Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6/187-32/279 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2010. Зареєстровано: 08.12.2010. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			Справа № 6/187-32/27915.10.10

За позовом 
					Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
				
				До
			
			 
				 
					 
						 
							 
								 Треті особи
							
							 про1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Експо»
						
						2. Державного казначейства України
					
					3. Головного управління Державного казначейства України у м. Києві
				
				4. Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
			
			5. Відділу приватизації комунального майна в Подільському районі міста Києва
			1. Подільська районна у місті Києві державна адміністрація
			2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву
			викуп у власність держави щойно виявленого обєкту культурної спадщини, зобовязання передати обєкт у власність держави, зобовязання вчинити дії 
			 
				 
				Суддя Хрипун О.О.  
				Представники: 
					від ПрокуратуриГнатюк М.М. ст.прок.відд., Лукяненко В.В. ст.прок.відд., 
				
				Атаєва Д. К. - прок.відд., Орленко А.О. ст.прок.відд., 
				від ПозивачаКудерська В.М., Кудерська І.О. предст., Грищенко Н.В. гол.спец. 
				від Відповідача-1не зявилися, 
				від Відповідача-2Олешко О.М. пров.спец., 
				від Відповідача-3Субота О.В. предст. 
				від Відповідача-4не зявилися, 
				від Відповідача-5Дунаєвський І.В. предст. 
				від третіх осіб1. не зявилися,
				2. Мальцева Т.М. - пров.спец.ю/к,  
					 
				
				ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
				 На новому розгляді в Господарському суді міста Києва знаходиться справа № 6/187 за позовом Заступника Генерального прокурора України (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі Позивач), до товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Експо»(далі Відповідач-1), Державного казначейства України (далі Відповідач-2), Головного управління Державного казначейства України в місті Києві (далі Відповідач-3), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Подільська районна у місті Києві державна адміністрація та Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву,  про викуп у Відповідача-1 у власність держави щойно виявленого обєкту культурної спадщини нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Б), за 398161,00 грн. за рахунок коштів, які знаходяться на спеціальних реєстраційних рахунках Позивача, що відкриті в органах Відповідача-2; припинення права власності Відповідача-1 на щойно виявлений обєкт культурної спадщини нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/12/19 (літера Б); передачу щойно виявленого обєкту культурної спадщини, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/12/19 (літера Б), у власність держави на баланс Позивача; зобовязання Відповідача-2 перерахувати на користь Відповідача-1 398161,00 грн. за рахунок коштів, що знаходяться на спеціальних реєстраційних рахунках Позивача, що відкриті в органах Відповідача-2.
				Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2009 у справі № 6/187 позов задоволено повністю.
				Постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2009 залишено без змін, а апеляційну скаргу Відповідача-1 без задоволення.
				Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2010 рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 6/187 скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
				В постанові від 22.04.2010 Вищий господарський суд України вказав на необхідність при новому розгляді справи встановити, чи наявні в сукупності всі передбачені законодавством умови для примусового викупу спірного будинку та звернути увагу на те, що стягнення коштів з рахунків на виконання рішення суду є компетенцією органів Державної виконавчої служби, а не Державного казначейства України, до якого заявлені позовні вимоги.
				19.05.2010 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 6/187 прийнято до нового розгляду під № 6/187-32/279.
				09.07.2010 представник Позивача подав через канцелярію суду заяву про зміну та доповнення позовних вимог, в якій просить суд припинити право власності Відповідача-1 на щойно виявлений обєкт культурної спадщини нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Волоська /Борисоглібська /Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Б); прийняти рішення про викуп у Відповідача-1 у власність держави щойно виявлений обєкт культурної спадщини нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Б); розірвати договір купівлі-продажу будинку від 16.02.2000, укладений між представництвом Фонду державного майна України в Подільському районі міста Києва та Відповідачем-1 про передачу у власність нежитлового будинку загальною площею 397, 6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Волоська /Борисоглібська/ Набережно-Хрещатицька, 2/12/19 (літера Б), засвідчений 16.02.2000 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нізовцевою С.Г., зареєстрований в реєстрі за № 451 та зареєстрований 16.02.2000 в Подільській районній у місті Києві державній адміністрації; зобовязати Відповідача-1 скласти та підписати з Позивачем акт приймання-передачі щойно виявленого обєкту культурної спадщини нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Б), на підставі якого передати цю будівлю Позивачу; зобовязати Київську міську державну адміністрацію передбачити кошти у розмірі 398161,00 грн. для Позивача для викупу у Відповідача-1 щойно виявленого обєкту культурної спадщини нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/ Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Б), з подальшою передачею його в оперативне управління Позивача; стягнути з Позивача кошти у розмірі 398161,00 грн. на користь Відповідача-1 за викуп щойно виявленого обєкту культурної спадщини нежитлового будинку будинок за адресою: м. Київ, вул. Волоська /Борисоглібська /Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Б); зобовязати Відповідача-3 перерахувати з рахунку Позивача для викупу у Відповідача-1 щойно виявленого обєкту культурної спадщини нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Волоська /Борисоглібська/ Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Б), кошти у розмірі 398161,00 грн., виділені Київською міською державною адміністрацією, після оформлення відповідних документів про викуп; зобовязати Відповідача-1 та Позивача, Київську міську державну адміністрацію, Відповідача-3 здійснити процедуру викупу щойно виявленого обєкту культурної спадщини нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/ Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Б); витрати по оформленню викупу Позивачем у власність держави у Відповідача-1 щойно виявленого обєкту культурної спадщини нежитлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська /Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Б), покласти на Відповідача-1.
				21.07.2010 ухвалою Господарського суду міста Києва залучено до участі у справі Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) четвертим відповідачем (далі Відповідач-4) та Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву пятим відповідачем.
				12.08.2010 ухвалою Господарського суду міста Києва виключено Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву зі складу відповідачів та залучено до участі у справі Відділ приватизації комунального майна в Подільському районі міста Києва пятим відповідачем (далі Відповідач-5).
				У поданому до суду позові Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що Позивач порушив вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини»та охоронні зобовязання № 288 від 01.10.1999 з використання нерухомої памятки історії та культури садиби ХІХ століття по вулиці Волоська / Борисоглібська /Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, збільшивши її площу та змінивши типологічно-планувальну структуру, що загрожує її збереженню та є підставою для примусового викупу згідно зі ст. 352 ЦК України.
				Позивач в судових засіданнях, що проводилися у справі, просив суд задовольнити позовні вимоги, викладені в заяві Позивача про зміну та доповнення позовних вимог від 09.07.2010, наполягаючи на наявності передбачених в ч. 2 ст. 352 ЦК України підстав для примусового викупу спірної будівлі у Відповідача-1.
				Відповідач-1 при новому розгляді справи відзиву на позов чи письмових пояснень щодо суті спору до суду не надав, повноважних представників для участі в судових засіданнях не направив, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
				Відповідач-2 та Відповідач-3 у поданих до суду відзивах заперечили проти заявлених до них позовних вимог, зазначивши, що зобовязання з виконання рішення суду щодо перерахування коштів на рахунки Відповідача-1 у випадку задоволення позову згідно з чинним законодавством покладено на органи Державної виконавчої служби, а не на органи Державного казначейства України.
				Відповідач-5 надав до суду відзив, в якому повністю підтримав заявлені Прокурором позовні вимоги, вказуючи на те, що Відповідачем-1 були порушені вимоги статей 22 та 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»щодо збереження культурної памятки та заборони її зміни.
				Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, визначених у відповідних ухвалах, згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 ГПК України. 
				Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва 
				 ВСТАНОВИВ:
				 16.05.1994 наказом Комітету охорони і реставрації памяток історії, культури та історичного середовища затверджений перелік нововиявлених памяток історії та культури міста Києва, до якого віднесена, зокрема, садиба середини ХІХ століття по вул. Борисоглібській, 19-21/19, в Подільському районі міста Києва.
				В матеріалах справи знаходиться копія паспорту нововиявленої памятки архітектури, що знаходиться на вул. Волоській / Борисоглібській / Набережно-Хрещатицькій, 2/21/19, літ. Б, за реєстраційним № 143, виданий Управлінням охорони памяток історії, культури та історичного середовища.
				09.09.1999 Подільською районною у місті Києві радою прийняте рішення про приватизацію нововиявленої памятки архітектури, що знаходиться на вул. Волоській/ Борисоглібській / Набережно-Хрещатицькій, 2/21/19, літ. Б.
				01.10.1999 Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією та Відповідачем-1 були підписані охоронні зобовязання № 288 по використанню нерухомої памятки (далі охоронні зобовязання), згідно з п. 1 яких Відповідач-1 зобовязується використовувати приміщення двоповерхового будинку загальною площею 397,6 кв. м, що розташований за адресою: вул. Волоська / Борисоглібська / Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Б, виключно як адміністративні.
				Зазначеними охоронними зобовязаннями передбачені, зокрема, наступні зобовязання Відповідача-1 щодо утримання та збереження памятки: забезпечувати режим утримання памятки, а також проводити ремонтно-реставраційні, консерваційні роботи відповідно до термінів, визначених в п. 18 даного документу, а також разовим розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (підпунктом 7 п. 18 охоронних зобовязань передбачений обовязок Відповідача-1 виконати ремонтно-реставраційні роботи згідно з погодженою проектною документацією протягом 2001-2002 років), (п. 4 охоронних зобовязань); не займати вказану памятку під житло як постійного, так і тимчасового характеру, якщо таке використання не передбачене даним охоронним зобовязанням (п. 8 охоронних зобовязань); не надавати вказану памятку в оренду без попереднього письмового повідомлення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (п. 9 охоронних зобовязань); проводити всі ремонтно-реставраційні та інші роботи в приміщеннях памятки та на її території за свої кошти і своїми матеріалами за попереднім дозволом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (п. 15 охоронних зобовязань).
				16.02.2000 між Відповідачем-1 та Фондом державного майна України в Подільському районі міста Києва, правонаступником якого є Відповідач-5, був укладений договір купівлі-продажу будинку, згідно з п. 1.1 якого Відповідач-5 зобовязується передати у власність Відповідача-1 будинок загальною площею 397,6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волоська / Борисоглібська / Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Б, а Відповідач-1 прийняти вказаний будинок та сплатити його ціну.
				Згідно з п. 1.5 договору купівлі-продажу ціна обєкту складає 398161,00 грн.
				Пунктами 5.7 та 5.8 розділу 5 «Обовязки покупця»договору купівлі-продажу передбачені зобовязання Відповідача-1 нести відповідальність за схоронність будинку та додержуватися правил охорони, використання, обліку та реставрації памяток історії та культури; здійснювати реставрацію, консервацію та ремонт приватизованого будинку тільки з відому відповідних державних органів охорони державних памяток та під їх контролем. Проекти реставрації та консервації будинку погоджувати з відповідними державними органами памяток історії та культури.
				В п. 7.2 договору купівлі-продажу передбачено, що якщо Відповідач-1 не виконає один із пунктів розділу «Обовязки покупця»цього договору, Відповідач-5 має право вимагати виконання обовязків, відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або порушувати питання про розірвання цього договору та вимагати відшкодування збитків. 
				17.04.2000 на підставі акту прийняття-передачі Відповідач-5 передав Відповідачу-1 спірний будинок. В п. 4 акту зазначено, що Відповідач-1 на виконання умов договору купівлі-продажу сплатив всього 398161,00 грн.
				В матеріалах справи знаходиться копія передпроектних пропозицій з реконструкції фасадів елементу цінної фонової забудови, нежитлового будинку по вул. Волоській, 2/19, в Подільському районі м. Києва, узгоджені з управлінням з охорони памяток історії, культури та історичного середовища м. Києва 10.02.2000.
				29.10.2008 Позивачем був складений акт обстеження споруди за адресою: вул. Волоська/ Борисоглібська /Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Б, Ж..
				У вказаному акті зазначено, що візуальним обстеженням будинків встановлено, що на них надбудований мансардний поверх, що здійснено згідно з проектом, узгодженим з Головним управлінням охорони памяток від 10.02.2000. Але збільшена площа забудови памятки за рахунок перенесення капітальної стіни дворового фасаду на ширину прибудованих деревяних сходів, що змінило типологічно-планувальну структуру памятки і збільшило площі будинків, що є порушенням памятко-охоронного зобовязання. На даний час будинки огороджені монтажним парканом, але роботи не закінчені і проводяться майже рік. На будівельному майданчику робітники відсутні.
				За наслідком проведеного обстеження Позивачем зроблено висновок про те, що Відповідачем-1 не виконані пп. 1 та 18 охоронних зобовязань № 288 та № 289 від 01.10.1999.
				Згідно з п. 2 Положення про Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.09.2005 № 1805, Позивач є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської державної адміністрації та відповідно до п. 7 Положення забезпечує контроль за дотриманням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.
				Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»до повноважень органу охорони культурної спадщини Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.
				Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про охорону культурної спадщини»передбачено, що право безумовного доступу до обєктів культурної спадщини з метою їх обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.
				Таким чином, Позивач здійснив перевірку дотримання Відповідачем-1 умов користування обєктом культурної спадщини, діючи в межах наданої йому чинним законодавством компетенції, а відтак, акт обстеження від 29.10.2008 є належним доказом факту порушення Відповідачем-1 вимог охоронних зобовязань № 288 від 01.10.1999.
				Крім того, Прокурором був наданий до суду висновок експертизи з питань охорони культурної спадщини від 19.06.2009, виконаний експертом головним архітектором Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ»на підставі постанови про призначення експертизи у кримінальній справі № 49-2644.
				Згідно з п. 3.1 вказаного висновку на нововиявленій памятці історії та культури садибі, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літери Б та Ж є ознаки: нищення аутентичний (первісний) вигляд фасадів знищений; руйнування зруйновано покриття та галерея дворового фасаду будівлі; псування декоративні елементи оздоблення фасадів.
				Також у висновку експертизи з питань охорони культурної спадщини від 19.06.2009 зазначено, що передпроектні пропозиції ремонту та реставрації фасадів з улаштуванням мансарди, погоджені з Головним управлінням охорони памяток від 10.02.2000, не мають нічого спільного з наявними будівельними трансформаціями вищезазначених обєктів культурної спадщини.
				Відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
				Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
				Враховуючи наведені норми ГПК України, суд оцінює висновок експертизи з питань охорони культурної спадщини від 19.06.2009 як письмовий доказ, що містить фактичні дані, які мають значення для вирішення спору, зокрема дані щодо стану спірного обєкту культурної спадщини.
				15.09.2010 наказом Міністерства культури і туризму України № 706/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони памяток та занесення обєктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих памяток України»занесено до Державного реєстру нерухомих памяток України за категорією місцевого значення житловий будинок з крамницями по вул. Борисоглібській, 21/2 Набережно-Хрещатицькій, 19-е, вид обєкта памятка архітектури та містобудування.
				Згідно з листом Державної служби з питань національної культурної спадщини від 27.09.2010 № 22-2776/37 технічною адресою будинку з крамницями по вул. Борисоглібській, 21/2 Набережно-Хрещатицькій, 19-е є вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Б.
				Отже, на дату прийняття даного рішення будинок по вул. Волоській/Борисоглібській-Набережно-Хрещатицькій, 2/21/19, що є предметом спору в даній справі, занесено до Державного реєстру нерухомих памяток України.
				Дослідивши встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
				Судом встановлено, що Відповідач-1 набув права власності на будинок по вул. Волоській/Борисоглібській-Набережно-Хрещатицькій, 2/21/19 в порядку приватизації.
				Водночас, з матеріалів справи слідує, що на момент приватизації зазначений будинок відносився до архітектурних памяток історії та культури міста Києва.
				Відтак, до спірних правовідносин між Позивачем та відповідачами застосовуються норми чинного законодавства, якими врегульований порядок приватизації державного майна, а також спеціальні норми, які визначають порядок реалізації права власності на обєкти культурної спадщини.
				Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»обєктом приватизації за цим Законом є, зокрема індивідуально визначене майно.
				Частиною 8 ст. 23 Закону України «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»передбачено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання, застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
				Судом встановлено, що Відповідачем-1 були порушені зобовязання, передбачені пунктами 5.7 та 5.8 договору купівлі-продажу від 16.02.2000 щодо забезпечення схоронності будинку та реставрації, ремонту тільки з відома органу охорони державних памяток.
				Також судом встановлено, що у разі невиконання зазначених зобовязань пунктом 7.2 договору купівлі-продажу від 16.02.2000 передбачене право Відповідача-5 порушувати питання про розірвання зазначеного договору.
				Відповідач-5 у поданих до суду письмових поясненнях підтримав заявлені прокурором Позовні вимоги у повному обсязі.
				Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу від 16.02.2000, укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-5.
				Пунктом 5 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі викупу памяток історії та культури.
				Згідно з ч.1 ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини», якщо в результаті дій або бездіяльності власника памятки їй загрожує пошкодження або знищення, відповідний орган охорони культурної спадщини робить власнику памятки відповідне попередження.
				Якщо власник памятки не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у звязку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом відповідного органу культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.
				Частиною 3 ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини»передбачено, що у разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження памятки, позов про її викуп може бути предявлено без попередження.
				При цьому, згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини»викуплена памятка переходить у власність держави. Викупна ціна памятки визначається за згодою сторін, а в разі недосягнення згоди судом. 
				Аналогічні за змістом норми закріплені в ст. 352 ЦК України в редакції Закону України №2518-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини»від 09.09.2010, що набув чинності 12.10.2010.
				З викладених положень слідує, що рішення про викуп памятки без попередження органом культурної спадщини власника про усунення порушень може бути прийняте за наявності в сукупності наступних умов: існування загрози знищення або пошкодження памятки внаслідок дій або бездіяльності її власника; існування невідкладної необхідності забезпечити умови для збереження памятки; звернення органу охорони культурної спадщини до суду з відповідним позовом.
				Як вбачається з досліджених судом обставин, в даній справі наявні перераховані вище умови для застосування ч. 3 ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
				Так, судом встановлено, що Позивач є органом охорони культурної спадщини, що уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом, оскільки спірний будинок є нерухомою памяткою культурною спадщини, що занесена до Державного реєстру нерухомих памяток України за категорією місцевого значення.
				Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»власник або уповноважений ним орган, користувач зобовязані утримувати памятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
				Використання памятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень памятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
				Статтею 39 Закону України «Про охорону культурної спадщини»передбачений обовязок власника памятки або уповноваженого ним органу, особи, яка набула права володіння, користування чи управління нею, забезпечувати збереження, утримання в належному стані, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію та ремонт памятки за власні кошти, якщо інше не передбачено відповідним договором або законом.
				Судом встановлено, що Відповідач-1 порушив умови взятих на себе охоронних зобовязань, а також договору купівлі-продажу від 16.02.2000, збільшивши площу забудови памятки за рахунок перенесення капітальної стіни дворового фасаду на ширину прибудованих деревяних сходів, що змінило типологічно-планувальну структуру памятки без узгодження таких дій у встановленому законодавством порядку з Позивачем, а також допустив нищення аутентичного вигляду фасадів, руйнування покриття та галерей дворового фасаду будівлі, псування декоративних елементів оздоблення фасадів.
				Відповідач-1 за час розгляду справи (з початку 2009 року) викладені обставини не спростував та не надав до суду доказів вжиття ним заходів, спрямованих на збереження та належне утримання памятки, що знаходиться в його власності, у звязку з чим суд приходить до висновку, що подальше залишення спірної памятки у володінні Відповідача-1 загрожує подальшому пошкодженню та знищенню останньої.
				Відтак, в даній справі мають місце всі, передбачені статтею 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини»та статтею 352 ЦК України умови для прийняття рішення про викуп у Відповідача-1 спірної памятки у власність держави в особі Позивача як органу, уповноваженого здійснювати управління памятками культурної спадщини місцевого значення в межах міста Києва. 
				Приймаючи рішення щодо викупної ціни спірної памятки, суд звертає увагу на наступне.
				Статтею 19 Закону України «Про охорону культурної спадщини»визначено, що кожна памятка має майнову цінність, яка обчислюється у грошовій одиниці України. Памятки підлягають грошовій оцінці за нормативами і методиками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
				Згідно з п. 1 Методики грошової оцінки памяток, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1447 (далі Методика), ця Методика визначає процедури проведення грошової оцінки памяток архітектури та містобудування, занесених до Державного реєстру нерухомих памяток України.
				Відповідно до п. 3 Методики дія цієї Методики поширюється на випадки проведення субєктами оціночної діяльності грошової оцінки памяток та щойно виявлених обєктів культурної спадщини до вирішення питання про занесення їх до Державного реєстру памяток України, а саме: відчуження; передачі у володіння; переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; передачі в заставу; передачі до статутного фонду господарського товариства; страхування; інші випадки, передбачені законодавством.
				Зі змісту наведених та інших положень Методики вбачається, що нею не врегульовані питання щодо визначення грошової оцінки памятки культурної спадщини, яка підлягає примусовому викупу за рішенням суду.
				Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини» викупна ціна памятки визначається за згодою сторін, а в разі недосягнення згоди судом. 
				При зверненні до суду з позовом Прокурор визначив викупну ціну спірної памятки, виходячи з її договірної вартості при приватизації, що була встановлена в договорі купівлі-продажу від 16.02.2000 та сплачена Відповідачем-1, а саме 398161,00 грн.
				Відповідачем-1 не було подано обґрунтованих заперечень або власних пропозицій щодо визначення викупної ціни спірної памятки або способу такого визначення.
				Відтак, суд не має правових підстав для визначення іншої викупної ціни ніж та, що зазначена у позові.
				Таким чином, позовні вимоги в частині припинення права власності Відповідача на спірну памятку шляхом її викупу у власність держави за 398161,00 грн. та зобовязання Відповідача-1 скласти та підписати акт приймання-передачі зазначеної памятки підлягають задоволенню.
				Оскільки згідно з ч. 2 ст. 83 Бюджетного кодексу України відповідальність за здійснення видатків місцевого значення покладаються на місцеві державні адміністрації, позовні вимоги в частині зобовязання Відповідача-4 передбачити кошти у розмірі 398161,00 грн. для Позивача з метою викупу у Відповідача-1 спірної памятки підлягають задоволенню.
				Водночас, оскільки з викладених вище норм чинного законодавства слідує, що викуп культурної памятки має наслідком перехід останньої до державної власності за рахунок бюджетних коштів, позовні вимоги в частині покладення витрат з оформлення викупу спірної памятки на Відповідача-1 не підлягають задоволенню.
				Так само не можуть бути задоволені з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства позовні вимоги в частині зобовязання Відповідача-3 перерахувати з рахунку Позивача на рахунок Відповідача-1 грошові кошти в розмірі 398161,00 грн. для викупу спірної памятки.
				Так згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
				Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України та здійснює виконання рішення судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
				Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу»).
				Згідно з п. 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609 (далі Порядок), цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати таке рішення.
				Пунктом 16 Порядку передбачено, що примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
				Відтак, рішення про примусове стягнення коштів з рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України, на виконання рішення суду відноситься до компетенції відповідних органів державної виконавчої служби.
				Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, Господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів розгляду спору.
				Оскільки причиною спору в даній справі стали неправомірні дії Відповідача-1 щодо порушення законодавства про охорону культурної спадщини, судові витрати у справі покладаються на Відповідача-1. 
				На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
				 В И Р І Ш И В:
				 Позов задовольнити частково.
				Припинити право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Експо»(04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж); код ЄДРПОУ 30266242) на нерухому памятку місцевого значення будинок, що знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Б.
				Зобовязати Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12; код ЄДРПОУ 33746799), викупити у товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Експо»(04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж); код ЄДРПОУ 30266242) нерухому памятку місцевого значення будинок, що знаходиться за адресою: 04070, м.Київ, вул.Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Б.
				Розірвати договір купівлі-продажу будинку від 16.02.2000, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Експо»(04070, м. Київ, вул. Волоська /Борисоглібська /Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж); код ЄДРПОУ 30266242) та представництвом Фонду державного майна України в Подільському районі міста Києва (правонаступник Відділ приватизації комунального майна Подільського району міста Києва (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48; код ЄДРПОУ 26200699), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нізовцивою С.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 451.
				Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Пром-Експо»(04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж); код ЄДРПОУ 30266242) скласти та підписати з Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12; код ЄДРПОУ 33746799), акт приймання-передачі нерухомої памятки місцевого значення будинку, що знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Б, та передати на підставі цього акту приймання-передачі нерухому памятку місцевого значення будинок, що знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Б, у власність держави на баланс Головному управлінню охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12; код ЄДРПОУ 33746799).
				Зобовязати виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію), (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 00022527) передбачити кошти у сумі 398161,00 грн. (триста девяносто вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 00 коп.) для Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12; код ЄДРПОУ 33746799) для викупу в товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Експо»(04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж); код ЄДРПОУ 30266242) нерухомої памятки місцевого значення будинку, що знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19, літ. Б., у власність держави в особі Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12; код ЄДРПОУ 33746799).
				Стягнути з Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12; код ЄДРПОУ 33746799) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Експо»(04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж); код ЄДРПОУ 30266242) 398161,00 грн. (триста девяносто вісім тисяч сто шістдесят одна гривня 00 коп.).
				В іншій частині позову відмовити.
				Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Експо» (04070, м. Київ, вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 (літера Ж); код ЄДРПОУ 30266242) в дохід бюджету 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
				Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
				Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
				 Суддя О.О.Хрипун 
				 Дата підписання рішення: 30.11.2010

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...