Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/6944/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них.
Надіслано судом: 17.04.2025. Зареєстровано: 18.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2025.
Дата набрання законної сили: 17.04.2025
Номер судового провадження: К/990/35258/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №600/6944/21-а
		адміністративне провадження № К/990/35258/23  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача                                                              Мельник-Томенко Ж.М., 
		суддів -                                                             Жука А.В., 
		                                                                      Мартинюк Н.М., 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за касаційною скаргою Служби безпеки України 
		на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 (головуючий суддя - Анісімов О.В.)
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 (головуючий суддя - Сушко О.О., судді - Курко О. П., Залімський І. Г.)
		у справі № 600/6944/21-а
		за позовом ОСОБА_1 
		до Служби безпеки України
		про визнання протиправною та скасування постанови про заборону в`їзду в Україну, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Служби безпеки України, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанову Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну 14/3-7798 від 22.04.2021, якою вирішено заборонити в`їзд на територію України громадянину Румунії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 3 (три) роки.
		2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що прийняте стосовно нього рішення про заборону в`їзду на територію України прийнято без наявності підстав, передбачених статтею 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та з порушенням пункту 4 Інструкції про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України від 29.01.2021 № 31. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 позов                 ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 № 14/3-7798, якою громадянину Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборонено в`їзд на територію України терміном на 3 (три) роки. 
		4. При ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без врахування відомостей про наявність у позивача родинних зв`язків в України, що суперечить положенням пункту 3 Інструкції про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України від 29.01.2021 № 31. За позицією суду першої інстанції, довідка про необхідність заборони в`їзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 , яка стала підставою для прийняття оскаржуваної постанови, не містить будь-яких фактичних даних, які б відповідали критеріям чіткості та узгодженості між собою; будь-якої іншої інформації, окрім цитування, нормативно-правових актів, довідка не містить, так як і не містить посилання на будь-який інший документ, який породжує припущення про причетність позивача до розвідувальної, розвідувально-підривної діяльності спецслужб Румунії.
		5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 апеляційну скаргу Служби безпеки України задоволено повністю. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
		6. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що повноваження Служби безпеки України щодо прийняття рішень про заборону іноземцям в`їзду в України є виключними та дискреційними. Апеляційний суд зауважив, що оцінка відомостей у довідці, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в`їзду, відноситься до виключної компетенції Служби безпеки України, а тому суд не вправі надати переоцінку викладеній у довідці інформації, перебравши на себе виключну компетенцію Служби безпеки України.
		7. Постановою Верховного Суду від 31.05.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі                               № 600/6944/21-а скасовано, справу направлено до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд. 
		8. Верховний Суд уважав передчасними висновки суду апеляційної інстанції про обґрунтованість оскаржуваного рішення, позаяк цей суд не надав належну правову оцінку доказам, що мають істотне значення для вирішення спору, а саме не витребовував та не досліджував довідку про необхідність заборони в`їзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021, яка стала підставою для прийняття оскаржуваної постанови. 
		9. Постановою від 13.09.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Служби безпеки України залишив без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 - без змін.
		10. При новому розгляді цієї справи в апеляційному порядку, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не враховано обставини, на обов`язковість яких вказує Інструкція ро порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Центрального управління Служби безпеки України від 29.01.2021 № 31, що свідчить про необґрунтованість прийнятого рішення відносно позивача. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		11. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного прозову у повному обсязі. 
		12. Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		13. Обґрунтовуючи посилання на вказану норму процесуального закону, скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.07.2021 у справі № 320/8499/20, від 27.05.2021 у справі № 826/9102/18. Також відповідач вказує про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.05.2023 у цій же справі.  
		14. На обґрунтування вимог касаційної скарги, відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій, перебравши на себе виключну компетенцію Служби безпеки України, надали переоцінку інформації, викладеній у постанові та довідці про необхідність заборони в`їзду в Україну громадянина Румунії. Наголошує, що виключно Служба безпека України, як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, наділена виключною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення. 
		Позиція інших учасників справи
		15. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача. 
		Рух касаційної скарги
		16. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Служби безпеки України.
		17. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2025 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи 
		18. Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернівцях та був документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 02.04.1996, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_1 .
		19. У м. Чернівцях проживають мати позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько позивача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		20. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено в дію Указом Президента України від 03.04.2021 № 140/2021, застосовані обмежувальні заходи (санкції) в тому числі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .
		21. Указом Президента України від 14.04.2021 № 161/2021 «Про припинення громадянства України ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 » постановлено вважати таким, що втратив громадянство України ОСОБА_1 , 1971 р.н., уродженця та жителя м. Чернівців.
		22. Постановою про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 № 14/3-7798 відповідачем прийнято рішення заборонити в`їзд на територію України громадянину Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловічої статі, терміном на 3 (три) роки.
		23. Як підставу для прийняття оскаржуваної постанови відповідач зазначив наступне:          « ОСОБА_1 , причетний до розвідувальної, розвідувально-підривної діяльності спецслужб Румунії. На виконання вказівок представників спецслужб Румунії, після прибуття до України планує здійснювати збір інформації про розташування прикордонних загонів на суміжному з Румунією державному кордоні, графіку патрулювань, наявного спеціального спорядження та техніки, які використовуються при охороні державного кордону України, а також отримання інформації щодо особового складу ДПС України, який несе службу на суміжному державному кордоні (в т.ч. в пунктах пропуску) з метою подальшої передачі вказаних відомостей відповідним співробітникам румунських спецслужб з використанням заздалегідь визначених захищених каналів зв`язку. Крім того, встановлено, що позивач, спільно з іншими невстановленими особами планує фінансувати та проводити інформаційні акції на території Чернівецької області, з метою підбурювання населення області до проведення референдуму щодо відділення окремих територій України та їх приєднання до Румунії (статті 110,110-2,114 Кримінального кодексу України)».
		24. Підставою для прийняття оскаржуваної постанови стала довідка про необхідність заборони виїзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021.
		25. 22.04.2021 Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України сформовано Доручення № 14/3-7799, яким голові Державної прикордонної служби України Дейнеку С. доручено заборонити в`їзд в Україну позивачу терміном на три роки.
		26. Прийняття відповідачем постанови про заборону в`їзду в Україну зумовило звернення позивача до суду.   
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
		27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		28. Частиною першою статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю. 
		29. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в`їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну.
		30. За приписами статті 2 Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
		До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. 
		31. Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України (стаття 1 Закону України «Про Службу безпеки України»). 
		32. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.
		33. Частиною першою статті 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» передбачено, що спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України.
		34. Метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення (частина перша статті 2 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність»). 
		35. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про національну безпеку України» Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина: 1) протидію розвідувально-підривній діяльності проти України;          2) боротьбу з тероризмом; 3) контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об`єктів критичної інфраструктури; 4) охорону державної таємниці.
		36. Відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України», статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пункту 5 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 № 280, наказом Центрального управління Служби безпеки України від 29.01.2021          № 31 затверджено Інструкцію про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - Інструкція № 31), яка визначає порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (пункт 1). 
		37. Згідно з пунктом 2 Інструкції № 31 рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в`їзду) приймається в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю.
		38. За правилами пункту 3 Інструкції № 31 у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в`їзду функціональним підрозділом Центрального управління СБУ (далі - ЦУ СБУ), регіональним органом СБУ (далі - уповноважений підрозділ СБУ) готується довідка.
		У довідці зазначаються: дані про іноземця, якому передбачається заборонити в`їзд в Україну: прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) іноземця в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для громадян інших країн та осіб без громадянства - латиницею), число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані національного паспорта або іншого документа, який посвідчує особу іноземця (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання, контактний номер телефону; відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в`їзду, зокрема: обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду; результати перевірки іноземця за інформаційними системами й оперативними обліками СБУ, МВС та банками даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол; наявність родинних зв`язків в Україні (дружини або чоловіка, дітей, батьків, осіб, які перебувають під її опікою чи піклуванням); наявність майнових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами в Україні; строк заборони в`їзду в Україну іноземцю (три роки). 
		39. На підставі відомостей, викладених у довідці, в уповноваженому підрозділі СБУ готується постанова про заборону в`їзду в Україну (додаток 1) (пункт 5 Інструкції № 31). 
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		40. За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		41. Предметом оскарження у цій справі є постанова Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну громадянину Румунії ОСОБА_1 . Підставою для прийняття цієї постанови була довідка про необхідність заборони виїзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 . 
		42. Зі змісту ухвали від 09.11.2023 слідує, що касаційне провадження у справі відкрито з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328  Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.07.2021 у справі № 320/8499/20, від 27.05.2021 у справі № 826/9102/18. 
		43. Верховний Суд, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів касаційної скарги, які були підставою для відкриття касаційного провадження, виходить із такого.
		44. Так, у постанові від 27.05.2021 у справі № 826/9102/18 за подібних правовідносин Верховний Суд вказав, що рішення про заборону в`їзду на територію України, прийняте Службою безпеки України у рамках здійснення завдань, покладених на неї законодавством України, має превентивний (попереджувальний) характер, відповідно, прийняттю такого рішення не обов`язково має передувати здійснення особою порушення законодавства та наявність кримінальних проваджень.
		45. У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що Служба безпеки України, як державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, наділена компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення, спрямоване, окрім іншого, на попередження загроз, прямий або опосередкований вплив на фактори запобігання їхньому виникненню, а також локалізацію та усунення загроз.
		46. Вказані висновки підтримано Верховним Судом у постанові від 29.07.2021 у справі                       № 320/8499/20. 
		47. Враховуючи означені правові висновки Верховного Суду та приписи законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, Верховний Суд зауважує, що повноваження Служби безпеки України щодо прийняття рішення про заборону іноземцю в`їзду в Україну є виключними та дискреційними і суд не може здійснювати переоцінку загрозам національної безпеки України, яка попередньо здійснена Службою безпеки України. 
		48. Разом з тим, межі дискреції Служби безпеки України щодо прийняття рішення про заборону іноземцю в`їзду в Україну не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. 
		49. Тому, ураховуючи завдання адміністративного судочинства та юрисдикцію адміністративних судів під час розгляду та вирішення адміністративної справи суд наділений усією повнотою повноважень щодо перевірки оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень не лише на предмет його відповідності статті 19 Конституції України, але й з точки зору дотримання інших критеріїв, перелік яких наведено у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		50. Перевіряючи оскаржуване рішення на предмет дотримання критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій, аналізуючи довідку яка стала підставою для прийняття оскаржуваної постанови, дійшли висновку, що така не містить відомостей про наявність у ОСОБА_1 родинних зв`язків в Україні (дружини, дітей, батьків, осіб, які перебувають під його опікою чи піклуванням), що суперечить положенням пункту 3 Інструкції № 31.
		51. Перевіряючи правильність висновків судів попередніх інстанцій в цій частині, Верховний Суд зазначає таке.
		52. Як вже зазначалося, за правилами пункту 3 Інструкції № 31 у довідці зазначаються: дані про іноземця, якому передбачається заборонити в`їзд в Україну: прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) іноземця в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для громадян інших країн та осіб без громадянства - латиницею), число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані національного паспорта або іншого документа, який посвідчує особу іноземця (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання, контактний номер телефону; відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в`їзду, зокрема: обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду; результати перевірки іноземця за інформаційними системами й оперативними обліками СБУ, МВС та банками даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол; наявність родинних зв`язків в Україні (дружини або чоловіка, дітей, батьків, осіб, які перебувають під її опікою чи піклуванням); наявність майнових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами в Україні; строк заборони в`їзду в Україну іноземцю (три роки).
		53. Вказаною нормою законодавець передбачив дані, які зазначаються у довідці. При цьому пункт 3 Інструкції № 31 не містить застережень щодо обов`язкового зазначення у довідці усіх перелічених даних у цьому пункті. Іншими словами, якби пункт 3 Інструкції № 31 містив застереження «у довідці обов`язково зазначаються», це вказувало би на обов`язок уповноваженого підрозділу Служби безпеки України безумовно дотримуватися вимог пункту 3 Інструкції № 31 при оформленні довідки та зазначити всі дані, які перелічені у цій нормі. 
		54. Отже, оскільки пункт 3 Інструкції № 31 не визначає обов`язковою умовою зазначення у довідці всіх перелічених у цьому пункті позицій, відсутність у довідці даних про наявність у ОСОБА_1 родинних зв`язків в Україні (дружини, дітей, батьків), не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення.
		55. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає неправильним висновок судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки в його основу покладено довідку, яка не відповідає положенням пункту 3 Інструкції № 31. 
		56. Перевіряючи правильність висновків судів попередніх інстанцій про необґрунтованість оскаржуваного рішення з підстав того, що при прийнятті постанови у відповідача були відсутні вагомі, чіткі і узгоджені між собою висновки та неспростовні фактичні презумпції, що призвело до прийняття невмотивованого висновку, обґрунтованого припущеннями, а не конкретними обставинами, Верховний Суд зазначає таке. 
		57. За правилами пункту 3 Інструкції № 31 у довідці зазначаються відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в`їзду, зокрема, обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду.
		58. На підставі відомостей, викладених у довідці, в уповноваженому підрозділі СБУ готується постанова про заборону в`їзду в Україну (пункт 5 Інструкції № 31). 
		59. Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 у цій справі зазначив, що необхідність заборони в`їзду, яка має превентивний характер, не має доводитися вчиненням особою протиправних діянь, проте, має обґрунтовуватися, тобто містити посилання на можливість протиправної поведінки.
		60. За встановлених обставин у цій справі, оскаржувана постанова про заборона в`їзду в Україну прийнята відповідачем на підставі довідки про необхідність заборони іноземцю в`їзду в Україну та відомостей, зазначених у ній, які свідчать про характер загроз національній безпеці України. 
		61. Підставою для прийняття такого рішення стали відомості про причетність ОСОБА_1 до розвідувальної, розвідувально-підривної діяльності спецслужб Румунії. На виконання вказівок представників спецслужб Румунії, після прибуття до України планує здійснювати збір інформації про розташування прикордонних загонів на суміжному з Румунією державному кордоні, графіку патрулювань, наявного спеціального спорядження та техніки, які використовуються при охороні державного кордону України, а також отримання інформації щодо особового складу ДПС України, який несе службу на суміжному державному кордоні (в т.ч. в пунктах пропуску) з метою подальшої передачі вказаних відомостей відповідним співробітникам румунських спецслужб з використанням заздалегідь визначених захищених каналів зв`язку. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 , спільно з іншими невстановленими особами планує фінансувати та проводити інформаційні акції на території Чернівецької області, з метою підбурювання населення області до проведення референдуму щодо відділення окремих територій України та їх приєднання до Румунії (статті 110,110-2,114 Кримінального кодексу України)». 
		62. З огляду на нормативне врегулювання спірних правовідносин, саме відповідач наділений виключною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз національній безпеці та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення. 
		63. На підставі відомостей, викладених у довідці, та враховуючи, що дії позивача суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України, відповідачем прийнято оскаржувану постанову.
		64. Суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи неправомірно вдалися до переоцінки інформації, що міститься у довідці та постанові про заборону позивачу в`їзду в Україну, та дійшли помилкового висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення.
		65. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає, що оскаржувана постанова про заборону в`їзду в Україну 14/3-7798 від 22.04.2021 прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		66. Верховний Суд зауважує, що право позивача на особисте життя ставиться у противагу інтересам національної безпеки, що на думку Суду, виправдовує застосовані до позивача заходи втручання у його права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		67. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		68. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		69. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішень, суди першої та апеляційної інстанцій, повно встановивши обставини справи, неправильно застосували норми матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення у справі.
		Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 351, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Служби безпеки України задовольнити.
		2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі № 600/6944/21-а скасувати.
		3. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною та скасування постанови про заборону в`їзду в Україну - відмовити повністю.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                    Ж.М. Мельник-Томенко 
		 
		 
		Судді                                                                            А.В. Жук
		 
		                                                                      
		                                                                                Н.М. Мартинюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...