Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 176/91/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 17.04.2025. Зареєстровано: 18.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2025.
Дата набрання законної сили: 17.04.2025
Номер судового провадження: К/990/36860/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №176/91/24
		адміністративне провадження № К/990/36860/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Соколова В.М.,  Жука А.В., 
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу    №176/91/24
		за позовом  ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
		за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
		на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді - Чабаненко С.В., суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, у якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2023 у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн по справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. щодо позивача та стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
		2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. склала протокол від 07.12.2023 № 9 про адміністративне правопорушення, згідно з яким директор ВП Дніпродзержинський хімічний завод ДП «СхідГЗК» ОСОБА_1. нібито вчинив правопорушення передбачене частиною першою статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: не з`явився до державного виконавця за викликом. Своєю чергою, заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І.С., на підставі протоколу від 07.12.2023 № 9 про адміністративне правопорушення, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2023, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700 грн за порушення частини першої статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		3. Позивач зазначав, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів, з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а в діях позивача відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		4. Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 позов задоволено.
		5. Копію вказаного рішення суду відповідач отримав в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 15.04.2024 о 18:24, відповідно до довідки про доставку електронного документа (а/с 120).
		6. Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач, 29.04.2024 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу у якій, крім іншого просив відстрочити сплату судового збору.
		7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
		8. Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету відповідача 16.05.2024 о 23:30, відповідно до довідки про доставку електронного листа (а/с 134).
		9. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.06.2024 апеляційну скаргу відповідача на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 повернув заявнику, оскільки недоліки скарги у встановлений судом строк не усунуто, будь-яких заяв чи клопотань на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або продовження строку для усунення недоліків від скаржника не надійшло.
		10. Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 про повернення апеляційної скарги, відповідно до довідки про доставку електронного листа, доставлена до електронного кабінету відповідача 05.06.2024 о 20:29 (а/с 137).
		11. 05.07.2024 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, через систему «Електронний суд» повторно подав апеляційну скаргу на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024.
		12. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		13. Заявнику апеляційної скарги запропоновано протягом десятиденного строку усунути недоліки, який обчислюється з дня отримання копії ухвали, шляхом надання суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку та надати документи на їх підтвердження.
		14. Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 15.07.2024 зазначив, що у наслідок несплати судового збору у встановлений судом строк, первинна апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою від 05.06.2024, яка апелянтом оскаржена не була. 
		15. Крім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що заява відповідача про усунення недоліків апеляційної скарги надійшла до суду через систему «Електронний суд» лише 05.06.2024 (тобто після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 15.05.2024), що підтверджено відомостями системи «Електронний суд».
		16. Копію ухвали від 15.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету апелянта 16.07.2024 о 20:15, що підтверджується відповідною довідкою (матеріали апеляційного оскарження аркуш 19).
		17. На виконання вимог цієї ухвали через систему «Електронний суд» на адресу апеляційного суду 25.07.2024 від скаржника надійшло клопотання, в якому він просив поновити строк апеляційного оскарження та відкрити апеляційне провадження.
		18. Клопотання мотивоване тим, що з первинною апеляційною скаргою він звернувся у строк визначений статтею 295 КАС України, подавши клопотання, до якого було долучено докази сплати судового збору, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 апеляційну скаргу повернуто заявнику. Скаржник без зволікань, наступного дня після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, повторно звернувся з апеляційною скаргою. Наведені обставини заявник вважає поважними причинами пропуску строку та просить поновити строк апеляційного оскарження.
		19. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.08.2024 визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024.
		20. Оцінюючи наведені апелянтом в апеляційній скарзі причини поважності пропуску такого строку звернення, суд апеляційної інстанції зауважив, що аргументи заявника стосуються виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху. Однак ухвала суду апеляційної інстанції від 05.06.2024 про повернення первинної апеляційної скарги через неусунення її недоліків скаржником оскаржена не була. Суд також зазначив, що певні збої в роботі державного органу не надають суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізувати таке право, оскільки труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		21. Не погодившись з рішенням апеляційного суду, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
		21.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України, яка визначає перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, серед яких, зокрема ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження.
		21.2. За доводами касаційної скарги, відповідач, на виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху через несплату судового збору, 21.05.20024 сплатив судовий збір в сумі 908,40 грн та цього ж дня представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України через підсистему «Електронний суд» направив до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Проте, 24.05.2024 під час чергового відключення електроенергії (як доказ вказує скріншот з офіційного сайту Київської міської ради, в якому зазначено про застосування графіків відключень протягом всього дня 24.05.2024) відбулось некоректне завершення серверного обладнання через вихід із строю джерела безперебійного живлення, у зв`язку з чим в роботі «Електронного суду» відбувся збій. Як наслідок заяву про усунення недоліків тільки збережено в «Чернетках» та відповідно не направлено до апеляційного суду. 05.06.2024 при перевірці електронної справи № 176/91/24 було встановлено, що заяву про усунення недоліків апеляційної скарги не було направлено до суду та невідкладно повторно направлено цю заяву разом із клопотанням про врахування зазначених обставин та поновлення процесуального строку усунення недоліків апеляційної скарги.
		21.3. Касатор стверджує, що ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена після надходження до Третього апеляційного адміністративного суду заяви Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про усунення недоліків, оскільки заява представника відповідача про усунення недоліків зареєстрована в «Електронному суді» 05.06.2024, а ухвала Третього апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги зареєстрована в «Електронному суді» після реєстрації заяви Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про усунення недоліків та підписана - 05.06.2024 о 18:29:54.
		21.4. За цих обставин скаржник вважає, що апелянтом було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги в межах строку зазначеного судом, однак її не було отримано судом з незалежних від апелянта причин та не з його вини.
		21.5. У касаційній скарзі відповідач посилається на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 про те, що повторне звернення зі скаргою має бути здійснене без зволікань з моменту отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги та з усуненням недоліків, які стали підставою для її повернення.
		21.6. У цьому контексті скаржник стверджує, що без зволікань вже наступного дня після надходження ухвали про повернення апеляційної скарги, повторно подав апеляційну скаргу, разом з тим усунувши раніше виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
		21.7. Підсумовуючи зазначене, касатор стверджує, що суд апеляційної інстанції, на порушення норм процесуального права, а саме пункту 1 частини другої статті 295 КАС України, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
		22. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024 для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Єресько Л.О., судді: Жук А.В., Губська О.А.
		23. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2024 касаційну скаргу відповідача залишено без руху, а ухвалою від 28.10.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі № 176/91/24.
		24. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.04.2025 року №342/0/78-25, здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну судді Губської О.А. на суддю Соколова В.М. 
		25. Ухвалою Суду від 16.04.2025, закінчено підготовчі дії та призначено їх до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 345 КАС України.
		Оцінка Верховного Суду
		Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		26. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		27. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		28. Статтею 295 КАС України визначено таке:
		1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		29. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені у статті 286 КАС України.
		30. Частиною четвертою статті 286 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судове рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
		31. Згідно зі статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
		32. Відповідно до положень частин першої і п`ятої статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення -- якщо така адреса відсутня.
		32.1. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		33. З матеріалів справи слідує, що рішення суду першої інстанції ухвалене 11.04.2024 в порядку спрощеного позовного провадження без участі учасників справи. Відповідно до довідки про доставку електронного документа копію рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 відповідач отримав в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 15.04.2024 о 18:24 (а/с 120).
		34. Отже, 10-денний строк апеляційного оскарження, визначений пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України, закінчився 26.04.2024.
		35. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу 05.07.2024.
		36. За таких обставин і правового регулювання, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача та дійшов правильного висновку, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне скарження рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024, звернувшись і апеляційною скаргу більше ніж через два місяці після закінчення строку на апеляційне оскарження.
		37. Як вже зазначено вище, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		38. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		39. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
		40. Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
		41. Отже, встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		42. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
		43. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
		44. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
		45. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
		46. При поданні апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
		47. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
		48. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		49. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
		50. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		51. За частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		52. Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
		53. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі                           № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
		54. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		55. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
		56. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
		57. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій - гарантія забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
		58. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
		59. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		60. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
		61. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, від судів вимагається вказати підстави.
		62. За обставинами цієї справи, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 29.08.2024 при відмові у відкритті апеляційного провадження визнав неповажними підстави поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені скаржником та при аналізі зазначених Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підстав для поновлення строку вказав на те, що усі аргументи заявника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 стосуються виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 про залишення апеляційної скарги без руху через несплату судового збору. Разом з тим, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 про повернення первинної апеляційної скарги заявнику через неусунення недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк, відповідачем не оскаржувалась. 
		63. Суд апеляційної інстанції, з урахуванням того, що первинна апеляційна скарга була повернена заявнику ухвалою від 05.06.2024, яка не оскаржена, повторну апеляційну скарга розглядав як нову. 
		64. Аналізуючи підстави поновлення строку, в оскаржуваній ухвалі апеляційний суд зауважив, що враховує сталу позицію Верховного Суду щодо дотримання принципу «належного врядування» у ситуації з пропуском строків на апеляційне оскарження державними органами, виходячи з якого, державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно. Труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження. Певні збої в роботі органу не надають суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
		65. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у касаційній скарзі повторює аргументи щодо пропуску строку подання апеляції, вважаючи оцінку апеляційного суду необґрунтованою.
		66. Верховний Суд погоджується, що перебої з електроенергією внаслідок ворожих обстрілів території України суттєво ускладнили (подекуди унеможливили) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Cуд визнає, що наведені обставини могли ускладнити подання апеляції, однак скаржник не довів їхнього реального впливу на неможливість своєчасного оскарження, не надав доказів того, що такі обставини постійно, тривало та систематично перешкоджали роботі протягом часу, відведеного для підготовки апеляційної скарги.
		67. Також Верховний Суд уважає обґрунтованими висновки апеляційного суду в частині, що наведені скаржником на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження обставини стосуються виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 15.05.2024 про залишення первинної апеляційної скарги відповідача без руху через несплату судового збору.
		68. Суд відхиляє покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, адже у вказаній справ Суд не заперечуючи проти права на повторне звернення зі скаргою після її повернення, зазначив, що таке право не є абсолютним. У цій справі Суд вказав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
		69. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі № 440/15583/23).
		70. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, за відсутності причин, які б свідчили про поважність пропуску такого строку, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
		71. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
		72. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		73. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		74. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов   А.В. Жук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...