Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/2104/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2025.
Дата набрання законної сили: 15.04.2025
Номер судового провадження: 51-4275км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022082070000472

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 337/2104/22
		провадження № 51 - 4275 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого           ОСОБА_1 ,
		суддів                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції
		засудженого                                                          ОСОБА_6 ,
		його захисника                                                     адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
		до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082070000472
		від 22 травня 2022 року, щодо
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз за вироком Орджонікідзевського районного суду
		м. Запоріжжя від 14 грудня 2021 року за ст. 186 ч. 2, ст. 263 ч. 2 КК України
		до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням на підставі
		ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік,
		за ст. 307 ч. 3 КК України,
		за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката
		ОСОБА_7 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 березня
		2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 04 червня 2024 року.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 307 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
		На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання
		до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 грудня 2021 року, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк
		9 років 6 місяців з конфіскацією майна.
		У строк відбування покарання ОСОБА_6 зараховано попереднє ув`язнення
		з 22 по 24 травня 2022 року.
		Прийнято рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
		Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
		ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, 22 травня 2022 року незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, загальною масою 719,82 г, тобто в особливо великих розмірах, і психотропну речовину - амфетамін, масою 186,7993 г, що також є особливо великим розміром, які о 10 годині 44 хвилини отримав у двох поштових відправленнях у відділенні ТОВ «Нова Пошта» № 45
		на вул. Василя Сергієнка, 13, у м. Запоріжжя, та зберігав при собі з метою збуту до моменту вилучення вказаних речовин працівниками поліції того ж дня в період з                   12 години 27 хвилин до 13 години 58 хвилин.
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 залишено
		без задоволення, а вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
		Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, та короткий зміст поданих заперечень
		У касаційній скарзі захисник  ОСОБА_7 ,посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вищезазначені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено придбання ОСОБА_6 психотропної та особливо небезпечної психотропної речовин з метою збуту.
		Вказує, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 23 КПК України, оскільки дослідив протокол допиту свідка ОСОБА_8 , не допитавши її безпосередньо
		під час судового розгляду, чим позбавив ОСОБА_6 і права
		на перехресний допит. Також суд не взяв до уваги показання ОСОБА_6 про те, що свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 надали неправдиві показання, а поняті, які були присутні під час огляду місця події, під час досудового слідства були допитані як свідки, що суперечить вимогам КПК України. Крім того,
		ОСОБА_6 зазначав, що свідок ОСОБА_11 є оперуповноваженим, тобто зацікавленою особою.
		Захисник посилається на відсутність додатку до протоколу затримання
		ОСОБА_6 - відеозапису, що свідчить про недопустимість вказаного доказу
		та обґрунтованість доводів ОСОБА_6 про вчинення на нього незаконного тиску. Вказує, що ОСОБА_6 фактично був затриманий раніше від часу, зазначеного
		в протоколі, та не був забезпечений захистом.
		Також на переконання захисника суд першої інстанції вийшов за межі обвинувачення та необґрунтовано поклав в основу вироку виписку з карткового рахунку ОСОБА_6 з 02 січня по 21 травня 2022 року, тобто за період, за який ОСОБА_6 не інкриміновано епізодів злочинної діяльності. Зазначає, що диск
		з інформацією з банку є недопустимим доказом, оскільки виготовлений слідчим, який не отримував доступ до відповідної інформації.
		Крім наведеного, вказує, що апеляційний суд безпідставно відмовив стороні захисту у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів.
		У запереченнях на касаційну скаргу прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_12 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених захисником доводів.
		Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник і засуджений у судовому засіданні підтримали касаційну скаргу, вважали її обґрунтованою та просили задовольнити.
		В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
		Мотиви Суду
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
		та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
		про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94цього Кодексу,
		та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України
		та на які є посилання в касаційній скарзі захисника, не є відповідно до вимог
		ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
		Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості  ОСОБА_6 
		у незаконному придбанні та зберіганні психотропної та особливо небезпечної психотропної речовин в особливо великих розмірах з метою збуту, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, підтверджуються безпосередньо дослідженими і оціненими судом доказами.
		Вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 за пред`явленим йому обвинуваченням, суд першої інстанції безпосередньо дослідив та дав оцінку усім доказам у кримінальному провадженні, ретельно з`ясував обставини кримінального правопорушення, врахував позицію і доводи сторони захисту про невинуватість ОСОБА_6 . У вироку суд навів мотиви, з яких визнав вищезазначені доводи необґрунтованими, і на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України, обґрунтовано послався на такі докази.
		В суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, однак не заперечував той факт,
		що 22 травня 2022 року отримав у відділенні Нової пошти № 45 в м. Запоріжжі дві посилки, після чого його затримали працівники поліції та в присутності понятих вилучили з посилок порошкоподібну речовину.
		Свідок ОСОБА_9 надав суду показання про те, що бачив як ОСОБА_6 , котрий проживав разом із ним в орендованій квартирі, розфасовував речовину коричневого кольору в зіп-пакети. Пізніше на прохання останнього по телефону ОСОБА_9 викинув пусті зіп-пакети та котушки з ізострічкою.
		Свідок ОСОБА_10 показала суду про те, як її знайомий на ім`я ОСОБА_13 біля відділення Нової пошти № 45 вказав на ОСОБА_6 , заначивши, що він розповсюджує наркотики.
		Свідок ОСОБА_14 надала суду показання про те як вона, працюючи оператором на відділенні Нової пошти № 45, видала ОСОБА_6 дві посилки. Останній відсканував з телефона карту клієнта, оформлену на жінку з ім`ям ОСОБА_15 , оплатив доставку банківською картою, посилки не оглядав та не розпитував інформацію про відправника. Пізніше від працівників поліції свідок дізналася, що в тих посилках були наркотики.
		Свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 показали суду про те, що наприкінці весни
		2022 року вони приймали участь як поняті в слідчих діях біля відділення Нової пошти № 45. Там був ОСОБА_6 , який пересувався вільно, кайданок на ньому
		не було. Працівники поліції з дозволу ОСОБА_6 вміст посилок, в яких у зіп-пакетах знаходилася кристалічна речовина, та його телефон. За результатом слідчих дій були складені відповідні протоколи, які учасники підписали без зауважень.
		Свідок ОСОБА_11 надав суду показання про обставини виявлення та затримання ОСОБА_6 біля відділення Нової пошти № 45. Зазначив, що обмежувальні заходи до ОСОБА_6 не застосовувалися, до службового автомобіля його не садили,
		не заламували, телефон не забирали, чекали на приїзд слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) на вулиці.
		Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27 травня 2022 року, допит якої зафіксовано за допомогою технічних засобів відеофіксації відповідно
		до ст. 615 ч. 11 КПК України, остання показала про те, що вона з лютого 2021 року проживала разом із ОСОБА_6 . Зазначила, що допомагала йому робити «закладки» по м. Запоріжжю, пояснила деталі отримання інформації
		про місцезнаходження товару, оплату за роботу тощо. Вказала, що після припинення стосунків з ОСОБА_6 вона залишила йому свій аккаунт у «Телеграм»
		та на Новій пошті.
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 22 травня 2022 року біля відділення Нової пошти № 45 у м. Запоріжжя оглянуто дві посилки, які добровільно видав ОСОБА_6 , та його мобільний телефон. З однієї посилки вилучено чотири поліетиленові зіп-пакети з кристалічною речовиною коричневого кольору, з іншої - поліетиленовий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світло-рожевого кольору. Процедура огляду зафіксована на відеозапис, згідно з яким ОСОБА_6 перебував на вулиці без кайданок, добровільно надав для огляду телефон, назвавши паролі розблокування та від додатку «Nicegram» з переписками з абонентами « ОСОБА_18 », « ОСОБА_19 » щодо умов оплати за виконану роботу, необхідності отримання посилок, виконання інших завдань щодо пакування «МК» та «СК».
		Згідно з протоколом огляду предмета від 22 травня 2022 року оглянуто відеозапис із камер спостереження в приміщенні відділення Нової пошти № 45 в м. Запоріжжі. На відеозаписі зафіксовані обставини отримання ОСОБА_6 двох поштових відправлень.
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину
		від 22 травня 2022 року ОСОБА_6 було затримано в присутності захисника ОСОБА_20 та понятих, проведено його особистий обшук, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон «iPhone 6s» IMEI НОМЕР_1 , банківську карту «monobank» № НОМЕР_2 та інші речі.
		Згідно з протоколом огляду від 24 травня 2022 року оглянуто вилучений
		у ОСОБА_6 мобільний телефон «iPhone 6s» IMEI НОМЕР_1 , на якому встановлений додаток «Telegram» з переписками з контактами « ОСОБА_18 », « ОСОБА_19 » з приводу розповсюдження «закладок», необхідності отримання посилок у відділенні Нової пошти № 45, фасування речовини, надання грошей на поточні витрати та проведення розрахунків за виконану роботу. Також
		на телефоні в мобільному додатку «МONO 24» авторизована банківська карта
		АТ «Універсал Банк» за № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_6 , а в додатку поштового сервісу ТОВ «Нова Пошта» прив`язаний аккаунт на ім`я ОСОБА_21 , мобільний телефон НОМЕР_3 , з відправленнями за ТТН
		№ 20450539141324, 20450539060639. Крім того, в телефоні виявлені світлини місцевості з позначенням довготи і широти та світлини з вагами з зображенням пакету з кристалічною речовиною білого кольору вагою 252 г. До мобільного телефону прив`язаний аккаунт icloud, зареєстрований на ОСОБА_22 .
		Відповідно до висновків експертиз матеріалів, речовин і виробів від 23 травня
		2022 року № СЕ-19/108-22/4487-НЗПРАП, № СЕ-19/108-22/4488-НЗПРАП,
		від 01 червня 2022 року № СЕ-19/108-22/4807-НЗПРАП визначено хімічний склад наданих на дослідження речовин, серед яких психотропна - амфетамін, та особливо небезпечна психотропна - PVP, встановлено вагу вказаних речовин. 
		Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 22 травня 2022 року № 2098 ОСОБА_6 на момент огляду перебував у стані наркотичного сп`яніння.
		Відповідно до інформації з довідки про рух грошових коштів по платіжній пластиковій картці № НОМЕР_2 , вилученій у ОСОБА_6 , серед інших операцій, 21 травня 2022 року о 17 годині 33 хвилини відбулося поповнення картки на 1 000 грн (cashdaz-A2C) (час переписки з абонентом « ОСОБА_19 »), 22 травня
		2022 року - списання коштів: о 10 годині 17 хвилин за послуги Укранафти (авто),
		о 10 годині 44 хвилини за послуги «Нової пошти».
		Крім того, суд першої інстанції оглянув речові докази - упакування посилок з ТТН
		на ім`я ОСОБА_21 та психотропні речовини у відповідному упакуванні, дослідив інші докази та процесуальні документи, які підтверджують законність проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, з урахуванням яких обґрунтував свої висновки.
		Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази
		в їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов
		до обґрунтованого висновку про вчинення  ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ст. 307 ч. 3
		КК України. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_6 умислу на збут психотропної та особливо небезпечної психотропної речовин, місцевий суд врахував усталену судову практику, згідно з якою про наявність в діях особи умислу на збут наркотичних засобів, може свідчити, з-поміж іншого, великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину;
		те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає,
		але виготовляє та зберігає їх; тощо.
		При цьому місцевий суд зазначив, що про умисел ОСОБА_6 на збут вищезазначених речовин вказують такі обставини: психотропні речовини були розділені за посилками відповідно до виду речовини; свідок ОСОБА_8 показала,
		що раніше вона з ОСОБА_6 займалася збутом психотропних речовин;
		у переписці з контактом « ОСОБА_19 » ОСОБА_6 повідомляв, що він пакує «СК» (синтетичний наркотик групи амфетамінів) і під час огляду у нього були вилучені амфетамін та PVP; свідок ОСОБА_9 був очевидцем того як ОСОБА_6 фасував речовину в малі зіп-пакети, а також на прохання останнього викинув ваги, пусті
		зіп-пакети та ізострічку.
		Врахував місцевий суд і те, що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня
		2000 року № 188, невеликим розміром психотропної речовини PVP та амфетаміну
		є така кількість речовини, кожної окремо, що не перевищує 0,15 г. Вказаний розмір психотропних речовин визначений на підставі існуючої практики боротьби
		з незаконним обігом психотропних речовин та з урахуванням існуючої міжнародної практики, що базується на визначеній добовій дозі (definite daily dose) за даними Міжнародного комітету з контролю за наркотиками ООН. Невеликі розміри
		не перевищують 10 визначених добових доз (пункти 1, 2 таблиці), тобто розмір визначеної добової дози амфетаміну або PVP складає 0,015 г (0,15/10).
		Загальна вага вилучених у ОСОБА_6 психотропної та особливо небезпечної психотропної речовин відповідає: PVP - 47 988 визначеним добовим дозам
		(719,82 г/0,015); амфетаміну - 12 453 визначеним добовим дозам (186,7993 г/0,015), що значно перевищує потреби однієї особи у їх власному вживанні та свідчить
		про придбання ОСОБА_6 вищезазначених речовин саме з метою їх збуту.
		Крім того, за матеріалами кримінального провадження також встановлено,
		що ОСОБА_6 на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває. 
		Надані свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 показання місцевий суд визнав чіткими й послідовними, підстав не довіряти їхнім показанням цей суд не встановив і оцінив їх у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
		За результатом проведеного допиту вказаних свідків, які надали свідчення
		під присягою та були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, судом першої інстанції не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що вони надали неправдиві показання, обмовили ОСОБА_6 або ж були змушені свідчити внаслідок тиску чи підкупу. У поданій касаційній скарзі захисником не наведено конкретних аргументів з приводу обмови та неправдивості їх показань і посилання на них вироку. За матеріалами кримінального провадження не вбачає таких підстав і колегія суддів.
		Свідок ОСОБА_11 , працівник поліції, надав суду першої інстанції показання
		про те, як він разом з іншими працівниками поліції, отримав орієнтування,
		що невідома особа через службу доставки «Нова Пошта» отримує наркотичні засоби. В подальшому ними було виявлено і затримано ОСОБА_6 , разом з яким вони чекали приїзду СОГ. Тобто, вказаний свідок надав суду показання щодо обставин затримання ОСОБА_6 , показань щодо вчинення останнім кримінального правопорушення ОСОБА_11 не надавав. В чому конкретно полягала зацікавленість свідка в результатах кримінального провадження в касаційній скарзі не зазначено та матеріалами кримінального провадження не підтверджено.
		Допит понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 під час досудового слідства як свідків  проведено відповідно до вимог ст. 224 КПК України, що не виключало можливості їх допиту під час судового розгляду кримінального провадження згідно ст. 352 КПК України.
		Як зазначено в ст. 95 ч. 4 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання,
		або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору,
		або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
		Відповідно до вимог ст. 615 ч. 11 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		В ході досудового слідства 27 травня 2022 року була допитана свідок ОСОБА_8 . Станом на той час на території України згідно з Указом Президента України
		від 24 лютого 2022 року № 64/2022 було введено воєнний стан.
		На момент розгляду провадження районним судом воєнний стан в Україні був продовжений, свідок ОСОБА_8 12 листопада 2022 року виїхала за кордон
		та до завершення судового розгляду не повернулась до України. Ці обставини місцевим судом були встановленні і враховані. З огляду на неможливість проведення допиту свідка ОСОБА_8 безпосередньо в судовому засіданні, в суді першої інстанції було досліджено відповідний протокол та відтворено відеозапис допиту цього свідка. Вказані показання свідка місцевий суд оцінив та обґрунтував ними вирок відповідно до вимог ст. 7 ч. 3, ст. 95 ч. 4, ст. 615 ч. 11 КПК України.
		Крім того, показання свідка ОСОБА_8 не є визначальними і районний суд оцінив їх у сукупності з показаннями допитаних свідків, інформацією з телефону                  ОСОБА_6 та з іншими доказами в кримінальному провадженні. Даних, які б ставили їх під сумнів чи вказували на обмову цим свідком ОСОБА_6 , в касаційній скарзі не наведено і за матеріалами провадження не встановлено.
		За таких обставин, показання вказаного свідка районний суд дослідив та врахував відповідно до вимог КПК України в період дії воєнного стану, при цьому не допустив порушення такої засади кримінального провадження як безпосередність дослідження показань та прав ОСОБА_6 , а тому доводи касаційної скарги захисника в цій частині є необґрунтованими. 
		Суд першої інстанції ретельно перевірив та визнав необґрунтованими доводи захисника про необхідність визнання недопустимим доказом протоколу затримання ОСОБА_6 з підстав відсутності відеозапису вказаної процесуальної дії, а також про неправомірні дії працівників поліції і тиск на ОСОБА_6 .
		Зокрема суд встановив, що затримання ОСОБА_6 проведено відповідно
		до вимог ст. 208 КПК України, за участі захисника ОСОБА_20 , понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . При цьому ОСОБА_6 роз`яснено його процесуальні права, передбачені ст. 42 ч. 3 КПК України, та повідомлено про затримання його матір ОСОБА_23 . За результатом затримання складено відповідний протокол, зміст якого відповідає вимогам ст. 104 КПК України. Протокол підписаний учасниками вказаної процесуальної дії, зокрема й ОСОБА_6 , який згідно
		ст. 63 Конституції України відмовився від надання письмових пояснень застережень про те, що до нього застосовувався примус або тиск не зазначав. Без зауважень підписав протокол і захисник ОСОБА_20 (т. 2, а.к.п. 166-168).
		У вказаному протоколі також зазначено, що процедура затримання фіксувалась технічними засобами (відеокамера Panasonic), однак суд першої інстанції встановив, що відеозапис вказаної процесуальної дії та його резервна копія
		не збереглися.
		Врахувавши положення ст. 208 КПК України, якими не передбачено обов`язкового фіксування процедури затримання технічними засобами, місцевий суд не встановив підстав для визнання протоколу затримання та його результатів недопустимими доказами.
		Усупереч доводам касаційної скарги захисника, відсутність зазначеного відеозапису безумовно не вказує на обґрунтованість показань ОСОБА_6 про здійснення на нього незаконного тиску під час затримання.
		Вказані показання ОСОБА_6 були також ретельно перевірені в суді першої інстанції, який визнав їх непідтвердженими, зазначивши, що про незаконність дій працівників поліції ні ОСОБА_6 , ні його захисники не повідомляли під час досудового слідства, відповідні дії не оскаржували. Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею ОСОБА_6 не заявляв про своє незаконне затримання та неправомірні дії працівників поліції. Не повідомляла сторона захисту про такі дії і в суді першої інстанції до вирішення питання про можливість завершити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Крім того, на пропозицію суду про призначення та проведення перевірки доводів ОСОБА_6 щодо можливого здійснення на нього незаконного тиску працівниками поліції сторона захисту відмовилась. При цьому під час судового розгляду сторона захисту конкретних обставин можливих незаконних дій працівників поліції та доказів на підтвердження цього не зазначила і не надала.
		Щодо часу затримання  ОСОБА_6 місцевий суд зазначив, що вказівка у фабулі протоколу про затримання ОСОБА_6 22 травня 2022 року близько 11 години
		00 хвилин узгоджується з часом отримання ним двох поштових відправлень
		у відділенні Нової пошти № 45 в м. Запоріжжі. Натомість обмеження його пересування працівниками поліції до приїзду СОГ районний суд визнав таким,
		що відповідало положенням ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію».
		Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив захиснику ОСОБА_7 
		у задоволенні клопотання про визнання недопустимим доказом інформації
		АТ «Універсал Банк», яка знаходиться на диску, з підстав його виготовлення слідчим, який не отримував доступ до відповідної інформації. Як зазначив суд, доступ до вказаної інформації отримав слідчий ОСОБА_24 , а додаток приєднав слідчий ОСОБА_25 , який входив до слідчої групи в кримінальному провадженні. Тому виготовлення ОСОБА_25 додатку до протоколу не свідчить
		про недійсність результатів інформації, отриманої у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом. До того ж, як ОСОБА_24 , так
		і ОСОБА_25 було надано тимчасовий доступ до інформації АТ «Універсал Банк» згідно з ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя
		від 30 травня 2022 року (т. 2, а.к.п. 182).
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що вирок суду щодо ОСОБА_6 належним чином умотивований і відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України.
		Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив відповідні доводи про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, які аналогічні доводам касаційної скарги захисника, визнав
		їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких подані апеляційні скарги визнано необґрунтованими. Зокрема, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду щодо безпідставності доводів сторони захисту
		про відсутність у ОСОБА_6 умислу на збут психотропної та особливо небезпечної психотропної речовин, відсутності підстав для визнання відповідних доказів недопустимими та порушення процесуальних прав під час затримання ОСОБА_6 .
		На спростування доводів сторони захисту щодо неправомірних дій працівників поліції при затриманні ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно
		з дослідженим у суді першої інстанції відеозаписом огляду місця події
		від 22 травня 2022 року ОСОБА_6 добровільно надав для огляду працівникам поліції наявні при ньому дві посилки, отримані у відділенні Нової пошти № 45,
		та мобільний телефон, назвавши паролі доступу до нього та до окремих мобільних додатків. Надалі ОСОБА_6 добровільно, без примусу, перебував під час огляду СОГ зазначених поштових відправлень, вільно переміщався по місцю події, спілкувався з учасниками слідчої дії, що було б неможливо у випадку залякування ОСОБА_6 та застосування до нього фізичної сили.
		Також апеляційний суд перевірив та визнав необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника про безпідставне посилання у вироку на інформацію з банку щодо неодноразового поповнення карткового рахунку ОСОБА_6 в період з 01 січня
		по 22 травня 2022 року, зазначивши що відповідна інформація про рух грошових коштів по платіжній картці ОСОБА_6 була прийнята судом до уваги в частині підтвердження факту поповнення 21 травня 2022 року о 17 годині 33 хвилини вказаної картки на 1 000 грн (cashdaz-A2C), що узгоджується з перепискою
		в мессенжері «Telegram» між ОСОБА_6 та контактом, підписаним як « ОСОБА_19 », з приводу необхідності отримання поштових відправлень, переказу ОСОБА_6 , на його ж прохання, 1 000 грн на поточні витрати. Також зазначеною інформацією підтверджено списання 22 травня 2022 року о 10 годині 17 хвилин за послуги Укрнафта (авто) та о 10 годині 44 хвилини за послуги Нової пошти. Крім того,
		як зазначив апеляційний суд, з вказаної інформації про рух коштів вбачається,
		що 21 травня 2022 року о 16 годині 08 хвилин було надходження на карту 50 грн
		від ОСОБА_9 , а о 19 годині 27 хвилин вже ОСОБА_6 перерахував
		ОСОБА_9 100 грн. Відповідні перерахування мали місце 18, 19, 23 квітня
		та в інші дати, що спростовує доводи ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_9 оговорює його через неприязні відносини між ними. Судовий розгляд провадження щодо ОСОБА_6 здійснено районним судом в межах висунутого йому обвинувачення і посилання у вироку на таку інформацію з банку не є виходом за межі обвинувачення.
		Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим
		не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.
		Згідно зі ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази,
		які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		За змістом цієї норми процесуального закону учасник судового провадження має право не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й повинен зазначити, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити, та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції
		не повністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені.
		Апеляційний суд відмовив ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, оскільки він не обґрунтував, чому відповідні докази були досліджені судом першої інстанції неповністю чи з порушеннями, та не встановив підстав для повторного дослідження доказів, а тому доводи захисника
		про недотримання апеляційним судом вимог ст. 404 ч. 3 КПК України
		є необґрунтованими.
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд апеляційної інстанції розглянув подані апеляційні скарги з дотриманням положень ст. 405 КПК України і дійшов правильного висновку, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 відповідає вимогам кримінального процесуального закону,
		є обґрунтованим та вмотивованим.
		За результатом апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі надав обґрунтовані відповіді на всі доводи, викладені в апеляційних скаргах обвинуваченого та захисника, які є аналогічними доводам касаційної скарги захисника, навів переконливі аргументи на їх спростування, зазначив підстави,
		з яких визнав апеляційні скарги необґрунтованими, та належним чином мотивував своє рішення. 
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів
		не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
		ст. 307 ч. 3 КК України, та правильність кваліфікації його дій.
		Суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог
		КПК України.
		Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. У кримінальному провадженні щодо  ОСОБА_6  цей стандарт доведення винуватості дотримано, оскільки за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і засуджений
		винний у його вчиненні.
		При призначенні ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який вчинив новий злочин під час іспитового строку за попереднім вироком, має малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра і нарколога
		не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, обставини,
		що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення особою,
		яка перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, та рецидив злочинів, і призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк
		9 років із конфіскацією майна, яке є мінімальним згідно із санкцією ст. 307 ч. 3
		КК України.
		Отже, покарання, призначене  ОСОБА_6 , за своїм видом і розміром
		є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації, є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Обставин,
		які б вказували на те, що таке покарання є явно несправедливим через суворість
		за матеріалами провадження не встановлено.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами
		для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
		За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги захисника
		 ОСОБА_7 скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 і призначення нового розгляду в суді першої інстанції за результатом касаційного розгляду
		не встановлено.
		Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 04 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...