Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/2397/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2025.
Дата набрання законної сили: 16.04.2025
Номер судового провадження: 61-7966ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА                              
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                        
		                                                                                                                
		16 квітня 2025 року                                               
		м. Київ
		 
		справа № 357/2397/23
		провадження № 61-7966св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,                  Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Овчаренко Дмитро Костянтинович, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року у складі судді Кошель Б. І. та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року у складі колегії суддів:  Соколової В. В., Невідомої Т. О., Поліщук Н. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), в якому просив стягнути з відповідача 11 752 380,00 грн, з яких: 1 024 000,00 грн - сума сплаченої попередньої оплати по договору, 10 728 380,00 - сума неустойки.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання та монтажу № 25112021/Г/П (далі - Договір), за умовами якого відповідач повинен був виготовити, доставити та здійснити монтаж товару на загальну суму 3 301 040,00 грн.
		За умовами пункту 3.4 Договору оплату за цим договором здійснює покупець шляхом готівкового розрахунку грошових коштів в національній валюті України на підставі умов, визначених у відповідній Специфікації. 
		Специфікацією № 1 від 25 листопада 2021 року, яка є невід`ємною частиною Договору (додаток № 1 до Договору), було передбачено поставку та монтажні роботи на загальну суму 3 301 040,00 грн, а саме: стеля Гастрономія вартістю 960 000,00 грн; стеля Нонфуд вартістю 1 265 000,00 грн; гастрономія щит по контуру скляної камери вартістю 15 000,00 грн; гастрономія Обшива вітрин - вартістю 234 000,00 грн; нонфуд Колони - 12 шт. (по 61 670 грн. за 1 шт.) загальною вартістю 740 040,00  грн; тумба складальна - 29 шт. (по 3 000 грн. за 1 шт.) загальною вартістю 87 000,00 грн.
		При цьому пунктами 1, 2 Специфікації № 1 встановлено, що покупець здійснює оплату грошових коштів шляхом попередньої оплати в сумі 2 310 040,00 грн після підписання Специфікації. Остаточний розрахунок в сумі 991 000,00 грн здійснюєється не пізніше 10 банківських днів від дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
		Відповідно до пункту 4 Специфікації № 1 від 25 листопада 2021 року сторонами погоджено, що строк поставки та монтажу товару становить 60 календарних днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати згідно пункту 1 Специфікації. Перехід права власності на товар відбувається з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт покупцем.
		Позивачем було здійснено попередню оплату послуг у розмірі 2 100 000,00 грн шляхом передачі відповідачеві готівкових коштів: 27 листопада 2021 року - 800 000,00 грн, 04 грудня 2021 року - 1 200 000,00 грн, 08 лютого 2022 року - 100 000,00 грн. 
		З огляду на те, що остання частина авансу була отримана відповідачем 08 лютого 2022 року, останнім днем строку поставки і монтажу товару є 09 квітня 2022 року.
		Проте, незважаючи на отримання передоплати від позивача, у вказаний строк відповідач свої зобов`язання по Договору не виконав, товар не виготовив, не поставив і не змонтував.
		Після численних перемовин та наполягань з боку позивача відповідач виконав лише частину робіт по виготовленню товару із переліку Специфікації № 1, а саме: гастрономія щит по контуру скляної камери вартістю 15 000,00 грн; гастрономія Обшива вітрин - вартістю 234 000,00 грн; нонфуд Колони - 12 шт. загальною вартістю 740 040,00 грн; тумба складальна - 29 шт. загальною вартістю 87 000,00 грн. 
		Таким чином, загальна вартість робіт, які виконав відповідач, становила 1 076 000,00 грн. Інша частина послуг залишилась невиконаною.
		Позивач неодноразово в усному порядку звертався до ФОП ОСОБА_2 з вимогою виконати свої зобов`язання за Договором або повернути кошти сплаченого авансу в частині вартості невиконаних робіт в розмірі 1 024 000,00  грн, але останній кожен раз лише обіцяв виконати роботи по Договору і знову порушував строки домовленостей. 
		05 січня 2023 року ФОП ОСОБА_2 написав від руки розписку, яку назвав «додаткова угода», і самостійно, без погодження із позивачем, на власний розсуд і за своїм власним бажанням відтермінував виконання робіт по монтажу Стелі « Гастрономія » до 30 січня 2023 року, а стелі «Нонфуд» до 30 березня 2023 року. Втім, відповідач знову порушив власні обіцянки і монтаж Стелі « Гастрономія » ані до 30 січня 2023 року, ані на даний час не виконав.
		Отже, в позасудовому порядку вирішити цей спір не видається можливим, що і стало підставою для звернення до суду.
		Крім того, зважаючи, що ФОП ОСОБА_2 порушив договірні зобов`язання, які взяв на себе, позивач вважав за необхідне застосувати відповідальність у вигляді сплати неустойки, передбаченої пунктом 7.2 Договору, в розмірі 1 % від ціни Договору за кожен день такого прострочення.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено частково.
		Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму попередньої оплати в розмірі 1 024 000,00 грн грн та неустойку в розмірі 1 024 000,00 грн, а всього - 2 048 000,00 грн.
		Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченої попередньої оплати в розмірі 1 024 000,00 грн за невиконану частину робіт по виготовленню товару із переліку Специфікації № 1.
		Оскільки відповідач порушив зобов`язання, які взяв на себе, укладаючи і підписуючи договір постачання та монтажу № 2112021/Г/П від 25 листопада 2021 року, суд першої інстанції також вважав за необхідне застосувати до ФОП ОСОБА_2 відповідальність у вигляді сплати неустойки.
		При цьому суд послався на те, що розмір неустойки значно перевищує розмір сплаченого авансу, тому вважав за необхідне зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язання відповідача за договором постачання та монтажу до 1 024 000,00 грн.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		30 травня 2024 року ФОП ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Овчаренка Д. К. в системі «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року.
		В касаційній скарзі заявник просив суд скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанційз порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Доводи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу від 24 червня 2024 року представник               ОСОБА_1 - адвокат Рашкова В. В. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
		 
		17 червня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		Судами встановлено, що 25 листопада 2021 року між ФОП ОСОБА_2  (постачальник) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір постачання та монтажу № 25112021/Г/П.
		Вказаний договір не розірвано, недійсним не визнавався.
		За умовами пункту 1.1 Договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити, доставити покупцю партіями товар (надалі за текстом - Товар), визначений у відповідних Специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного Договору, а також провести розвантаження та монтаж (встановлення), а покупець зобов`язується прийняти товар, роботи з його монтажу та сплатити постачальнику відповідну вартість. 
		В пункті 1.2 Договору визначено, що найменування, кількість, характеристики, вартість Товару (в тому числі за одиницю), місце поставки (передачі) Товару, що поставляється, та порядок розрахунків визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.
		Згідно пункту 2.1 Договору постачальник здійснює поставки Товару згідно погодженими сторонами Специфікаціями. Строк поставки та монтажу - вказується окремо в кожній Специфікації. Постачальник має право виконати поставку та монтаж достроково тільки за згодою з Покупцем.Перехід права власності на Товар відбувається з моменту підписання акту прийому передачі виконаних робіт Сторонами.
		Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у Специфікації Сторони визначають найменування та кількість Товару, умови оплати та поставки, ціну за одиницю Товару, місце поставки, а також інші умови, що не обумовлені в цьому Договорі. У разі будь-якої невідповідності між положеннями цього Договору та умовами, обумовленими з Специфікації, останні мають переважну силу.
		За умовами пункту 3.4. Договору оплату за договором покупець вчиняє шляхом готівкового розрахунку в національній валюті України на підставі з умовами, визначеними у Специфікації.
		Покупець здійснює оплату у порядку згідно умов, вказаних у відповідній Специфікації (пункт 3.5 Договору).
		Поставка та монтаж Товару здійснюється за адресою та на умовах, визначених у відповідній Специфікації (пункт 5.1 Договору).
		Строки поставки кожної Партії Товару погоджуються Сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору (пункт 5.2 Договору).
		У пункті 5.3. Договору встановлено, що датою поставки Товару Покупцю вважається дата підписання Сторонами акту прийому-передачі на відповідну партію Товару.
		Пунктом 5.13. Договору визначено, що постачальник зобов`язується виконати роботи по монтажу товару (встановлення) в строки та за адресами об`єктів покупця, узгоджені Сторонами у відповідній Специфікації.
		Пункт 5.14. Договору унормовує, що належне виконання Постачальником Робіт по монтажу Товару оформляється (підтверджується) шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
		Пунктом 5.9.3 Договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити Товар в Місце поставки, визначене Специфікацією, в термін, що вказаний в окремих Специфікаціях на відповідну партію. Прийом-передача Товару здійснюється Постачальником за Специфікацією, акту прийому-передачі та/або товарно-транспортною накладною.
		Відповідно до пункту 5.13 Договору постачальник зобов`язується виконати Роботи по монтажу Товару (встановлення) в строки та за адресами Об`єктів Покупця, узгоджені Сторонами у відповідній Специфікації.
		Відповідно до пунктів 7.1., 7.2 Договору сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених договором. Постачальник за порушення строку поставки та монтажу товару за вимогою покупця зобов`язаний сплатити останньому неустойку у розмірі 1 % від ціни договору за кожний день такого прострочення.
		Пунктом 7.3 Договору встановлено, що сплата штрафних санкцій, а також відшкодування збитків не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань за Договором.
		У пункті 10.4 визначено, що вказаний Договір набирає чинності в день його підписання і діє до 31 грудня 2022 року включно. 
		Пунктом 10.5 Договору передбачено, що закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання тих зобов`язань, які залишилися не виконаними.
		На останній сторінці Договору міститься рукописний напис, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_2 27 листопада 2021 року отримав 800 000,00грн, 04 грудня 2021 року отримав 1 200 000,00 грн, 08 лютого 2022 року отримав                 100 000,00 грн.
		Відповідно до додатку № 1 до договору постачання та монтажу                                               № 25112021/Г/П від 25 листопада 2021 року «Специфікація № 1» визначено, що постачальник повинен виготовити, доставити та здійснити монтаж наступного товару: стеля Гастрономія вартістю 960 000,00 (дев`ятсот шістдесят тисяч) грн; стеля Нонфуд вартістю 1 265 000,00 (один мільйон двісті шістдесят п`ять тисяч) грн; гастрономія щит по контуру скляної камери вартістю 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн; гастрономія Обшива вітрин - вартістю 234 000,00 (двісті тридцять чотири тисячі) грн; нонфуд Колони - 12 шт.- вартістю 740 040,00 (сімсот сорок тисяч сорок) грн; тумба складальна - 29 шт. - вартістю 87 000,00 (вісімдесят сім тисяч) грн. Загальна вартість становить 3 301 040,00 (три мільйони триста одна тисяча сорок) грн.
		Пунктом 1 Специфікації № 1 передбачено, що оплата по Договору здійснюється покупцем шляхом попередньої оплати в сумі 2 310 040,00 грн - після підписання Специфікації. 
		Остаточний розрахунок в сумі 991 000,00 грн здійснюється не пізніше 10 банківських днів від дати підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (пункт 2 Специфікації № 1).
		Пунктом 3 Специфікації № 1 визначено, що поставка та монтажні роботи здійснюється постачальником на об`єкті замовника: «Реконструкція цілісного майнового комплексу під комплекс об`єктів виробничого та побутового призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ».
		Відповідно до пункту 4 Специфікації № 1 сторонами погоджено, що строк поставки та монтажу Товару становить 60 календарних днів з моменту здійснення Покупцем попередньої оплати, згідно пункту 1 Специфікації. 
		Також в матеріалах справи наявна «Додаткова угода», яка містить дату - 05 січня 2023 року, підпис відповідача та згідно з текстом якої, виконаним рукописом, ФОП ОСОБА_2 зобов`язався виконати монтаж стелі «гастрономія» до 30 січня 2023 року та стелі «Нонфуд» до 30 березня року, згідно договору постачання та монтажу № 25112021/Г/П від 25 листопада 2021 року. 
		Судами встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 здійснив на користь ФОП ОСОБА_2 попередню оплату згідно договору постачання та монтажу №25112021/Г/П від 25 листопада 2021 року у розмірі  2 100 000 грн із 2 310 040,00 грн, передбачених пунктом 1 Специфікації № 1.
		При цьому ФОП ОСОБА_2 виконав лише частину робіт по виготовленню товару із переліку Специфікації № 1, а саме: гастрономія щит по контуру скляної камери вартістю 15 000,00 грн; гастрономія Обшива вітрин - вартістю 234 000,00 грн; нонфуд Колони - 12 шт., загальною вартістю 740 040,00 грн; тумба складальна - 29 шт., загальною вартістю 87 000,00 грн. Загальна вартість робіт, які виконав відповідач становить 1 076 000,00 грн.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення не відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		 
		Відповідно до статті 525, частини першої статті 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Частиною першою статті 527 ЦК України встановлено, що  боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
		 
		Згідно частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		 
		У пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. 
		 
		За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		 
		Суди попередніх інстанцій виходили з того, що зобов`язання сторін у справі виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором підряду. 
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		 
		В силу статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
		 
		В порядку частини першої статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
		 
		У відповідності до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
		 
		Відповідач у касаційній скарзі посилається, зокрема, на неправильне застосування судами статей 538, 613 ЦК України.
		 
		Так, у статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		 
		Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (частина перша статті 613 ЦК України).
		 
		Відповідно до частини першої статті 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. 
		 
		У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина третя статті 538 ЦК України).
		 
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.
		 
		У постановах від 18 серпня 2023 року у справі №   927/211/22, від 22 серпня 2023 року у справі №   920/845/22 Верховний Суд дійшов висновку, що означена регламентація положень частини третьої статті 538 ЦК України щодо права на зупинення виконання зобов`язань, спрямована на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право  зупинити виконання свого обов`язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов`язання з боку іншої сторони.
		 
		Отже, у разі якщо кредитор (замовник) не виконав свого обов`язку щодо попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, боржник (підрядник), не відмовляючись від виконання договору, має право на підставі норми закону змінити умови взятого на себе зобов`язання, зокрема зупинити виконання свого обов`язку.
		 
		Разом із тим, частиною шостою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
		Як вбачається з матеріалів справи, в пункті 1.2 Договору визначено, що найменування, кількість, характеристики, вартість Товару (в тому числі за одиницю), місце поставки (передачі) Товару, що поставляється, та порядок розрахунків визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.
		Згідно пункту 2.1 Договору постачальник здійснює поставки Товару згідно погодженими сторонами Специфікаціями. Строк поставки та монтажу - вказується окремо в кожній Специфікації. 
		Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у Специфікації Сторони визначають найменування та кількість Товару, умови оплати та поставки, ціну за одиницю Товару, місце поставки, а також інші умови, що не обумовлені в цьому Договорі. У разі будь-якої невідповідності між положеннями цього Договору та умовами, обумовленими з Специфікації, останні мають переважну силу.
		За умовами пункту 3.4. Договору оплату за договором покупець вчиняє шляхом готівкового розрахунку в національній валюті України на підставі з умовами, визначеними у Специфікації.
		Покупець здійснює оплату у порядку згідно умов, вказаних у відповідній Специфікації (пункт 3.5 Договору).
		Пунктом 1 підписаної сторонами 25 листопада 2021 року Специфікації № 1 (додатку № 1 до договору постачання та монтажу № 25112021/Г/П від 25 листопада 2021 року) визначено, що оплата по Договору здійснюється покупцем шляхом попередньої  оплати в сумі 2 310 040,00 грн - після підписання Специфікації. 
		Остаточний розрахунок в сумі 991 000,00 грн здійснюється не пізніше 10 банківських днів від дати підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (пункт 2 Специфікації № 1).
		Відповідно до пункту 4 Специфікації № 1 сторонами погоджено, що строк поставки та монтажу Товару становить 60 календарних днів з моменту здійснення Покупцем попередньої оплати, згідно пункту 1 Специфікації. 
		Судами встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем (покупцем, замовником) було здійснено попередню оплату послуг за договором постачання та монтажу № 25112021/Г/П у загальному розмірі 2 100 000,00 шляхом передачі відповідачеві (постачальнику, підряднику) готівкових коштів: 27 листопада 2021 року - 800 000,00 грн, 04 грудня 2021 року - 1 200 000,00  грн, 08 лютого 2022 року - 100 000,00 грн. 
		З огляду на викладене слід дійти висновку, що позивач свій обов`язок, передбачений пунктом 1 Специфікації № 1, щодо попередньої оплати в сумі 2 310 040,00 грн за договором постачання та монтажу № 25112021/Г/П виконав не у повному обсязі, у зв`язку із чим у відповідача не настав передбачений пунктом 4 Специфікації № 1 строк поставки та монтажу Товару та виникло право зупинити виконання свого обов`язку.
		Оскільки закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання тих зобов`язань, які залишилися не виконаними (див. пункт 10.5 Договору), сторони цього Договору не звільнені від виконання своїх зобов`язань, а тому без належного виконання позивачем своїх договірних обов`язків щодо попередньої оплати його вимоги до відповідача з виконання зобов`язань щодо постачання та монтажу, а також щодо стягнення грошових коштів є передчасними.
		При цьому колегія суддів Верховного Суду зауважує, що укладений 25 листопада 2021 року між ФОП ОСОБА_2  та ОСОБА_1 договір постачання та монтажу № 25112021/Г/П не розірвано, недійсним він не визнавався.
		Суди попередніх інстанцій на вказане належної уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		При цьому колегія суддів Верховного Суду, приймаючи до уваги суб`єктний склад учасників справи та предмет позову, відхиляє доводи касаційної скарги щодо юрисдикції спору як необґрунтовані. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Згідно з частинами першою-третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. 
		 
		Щодо судових витрат
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної 
		чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		У підпункті «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
		Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
		Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (частина восьма статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
		У справі заявлено позовну вимогу майнового характеру (про стягнення коштів внаслідок невиконання умов договору), за яку ставка судового збору станом на 2023 рік складала 13 420,00 грн (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
		Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги у цій справі розмір судового збору становив 20 127,00 грн грн (13 420,00*150%), за подання касаційної скарги - 26 840,00 грн (13420,00*200%). 
		Згідно квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки № N13FН3792М від 24 листопада 2023 року та № 1JM63304M від 10 січня 2024 року відповідачем було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 20 127,00 грн. За подачу касаційної скарги він сплатив 26 840,00 грн судового збору, що підтверджується квитанцією № 0.0.3672179845.1 від 28 травня 2024 року.
		З огляду на відмову у позові, у відповідності до положень частини першої статті 141 ЦПК України витрати відповідача у розмірі 46 967,00 грн, пов`язані із сплатою судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, слід покласти на позивача. 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Овчаренко Дмитро Костянтинович, задовольнити.
		Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року скасувати й ухвалити нове судове рішення у справі.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1  на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної та касаційної скарг, в сумі 46 967,00 грн.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                   М. Є. Червинська
		 
		Судді:                                                                             А. Ю. Зайцев 
		 
		Є. В. Коротенко 
		 
		В. М. Коротун
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...