Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 504/1753/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 16.04.2025. Зареєстровано: 17.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/504/184/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018161010000335

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 504/1753/19
		Номер провадження 1-кп/504/184/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16.04.2025 рокус-ще Доброслав 
		Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
		головуючої  судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селищі Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженню №42018161010000335 внесеному 23 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оленівка Балтського району Одеської області, громадянина України, українця, одруженого, раніше судимого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом, командира бойової машини 2 взводу протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні сержант,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
		 
		встановив:
		ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді командира бойової машини 2 взводу протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, без поважних причин, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби о 08 год. 30 хв. 17.04.2018 року не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 та ухилявся від проходження військової служби до 11 год. 00 хв. 21.05.2018 року.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, непокора,тобто самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем строкової служби.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердивши фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті.
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, вважає їх доведеними та кваліфікує дії ОСОБА_5 в межах пред`явленого обвинувачення.
		При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом`якшують покарання.
		Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
		Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.407 КК України є тяжким злочином який карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
		ОСОБА_5 є громадянином України, одружений, з середньо-спеціальною освітою, є військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший сержант», за місцем проходження військової служби характеризується позитивно.
		Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому злочині, у майбутньому обіцяє не скоювати нових злочинів, просить його суворо не карати та надати можливість повернутися до військової служби, що свідчить про його бажання стати на шлях виправлення.
		Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та нарколога, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами - немає.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, позитивну характеристику за місцем проходження служби.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно ст.67 КК України, не встановлено.
		Водночас, вирішуючи питання про вид покарання судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до ст.50 КК України, покарання повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
		З огляду на викладене, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, вказані пом`якшуючі обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 за вчинене ним кримінальне правопорушення покарання із застосуванням положень ч.1 ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.407 КК України, та на підставі положень ст. 58 ККУ замість позбавлення волі призначити службове обмеження на той самий строк, оскільки на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. При цьому обвинувачений повернеться до проходження військової служби та відраховуватиме на користь держави частину грошового забезпечення.
		При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити із системного тлумачення статей 66 та 69 КК України і тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини у своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, неодноразово викладеною в судових рішеннях (зокрема, у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 744/884/17, провадження № 51-8413км18). Суд, посилаючись при призначенні покарання на ст.69 КК України, зобов`язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом`якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.
		Відповідно до ч.1 ст.58 КК України, передбачено, що покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.
		Відповідно до ч.2 ст.58 КК України, із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проходження служби та виявив бажання продовжити службу в лавах Збройних Сил України з метою сприяння відсічі збройної агресії рф. Обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, з огляду на той факт, що має постійне та зареєстроване місце проживання, родину. Обвинувачений свою вину визнав в повному об`ємі, жодних перешкод під час досудового розслідування не чинив, не намагався уникнути відповідальності, розкаявся у вчиненому, до обставин, що пом`якшують покарання суд відносить вчинення злочину впереше, щире каяття, вчинення злочину до оголошення військового стану, позитивну характеристику у побуті.
		Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що мають місце не менше двох обставин, що пом`якшують покарання, а також безумовні та суттєві обставини, які характеризують особу обвинуваченого, що у свою чергу свідчить про достатність підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, передбаченого санкцією ч.4 ст. 407 КК України, пов`язане із позбавленням волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст.63 КК України не вбачається, та згідно ст.58 КК України замість позбавлення волі можливо призначити службове обмеження для військовослужбовців із відрахуванням із суми грошового забезпечення 10 відсотків в дохід держави, що у свою чергу відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та на переконання суду буде достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
		Речові докази до кримінального провадження не долучались.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1-379 КПК України, ст.ст.1-437 КК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, та призначити йому із застосуванням ч.1 ст.69 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
		На підставі ч.1,ч.2 ст. 58 КК України, замість позбавлення волі строком 1 (один) рік, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік, з відрахуванням в дохід держави 10% із суми грошового забезпечення.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою яка тримається під вартою, протягом цього ж часу з моменту отримання копії вироку.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких судом було визнано недоцільним на підставі положень ч.3 ст.349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому, а також не пізніше наступного дня після оголошення направити учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		Суддя:                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...