Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/10729/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано судом: 16.04.2025. Зареєстровано: 17.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2025.
Дата набрання законної сили: 16.04.2025
Номер судового провадження: К/990/6063/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 320/10729/23
		адміністративне провадження № К/990/6063/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Бучик А.Ю.,  Рибачука А.І., 
		 
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 320/10729/23
		за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Міністерства юстиції України Довгань Аліни Анатоліївни, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 (ухвалене в складі головуючого судді Василенко Г.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.),
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Міністерства юстиції України Довгань Аліни Анатоліївни (далі - відповідач-1, державний реєстратор), Міністерства юстиції України (далі- відповідач-2, Мін`юст), в якому позивач просив:
		визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Міністерства юстиції України Довгань Аліни Анатоліївни від 05.10.2022 № 217/19.4 «Про державну реєстрацію рішення про припинення Політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» у зв`язку з забороною політичної партії»;
		- зобов`язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» (код ЄДРПОУ 21709375) реєстраційний запис: «Внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством, 05.10.2022 16:48:13, 1000701130013087314, Довгань А.А. , Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, підстава: судове рішення, Атрибути судового рішення: Судове рішення про припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи від 20.06.2022 № П/857/8/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд, Дата набрання чинності: 15.09.2022».
		В обґрунтування заявлених позовних вимог покликався на те, що рішення державного реєстратора прийнято з порушенням вимог Законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та «Про політичні партії», без отримання від Міністерства юстиції України, як від заявника у розумінні закону, рішення про припинення Політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» (далі - політична партія), тож права позивача мають бути поновлені у заявлений ним спосіб. Також позивач наголосив, що всупереч вимог статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» Мін`юстом не приймалось рішення про припинення політичної партії, не призначався персональний склад комісії з припинення та її голова, не визначася строк заявлення кредиторами своїх вимог.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заборона діяльності політичної партії фактичного одночасно припиняє її діяльність, через що рішення державного реєстратора від 05.10.2022 № 217/19.4 про державну реєстрацію рішення про припинення Політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», яке прийнято на виконання судового рішення у справі №П/857/8/22, є законним.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
		16.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024, в якій заявник просить скасувати вказані судові рішення, ухвалити нове, яким позов задовольнити.
		Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, позивач покликається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 21 Закону України "Про політичні партії в Україні", абзацу 12 пункту 8 частини першої статті 1, статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", частини першої статті 4, частини другою статті 6, статей 14, 15, частини десятої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", частини третьої статті 105 Цивільного кодексу України.
		Відповідачі надіслали відзиви на касаційну скаргу, відповідно до яких заперечують проти задоволення касаційної скарги позивача. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , справу витребувано з Київського окружного адміністративного суду.
		Верховний Суд неодноразово звертався до суду першої інстанції з листами про надіслання матеріалів справи у найкоротший термін. 
		Справа № 320/10729/23 надійшла до Верховного Суду 11.04.2025 та передана судді-доповідачу.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №П/857/8/22, яке набрало законної сили 15.09.2022 (далі - судове рішення), за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» про заборону діяльності політичної партії, заборонена діяльність політичної партії та передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
		На підставі судового рішення, відповідно до статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», керуючись Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5, рішенням державного реєстратора від 05.10.2022 № 217/19.4 (далі - рішення №217/19.4), проведено державну реєстрацію рішення про припинення Політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», у зв`язку з її забороною на підставі згаданого судового рішення, та визначено головою комісії з припинення (ліквідації комісії) Партії співголову ОСОБА_1
		Вважаючи рішення № 217/19.4 протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.
		Відповідно до частин першої, другої статі 36 Конституції України, громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
		Частиною першою статті 3 Закону України від 05.04.2011 № 2365-III «Про політичні партії в Україні» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №    2365-III) політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.
		Заходи, які можуть вживатися до політичних партій визначені у статті 19 Закону № 2365-III, частиною першою якої передбачено, що у разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: 1) попередження про недопущення незаконної діяльності; 2) заборона політичної партії.
		Своєю чергою, за приписами статті 21 Закону № 2365-III у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:
		ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;
		пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;
		порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
		поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.
		У разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду.
		У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 2365-III політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.
		Отже, наслідки заборони діяльності політичної партії (передача майна, коштів та інших активів у власність держави; припинення діяльності та розпуск керівних органів), свідчать про фактичне її припинення, як юридичної особи.   
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, заборонена діяльність політичної партії та передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		Отже, рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №П/857/8/22 щодо заборони політичної партії підлягало обов`язковому, безспірному виконанню.
		На виконання цього судового рішення державним реєстратором прийняте спірне рішення №    217/19.4 про державну реєстрацію рішення про припинення політичної партії.
		Своєю чергою, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV).
		За приписами пункту 8 частини першої статті 1 Закону № 755-IV, заявником у розумінні цього Закону є, зокрема, Міністерство юстиції України та його територіальні органи - у разі подання документів для державної реєстрації рішення про припинення політичної партії, її структурного утворення у зв`язку з прийняттям судом рішення про анулювання реєстрації або заборону діяльності політичної партії.
		Відповідно до пункту 14 частини першої Закону № 755-IV Міністерство юстиції України є одночасно суб`єктом державної реєстрації у разі державної реєстрації політичних партій.
		Частиною першою статті 5 Закону № 755-IV, систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.
		До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, зокрема, державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань (пункт 11 частини другої статті 5 Закону №    755-IV).
		Відповідно до підпункту 2-2 пункту 3, підпункту 83-7 пункту 4, пункту 7 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, основними завданнями Мін`юсту є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук.
		Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, в тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до закону, та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені законом.
		Мін`юст здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи Мін`юсту.
		Відповідно до Положення про департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Мін`юсту від 14.02.2022 № 491/5 Департамент державної реєстрації є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України. Департамент у межах повноважень забезпечує виконання завдань, покладених на Мін`юст, зокрема щодо реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
		Департамент здійснює, окрім іншого, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» контроль за діяльністю у сферах державної реєстрації юридичних осiб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осiб - підприємців.
		За приписами пункту 2 розділу І Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Мін`юст від 09.02.2016 № 359/5 (далі - Порядок № 359/5), уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації - посадова особа чи особа, яка перебуває у трудових відносинах із суб`єктом державної реєстрації, що відповідно до законодавства отримала ідентифікатор доступу до Єдиного державного реєстру виключно для цілей прийняття та повернення документів для державної реєстрації, а у випадку державної реєстрації громадських формувань, символіки громадських формувань у випадках, передбачених законами, - посадова особа Міністерства юстиції України та його територіальних органів в межах повноважень, визначених Законом.
		Виходячи з такого правового регулювання, державний реєстратор наділений відповідними повноваженнями із забезпечення виконання завдань, покладених на Мін`юст, щодо реалізації державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, а отже відповідач-1 діяв у межах наданих йому повноважень.
		Відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 25 Закону № 755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду; рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону.
		Аналогічні положення передбачені пунктом 6 розділу І Порядку № 359/5.
		Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку № 359/5, державна реєстрація політичних партій проводиться на підставі правового висновку за результатами правової експертизи поданих для державної реєстрації документів.
		Водночас, пунктом 8 розділу V Порядку № 359/5 передбачено, що припинення діяльності політичної партії на підставі судового рішення не потребує підготовки правового висновку.
		Понад це, пунктом 3 частини п`ятої статті 25 Закону № 755-IV передбачено, що суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
		Як було зазначено вище, суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання судового рішення про заборону діяльності політичної партії, державним реєстратором прийнято рішення про припинення її діяльності, яке фактично реалізовано одночасно з його прийняттям шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
		У касаційній скарзі заявник наполягає на обов`язковості прийняття окремим документом рішення про припинення політичної партії у зв`язку з її забороною політичної партії. 
		Проте, чинним законодавством, зокрема Законом № 2365-III, не передбачені вимоги щодо формування окремим документом рішення про припинення політичної партії, яке має передувати реєстрації рішення про припинення, за наявності судового рішення про заборону діяльності політичної партії. 
		Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що державний реєстратор у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України № 755-IV і №2365-III та на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
		Відповідно до висновку Верховного Суду України, сформованого у постанові від 15.11.2016 у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
		Аналогічний висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 802/2474/17-а.
		Таким чином, звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 23.12.2019 у справі №    712/3842/17, від 27.02.2020 у справі № 500/477/15-а, від 12.05.2021 у справі № 640/11938/20.
		Зважаючи на наведені позивачем доводи (про необхідність попереднього оформлення окремим документом рішення про припинення), наслідки набрання законної сили судовим рішенням у справі про заборону діяльності партії, передбачені законом, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не вказав та не обґрунтував, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваним рішенням.
		Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.
		Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі № 320/10729/23- залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                    Л.В. Тацій
		Судді                                                                                                                А.Ю. Бучик
		                                                                                                              А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...