Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/1563/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано судом: 16.04.2025. Зареєстровано: 17.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 квітня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/1563/25
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Ради адвокатів Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Вища школа адвокатури НААУ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 13 лютого 2025 року) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /надалі - відповідач-1, ВКДКА/, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області та Ради адвокатів Полтавської області /надалі - відповідач-2/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Вища школа адвокатури НААУ про:
		- визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 січня 2025 року № І-005/2025; 
		- визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н; 
		- зобов`язання Ради адвокатів Полтавської області внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про скасування дії Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 січня 2025 року № І-005/2025 та скасування дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н /а.с. 40-58/.
		Позов обґрунтований тим, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5, 6 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема за порушення правил етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Вказане рішення оскаржено Вищою школою адвокатури НААУ до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (з тієї підстави, що таке рішення КДКА підриває авторитет адвокатури України, оскільки створює прецедент безкарності та іншим адвокатам подається сигнал про можливість уникнення відповідальності за порушення щодо систематичного (впродовж п`яти років поспіль)  невиконання вимог про підвищення кваліфікації) та рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 січня 2025 року № І-005/2025 рішення КДКП Полтавської області від 07 листопада 2024 року змінено та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців. Радою адвокатів Полтавської області внесено до Єдиного реєстру адвокатів України відповідні відомості про прийняття вказаних рішень. З оскаржуваними рішеннями позивач не погоджується, вважаючи, що при їх ухваленні неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, були недоведеними обставини, які комісії вважали встановленими. Крім того, висновки, що були зроблені комісіями, не відповідають процесуальним нормам, встановленим законодавством. Вища школа адвокатури НААУ не значиться серед суб`єктів, які можуть подавати заяви (скарги) щодо поведінки адвоката. Дисциплінарну справу відносно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), яка не містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Скарга директора Вищої школи адвокатури НААУ ґрунтується на припущеннях і не могла бути прийнята до розгляду Комісіями, оскільки не мала достатньо доказів, що б свідчили про неналежну поведінку позивача як адвоката. Участь у семінарах і вебінарах Вищої школи адвокатури НААУ не є єдиним способом для адвоката отримати достатню кількість «балів», необхідних для підтвердження проходження підвищення кваліфікації. При цьому адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації. Таким чином, Вища школа адвокатури НААУ не могла володіти повною інформацією про підвищення позивачем кваліфікації, у зв`язку із чим скарга не містить обставин, якими міг бути обґрунтований факт наявності дисциплінарного проступку. Крім того, строк притягнення до відповідальності за непідвищення кваліфікації  за 2019-2022 роки сплинув, що як наслідок, виключає триваючий і систематичний характер проступку. 
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року підстави подання позову з пропущенням встановленого строку звернення до суду з позовом у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н визнано  неповажними та позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області та Ради адвокатів Полтавської області у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року № б/н повернуто позивачеві.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/1563/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Ради адвокатів Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Вища школа адвокатури НААУ /надалі - третя особа/, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
		Відповідач-1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 144-159/ зазначив, що рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 січня 2025 року № І-005/2025 рішення КДКП Полтавської області від 07 листопада 2024 року змінено та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців. Перевіряючи матеріали дисциплінарного провадження та обираючи вид дисциплінарного стягнення ВКДКА врахувала, що дисциплінарний проступок у вигляді непідвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) відповідно до статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 11 Правил адвокатської етики є систематичним та триваючим (впродовж п`яти років поспіль) та допущення позивачем такої бездіяльності безперервно порушує закон протягом такого часу. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26 січня 2023 року у справі № 420/5597/19 суд може надати правову оцінку рішенню КДК виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись  у надану відповідачем  юридичну оцінку  доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки  відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності, а відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постанові від 10 червня 2021 року у справі № 826/15590/15, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
		Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. 
		У відповіді на відзив /а.с. 205-210/ позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача-1 з огляду на те, що недотримання строків притягнення до відповідальності не дозволяє розглядати порушення як систематичні, що є ключовим для обґрунтування застосування більш суворого дисциплінарного стягнення. Крім того, відповідач-1 помилково намагається кваліфікувати порушення як «тривале правопорушення», проте поняття «систематичність» означає повторне скоєння кількох окремих проступків протягом певного періоду. Крім того, ВКДКА не мала права самостійно змінювати зміст рішення нижчестоящого органу у частині покарання. 
		У запереченнях на відповідь на відзив /а.с. 217-226/ відповідач-1 зазначив про наявність численної кількості постанов Верховного Суду з питань визначення триваючого порушення, відповідно до яких (зокрема, відповідно до постанови Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 420/3082/20) при вчиненні адвокатом правопорушення, яке є триваючим, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності не сплив. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17 зазначено, що у чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення». Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.
		За змістом письмових пояснень /а.с. 120-126/ третьої особи законодавством прямо передбачено обов`язок адвоката підвищувати свій професійний рівень, натомість позивач такий обов`язок законодавства не виконував впродовж п`яти років поспіль, що свідчить про вчинення ним триваючого порушення, за яке законом передбачена відповідальність.
		Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
		Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
		ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №501, виданим Полтавською обласною КДКА 28 грудня 2006 року /а.с. 23/. 
		Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України подала до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області скаргу на дії адвоката вих №355/0/02-2 від 01 серпня 2024 року /а.с. 130-132/, в якій просила притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №501, видане Полтавською обласною КДКА 28 грудня 2006 року) до дисциплінарної відповідальності.
		Рішенням про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення від 07 листопада 2024 року /а.с. 25-28, 172-зворот - 174/ Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області у складі в.о. голови комісії (голови дисциплінарної палати) - Гонжака І.В., дисциплінарної палати: секретаря - Рохманова В.І., членів палати: Антипенко А.І., Карнарука А.В., Клименка О.Ю., Ялисоветського А.А., розглянувши матеріали дисциплінарної справи, порушеної за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Кузьменка С.Є. про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №501, видане Полтавською обласною КДКА 28 грудня 2006 року) у зв`язку з порушеннями вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вирішила: притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 501, видане Полтавською обласною КДКА 28 грудня 2006 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5, 6 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді - попередження.
		Вказане рішення обґрунтоване тим, що КДКА Полтавської області встановлено: 
		06 серпня 2024 року до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга директора ВША НААУ Кузьменка С.Є. про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (дачі - Закон).
		08 серпня 2024 року розпочато перевірку. 12 серпня 2024 року адвокату ОСОБА_1 направлено копію скарги директора ВША НААУ Кузьменка С.Є. для надання пояснення з приводу фактів викладених у скарзі. Адвокат пояснення з приводу фактів, викладених у скарзі директора ВША НААУ Кузьменка С.Є. , не надав.
		04 вересня 2024 року членом дисциплінарної палата КДКЛ Полтавської області завершено перевірку та складено довідку за результатами проведеної перевірки про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_1 , передбаченого пунктами 3, 6 частини другої статті 34 Закону.
		26 вересня 2024 року КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи у зв`язку з наявністю в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 6 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		10 жовтня 2024 року адвокат ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце на засідання КДКА Полтавської області, не прибув, про причини своєї неявки не повідомив. Розгляд дисциплінарної справи відкладено на 24 жовтня 2024 року.
		24 жовтня 2024 року адвокат ОСОБА_1., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце на засідання КДКА Полтавської області, не прибув, про причини своєї неявки не повідомив. Розгляд дисциплінарної справи відкладено на 07 листопада 2024 року.
		07 листопада 2024 року адвокат ОСОБА_1., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце на засідання КДКА Полтавської області, не прибув, про причини своєї неявки не повідомив. У зв`язку з чим КДКА Полтавської області прийнято рішення про розгляд дисциплінарної справи за відсутності адвоката ОСОБА_1 .
		Зі скарги вбачається, що 28 грудня 2006 року в Полтавській області  ОСОБА_1. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською №501.
		Відомості про робоче місце адвоката внесено до ЄРАУ: 36003, Полтавська область, Полтавський район, м. Полтава, вул. Дмитра Коряка, буд. З, кімн. 313, тел.: НОМЕР_1 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 
		Скаржник зазначає, що відповідно до відомостей з ЄРАУ та ВША НААУ, відсутня інформація про виконання адвокатом вимог із підвищення кваліфікації за період з 2019 по 2023 роки. Порушення або недотримання вищезазначених вимог є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (пункти 1, 4, 5 частини першої статті 21, частин першої та третьої статті 57 Закону).
		Відповідно до статті 21 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики (балі - ПАЕ); підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
		Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
		Розділ ІІ Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі - Порядок) визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
		Відповідно до частини третьої статті 11, статті 65 ПАЕ факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов`язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
		Ініціатор звернення, директор ВША ПААУ Кузьменко С. Є., вбачає в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарний проступок, зокрема: невиконання професійного обов`язку, передбаченого статтею 21 Закону щодо підвищення професійного рівня, порушення правил адвокатської етики, передбачених абзацом 3статті 11, абзацом 1 статті 65 ПАЕ.
		За пунктами 1, 2, 3 частини першої 1 статті 1 Закону адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
		Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатурою України визнається недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Згідно зі статтею 3, частини першої статті 4 Закону правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		За статтею 5 Закону адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності. 
		До професійних обов`язків адвоката відповідно до пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» віднесено дотримання присяги адвоката та правил адвокатської етики.
		За статтею 57 Закону рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення конференцій та рад адвокатів регіону є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіону та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.
		За приписами статті 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності повинен дотримуватися чинного законодавства.
		Згідно зі статтею 12 ПАЕ визначено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих па обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
		Відповідно до положень статті 64 ПАЕ передбачено, що органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської стики всіма адвокатами України, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність.
		У відповідності до абзацу 1, 2 статті 65 ПАЕ адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції у спосіб, передбачений Законом. Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями.
		За приписами статті 33 Закону визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		У відповідності до частини першої статті 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону. Такими дисциплінарними проступками є порушення присяги адвокат України, порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, неналежне виконання своїх професійних обов`язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_1 та відомостям, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, КДКА Полтавської області виходить із наступного: Вища школа адвокатури НААУ готує та передає НААУ інформацію про розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов`язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
		У профайлі адвоката ОСОБА_1. в ЄРАУ відсутні відомості про виконання ним обов`язкових вимог з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки. Адвокат пояснення з приводу фактів, викладених у скарзі директора ВША НААУ Кузьменка С.Є. , не надав.
		Отже, відомості, зазначені у скарзі найшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом ОСОБА_1 професійного обов`язку передбаченою статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня, порушення Правил адвокатської етики (абзацу 3 статті 11, абзацу 2 статті 12, абзацу 1 статті 65 Правил адвокатської етики), невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
		Стосовно терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності КДКА Полтавської області враховує постанову Верховного Суду від 11 квітня 2018 року № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії  безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.
		У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Законі України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим. КДКА Полтавської області дійшла до висновку, про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 3, 5, 6 частини другої статті 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення КДКА Полтавської області враховує, що адвокат ОСОБА_1 раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
		З огляду на зазначені обставини, враховуючи особу адвоката, Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області прийшла до висновку про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
		Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України подано (направлено 07 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу вих. №2636/0/02-2 від 06 грудня 2024 року (вх. 24561 від 13 грудня 2024 року) /а.с. 163-177/, в якій вона просила: 1. Скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 07 листопада 2024 року в частині притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 501, видане Полтавською обласною КДКА 28 грудня 2006 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; 2. Ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
		ОСОБА_1 надав до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури пояснення щодо скарги Вищої школи адвокатури НААУ (вх. 25350 від 22 січня 2025 року) /а.с. 183/, в яких просив відмовити в задоволенні скарги Вищої школи адвокатури національної асоціації адвокатів України на Рішення КДКА Полтавської області від 07 листопада 2024 року про притягнення його до дисціплінарної відповідальності та вказане рішення залишити в силі.
		Рішенням №І-005/2025 від 23 січня 2025 року /а.с. 187-191/ Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Д.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Клечановської Ю.І., Вишаровської В.К. , Приходько О.В , Василевської О.А. , Темнохудової З.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В. , Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчук О.М., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 07 листопада 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішила скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України задовольнити частково: рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 07 листопада 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, - змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення та застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №501 від 28 грудня 2006 року) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців.
		Вказане рішення обґрунтоване тим, що згідно розділу «Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням» ВКДКА встановлено:
		Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Частиною першою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Згідно частини першої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Відповідно до частини другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
		Згідно абзацу 3 статті 11 Правил адвокатської етики, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
		Абзацом 2 статті 12 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
		Відповідно до абзацу 1 статті 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.
		Згідно абзацу 1 статті 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Відповідно до пункту 1 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також помічників адвокатів, які здійснюють свою діяльність у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про помічника адвоката.
		Пунктом 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
		Згідно пункту 16 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, всі адвокати та помічники адвокатів, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
		Таким чином, обов`язок щодо підвищення професійного рівня адвоката прямо передбачений положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України.
		Згідно пункту 17 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком.
		Пунктом 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
		Відповідно до пункту 21 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
		Згідно пункту 22 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.
		Пунктом 23 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України вказано, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
		Відповідно до пункту 30 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
		Пунктом 32 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
		З представлених скаржником матеріалів до скарги вбачається, що адвокатом дійсно не було виконано означених вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, тобто не підвищено кваліфікацію в порядку та спосіб, визначених даним положенням.
		Згідно частини першої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Відповідно до частини другої статті 35 Закону передбачено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
		Відповідно до частини другої статті 49 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, із змінами рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката, в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником), г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.
		З огляду на положення даних нормативно-правових актів, КДКА регіону в своєму рішенні не вбачає підстави для закриття дисциплінарної справи з підстав закінчення строку на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
		Перевіряючи матеріали дисциплінарного провадження, ВКДКА зазначає, що за період 2019- 2023 рр. адвокат мав обов`язок підвищувати кваліфікацію відповідно до діючих на той час Порядків, однак останній цього не робив.
		Таким чином, дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 є триваючим.
		Відповідно до постанови Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17, триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
		Відповідно до постанови Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17, триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
		Згідно з положеннями статті 35 Закону та статті 50 Положення, затвердженого рішенням РАУ від 30 серпня 2014 року № 120, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Відповідно до статті 52 Положення зазначено, що до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.
		Однак, ВКДКА встановлено порушення вимог статті 11 Правил адвокатської етики, частиною третьою якої передбачається обов`язок адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, та порушенням вимог частини першої статті 65 Правил адвокатської етики. Тобто в діях адвоката ОСОБА_1 вбачається дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Відповідно до пункту 3 частини другої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі, зокрема, систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
		Зважаючи на встановлені обставини, ВКДКА вважає за можливе притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення відповідно до пункту 3 частини другої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки адвокатом систематично здійснювалося порушення Правила адвокатської етики.
		Відповідно до загальнодоступних відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/12651) ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів Полтавської області; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю: «07.11.2024 згідно п.1 ч.1 ст.35 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 07.11.2024 року. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п.3 ч.1 ст.31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 23.01.2025 по 23.07.2025 на підставі рішення ВКДКА № І-005/2025 від 23.01.2025 року, яким внесено зміни в частині застосованого дисциплінарного стягнення рішення КДКА Полтавської області від 07.11.2024 року».
		Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 січня 2025 року № І-005/2025, суд виходить з наступного.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI /надалі - Закон №5076-VI/.
		За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
		Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. 
		Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
		З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Правовою основою діяльності адвокатури України згідно зі статтею 3 Закону №5076-VI є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
		Частиною першою статті 4 Закону №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		Згідно зі статтею 5 Закону №5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
		Відповідно до частини першої статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
		Згідно зі статтею 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Частиною першою статті 34 Закону №5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Згідно із частиною другою статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Відповідно до статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
		Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
		Статтею 40 Закону №5076-VI  передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
		Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
		Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
		Відповідно до статті 41 Закону №5076-VI  за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
		Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
		Згідно зі статтею 42 Закону №5076-VI  адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
		Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
		Згідно приписів частин першої - третьої статті 57 Закону №5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.
		Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.
		Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
		Правила адвокатської етики /надалі - ПАЕ/ затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15 лютого 2019 року) та згідно преамбули надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката. Правила адвокатської етики (далі по тексту - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
		Згідно зі статтею 1 ПАЕ норми Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.
		Відповідно до статті 2 ПАЕ дія Правил поширюється на: 
		- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;
		- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;
		- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;
		- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.
		За приписами статті 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. 
		Відповідно до статті 11 ПАЕ зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
		Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
		Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
		Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв`язку з виконанням доручення.
		Згідно зі статтею 12 ПАЕ всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
		Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
		Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
		Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
		При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.
		Положеннями статті 64 ПАЕ передбачено, що органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської стики всіма адвокатами України, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність.
		У відповідності до абзацу 1, 2 статті 65 ПАЕ адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями.
		Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63 /надалі  - Порядок №63/, дія цього Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі по тексту «Порядок») поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов`язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат зобов`язаний пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ та затвердженими Експертною радою з питань акредитації та сертифікації (далі - Експертна рада НААУ). Адвокат проходить зазначені курси протягом трьох місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.
		Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
		Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: зміцнення їх правових навичок;  практичну реалізацію правил адвокатської етики; підвищення рівня знань в напрямку прав людини та основоположних свобод; навчання повазі до прав та інтересів клієнтів;  навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню; навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд; заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги; інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок.
		Пунктами 5, 6 та 11 розділу І Порядку №63 передбачено, що підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється у відповідності до цього Порядку операторами підвищення кваліфікації адвокатів за адміністрування підвищення кваліфікації адвокатів адміністратором.
		Адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ.
		Вища школа адвокатури НААУ: є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні; адмініструє процес підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів;  є оператором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, що не потребує акредитації; організовує та проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів на всеукраїнському та регіональному рівнях (офлайн заходи, онлайн конференції, онлайн курси, дистанційні курси, вебінари тощо); здійснює щорічне планування навчальних продуктів за їх кількістю, тематикою, формою проведення тощо. веде облік і щорічно узагальнює інформацію про підвищення кваліфікації адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; в порядку передбаченому Експертною радою НААУ організовує процес акредитації сторонніх операторів підвищення кваліфікації адвокатів, на підставі рішень Експертної ради НААУ оформлює та видає сертифікати акредитації, повідомляє заявникам про відмову в акредитації (сертифікації); моніторить якість організації процесу підвищення кваліфікації адвокатів, що здійснюються сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів та надає відповідну інформацію Експертній раді з питань акредитації та сертифікації для реагування; на виконання Порядку акредитації та сертифікації, затвердженого головою Експертної ради НААУ організовує процес акредитації заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації лекторів всіх операторів підвищення кваліфікації адвокатів та оформлює сертифікати акредитації (сертифікації) на підставі рішень Експертної ради НААУ; готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; розробляє та подає на затвердження Експертній раді НААУ проекти документів, що встановлюють вимоги до лекторів, експертів, заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та операторів підвищення кваліфікації адвокатів; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність, та приймає необхідні рішення, пов`язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.
		Відповідно до пункту 14 розділу І Порядку № 63 види підвищення кваліфікації адвокатів: 
		навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації; 
		участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації; участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації. У випадку, якщо навчальний продукт являє собою відеозапис, що не має чіткої структури курсу та не передбачає за результатами його перегляду зріз закріпленого матеріалу через тестування, то кількість залікових балів за такий вид підвищення кваліфікації дорівнює 1-му балу незалежно від кількості годин такого відео-запису. Це обмеження не стосується відеоматеріалів, які включаються в структуру онлайн-курсів з відповідною перевіркою знань; 
		виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів в рамках акредитованого заходу; наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу; 
		видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання - 12 залікових балів; 
		здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності - 30 залікових балів; 
		здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності - 45 залікових балів; 
		-робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») - 5 залікових балів на рік; робота в складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та дисциплінарних палатах кваліфікаційно-дисциплінарних комісій в регіонах додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики;
		- участь в роботі комітетів НААУ (голова та заступники голови комітету НААУ - 10 балів на рік; член ради комітету 5 балів на рік). Участь адвоката в роботі комітету НААУ з питань адвокатської етики (голова, заступники та члени ради комітету) - додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики;  участь адвоката в роботі комітетів із захисту прав адвокатів рад адвокатів регіонів за поданням Голови ради адвокатів регіону (голова та заступники голови комітету - 10 балів на рік; член комітету 5 балів на рік). Чисельність членів комітету в поданні Голови ради адвокатів регіону не може перевищувати 15 осіб (за винятком Ради адвокатів м. Києва та Ради адвокатів Київської області, де чисельність членів комітету обмежується членами, які приймають активну участь в його роботі);
		-успішне проходження онлайн тестування з подальшим нарахуванням залікових балів. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ відповідно до галузей права. Тестування з Правил адвокатської етики розробляються Вищою школою адвокатури НААУ із залученням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Максимальна кількість таких балів не може перевищувати 2 залікових бали на рік; 
		успішне проходження онлайн тестування на тему «Нормативне регулювання статусу та питання діяльності органів адвокатського самоврядування». Тема включатиме зокрема (але не обмежуючись) такі питання: структура, повноваження органів адвокатського самоврядування, нормативні акти, що регулюють їх діяльність. Максимальна кількість таких балів не може бути більше, ніж 2 залікових балів на рік. 
		інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.
		Вимоги щодо підвищення кваліфікації адвокатів встановлені розділом ІІ Порядку № 63.
		Так, згідно пунктів 16-33 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію). 
		Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком. 
		Адвокати, до досягнення ними 3-х річного адвокатського стажу зобов`язані пройти Модульну програму «Молодий адвокат», яку розробляє та реалізовує Вища школа адвокатури НААУ. 
		Адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов`язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин - щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин. 
		Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). 
		Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики. 
		Не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні. 
		Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи. 
		У випадку, якщо кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, то своїм рішенням такі комісії можуть також встановити обов`язок для такого адвоката пройти спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ. Копія відповідного рішення направляється до Вищої школи адвокатури НААУ, яка забезпечує моніторинг виконання адвокатом вказаного рішення та надсилає відповідному адвокату перелік запланованих заходів з питань адвокатської етики на найближчі три місяці. Адвокат зобов`язаний пройти таке навчання протягом трьох місяців з дати винесення рішення комісією. Порушення адвокатом порядку проходження такого навчання без поважних причин вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком. У випадку не проходження адвокатом такого навчання у встановлений строк Вища школа адвокатури НААУ повідомляє КДКА відповідного регіону про невиконання рішення органу адвокатського самоврядування. 
		Адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить (з урахуванням обмежень, встановлених цим Порядком). 
		У разі тривалої (понад трьох місяців) втрати працездатності або з інших поважних причин, за відповідною заявою адвоката та за рішенням ради адвокатів регіону адвокат може бути звільнений від обов`язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання повністю або частково. Копія такого рішення ради адвокатів регіону направляється до ВША НААУ. 
		Адвокату України зараховуються академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів». 
		Академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів», визнаються еквівалентними академічним годинам та/або заліковим балам, отриманим на відповідних заходах, проведених в Україні. 
		У разі, якщо адвокат підвищує кваліфікацію відповідно до пункту 27 цього Порядку адвокат зобов`язаний самостійно зберігати сертифікати (інші підтверджуючі документи) та матеріали про участь у заходах з підвищення кваліфікації, сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами, інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом поточного року. Інформація про такі види підвищення кваліфікації надається у Вищу школу адвокатури не пізніше 20 грудня кожного звітного року. 
		Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ. 
		Доступ до системи підвищення кваліфікації адвокатів надається адвокатам, які не мають заборгованості зі сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. 
		Адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
		З такого правового регулювання слідує, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, які є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Вищою школою адвокатури НААУ, як адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката про підвищення кваліфікації адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та відповідні дані про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами подаються до НААУ для розміщення її в ЄРАУ. Порушення Правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом, є дисциплінарним проступком адвоката. Вчинення дисциплінарного проступку є підставою для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими.
		З огляду на те, що Вища школа адвокатури НААУ, як адміністратор процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, у відповідності до покладених на неї повноважень має доступ до повної інформації про підвищення кваліфікації адвокатом в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, в тому числі щодо підвищення кваліфікації позивачем, а тому відповідний довід позивача про те, що Вища школа адвокатури, як скаржник, не могла володіти повною інформацією про підвищення ним кваліфікації, суд відхиляє як безпідставний. 
		Суд враховує аргумент позивача, що відповідно до пункту 25 Порядку №63 адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить (з урахуванням обмежень, встановлених цим Порядком). Разом із тим, можливість обрання адвокатом видів підвищення кваліфікації та наявних операторів підвищення кваліфікації свідчить лише про те, адвокат може самостійно обирати спосіб реалізації свого обов`язку щодо підвищення своєї кваліфікації, проте не звільняє адвоката від виконання цього обов`язку. Повна інформація про виконання адвокатом такого обов`язку відображається в особистій картці адвоката та обліковується Вищою школою адвокатури НААУ, як адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні щодо всіх адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та відповідні дані про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами подаються Вищою школою адвокатури до НААУ для розміщення її в ЄРАУ.
		Довід позивача щодо відсутності у Вищої школи адвокатури НААУ повноважень на звернення до КДКА Полтавської області із скаргою щодо нього суд також відхиляє як безпідставний, оскільки відповідно до статті 36 Закону №5076-VI кожен, кому відомі факти порушень, має право звертатися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою. Закон №5076-VI не встановлює вичерпного переліку суб`єктів, які можуть звертатися до КДКА зі скаргою на адвоката. У свою чергу Вища школа адвокатури НААУ, як частина адвокатського самоврядування, що реалізує політику у сфері підвищення професійного рівня та є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, має право ініціювати розгляд питання про можливе порушення адвокатом своїх професійних обов`язків.
		Таким чином, Вища школа адвокатури НААУ правомірно подала скаргу від 01 серпня 2024 року до КДКА Полтавської області на дії позивача як адвоката за недотримання ним зобов`язання постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
		Позивач, зазначаючи про можливість обрання адвокатом видів підвищення кваліфікації, не надав доказів щодо виконання ним обов`язку з підвищення кваліфікації за період з 2019 по 2023 роки ані до КДКА Полтавської області під час розгляду скарги Вищої школи адвокатури НААУ від 01 серпня 2024 року, ані до ВКДКА під час перегляду рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення від 07 листопада 2024 року.
		Посилання позивача на визнання протиправними та скасування положень пунктів 18, 19, 20 Порядку №63 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у справі №640/1859/22 не спростовує вищевикладених висновків суду. Крім того, вказані положення були чинними на момент подання скарги Вищої школи адвокатури НААУ від 01 серпня 2024 року та відповідно підлягали виконанню позивачем.
		У зв`язку із тим, що рішення КДКА Полтавської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення від 07 листопада 2024 року не є предметом оскарження у цій справі, його оцінка на предмет правомірності прийняття знаходиться поза межами розгляду цієї справи, а тому відповідні доводи позивача щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно нього та відсутність у скарзі ВША НААУ від 01 серпня 2024 року відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку суд до уваги не бере. 
		Надаючи ж оцінку оскаржуваному рішенню №І-005/2025 від 23 січня 2025 року, яким Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішила рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 07 листопада 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, змінити в частині застосованого дисциплінарного стягнення та застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №501 від 28 грудня 2006 року) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, суд враховує наступне.
		Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		Згідно з частиною першою статті 1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року /надалі - Положення про ВКДКА/, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА) - колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
		Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (зі змінами) затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність /надалі - Положення № 120/.
		Згідно із пунктом 61 Положення № 120 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом трьох днів з дня отримання скарги на рішення у дисциплінарній справі, витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи з дотриманням вимог, визначених статями 37, 38 цього Положення.
		Відповідно до статті 38 Положення № 120 скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону № 5076-VI, цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ.
		Рішенням Ради адвокатів України від 13 грудня 2024 року № 87 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /надалі - Регламент/, який визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень
		За правилами пунктів 3.40 та 3.43 Регламенту ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, справи про встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України, шляхом доручення скарги і матеріалів справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА.
		За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури без змін;  змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;  скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;  направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката та направити справу для нового розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону.
		У разі скасування рішення КДКА та ухвалення ВКДКА нового рішення або про зміну рішення КДКА із застосовуванням до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, враховується відбутий строк дисциплінарного стягнення, з конкретним зазначенням його в місяцях та/або днях.
		З огляду на приписи наведених положень, суд доходить висновку, що ВКДКА за наслідками розгляду скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в тому числі щодо зміни застосованого до адвоката дисциплінарного стягнення, а тому відповідний довід позивача суд відхиляє як безпідставний. 
		Інші доводи щодо наявності порушень порядку прийняття оскаржуваного рішення позивачем під час судового розгляду не заявлялися. 
		Таким чином, судовим розглядом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення, в тому числі щодо правомочності ВКДКА, проведення засідань відповідної комісії, а також порядку прийняття рішення, порядку підготовки матеріалів дисциплінарного провадження, тощо.
		Крім того, Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. 
		Так, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 820/4158/18 та від 19 жовтня 2023 року у справі № 280/1396/22, сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення. Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності. 
		Тож в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню ВКДКА виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем-1 юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
		У позовній заяві та відповіді на відзив позивач зазначає, що за відсутності систематичного та триваючого характеру дисциплінарного проступку, висновок відповідача-1, викладений в оскаржуваному рішенні про співмірність дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 6 місяців є необґрунтованим та невмотивованим. Крім того, відповідачем-1 не дотримано строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		Натомість, відповідач-1 в заявах по суті справи, навпаки, акцентує на тому, що непідвищення кваліфікації позивачем впродовж п`яти років поспіль є систематичним і триваючим дисциплінарним проступком, позаяк пов`язане з безперервним невиконанням позивачем обов`язку, передбаченого законом. Тобто позивач, вчинивши протиправну бездіяльність, перебуває і надалі у стані безперервного продовження бездіяльності. Така бездіяльність безперервно порушує закон протягом певного часу. Окрім того, триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом, а тому дотримано строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. 
		Надаючи оцінку цим доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
		В ході дисциплінарного провадження було встановлено, що адвокат ОСОБА_1 мав обов`язок підвищувати кваліфікацію відповідно до діючого на той час законодавства, однак він цього впродовж 2019-2023 років не робив, що не спростовано адвокатом в ході такого дисциплінарного провадження.
		Оскільки під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися правил адвокатської етики та виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, зокрема щороку підвищувати свій професійний рівень, суд доходить висновку, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок у зв`язку із систематичним порушенням правил адвокатської етики. 
		Відповідно до статті 35 Закону №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
		При цьому згідно зі статтею 31 Закону № 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
		Отже, для реалізації приписів пункту 3 частини другої статті 31 Закону № 5076-VI необхідна або ознака систематичності порушення правил адвокатської етики, тобто скоєння адвокатом протягом відповідного періоду декількох порушень з цим складом, або одноразовість вчинюваного порушення, але за умови притаманності останньому грубого характеру.
		За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №815/171/17, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що для встановлення факту систематичного порушення правил адвокатської етики необхідно наявність повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку. Повторне протягом року вчинення дисциплінарного проступку є самостійною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а систематичне порушення правил адвокатської етики представляє собою скоєння протягом відповідного періоду декілька порушень, що і відбулося в даному випадку.
		З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах дисциплінарного провадження доказів на підтвердження обставин щорічного проходження позивачем підвищення кваліфікації, суд доходить висновку, що відповідач наклав на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців відповідно до закону, зокрема в межах, визначених Законом № 5076-VI, а також з дотриманням строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки моментом припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) є виконання порушником установленого обов`язку, а позивач  так і не виконав свій професійний обов`язок з підвищення свого професійного рівня впродовж вказаного в оскаржуваному рішенні періоду.
		При цьому суд погоджується із доводом відповідача-1 стосовно того, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження «підриває авторитет  адвокатури України, оскільки створює прецедент безкарності. Основна загроза такого рішення полягає в тому, що іншим адвокатам подається сигнал про можливість уникнення відповідальності за порушення, що, в свою чергу, підриває авторитет інституції загалом».
		При вирішенні цього спору судом також врахована позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18: 
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що адвокат ОСОБА_1 на протязі п`яти років з 2013 р. по 2017 р. не сплачував обов`язкові щорічні внески на реалізацію діяльності органів адвокатського самоврядування, що стало підставою для прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області спірного рішення від 31.07.2018 року  про притягнення адвоката ОСОБА_1 . до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
		Суд касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції надав належну оцінку, щодо правомірності прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області доведено від 31.07.2018 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
		Щодо доводів позивача стосовно порушення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд відноситься критично.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що адвокат ОСОБА_1 на протязі п`яти років з 2013 р. по 2017 р. не сплачував обов`язкові щорічні внески на реалізацію діяльності органів адвокатського самоврядування, зазначене позивачем не спростовано.
		Зокрема, відповідно до п. 6 частини другої ст. 34 цього Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
		Відповідно до п. 2 частини першої за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
		При таких обставинах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що під час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій не було порушено норм процесуального та матеріального права.
		Колегія суддів не приймає доводи касаційної скарги з приводу того, що строк притягнення до відповідальності сплив, на тій підставі що факт правопорушення слід відраховувати з моменту виникнення обов`язку зі сплати щорічного внеску на реалізацію діяльності органів адвокатського самоврядування а Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить визначення поняття «триваюче правопорушення».
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що дійсно Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить поняття «триваюче правопорушення» проте триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
		При таких обставинах колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій.
		Повертаючись до обставин справи, що наразі розглядається, суд, виходячи з того, що порушення позивачем правил адвокатської етики носить систематичний характер та не припиняється, відхиляє відповідні доводи позивача, зокрема довід про неспівмірність (непропорційність)  застосованого до позивача дисциплінарного стягнення із  вчиненим ним дисциплінарним проступком.
		Відтак, підстави для визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 січня 2025 року № І-005/2025 відсутні, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.
		Відповідно до положень частин першої та другої статті 17 Закону № 5076-VII Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
		До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.
		Частинами п`ятою та шостою вказаної статті визначено, що відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.
		Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.
		Так, Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України (нова редакція) затверджено Рішення Ради адвокатів України від 22 серпня 2022 року № 74 (зі змінами) /надалі - Порядок №74/. 
		Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 Порядку №74 до ЄРАУ вносяться такі відомості про адвокатів. зокрема: 3.1.1. Прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 3.1.2. Номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, назва органу, який прийняв рішення про його видачу; номер і дата прийняття рішення про його видачу (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3.1.5. Інформація про попередження, зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю; 3.1.6. Інформація відносно дисциплінарної відповідальності адвоката (орган, який прийняв рішення про дисциплінарну відповідальність, вид дисциплінарного стягнення, строк застосування, підстава) у відповідному профайлі в ЄРАУ (електронному наборі даних про адвоката) обліковується в загальнодоступному вигляді протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та 1 (один) рік після спливу його строку, за виключенням відомостей про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, стан яких залишається незмінним.
		Згідно із пунктом 4.1 розділу 4 Порядку №74 до відомостей, що містяться в ЄРАУ, вносяться зміни у разі, зокрема: 4.1.1. Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4.1.2. Поновлення права на заняття адвокатською діяльністю; 4.1.3. Виключення відомостей або не відображення відомостей про адвоката (профайлу адвоката) відповідно до розділу 3 цього Порядку; 4.1.4. Припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4.1.9 Попередження.
		Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №74 визначено, що відомості, які вносяться до ЄРАУ у випадку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю: 4.2.1. Дата зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4.2.2. Підстава зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4.2.3. Дата, до якої зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, якщо такий строк визначено; 4.2.4. Заява адвоката або назва органу, який прийняв рішення про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю та власне назва і дата такого рішення.
		З огляду на те, що суд дійшов висновку про правомірність прийняття рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №І-005/2025 від 23 січня 2025 року, підстави для зобов`язання Ради адвокатів Полтавської області внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про скасування дії рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 січня 2025 року №І-005/2025 відсутні, а тому у задоволенні відповідної позовної вимоги слід відмовити.
		Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
		Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю . 
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні. 
		Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		У Х В А Л И В:
		 
		Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, буд. 3, поверх 5, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 26080214) та Ради адвокатів Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, офіс 2, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 38561184), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Вища школа адвокатури НААУ (вул. Борисоглібська, буд. 3, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 40217097) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Суддя Н.І. Слободянюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...