Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 188/1248/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 17.04.2025. Зареєстровано: 17.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2025.
Дата набрання законної сили: 16.05.2025
Номер судового провадження: 1-кп/188/62/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023130000000214

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 188/1248/23
		Провадження № 1-кп/188/62/2025 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 квітня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в смт Петропавлівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023130000000214 від 20.03.2023, з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевська Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		за участі прокурора ОСОБА_4 дистанційно,
		захисника ОСОБА_5 дистанційно,
		 В С Т А Н О В И В:
		В січні 2023 року, більш точний час з об`єктивних причин не встановлено, ОСОБА_3 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності та захоплення території України, з метою задоволення своїх корисних інтересів, діючи добровільно, почав здійснювати надання допомоги військовослужбовцям Збройних сил Російської Федерації та контрольованим ними незаконним збройним формуванням т.зв. «ЛНР» у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		Так, наприкінці січня - початку лютого 2023 року, більш точний час з об`єктивних причин не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Лисичанського комунального автотранспортного підприємства за адресою: Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Лисичанськ, вул. Ісаєва Балка, буд. 1, добровільно здійснив передачу товарів військового призначення: квадрокоптера, тепловізора, берців, спальних мішків, карематів, двох генераторів, зимових балаклав, наданих ліберально-демократичною партією Російської Федерації, військовослужбовцям Збройних сил Російської Федерації та контрольованим ними незаконним збройним формуванням т.зв. «ЛНР», які ведуть бойові дії проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у добровільному наданні громадянином України допомоги незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним формуванням держави-агресора у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		Обвинувачений належним чином повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час та місце проведення підготовчого судового засідання у цьому кримінальному провадженні стосовно нього, проте в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв.
		Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, визначено здійснювати шляхом спеціального судового провадження відповідно до ст. 323 КПК України у відсутність обвинуваченого (in absentia).
		Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24 травня 2007 року у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
		ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ст. 323 КПК України шляхом опублікування повістки про виклик на офіційному сайті Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області і в газеті «Урядовий кур`єр», у судові засідання не з`являвся, що не перешкоджає розгляду кримінального провадження при здійсненні спеціального судового провадження.
		Кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_3 про розпочате кримінальне провадження та відмову від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження. 
		В результаті судом встановлено таке.
		Порушень процесуального закону під час кримінального провадження на всіх стадіях судом не виявлено.
		Вважаючи достатньо забезпеченими у ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно з приписами ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Суд, провівши розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, дослідивши докази сторони обвинувачення, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за встановлених судом обставин, яка підтверджується достатньою сукупністю зібраних належних та допустимих доказів.
		Свідок ОСОБА_6 показав у судовому засіданні, що знає ОСОБА_3 особисто приблизно з 2011 року, познайомилися, коли свідок проживав у м. Луганську і займався бізнесом, а обвинувачений працював у правоохоронному органі. У 2014 році свідок виїхав до м. Лисичанська і втратив зв`язок з обвинуваченим. На початку повномасштабного російського вторгнення свідок виїхав до м. Дніпро. У листопаді 2022 року обвинувачений зателефонував свідку і запропонував повернутися на окуповану територію, обіцяючи підтримку, як впливова посадова особа так званої «ЛНР», від чого свідок відмовився і видалив його номер з телефону. Свідок у месенджері «Телеграм» бачив відеоролик, на якому обвинувачений роздавав гуманітарну допомогу з вантажівки з написом «ЛНР». Свідок впізнав його по характерним рисам обличчя. Також свідку працівники Служби безпеки України пред`являли на слідчій дії чотири фотознімки, пропонуючи впізнати обвинуваченого, що свідок і зробив. Свідок зазначив, що обвинувачений завжди переслідував мету наживи, тому свідок впевнений у тому, що обвинувачений міг зрадити Батьківщину.
		Свідок ОСОБА_7 показав у судовому засіданні, що обвинуваченого знає з 2013 року, коли свідок навчався на юридичному факультеті Східноукраїнського університету, а обвинувачений як представник «Партії регіонів» проводив захід із студентами, на якому запрошував на роботу до міської ради м. Луганськ. На початку повномасштабного російського вторгнення свідок виїхав з Луганської області. Свідок у месенджері «Телеграм» бачив відеоролик, на якому обвинувачений роздавав гуманітарну допомогу російським військовим і сам був у військовій формі, у ролику він вказаний як депутат органу влади «ЛНР». Також свідку працівники Служби безпеки України пред`являли на слідчій дії чотири фотознімки, пропонуючи впізнати обвинуваченого, що свідок і зробив. 
		Винуватість ОСОБА_3 підтверджується також дослідженими судом письмовими доказами:
		протоколом пред`явлення особи ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6 , під час якого свідок серед чотирьох фотознімків впізнав фотографію обвинуваченого;
		протоколом огляду від 24.04.2023 відеозапису від 07.02.2023 із назвою «Представители ЛДПР передали гуманитарный груз для военнослужащих 16 БтрЩ 2 АК на «Телеграм» каналі «Сыны Отечества» з ідентифікатором https://t.me/sons_fazerland/10092 за участю свідка ОСОБА_6 , під час якого останній впізнав обвинуваченого, як особу, що висловлювалася щодо організації ним поставок гуманітарної допомоги російським військовим; 
		протоколом пред`явлення особи ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 , під час якого свідок серед чотирьох фотознімків впізнав фотографію обвинуваченого;
		протоколом огляду від 24.04.2023 відеозапису від 07.02.2023 із назвою «Представители ЛДПР передали гуманитарный груз для военнослужащих 16 БтрЩ 2 АК на «Телеграм» каналі «Сыны Отечества» з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2 за участю свідка ОСОБА_7 , під час якого останній впізнав обвинуваченого, як особу, що висловлювалася щодо організації ним поставок гуманітарної допомоги російським військовим;
		протоколом пред`явлення особи ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 , під час якого свідок серед чотирьох фотознімків впізнав фотографію обвинуваченого;
		протоколом огляду від 25.04.2023 відеозапису від 07.02.2023 із назвою «Представители ЛДПР передали гуманитарный груз для военнослужащих 16 БтрЩ 2 АК на «Телеграм» каналі «Сыны Отечества» з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2 за участю свідка ОСОБА_8 , під час якого останній впізнав обвинуваченого, як особу, що висловлювалася щодо організації ним поставок гуманітарної допомоги російським військовим;
		протоколом огляду від 25.04.2023 відеозапису від 07.02.2023 із назвою «Представители ЛДПР передали гуманитарный груз для военнослужащих 16 БтрЩ 2 АК на «Телеграм» каналі «Сыны Отечества» з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2 під час якого підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет відеоматеріалу з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2  і здійснено його архівацію за посиланням http://archive.today/2023.04.25-111440/https://t.me/sons_fazerland/10092;
		копією облікової картки особи ОСОБА_3 , наданою Державною міграційною службою України, якою підтверджено видачу йому 25.10.1996 паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та яка містить його фотографію і особисті дані;
		протоколом пред`явлення особи ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 , під час якого свідок серед чотирьох фотознімків впізнав фотографію обвинуваченого;
		протоколом огляду від 25.04.2023 відеозапису від 07.02.2023 із назвою «Представители ЛДПР передали гуманитарный груз для военнослужащих 16 БтрЩ 2 АК на «Телеграм» каналі «Сыны Отечества» з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2 за участю свідка ОСОБА_9 , під час якого останній впізнав обвинуваченого, як особу, що висловлювалася щодо організації ним поставок гуманітарної допомоги російським військовим;
		інформацією Державної прикордонної прикордонної служби України, що стосовно обвинуваченого за період з 24.03.2018 до 24.03.2023 відомостей про перетин державного кордону України або лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями в базі даних не виявлено;
		інформацією департаменту соціального захисту населення Луганської обласної держаної адміністрації стосовно обвинуваченого про відсутність станом на 10.05.2023 його реєстрації як ВПО, а також як отримувача пенсії та/або допомоги;
		протоколом огляду від 22.05.2023 відеозапису від 07.02.2023 із назвою «Представители ЛДПР передали гуманитарный груз для военнослужащих 16 БтрЩ 2 АК на «Телеграм» каналі «Сыны Отечества» з ідентифікатором https://t.me/sons_fazerland/10092 , під час якого зроблені скріншоти у вигляді фототаблиці, доданої до протоколу, та запис збережено на жорсткому диску комп`ютера і записано на CD-R Verbatim, доданий до протоколу;
		висновком портретної експертизи № 218 від 07.06.2023, згідно з яким: 
		у кадрах відеозапису, що міститься в електронному файлі під назвою «Представители_ЛДПР_передали_ гуманитарный груз для военнослужащих 16 БТрО 2 АК.тр4», при показниках індикатору відліку часу програми відеовідтворення (відеоплеєра) часу у періоди часу: 00:00:11 - 00:00:17; 00:00:25 - 00:00:28; 00:00:32 - 00:00:36 (зображення чоловіка, одягненого у камуфльовані військову форму одягу та кепку, який виступає з промовою та підписаний як « ОСОБА_10 , координатор Луганского регионального отделения ЛДПР») та на фотозображенні в обліковій картці особи Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що міститься в електронному файлі під назвою «УВАРОВ.рdf», наданому на дослідження в якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа;
		у кадрах відеозапису, що міститься в електронному файлі під назвою «Представители_ЛДПР_передали_ гуманитарный груз для военнослужащих 16 БТрО 2 АК.тр4», при показниках індикатору відліку часу програми відеовідтворення (відеоплеєра) часу у періоди часу: 00:00:13 - 00:00:21; 00:00:26 - 00:00:47 (зображення чоловіка, одягненого у куртку темно-синього кольору, піджак темно-сірого кольору, сорочку білого кольору, краватку у крапинку біло-сірого кольору, який виступає з промовою та підписаний як « ОСОБА_10 Депутат Народного Совета ЛНР, координатор Луганского регионального отделения ЛДПР») та на фотозображенні в обліковій картці особи Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що міститься в електронному файлі під назвою «УВАРОВ.рdf», наданому на дослідження в якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа; 
		Винуватість ОСОБА_3 підтверджується також дослідженими судом електронними доказами, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження на таких носіях: CD-R Videx і CD-R Verbatim із відеозаписом від 07.02.2023 із назвою «Представители ЛДПР передали гуманитарный груз для военнослужащих 16 БтрЩ 2 АК на «Телеграм» каналі «Сыны Отечества» та CD-R Maximus з копією форми 1 громадянина України ОСОБА_3 . 
		Встановивши в порядку, передбаченому статтею 91 КПК України, обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, належність та допустимість доказів, їх достатність, суд приходить до твердого переконання про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення і правильність кваліфікації його умисних дій за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як здійснення колабораційної діяльності, - добровільне наданні громадянином України допомоги незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним формуванням держави-агресора у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		Суд відкидає доводи сторони захисту про недоведеність стороною обвинувачення, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення і необхідність ухвалення виправдовувального вироку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях і спростовуються дослідженими судом доказами. 
		Згідно зі статтею 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Обставин, передбачених статтею 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.
		Обставиною, передбаченою статтею 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Обвинувачений раніше не судимий, відомості про перебування його на обліку в лікарів психіатра та нарколога відсутні, він скоїв особливо тяжкий злочин, який був направлений проти основ національної безпеки України.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права займати певні посади в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України та застосування, як додаткового покарання, конфіскаціъ усього майна, що належить йому на праві власності.
		Речові докази у справі відсутні.
		Документально підтверджені процесульні витрати у проваджені на залучення експерта для проведення портретної експертизи в розмірі 5 974,50 грн слід на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави.
		У зв`язку з призначенням додаткового покарання у вигляді конфіскації майна арешт на майно обвинуваченого, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2023, скасуванню не підлягає.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.06.2023 до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без встановлення строку дії ухвали суду. Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити без змін зазначений запобіжний захід.
		Керуючись ст. ст. 323, 368-370, 373, 374 КПК України, суд
		 У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із державною службою і місцевим самоврядуванням на строк п`ятнадцять років та з конфіскацією майна.
		Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3  обчислювати з дати його затримання.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний ОСОБА_3  у порядку, передбаченому ч.6 ст. 193 КПК України, у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_3  на користь держави процесульні витрати в розмірі 5 974 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 50 копійок.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору.
		Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду. 
		 Суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...