Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/7397/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 18.04.2025. Зареєстровано: 19.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/522/2676/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025160000000117

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 522/7397/25
		 
		Провадження № 1-кс/522/2676/25
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		17 квітня 2025 року                                     місто Одеса
		Слідчий суддяПриморського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняСтаршого слідчогов ОВСслідчого відділуУправління СБУкраїни вОдеській областіпідполковника юстиції ОСОБА_3 ,погоджене зпрокурором Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно: громадянки України  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		прокурора - ОСОБА_6 ,
		слідчого - ОСОБА_3 ,
		підозрюваної - ОСОБА_5 ,
		захисника підозрюваної - ОСОБА_7 ,
		захисника підозрюваної - ОСОБА_8 ,
		захисника підозрюваної - ОСОБА_9 ,
		особи, яка подала клопотання про взяття на поруки - ОСОБА_10 ,
		особи, яка подала клопотання про взяття на поруки  ОСОБА_11 ,
		особи, яка подала клопотання про взяття на поруки - ОСОБА_12 ,
		В С Т А Н О В И В:
		До суду 16.04.2025 року надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Одеської обласної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно: громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України.
		В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025160000000117 від 14.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 436-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 28 ч.ч. 1, 3 ст. 260 КК України, та за підозрою громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України, за наступних обставин.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно з 2010 року громадянин України ОСОБА_13 , проживаючи у м. Севастополі Автономної Республіки Крим, розпочав створення ряду організаційних структур у вигляді громадських організацій та комерційних підприємств, основою яких стала повна особиста відданість ОСОБА_13 осіб, які працювали у цих організаційних структурах.
		Після переїзду у першій половині 2014 року ОСОБА_13 та групи його послідовників до м. Одеси, ОСОБА_13 продовжив і примножив свої зусилля по створенню кола осіб, повністю відданих йому особисто і готових беззастережно виконувати його накази і вказівки. З цією метою ОСОБА_13 розробив та зробив обов`язковими серед своїх співробітників і послідовників спеціальні правила поведінки (так звані "регламенти"), а також систему контролю за їх виконанням та покарання за їх порушення (в тому числі побиття). Крім того, у вказаний період часу ОСОБА_13 став привносити у діяльність створених ним організаційних структур елементи єдиноначальності, підпорядкованості, дисципліни, а також запровадив військову, фізичну та спеціальну (тактичну, медичну, психологічну) підготовку серед своїх співробітників і послідовників.
		За таких обставин, на основі створених ОСОБА_13 організаційних структур та осіб, які в них працювали і перебували у їх складі, у м. Одесі у 2014-2021 роках утворилось стійке, ієрархічне неформальне об`єднання, головною ознакою якого стала повна особиста відданість співробітників і учасників ОСОБА_13 та яке умовно можна назвати "організацією ОСОБА_13 ". Одним з учасників цього об`єднання була громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 
		24.02.2022, о 5 годині ранку, за наказом президента Російської Федерації (далі за текстом  РФ) ОСОБА_14 , збройні сили РФ незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
		Після початку 24.02.2022 широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України, усвідомлюючи їх намір окупувати м. Одесу, ОСОБА_13 і учасник його організації ОСОБА_15 , маючи стійкі прорадянські та проросійські погляди, не пізніше 18.04.2022 вступили у злочинну змову, направлену на створення не передбаченого законами України воєнізованого формування, участь у його діяльності, керівництво ним, його фінансування, постачання йому зброї, боєприпасів.
		Згідно зі спільно розробленим та погодженим ОСОБА_13 і ОСОБА_15 як керівниками майбутнього не передбаченого законами України воєнізованого формування планом вчинення кримінального правопорушення, на базі попередньо утвореної ОСОБА_13 "організації" та її учасників передбачалось створити не передбачене законами України воєнізоване формування - "Оперативно-бойовий підрозділ" (надалі "ОБП"), та озброїти його. За задумом ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , учасники вказаного незаконного воєнізованого формування мали при наближенні російських військ до м. Одеси забезпечити останнім сприяння в окупації території міста, у тому числі шляхом вбивства українських військовослужбовців та інших захисників України, заволодіння належними ним зброєю та боєприпасами, а також подолання спротиву Сил оборони України іншими діями і засобами військового характеру. Після евакуації з м. Одеси місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування, учасники "організації Мальцева" мали захопити владу в м. Одесі, шляхом захоплення будівель і споруд, які займали відповідні місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування, проголошення себе відповідними службовими особами, здійснення "владних" повноважень. Силове захоплення, штурм будівель і споруд, які займали відповідні місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування, подолання опору незаконному захопленню державної влади в м. Одесі українських правоохоронних органів і Сил оборони України передбачалось здійснювати у насильницький спосіб силами озброєного "ОБП", в тому числі із застосуванням вогнепальної зброї по людях аж до вбивства людей, які їм протидіють. Після окупації м. Одеси російськими військами, що визначалось керівниками організації як "повоєнний період" та "організаційний повоєнний період", ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , розраховуючи доцього часу захопити владу в м. Одесі, планували увійти до окупаційних органів влади Російської Федерації на території м. Одеси і включити до їх складу інших учасників "організації Мальцева".
		Реалізуючи свій злочинний умисел, 18.04.2022, у невстановлений час, ОСОБА_13 , знаходячись за межами України, організував інтерактивну (із використанням засобів телекомунікацій) нараду зі ОСОБА_15 та іншими учасниками "організації Мальцева", на якій довів до присутніх про свої наміри захопити владу в м. Одесі при наближенні російських військ, увійти до окупаційних органів влади Російської Федерації на території м. Одеси, для реалізації цієї мети створити воєнізоване формування "ОБП". ОСОБА_15 і інші присутні на нараді учасники "організації Мальцева" схвалили його рішення і зобов`язались їх виконувати.
		Керівником воєнізованого формування "ОБП" ОСОБА_13 призначив себе, співкерівником - ОСОБА_15 , на що останній погодився.
		20.04.2022 ОСОБА_13 , знаходячись за межами України, розмістив у закритій Telegram-групі "Батухан", адміністратором якої він був особисто і в яку входили учасники його організації, повідомлення про затвердження нового стратегічного плану "організації" на воєнний, післявоєнний і організаційний післявоєнний період, а також про створення в "організації" воєнізованого формування - "оперативно-бойового підрозділу (ОБП)", з метою забезпечення діяльності "організації" і соціалізації її учасників в післявоєнний період. При цьому, ОСОБА_13 закликав учасників "організації" вступати в "ОБП", для чого звертатися до ОСОБА_15 як співкерівника "ОБП".
		Отримавши повідомлення ОСОБА_13 про створення "ОБП", окремі учасники його "організації", а саме: громадянин України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; громадянин Російської Федерації ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; громадянин США ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; громадянин України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; громадянин ФРН ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; громадянин України ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; громадянка Російської Федерації ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; громадянка України ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; громадянка України ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; громадянка України ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянка Російської Федерації ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; громадянка України ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; громадянка України ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; громадянка Киргизької Республіки ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ; громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ; громадянка України ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; громадянин України ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ; громадянин України ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ; громадянин України ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_19 ; громадянин України ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , - у період з 20.04.2022 до 05.05.2022 повідомили ОСОБА_13 і ОСОБА_15 про свою добровільну згоду взяти участь у новоствореному не передбаченому законами України воєнізованому формуванні "ОБП".
		Таким чином, ОСОБА_5 вступила з ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та іншими учасниками "ОБП" в злочинну змову, направлену на створення не передбаченого законами України воєнізованого формування ОБП, участь у ньому.
		Утворивши таким чином особовий склад не передбаченого законами України воєнізованого формування  "ОБП"  ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб, протягом квітня-травня 2022 року в ході нарад, в тому числі інтерактивних, довели до учасників "ОБП", в тому числі до ОСОБА_5 , цілі та завдання воєнізованого формування, зокрема: силове, із застосуванням зброї, захоплення будівель і споруд місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування; силова протидія українським правоохоронним органам і Силам оборони України, аж до вбивства українських військовослужбовців та інших захисників України, заволодіння належними ним зброєю та боєприпасами; сприяння російським військам в окупації м. Одеси; захоплення влади в м. Одесі; входження до складу майбутніх окупаційних органів влади Російської Федерації в м. Одесі; проведення з цією метою військової і фізичної підготовки учасників воєнізованого формування, забезпечення чіткої підпорядкованості учасників керівництву організації і суворої дисципліни.
		Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, направлений на створення не передбаченого законами України воєнізованого формування, ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб, не пізніше 05.05.2022 спільно розробили структуру "ОБП", передбачивши у його складі, крім безпосередньо керівників ОСОБА_13 і ОСОБА_15 : "штурмову групу", "снайперську групу", "розвідгрупу", "групу оперативного забезпечення", а також "офіцера зв`язку", і розподілили кожному учаснику воєнізованого формування власну функціональну роль. Так, 05.05.2022, учасник "ОБП", громадянка Російської Федерації ОСОБА_36 , виконуючи свою функцію у складі не передбаченого законами України воєнізованого формування "ОБП", діючи на виконання вказівок ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , розмістила у закритій групі в месенджері "Telegram": "ОБП 11 (временно созданного отдела криминальной полиции)", до складу якої входили учасники "ОБП" та адміністратором якої був ОСОБА_17 , перелік учасників не передбаченого законами України воєнізованого формування з розподілом по структурних одиницях, із зазначенням конспіративних радіопозивних кожного учасника, а саме:
		1) керівник - ОСОБА_13 , конспіративний радіопозивний "Нобель"
		2) штурмова група:
		- ОСОБА_15 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_21 ";
		- ОСОБА_16 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_22 ";
		- ОСОБА_17 , конспіративний радіопозивний "Доктор";
		- ОСОБА_18 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_23 ";
		- ОСОБА_19 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_24 ";
		- ОСОБА_37 , конспіративний радіопозивний " ОСОБА_38 ";
		- ОСОБА_39 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_25 ";
		- ОСОБА_20 , без зазначення оперативного позивного;
		3) снайперська група:
		- ОСОБА_21 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_26 ";
		- ОСОБА_22 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_27 ";
		- ОСОБА_23 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_28 ";
		4) розвідувальна група;
		- ОСОБА_24 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_29 ";
		- ОСОБА_25 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_30 ";
		- ОСОБА_5 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_31 ";
		- ОСОБА_40 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_32 ";
		- ОСОБА_36 , конспіративний радіопозивний " ОСОБА_41 ";
		5) група оперативного забезпечення:
		- ОСОБА_27 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_33 ";
		- ОСОБА_28 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_34 ";
		- ОСОБА_29 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_35 ";
		- ОСОБА_42 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_36 ";
		- ОСОБА_43 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_37 ";
		6) офіцер зв`язку:
		- ОСОБА_44 , конспіративний радіопозивний " ІНФОРМАЦІЯ_38 ".
		У цей же період часу, в травні 2022 року, ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб, на спільних нарадах повідомили учасникам незаконного воєнізованого формування "ОБП" їхнє спільне рішення як керівництва організації про те, що після окупації російськими військами м. Одеси учасники формування мають увійти до складу російських окупаційних органів влади, і запропонували визначитись, на які посади вони претендують в "нових органах влади" у "післявоєнний період".
		У подальшому, протягом 2022 року, ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб, запровадили і організували проведення військової, фізичної і спеціальної підготовки учасників незаконного воєнізованого формування "ОБП". Так, протягом вказаного періоду часу учасники "ОБП", в тому числі громадянка України ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб:
		- проходили фізичну і спеціальну фізичну підготовку, навчання рукопашному бою, зокрема із застосуванням ножа;
		- проходили теоретичну і практичну стрілецьку підготовку, в тому числі снайперську, вивчення будови різних типів стрілецької зброї, практичні стрільби з різних типів стрілецької зброї в спеціалізованих тирах в м. Одесі;
		- проходили спеціальну військову підготовку, вивчали військову тактику, дії військового підрозділу в обороні і в нападі, здійснення штурмових дій по захопленню будівель, автомобілів та інших об`єктів;
		- проходили всебічну психологічну підготовку з метою досягнення самоконтролю в умовах екстремальних стресових ситуацій, таких як участь в бойових діях;
		- вивчали основи негласного візуального стеження за об`єктами в умовах міста ("філеринг");
		- вивчали основи здобуття інформації з відкритих джерел ("open source intelligence", "OSINT");
		- проходили спеціальну медичну підготовку, одержували навички тактичної медицини - швидкого надання першої медичної допомоги собі і іншим в бойових умовах.
		Крім того, з метою матеріального забезпечення незаконного воєнізованого формування "ОБП", протягом 2022-2024 років ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснювали його фінансування, зокрема, для потреб формування у різний спосіб придбали:
		- через мережу збройових магазинів в м. Одесі - 64 одиниці нарізної і гладкоствольної вогнепальної зброї: Mossberg s/n - v1611004; Mossberg v1632597; blaser F16 s/n - FG007880/fgr008044; Berreta XA244504; Berreta DT11273W; Browning Cynergy BRGP20189YM132; Browning maral 356ZP03461; schmeisser AR15 CO2263; Benelli M984190T20; huglu 21v2241; mossberg v1498663; escort 70-h22PT-021766; fabarm stf pm044643; Mossberg 835 UM 0035101; beretta xa246402; Taurus hz6945; Remington ras088282; mlr- 1722 1011047; Remington 870 ab772727m; Benelli Supernova V1136420D; benelli bs038708y20; benelli y187997w; browning 43606; huglu 21c0136; blackwater x20204896; huglu 20c8243; benelli ch060506p; mossberg v1608571; Taurus FT5794; Mossberg V1548886; benelli m0109404f; Cricket 25152529; mosberg af0076743; beretta st08366r; fabarm pm046156; sbr 21g 28540; fabarm pm045814; Taurus ada 798729; tvsircons kil71126; Blaser 7b00972; beretta dt12322w; beretta ta047019; Mossberg 930af0100804; beretta xa248812; mossberg 94r 0021382; huglu 20s9478; Huglu 22X5777; Huglu 22V0464; Mossberg V1753091; Antonio zoli 254379; utas ut14p00204; arm san 59-h22yd-000722; beretta n71167s; beretta dt20201 w; Beretta UGO3542A; Benelli F399916S; Huglu 20S18798; Maverick mv0989070; Huglu 21C0105; fort 205 m 09217; Marlin 444xlr с/н: 93233537; Форт 12-РМ № ВІ064712; Форт 12-РМ № ВІ082890; Форт 9Р № ВІ069133, а також боєприпаси до вказаної зброї. Придбана зброя була оформлена на ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 ;
		- спеціальні пристосування (аксесуари) до вогнепальної зброї для оптимізації стрільби (зокрема, оптичні приціли, коліматорні приціли, засоби вимірювання відстані до цілі, ліхтарі для зброї, магазини, тощо);
		- військову амуніцію (кобури, розвантажувальні жилети, ліхтарі, рюкзаки, палатки, спальні мішки, тощо);
		- комплекти військової форми, засоби індивідуального захисту (бронежилети, каски) для всіх учасників "ОБП";
		- засоби тактичної медицини;
		- автотранспорт і мотоциклетний транспорт для пересування учасників формування.
		За вищевикладених обставин, протягом 2022-2024 років ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_13 і ОСОБА_15 , за попередньою змовою з ними, створила не передбачене законами України воєнізоване формування "Оперативно-бойовий підрозділ", брала у ньому участь. При цьому, не передбачене законами України воєнізоване формування "Оперативно-бойовий підрозділ" мало організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, в ньому проводилась військова та фізична підготовка його учасників.
		У зв`язку з викладеними фактичними обставинами, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України - створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, за ознаками: створення не передбаченого законами України воєнізованого формування, участь у його діяльності, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
		15.04.2025 громадянці України ОСОБА_5 ,повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України.
		Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
		- протоколами допитів свідка ОСОБА_29 від 19.07.2024, 20.07.2024, 22.07.2024, 24.07.2024; 
		- протоколами допитів свідка ОСОБА_45 від 19.07.2024, 20.07.2024;
		- рапортом 7 управління ДВКР СБ України від 09.08.2024;
		- протоколом огляду Інтернет сервісу «teletype» від 23.08.2024;
		- протоколом огляду речей, документів, флеш накопичувачів, комп`ютерних даних та іншої техніки від 27.08.2024;
		- протоколом огляду від 20.08.2024;
		- протоколом огляду речей та документів від 21.08.2024;
		- трьома протоколами огляду цифрової інформації у вільному доступі за технологією «Берклі» від 24.08.2024;
		- протоколом огляду речей, документів, флеш накопичувачів, комп`ютерних даних та іншої техніки від 16.08.2024;
		- протоколом огляду від 10.03.2025;
		- листом ТОВ «Центр стрілецької підготовки «Одеса» (вх № 9335 від 08.08.2024);
		- висновком експерта УНДІСТЕ СБУ № 277/1 від 14.05.2024;
		- висновком експерта УНДІСТЕ СБУ № 300/1 від 19.07.2024;
		- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- протоколом за результатами проведення НСРД № 17/7/2-11834 від 07.09.2023.
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України, санкція якогопередбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-2, 258 - 258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
		Крім цього, підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може:
		- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою їй повідомлено про підозру; проживанням в м. Одесі, розташованому в прикордонному районі; відсутністю постійного джерела доходів в м. Одесі;
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою їй повідомлено про підозру;
		- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою їй повідомлено про підозру; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені і не допитані;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується її причетністю до створення не передбаченого законами України воєнізованого формування.
		В клопотанні зазначено, що зазначені обставини, відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою для обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під часдії воєнногостану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260,261, 437-442 Кримінального кодексу України.
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими з підстав, зазначених у клопотанні. Заперечував проти розгляду і проти задоволення клопотання, поданого стороною захисту на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України. Вказав, що затримання було проведено саме 15.04.2025 року у зв`язку з наявною інформацією у вигляді рапорту оперативного підрозділу щодо можливої втечі ОСОБА_5 за межі України до однієї з європейських країн за сприянням інших учасників незаконного воєнізованого формування, які на даний час знаходяться за кордоном. Наполягав на тому, що згідно діючого законодавства, під час військового стану застосування до підозрюваної у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 260 КК України не передбачено іншої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою без визначення застави. Наполягав на обґрунтованості підозри на підставі зібраних доказів. Щодо черговості та строків для пред`явлення підозри ОСОБА_5 в порівнянні з іншими фігурантами справи, зазначив, що це є частиною тактики ведення досудового розслідування, яке не підлягає розголошенню, але входить до плану та задуму досудового розслідування по справі. 
		Прокурор ОСОБА_6 зауважив, що підтверджена матеріалами кримінального провадження участь та роль підозрюваної у зазначеному воєнізованому формуванні, що стало підставою для повідомлення про підозру, не пов`язана з її адвокатською діяльністю. 
		Також прокурор ОСОБА_6 на доводи захисту щодо необґрунтованості підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України окремо зосередився на зібраних у кримінальному провадженні доказах, зокрема, показах свідків, та протоколах огляду опублікованих відео в мережі інтернет. Особливо звернув увагу на протоколі огляду від 24.08.2024 року, об`єктом якого стало відео під назвою «Огляд проблем, пов`язаних під стратегічним планом» (надалі за текстом також «Стратегічний план») який складений у вигляді стенограм висловлювань учасників зазначеної організації в онлайн конференції, в тому числі за участю підозрюваної ОСОБА_5 . Особливо важливі, та, на думку прокурора, резонансні та чутливі для суспільства висловлювання учасників конференції прокурор цитував у судовому засіданні дослівно зі стенограми відео. Так, протоколом огляду відеозапису підтверджується, що голова формування ОСОБА_46 заявив учасникам онлайн-конференції про необхідність проходження їх організацією трьох етапів: пережити війну та не воювати при цьому за жодну сторону та ідеологію, просувати організацію після війни та подальше забезпечення статусу організації. Для цього учасники організації мають бути розділені на три частини, зокрема перший підрозділ це оперативно-бойовий, в який увійдуть тільки добровольці. Другий підрозділ забезпечить входження організації в «нове життя», тому вони будуть виключені з цивільного світу та не зможуть виїжджати, зокрема до Європи. Мальцев вказав, що у другий підрозділ не потрібно включати адвокатів, на що підозрювана ОСОБА_5 відповіла: «Ну в нас же не один адвокат». Протоколом підтверджено, що підозрювана ОСОБА_5 надалі доповнювала свою думку: «Ну серйозно, адвокатури більше немає…». Далі ОСОБА_46 вказав, що мета організації забезпечити відповідний соціальний статус в цій новій державі, де спочатку всі будуть ходити зі зброєю, а потім вони повинні зайняти достойні місця в новому суспільстві. На що, підозрювана ОСОБА_5 відповіла: «Тим більш, ви ж мені казали, що в мені помер прокурор Одеси». Далі ОСОБА_46 відповів: «Так, я так хочу, щоб ти їм стала, це моя мрія. Це моя мрія, щоб ти стала прокурором Одеси нарешті». Прокурор ОСОБА_6 наголошував на висловленні ОСОБА_47 обґрунтувань підстав участі організації в бойових зіткненнях, в тому числі вбивств «ублюдка з тероборони», зайняття першим підрозділом посад, та контролю всіх гілок влади. Також ОСОБА_46 висловив план, щодо використання зброї на ураження, вказавши наступне: «У нас цієї зброї достатньо і вся вона летальна». Також ОСОБА_46 вказав на наявність у організації газів і пояснив підстави їх застосування. Крім того, прокурор зауважив з цитуванням стенограми огляду відео, що на конференції ОСОБА_46 описав підстави застосування дробовиків та травматичної зброї, а також нарізної зброї при зустрічному бойовому зіткненні. Конкретно ОСОБА_46 підкреслив, що з партизанами та диверсійними групами слід застосовувати нарізну зброю на ураження, тому що: «Україна залишить людей, які будуть шкодити». З протоколу прокурор навів конкретні висловлення підозрюваної ОСОБА_5 під час цієї конференції на підтримку озвученого Мальцевим «Стратегічного плану». 
		Прокурор зазначив, враховуючи, що обговорення «Стратегічного плану» на онлайн-конференції відбулось у квітні 2022 року, додатково вказав на докази подальшого втілення цього плану за участю ОСОБА_5 наряду з іншими фігурантами, а саме її участь в інших онлайн-конференціях, вивчення методичної літератури з підготовки розвідувальної групи, участь в численних тренуваннях по стрільбі у спеціалізованих тирах з різних видів зброї, зокрема з напівавтоматичного нарізного карабіна, отримання навичок з тактичної медицини. Також в контексті зазначених вище доказів, прокурор просив суд звернути увагу в нарадчій кімнаті на встановлений факт наявності в адвокатки ОСОБА_5 п`яти одиниць зброї, в тому числі нарізної. 
		Прокурор спростував позицію захисту щодо відсутності ризиків через тривале розслідування та участь ОСОБА_5 як захисника інших фігурантів справи. Він категорично заперечив твердження про тривалий розрив між затриманням перших фігурантів і ОСОБА_5 , пояснивши, що перші повідомлення про підозру фігурантам справи були вручені лише у вересні 2024 року, і цей процес тривав до грудня 2024 року. Важливим вважає той факт, що матеріали стосовно підозрюваної ОСОБА_5 були виділені в окреме провадження тільки в лютому 2025 року, що суттєво скорочує фактичний період розслідування щодо неї. Прокурор навів приклади судової практики ЄСПЛ по перегляду засудження саме адвоката до ув`язнення за «зовнішню співучасть у злочинній організації». Процитував висновки рішень європейських судів щодо визнання легітимним кримінального переслідування адвоката, який бере безпосередню участь у злочинній організації. 
		Обґрунтовуючи тривалість слідчих дій, прокурор акцентував на винятковій складності справи, яка характеризується масштабною доказовою базою  численними відеоматеріалами, необхідністю проведення оглядів, експертиз, допитів свідків та значною кількістю залучених фігурантів. При цьому прокурор підкреслив особливий статус ОСОБА_5 як адвоката, що вимагає дотримання додаткових процесуальних гарантій адвоката відповідно до вимог КПК України, що об`єктивно позначається на темпах проведення слідчих дій.
		Прокурор вказав, що беручи до уваги потенційний суспільний резонанс справи, органи досудового розслідування приділяють підвищену увагу формуванню всебічної та неспростовної доказової бази щодо підозрюваної, що є додатковим фактором, який впливає на тривалість процесуальних дій.
		Підозрювана заперечувала проти задоволення клопотання та наполягала на задоволенні скарги на незаконність затримання 
		Захисник ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотання та наполягали на задоволенні скарги поданої на незаконне затримання підозрюваної ОСОБА_5 .
		Сторона захисту наполягала на тому, що повідомлена ОСОБА_5 підозра необґрунтована, не підтверджена доказами, побудована на припущеннях слідства. Окремо звертали увагу, на те, що ОСОБА_5 є адвокатом та саме вона здійснює захист основного фігуранта Мальцева та ще декількох учасників організації. Зазначили, що ОСОБА_5 саме як адвокат брала участь в первинних слідчих діях, обшуках, пред`явленні підозри фігурантам справи, у зв`язку з чим ознайомлена з усіма матеріалами досудового слідства. Вважають, що з пред`явленням підозри ОСОБА_5 через більш ніж пів року з вересня 2024 року є свідченням тільки того, що слідство намагається усунути адвоката ОСОБА_5 від захисту фігурантів даної справи. У зв`язку з чим вказують, що ці обставини також підтверджують відсутність будь-яких ризиків, які б виправдовували застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Поставили під сумнів твердження прокурорів, що слідству потрібно проводити якісь додаткові слідчі дії, зокрема встановлення та допит свідків, проведення експертиз та інше. Звернули увагу, що у слідства на їх думку немає жодних доказів, що ОСОБА_5 планувала виїхати за межі України, враховуючи що вона працюючий адвокат і була пов`язана з виконанням професійних обов`язків по різних справах. Щодо конкретних ризиків, на які прокурор послався в клопотанні, звернули увагу, що у ОСОБА_5 немає підстав переховуватися у слідства, що підтверджується тим, що вона постійно знаходиться в м. Одесі та відвідує судові засідання, має місце проживання та постійне джерело доходу від адвокатської діяльності. На думку захисту слідство по загальній справі завершується, тому відсутні підтвердження можливості знищення ОСОБА_5 доказів чи впливу на свідків та інших не встановлених осіб. Враховуючи надану захистом позитивну Характеристику від колегії адвокатів Одеської області та відсутності судимостей сторона захисту вважає, що у слідства відсутні підстави для твердження щодо можливості вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень.
		Сторона захисту вказала на обов`язкову необхідність при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу положень ч. 2 ст. 183 КПК України, наполягали на тому, що застосування судом частини 6 ст. 176 КПК України не є безальтернативною для суду. Тобто, на думку захисту, суд має застосувати до ОСОБА_5 ч. 2 ст. 183 КПК України, відмовити в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати або поруку, або домашній арешт за місцем проживання підозрюваної у м. Одесі. 
		Під час судового засідання підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію своїх захисників. Вказала, що проживає в м. Одесі в орендованій квартирі, має джерело доходу від адвокатської діяльності, повідомила про відсутність чоловіка та дітей. Звернула увагу, що слідству постійно було відомо адресу її проживання, але на уточнююче питання не конкретизувала чи є квартира комунальною та чи є приміщення, в якому вона проживає, виділеною квартирою з комунальної. Підтвердила подану захистом інформацію щодо зареєстрованої за нею зброї. На уточнююче питання суду заперечувала, що ця зброя їй необхідна для самозахисту. Наполягала на тому, що вона є мисливцем, але на уточнююче питання суду, пояснила, що квиток мисливця десь загубила під час переїзду з м. Дніпра до м. Одеси. Висловила сумнів, щодо оригінальності відео та вказала на можливість їх підробки, за наслідком чого, поставила під сумнів допустимість доказів, наданих до клопотання, протоколів їх огляду. Однак, на уточнююче питання суду, ОСОБА_5 зазначила, що в онлайн-конференції «Стратегічного плану» від 18.04.2022, яке оглянуто згідно Протоколу огляду 24.08.2024 р. та на який послався прокурор в судовому засіданні, вона дійсно брала участь та вказала, що в неї немає претензій до змісту стенограми відеозапису в протоколі. Водночас пояснила, що зазначена конференція записана на відео була «постановочною» подією, а насправді ця організація мала на меті створення «українського підпілля». Звернула увагу, що застосування щодо неї найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде мати наслідком неможливість її участі у захисті відповідних фігурантів справи і інших клієнтів. 
		Також під час судового засідання до суду звернулась в.о. голови Ради адвокатів Одеської області адвоката ОСОБА_10 з клопотанням про взяття ОСОБА_5 на поруки.
		В процесі розгляду клопотання до суду звернулись адвокати ОСОБА_11 та адвокат ОСОБА_12 з клопотаннями про взяття ОСОБА_5 на поруки.
		Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі.
		Відповідно до протоколу затримання від 15.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України.
		Адвокатом ОСОБА_8 заявлено скаргу на незаконне затримання підозрюваної ОСОБА_5 .
		Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		Положеннями ст. 3, 8 Конституції України встановлено засади верховенства права. Так, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Статтею 29 Конституції України кожній людині гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
		Відповідно до пп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і, зокрема, в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
		Згідно ч. 1, 2 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
		Пріоритет положень Конституції над законами та підзаконними актами є очевидним та не підлягає доведенню. Окрім іншого, це підтверджено у рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» та інших справах.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.
		Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
		Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
		Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.
		Відповідно до ч.1 ст.208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
		Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
		Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Відповідно до ч.5 ст.208 КПК України, про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім`я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.
		Слід звернути увагу, що стаття 208 КПК України не вимагає складання протоколу затримання негайно в ході затримання. Такий протокол має бути складений, як тільки це стане практично можливим. Про це свідчить і вказівка у ч. 5 ст. 208 КПК України про те, що в протоколі затримання, крім часу складання протоколу, має зазначатися місце, дата і точний час затримання відповідно до положень ст. 209 цього Кодексу (відповідно до позиції ВС викладеній в постанові від 14.03.2023 №135/638/21).
		Своєчасне і точне фіксування затримання є важливою гарантією забезпечення права на свободу, гарантованого статтею 29 Конституції України та статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відсутність протоколу затримання або неточні відомості, внесені у такий протокол, є порушенням права на свободу, оскільки своєчасне і точне фіксування затримання є важливою гарантією від порушення інших прав особи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 208, п.6 ч.3 ст. 42 КПК України підозрюваний, затриманий має право вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.
		За вимогами ч. 5 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
		При цьому, слідчий суддя хоче звернути увагу сторони захисту, що положення ст. 206 КПК України не передбачають розгляду питань законності затримання особи, а передбачають розгляд питання незаконності утримання без наявності відповідного судового рішення.
		Відповідно до ст. 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, у разі введення воєнного стану, наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу.
		Затримання без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особи під час дії воєнного стану в порядку ст. 615 КПК України, не може перевищувати строк, визначений статтею 211 цього Кодексу.
		В обґрунтування скарги зазначено, що в протоколі затримання не зазначено жодної обґрунтованої обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 . Також зазначено, що затримання особи в порядку ст. 615 КПКУ можливо лише після виконання ст. 42 КПКУ, а саме після вручення особі повідомлення про підозру та наявності обґрунтованих обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча підозрюваної.
		У зв`язку з вищевикладеним просить суд визнати незаконним затримання та протокол затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_39 .
		Розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_8 суд зазначає про наступне.
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 260 КК України. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі від двох до п`яти років з конфіскацією майна або без такої.
		Однак, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України встановлено, що під часдії воєнногостану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-6,260,261,437-442-1Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті, а саме  тримання під вартою.
		Частину шосту статті 176 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024.
		Таким чином суд встановлює, що в умовах воєнного стану законодавець визначив тримання під вартою єдиним можливим запобіжним заходом для підозрюваних за статтею 260 КК України за наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, чим встановив безальтернативність такого запобіжного заходу.
		Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при констатації наявності вказаного ризику. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
		В даному випадку суд бере до уваги не тільки той факт, що санкція статті передбачає позбавлення волі, але й ту обставину, що запобіжним заходом за наданою ОСОБА_5 підозрою є виключно тримання під вартою, що на переконання суду свідчить про наявний додатковий ризик, що полягає у переховуванні від слідства. 
		Крім того, суд звертає увагу, що підозрювана, будучи адвокатом, достеменно знає про визначені особливості притягнення адвоката до кримінальної відповідальності, зокрема про особливий порядок повідомлення про підозру, проведення обшуків, затримання, а також додаткові гарантії, передбачені КПК України та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тому, навіть знаючи про те, що інформація про неї наявна в матеріалах справи серед учасників іншої групи, враховуючи відсутність на той момент щодо неї слідчих дій та підозри, у ОСОБА_5 не було причин переховуватись від органів досудового розслідування, тому як рух досудового слідства щодо фігурантів організації був для неї передбачений та контрольований. Однак на думку суду, після повідомлення їй про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтею 260 КК України, такий ризик об`єктивно звеличується, оскільки підозрювана як фахівець права об`єктивно усвідомлює можливе покарання та наявність доказів її причетності, може вдатися до спроб уникнення кримінальної відповідальності. 
		Отже, оцінюючи можливість підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, затримання підозрюваної є виправданим.
		Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування підозрюваного від суду
		Виходячи з викладеного, суд критично відноситься до обґрунтувань, викладених у скарзі стороною захисту стосовно неможливості втечі ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Щодо зазначення у скарзі обставин, з приводу того, що затримання особи в порядку ст. 615 КПКУ можливе лише після виконання ст. 42 КПКУ, а саме після вручення особі повідомлення про підозру, суд зазначає наступне.
		Законодавець, прописуючи ту чи іншу норму закону в своїй діяльності дотримується правил писемного мовлення. 
		Для більш детального розуміння різниці між словосполученням «особи, підозрюваної у вчиненні злочину» та «підозрюваним» в контексті ст. 42 КПК України, слід звернутись до лексикології та морфології української мови, а саме розібратись який вислів в даному випадку якою частиною мовою є.
		Відтак, підозрюваний - це особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ст. 42 КПК України). В даному випадку слово «підозрюваний» є іменником,що має форму прикметника.
		Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами. Дієприкметниковий зворот у реченні завжди виконує роль поширеного означення. 
		Дієприкметниковий зворот на письмі відокремлюється комами. Якщо дієприкметник стоїть після означуваного слова, то він виділяється двома комами. 
		Відповідно до п.6ч.1ст. 615 КПК України: «………. виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину,….». В даному випадку означуване слово це «особа». Для надання вираження ознаки особи, законодавець продовжує речення, застосовуючи дієприкметниковий зворот, та вказуючи словосполучення «підозрюваної у вчиненні злочину».
		Слід звернути увагу, що таке словосполучення законодавець застосовує в КПК не тільки в п.6 ч.1 ст. 615 КПК України, а й в ч.1 ст.208 КПК України, а також в ряді інших статтей цього Кодексу.
		Саме тому слід відрізняти ці слова за морфологічною ознакою.
		Якби законодавець мав на увазі в ст. 615 КПК України підозрюваного як статус особи, згідно вимог ст. 42 цього Кодексу, то він би не виділяв комами в реченні словосполучення слів «особа» та «підозрюваний». В такому випадку, згідно правил писемного мовлення, правильним в цьому сенсі мало бути прописано в п.6 ч.1 ст. 615 КПК так: «………виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи підозрюваного…», або, наприклад: «виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, відносно якої складено повідомлення про підозру». Проте законодавцем в КПК України не прописано так, а тому й не має підстав вважати, що для затримання особи в порядку ст. 615 КПК України, така особа вже повинна мати статус підозрюваного.
		З приводу заявлених у судовому засіданні клопотань про взяття підозрюваної на поруки.
		Відповідно до ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є:
		1) особисте зобов`язання;
		2) особиста порука;
		3) застава;
		4) домашній арешт;
		5) тримання під вартою.
		Вимогами статті 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
		Однак, як вже було зазначено, в умовах воєнного стану законодавець визначив тримання під вартою єдиним можливим запобіжним заходом для підозрюваних за статтею 260 КК України, а тому суд клопотання в.о. голови Ради адвокатів Одеської області адвоката ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 та адвоката ОСОБА_12 щодо взяття особи на поруки залишає без задоволення, адже в даному випадку, застосування поруки законодавцем не передбачено.
		Щодо застосування запобіжного заходу.
		Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Згідно зрішенням ЄСПЛу справах«Фокс,Камбел іХарлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
		15.04.2025 громадянці України ОСОБА_5 ,повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України.
		Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 260 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
		-протоколами допитів свідка ОСОБА_29 від 19.07.2024, 20.07.2024, 22.07.2024, 24.07.2024; 
		-протоколами допитів свідка ОСОБА_45 від 19.07.2024, 20.07.2024;
		-рапортом 7 управління ДВКР СБ України від 09.08.2024;
		-протоколом огляду Інтернет сервісу «teletype» від 23.08.2024;
		-протоколом огляду речей, документів, флеш накопичувачів, комп`ютерних даних та іншої техніки від 27.08.2024;
		-протоколом огляду від 20.08.2024;
		-протоколом огляду речей та документів від 21.08.2024;
		-трьома протоколами огляду цифрової інформації у вільному доступі за технологією «Берклі» від 24.08.2024;
		-протоколом огляду речей, документів, флеш накопичувачів, комп`ютерних даних та іншої техніки від 16.08.2024;
		-протоколом огляду від 10.03.2025;
		-листом ТОВ «Центр стрілецької підготовки «Одеса» (вх № 9335 від 08.08.2024);
		-висновком експерта УНДІСТЕ СБУ № 277/1 від 14.05.2024;
		-висновком експерта УНДІСТЕ СБУ № 300/1 від 19.07.2024;
		-протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;
		-протоколом за результатами проведення НСРД № 17/7/2-11834 від 07.09.2023;
		-Повідомлення про вчинення злочину від 09.08.2024 року;
		-Повідомлення про вчинення правопорушення від 10.09.2024 року;
		-Рапорт від 10.09.2024 року;
		-Протокол допиту свідка ОСОБА_48 23.07.2024 ;
		-Протокол огляду речей та документів від 18.07.2024 року;
		-Протокол огляду речей та документів від 23.07.2024 року;
		-Висновок експерта № 342/24 від 11.09.2024 року;
		-Протокол огляду від 24.08.2024 ;
		До клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту під час судового засідання надані наступні докази:
		-Висновок експерта № 344/24 від 30.09.2024 року
		-Відповідь від Головного управління національної поліції в Одеській області відділу контролю за обігом зброї від 01.02.2025 року;
		До клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою прокурором під час судового засідання надані наступні докази:
		-три протокола затримання підозрюваного від 15.10.2024 року;
		-Протокол Берклі з ведення розслідування з використанням відкритих цифрових даних.
		Дослідивши надані матеріали, та заслухавши пояснення учасників, суд дійшов висновків, що позиція сторони захисту ґрунтується на оцінці доказів та викладених у клопотанні обставин окремо один від одного.
		Так, наприклад, сторона захисту наполягає, що підтверджена наявність у адвоката зброї, придбаної у передбачений законом спосіб, відвідування тиру, та проходження через додаток «Дія» курсів тактичної медицини не свідчить, що підозрювана брала участь у створенні воєнізованих формувань.
		Однак суд зазначає, що правова оцінка дій підозрюваної не обмежується розглядом кожної обставини ізольовано, а ґрунтується на комплексному аналізі всіх досліджених фактів, які в сукупності дають можливість оцінити обґрунтованість підозри.
		Так, щодо наявності зброї суд бере до уваги, що з наданої стороною захисту Відповіді від Головного управління національної поліції в Одеській області відділу контролю за обігом зброї від 01.02.2025 року ОСОБА_5 було придбано наступну зброю:
		-мисливська гладкоствольна рушниця REMINGTON 870, серія/номер НОМЕР_1 придбано 09.08.2013;
		-мисливський нарізний карабін MARLIN 444 XLR, серія/номер НОМЕР_2 придбано 15.04.2014;
		-мисливський нарізний карабін SCHMEISSER AR-15, серія/номер НОМЕР_3 придбано 16.08.2013;
		-мисливський нарізний карабін BLASER D 99, серія/номер НОМЕР_4 придбано 16.08.2013;
		-мисливський нарізний карабін ФОРТ-205, серія/номер НОМЕР_5 придбано 11.06.2014.
		Разом з тим, повідомлено що з 22.02.2024 по 01.02.2025 будь яка інша зброя за ОСОБА_5 не значиться відповідно до ІП Зареєстрована зброя ГУНП в Одеській області.
		Під час судового засідання також сторони звернули увагу суду, що під час обшуку проведеного у підозрюваної було виявлено мисливський нарізний карабін ФОРТ-205, серія/номер НОМЕР_5 придбано 11.06.2014 (відповідно до відповіді мисливський нарізний карабін ФОРТ-205, серія/номер НОМЕР_5 придбано 11.06.2014 належить ОСОБА_5 ) та предмет ззовні схожий на рушницю моделі «Beretta» 686 Silver s/n F19490X (відсутній у відповіді Головного управління національної поліції в Одеській області відділу контролю за обігом зброї від 01.02.2025 року).
		На уточнююче запитання суду підозрювана ОСОБА_5 зазначила, що вказана зброя не для самозахисту та підтвердила, що вона є мисливцем та має відповідне посвідчення. При цьому суд в контексті обставин справи пред`явленої підозри бере до уваги кількість зброї у однієї людини та характер та властивості цієї зброї. 
		Щодо відвідування тиру, підозрювана ОСОБА_5 підтвердила, що дійсно відвідувала спеціалізований тир. 
		На уточнююче питання суду пояснила, що відвідувала спеціалізований тир з «фігурантами» справи, всіх поіменно назвати не може, підтвердила відвідування тиру з ОСОБА_13 . При цьому суд враховує наявні докази того, що підозрювана тренувалась у стрільбі з нарізного пістолету та напівавтоматичного карабіну, що не є характерною зброєю для ведення мисливства. 
		Позиція обвинувачення наполягає, що вказане воєнізоване формування має на меті силової протидії українським правоохоронним органам і Силам оборони України. 
		В той же час сама ОСОБА_5 підтвердила участь у конференції, але зазначила, що конференція є постановочною, а особи які в ній брали участь мали намір організувати українське підпілля у разі захоплення міста Росією та мали намір протидіяти агресору.
		Суд вбачає, що з огляду на наявність у вказаній кількості та характеру зброї, регулярні тренування в спеціалізованих тирах та характер обговорень під час конференції, заявлене у судовому засіданні підозрюваною "українське підпілля" суд сприймає саме як збройне воєнізоване формування. Підозрювана не вказує, що організація вказаного «українського підпілля» за своєю суттю є формою культурного, політичного чи громадського супротиву.
		На переконання суду, сам термін "підпілля" в умовах війни, використаний підозрюваною, вказує на створення воєнізованої організації.
		При цьому, виходячи з матеріалів справи та дослідженої конференції суд вказує, що планування активної діяльності групи планувалось після «втечі» української влади та правоохоронців з міста Одеси. Зазначається, що діяльність групи забезпечить зайняття звільнених органів державної влади (прокуратура, прикордонна служба, суди) для встановлення нової влади в м. Одесі, яка буде влаштовувати владу Російської Федерації. 
		Аналізуючи матеріали відеозапису зазначеної конференції "стратегічного планування", суд вбачає, що підозрювана ОСОБА_49 бере участь у заході не як адвокат, а як повноцінний член групи. Суд звертає увагу, що в ході конференції ОСОБА_5 не надає організації правову допомогу при обговоренні питань, не досліджує та не аналізує висловлювання членів групи на предмет їхньої законності, не робить юридичних застережень чи роз`яснень, як це властиво для адвоката при здійсненні професійної діяльності.
		Навпаки, характер її участі свідчить про інтегрованість до структури групи та активну участь у прийнятті рішень. Особливо показовим є те, що лідер групи ОСОБА_46 , після висловлення певних тез, неодноразово звертається до підозрюваної з уточнювальними питаннями для схвалення висловлених ним ідей та пропозицій. Це демонструє особливу вагомість думки ОСОБА_5 для ОСОБА_50 як організатора групи. При цьому суд наголошує, що такі звернення жодним чином не пов`язані з юридичними питаннями чи правовою оцінкою ситуації.
		Показовим для суду є також характер відповідей підозрюваної ОСОБА_5 , яка на питання Мальцева часто відповідає фразою "Так точно". Суд зазначає, що така форма відповіді є характерною для військової та воєнізованої комунікації, де використовується чітка субординація та специфічна форма спілкування, що відображає ієрархічність структури. В той же час така манера спілкування цілком не притаманна для професійної взаємодії між адвокатом та клієнтом, де комунікація базується на принципах партнерства, консультування та незалежності правової позиції адвоката. Використання військової форми комунікації "так точно" свідчить про визнання підозрюваною військової дисципліни та ієрархії в групі, що є додатковим підтвердженням її участі саме як члена воєнізованого формування, а не як незалежного юридичного радника.
		Суд при оцінці доказів у сукупності бере до уваги хронологічний зв`язок подій та системність дій. 
		Таким чином, стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України. 
		Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання та досліджений слідчим суддею у судовому засіданні.
		Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування вказані докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваної з інкримінованим їйзлочином.
		Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст.89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
		Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, не надаючи оцінку щодо допустимості чи не допустимості доказів зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, приходить до висновку, що аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_5 , дає підстави вважати що висунута підозра містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності (пов`язаності) даної особи з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.
		Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
		Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		Отже, на початковій (саме відносно ОСОБА_5 ) стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
		Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрювану з інкримінованим їй злочином.
		Викладені обставини, можлива наявність невстановлених співучасників, а також суспільну значимість та небезпечність злочину саме в умовах воєнного стану, в якому підозрюється ОСОБА_5 , свідчать про те, що підозрювана, у випадку не застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може: 
		- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; 
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру;
		- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою їй повідомлено про підозру; проживанням в м. Одесі, розташованому в прикордонному районі; відсутністю постійного джерела доходів в м. Одесі;
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою їй повідомлено про підозру;
		- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою їй повідомлено про підозру; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені і не допитані;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується її причетністю до створення не передбаченого законами України воєнізованого формування.
		Суд вважає, що наразі наявні ризики, визначені ст. 177 КПК, і що необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної.
		Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
		Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, підозрюваний можездійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Крім того, слідчий суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи підозрюваної ОСОБА_5 у хід досудового розслідування чи переховування від правосуддя, і навпаки.
		Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
		Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики.,
		Ступінь суспільної небезпеки інкримінованого діяння, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності поведінку особи, більш того, за вчинення вищевказаних злочинів передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		У зв`язку з викладеним, ОСОБА_5 , усвідомлюючи можливість її засудження до покарання у виді позбавлення волі, може враховуючи можливі отримані в організації навички переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України. 
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: репутацію підозрюваного, а також що кримінальне правопорушення вчинене в умовах російського військового вторгнення в Україну та ведення РФ війни проти України, що у свою чергу свідчить про обґрунтовані підстави вважати, що у розмірі застосування щодо ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу чи внесення ним визначеного слідчим суддею розміру застави, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. 
		Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної та обмеження її конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
		Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам
		Обставин, передбачених ч. 2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
		Згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260, 261, 437-442 КК України.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на цей час виконуються необхідні слідчі та процесуальні дії, встановлюються інші співучасники злочину.
		З урахуванням зазначених обставин справи, а також особи самої підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність не призначати заставу, оскільки у разі її внесення, даний запобіжний захід буде не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам на даному етапі слідства.
		Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено підтверджених фактів, які б свідчили про втручання у діяльність захисника ОСОБА_5 та порушення гарантій адвокатської діяльності, передбачених ЗУ «Про адвокатуру». 
		З досліджених матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру не у зв`язку зі здійснення нею професійної діяльності, а з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину. 
		Керуючись ст.ст.1-376КПК України,- 
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 діючої в інтересах ОСОБА_5 в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання  відмовити з підстав, зазначених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
		Клопотання в.о. голови Ради адвокатів Одеської області адвоката ОСОБА_10 про взяття особи на поруки  залишити без задоволення з підстав, зазначених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
		Клопотання адвоката ОСОБА_11 про взяття особи на поруки  залишити без задоволення з підстав, зазначених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
		Клопотання адвоката ОСОБА_12 про взяття особи на поруки  залишити без задоволення з підстав, зазначених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
		Клопотання Старшогослідчого вОВС слідчоговідділу УправлінняСБ Українив Одеськійобласті підполковникаюстиції ОСОБА_3 ,погоджене зпрокурором Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави стосовно: громадянки України  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», до 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.06.2025 року включно, без визначення застави, 
		Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 днів та обчислюється з моменту фактичного затримання підозрюваної, тобто з 15.04.2025 року.
		Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		Слідчий суддя:                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...