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах засудженого 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 
		на вирок Любешівського районного суду Волинської області від 19 березня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року.
		Обставини справи
		 
		1. Оскарженим вироком ОСОБА_8 засуджено за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. 
		2. Суд визнав доведеним, що 07 жовтня 2018 року, він, керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter» і, рухаючись автодорогою Т-0308 зі сторони смт Любешів в напрямку м. Любомль Волинської області, за 2,8 км від повороту до с. Цир, в порушення пунктів 2.3 (б), (д), 10.1, 11.3, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з мотоциклом «Skybike», внаслідок чого водій мотоцикла ОСОБА_9 та його пасажир ОСОБА_10 загинули.
		3. У задоволенні цивільних позовів потерпілих відмовлено.
		4. Апеляційний суд оскарженою ухвалою змінив вирок, виключив з мотивувальної частини вказівку на причинний зв`язок між порушенням засудженим пунктів 2.3 (б) та (д), 10.1, 12.1, 12.2 ПДР та наслідками дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), і стягнув із засудженого на користь потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 7500 грн та 33500 грн відповідно витрат на правничу допомогу.
		5. Апеляційна інстанція скасувала вирок в частині вирішення цивільних позовів і призначила в цій частині новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без зміни. 
		Вимоги і доводи касаційної скарги 
		 
		6. Сторона захисту, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		7. Захисники стверджують, що суд першої інстанції:
		необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту, зокрема про проведення слідчих дій, призначення експертиз, визнання доказів недопустимими, про залучення спеціалістів, допит свідків, чим допустив неповноту судового розгляду;
		визнав винуватість на підставі показань потерпілих та свідків, які не були очевидцями ДТП, не взявши до уваги показання очевидця ОСОБА_13 , і обґрунтував вирок припущеннями;
		обґрунтував винуватість засудженого недопустимими доказами, а саме:
		-       відомостями, отриманими під час огляду місця події 07 жовтня 2018 року та слідчого експерименту 13 березня 2020 року, які не відображають всієї слідової інформації і проведені з порушеннями;
		-       висновками судово-медичних експертиз від 25 лютого 2019 року та 22 листопада 2018 року, оскільки проведені лише на підставі відповідних актів судово-медичного дослідження трупа;
		-       висновком інженерно-транспортної експертизи від 26 березня 2019 року, оскільки експерт не оцінював і не враховував відомостей, зафіксованих на відеозапису, про які немає інформації у протоколі та схемі;
		-       висновком інженерно-транспортної експертизи від 22 липня 2020 року, оскільки вказаний висновок зроблений на підставі вихідних даних, які є необ`єктивними та суперечливими;
		призначив засудженому найсуворіше покарання, констатувавши відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		8. Крім цього, зазначають, що суд апеляційної інстанції:
		-       за відсутності обтяжуючих обставин обґрунтував необхідність максимальної міри покарання лише позицією потерпілих, а також відсутністю відшкодування заподіяної шкоди, не задовольнивши цивільних позовів потерпілих;
		-       не вирішив клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів;
		-       не дослідивши доказів і безпосередньо не допитавши засудженого, погодився із критичною оцінкою показань обвинуваченого у вироку;
		-       безпідставно скасував вирок у частині вирішення цивільних позовів, вийшовши за межі своїх повноважень.
		Позиції учасників касаційного розгляду
		 
		9. У судовому засіданні сторона захисту підтримала доводи касаційної скарги, просила її задовольнити.
		10. Прокурор заперечив проти доводів касаційної скарги, просив залишити оскаржені рішення без зміни. 
		11. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило. 
		Оцінка Суду
		 
		12. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Щодо відмови у задоволенні клопотань сторони захисту
		13. Стороною захисту було заявлено ряд клопотань, зокрема, про допит свідків, проведення слідчого експерименту та судової інженерно-транспортної експертизи, а також залучення спеціаліста. 
		14. Суд уже зазначав, що відмова у задоволенні того чи іншого клопотання сторони кримінального провадження, які, на переконання суду, не були обґрунтовані належним чином, не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення виключно через незгоду учасників кримінального провадження з результатом розгляду їх клопотань[1].
		15. Суд першої інстанції 19 січня 2023 року частково задовольнив клопотання сторони захисту про допит свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Відмовляючи у допиті свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , районний суд обґрунтував своє рішення тим, що вказані свідки не складали документів, які є доказами та їм невідомі обставини у даній справі. В касаційній скарзі не наведені доводи, які спростовують такий висновок суду.
		16. Ухвалами від 28 квітня та 02 червня 2023 року районний суд відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту про проведення слідчого експерименту та призначення за його результатами судової інженерно-транспортної експертизи, а також залучення спеціаліста ОСОБА_17 для надання роз`яснень, зазначивши у вказаних рішеннях належне обґрунтування своїх висновків. 
		17. Суд зазначає, що слідчий експеримент призначається з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Засуджений в суді першої інстанції повідомив, що останнє, що він пам`ятає про подію, - це увімкнення лівого повороту, повернення керма вліво та удар, який прийшовся на ліву частину автомобіля. Аналогічні показання дав і свідок ОСОБА_13 (див. пункт 20). Сторона захисту в касаційній скарзі не обґрунтувала, перевірка яких відомостей, повідомлених засудженим і свідком, мала відбутися під час слідчого експерименту.
		18. Враховуючи викладене, Суд відхиляє вказані доводи касаційної скарги. 
		Щодо показань свідка ОСОБА_13 .
		 
		19. Суд вважає необґрунтованими і доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги показання очевидця ДТП ОСОБА_13 та обґрунтував вирок припущеннями.
		20. Під час судового розгляду цей свідок повідомив, що автомобіль засудженого їхав зі швидкість близько 80 км/год, на дорозі в напрямку їх руху щось було чорне, тому засуджений, пригальмувавши, об`їжджав цей об`єкт, після чого в автомобіль вдарився мотоцикл. Доводи касаційної скарги не містять жодного обґрунтування, яким чином показання свідка ОСОБА_13 спростовують висновки суду про обставини цієї справи. 
		21. Враховуючи викладене, Суд відхиляє вказані доводи касаційної скарги.
		Щодо недопустимості доказів
		 
		22. Сторона захисту стверджує, що районний суд обґрунтував винуватість засудженого недопустимим доказами, зокрема, відомостями, отриманими під час проведення огляду місця події від 07 жовтня 2018 року, слідчого експерименту від 13 березня 2020 року, висновками судово-медичних експертиз від 22 листопада 2018 року та 25 лютого 2019 року та інженерно-транспортних експертиз від 26 березня 2019 року та 22 липня 2019 року та 22 липня 2020 року.
		Щодо оглядів місця ДТП
		23. За твердженням сторони захисту протоколи огляду місця ДТП від 07 жовтня 2018 року та схеми до вказаних протоколів не відображають усієї слідової картини ДТП, а також невідомо, які засоби технічної фіксації застосовувались під час проведення огляду. 
		24. Як вбачається з матеріалів справи, вказаний огляд місця ДТП було проведено за участі понятих та спеціаліста, в протоколі зазначено про застосування технічних засобів фотоапарату «Nikon» та вимірювального колеса «Tools».
		25. При цьому, допитаний під час судового розгляду в суді першої інстанції слідчий ОСОБА_15 , який проводив вказаний огляд повідомив, що вся слідова інформація, яка була виявлена, фіксувалась безпосередньо в протоколі та схемі до нього та все, що можливо було зафіксовано ним в ході проведення вказаного огляду. 
		26. Додатковий огляд місця події було проведено в цей же день в присутності двох понятих та застосуванням цифрової фотокамери марки «Nikon D 3200», про що зазначено у протоколі даної слідчої дії.
		27. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про те, що огляди місця ДТП є належними, допустимими та проведені відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		28. Хоча сторона захисту посилається на помічені експертом ОСОБА_17 при перегляді відеозапису огляду місця події деталі обстановки, однак не вказує, як вони могли позначитися на встановленні важливих для вирішення цієї справи обставин.
		29. Тому Суд відхиляє ці доводи сторони захисту.
		Щодо проведення слідчого експерименту
		30. Також Суд відхиляє і довід касаційної скарги про недопустимість протоколу слідчого експерименту від 13 березня 2020 року.
		31. Так, відповідно до статті 240 КПК з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, до участі в якому можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
		32. Суд уже зазначав, що участь підозрюваного та/або його захисника при проведенні слідчого експерименту, у розумінні статті 240 КПК, не є обов`язковою[2]. 
		33. При цьому касаційна скарга не містить жодного обґрунтування, яким чином присутність засудженого, його захисника та свідка під час проведення слідчого експерименту могла позначитись на його результатах. 
		Щодо висновків судово-медичних експертиз 
		34. Сторона захисту стверджує про недопустимість висновків судово-медичних експертиз від 22 листопада 2018 року та 25 лютого 2019 року, які були проведені на підставі ухвал слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2018 року, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи постанов слідчого про проведення судово-медичного дослідження трупа.
		35. Суд уже зазначав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПКістотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи[3].
		36. Доводи касаційної скарги не містять належного обґрунтування, яким чином відсутність у матеріалах справи постанови слідчого про проведення судово-медичного дослідження трупапозначилось або могло позначитися на результаті судового розгляду, у тому числі на допустимість доказів, використаних у судовому розгляді.
		37. Враховуючи викладене, Суд відхиляє вказаний довід сторони захисту.
		Щодо висновків інженерно-транспортних експертиз
		38. Щодо тверджень сторони захисту про недопустимість висновків інженерно-транспортних експертиз від 26 березня 2019 року та 22 липня 2020 року через недостовірність вихідних даних, Суд нагадує, що оцінка достовірності є завданням судів попередніх інстанцій, які дослідили ці докази і перевірили достовірність фактів, на підставі яких було зроблено ці експертні висновки. 
		39. Судом не встановлено порушень під час отримання доказів, на основі яких здійснювалося експертне дослідження, тому він відхиляє довід сторони захисту щодо недопустимості вказаних експертиз.
		40. Таким чином, під час розгляду справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вихідні дані для проведення експертиз та слідчих експериментів, зокрема, дані, зафіксовані на схемі місця ДТП,були отримані у спосіб, визначений нормами чинного законодавства. 
		41. Стороною захисту не наведено доводів, які б спростовували ці висновки судів попередніх інстанцій, тому Суд не вбачає підстав ставити під сумнів вказані висновки та відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість доказів.
		Щодо призначеного покарання 
		42. Відповідно до статтею 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		43. Згідно зі статтею 414 КПКневідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		44. Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		45. Під час призначення ОСОБА_8 покарання за злочин, передбачений частиною 3 статті 286 КК, суд першої інстанції врахував ступінь його тяжкості, який згідно зі статтею 12 КК є тяжким, відомості про особу засудженого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вину у вчиненні злочину не визнав, щиро не розкаявся, не вибачився перед потерпілими та не вживав заходів щодо відшкодування останнім як матеріальної, так і моральної шкоди, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.
		46. Суд звертає увагу, що той факт, що засуджений не визнав вини у інкримінованому кримінальному правопорушенні не може впливати на суворість призначеного виду та розміру покарання. Однак у цьому провадженні судами було враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення в сукупності з іншою юридично значимою інформацією, яка впливає на вид та розмір обраного судом покарання ОСОБА_8 .
		47. Думка потерпілих, які у цьому кримінальному провадженні просили суди призначити ОСОБА_8 максимальну міру покарання, передбачену кримінальним законом за даним злочином,хоча і не є визначальною, однак у сукупності з іншими обставинами справи підставно була врахована місцевим судом під час призначення засудженому покарання, з урахуванням того, що в наслідок протиправних дій ОСОБА_8 загинули двоє неповнолітніх осіб - сини потерпілих, що є непоправною втратою для них.
		48. З урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу засудженого та відсутність обставин, які пом?якшують та обтяжують покарання, суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та визначив ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
		49. Суд апеляційної інстанції переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою сторони захисту на вирок місцевого суду, зокрема в частині суворості призначеного ОСОБА_8 покарання, належним чином перевірив викладені у ній доводи, які аналогічні доводам касаційної скарги захисників засудженого, визнав їх безпідставними, вмотивував прийняте рішення.
		50. На переконання колегії суддів, призначене ОСОБА_8 покарання як основне, так і додаткове за ч. 3 ст. 286 КК відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, принципу справедливості та співмірності, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним статтями 50, 65 КК.
		51. Водночас аргументів, які би доводили явну несправедливість покарання, призначеного засудженому за інкримінованим йому злочином через суворість у касаційній скарзі не наведено.
		Щодо порушень, допущених судом апеляційної інстанції
		52. Сторона захисту стверджує, що апеляційний суд під час розгляду справи не вирішив клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів, а також не дослідив жодного доказу і безпосередньо не допитав засудженого.
		53. Як вбачається з матеріалів справи у своїй апеляційній скарзі сторона захисту просила дослідити доводи і докази сторони захисту про неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення. 
		54. Відповідно до відеозапису судового засідання 12 вересня 2024 року під час апеляційного розгляду захисники, засуджений, представник потерпілих та прокурор висловили свої позиції, доводи та обґрунтування щодо заявлених апеляційних скарг. 
		55. Після цього апеляційний суд поставив на обговорення питання про закінчення з`ясування обставин та переходу до судових дебатів.
		56. Ні сторона захисту, ні інші учасники процесу не заперечували проти переходу до судових дебатів. Після виступу сторін в судових дебатах, всі учасники процесу скористались правом репліки.
		57. Після закінчення судових дебатів апеляційний суд надав останнє слово засудженому та видалився до нарадчої кімнати.
		58. Враховуючи викладене, Суд відхиляє вказані доводи сторони захисту. 
		59. Також Суд вважає необґрунтованими і доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував вирок у частині вирішення цивільних позовів, вийшовши за межі своїх повноважень.
		60. Представник потерпілих адвокат ОСОБА_18 в апеляційній скарзі просив скасувати вирок районного суду та ухвалити в цій частині новий вирок, яким повністю задовольнити цивільні позови його довірителів та стягнути усі без виключення витрати, пов`язані з правничою допомогою адвокатів у цій справі.
		61. Апеляційний суд частково задовільнивши цю скаргу, стягнув з засудженого на користь потерпілих витрати на правничу допомогу, скасував вирок в частині вирішення цивільних позовів і призначив у цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, належним чином обґрунтувавши своє рішення.
		62. Таким чином, суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах вимог апеляційної скарги представника потерпілих.
		Узагальнення
		63. Отже, суд першої інстанції ретельно перевірив надані сторонами докази, що мали значення для з`ясування передбачених статтею 91 КПК обставин, дав їм належну оцінку і обґрунтовано визнав їх достатніми для встановлення винуватості засудженого. 
		64. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.
		65. Враховуючи викладене, Судом не встановлено порушень норм процесуального права, які були б підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу сторони захисту слід залишити без задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд 
		 
		ухвалив:
		Вирок Любешівського районного суду Волинської області від 19 березня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді: 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                           ОСОБА_2                          ОСОБА_3 
		 
		 
		[1] Постанова від 31 жовтня 2024 року у справі № 458/172/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/122908340; 
		 
		[2] Постанова від 21 березня 2021 року у справі № 367/5021/16-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/95911496; 
		 
		[3] Постанова від 01 грудня 2020 року у справі № 318/292/18 http://reyestr.court.gov.ua/Review/93438380;

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...