Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/1862/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2025.
Дата набрання законної сили: 16.04.2025
Номер судового провадження: 51-2216км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140140000013

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 квітня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 442/1862/19
		провадження № 51-2216 км 20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючої                                                  ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого                      ОСОБА_6 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 березня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 червня 2024 року щодо 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Доброгостів Дрогобицького району Львівської області, проживаючої за адресою:  АДРЕСА_1 , 
		засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1.       Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 березня 2024 року ОСОБА_8 було засуджено за ч. 1 ст. 367 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з банківськими та платіжними операціями, а також із забезпеченням збереження грошових коштів і цінностей строком на 1 рік. Відповідно до ст. 49 КК звільнено ОСОБА_8 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		2.       Львівський апеляційний суд ухвалою від 24 червня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 залишив без змін. 
		3. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_8 , працюючи старшим контролером-касиром територіального відокремленого безбалансового відділення № 10013/016 філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», будучи матеріально-відповідальною особою за зберігання, обробку, перерахування, приймання, видачу і перевезення цінностей, допустила службову недбалість внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи.
		4. Так, 27 липня 2017 року ОСОБА_8 , перебуваючи на своєму робочому місці, отримавши від невстановленої слідством особи підроблені паспорт громадянина України та картку платника податків на ім`я ОСОБА_9 , із внесеними до них невстановленою особою завідомо неправдивими анкетними даними, всупереч вимог п.п. 3.7.4. та 3.7.5 та додатку 3 «Порядку емісії та обслуговування платіжних карток в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» № 196 від 28 березня 2012 року (із подальшими змінами), п. 2.39 посадової інструкції, увійшла до автоматизованої системи «БАРС» під авторизованим логіном та паролем, ввела наданий ідентифікаційний код, відкрила вкладку клієнта ОСОБА_9 , використовуючи свій електронний підпис, внесла відомості в автоматизовану банківську систему «Барс» про відкриття банківського карткового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак сформувала і роздрукувала заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) №  НОМЕР_2 від 27 липня 2017 року, у яку внесла достовірні анкетні відомості ОСОБА_9 , зазначені у автоматизованій банківській системі «Барс», а не відомості, зазначені у наданих невстановленою особою паспорті громадянина України та картці платника податків на його ім`я, після чого надала невстановленій особі для підпису, таким чином відкрила банківський картковий рахунок №  НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_9 та видала невстановленій особі банківську платіжну картку «MasterCard Debit Standart» та пін-конверт.
		5. У подальшому, невстановлені слідством особи 28 липня 2017 року о 23:18 годині, 15 серпня 2017 року о 23:36 годині та о 23:39 годині, 16 серпня 2017 року о 16:28 годині, 23 серпня 2017 року о 21:50 годині, 13 вересня 2017 року о 17:58 годині через засоби системи дистанційного обслуговування WEB-банкінг ПАТ «Державний ощадний банк України» перевели кошти з карткового рахунку № НОМЕР_3 та поточного рахунку № НОМЕР_4 , відкриті на ім`я ОСОБА_9 , на картковий рахунок № НОМЕР_1 відповідно в сумі 8 164 грн, 10 000 грн, 39 000 грн,
		60 000 грн, 40 000 грн та 1 050 грн, після чого, використовуючи банківську платіжну картку типу «Master Card Debit Standart» та пін-конверт, виданий невстановленій слідством особі, такі привласнили кошти ПАТ «Державний ощадний банк України» в загальній сумі 158 214 грн, шляхом їх зняття у банкоматах міста Дрогобича Львівської області на площі Ринок.
		6. Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 , які виразились у службовій недбалості, АТ «Державний ощадний банк України» завдано збитки у розмірі 158 214 грн, який більш, ніж в сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (станом на липень 2017 року), що є істотною шкодою.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		7. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		8. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що хоча суд і правильно перекваліфікував дії ОСОБА_8 з ч. 3 ст. 191 КК на ч. 1 ст. 367 КК, однак дійшов невірного висновку, встановлюючи суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК, вказавши, що дії ОСОБА_8 «...характеризуються злочинною самовпевненістю … або злочинною недбалістю …» та не врахував показань його підзахисної.  
		9. Вказує, що судом не надано оцінки факту зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019140140000114 від 27 березня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК щодо ОСОБА_10 , який, з невстановленими слідством особами, заволодів коштами ОСОБА_9 на суму 158 214 грн., та ОСОБА_10 оголошено у розшук.
		10. Зазначає, що цивільний позов АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_8 158 214 грн на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 191 КК, в межах даного кримінального провадження, слід було залишити без розгляду, з огляду на перекваліфікацію її дій.
		11. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені порушення місцевим судом. Судові рішення не відповідають вимогам ст. 370, 419 КПК.
		12. На адресу Суду від представника потерпілого надійшли заперечення на касаційну скаргу захисника, у яких він, наводячи відповідні аргументи, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		13. В судовому засіданні прокурор та представник потерпілого заперечили щодо задоволення касаційної скарги та просили судові рішення залишити без зміни.
		Мотиви Суду
		14. Заслухавши доповідь судді, учасників, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
		15. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		13. Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
		14. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		15. За фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції, викладених у вироку та перевірених апеляційним судом, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК, було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
		16. У касаційній скарзі захисник загалом не заперечуючи правильності перекваліфікації дій ОСОБА_8 з ч. 3 ст. 191 КК на ч. 1 ст. 367 КК, зазначає, що встановлюючи суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК, суд дійшов невірного висновку, що дії ОСОБА_8 характеризуються злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю, та не врахував показань його підзахисної у цій частині.  
		17. Відповідно до ч. 1 ст. 367 КК службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
		18. Системний аналіз положень ст. 367 КК дає підстави вважати, 
		що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
		19. Із суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, 
		що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
		20. Як убачається з матеріалів провадження, згідно обвинувального акта дії ОСОБА_8 було кваліфіковано за ч. 3 ст. 191 КК, як розтрата чужого майна, яке було їй ввірене, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
		21. Разом з тим, в ході судового розгляду місцевий суд дійшов висновку про перекваліфікацію дій ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 191 КК на ч.1 ст. 367 КК, оскільки цим судом було встановлено, що обвинувачена, будучи матеріально-відповідальною особою за зберігання, обробку, перерахування, приймання, видачу і перевезення цінностей, допустила службову недбалість внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи. 
		22. Такого висновку місцевий суд дійшов, зокрема і на підставі показань обвинуваченої ОСОБА_8 , яка надала суду послідовні покази щодо своїх дій, зокрема не заперечувала, що провела не повну ідентифікацію особи під час перевірки документів, поданих для відкриття рахунку, з посадовою інструкцією ознайомлена, та їй відомо які дії слід вчиняти при подачі документів. Разом із тим, заперечувала злочинний умисел, корисливий мотив та будь-які домовленості між іншими особами.
		23. Суд також зауважує, що службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом і спричинення істотної шкоди є обов`язковою ознакою за ч. 1 ст. 367 КК. При цьому, сам по собі факт перекваліфікації дій ОСОБА_8 з ч. 3 ст. 191 КК на ч. 1 ст. 367 КК чи наявність кримінального провадження щодо іншої особи (осіб), як про це зазначає захисник у касаційній скарзі, не є підставою для залишення цивільного прозову без розгляду, оскільки, як установлено місцевим судом, та підтверджується матеріалами провадження саме у результаті дій ОСОБА_8 , як матеріально-відповідальної особи, які полягали у службовій недбалості, АТ «Ощадбанк» завдано шкоду у розмірі 158 214 грн, яка станом на липень 2017 року є істотною шкодою. 
		24. Апеляційний суд, за результатами розгляду доводів апеляційної скарги сторони захисту, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, погодився з висновком місцевого суду про те, що обвинувачена вчинила службову недбалість внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало шкоди АТ «Ощадбанк» на суму 158 214 грн належним чином умотивувавши свої висновки. Із такими висновками погоджується й колегія суддів. 
		25. Вирок та ухвала відповідають вимогам статей 370, 419 КПК. 
		26. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б  підставами для скасування судових рішень, про що йдеться в касаційній скарзі захисника, Верховний Суд не встановив.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 березня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 червня 2024 щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...