Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3080/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них; забезпечення виконання зобов’язання.
Надіслано судом: 18.04.2025. Зареєстровано: 18.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2025.

Номер судового провадження: 9/218/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 9/218/24
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.04.2025 Справа № 908/3080/24
		м.Запоріжжя 
		 
		За позовом: Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», м. Київ
		до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА», Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне,
		відповідача-2:  ОСОБА_1 , м. Запоріжжя,
		відповідача-3:  ОСОБА_2 , Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне,
		відповідача-4:  ОСОБА_3 , Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне
		про стягнення суми 1702691,49 грн.
		 
		Суддя Боєва О.С.
		 
		при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П. 
		 
		За участю представників:
		від позивача: Ременюк Т.О.; 
		від відповідача-1:Горбенко К.О. (в режимі відеоконференції); 
		від відповідача-2: не з`явився; 
		від відповідача-3: не з`явився; 
		від відповідача-4: не з`явився 
		 
		СУТЬ СПОРУ: 
		 
		До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми 1 702 691,49 грн, яка складається з: суми 1161450,00 грн заборгованості за кредитом та суми 541241,49 грн заборгованості за відсотками.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.11.2024, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3080/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
		Ухвалою господарського суду від 02.12.2024 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою суду від 12.12.2024, після усунення позивачем недоліків, позовна заява прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3080/24, присвоєний номер провадження 9/218/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.01.2025. Ухвалою суду від 09.01.2025 підготовче засідання відкладено на 06.02.2025. Ухвалою суду від 06.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №908/3095/24 на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2025. Ухвалою суду від 06.03.2025 розгляд справи відкладено на 25.03.2025, потім  на 02.04.2025.
		Позивач у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши про неналежне виконання позичальником  Товариством з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА» (відповідач-1) зобов`язань за Кредитним договором №KPPASA2021005 від 15.12.2021, внаслідок чого станом на 04.10.2024 утворилась заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом. На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором були укладені наступні договори поруки: з ОСОБА_1 (відповідач-2)  договір поруки №KPPASA2021005/1 від 15.12.2021, з ОСОБА_2 (відповідач-3)  договір поруки №KPPASA2021005/2 від 15.12.2021, з ОСОБА_3 (відповідач-4)  договір поруки №KPPASA2021005/3 від 15.12.2021. Відповідно до умов зазначених договорів поруки поручителі поручились за виконання ТОВ «СПП ЛАНА» зобов`язань, що виникли на підставі вищевказаного Кредитного договору та у випадку невиконання чи неналежного виконання останнім взятих на себе зобов`язань відповідають перед банком як солідарні боржники. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 526, 549, 550, 553, 554, 626-628, 633, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами вищезазначених договорів.
		Відповідач-1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (відзив прийнято судом до розгляду з поновленням пропущеного процесуального строку на його подання, що відображено в ухвалі суду від 25.03.2025), зазначивши, зокрема, про наступне. Положення абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такий висновок сформульовано у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, заявлені до стягнення проценти нараховані за період з 15.12.2021 по 03.10.2024. Враховуючи п. 2 Кредитного договору, який передбачає, що кінцевою датою повернення кредиту є 14.09.2022 року, відповідач-1 мав обов`язок повернути всю заборгованість за кредитним договором до 14.09.2022 включно. З 24.02.2022 і до припинення воєнного стану в Україні, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України в силу п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Позивач здійснив нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 541241,49 грн за період з 15.12.2021 по 03.10.2024 року. Проте нарахування позивачем процентів за користування кредитом здійснено поза межами встановленого договором строку кредитування (після 14.09.2022 року), що є безпідставним. Аналіз наданого позивачем розрахунку заборгованості свідчить, що після 14.09.2022 року ним було безпідставно нараховано проценти в сумі 473592,92 грн. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		06.03.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 25.03.2025. У відповіді на відзив зазначено зокрема наступне. В ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до п. 5 Кредитного договору від 15.12.2021 року сторонами погоджено, що Кредитний договір вважається укладеним з дати його підписання і діє до повного виконання зобов`язань Клієнта за цим Кредитним договором. Пунктом 2 Кредитного договору встановлено, що дата повернення Кредиту  14.09.2022 року. Однак, слід врахувати, що терміни «дата повернення кредиту» та «строк дії кредитного договору» не є тотожними, а тому в даному випадку строк дії договору сторонами погоджено в п. 5 Кредитного договору, що не суперечить ст. 1048 ЦК України. Зазначив, що Банком при розрахунку заборгованості не здійснювалось нарахування процентів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, це не є предметом позову. Нарахування процентів після 14.09.2022 року здійснено згідно умов договору. Також позивач звернув увагу на те, що у прохальній частині відзиву зазначено прохання про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Однак жодних доводів та заперечень щодо заборгованості по тілу кредиту у відзиві немає, а тому слід вважати, що з цією вимогою відповідач погоджується. Враховуючи наведені пояснення щодо заперечуваних стороною нарахувань процентів за період після 14.09.2022, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		14.03.2025 до суду від відповідача-1 надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке прийнято судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 25.03.2025, зі змісту якого слідує, що позивач намагається оперувати термінами «дата повернення кредиту» та «строк дії кредитного договору» (які за його твердженнями не є тотожними), а відповідно до наведеної відповідачем актуальної практики Великої Палати Верховного Суду (справи №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, №912/1120/16, №910/4518/16), Велика Палата керувалася в своїх висновках виключно моментом виникнення «прострочення», чітко розмежувавши  до моменту прострочення нараховуються проценти згідно кредитного договору, а після виникнення прострочення нараховуються проценти згідно статті 625 ЦК України. Будь-які спроби позивача «витлумачити» однозначні висновки Великої Палати Верховного Суду якось інакше та на свою користь свідчать про відверте ігнорування позивачем актуальної судової практики.
		20.03.2025 до суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач-1 заявив клопотання про долучення доказу (Сертифікату про форс-мажорні обставини від 19.03.2025), визнання поважними причин неподання нового доказу разом з відзивом на позов та поновлення відповідачу-1 строку для подання нового доказу.
		Судом поновлено відповідачу-1 строк на подання доказу та прийнято вказаний доказ разом з додатковими поясненнями (ухвала суду від 25.03.2025).
		01.04.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких викладено позицію щодо поданих відповідачем-1 додаткових пояснень та Сертифікату про форс-мажорні обставини від 19.03.2025. 
		Вказані додаткові пояснення позивача прийняті судом до розгляду у судовому засіданні 02.04.2025. Позивачем у поясненні вказано про те, що додаткові пояснення відповідача та документи (сертифікат ТПП) не можуть братись судом до уваги та бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому, позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.02.2025 по справі № 520/2941/24.
		Відповідач-2, відповідач-3 та відповідач-4 у судові засідання не з`являлись, про причини неявки суду не повідомляли. Про розгляд справи відповідачі повідомлені належним чином, з урахуванням наступного.
		Згідно з відповіддю № 1020897 від 09.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (т. 1, арк.с. 203-204) щодо фізичної особи  ОСОБА_1 (відповідач-2), адресою реєстрації вказаної особи є: АДРЕСА_1 .
		Ухвали суду у даній справі, в т.ч. ухвала від 12.12.2024 про відкриття провадження у справі №908/3080/24, а також ухвала від 06.02.2025 про призначення справи до судового розгляду по суті, направлялись судом на вищезазначену адресу реєстрації відповідача-2 та були повернуті підприємством поштового зв`язку до суду без вручення адресату з відміткою:«за закінчення терміну зберігання».
		Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
		Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
		Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. 
		День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
		Відповідно до відповіді № 1020909 від 09.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (т. 1, арк. с. 207-208) щодо фізичної особи  ОСОБА_2 (відповідач-3), адресою реєстрації вказаної особи є: АДРЕСА_2 .
		Згідно відповіді № 1020917 від 09.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (т.1, арк. с. 205-206) щодо фізичної особи  ОСОБА_3 (відповідач-4), адресою реєстрації вказаної особи є: АДРЕСА_2 .
		Ухвалами суду від 12.12.2024 у Міністерства соціальної політики України витребувано відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території фізичних осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		На виконання зазначених ухвал суду від Департаменту цифрового розвитку та інформаційних технологій Міністерства соціальної політики України надійшов лист 793/0/290-25/19 від 13.01.2025 (т.1, арк.с. 216, 218), відповідно до якого суду повідомлено, що станом на 13.01.2025 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація про запитувану особу відсутня.
		Зважаючи на викладене, на підставі положень статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідачі -3 та -4 про розгляд даної справи (дати, час і місце судових засідань) були повідомлені через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, шляхом розміщення судом текстів відповідних ухвал. З опублікуванням такого оголошення відповідачі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. 
		Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. 
		Відповідачі -2, -3, та -4 своїм правом на подання відзиву не скористались, відзиви на позов не подали. 
		Зі змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. 
		На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю відповідачів -2, -3 та -4 за наявними матеріалами. 
		У судовому засіданні 02.04.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-1, суд
		УСТАНОВИВ:
		 
		 09.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА» в особі генерального директора Тамаркової Аліни Леонідівни підписано Анкету-Заяву клієнта юридичної особи АТ «Альфа-Банк» про надання кредитних коштів у сумі 1161450,00 грн (кредит на розвиток бізнесу).
		15 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА» (Клієнт, відповідач-1 у даній справі) був укладений Додатковий договір про надання кредиту №KPPASA2021005 до договору про комплексне банківське обслуговування №20476578 від 19.01.2021 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк в порядку та на умовах, визначених цим Кредитним договором та Договором, зобов`язується надати Клієнту кредит у національній валюті, а Клієнт зобов`язується, зокрема, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього Кредитного договору і Договору, повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим Кредитним договором. Тип кредитного продукту  «Кредит на розвиток бізнесу» (п.1 Кредитного договору). 
		Згідно з протоколом № 2/2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк», проведених 12.08.2022 (дата складення протоколу 18.08.2022) було вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», внести зміни до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк», виклавши його в новій редакції.
		В пункті 2 Статуту АТ «СЕНС БАНК», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2024 № 1010, зокрема, визначено, що Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (позивач у даній справі) є правонаступником усіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714.
		В пункті 2 вищезазначеного Кредитного договору (таблиця) викладені, зокрема, наступні умови надання Банком кредиту Клієнту:
		- сума кредиту  1161450,00 грн, дата повернення кредиту  14 вересня 2022 (включно); 
		- графік повернення кредиту: а) 387150,00 грн  14 липня 2022 року, б) 387150,00 грн  14 серпня 2022 року, в) 387150,00  14 вересня 2022 року;
		- розмір процентів за користування кредитом: на період з дати укладення цього Кредитного договору по 14 травня 2022 року (включно)  0,01% річних; з 15 травня 2022 року  19,5% річних. Тип процентної ставки (процентів) за користування кредитом  фіксована (пп. 3 п.2 (таблиця) Кредитного договору);
		- розмір процентів від простроченої суми кредиту (його частини): в розмірі, встановленому в пп. 3 пункту 2 (таблиця) цього Кредитного договору;
		- цільове призначення кредиту: на оплату відповідно до договору купівлі-продажу №3009/1 від 30.09.2021р. Постачальника ТОВ «ІСТ-ТРЕЙД ГРУП», код ЄДРПОУ 41627370;
		- надання кредиту здійснюється шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, зазначеного у підпункті 6 пункту 2 (таблиця) цього Кредитного договору на поточний рахунок Постачальника ТОВ «ІСТ-ТРЕЙД ГРУП»;
		- рахунок для обліку та повернення кредиту (позичковий) № НОМЕР_1 , рахунок для сплати процентів № НОМЕР_2 : 
		- забезпечення виконання зобов`язань клієнта за цим Кредитним договором, в т.ч. порука ОСОБА_1 , порука ОСОБА_2 , порука ОСОБА_3 на всю суму зобов`язань Клієнта за цим Кредитним договором. 
		Згідно з п. 5 Кредитного договору, останній вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Клієнта за цим Кредитним договором. 
		До позовної заяви в т.ч. додана «Публічна пропозиція АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування», у Преамбулі якої, зокрема, вказано, що 
		відповідно до статті 634 Цивільного Кодексу України Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження вул. Велика Васильківська, 100, місто Київ, 03150 (далі  Банк) оголошує Публічну пропозицію на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування (надалі  Публічна пропозиція) на умовах, що викладені у цій пропозиції. Договір на комплексне банківське обслуговування укладається шляхом підписання Клієнтом Анкети-Заяви про акцепт цієї Публічної пропозиції. Підписанням Анкети-Заяви про акцепт цієї Публічної пропозиції Клієнт повністю та беззаперечно приймає положення цієї Публічної пропозиції для застосування у взаємовідносинах з Банком.
		Як слідує зі змісту Кредитного договору №KPPASA2021005 від 15.12.2021 (преамбула, п. 3, п. 6), він є невід`ємною частиною Договору на комплексне банківське обслуговування №20476578 від 19.01.2021 (Договір). Всі відносини сторін, що виникають з цього Кредитного договору та не врегульовані ним, регулюються відповідно до Договору. Сторони домовились, що розділ Договору «Разовий кредит. Кредитна лінія» надається Клієнту шляхом самостійного завантаження Клієнтом чинної редакції Договору, розміщеної на офіційному сайті Банка у мережі Інтернет за відповідним посиланням, власними засобами. 
		Виконання Банком зобов`язання з надання ТОВ «СПП ЛАНА» кредиту підтверджується банківською випискою по особовим рахункам за період з 15.12.2021 по 04.10.2024, згідно з якою Банком 15.12.2021 було надано відповідачу-1 кредит у розмірі 1161450,00 грн; призначення платежу: «Надання кредиту за КД №KPPASA2021005 від 15.12.2021 на опл. товару відп. до дог. куп.-прод № 3009/1 від 30.09.2021р. постач. ТОВ «ІСТ-ТРЕЙД ГРУП», код ЄДРПОУ 41627370».
		На забезпечення виконання ТОВ «СПП ЛАНА» (Боржником) зобов`язань за вказаним вище Кредитним договором Банком було укладено наступні Договори поруки: 
		-Договір поруки №KPPASA2021005/1 від 15.12.2021 з ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2 у справі),
		-Договір поруки № KPPASA2021005/2 від 15.12.2021 з ОСОБА_2 (Поручитель, відповідач-3) 
		-Договір поруки № KPPASA2021005/3 від 15.12.2021 з ОСОБА_3 (Поручитель, відповідач-4).
		За змістом пп. 1.1 вищезазначених Договорів поруки, умови яких є ідентичними, визначено, що Поручитель поручається за виконання Боржником зобов`язання, що виникло на підставі Додаткового договору про надання кредиту № KPPASA2021005 до договору про комплексне банківське обслуговування №20476578 від 19.01.2021, укладеного між Банком та Боржником 15 грудня 2021 року, з урахуванням всіх додаткових угод до нього, що укладені на дату набуття чинності Договором поруки або будуть укладені в майбутньому, відповідно до якого Боржник повинен виконати наступні обов`язки (зокрема, але не виключно):
		- повернути Банку кредит в сумі 1161450,00 грн частинами у такі строки: 387150,00 грн  14 липня 2022 року, 387150,00 грн  14 серпня 2022 року, 387150,00  14 вересня 2022 року;
		- щомісяця сплачувати Банку проценти за користування кредитом у розмірі: 
		на період з 15 грудня 2021 року по 14 травня 2022 року (включно)  0,01% річних; з 15 травня 2022 року  19,5% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору, у строк визначений в Основному договорі;
		- сплачувати Банку проценти від простроченої суми кредиту (його частини) у розмірі: на період з 15 грудня 2021 року по 14 травня 2022 року (включно)  0,01% річних; з 15 травня 2022 року  19,5% річних або у будь-якому іншому (більшому або меншому) розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору, у строк визначений в Основному договорі.
		Згідно з п. 3.1 Договорів поруки, Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов`язків, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник. 
		Передбачена пунктом 3.1 цього Договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить повне або часткове невиконання обов`язків у встановлені Основним договором та/або чинним законодавством України строки (надалі  Прострочення виконання обов`язку), зазначених у пункті 1.1 цього Договору (п. 3.2 Договорів поруки).
		В п. 5.1 Договорів поруки, зокрема, передбачено, що Поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами Основного договору та обов`язками Боржника за ним. 
		Як зазначалось вище, Банком 15.12.2021 було надано відповідачу-1 кредит у розмірі 1161450,00 грн за кредитним договором №KPPASA2021005 від 15.12.2021. 
		Проте, як зазначив позивач у позовній заяві, в порушення умов Договору відповідач-1 свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 04.10.2024 утворилась прострочена заборгованість.
		Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ТОВ «СПП ЛАНА» за Кредитним договором №KPPASA2021005 від 15.12.2021 станом на 04.10.2024 (т. 1, арк.с. 6-7), сума простроченої заборгованості за кредитом становить 1161450,00 грн; сума заборгованості за процентами за користування кредитом, які нараховані банком за період з 15.12.2021 по 03.10.2024 (включно), з урахуванням часткового погашення, складає 541241,49 грн. 
		Неналежне виконання відповідачами зобов`язань за Кредитним договором та Договорами поруки стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/3080/24.
		Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
		З положень ст.ст. 11, 509 ЦК України слідує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		З положень ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
		Статтею 1054 ЦК України зокрема визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
		Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. 
		Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
		Згідно з приписами ч. 2, ч. 4 ст. 543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним з боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.
		Яке зазначено судом вище та підтверджується матеріалами справи, Банком в рамках Кредитного договору №KPPASA2021005 від 15.12.2021 було надано відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 1161450,00 грн.
		Відповідач-1, в свою чергу, як вбачається з розрахунку заборгованості та банківських виписок, в порушення умов вказаного Кредитного договору свої зобов`язання з повернення кредиту, згідно з визначеним у договорі графіком, та зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом належним чином не виконував. Термін остаточного повернення кредиту настав 14.09.2022 (підпункт 2.1 п. 2 (таблиця) Кредитного договору).
		У зв`язку з цим станом на 04.10.2024 у відповідача-1 утворилась прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 1161450,00 грн. Також, згідно з наданим позивачем розрахунком, у відповідача виникла заборгованість по процентам за користування кредитом, яка заявлена позивачем до стягнення в розмірі 541241,49 грн. 
		В матеріалах справи міститься копія вимоги про усунення порушень вих. 1/10 від 10.10.2024, в якій АТ «СЕНС БАНК» викладено вимоги щодо сплати заборгованості по кредиту та відсотках за користування кредитом за Кредитним договором №KPPASA2021005 від 15.12.2021 (т. 1, арк.с. 132). Зазначена вимога була направлена банком на адресу ОСОБА_1 10.10.2024, про що свідчать копії списку згрупованих рекомендованих відправлень «рекомендований лист» з відбитком поштового штемпеля та фіскального чеку АТ «Укрпошта». 
		Як зазначалося вище, згідно з умовами Договорів поруки відповідач-2, відповідач-3 та відповідач-4 (Поручителі) поручилися перед Банком за виконання Боржником (відповідачем-1) зобов`язань за Кредитним договором, зокрема, але не виключно за виконання зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. За змістом п. 3.1 Договорів поруки, Боржник та Поручителі відповідають перед Банком як солідарні Боржники і у тому ж обсязі, що і Боржник. 
		При цьому, згідно з пунктом 5.10 Договорів поруки, сторони домовились, що Банк в будь-який день, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за Основним договором, має право стягнути заборгованість за Основним договором будь-яким способом, без попередження Поручителя та/або Боржника та без надання для них будь-якого строку на добровільну сплату простроченої заборгованості за Основним договором (пункти 5.10 Договорів поруки).
		В пунктах 5.2 Договорів поруки, зокрема, передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов`язань Боржника за Основним договором. Порука припиняється через 3 (три) роки з дня настання строку (терміну) повного виконання зобов`язань Боржника за Основним договором. 
		Отже з огляду на солідарний обов`язок боржника і поручителів перед кредитором, АТ «СЕНС БАНК» має право вимагати стягнення наявної заборгованості за кредитом та відсотками з відповідачів у солідарному порядку. 
		Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу (ч.ч. 1-3). Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання (ч. 4).
		Жодної з підстав, визначених ст. 559 ЦК України, для припинення дії поруки, за Договорами поруки, укладеними між Банком та Поручителями (відповідачами -2, -3, -4), судом не встановлено.
		Згідно з графіком повернення кредиту (пп. 2.1 п. 2 (таблиця) Кредитного договору) відповідач-1 повинен був здійснювати повернення суми 1161450,00 грн наданого кредиту рівними частинами: по 387150,00 грн 14.07.2022, 14.08.2022 та 14.09.2022 (дата остаточного повернення кредиту), проте, як зазначалось вище, зобов`язання в цій частині, в тому числі частково, відповідач-1 не виконував. Отже заборгованість за кредитом становить 1161450,00грн.
		Як свідчать матеріали справи, на момент її розгляду ані позичальник, ані поручителі заборгованість перед кредитором не сплатили.
		Відповідачі доказів протилежного суду не надали. Докази виконання зобов`язань і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 1161450,00 грн в матеріалах справи відсутні. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми 1161450,00 грн заборгованості за кредитом. 
		Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачів суми 541241,49 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, які нараховані Банком за період з 15.12.2021 по 03.10.2024 (включно). 
		Вирішуючи спір в частині вимог про стягнення заборгованості за процентами суд зазначає наступне.
		Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Так, в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.
		За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такий висновок сформульовано у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
		Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 докладно досліджувалось питання стосовно змісту поняття «користування кредитом», нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України і на підставі статті 625 ЦК України, а також можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування.
		У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду, зокрема, закцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 146 Постанови).
		Наголошено, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними (п. 81, п. 85 Постанови).
		Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 в т.ч. уточнила висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, про те, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком: «У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 140, п. 141 Постанови).
		Поряд із тим, Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній Постанові у справі №910/4518/16 також вказано, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін) (п. 143 Постанови).
		Великою Палатою Верховного Суду вказано, що сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України … Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (п. 114, п. 115, п. 116 Постанови)… У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»)… (пункт 128 Постанови). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (пункт 123 Постанови).
		Підсумовуючи усе вищевикладене, вирішуючи спір у даній справі № 908/3080/24 суд констатує, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України. 
		При цьому, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України й триває на теперішній час. 
		Після запровадження воєнного стану законодавець змінив правове регулювання сфери кредитування, шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX. Цим Законом були внесені зміни зокрема й до Цивільного кодексу України.
		Так, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав законної сили 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 18 наступного змісту:
		«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
		За таких обставин, в даному випадку обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення суми процентів за користування кредитом, що належали до сплати відповідачем-1 Банку в межах визначеного Кредитним договором строку кредитування, тобто проценти за користування кредитом, нараховані до 14.09.2022 включно. Від сплати процентів, нарахованих поза межами строку кредитування відповідач-1 звільняється в силу вищенаведених приписів пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України.
		Відповідачі викладені у позовній заяві обставини та позовні вимоги в частині сплати процентів за користування кредитом не спростували, доказів належного виконання договірних зобов`язань в цій частині суду не надано. 
		На підставі викладеного, суд, здійснивши перерахунок в частині процентів за користування кредитом, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 15.12.2021 до 14.09.2022 включно, розмір яких становить 76335,59 грн.
		В іншій частині вимог про стягнення процентів, нарахованих та заявлених до стягнення за період після спливу вищезазначеного терміну кредитування, а саме - за період з 15.09.2022 по 03.10.2024 включно, судом відмовляється з наведених вище підстав. 
		Щодо наданих відповідачем-1 письмових пояснень з посиланням на умови п. 10.9 Договору на комплексне банківське обслуговування (публічна пропозиція на укладення договору) та доданої до них копії Сертифікату №2300-25-0430 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого ТОВ «СПП ЛАНА» 19.03.2025, суд зазначає наступне.
		До форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать обставини визначені у частині другій ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», за змістом якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема (але невиключно): загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години.
		З положень частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» слідує, що Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 14-1 вказаного Закону, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.
		Як вбачається з наданої відповідачем-1 копії Сертифікату №2300-25-0430 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Запорізькою торгово-промисловою палатою 19.03.2025 за вих. № 03.3/203, Товариству обмеженню відповідальністю «СПП ЛАНА» засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація Плодородненської сільської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області), щодо обов`язку (зобов`язання): своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит у терміни, встановлені договором, у термін з 26.02.2022, за Додатковим договором про надання кредиту №KPPASA2021005 від 15.12.2021, які (форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)) унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): дата настання: 26 лютого 2022 року, дата закінчення: тривають на 19 березня 2025 року.
		Суд зазначає, що чинним законодавством України передбачено звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо таке невиконання чи неналежне виконання спричинене форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). 
		Так, в силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України існування обставин непереборної сили, внаслідок яких сталося порушення зобов`язання, може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не підставою для звільнення від фактичного виконання такого зобов`язання. 
		З урахуванням викладеного, наявність форс-мажорних обставин (збройна агресія РФ та введений у зв`язку із цим воєнний стан, тимчасова окупація територій) може бути підставою лише для не застосування заходів відповідальності (зокрема, неустойки: пені, штрафів), але не для звільнення від виконання основного зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.
		Так само і у п. 10.9 Договору на комплексне банківське обслуговування (публічна пропозиція, розділ «Загальні умови», стаття 10 умов), на який посилається відповідач-1, зокрема визначено, що Клієнт не несе відповідальності (повністю або частково), якщо невиконання або неналежне виконання зобов`язань стало наслідком дії обставин, що не залежать від волі сторін, в т.ч. обставин непереборної сили (форс-мажор). 
		При цьому, у абзаці другому зазначеного пункту Договору на комплексне банківське обслуговування визначено, що період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення не виконуючою стороною форс-мажору, що підтверджується відповідною довідкою Торгівельно-промислової палати України або іншими доказами передбаченого чинним законодавством… Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов`язань на період його дії та ліквідації наслідків, якщо сторони не домовляться про інше. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. 
		Слід зазначити, що Сертифікат №2300-25-0430 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який наданий відповідачем-1 на підтвердження настання для нього форс-мажорних обставин та неможливості своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит у терміни, встановлені Кредитним договором, був виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою 19.03.2025, тобто вже після звернення позивача до суду з позовом у даній справі та виданий на запит ТОВ «СПП ЛАНА», зроблений під час розгляду даної справи, в той час як згідно вищенаведених умов пункту 10.9 Договору на комплексне банківське обслуговування чітко визначений обов`язок невідкладного повідомлення не виконуючою стороною іншої сторони договору про настання форс-мажорних обставин з наданням відповідних підтверджуючих документів.
		Докази здійснення відповідачем-1 такого невідкладного та своєчасного повідомлення Банку про настання форс-мажору, що унеможливило виконання ТОВ «СПП ЛАНА» своїх зобов`язань за Кредитним договором, в матеріалах справи відсутні. При цьому, датою настання таких форс-мажорних обставин, як то слідує з тексту Сертифікату №2300-25-0430, є 26 лютого 2022 року. З огляду на це, твердження відповідача-1 про те, що строк повернення кредиту та сплати процентів автоматично продовжився і наразі ще не настав, відхиляються судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.
		Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для невиконання відповідачами (позичальником та поручителями, які є солідарними боржниками) зобов`язання з повернення кредитних коштів, строк виконання якого настав, а також сплати обумовлених договором процентів за користування кредитом, нарахованих в межах визначеного Кредитним договором строку кредитування.
		Отже, враховуючи все вищевикладене, позов задовольняється судом частково. 
		Витрати зі сплати судового збору згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають стягненню з відповідачів порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. 
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити частково. 
		Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА», код ЄДРПОУ 20476578 (72040, Запорізька область, Мелітопольський (раніше  Михайлівський) район, с. Плодородне, вул. Генкіна, буд. 30), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714 (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) суму 1161450 (один мільйон сто шістдесят одну тисячу чотириста п`ятдесят) грн 00 коп. заборгованості за кредитом та суму 76335 (сімдесят шість тисяч триста тридцять п`ять) грн 59 коп. заборгованості за відсотками. 
		У задоволенні іншої частини позову  відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПП ЛАНА», код ЄДРПОУ 20476578 (72040, Запорізька область, Мелітопольський (раніше  Михайлівський) район, с. Плодородне, вул. Генкіна, буд. 30) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714 (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) суму 3713 (три тисячі сімсот тринадцять) грн 36 коп. витрат зі сплати судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714 (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) суму 3713 (три тисячі сімсот тринадцять) грн 36 коп. витрат зі сплати судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714 (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) суму 3713 (три тисячі сімсот тринадцять) грн 36 коп. витрат зі сплати судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714 (03150, м. Київ, вул.Велика Васильківська, буд. 100) суму 3713 (три тисячі сімсот тринадцять) грн 36 коп. витрат зі сплати судового збору.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2025. 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		 Суддя О.С. Боєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...