Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/13969/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2025.
Дата набрання законної сили: 10.04.2025
Номер судового провадження: 51-2085км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221170003034

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		10 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 554/13969/22
		провадження № 51-2085км23
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючої                                                  ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання      ОСОБА_4 ,
		захисника                                          ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		прокурора                                           ОСОБА_6 ,      
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 січня 2024 року в кримінальному провадженні № 12022221170003034 за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 ,  
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя 
		АДРЕСА_1 , згідно зі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1.       За вироком Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за: ч. 1 ст. 357 КК - на 2 роки обмеження волі; ч. 4 ст.185 КК - на 6 років позбавлення волі; ч. 4 ст. 186 КК - на 7 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_7 остаточне покарання - 7 років 6 місяців позбавлення волі. 
		2.       Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 січня 2024 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
		3.       Згідно з вироком 19 вересня 2022 року, у період дії в Україні воєнного стану, який введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого було продовжено Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, ОСОБА_7 приблизно о 19:50, знаходячись біля буд. 162 по просп. Тракторобудівників у м. Харкові, діючи умисно, з корисливих мотивів, відкрито заволодів майном раніше не знайомого ОСОБА_8 , вирвавши у нього барсетку з мобільним телефоном Redmi 9-А 2 GB RAM 32 GB ROM IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , вартістю 4 050,00 грн та особистими речами, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.
		4.       Крім того, у цей же день 19 вересня 2022 року, у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_7 приблизно о 20:00, знаходячись біля буд. 105-А по просп. Тракторобудівників у м. Харкові, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, наніс один удар в область потилиці потерпілого ОСОБА_9 , від чого він упав на землю, а ОСОБА_7 відкрито заволодів його мобільним телефоном REDMI 9 4 GB RAM 64 GB ROM ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , вартістю згідно з даними висновку експерта 3 319,00 грн та рюкзаком чорного кольору, в якому знаходився гаманець з грошовими коштами в сумі 400,00 грн, пластикова картка «МоноБанку», яка є офіційним документом, та інші речі, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3 719,00 грн.
		5.       Далі у період часу з 20:50 19 вересня 2022 року до 12:26 21 вересня 2022 року ОСОБА_7 , діючи повторно, з корисливих мотивів, у період дії в Україні воєнного стану, за допомогою банківської картки «МоноБанку», яка була без пін-коду, вчинив крадіжку належних ОСОБА_9 грошових коштів на загальну суму 7 465, 70 грн шляхом їх зняття та використання для здійснення купівель у крамницях.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		6.       У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень і вичерпанням можливості їх отримання. Мотивує тим, що в матеріалах об`єднаного кримінального провадження відсутні підписані відповідною службовою особою постанови про призначення групи прокурорів, отже всі докази у ньому є недопустимими, оскільки зібрані під процесуальним керівництвом неуповноважених осіб. Також зазначає, що в обвинувальному акті та вироку не конкретизовані час, місце та спрямованість умислу ОСОБА_7 на вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК. Стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам статей 404, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належним чином не перевірив доводи в апеляційній скарзі сторони захисту і не зазначив у своїй ухвалі мотивів визнання їх необґрунтованими з посиланням на конкретні докази.
		Позиції інших учасників судового провадження
		7.       У засіданні суду касаційної інстанції захисник ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу і просила її задовольнити.
		8.       Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		9.       Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		10.   За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		11.   Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		12.    Оцінка доказів є прерогативою виключно суду першої інстанції, у передбачених законом випадках - й суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і при перегляді судових рішень у касаційному порядку виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, не вдаючись до переоцінки доказів. За наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди попередніх інстанцій вимог процесуального закону в ході дослідження та оцінки доказів, у тому числі, вимоги доведення винуватості поза розумним сумнівом.
		13.   Із мотивувальної частини вироку убачається, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з дотриманням вимог ст. 94 КПК. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК мотивувальна частина вироку містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень, за які засуджено ОСОБА_7 , в обсязі, достатньому для встановлення кожного з елементів складів цих кримінальних правопорушень та співставлення фактичної складової обвинувачення з його юридичною формулою з метою надання відповідної кримінально-правової оцінки діям обвинуваченого. 
		14.   Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційні скарги сторони захисту на вирок, належним чином перевірив викладені у них доводи, у тому числі й ті, які за змістом аналогічні доводам у касаційній скарзі захисника  ОСОБА_5 , погодився з висновками суду першої інстанції та мотивами прийнятого ним рішення і законно й обґрунтовано постановив залишити цей вирок без змін, із чим погоджується також колегія суддів касаційного суду. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК, у ній наведені підстави, з яких відхилено апеляційні скарги сторони захисту, та докладні мотиви прийнятого апеляційним судом рішення.
		15.   За встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК кваліфіковано правильно, а покарання йому призначено з дотриманням вимог статей 50, 65, 70 КК. Зокрема, не викликає сумнівів правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК, оскільки його умисел був спрямований на заволодіння коштами, розміщеними на картковому рахунку потерпілого ОСОБА_9 , за допомогою належної останньому пластикової банківської картки «МоноБанку», якою раніше відкрито заволодів обвинувачений, загальна сума викрадених з карткового рахунку грошових коштів складає 7 465,70 грн, що є достатньою сумою для кваліфікації його дій за ст. 185 КК, а доказів, які би вказували на спрямованість умислу ОСОБА_7 на заволодіння лише часткою цих грошей, під час судового провадження в судах попередніх інстанцій не здобуто і в касаційній скарзі сторони захисту про такі не зазначено. 
		16.   Згідно з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеними в постанові від 22 лютого 2021 року (справа № 754/7061/15), за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, обов`язково повинно прийматися у формі постанови, яка має міститися у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень. 
		17.   Під час судових дебатів у суді першої інстанції сторона захисту заявила, що всі докази у кримінальному провадженні зібрані особами, які не мали на те законних повноважень, відтак є недопустимими і не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_7 . На обґрунтування своєї позиції сторона захисту надала проекти постанов про призначення групи прокурорів у кожному з об`єднаних кримінальних проваджень щодо ОСОБА_7 , з якими ознайомилась під час надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК, без підпису службової особи, яка їх прийняла. 
		18.   У зв`язку з вищезазначеним суд першої інстанції ухвалив відновити судовий розгляд у частині дослідження письмових доказів. Надалі стороною обвинувачення були надані на дослідження у судовому засіданні місцевого суду оформлені належним чином постанови про призначення групи прокурорів від 26 вересня 2022 року у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 186 КК, від 28 вересня 2022 року у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 357 КК, від 28 вересня 2022 року у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 185 КК, підписані першим заступником керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, які за змістом ідентичні проектам постанов без підпису, наданим стороною захисту, а також витяг з ЄРДР із внесеними у зазначені дати даними, інформація в якому не може бути скоригована або виправлена і в якому в якості процесуальних керівників указано тих самих прокурорів, що і в постановах про призначення групи прокурорів. 
		19.   Отже судом першої інстанції вжито відповідних заходів для з`ясування обставин наявності у прокурорів повноважень на здійснення процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні та усунення сумнівів щодо допустимості доказів у цій частині. При цьому Суд звертає увагу, що ні під час досудового розслідування, ні при наданні доступу до його матеріалів у порядку ст. 290 КПК, ні в ході судового розгляду в суді першої інстанції сторона захисту не ставила під сумнів повноваження прокурорів, порушивши це питання лише на фінальній стадії судового розгляду під час судових дебатів, хоча не була позбавлена можливості заявити про них раніше.
		20.   Таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би впливали на остаточність ухвалених у цьому кримінальному провадженні судових рішень та були безумовними підставами для їх зміни чи скасування, під час касаційного провадження не встановлено.
		21.   На підставі вищенаведеного Суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, а вирок та ухвалу щодо ОСОБА_7 слід залишити без зміни.
		 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів 
		ухвалила:
		Вирок Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...