Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 650/6225/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 21.04.2025. Зареєстровано: 21.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/118/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024231090001959

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №650/6225/24
		н/п 1-кп/766/118/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21.04.2025                                                                                  м.Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі
		головуючого ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
		потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024231090001959, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, українця, неодруженого, освіта вища, військовослужбовця військовій частині НОМЕР_1 , проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, являється учасником бойових дій, зареєстроване місце проживання та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в силу ст.89 КК України, такого, що не має судимості,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч. 1 ст.263 КК України,
		               
		ВСТАНОВИВ
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		22.09.2024 року, близько 08.45 год., ОСОБА_8 , знаходячись на відкритій ділянці вулиці Соборна, навпроти Новорайської сільської ради, що розташована за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с.Новорайськ, вулиця Соборна, 32, переслідуючи прямий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалося особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки і бажаючи їх настання, безпричинно, грубо порушив громадський порядок, а саме, маючи при собі корпус гранати Ф-1 та підривач УЗРГМ, що має маркування 82-86 УЗРГМ2 583, які при поєднанні утворюють бойовий припас - бойова протипіхотна оборонна осколкова ручна граната, без поєднання їх в одне ціле, кинув окремо корпус гранати Ф-1, а в подальшому і підривач УЗРГМ, в напрямку цивільних осіб, чим викликав у потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та осіб, які перебували поблизу, страх за власне здоров`я та життя.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
		 
		ІІ Позиції сторін
		Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, просив призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки, за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 років. Стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати.
		Обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України, визнав повністю, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, не визнав.
		 
		ІІІ. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 дав показання, що у вересні 2024 року, близько 08.30 год., він знаходився в центрі с.Новорайськ Бериславського району Херсонської області, де пив каву. В нього був поганий настрій, в той час відчував агресію до поліцейських, оскільки працівники ТЦК разом з працівниками поліції приймали участь у мобілізації його товариша, який загинув напередодні. Недалеко від нього під`їхав автобус з якого вийшли поліцейські. В нього була граната та підривач до неї, які він окремо, по черзі, кинув у бік працівників поліції. Поліцейські поховалися за автомобілями. Він нікуди не тікав, залишався на місці. Нікому зашкодити наміру він не мав, свої дії пояснює наслідками контузії та негативним ставленням до працівників поліції.
		На підтвердження висунутого ОСОБА_8 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, прокурором надано наступні докази: 
		-показання потерпілої ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні показала, що працює в ларьку, що знаходиться в центрі с.Новорайськ. У вересні 2024 року, зранку, разом з ОСОБА_10 , прийшла на роботу. Біля кіоску побачила обвинуваченого, який стояв за столиком та щось висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, які стояли на відстані від них. Побачила, як обвинувачений достав з рюкзака гранату. Вона злякалася, заховалася в ларьку та почала телефонувати дільничному інспектору. Почула крики, потім до ларька зайшла ОСОБА_10 та повідомила, що обвинувачений кинув гранату в поліцейських. Вона дуже злякалася;
		-показання потерпілої ОСОБА_10 , з яких вбачається, що у вересні 2024 року, разом з ОСОБА_9 прийшли на роботу в центр с.Новорайськ. Побачила обвинуваченого, який був дуже збуджений, висловлювався нецензурною лайкою в бік поліцейських, які стояли осторонь, на відстані близько 20-30 метрів. Вона запитала у нього, що трапилось, але він відповів, що це не їх справа. Потім він дістав гранату та кинув її в бік працівників поліції. Вона дуже злякалася. Після того, піднявся галас, до обвинуваченого підійшли працівники поліції. Все це тривало близько 10 хвилин;
		-показання свідка ОСОБА_11 , відповідно до яких, він є працівником Національної поліції України. 22.09.2024 року, вранці, разом з ОСОБА_12 вони здійснювали евакуацію цивільних осіб з с.Козацьке. На зворотному шляху, близько 08.00 год., заїхали в с.Новорайськ, де зупинилися в центрі села. Він відчинив двері щоб люди змогли вийти, в цей момент почув крик: «Ловіть подарунок», побачив чоловіка у військовій формі, який кинув у їх бік предмет схожий на гранату. Коли вони заховалися за автомобілі, той чоловік кинув у їх бік і «запал» до гранати. Вибуху не було. Після цього поліцейські, в тому числі і він, підійшли до вказаного чоловіка, останній поводив себе нервово, казав щось на кшталт, що «втомився воювати»;
		-показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які дали аналогічні свідчення;
		-висновок вибухо-технічної експертизи №СЕ-19/122-24/5247-ВТХ, відповідно до якого, надані на дослідження, вилучені 22.09.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , один предмет зовні схожий на корпус гранати Ф-1 та один предмет зовні схожий на підривач типу УЗРГМ2, утворюють одну протипіхотну оборонну уламкову ручну гранату Ф-1, складові якої (заряд вибухової речовини у металевому корпусі та підривач) при їх поєднанні придатні для здійснення вибуху; 
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_12 від 22.09.2024 року, з яких вбачається, що потерпіла та свідок за загальними рисами обличчя впізнали ОСОБА_8 , як особу, яка 22.09.2024 року кинув предмет схожий на гранату в бік людей та автотранспортна;
		-висновок судово-психіатричної експертизи №103 від 29.101.2024 року відповідно до якої, обвинувачений психічними захворюваннями не страждав та не страждає, 22.09.2024 року у нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, тоді міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;
		 
		ІV. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення за ч.4 ст.296 КК України.
		Аналізуючи вище вказані докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. 
		Виходячи з часу, місця, обстановки, характеру дій обвинуваченого, суд вважає, що діями ОСОБА_8 було грубо порушено громадський порядок, обвинувачений не міг не усвідомлювати, що кидаючи в центрі населеного пункту, у напрямку людей, корпус гранати, які обґрунтовано мали підстави боятися за своє життя та здоров`я, він виразив явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, протиставив себе суспільству, показав свою зверхність. 
		Зазначені докази в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять зміст та спрямованість вчиненого ОСОБА_8 встановленого судом противоправного діяння. Отже, вказані докази є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.
		Разом з цим, стороною обвинувачення ОСОБА_8 ставиться у провину кваліфікуюча ознака ч.4 ст.296 КК України - «вчинене із застосуванням іншого предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень».
		Суд не погоджується з пред`явленим обвинуваченням в цій частині, оскільки така кваліфікуюча ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.
		Як встановлено судом, ОСОБА_8 окремо кинув в бік поліцейських корпус гранати та запал, тілесних ушкоджень він нікому не заподіяв та не намагався їх заподіяти, а використання розібраного на частини боєприпасу не створювало реальної загрози для життя чи здоров`я громадян.
		За вказаних обставин, така кваліфікуюча ознака як «вчинене із застосуванням іншого предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень» підлягає виключенню з обвинувачення, у зв`язку з чим, дії ОСОБА_8 необхідно перекваліфікувати з ч.4 ст.296 КК України на ч.1 ст.296 КК України. 
		 
		V. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі та визнане судом недоведеним.
		Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується, в тому, що він умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою зберігання боєприпасів та вибухових пристроїв для власних потреб, без передбаченого законом дозволу, діючи у порушення вимог п.п. 1-3, 6, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ №576 від 12.10.1992 р., в порушення вимог п.12.12 Інструкції, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998 «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими чи аналогічним за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», у невстановленому в ході досудового розслідування місці та у невстановлений час придбав: корпус гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, що має маркування 82-86 УЗРГМ2 583, які при поєднанні утворюють бойовий припас - бойова протипіхотна оборонна осколкова ручна граната Ф-1, яка придатна для вибуху, та зберігав при собі в особистому одязі, до того часу поки 22.09.2024 року, близько 08.45 год., не кинув окремо корпус гранати Ф-1, а в подальшому і підривач УЗРГМ, в напрямку кола цивільних осіб та автотранспорту, перебуваючи по вулиці Соборна в с.Новорайськ Бериславсього району Херсонської області. 
		Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		 
		VІ. Докази, досліджені судом, надані на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_8 дав показання, що він проходив військову службу за призовом під час мобілізації, являється учасником бойових дій. Корпус гранати та підривач, які кинув в поліцейських в с.Новорайськ, він отримав коли їхав на виконання бойового завдання в Донецькій області від свого командира взводу на прізвище ОСОБА_14 . На даний час його командир ОСОБА_14 загинув. Вказана граната перебувала у нього близько пів року. За отриманні боєприпаси вони не розписувались, лише за зброю. Свою винуватість у незаконному зберіганні гранати не визнає, оскільки отримав її від держави в особі командира.
		На підтвердження винуватості ОСОБА_8 по даному епізоду стороною обвинувачення суду надано наступні письмові докази:
		- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №300 від 01.11.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_8 є військовослужбовцем вказаної військової частини де обіймає штатну посаду;
		- копію відомостей з книги видачі зброї та боєприпасів військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої, 08.04.2024 року ОСОБА_8 отримав штурмову гвинтівку 5,56 Colt М5 в комплекті, а 15.07.2024 року він її здав; 
		- протокол огляду від 22.09.2024 року з якого вбачається, що предметом огляду є територія домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення вказаної слідчої дії були вилучені набої до стрілецької зброї;
		- речові докази - набій із написом RC23 12,7; набої (2 шт) з написом SMI 978; набій калібру 5,45 мм із маркуванням 3 90; магазин до автоматичної зброї; набої калібру 5,45 мм., з різним маркуванням, 45 шт.;
		- висновок експерта №СЕ-19/122/5249-БЛ від 30.09.2024 року, згідно до якого патрони в кількості 46 шт., вилучені 22.09.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї 5,45 мм військовими патронами, придатними для стрільби;
		- висновок експерта №СЕ-19/122/5294-БЛ від 04.10.2024 року, з якого вбачається, що патрони в кількості 3 шт., вилучені 22.09.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї 12,7 мм військовими патронами, придатними для стрільби;
		 
		VІІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення ч.1 ст.263 КК України.
		Аналізуючи вище перелічені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вказані докази не підтверджують пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення.
		За приписами статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Частиною першою статті 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_8 не ставиться у провину незаконне зберігання набоїв до стрілецької зброї.
		За вказаних обставин, протокол огляду від 22.09.2024 року за місцем проживання обвинуваченого, речові докази - набої, висновок експерта №СЕ-19/122/5249-БЛ від 30.09.2024 року, висновок експерта №СЕ-19/122/5294-БЛ від 04.10.2024 року, не є належними доказами у справі, оскільки не містять інформації щодо предмету доказування.
		Щодо пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення за зберігання бойової протипіхотної оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Обов`язок доказування покладений на прокурора (ст. 92 КПК України). Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Як встановлено судом, обвинувачений є військовослужбовцем, приймав участь у бойових діях, дав показання, що гранату отримав від безпосереднього командира, під час виконання бойових завдань.
		       Вказане твердження ОСОБА_8 стороною обвинуваченого належними, допустимими та достатніми доказами не спростовано. Надана прокурором копія відомостей з книги видачі зброї та боєприпасів військової частини НОМЕР_1 підтверджує лише факт отримання та здачу ОСОБА_8 стрілецької зброї. Відомостей щодо отримання обвинуваченим будь-яких боєприпасів, надані копії книги не містять. Інших доказів на підтвердження обвинувачення за даним епізодом суду не надано.
		Отже, неспростовані показання обвинуваченого є підставою для розумного сумніву в доведеності його вини за даним епізодом. 
		       Статтею 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
		Зі змісту ч.1 ст.263 КК України вбачається, що відповідальність за вказаною нормою настає зокрема, за придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Із суб`єктивної сторони вказане кримінальне правопорушення може бути вчинено тільки з прямим умислом. 
		Оскільки в судовому засіданні не доведено поза розумним сумнівом обов`язкова ознака об`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення - «незаконність», суд констатує, що стороною обвинувачення не доведено наявності у діях ОСОБА_8 об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
		За вказаних обставин, ОСОБА_8 підлягає виправданню за пред`явленим обвинуваченням на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		 
		VІІI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		Обставин, які відповідно до ст.66, ст.67 КК України пом`якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.
		 
		ІХ. Мотиви призначення покарання
		Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При обранні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу винного, який на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем проходження військової служби - негативно, в силу ст.89 КК України, раніше не судимий, є учасником бойових дій, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, та приходить до висновку, що ОСОБА_8 має бути призначено покарання в межах санкції ч.1 ст.296 КК України, у виді обмеження волі. На думку суду, саме такий вид покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
		 
		Х. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		В даному кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів, на загальну суму 14 326 гривень 20 копійок.  (№СЕ-19/122-24/5247-ВТХ в сумі 9550,80 грн.; №СЕ-19/122/5249-БЛ в сумі 1591,80 грн.; №СЕ-19/122/5294-БЛ в сумі 3183,60 грн.;)
		Зі змісту статей 126, 124 КПК України вбачається, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого при ухваленні обвинувального вироку.
		Оскільки ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, процесуальні витрати пов`язані з проведенням експертизи №СЕ-19/122-24/5247-ВТХ в сумі 9550,80 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Разом з цим, процесуальні витрати за експертизами №СЕ-19/122/5249-БЛ в сумі 1591,80 грн. та №СЕ-19/122/5294-БЛ в сумі 3183,60 грн. необхідно віднести на рахунок держави, так-як ОСОБА_8 виправдано за ч.1 ст.263 КК України, крім того, предмети дослідження вказаних експертиз виходять за межі пред`явленого обвинувачення.
		Ухвалами слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24.09.2024 року та від 25.09.2024 року накладено арешт на 1 патрон із написом RC23 12,7; 2 патрони з написом SMI 978; 1 патрон калібру 5,45 мм із маркуванням 3 90; магазин до автоматичної зброї; набої калібру 5,45 мм., з різним маркуванням, 45 шт. та на корпус гранати Ф-1 і підривач типу УЗРГМ.
		Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, суд вважає необхідним передати зазначені патрони та магазин до автоматичної зброї до Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. 
		Відповідно до акта №209 від 10.10.2024 року, корпус гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, знищено.
		Арешт накладений на речові докази, після набрання вироком законної сили, підлягає скасуванню.
		Ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25.09.2024 року відносно  ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили суд вважає доцільним залишити без змін. Зі змісту вказаної ухвали, вбачається, що ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні було затримано 22.09.2024 року.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та виправдати його на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк три роки.
		Початок строку відбування покарання рахувати з дня з дня прибуття і постановки ОСОБА_8 на облік у виправному центрі.
		Зарахувати  ОСОБА_8 в строк покарання, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, строк його попереднього ув`язнення з 22 вересня 2024 року по день набрання вироком законної сили, а також час слідування під вартою до виправного центру, із розрахунку один день тримання під вартою за один два дні обмеження волі.
		Обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Речові докази: 1 патрон із написом RC23 12,7; 2 патрони з написом SMI 978; 1 патрон калібру 5,45 мм із маркуванням 3 90; магазин до автоматичної зброї; набої калібру 5,45 мм., з різним маркуванням, 45 шт. - передати Херсонському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
		Арешт накладений на 1 патрон із написом RC23 12,7; 2 патрони з написом SMI 978; 1 патрон калібру 5,45 мм із маркуванням 3 90; магазин до автоматичної зброї; набої калібру 5,45 мм., з різним маркуванням, 45 шт., корпус гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, після набрання вироком законної сили, скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати в сумі 9550 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
		Процесуальні витрати в сумі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 40 (сорок) копійок - віднести на рахунок держави.
		Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області, протягом тридцяти днів з дня  його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		                Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		               Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.                                                                                                                                                                                                                                                                                   
		 
		 
		Суддя                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...