Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/30495/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 15.04.2025. Зареєстровано: 16.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2025.
Дата набрання законної сили: 15.04.2025
Номер судового провадження: К/990/27519/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 240/30495/23
		адміністративне провадження № К/990/27519/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білак М.В.,
		суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дубок Сергія Миколайовича 
		на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (головуючий суддя - Шимонович Р.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року (головуючий суддя - Сушко О.О., судді: Мацький Є.М., Залімський   І.Г.)
		у справі № 240/30495/23
		за позовом ОСОБА_1 
		до Військової частини НОМЕР_1 
		про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
		І. СУТЬ СПОРУ
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 суми додаткової винагороди передбаченої Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та індексації;
		- зобов`язати відповідача доплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 та індексації.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при звільненні з військової служби відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» йому виплачено одноразову грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, однак без врахування у складі грошового забезпечення, з якого обчислено розміри такої допомоги, індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі    - Постанова КМУ №168).
		2.1. Позивач, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, вважає, що щомісячна додаткова грошова допомога, передбачена Постановою КМУ №168, має бути включена до складу грошового забезпечення з якого обчислюються інші виплати, адже ця виплата має постійний характер і отримувалася ним щомісячно.
		ІІ. ФАКТИІНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		3. ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
		4. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11 квітня 2023 року №90 позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу з 11 квітня 2023 року.
		5. У 2022 році позивачу виплачено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік.
		6. Відповідачем не заперечується виплата позивачу одноразової грошової на оздоровлення із урахуванням місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168 та індексації.
		7. Листом від 17 жовтня 2023 року відповідач повідомив, що суми виплаченої індексації та додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, не включаються до складу місячного грошового забезпечення, з якого розраховується сума грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік.
		8. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, позивач звернувся до суду з позовом.
		ІІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
		9. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року, позов задоволено частково. 
		Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахування індексації. 
		Зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням індексації, враховуючи раніше виплачені суми. 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		10. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив із того, що індексація має систематичний характер, однак вона протиправно не була включена до складу грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік. В частині відмови у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили із того, що до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована грошова допомога на оздоровлення додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу відповідно до Постанови КМУ №168. 
		10.1. Зокрема, судами зазначено, що додаткова винагорода, яка передбачена Постановою КМУ №168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме на період дії воєнного стану, пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.
		Відтак, вирішуючи питання щодо того, чи є передбачена Постановою КМУ №168 додаткова винагорода у розмірі до 30000 грн винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення, необхідно виходити з того, що вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в сумі до 30000 грн.
		10.2. Також суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що на цей час жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168.
		10.3. Щодо включення індексації грошового забезпечення суди попередніх інстанцій зазначили, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік.
		Судами встановлено, що під час проходження позивачем військової служби, йому нараховувалась та виплачувалася в складі грошового забезпечення індексація грошового забезпечення. Проте індексація грошового забезпечення не була включена до складу грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік.
		ІV. КОРОТКИЙ ЗМІСТ, ОБГРУНТУВАННЯ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЇЇ РУХ У КАСАЦІЙНІЙ ІНСТАНЦІЇ
		11. У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
		12. В обґрунтування касаційної скарги представник позивача посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як на підставу касаційного оскарження, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування пункту 1 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260).
		12.1. Зокрема, заявник зазначає, що під час проходження військової служби позивач отримував місячне грошове забезпечення, до складу якого входили:
		- посадовий оклад (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
		- оклад за військове звання (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
		- надбавка за вислугу років (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
		- надбавка за особливості проходження служби (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
		- премія (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
		- додаткова винагорода (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168);
		- індексація (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078).
		Усі ці складові грошового забезпечення відповідач виплачував позивачу щомісячно.
		12.2. Спірна грошова винагорода, передбачена постановою КМУ №168 мала постійний характер, виплачувалась позивачу щомісячно і з її суми утримувався податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір, тому її розмір підлягає врахуванню до складу грошового забезпечення для обчислення суми допомоги на оздоровлення.
		12.3. Представник позивача також зазначив, що додаткова винагорода виплачувалась позивачу щомісяця за рахунок фонду грошового забезпечення з моменту впровадження Кабінетом Міністрів України такої виплати до дня звільнення, отже мала постійний характер, а тому уважає, що означена додаткова винагорода є невід`ємною складовою грошового забезпечення та має бути включена до розрахунку розміру спірної грошової допомоги для оздоровлення, яка своєю чергою обчислюється із розміру повного місячного грошового забезпечення.
		12.4. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, заявник звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та постанові від 31 березня 2021 року у справі №620/2878/20, які, на його переконання, підтверджують доводи щодо необхідності включення додаткової винагороди, яка є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення, до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.
		13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М. від 05 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		14. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
		15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до частини першої статті 345 КАС України.
		V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		17. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		18. Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		19. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		20. Згідно з частиною третьою статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
		21. Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
		22. Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова №704) окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
		23. Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		24. Згідно з пунктом 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.
		25. Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови №704 наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
		26. Пунктами 1 та 6 розділу XXIII Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
		Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
		Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
		27. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), у пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		28. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, та надаючи оцінку викладеним у касаційній скарзі доводам щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, вважає за необхідне зазначити наступне.
		29. Спірним питанням у цій справі є (не)включення додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови КМУ №168, до складу грошової допомоги для оздоровлення на відповідний рік, яка виплачується військовослужбовцю за правилами Порядку № 260.
		30. Відповідаючи на це питання, Верховний Суд зазначає таке.
		31. Зі змісту пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ слідує, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення.
		32. Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець делегував, зокрема, Міністру оборони України.
		33. Такими нормативно-правовими актами є постанова Кабінету Міністрів України №704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок №260.
		34. Отже, додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн, запроваджена постановою КМУ №168, за своєю правовою природою є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
		35. Водночас у пункті 16 розділу І Порядку № 260 визначено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
		36. Згідно з пунктом 6 розділу XXIII Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
		37. Верховний Суд, з огляду на приписи статті 341 КАС України враховує, що після подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд, зокрема, у постановах від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/33138/23 висловив правову позицію щодо питання, чи враховується передбачена Постановою КМУ №168 додаткова винагорода до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.
		38. Так, Верховний Суд у наведених постановах, відповідаючи на зазначене питання, зазначив, що за своєю правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану.
		39. За правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
		40. Також Верховний Суд констатував, що, делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що ураховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку №260 унормували приписи Закону №2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.
		41. Зважаючи на те, що висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/33138/23, є релевантними та застосовними до спірних правовідносин у справі, що розглядається, тому у колегії суддів немає необхідності формувати правовий висновок щодо питання включення/невключення передбаченої Постановою КМУ №168 додаткової винагороди до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення, що було підставою для відкриття касаційного провадження у справі №240/30495/23, оскільки відповідний висновок уже сформований Верховним Судом після подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження у цій справі й підстав для відступу від сформованого висновку не вбачається.
		42. Також указані висновки підтримані Верховним Судом і в подальшому, зокрема, у постановах від 07 листопада 2024 року у справі №240/1597/24, від 07 листопада 2024 року у справі №240/28177/23, від 16 січня 2025 року у справі №240/31239/23, від 10 квітня 2025 року у справі №240/31518/23, від 11 квітня 2025 року у справі №240/31195/23.
		43. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги представника позивача щодо застосовності правового підходу, висловленого у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, оскільки у зазначеній справі вирішувалося питання щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, з мотивів відсутності необхідних бюджетних асигнувань. Натомість у справі №240/30495/23, що розглядається, питання стосується включення/невключення до складу місячного грошового забезпечення, з якого нарахована грошова допомога для оздоровлення, додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 на період дії воєнного стану. Тому обставини у справі №260/3564/22, на яку посилається скаржник, та у цій справі, не є подібними.
		44. Щодо доводів касаційної скарги про необхідність за аналогією застосовувати під час вирішення цього спору правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 березня 2021 року у справі №620/2878/20, Суд уважає за необхідне зазначити, що у зазначеній справі вирішувалось питання щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 22 вересня 2010 року №889. Проте, як вже неодноразово зазначалось, у цій справі вирішувалося питання щодо правильності обчислення розміру допомоги на оздоровлення, з урахуванням іншого виду винагороди, запровадженої Постановою КМУ №168 на період дії воєнного стану. Отже, обставини у справі №620/2878/20 та у цій справі не є подібними.
		45. Враховуючи, що представник позивача оскаржує рішення судів попередніх інстанцій лише в частині позовних вимог про врахування в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення лише в межах вимог касаційної скарги.
		46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		47. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		VІІ. ВИСНОВКИ ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ
		48. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дубок Сергія Миколайовича залишити без задоволення.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі №240/30495/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                          М.В. Білак
		 
		                                                                                          В.Е. Мацедонська
		 
		                                                                                          Ж.М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...