Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/3223/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Надіслано судом: 17.04.2025. Зареєстровано: 18.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/521/1327/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025163470000174

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 521/3223/25
		 
		                        Пр-ня по справі № 1кп/521/1327/25
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		ВСТУПНА ЧАСТИНА
		м. Одеса, Україна
		17 квітня 2025 року 
		 
		Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі: 
		Головуючого судді  ОСОБА_1 
		із секретарем судового засідання  ОСОБА_2 на стадії підготовчого провадження розглянувши угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025163470000174 від 24.02.2025 року, у відношенні:
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с. Калчева, Болградського району, Одеської області, громадянки України, з середньою-спеціальною освітою, незаміжня, неповнолітніх дітей не має, працює домогосподаркою з найму у приватному будинку, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, обвинувачена у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК.
		   
		   Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії підготовчого провадження, -
		   з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 
		   з боку захисту: обвинувачена ОСОБА_3 , захисник  адвокат ОСОБА_5 
		   
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		 
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		   1.1. ОСОБА_3 здійснила дії, направлені на опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов?язків, що було вчинено групою осіб, без попередньої змови між собою, за наступних обставин. 
		   28 січня 2025 року о 10 годині 50 хвилин, поліцейські ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у складі екіпажу «Океан-204» на службовому транспортному засобі марки «Toyota Prius» д.н. 3484, виконуючи свої службові обов`язки, рухаючись по вул. Дальницька шосе, в м. Одесі, зупинили автомобіль «Газель» білого кольору, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 . Транспортний засіб зупинився за адресою м. Одеса, вул. Дальницьке шосе, 31А. 
		   Під час перевірки документів водія ОСОБА_8 встановлено, що у відношенні останнього застосовано адміністративне затримання для доставки останнього до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у зв`язку з невиконанням останнім під час мобілізації обов`язків, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
		   Виконуючи вимоги Закону, ОСОБА_8 було запропоновано добровільно проїхати до ТЦК та СП, на що останній категорично відмовився. Продовжуючи виконувати свої повноваження, поліцейським відповідно до ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про Національну поліцію України», було попереджено ОСОБА_8 про застосування фізичної сили, спеціальних засобів, а також здійснення адміністративного затримання, у разі невиконання законної вимоги поліцейських, на що ОСОБА_8 проігнорував вказані попередження. Поліцейськими було здійснено адміністративне затримання.
		   В цей момент, приблизно об 11:07, до поліцейських та адміністративно затриманого ОСОБА_8 , почали підходити особи чоловічої та жіночої статі, та виражатись нецензурною лайкою в бік працівників поліції, серед яких були ОСОБА_3 , Особа № 1, а також дві невстановлені особи чоловічої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, які, розуміючи, що працівники патрульної поліції затримують раніше незнайомого їм чоловіка для подальшого доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 , почали чинити опір поліцейським ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час виконання ними своїх службових обов`язків. 
		   Так, ОСОБА_3 , діючи у групі без попередньої змови з Особа № 1 та двома невстановленими особами чоловічої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з мотивів явної неповаги до встановленого законом порядку здійснення працівниками правоохоронних органів, а саме співробітників Національної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували у форменому одязі зі спеціальним жетоном на видному місці, діючи умисно, підійшла до поліцейського ОСОБА_7 , який тримав двома руками ОСОБА_8 та за допомогою фізичної сили, обома руками спробувала розірвати захват поліцейського, який утримував останнього, після чого, не досягнувши своєї мети, відштовхнула ОСОБА_7 .
		   В цей момент, поліцейський ОСОБА_6 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_3 , лівою рукою відштовхнув останню в бік. Після чого, особа № 1, діючи у групі з ОСОБА_3 та двома невстановленими особами чоловічої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, підійшла до поліцейського ОСОБА_6 , правою рукою схопила останнього за праву руку та відштовхнула його. Тоді ж, ОСОБА_3 діючи у групі, знову підійшла до поліцейського ОСОБА_7 та обома руками схопила його за праву руку, намагаючись відтягнути останнього від адміністративного затриманого ОСОБА_8 ігноруючи неодноразові вимоги поліцейських не перешкоджати їх законній діяльності.
		   Далі, до поліцейських та затриманого ОСОБА_8 впритул підійшла Особа № 1, яка діючи у групі без попередньої змови з ОСОБА_3 та двома невстановленими особами чоловічої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, своєю правою рукою взяла адміністративно затриманого ОСОБА_8 за праву руку та почала висмикувати його з рук поліцейських, після чого, тримаючи правою рукою ОСОБА_8 за плече, відштовхуючи власним тілом поліцейського ОСОБА_7 , лівою рукою намагалася прибрати праву руку поліцейського ОСОБА_6 , який намагався затримати ОСОБА_8 . 
		   Тоді ж, ОСОБА_3 , продовжуючи діяти у групі та перебуваючи позаду від Особи № 1, тягнула поліцейського ОСОБА_7 обома руками за праву руку, після чого, власним тілом намагалася відштовхнути поліцейського ОСОБА_6 від ОСОБА_8 . 
		   Надалі, до поліцейського ОСОБА_6 з правого боку підійшла невстановлена особа чоловічої статі, яка з мотивів явної неповаги до встановленого законом порядку здійснення працівниками правоохоронних органів, а саме співробітниками Національної поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували у форменому одязі зі спеціальним жетоном на видному місці, своїх службових обов`язків, діючи умисно, у групі, схопила ОСОБА_7 за праву руку, при цьому лівою рукою почала відштовхувати від ОСОБА_8 та вагою власного тіла спробувала розірвати захват поліцейського, висловлюючись на адресу поліцейського нецензурною лайкою, при цьому ОСОБА_3 , в свою чергу, заслонила адміністративно затриманого ОСОБА_8 своїм тілом від поліцейського ОСОБА_6 . В той же час, Особа № 1, діючи у групі без попередньої змови та перебуваючи позаду невстановленої особи чоловічої статі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, відштовхувала своєю лівою рукою поліцейського ОСОБА_7 , після чого своєю правою рукою почала смикати руку останнього, при цьому невстановлена особа чоловічої статі за допомогою ваги власного тіла навалився на поліцейського ОСОБА_7 , розірвавши захват поліцейського, який до цього моменту утримував ОСОБА_8 за його верхній одяг, тим самим відштовхнули поліцейського від адміністративно затриманого. 
		   Після цього, ОСОБА_3 , діючи у групі без попередньої змови з Особа № 1 та двома невстановленими особами чоловічої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, перебуваючи між поліцейським ОСОБА_6 та адміністративно затриманим ОСОБА_8 вагою власного тіла, намагаючись вкусити поліцейського за руку, розірвала захват останнього, який утримував ОСОБА_8 за верхній одяг, внаслідок чого адміністративно затриманий втік у невідомому напрямку. 
		   Таким чином, ОСОБА_3 , разом з Особа № 1 та двома невстановленими особами чоловічої статі, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи у групі без попередньої змови поводили себе агресивно, своїми активними діями відштовхували працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від адміністративно затриманого ОСОБА_8 , вагою власного тіла намагалися розірвати захват рук останніх, блокувати дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 затуляючи собою адміністративно затриманого, та за допомогою фізичної сили вчиняли дії з метою визволення затриманого ОСОБА_8 з рук поліцейських, тим самим здійснили опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов?язків, що виразилось у активному фізичному опорі. 
		   1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК, за кваліфікуючими ознаками: опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.
		   
		   2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		   2.1.Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю.
		   2.2.Враховуючи повне визнання підозрюваною ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, 25.02.2025 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_3 , за участю захисника  адвоката ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування укладена угода про визнання винуватості. При цьому потерпілими, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на підставі ч. 4 ст. 469 КПК надана згода на укладення зазначеної угоди. Відповідно до умов угоди, ОСОБА_3 зобов`язувалась: беззастережно визнати свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Також сторони угоди, домовились про призначення ОСОБА_3 міри покарання відповідно до санкції ч. 2 ст. 342 КК, у вигляді штрафу у розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		   2.3.Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_3 підтвердила, що дійсно укладала угоду з прокурором про визнання винуватості. Потерпілі  поліцейські надали прокурору згоду на укладання угоди про визнання винуватості з підозрюваною. Жодних заперечень не висунуто. 
		   2.4.В судовому засіданні, судом також встановлено, що обвинувачена повністю розуміє, що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та вона має відповідні права передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК.
		   2.5.Обвинуваченій ОСОБА_3 також роз`яснені: наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК; характер обвинувачення; узгоджений вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. 
		   2.6.Суд під час підготовчого судового засідання переконався, що укладення угоди сторонами /підозрюваною та прокурором/ є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		   2.7.Вирішуючи питання щодо відповідності угоди вимогам КПК, судом встановлено, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 342 КК відноситься до категорії нетяжких злочинів. Обвинувачена під час досудового розслідування та під час підготовчого судового засідання повністю визнала свою вину у інкримінованому правопорушенні. Обвинувачена та його захисник в судовому засіданні підтримали укладену угоду та просять суд її затвердити. Прокурор також просив затвердити угоду.
		   2.8.Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що прокурором та підозрюваною (обвинуваченою) дотримані вимоги ст. ст. 469, 471 КПК щодо підстав /та обставин/ для ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості. Зміст угоди повністю відповідає вимогам ст. 471 КПК. Будь яких перешкод для укладення угоди, судом не встановлено.
		   2.9.Суд не досліджує докази по кримінальному провадженню, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку, передбаченому Главою 35 КПК /кримінальне провадження на підставі угод/.
		 
		   3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		   3.1.Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченої є: щире каяття.
		   3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом під час судового розгляду не встановлено.
		 
		   4.Мотиви призначення покарання.    
		   4.1.Переходячі до визначення виду та розміру покарання, суд застосовує принцип пропорційності та розумної необхідності такого покарання по відношенню до тяжкості скоєного та особи яка вчинила правопорушення. При цьому суд враховує вік ОСОБА_3 , соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		   4.2.Судом встановлено, що ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення знаходилась у віці 54 років, має середню  спеціальну освіту. Офіційної роботи не має. Не офіційно працює домогосподаркою з найму у приватному будинку в АДРЕСА_2 де і проживає. Не заміжня. Зареєстрована в Одеській області в м. Болград вул. Траянвальська, 57, кв. 42. Раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.
		   4.3.Є очевидним, що неосвіченість та нерозуміння всіх негативних наслідків від власних дій, що можуть зашкодити національній безпеці України, у сукупності з відсутністю критичного мислення, на думку суду, привели обвинувачену до скоєння кримінального правопорушення проти авторитету органів державної влади. 
		   4.4.Аналіз фактичних обставин та відомостей про особистість обвинуваченої, свідчить, що покарання обвинуваченій можливо призначити відповідно до умов угоди у вигляді штрафу у розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень. Таке покарання суд вважає, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , що буде в тому числі сприяти попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень. 
		   4.5.При призначені такого виду та розміру покарання, суд враховує пояснення обвинуваченої у суді, її вже сформовану, після притягнення до кримінальної відповідальності, думку про створення небезпечних наслідків для держави Україна. А також суд враховує поведінку ОСОБА_3 і загальний емоційний стан під час розгляду угоди. Вказаний стан свідчить про переосмислення власних дій та розуміння невідворотності кримінального переслідування у випадку порушення Кримінального Закону.
		   4.6.Підстав для відмови в угоді та призначення більш суворого покарання, суд не находить.
		 
		   5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
		   5.1.Запобіжний захід обвинуваченій, враховуючи вид та розмір покарання не обирати. 
		   5.2.Жодних цивільно-правових вимог у вказаному кримінальному провадженні не має. 
		   5.3.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.
		 
		РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
		 
		   1.1.Затвердити угоду від 25.02.2025 року про визнання винуватості укладену між прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 та обвинуваченою (підозрюваною) ОСОБА_3 , за участю захисника  адвоката ОСОБА_5 .
		   1.1.Визнати ОСОБА_3 , винною у скоєні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 342 КК та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		   1.2.До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченій не обирати.
		   1.3.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.
		   1.4.Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК угода не може бути укладена.
		   1.5.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана, через суд який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   1.6.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		   1.7.Судом також роз`яснено обвинуваченій наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК.
		 
		        С У Д Д Я:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...