Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/11148/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Воєнні злочини.
Надіслано судом: 16.04.2025. Зареєстровано: 16.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/644/453/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023220000000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		Справа № 638/11148/23 
		Провадження № 1-кп/644/453/25 
		16.04.2025
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 квітня 2025 року                            м. Харків
		Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
		головуючого судді  ОСОБА_1 , 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		потерпілої- ОСОБА_6 , (анкетні дані потерпілої змінені відповідно до положень ст. ст. 3, 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»)
		представника потерпілої ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 
		захисників обвинувачених: 
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , 
		захисника обвинувавченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_12 -адвоката ОСОБА_13 ,
		розглянувши в закритому судовомузасіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинувачених (in absentia) кримінальне провадження відомості за яким внесені до ЄРДР за № №42023220000000007від 11.01.2023року  за обвинуваченням:
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нефтекумськ, громадянинРосійської Федерації,командир 99 самохідного артилерійського полку 3 мотострілецької дивізії НОМЕР_1 загальновійськової армії західного військового округу ЗС РФ (полковник),який зареєстрований та проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,паспорт громадянина рф серії НОМЕР_2 , 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, -
		ОСОБА_10 ,  
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. НефтекумськРосійської Федерації,громадянинРосійської Федерації,командир відділення командно-бойової машини НОМЕР_3 мотострілецького полку 3 мотострілецької дивізії НОМЕР_1 загальновійськової армії ЗС РФ, (молодший сержант, прикомандирований до 99 самохідного артилерійського полку),який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,паспорт громадянина РФ серії НОМЕР_4 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, -
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженецьм.Кунгур Пермської областіРосійської Федерації, громадянин Російської Федерації,водію НОМЕР_3 мотострілецького полку НОМЕР_5 мотострілецької дивізії НОМЕР_1 загальновійськової арміїЗбройних Сил Російської Федерації(рядовий,прикомандирований до НОМЕР_6 самохідного артилерійського полку), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина РФсерії НОМЕР_7 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, та формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
		 
		24.02.2022 приблизно о 05 год 00 хв Збройними Силами Російської Федерації, здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05год 30 хв 24 лютого 2022року в Україні введено воєнний стан(указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України від 24.02.2022№ 2102-IX).
		У ході активних бойових дій з метою подальшого руху ЗС РФ у напрямку м. Харкова та забезпечення подолання супротиву військ України на території Харківської області військовослужбовцями ЗС РФ у березні 2022 рокувзято під повний контроль ряд населених пунктів.
		Водночас, для реалізації своїх цілей та перегрупування військових сил, знищення військовослужбовців і техніки України військовослужбовці ЗС РФ розмістилися на територіїнаселеного пунктуІзюмської міськоїоб`єднаної територіальної громади, де на той час перебувало цивільне населення, яке не брало участі у збройному конфлікті. 
		Починаючи з березня 2022 рокута до моменту деокупації зазначеного населеного пункту, військовослужбовці ЗС РФ повністю контролювали територію Ізюмської міськоїоб`єднаної територіальної громади, де розмістили бойову техніку, безперешкодно
		 
		пересувалися вулицями, користувалися майном місцевих жителів, спілкувались з ними, залякували їх та погрожували фізичною розправою, контролювали їх переміщення в межах населеного пункту, проводили рейди по домоволодіннях з метою повного підкорення жителів волі військовослужбовців РФ. 
		Маючи контроль над Ізюмською міською об`єднаноютериторіальною громадоюХарківської областівійськовослужбовці ЗС РФ переконались, що на ційтериторії проживаєлише цивільне населення, якене бере участі у збройному конфлікті та не може чинити будь-якого супротиву їх волі.
		Згідно з положеннями ст. 2 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949 (далі  Конвенція), учасниками якої є, зокрема Україна та РФ, Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		У відповідності до ч. 1 ст. 4 Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Статтею 147 Конвенції передбачено, що серйозними порушеннями є дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції.
		Відповідно до ст. 3 Конвенції сторони домовилися, що з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої є раса, коліршкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чибудь-які інші подібні критерії.
		Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:
		a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;
		c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження.
		Відповідно до положень ст. 27 Конвенції особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
		Жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність.
		Відповідно до ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року (далі  Протокол),заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів:
		a) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема:
		a.1) вбивство;
		b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження,примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі;
		e) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		Водночас, ч. 1 ст. 76 Протоколу, передбачено, що жінки користуються особливою повагою і їм забезпечується захист, зокрема, від зґвалтування, примусу до проституції і будь-яких інших форм непристойних посягань.
		Військовослужбовці ЗС РФ, якіконтролювали територію населених пунктів Ізюмської міської об`єднаноїтериторіальної громадиХарківської області,були обізнані та повинні були дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, а керівництво військових частин, які окупували населені пункти Харківськоїобласті, зобов`язані забезпечити дотримання норм міжнародного гуманітарного права їх підлеглими.
		Однак військовослужбовцями РФ умисно здійснювалися дії, які порушували закони та звичаї ведення війни, що закріплені в Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї, Положенні про закони і звичаї війни на суходолі, Конвенції про захист цивільного населення під час війни, а також в інших міжнародних договорах, що визначають права і обов`язки військовослужбовців, а такожцивільного населення.
		 
		Так, 20.04.2022 приблизно о 18 год військовослужбовці 99 самохідного артилерійського полку 3 мотострілецької дивізії НОМЕР_1 загальновійськової армії західного військового округу ЗС РФ ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на прізвисько « ОСОБА_14 » за попередньою змовою з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на прізвисько « ОСОБА_15 », ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та невстановлениму ході досудового розслідування військовослужбовцем ЗС РФ, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прибули на бронетранспортері до території домоволодіння,розташованогона територіїІзюмськоїміськоїоб`єднаноїтериторіальноїгромади,демешкали цивільні особи, а саме ОСОБА_6 разом зі своєю родиною.
		Перебуваючина територіїдомоволодіння, ОСОБА_8 , погрожуючи зброєю, на підтвердження реальності своїх намірів, зробив декілька пострілів з автоматичної зброїв напрямкугосподарських споруд. Інші військові оточили будинок та подвір`я,на якому знаходився співмешканець ОСОБА_6  ОСОБА_16 . 
		Почувши крик та постріли ОСОБА_6 вийшлана подвір`я, де побачила військовихЗС РФ, які погрожуючи вбивством, наказали всім членам сім`ївіддати засоби зв`язкудля перевірки, після чого оглянувши мобільні телефони, повернули їх.
		Під час перебування на території домоволодіння, ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлений військовослужбовець ЗС РФ, під час спілкування, перевірки мобільних телефонів та документів,що підтверджують особу,пересвідчились, що ОСОБА_6 та її родина складається із цивільних осіб, які не виконували та не сприяли виконанню будь-яких бойових задач, були одягнені уцивільний одяг, займалася цивільними справами та не мали можливості чинити опір і будуть підкорюватись будь-яким вимогам внаслідок загрози їхньому життю та життю їхніх близьких. 
		20.04.2022 не пізніше 21годині  ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлений військовослужбовець ЗС РФ розуміючи,що цивільне населення, яке утримується від будь-яких ворожих дій стосовно ЗС РФ, перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права,в тому числі, що на ОСОБА_6 поширюються вимоги ч. 2 ст. 27 Конвенції та ч. 1 ст. 76 Протоколу, відповідно до яких жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь, і, зокрема, захисту від зґвалтування чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність,домовилися про спільне вчинення порушення законів та звичаїв війни у вигляді жорстокого поводження з цивільним населенням тавчиненнянасильницьких дійсексуального характерувідносно ОСОБА_6 .
		Реалізуючи злочинний намір, 20.04.2022 близько 21годині  ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлений військовослужбовець ЗС РФ зновуприїхали на бронетранспортерідо місця проживання ОСОБА_6 . Здійснивши декілька пострілів у повітря з автоматичної зброї, погрожуючи життю та здоров`ю цивільних осіб, увійшли на територію подвір`я та змусили ОСОБА_16 покликати потерпілу.
		Будучиналяканою засвоє життя та життя своєї родини, ОСОБА_6 підкорилась вимогамозброєних військовослужбовцівЗС РФта вийшла з будинку.
		З метою усунення вчинення будь-яких дій з боку членів родини ОСОБА_6 , один з військовослужбовців ЗС РФ, анкетні дані якого досудовим розслідуванням не встановлено, наказав ОСОБА_16 та матері останнього  ОСОБА_17 ,залишатися вдома. На чисельні благання ОСОБА_6 та ОСОБА_16 не вчиняти жодних дій стосовнонеї, військовослужбовці ЗС РФ відреагували погрозами на адресу останніх. 
		У подальшому, порушуючи закони та звичаї ведення війни, військовослужбовці ЗС РФ вивели ОСОБА_6 з територіїїї домоволодіння,посадили на бронетранспортер та направилися до приватного будинку, який розташованийу цьому ж населеному пункті, де їх очікував ОСОБА_8 .
		Слідуючи до пункту призначення, невстановлений військовослужбовець ЗС РФ під час руху на бронетранспортері, щоб ОСОБА_6 не могла ідентифікувати місце їх знаходження, натягнувостанній капюшон на голову. 
		У подальшому вищезазначений військовослужбовець ЗС РФ,продовжуючи діяти у порушення вимоги ч. 2 ст. 27 Конвенції та ч. 1 ст. 76 Протоколу, розуміючи неспроможність ОСОБА_6 чинити опір через страх застосування ним фізичного насильства відносно неї, перебуваючи на транспортному засобі, умисно вчинив стосовно потерпілоїнасильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані з проникненням в тіло іншої особи, а саме підняв її кофту, бюстгальтер та вчинив непристойне торкання своїми руками її оголених грудей, чим принизив її честь та гідність. 
		Близько 21 годин 30 хвилин ОСОБА_6 та військовослужбовці ЗС РФ прибули до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,де вже їх очікував ОСОБА_8 та діючи за попередньою змовою між собою, один з невстановлених військовослужбовців ЗС РФ, завів ОСОБА_6 в одну з кімнат будинку де зняв капюшон з її голови.
		Через деякийчас,докімнати,в якійперебувала ОСОБА_6 ,зайшов невстановленийвійськовослужбовець ЗСРФ тапоклавши наліжко автоматичнувогнепальну зброю,користуючись тим,що ОСОБА_6 знаходиться упригніченому станіта нездатна чинитиопір вчинивдії,що принижуютьїї честьі гідність,зокрема примусивстати наколіната здійснивакт сексуальногонасильства,а саме:дії, пов`язані із оральним проникненням в тіло  ОСОБА_6 з використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди на це (згвалтування), внаслідокчого спричинив фізичний біль і моральні страждання останній. 
		В цей час, до кімнати зайшов інший військовослужбовець ЗС РФ, обличчя якого ОСОБА_6 не бачила, та перервав статевий актнаказавшиневстановленому військовослужбовцю ЗС РФ залишити приміщення, пояснюючи при цьому, що спочатку ґвалтувати буде ОСОБА_8 , та лишепотім інші особи. 
		Після цього, приблизночерез 2-3 хвилини в кімнату зайшов ОСОБА_8 та реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на насильницькі дії сексуального характеру, та усвідомлюючи протиправність їх вчинення відносно цивільного населення в умовах окупації населеного пункту ЗС РФ, демонструючи автоматичну вогнепальну зброю, яку поклав поряд з ліжком, користуючись тим, що ОСОБА_6 не здатна чинити опір вчинив акт сексуального насильства над нею, а саме:дії пов`язані із оральним проникненням в її тіло його геніталій, без її добровільної згоди на це (зґвалтування). 
		Після цього, ОСОБА_8 зняв з ОСОБА_6 їїодяг,а саме:штани,спідню білизнута повідомив,що здійснитьдії, пов`язані із анальним проникненням в тіло  ОСОБА_6 з використанням своїх геніталій. На прохання потерпілої не робити цього, ОСОБА_8 відповів відмовою, погрожуючи їй розстрілом. 
		Надалі ОСОБА_8 , тримаючи ОСОБА_6 за волосся тазавдаючи удари по її сідницям, здійснив дії сексуального насильства,асаме дії пов`язані занальним проникненням в її тіло його геніталій, без її добровільної згоди на це (згвалтування),завдаючи їй фізичний біль, моральні страждання.
		Після цього ОСОБА_8 , наказав ОСОБА_6 змінити положення її тілата поставивши наколіна знову вчинив акт сексуального насильства над нею, а саме: дії пов`язані із оральним проникненням в її тіло із використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди.
		Такими діями ОСОБА_8 принизив честь, гідність ОСОБА_6 та спричинив їй фізичний біль та моральні страждання, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 27 Конвенції та ч. 1 ст. 76 Протоколу. 
		Після насильницьких дій сексуального характеру (зґвалтування) з боку ОСОБА_8 , ОСОБА_6 попросила відвести її до туалету. Поки ОСОБА_6 перебувала в туалеті невстановлений озброєний військовослужбовець ЗС РФспостерігав за останньою, що принизило її честь і гідність. 
		У подальшому, вищезазначений невстановлений військовослужбовець ЗС РФ, продовжуючи реалізаціюспільногозлочинного умислу, направленого на здійснення насильницькі дії сексуального характеру стосовно цивільної особи, користуючись тим, що ОСОБА_6 налякана та не здатна чинити опір озброєним військовослужбовцям РФ,повернувшись спільно з нею до кімнативчинивакт сексуального насильства над ОСОБА_6 , а саме: дії пов`язані ізоральним проникненнямв їїтіло звикористанням своїхгеніталій, без її добровільної згоди на це (зґвалтування), чимпринизив честь, гідність ОСОБА_6 та спричинивфізичний біль та моральні страждання, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 27 Конвенції та ч. 1 ст. 76 Протоколу. 
		Після завершення вчинення насильницьких дій сексуального характеру невстановлений військовослужбовець ЗС РФ вийшов з кімнати. 
		Через деякий час до кімнатиувійшов ОСОБА_10 ,який реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на насильницькі дії сексуального характеру по відношенню до особи жіночої статті,погрожуючи фізичною розправою, користуючись тим, що потерпіла не здатна чинити опір, наказав ОСОБА_6 одягнути йому презерватив та здійснив акт сексуального насильства, пов`язаний із оральним проникненням в тіло  ОСОБА_6 з використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди на це (зґвалтування). Після цього, ОСОБА_10 упродовж 10 хвилинздійснював акт сексуального насильства над ОСОБА_6 , пов`язаний із вагінальним проникненням в тіло останньої з використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди на це (зґвалтування).
		Такими діями ОСОБА_10 принизив честь, гідність ОСОБА_6 таспричинив їй фізичний біль таморальні страждання, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 27 Конвенції та ч. 1 ст. 76 Протоколу. 
		Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу,до кімнати, в якій перебувала ОСОБА_6 , увійшов ОСОБА_12 та свідомо ігноруючи положення Конвенції щодо недопущення зазіхання на честь жінки, поклав автоматичну вогнепальну зброю на ліжко та користуючись тим, що останнябула налякана тане здатна чинити опір здійснив акт сексуального насильства над нею, а самедії пов`язані ізоральним проникненням в тіло  ОСОБА_6 з використанням своїх геніталій, без її добровільної згоди на це (зґвалтування).Продовжуючи діяти в порушення вимогч. 2 ст. 27 Конвенції та ч. 1 ст. 76 Протоколу, ОСОБА_12 вчинив насильницькідіїсексуального характеру, які полягали у стимуляції власнихстатевих органівв присутності ОСОБА_6 (мастурбації), чим принизив її честь, гідність та спричинив моральні страждання.
		Після вчинення військовослужбовцями ЗС РФ по черзі сексуального насильства по відношенню до ОСОБА_6 ,цього ж дня близько 23 годин військовослужбовці ЗС РФвідвезли її до місця її проживання.
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизиу ротовій порожнині потерпілої ОСОБА_6 виявлено рубці слизовоїоболонки щоки, які сформовані в результаті загоєння забитої рани.За ступенем тяжкості зазначені ушкодженнявідноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминучі наслідки.
		 
		Надані стороною обвинувачення на дослідження під час судового розгляду докази на підтвердження встановлених обставин за пред`явленим обвинуваченням.
		 
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку російської федерації частини території України (у тому числі і частини Харківської області), яка розпочалася із збройної агресії 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку російської федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.
		 
		Стороною обвинувачення, під час судового розгляду в порядку спеціального судового провадження кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28. ч.1 ст. 438 КК України надано для дослідження наступні докази: 
		 
		Так, під час допиту у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6  надала пояснення, що 
		вона мешкає разом із своїм батьком, своїм хлопцем та його матір`ю. 
		Проживають вдомоволодінні разоміз початкувійни,оскільки там підвальне приміщення, в якому можна сховатись під час артилерійських обстрілів.
		Приблизно наприкінці березня 2022 року м. Ізюм перейшло під повний контроль збройних сил рф та інший збройних терористичних формувань, які почали мешкати у місті.
		20.04.2022 вони з родиною вечеряли, хтось почав стукати в калитку. Її хлопець вийшов та відкрив двері, після чого вони почули постріли. Мати хлопця вибігла одразу на вулицю та повернувшись, почала кричати, що п`яні військові стріляють по її сину та собаці. Люди, які стріляли, зайшли та забрали телефони на перевірку. Ці люди були у військовій формі, називали свої позовні  «Волк», той який був старший та « ОСОБА_18 ». Після чого «Младший» приніс їм сухпайки та «Волк» сказав, що якщо хтось буде їх ображати, він всіх вб`є. Надалі цих осіб вона бачила у російській військовій комендатурі. 
		Близько 21:00 в ворота знову постукали, її хлопець пішов відчиняти, повернувшись через 2-3 хвилини він сказав, що приїхали ти ж самі військові та хочуть, щоб вона вийшла зі своїм мобільним телефоном. Там до неї підійшли військові та погрожуючи зброєю сказали їхати з ними на БТР. Військовий було троє. Приблизно о 21:30 вони зупинились, їй надягли на голову капюшон та завели до невідомого будинку. Коли їхали, з боку військових були непристойні дії по відношенню до неї. Коли з неї зняли капюшон, вона побачила кімнату з 2 ліжками, стільцем, шафою та вікном. Вона там побачила військових «Вовка», «Младшого» та ОСОБА_19 . Вони сказали, що вона їм сподобалась і треба «обслужити» деяких осіб, погрожували, що не повернеться додому, якщо не зробить так, як вони хочуть. Ці особи по черзі здійснювали сексуальне насильство щодо потеплілої, після чого надягнули капюшон на голову, вивели з дому та посадили до БТР і відвезли додому. Погрожували, що якщо вона комусь розповість, вони знову прийдуть. Родині про те, що відбулось, не розповідала, до медичних установ не зверталась через окупацію м.Ізюм.
		Приблизно на початку травня 2022 року її розшукали військові військової поліції рф та повідомили, що випадок який стався з нею не є одиничним та їм необхідно зі мною поспілкуватись. Знаходячись у той час на своєму робочому місці вона спільно з заступником начальника частини ОСОБА_20 поїхали до військової комендатури окупаційних військ, де їй повідомили, що її випадок вже був третім скоєним даними військовими та їм необхідна її заява щодо вчинення стосовно неї зґвалтування та вони знають хто це зробив.
		У комендатурі демонстрували фото обвинувачених, на якому вони були затримані та знаходились в кайданах.
		 
		Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_16  надав покази, що коли місто було окуповане, велись постійні зачистки. 20.04.2022 року йшла чергова зачистка, вони сім`єю у своєму домоволодінні сиділи вечеряли, роздався гучний стук у калитку, він вийшов на двір і одразу прозвучала черга автоматний пострілів. Російські військові наказали відчинити калитку, щоб вони зайшли. Їх було четверо, двоє в балаклавах, двоє ні, всі у військовій формі, п`яні. Вони сказали здати телефони на перевірку. Один із військових почав ходити по подвір`ю, гавкала собака і військовий почав стріляти по ній, але не влучив. Старшим російським військовим був з позовним «Волк», який наказав військовому в позовним «Молодший» принести сухпайки. Потім вони уїхали. Через деякий час повернулись і спитали де ОСОБА_21 . Забрали її силою погрожуючи зброєю. Коли пройшло більше години, її повернули. ОСОБА_21 зайшла у двір вся в сльозах, у неї була істерика. На питання «чи з нею нічого не робили», вона відповіла «а ти як гадаєш?». Більше він цих військових не бачив. 
		Щодо вчиненого злочину нікуди не звертався, зверталась потерпіла до прокуратури. Під час окупації військова комендатура рф сама зверталась по потерпілої, там її допитали.
		 
		Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_17  надала покази, що 20.04.2022 року вони сім`єю повечеряли в будинку, бо ночували в погребі. До них почали стукати в калитку, вийшов син. Згодом вона почула постріли, вийшла, побачила три особи у російській військовій формі, один був у масці. Всього було 4 військових, на подвір`ї перебувало троє і ще один був за кермом БТР. Вони вимагали мобільні телефони на перевірку. Телефони їм надали. Після цього вони вибачились, що нас потурбували молодий солдат на прізвисько « ОСОБА_22 » приніс сухпайки. Один з військових представився ОСОБА_23 . Після цього вони поїхали. Десь о 20.30 вони повернулись та забрали ОСОБА_21 «на допит», погрожували, що якщо вона з ними не поїде, то всіх розстріляють. Після цього вони спустились до погребу, де декілька годин її прочекали. Коли ОСОБА_21 повернулась, вона нічого не розповіла, лише мовчала. Більше цих військових вона не бачила.
		 
		Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_24  надала покази, що на момент повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_5 , нікуди з міста не виїжджала. Десь в середині квітня 2022 року у другій половині дня на територію будинку, де вона проживала і знаходилась на той момент разом з ОСОБА_25 приїжджали російські військовослужбовці, шукали якихось дівчат. Військових рф було троє. Ці особи казали, що вони російські військові, у одного була балаклава, у двох обличчя відкрите. У водія було прізвисько схоже на «Шляпа», а прізвище не слов`янське, починається на літеру «а». Командир був на прізвисько « ОСОБА_14 ». Вони шукали дівчину, яка зустрічається з військовим. Військовий у балаклаві сказав, щоб вона поїхала з ним та показала, де та дівчина живе. Будучи озброєними, військові примушували показати дорогу, де жила дівчина. Вона вийшла, вони з нею розмовляли, один погрожував їй зброєю. ОСОБА_24 зрозуміла, що вони просто шукали якусь дівчину, щоб провести з нею час. Після цього їй зі ОСОБА_26 наказали проїхати з ними. Вона була налякана, тому погодилась поїхати. Вони приїхали в будинок, де знаходився ще 1 військовий ЗС рф. Їм сказали, що вони хочуть провести з ними вечір і потім підвезуть додому. Так всю ніч вони знаходились разом з військовими ЗС рф, розмовляли, їм пропонували випити і поїсти, також обіцяли дати гуманітарну допомогу. Вранці, десь о 9-10 годині ранку «Шляпа» та два військовослужбовці ЗС рф, той, який в у балаклаві та азіатської зовнішності відвезли їх додому. Її ніхто не лякав та не погрожував. Після цього вказаних осіб вона більше не бачила. Коли російська військова комендатура приїхала, вони написали заяву і їм пред`явили фотознімки військових. Опізнала «Шляпу».
		 
		Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_27  надала покази, що під час окупації міста Ізюм жила в своєму будинку по АДРЕСА_5 . Російські військові жили поруч з ними в будинку АДРЕСА_6 . Біля будинку знаходився блокпост. На той час комендантська година була з 19.00 , вони з дому зайвий раз не виходили. На блокпосту на дуже короткий час знаходилась військова техніка. Військові були у камуфляжній піксельній формі, постійно ходили з автоматами.
		 
		- Заявою до правоохоронних органів про вчинене кримінальне правопорушення від 11.01.2023 року;
		 
		заявою про залучення у якості потерпілого у кримінальному провадженні №42023220000000007 від 11.01.2023 від 11.01.2023 року;
		 
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 11.01.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023220000000007 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України;
		 
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 11.01.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023220000000007 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28,ч.1 ст.438 КК України;
		 
		- постановою слідчого СВ Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_28 від 23.02.2023 року про застосування заходів безпеки щодо потерпілої;
		 
		- протоколом слідчого 1 відділення СВ Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_28 від 23.02.2023 року про виготовлення копій відповідно до постанови про зміну анкетних даних;
		- заявою свідка про застосування заходів безпеки від 29.03.2023 року;
		 
		- постановою слідчого СВ Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_28 від 30.03.2023 року про застосування заходів безпеки щодо свідка ОСОБА_16 ;
		 
		- протоколом слідчого 1 відділення СВ Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_28 від 30.03.2023 року про виготовлення копій відповідно до постанови про зміну анкетних даних;
		 
		- заявою свідка про застосування заходів безпеки від 29.03.2023 року;
		 
		- постановою слідчого СВ Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_28 від 30.03.2023 року про застосування заходів безпеки щодо свідка ОСОБА_17 ;
		 
		- протоколом слідчого 1 відділення СВ Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_28 від 30.03.2023 року про виготовлення копій відповідно до постанови про зміну анкетних даних;
		 
		- постановою про визначення підслідності від 12.01.2023 року, відповідно до якої визначено органом, який здійснюватиме досудове розслідування кримінального правопорушення №42023220000000007 від 11.01.2023 за ч.1 ст.438 КК України за СВ УСБУ в Харківській області;
		 
		- протоколом огляду речей від 11.01.2023 року підтверджується, що прокурором групи процесуальних керівників у кримінальному провадженні ОСОБА_29 в приміщенні Новобаварської окружної прокуратури м. Харковав період часу з 18 год 00 хв до 18 год 41 хв проведено огляд жіночої футболки з коротким рукавом рожевого кольору з написом «DIANA»; спортивних штанів чорного кольору; трусів зеленого кольору (2 шт.), які поміщено в поліетиленовий сейф-пакет WAR 1705337. Місцем зберігання речових доказів визначено Управління Служби безпеки України в Харківській області (м. Харків, вул.Мироносицька,2);
		 
		- заявою ОСОБА_30 про надання добровільної згоди на огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 ;
		 
		-відповіддю заступника начальника 1 відділу ГВ КР Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_31 №40/2-4932 від 22.03.2023 року на доручення слідчого 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_28 в рамках кримінального провадження № 42023220000000007 від 11.01.2023, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України встановлено, що в м. Ізюм Харківської області дислокувались підрозділи 20 загальновійськової армії, а саме 99 самохідний артилерійський полк 3 мотострілецької дивізії. Фігуранти кримінального провадження водій 752 мотострілкового полку 3 мотострілковій дивізії НОМЕР_1 загальновійськової армії рядовий ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та командир відділення командно бойової машини 752 мотострілкового полку 3 мотострілковій дивізії НОМЕР_1 загальновійськової армії молодший сержант ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 були прикомандировані до 99 артилерійського полку та дислокувалися в АДРЕСА_7 з квітня по липень 2022 року;
		 
		- відповіддю відділу міжнародно-правового співробітництва обласної прокуратури ОСОБА_32 №19-4064-23 від 28.03.2023 року на запит - в.о. начальника відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокурора ОСОБА_33 в рамках кримінального провадження № 42023220000000007 від 11.01.2023, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України встановлено, що такий запит не може бути погоджено у зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022. Так, Закон передбачає зупинення дії у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь та вихід України. Крім того, згідно з інформацією Офісу Генерального прокурора послуги з пересилання поштової кореспонденції до російської федерації АТ «Укрпошта» наразі припинено.З урахуванням викладеного, запит про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні № 42023220000000007 від 11.01.2023 про вручення ОСОБА_34 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 письмових повідомлень про підозру та повісток про виклик не може бути погоджений;
		- інформаційно-статистичною карткою розшукуваного ОСОБА_12 ;
		- інформаційно-статистичною карткою розшукуваного ОСОБА_10 ;
		- інформаційно-статистичною карткою розшукуваного ОСОБА_8 ;
		 
		- постановою прокурора групи процесуальних керівників  заступника начальника відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту обласної прокуратури ОСОБА_35 від 15.08.2023 року, якою виділено із кримінального провадження № 42023220000000007 від 11.01.2023 за підозрою військовослужбовців ЗС РФ ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 за ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України матеріали досудового розслідування стосовно невстановленого військовослужбовця ЗС РФ за фактом вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України;
		 
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 15.08.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023220000001225 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28,ч.1 ст.438 КК
		 
		-протоколом огляду місця події від 11.01.2023 року підтверджується, що слідчим 1 відділу СУ ГУ СБУ в АР Крим капітаном юстиції ОСОБА_36 , за участю прокурора ОСОБА_5 та потерпілої,в період часу з 10 год 50 хв до 12 год 30 хв проведено огляд домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 з метою з`ясування обставин, які мають значення для розслідування кримінального провадження, фіксації вчинення злочинів щодо порушення засобів та звичаїв війни, оскільки за наявною інформацією за даною адресою відомо про вчинення дії (факту) групового зґвалтування військовими ЗС рф. Потерпіла під час огляду місця події вказала на місце злочину, а саме групового зґвалтування військовими ЗС рф;
		 
		- протоколом огляду від 23.02.2023 року з додатками підтверджується, що слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_37 , в період часу з 16 год. 25 хв. до 17 год. 05 хв. в ході досудового розслідування кримінального провадження №42023220000000007 від 11.01.2023, у приміщенні Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" за адресою; м. Харків, Золочівська, 8а, за участю та за добровільної згоди спеціаліста - судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових ексцертиз їм, Засл. пррф. М.С, Бокаріуса" ОСОБА_38 , з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення проведено огляд документів та фотографій, які в електронному вигляді знаходяться, на жорсткому диску «Нitachi», s/n:HJ2Р293F, системного блоку сірого кольору із написом «НКС», який є об`єктом дослідження комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 22022220000000020 від 24.02.2022 за ознаками вчинення злочинів, передбачений ч. 2 ст. 438, ч. 1 ст. 437, ч. 3 ст. 110 КК України (слідчий ОСОБА_39 входить до групи слідчих у даному кримінальному провадженні). Оглядом встановлено, що об`єктом дослідження комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 22022220000000020 від 24.02.2022 системний блок сірого кольору із написом «НКС», в якому міститься два жорсткий диска, а саме: «Samsung» s/n S16KJ90P901769. 2) «Нitachi», s/n:HJ2Р293F, на яких знаходяться електроні файли злочинної діяльності представників окупаційної влади на території Ізюмського району Харківської області;
		 
		- відповіддю начальника УСБУ в Харківській області №70/2-1801 від 22.02.2023 року на доручення прокурора у кримінальному проваджені - т.в.о. начальника відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокурора ОСОБА_33 в рамках кримінального провадження № 42023220000000007 від 11.01.2023, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України встановлено, що до вказаного злочину причетні військовослужбовці підрозділу збройних сил рф, громадянин рф ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин рф ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянин рф ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2023 року підтверджується, що слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_37 в присутності понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41 ,потерпілої ОСОБА_6 в період часу з 10 год 00 хв до 10 год 20 хв. у приміщенні за місцем тимчасової дислокації у м.Ізюм проведено слідчу дію і на запитання, чи впізнає потерпіла когось з осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_6 заявила, що на фото №2 зображено особу на прізвисько « ОСОБА_15 », який її зґвалтував 20.04.2022 р.;
		 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2023 року підтверджується, що слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_37 в присутності понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41 ,потерпілої ОСОБА_6 в період часу з 09 год 00 хв до 09 год 25 хв. у приміщенні за місцем тимчасової дислокації у м.Ізюм проведено слідчу дію і на запитання, чи впізнає потерпіла когось з осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_6 заявила, що на фото №1 зображено особу на прізвисько « ОСОБА_42 » ( ОСОБА_8 ), який її зґвалтував 20.04.2022;
		 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2023 року підтверджується, що слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_37 в присутності понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41 ,потерпілої ОСОБА_6 в період часу з 09 год 30 хв до 09 год 40 хв. у приміщенні за місцем тимчасової дислокації у м.Ізюм проведено слідчу дію і на запитання, чи впізнає потерпіла когось з осіб, зображених на фотознімках, ОСОБА_6 заявила, що на фото №1 зображено військовослужбовця, який її зґвалтував;
		 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2023 року підтверджується, що слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_37 в присутності понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , в період часу з 10 год 50 хв до 11 год 05 хв. у приміщенні за місцем тимчасової дислокації у м.Ізюм проведено слідчу дію і на запитання, чи впізнає свідок когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок заявив, що на фото №1 зображено військовослужбовця рф на прізвисько « ОСОБА_14 »;
		 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2023 року підтверджується, що слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_37 в присутності понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , в період часу з 10 год 30 хв до 10 год 40 хв. у приміщенні за місцем тимчасової дислокації у м.Ізюм проведено слідчу дію і на запитання, чи впізнає свідок когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок заявив, що на фото №2 зображено військовослужбовця рф, який 20.04.2022 року приїздив до будинку;
		 
		- висновком експерта №14/516-Дм/23 від 11.03.2023 року за результатами проведення судово-медичного імунологічного дослідження речового доказу по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023220000000007 від 11.01.2023 підтверджується, що на жіночій футболці, яка належить потерпілій, сперматозоїди не знайдені;
		 
		- висновком експерта №14/515-Дм/23 від 11.03.2023 року за результатами проведення судово-медичного імунологічного дослідження речового доказу по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023220000000007 від 11.01.2023 підтверджується, що на брюках спортивних, які належать потерпілій, сперматозоїди не знайдені;
		 
		- висновком експерта №14/514-Дм/23 від 13.03.2023 року за результатами проведення судово-медичного імунологічного дослідження речового доказу по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023220000000007 від 11.01.2023 підтверджується, що на двох жіночих трусах, які належать потерпілій, сперматозоїди не знайдені;
		- відповіддю т.в.о. заступника командира військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_43 №222/101/1463 від 21.03.2023 року на запит прокурора в рамках кримінального провадження № 42023220000000007 від 11.01.2023, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України встановлено, що полковник ОСОБА_44 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , особистий номер НОМЕР_9 , в зс рф з 01.08.1995 р.) до кінця травня 2022 року виконував обов`язки командира 99 самохідного артилерійського полку 3 мотострілецької дивізії НОМЕР_1 загальновійськової армії західного військового округу зс рф. З липня 2022 року виведений в розпорядження командира 3 мотострілецької дивізії. Причина - відкриття проти нього кримінального провадження. Відповідно до постанови Курського гарнізонного військового суду від 26.05.2022 р. ОСОБА_45 звинувачується у здійсненні насильницьких дій сексуального характеру, передбачених ч. 2 ст. 139, п. б ч. 2 ст. 132 і п. б ч. 2 ст. 131 КК рф. Обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
		 
		- відповіддю начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_46 №70/2-2455 від 15.03.2023 року на доручення прокурора у кримінальному проваджені - т.в.о. начальника відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокурора ОСОБА_33 в рамках кримінального провадження № 42023220000000007 від 11.01.2023, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України встановлено, що до вказаного злочину причетний військовослужбовець підрозділу збройних сил рф, громадянин рф ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_8 ;
		 
		- відповіддю начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_46 №70/2-1977 від 28.02.2023 року на доручення прокурора у кримінальному проваджені - т.в.о. начальника відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокурора ОСОБА_33 в рамках кримінального провадження № 42023220000000007 від 11.01.2023, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України встановлено, що до вказаного злочину причетний військовослужбовець підрозділу збройних сил рф, громадянин рф ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 ;
		 
		- протоколом огляду від 24.02.2023 року інтернет-ресурсу та оптичним диском DVD-R «TECH-LV» без номеру підтверджується, що оперуповноважений 1 відділу ГВ КР Управління СБ України в Харківській області старший лейтенант ОСОБА_47 , на виконання доручення прокурора в рамках КП № № 42023220000000007 від 11.01.2023 за ч. 1 ст. 438 КК України, в службовому кабінеті ХРУП № 2 ГУ ШІ в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 30 за допомогою службового комп`ютера, під`єднаного до мережі Інтернет з встановленим web-браузером «Chrome», провів огляд профілю у соціальній мережі «Odnaklasniкі» « ОСОБА_48 » за посиланням:- ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оглядом встановлено, що на сторінці наявні фото особи, зовні схожої на громадянина рф ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відомого за матеріалами КП) у військовій формі;
		 
		- висновком експерта №09-63/2023 від 25.01.2023 року за результатами проведення судово-медичної експертизи по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023220000000007 від 11.01.2023 підтверджується, у гр-ки яких-небудь ушкоджень на тілі не виявлено. При огляді ротової порожнини у гр-ки виявлений рубець слизової оболонки заднього відділу лівої щоки, який сформувався в результаті загоєння забитої рани, яка утворилась від травматичної дії тупого твердого предмету, яким міг бути і напружений статевий орган та міг бути отримай не менше чім за 7 місяців, але не більше ніж за 1,5 роки до моменту проведення експертизи, що не виключає можливості його утворення в строк на який посилається гр-ка. За ступенем тяжкості забита рана слизової оболонки лівої щоки у гр-ки відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів. Яких-небудь тілесних пошкоджень з боку статевих шляхів, та задньо-прохідного отвору у гр-ки немає.
		 
		- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_49 від 21.04.2023 року, якою застосовано до ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
		 
		- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_50 від 26.04.2023 року, якою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України застосовано до 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального
		правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державні установі «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави;
		 
		- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_50 від 28.04.2023 року, якою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави;
		 
		- постановами слідчого 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_51 від 28.04.2023 року, якою оголошено розшук на території України та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		 
		- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_49 від 02.08.2023 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023220000000007 від 11.01.2023 стосовно підозрюваних ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України;
		 
		- висновком експерта № 8963/11168-11172 від 14.03.2023 року за результатами судової комп`ютерно-технічної експертизи по кримінальному провадженню №22022220000000020 підтверджується, що на досліджуваних носіях інформації, а саме: жорстких дисках «Samsung» s/n S16KJ90P901769 та «Нitachi», s/n:HJ2Р293F , які встановлені в системному блоці сірого кольору із написом «НКС», програмні засоби наявні у експерта виявили факти видалення файлів. Файли, що вдалося відновити програмними засобами наявними у експерта, з тих файлів, які видалені на носії наведено у ОСОБА_52 також виявлено файли з датою створення, датованою 2022 роком, які також наведено в додатку А. 
		 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2023 року підтверджується, що слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_37 в присутності понятих ОСОБА_53 та ОСОБА_54 , в період часу з 11 год 30 хв до 11 год 45 хв. у приміщенні за місцем тимчасової дислокації у м.Ізюм в присутності свідка ОСОБА_24 проведено слідчу дію і на запитання, чи впізнає свідок когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок з ОСОБА_24 заявила, що на фото №5 зображено військовослужбовця рф, який був в м.Ізюмі;
		 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2023 року підтверджується, що слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_37 в присутності понятих ОСОБА_53 та ОСОБА_54 , в період часу з 12 год 00 хв до 12 год 15 хв. у приміщенні за місцем тимчасової дислокації у м.Ізюм в присутності свідка ОСОБА_24 проведено слідчу дію і на запитання, чи впізнає свідок когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок з ОСОБА_24 заявила, що на фото №1 зображено військовослужбовця рф, якого бачила на території м.Ізюм;
		 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2023 року підтверджується, що слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_37 в присутності понятих ОСОБА_53 та ОСОБА_54 , в період часу з 12 год 30 хв до 12 год 45 хв. у приміщенні за місцем тимчасової дислокації у м.Ізюм в присутності свідка ОСОБА_24 проведено слідчу дію і на запитання, чи впізнає свідок когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок з ОСОБА_24 заявила, що на фото №3 зображено військовослужбовця рф, якого бачила на території м.Ізюм;
		 
		- постановою прокурора групи процесуальних керівників у кримінальному провадженні ОСОБА_5 від 13.01.2023 року, якою визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження №42023220000000007 від 11.01.2023 особистий одяг потерпілої - футболку рожевого кольору з написом «DIANA»; спортивні штани чорного кольору; труси зеленого кольору, а також гільзу невстановленого калібру;
		 
		 
		 
		Позиція сторони захисту щодо пред`явленого обвинувачення.
		 
		Під час судового провадження сторона захисту : Захисник обвинуваченого  ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 , захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 ,захисник обвинуваченого ОСОБА_12 -адвокат ОСОБА_13 , відповідних заяв, клопотань, щодо визнання доказів у кримінальному провадженні недопустимими, неналежними  суду не заявляли. 
		1.Судовий розгляд у кримінальному провадженні згідно ч. 3ст. 323 КПК Україниздійснювався за відсутності обвинувачених (in absentia), які показань суду безпосередньо не надавали, будь-яких клопотань від останніх не надходило. Саме за клопотанням сторони захисту розгляд кримінального провадження ухвалено здійснювати колегіальним складом суду створеним відповідно до закону.
		З боку сторони захисту  адвокатів, котрі здійснювали активний, професійний правовий захист в кримінальному провадженні, направлений на забезпечення та гарантованого дотримання прав обвинувачених - заяв, щодо недотримання в судовому провадженні гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь - якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом  не заявляли.
		При цьому сторона захисту звертала увагу суду, щодо дотримання принципу індивідуалізації призначення покарання обвинуваченим, враховуючи конкретну участь кожного у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаються обвинувачені.
		 
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності.
		Дослідивши у судовому засіданні надані докази, суд дійшов висновку про те, що вони є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.
		 
		ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 пред`явлені обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28. ч.1 ст. 438 КК України, яка є бланкетною нормою. «Міжнародно-правова» бланкетність у кожному конкретному випадку потребує звернення до правил та звичаїв ведення війни, які повинні містити посилання на норми, статті і правила конвенцій, додаткових протоколів до конвенцій або норми звичаєвих правил, що наповнюють зміст об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 438 КК України.
		 
		За диспозицією ч.1 ст.438 КК України кримінально-караними визначені наступні діяння: 1) жорстоке поводження з військовополоненими 1.2) або цивільним населенням, 2) вигнання цивільного населення для примусових робіт, 3) розграбування національних цінностей на окупованій території, 4) застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, 5) інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.
		 
		 
		 
		За обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 інкриміновано порушення законів та звичаїв війни, а саме: у інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що полягало у зґвалтуванні та залякуванні шляхом погроз фізичною розправою цивільного населення, тобто у порушенні ч. 2 ст. 27 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, ч. 2 ст. 75, ч. 1 ст. 76 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949.
		 
		Женевські конвенції від 12.08.1949 є частиною національного законодавства, застосовними до збройного конфлікту на території України, діючи для України у порядку правонаступництва, як і для РФ. Україна також є стороною усіх Додаткових протоколів до ЖК від 12.08.1949.
		Згідно зположеннями ст. 2 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949 (далі  Конвенція), учасниками якої є, зокрема Україна та РФ, Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо цяокупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
		У відповідності до ч. 1 ст. 4 Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієїКонвенції, є ті,хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Статтею 147 Конвенції передбачено, що серйозними порушеннями є дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції.
		Відповідно до ст. 3 Конвенції сторони домовилися, що з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої єраса, коліршкіри, релігія чи 
		вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.
		Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:
		a)насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;
		c) наруга надлюдською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження.
		Відповідно до положень ст. 27 Конвенції особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.
		Жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність.
		Відповідно до ч. 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року (далі  Протокол),заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів:
		a) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема:
		a.1) вбивство;
		b) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі;
		e) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		Водночас, ч. 1 ст. 76 Протоколу, передбачено, що жінки користуються особливою повагою і їм забезпечуєтьсязахист, зокрема, від зґвалтування, примусу до проституції і будь-яких інших форм непристойних посягань.
		 
		Ознака вчинення дій, що вважаються серйозними порушеннями норм МГП становить:
		 
		-грубе порушення норм договірного права (конвенцій й протоколів до них, а також грубі порушення звичаєвих норм МГП);
		 
		-такі дії мають посягати на найважливіші принципи МГП, тобто порушувати норму, яка передбачає захист найважливіших цінностей, при цьому його наслідки повинні бути трагічними для жертви;
		 
		-такі дії можуть вважатися воєнними злочинами незалежно від настання наслідків.
		 
		Міжнародне гуманітарне право - (МГП) спеціально призначене для регулювання збройних конфліктів. Як таке, воно містить детальні положення, що регулюють засоби та методи ведення бойових дій, а також захист осіб та об`єктів, які потрапили під владу сторони, що воює. Щойно виникає збройний конфлікт, будь-які дії, вчинені з причин, пов`язаних із цим конфліктом, повинні відповідати МГП.
		 
		Поняття збройного конфлікту відсутнє у договірному міжнародному праві. Втім, послуговуються поняттям, яке було визначено рішенням Апеляційної палати Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії (далі - МТКЮ) у справі «The Prosecutor v. Dusko Tadic» від 02.10.1995, у пункті 70 якого говориться про те, що збройний конфлікт існує тоді, коли має місце застосування збройної сили між Державами або тривале збройне насильство між урядовими силами та організованими збройними групами, або між такими групами в межах Держави. Міжнародне гуманітарне право застосовується з моменту початку таких збройних конфліктів і виходить за межі припинення військових дій, поки не буде укладено мир; або, у випадку внутрішніх конфліктів, допоки не буде досягнуто мирного врегулювання конфлікту. До цього моменту міжнародне гуманітарне право продовжує застосовуватися на всій території ворогуючих Держав або, у випадку внутрішніх конфліктів, на всій території, яка перебуває під контролем однієї сторони, незалежно від того, чи відбуваються там фактичні бойові дії чи ні.
		 
		 
		 
		Сьогодні вважається, що міжнародний збройний конфлікт виникає з того моменту, коли держава використовує збройні сили проти іншої держави, незалежно від причин чи інтенсивності протистояння, і незалежно від того, чи офіційно оголошено чи визнано політичний стан війни.
		 
		Існування міжнародного збройного конфлікту визначається, передусім, тим, що насправді відбувається.
		 
		У суду немає сумнівів в розумінні обвинуваченими, як кадровими військовими рф, законів і звичаїв війти, що передбачені міжнародними договорами, факту незаконного перетину державного кордону України, участі у військовій агресії проти України, враховуючи показання потерпілої та свідків, про те, що обвинувачені перебували у військовій формі, зі зброєю, спілкувались з приводу своїх подальших дій з іншими особами, які перебували на місці події також у військовій формі, зі зброєю. При цьому, стороною обвинувачення надані письмові докази перебування обвинувачених у складі збройних сил російської федерації.
		 
		 
		 
		Особами, що перебувають під захистом ЖК IV від 12.08.1949, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є (ст. 4).
		 
		Будь яких доказів того, що потерпіла ОСОБА_55 брала в активній чи пасивній формі участь в бойових діях, належала до складу збройних сил України, учасниками судового провадження не надано, а тому суд вважає поза розумним сумнівом перебування потерпілої зі статусом захищеної особи у складі цивільного населення.
		 
		Показання потерпілої суд вважає послідовними та логічними, суттєвих відмінностей її показань від наведеного обвинувачення не встановлено, фактично такі показання є єдиним прямим джерелом доказів.
		 
		Винуватість обвинувачених у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачене міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а саме порушенні ч. 2 ст. 27 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, ч. 2 ст. 75, ч. 1 ст. 76 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 за обставин викладених в обвинувальному акті та визнаних судом доведеними, такими, що підтверджується сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів.
		 
		Вирішуючи питання щодо надання юридичної оцінки діям обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , суд виходить з того, що ст. 27 Конвенції визначено право цивільних осіб, за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. Жінки потребують особливого захисту від будь-якого зазіхання на їхню честь, і, зокрема, захисту від зґвалтування, примушування до проституції чи будь-якої іншої форми посягання на їхню моральність. Відповідно до ст. ст. 31-32 Конвенції, забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей. 
		Статтею 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), передбачено, що заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема вбивство, катування всіх видів - фізичні чи психічні, тілесні покарання, каліцтво; знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		 
		Під час судового розгляду сторона захисту не посилалася на недопустимість доказів, які надавались на дослідження стороною обвинувачення, на порушення порядку проведення досудового розслідування, як і прийняття певних процесуальних рішень, а отже, в силу положень ст. ст. 22, 26 КПК України, суд не вбачає підстав визнавати докази недопустимими, оскільки вони зібрані у порядку, встановленому КПК України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 
		 
		Суд,провівши увідповідності доположень ч.1ст.337КПК України, судовийрозгляд кримінального провадження,згідно зякими,судовий розглядпроводиться лишев межахвисунутого обвинуваченнявідповідно дообвинувального акта,дотримуючись принципівзмагальності сторінта свободив поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості,дотримуючись принципудиспозитивності,забезпечивши необхідніумови дляреалізації сторонамиїхніх процесуальнихправ тавиконання процесуальнихобов`язків,безпосередньо дослідивши,надані сторонами кримінального провадженнядокази,давши їм,відповідно довимог ст.94КПК України, належнуоцінку -суд дійшов висновкупро доведеність винуватості ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10   у вчиненні дій за пред`явленим обвинуваченням.
		 
		 
		 
		Оцінюючи надані для дослідження під час судового розгляду докази, в поєднанні з положеннями ст.147 Конвенції та ст. 85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), які визначають серйозні порушення згаданої Конвенції, - суд вважає доведеним скоєння обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 дій в порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а відтак їх дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.28та ч.1 ст.438 КК України - (Порушення законів та звичаїв війни), а саме: у інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що полягало у зґвалтуванні та залякуванні шляхом погроз фізичною розправою цивільного населення, тобто у порушенні ч. 2 ст. 27 Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, ч. 2 ст. 75, ч. 1 ст. 76 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949.
		 
		Мотиви суду при призначенні покарання.
		 
		Обставини, що пом`якшують покарання  ОСОБА_8 відповідно до вимог, передбачених ст. 66 КК України, не встановлені.
		Обставинами, що обтяжують покарання  ОСОБА_8 відповідно до 
		ст. 67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
		Обставини, що пом`якшують покарання  ОСОБА_10 відповідно до вимог, передбачених ст. 66 КК України, не встановлені.
		Обставинами, що обтяжують покарання  ОСОБА_10 відповідно до 
		ст. 67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
		Обставини, що пом`якшують покарання  ОСОБА_12 відповідно до вимог, передбачених ст. 66 КК України, не встановлені.
		Обставинами, що обтяжують покарання  ОСОБА_12 відповідно до 
		ст. 67 КК України, є вчинення злочинуз використанням умов воєнного стану, вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
		 
		Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		При призначенні покарання, обвинуваченим суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, суспільної небезпечності та наслідки вчиненого ними злочину, який віднесений до категорії особливо тяжких злочинів. 
		Призначаючи покарання обвинуваченим, суд бере до уваги, що вони є військовослужбовцями збройних сил рф, вчинили особливо тяжкий воєнний злочин, який характеризується особливою зухвалістю, демонстрацією невиправданого будь якими обставинами насильства щодо цивільного населення, а також те, що останні ухиляються від органів досудового розслідування та суду, їх небезпечність для суспільства, обставин, які пом`якшують покарання обвинувачених, судом не встановлено, суд приходить до переконання про необхідність призначення обвинуваченим покарання в виді реального позбавлення волі, передбаченого санкцією кримінального закону, та вважає, що вказане покарання відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображає співмірність злочину та кари, і тільки таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		 
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		 
		Потерпілою у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з обвинувачених моральну шкоду в розмірі 2 мільйона гривень. В обгрунтування позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди вказала, що злочинними діями обвинувачених моральному здоров`ю потерпілої внаслідок негативних емоцій та психічних переживань було спричинено значної шкоди, потерпіла посилається на перенесення страждань, змушені зміни у її житті, порушення нормального способу життя.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		 
		Згідно із п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
		 
		 
		 
		Колегія суддів дійшла висновку про наявність причинного зв`язку між винними діями обвинувачених і негативними наслідками, що настали для потерпілої, а тому потерпіла зазнала моральних страждань.
		 
		Ураховуючи ступінь вини обвинувачених, характер та обсяг завданої шкоди, а також те, що потерпіла зазнала істотних негативних змін в особистому житті, перенесла страждання, та продовжує нести ці душевні страждання, потерпіла докладає додаткових зусиль для захисту своїх прав і відновлення звичайного способу життя, а також вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі цивільного позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 000 грн.
		 
		Питання щодо речових доказів, судом вирішується у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.
		 
		Перевірка таобгрунтування судомдотримання правпідозрюваного,обвинуваченого назахист тадоступ доправосуддя зурахуванням встановленихзаконом особливостей здійснення спеціального судового провадження (in absentia).
		 
		 
		 
		Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався за відсутності (inabsentia), обвинувачених ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які показань суду не надавали та будь-яких клопотань від останніх на адресу суду також не надходило.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисників.
		 
		Повістки про виклик обвинувачених, а також інформацію про винесення певних процесуальних документів у даному кримінальному провадженні надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинувачених , належним чином повідомлених про проведення відносно них досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про їх наміри ухилення від кримінальної відповідальності.
		 
		В той же час, ухилення обвинувачених від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останніми їх невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		 
		Відповідно до ч.5 ст.374 КПК України - у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова постановлено судовий розгляд кримінального провадження у відношенні  ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ,  ОСОБА_12 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, за відсутності обвинувачених (in absentia) здійснювати в порядку спеціального судового провадження.
		Судовий розгляд у кримінальному провадженні згідно ч. 3ст. 323 КПК Україниздійснювався за відсутності обвинувачених (in absentia), які показань суду безпосередньо не надавали, будь-яких клопотань від останніх не надходило.
		Особиста присутність особи у судовому процесі, виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь - якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».
		Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок. Так, у рішенні «Медєніца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). 
		 
		 
		 
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинувачених , які повинні були знати про розпочате щодо них кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед судом за вчиненні діяння та захищати себе безпосередньо у суді, а також свідчать про наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.
		У той же час, ухилення обвинувачених від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (пп. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з гарантій презумпції невинуватості.
		Повістки про виклик обвинувачених надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр». Будь-які клопотання від обвинувачених на адресу суду не надходили.
		 
		Оскільки АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до РФ, суд не мав можливості направити обвинуваченим судові повістки поштовим зв`язком за місцем їх проживання та/або місцем постійної дислокації військової частини, де він проходить військову службу. Дані щодо адрес електронної пошти, інші дійсні засоби зв`язку з обвинуваченими під час досудового слідства та судового розгляду не встановлені.
		 
		Після постановлення ухвали, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відповідно до вимог ч. 4 ст.46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваних (обвинувачених) здійснювали їх захисники, які отримували необхідні процесуальні документи, знайомилися з матеріалами кримінального провадження.
		 
		Захисники обвинувачених здійснювали активні дії, спрямовані на захист обвинувачених: брали участь у дослідженні доказів, допиті потерпілої, свідків, виступали у дебатах та не заперечували стосовно наявності доказів вчинення кримінального правопорушення саме їх підзахисними.
		 
		Враховуючи наведене, суд вважає, що під час досудового розслідування та розгляді кримінального провадження в суді вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинувачених на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8  визнати винуватим у у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
		ОСОБА_10  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
		ОСОБА_12  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 за даним вироком рахувати з дня їх фактичного затримання на виконання вироку суду.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 , (анкетні дані потерпілої змінені відповідно до положень ст. ст. 3, 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок вчинення злочину  задовольнити.
		Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , на користь ОСОБА_6 , (анкетні дані потерпілої змінені відповідно до положень ст. ст. 3, 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»)  2000000 (два мільйони) гривень в рахунок компенсації моральної шкоди спричиненої внаслідок кримінального правопорушення.
		Речові докази - особистий одяг потерпілої - футболку рожевого кольору з написом «DIANA»; спортивні штани чорного кольору; труси зеленого кольору, а також гільзу невстановленого калібру - по набранню вироком законної сили - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		Згідно з ч. 3 ст. 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити захисникам обвинувачених та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий  суддя:                     ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...