Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/3740/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано судом: 17.04.2025. Зареєстровано: 18.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/753/1400/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024101110000921

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		справа № 753/3740/25
		провадження № 1-кп/753/1400/25
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" квітня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		при секретарі                         ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора                 ОСОБА_3 ,
		потерпілого                         ОСОБА_4 ,
		захисників                         ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		обвинувачених                         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024101110000921, за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Торецьк Донецької області, громадянина України, українця, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, неофіційно працюючого електриком, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		та
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, неофіційно працюючого інтернет-провайдером, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., строк дії якого продовжено і на даний час триває.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 
		У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.08.2024, у громадянина України ОСОБА_7 , якому достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти власності, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел спільно з ОСОБА_8 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань. 
		Так, наприкінці серпня 2024 року, але не пізніше 29.08.2024, перебуваючи у м. Києві, ОСОБА_7 займався пошуком підробітку в соціальних мережах та «Telegram-каналах», використовуючи власний мобільний телефон марки «Nokia» із встановленою сім-картою мобільного оператора НОМЕР_1 та зареєстрований акаунт на ім`я « ОСОБА_9 » у мобільному додатку «Telegram». 
		У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.08.2024, на номер мобільного телефону ОСОБА_7 НОМЕР_1 у мобільному додатку «Telegram» надійшло повідомлення від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з пропозицією заробітку у вигляді здійснення підпалу транспортного засобу, що відноситься до Збройних Сил України та інших військових формувань за 1000 доларів США, на що ОСОБА_7 погодився.
		Згідно домовленості із вказаною невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_7 мав підшукати автотранспортний засіб, що за візуальними ознаками можна охарактеризувати, як автомобіль Збройних Сил України або інших збройних формувань, після чого зробити фотознімок такого автомобіля та направити його у вищевказаному застосунку невстановленій досудовим розслідуванням особі. 
		Поряд з цим, ОСОБА_7 , для реалізації злочинного наміру вирішив заручитися підтримкою свого знайомого ОСОБА_8 , пояснивши останньому свої наміри та обіцявши за допомогу у вчиненні злочину винагороду в розмірі 500 доларів США, на що останній погодився. 
		Так, 29.08.2024, на виконання вищевказаної домовленості, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільну небезпечність, достовірно будучи обізнаними, що їх дії завдадуть шкоду обороноздатності України у вигляді перешкоджання законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням в особливий період, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 почали підшукувати на території м. Київ автомобіль, що належить військовослужбовцям ЗСУ.
		Того ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.08.2024, проходячи біля будинку за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 21/3, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 побачили запаркований на вулиці автомобіль кольору «хакі» марки «Volkswagen LT 45», д.н.з. НОМЕР_2 . 
		Зрозумівши, що за візуальними ознаками вказаний автомобіль відповідає запитуваним критеріям невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та є таким, що використовується військовослужбовцями ЗСУ, ОСОБА_7 здійснив фотофіксацію даного автомобіля та надіслав відповідні фотознімки невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, у мобільному додатку «Telegram». 
		Після отримання фотознімків вказана невстановлена досудовим розслідуванням особа повідомила ОСОБА_7 , що вказаний автомобіль відповідає всім необхідним критеріям та може бути предметом підпалу за винагороду в розмірі 1000 доларів США. 
		Надалі, в ході спілкування ОСОБА_7 погодився підпалити саме вказаний автомобіль в ніч 30.08.2024 та надіслав свій криптогаманець для отримання грошової винагороди за вчинення злочину. 
		Вдень 29.08.2024 (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_7 придбали у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: м. Київ, вул. Пасхаліна, 3, розпалювач у вигляді розчинника для підпалу автомобіля. 
		Приблизно у період з 00 год. 00 хв. по 02 год. 30 хв. 30.08.2024, діючи за попередньою змовою між собою та невстановленою досудовим розслідування особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, маючи спільний умисел на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та іншим військовим формуванням, дочекавшись темряви, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , взявши з собою розпалювач, зустрілися у невстановленому досудовим розслідуванням місці та почали спільний рух до виявленого раніше ними військового автомобіля марки «Volkswagen LT 45» д.н.з. НОМЕР_2 , запаркованого біля будинку за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 21/3. 
		Підійшовши до даного автомобіля та пересвідчившись в можливості безкарності вчиненого, за попереднім розподіленням ролей, ОСОБА_8 вилив наданий ОСОБА_7 розпалювач на капот автомобіля, після чого підпалив його запальничкою. а ОСОБА_7 , зафіксувавши факт підпалу на камеру свого мобільного телефону марки «Nokia», переслав даний відеозапис невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, в месенджері «Telegram».
		Упевнившись в тому, що злочини доведені до кінця, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 з місця злочину зникли.
		Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро каявся. Пояснив, що шукаючи роботу він 29.08.2024 року отримав повідомлення у «Телеграмі» від раніше невідомої особи, яка запропонувала 1000 доларів США за підпал автомобіля, який відноситься до військовослужбовців ЗСУ. Він, ОСОБА_10 , погодився та запропонував за 500 доларів США Симоновичу вчинити запропоноване разом. Їм необхідно було обрати автомобіль, і коли вони побачили автомобіль, який підходив, зробили його фотографію та переслали цій особі, якій цей об`єкт підійшов. Вони придбали у «Червоному маркеті» розпалювач, дочекались темряви та пішли до автомобіля. ОСОБА_11 палив машину, а він, ОСОБА_10 , знімав це на відео Після того як він відправив відеозапис йому на криптогаманець надійшло 1000 доларів США. Вони разом з ОСОБА_11 почали витрачати зароблені гроші. В подальшому його було затримано. Вказав, що розумів, що перешкоджає ЗСУ, але хотів заробити. Просив врахувати, що мама відшкодувала шкоду за автомобіль. Вибачився перед потерпілим.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро каявся. Підтримав пояснення ОСОБА_7 та суду показав, що 29.08.2024 року ОСОБА_10 запропонував йому заробити гроші - 500 доларів США за підпал військового автомобіля. Вони розшукали підходящий автомобіль на ОСОБА_12 , який було погоджено для підпалу. Потім вони придбали розпалювач та прийшли до автомобіля. Там він, ОСОБА_11 , підпалив автомобіль, а ОСОБА_10 знімав це на відео. Після цього вказаний відеозапис скинули та ОСОБА_10 отримав обіцяні гроші. Вони разом почали їх витрачати. Вказав, що розумів, що перешкоджає ЗСУ, але хотів допомогти хворій мамі. Просив врахувати, що шкода відшкодована, вибачався перед потерпілим.
		Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що на вказаний автомобіль дуже розраховували військові, він використовувався з початку повномасштабного вторгнення, був, зокрема, на блокпостах у Чернігівській області, ОСОБА_13 та Бучі та дуже виручав, оскільки на ньому було можливо як перевозити речі військових, бронежилети, шоломи, так і в ньому відпочивати. Вказав, що автомобіль був дуже зручним, великим, мав вантажопід`ємність 3,5 т, а також був дуже економічним, так як мав гарний двигун. Зазначив, що автомобіль стояв під вікнами квартири, він збирався його забирати на позиції, але побачивши, що було приспущене колесо, залишив його у Києві. Коли він домовився, що забере автомобіль, то невдовзі син, який також є військовослужбовцем, подзвонив та сказав, що автомобіль підпалили. Після цього він, ОСОБА_14 , доповів командиру, що автомобіля, на який дуже розраховували - не буде. Зазначив, що відшкодована матеріальна шкода, на даний час пригнали інший автомобіль та його приводять до ладу. Щодо призначення покарання покладався на розсуд суду.
		Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинувачених, які повністю визнали себе винними у вчиненні кримінальних правопорушень, та поясненнями потерпілого, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового провадження щодо визнання фактичних обставин, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує дії кожного за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує їх дії за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України.
		Вирішуючи питання щодо міри покарання суд виходить з положень ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обираючи обвинуваченим міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів та суспільну небезпеку вчиненого, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, який свідчить про особливу зухвалість та підвищену суспільну небезпеку скоєного.
		Судом також враховуються дані про особу обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які на спеціальних обліках не перебувають, не судимі, неофіційного працювали.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд визнає щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди, а також, на підставі положень ч. 2 ст. 66 КК України, відповідно до яких при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті - вибачення перед потерпілим.
		Суд не вбачає підстав для визнання обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченим активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки само по собі визнання обвинуваченими своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності вказаної обставини.
		Також будь-яких даних на підтвердження вчинення ОСОБА_8 вказаних злочинів внаслідок збігу тяжких сімейних обставин - хвороба матері - до суду не подано.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченим, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України визнає вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
		При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 67 КК України суд не має права не визнати такою, що обтяжує покарання, обставину, зазначену, зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України.
		Також, на думку суду, у даному випадку не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 67 КК України про те, що якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує, оскільки ст. 28 КК України знаходиться у Загальній частині КК України, крім того п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України прямо вказує на ч. ч. 2, 3 ст. 28 КК України, а диспозиція ні ч. 1 ст. 114-1, на ч. 2 ст. 194 КК України не містить такої кваліфікуючої ознаки як вчинення вказаних кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб.
		З огляду на викладене, враховуючи роль ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненому, суд вважає, що виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , так і іншими особами можливо тільки в умовах ізоляції обвинувачених від суспільства, та призначає покарання у виді позбавлення волі, але в мінімальних межах, встановлених санкціями частин статтей, вважаючи вказане покарання необхідним та достатнім, не вбачаючи підстав для можливості виправлення обвинувачених без реального відбування покарання чи призначення іншого виду чи розміру покарання.
		Приймаючи до уваги всі обставини справи та дані щодо осіб обвинувачених, суд при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		При цьому суд звертає увагу, що якщо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час відбування покарання своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці доведуть своє виправлення, вони можуть бути звільнені умовно-достроково від відбування призначеного покарання, або покарання може бути замінено на більш м`яке.
		Також потерпілий має право звернутися з відповідним позовом до обвинувачених про відшкодування моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
		Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави в рівних частках.
		Питання речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України, при цьому суд враховує позицію сторони обвинувачення, яка наполягала на необхідності повернення речових доказів обвинуваченим.
		Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -
		ЗАСУДИВ:
		Визнати  ОСОБА_7  винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
		- за. ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити  ОСОБА_7  покарання у виді 5 років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_7  відраховувати з 30.08.2024 року.
		Запобіжний захід  ОСОБА_7  до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою залишити без зміни.
		Визнати  ОСОБА_8  винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
		-за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити  ОСОБА_8  покарання у виді 5 років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_8  відраховувати з 30.08.2024 року.
		Запобіжний захід  ОСОБА_8  до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою залишити без зміни.
		Стягнути з  ОСОБА_7  та  ОСОБА_8  на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 15918 грн. 00 коп. в рівних частках, а саме 7959 грн. 00 коп. з кожного.
		Речові докази по справі, а саме:
		- спортивну кофту темно-синього кольору на застібці, спортивні штани бежевого кольору, мобільний телефон темно-синього кольору марки «Nokia» модель ТА-1533, які знаходяться на зберіганні у камері схову ГУ СБУ у м. Києві та Київській області - повернути ОСОБА_7 , в разі відмови - знищити;
		- кофту чорного кольору з надписом «Jordan», чорні спортивні штани, мобільний телефон чорного кольору марки «Redmi» модель RHХ3830, карта «monobank» НОМЕР_3 , які знаходяться на зберіганні у камері схову ГУ СБУ у м. Києві та Київській області - повернути ОСОБА_8 , в разі відмови - знищити.
		Вирок суду може бути оскаржено з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...