Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/2336/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 21.04.2025. Зареєстровано: 21.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2025.
Дата набрання законної сили: 31.03.2025
Номер судового провадження: 11-сс/991/238/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024240010000369

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/2336/25
		Провадження №11-сс/991/238/25
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		31 березня 2025 року                                                                 місто Київ
		 
		Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
		головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_5 , підозрювана ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024.
		Вступ
		1.У цій справі вирішується питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - депутата Хмельницької обласної ради та колишнього головного лікаря Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, підозрюваної у незаконному збагаченні на 137 млн грн. Також у межах кримінального провадження здійснюється розслідування можливих фактів шахрайства, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, декларування недостовірної інформації, отримання неправомірної вигоди, а також продовжується розслідування самого незаконного збагачення з метою встановлення його дійсних обсягів.
		2.Це кримінальне провадження і події пов`язані з ним (зокрема, інформація щодо отримання прокурорами Хмельницької області інвалідності) у контексті дії в Україні правового режиму воєнного стану та необхідності відсічі збройної агресії РФ вже спричинили значні наслідки для суспільства - (1) на вищому державному рівні прийнято ряд кадрових рішень (звільнено високопосадовців МСЕК та Генерального прокурора), (2) ініційовано перевірки оформлення інвалідності посадовцям державних органів, (3) прийнято закон щодо реформування медико-соціальної експертизи, відповідно до якого 31.12.2024 ліквідовано існуючі МСЕК та з 01.01.2025 запроваджено нову систему органів оцінювання повсякденного функціонування особи, (4) заплановано зміни до законодавства з метою уможливлення кримінальної відповідальності членів експертних команд, а також конфіскації у них необґрунтованих активів в порядку цивільного судочинства тощо.
		3.Цю справу також вирізняє те, що у підозрюваної та членів її сім`ї надзвичайно високий обсяг активів - як доступного для контролю держави майна, так і прихованих активів. Наявність останніх на початковому етапі слідства Суд враховував як одну з ключових обставин для визначення альтернативної застави при застосуванні до підозрюваної тримання під вартою. Наразі Суд вчетверте вирішує питання про продовження цього строку, тобто вирішується питання продовження тримання під вартою в загальному підсумку до 8 місяців. З урахуванням тривалого здійснення досудового розслідування та тримання підозрюваної під вартою Суд звертає увагу на (1) відсутність прогресу у доказувані відомостей про приховані майнові активи підозрюваної такої вартості, яка є співставною із визначеною слідчим суддею заставою у розмірі 230 млн грн; (2) ненадання стороною обвинувачення доказів на підтвердження здійснення ефективного досудового розслідування у попередні два місяці щодо «фактових» епізодів. Зазначене враховано Судом при зменшенні розміру альтернативної застави з 230 млн грн до 130 млн грн.
		Історія провадження
		4.Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024 за частиною 5 статті 190, частиною 2 статті 209, частиною 2 статті 366-2, статтею 368-5, частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		5.05.10.2024 в межах цього кримінального провадження затримано ОСОБА_6 та в цей же день їй повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (стаття 368-5 КК).
		6.07.10.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваної ОСОБА_6 строком до 03.12.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 500 001 528 грн.
		7.21.11.2024 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата ВАКС, АП ВАКС) скасувала зазначену ухвалу та застосувала до ОСОБА_6 строком до 03.12.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 300 000 000 грн.
		8.28.11.2024 слідчий суддя ВАКС продовжила строк тримання ОСОБА_6 під вартою до 26.01.2025 із альтернативою внесення застави в розмірі 280 000 000 грн (ухвалою АП ВАКС від 09.12.2024 залишено без змін).
		9.23.01.2025 слідчий суддя продовжила строк тримання ОСОБА_6 під вартою до 23.03.2025 із альтернативою внесення застави в розмірі 260 000 000 грн (ухвалою АП ВАКС від 11.02.2025 залишено без змін).
		10.20.03.2025 слідчий суддя продовжила строк тримання ОСОБА_6 під вартою до 18.05.2025 із альтернативою внесення застави в розмірі 230 000 000 грн (далі - ухвала слідчого судді).
		11.25.03.2025 на зазначену ухвалу захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, яку сторона захисту доповнила 28.03.2025 та 31.03.2025.
		Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
		12.Оскаржуваною ухвалою: (1) частково задоволено клопотання детектива; (2)  ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу в розмірі 230 000 000 грн з покладенням на підозрювану ряду процесуальних обов`язків.
		13.Ухвала мотивована таким:
		(1) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК;
		(2) продовжують існують всі п`ять ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення;
		(3) в межах окремих ризиків наведені нові обставини [в порівнянні зі змістом попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою] та встановлено збільшення ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме:
		(3.1) з огляду на виявлене у телефоні підозрюваної листування ОСОБА_6 має зв`язки у митних органах, правоохоронних органах, у ДБР, із керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, у мобільному телефоні ОСОБА_6 виявлено листування щодо працевлаштування її племінниці на одну із керівних посад Тернопільської митниці;
		(3.2) у 2024 році під час дії воєнного стану ОСОБА_6 здійснила виїзд до Турецької Республіки, для чого одержала спеціальний дозвіл від Міністра охорони здоров`я на перетин кордону з метою лікування в медичному закладі, хоча в дійсності виїжджала за кордон для відпочинку та з метою приховання цього факту в подальшому домовлялась про можливість залишити «слід у клініці». При цьому з телефонного листування підозрюваної вбачається, що вона має знайомства, за допомогою яких вплинула на прийняття Міністром охорони здоров`я рішення про надання відповідного дозволу;
		(3.3) підозрювана повторно порушила умови перебування під вартою - у березні 2025 року під час проведення працівниками слідчого ізолятора вибіркового обшуку в її особистих речах виявлено та вилучено мобільний телефон. Під час вилучення підозрювана намагалась видалити інформацію з мобільного телефону. Також на спальному місці іншої ув`язненої у цьому ж камерному приміщенні було виявлено ще два мобільних телефони;
		(4) існують обставини, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу;
		(5) інші, більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної;
		(6) альтернативна застава визначена в розмірі 230 000 000 грн, при цьому встановлені такі нові обставини щодо майнового стану підозрюваної [в порівнянні зі змістом попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою]: наявність у неї криптоактивів та здійснення нею у 2024 році витрат на відпочинок в Турецькій Республіці в сумі 639 тис грн - 1,1 млн грн.
		Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника
		14.В апеляційній скарзі захисник просила скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.
		15.Доводи захисту стосувались: (1) необґрунтованості підозри; (2) недопустимості доказів; (3) відсутності ризиків кримінального провадження; (4) стану здоров`я підозрюваної; (5) необґрунтованості неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів; (6) непомірності застави.
		16.Так, захист оскаржував висновки слідчого судді щодо обґрунтованості підозри з таких підстав: (1) слідчий суддя не взяла до уваги та не надала оцінку дійсним обставинам справи та долученим захистом документам щодо походження вилучених в ході обшуків коштів. При цьому посилалась на висновки попередніх ухвал про продовження строку тримання під вартою, які не мають преюдиційного значення за положеннями статей 198 та 90 КПК; (2) слідча суддя не врахувала, що слідством досі не доведено, що кошти належать саме підозрюваній ОСОБА_6 , а не її чоловіку, як про це зазначено у протоколі обшуку; (3) не враховано, що 1,5 млн доларів США були набуті до 2017 року, а тому не можуть бути предметом незаконного збагачення, як такі, що набуті до криміналізації незаконного збагачення; (4) не враховано, що слідство досі не довело, що решта грошових коштів набуті після 28.11.2019 та хоча б потенційно можуть бути предметом незаконного збагачення; (5) не враховано відсутність доказів набуття коштів саме у зв`язку із статусом суб`єкта незаконного збагачення - депутата Хмельницької обласної ради; (6) слідчий суддя проігнорувала, що сторона обвинувачення із плином досудового розслідування не надала нових доказів на обґрунтування наявності підстав для продовження строку тримання під вартою, тому відповідно докази сторони захисту мають бути переоцінені з урахуванням змін обставин.
		17.Захист окремо акцентував увагу на тому, що слідча суддя не надала оцінки допустимості доказів та законності проведених обшуків, в ході яких були вилучені грошові кошти. Так, (1) дозвіл на проведення цих обшуків надано з порушенням правил підсудності та незаконним складом суду - слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області, тоді як слідство здійснювали слідчі ТУ ДБР у м. Хмельницькому (з дислокацією у м. Хмельницькому, а не у м. Вінниці); (2) положення про прийняття рішення законним складом суду є настільки суттєвою умовою, що її порушення є безумовною та безальтернативною підставою для скасування такого рішення; (3) за практикою АП ВАКС докази зібранні можуть бути визнані недопустимими на стадії досудового розслідування. Тож слідчий суддя зобов`язаний надати оцінку допустимості доказу, отриманого в ході обшуку, санкціонованого з порушенням правил підсудності; (4) докази були зібрані з порушенням правил підслідності - слідчі ДБР здійснювали розслідування через те, що вважали, що син підозрюваної - ОСОБА_9 як начальник ГУ ПФУ в Хмельницькій області є працівником правоохоронного органу, що насправді не відповідає вимогам законодавства.
		18.Висновки слідчого судді про наявність встановлених ризиків не відповідають фактичним обставинам справи: (1) тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для встановлення ризику переховування; (2) посвідка на проживання у Австрії була дійсна до 2024 року, що унеможливлює її використання ОСОБА_6 ; (3) всі речі і документи, що мають значення для кримінального провадження, були вилучені в ході обшуків, а саме досудове розслідування триває вже понад 6 місяці; (4) усі доводи сторони обвинувачення зводяться до необхідності проведення тих чи інших слідчих дій, що не виправдовує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (5) слідча суддя не врахувала, що ризики з перебігом часу зменшуються, а нові вагомі аргументи про їх збереження на тому ж рівні слідством не наведені.
		19.Слідча суддя не обґрунтувала, чому більш м`який запобіжний захід, у тому числі з використанням електронного засобу контролю, не є достатнім. При цьому стан здоров`я підозрюваної за час перебування в слідчому ізоляторі поступово погіршується, що пов`язано із наявністю сукупності хронічних захворювань, віком та відсутність належних умов утримання.
		20.Щодо розміру застави захист зазначив таке: (1) застава в розмірі 230 млн грн є вочевидь непомірною ні для підозрюваної, ні для членів її сім`ї та юридичних осіб, бенефіціарами яких вони є; (2) наведені слідчим суддею дані про задекларовані суми коштів є недоречними при визначенні розміру застави, оскільки вони або вилучені (готівка), або заблоковані на банківських рахунках внаслідок арешту; (3) слідча суддя не врахувала реальний майновий стан, посилається на арештоване майно, нереальні розписки, кошти на рахунках станом на 2022 рік, тоді як за пів року розслідування слідство не виявило існування таких коштів; (4) розмір застави є вдвічі більшим за інкримінований розмір незаконного збагачення, тоді як в аналогічних справах ВАКС застосовує кратно менший розмір застави по відношенню до інкримінованого розміру незаконного збагачення; (5) активи сина та невістки підозрюваної не можуть враховуватись, оскільки вони є окремою сім`єю та не є членами родини ОСОБА_6 ; (6) фактично реальний майновий стан родичів ОСОБА_6 - її сина та невістки зводить до 2,7 млн грн, які перебувають на банківських рахунках; (7) за рахунок активів, які не перебувають під арештом, фактично неможливо внести заставу через їх низьку вартість/використання як житла/відсутність на них покупців/одержання від них прибутку, який в подальшому може бути використаний для внесення застави; (8) із плином часу утримання особи під вартою розмір альтернативної застави має зменшуватись.
		Позиції учасників провадження
		21.Захисники та підозрювана підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
		22.Прокурор заперечував проти задоволення апеляції.
		Оцінка та мотиви Суду
		23.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
		24.З метою правильного вирішення апеляційної скарги Суд має визначити: (1) чи були законні підстави для продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 ; (2) якщо так, то чи обґрунтованою є альтернативна застава в розмірі 230 млн грн.
		25.Суд вважає, що підозрюваній слід продовжити строк тримання під вартою, одночасно з чим зменшити розмір альтернативної застави до 130 млн грн з мотивів, викладених нижче.
		26.Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина 4 статті 199 КПК).
		27.Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що: (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (частини 3 та 5 статті 199 КПК).
		28.В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: (1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; (2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; (5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).
		29.Отже, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) чи продовжують існувати ризики, які були заявлені детективом, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) якщо ні, то чи обґрунтованим є розмір альтернативної застави.
		30.Оскільки захист не оскаржував ухвалу в частині обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, то Суд не перевіряє ухвалу в цій частині. Разом з тим, Суд (5) додатково враховує при визначенні пропорційності втручання при продовженні строку дії запобіжного заходу рівень обґрунтованості підозри та наявність значного суспільного інтересу у цьому провадженні.
		31.Колегія суддів, яка розглядає цю справу, вже здійснювала судовий контроль у кримінальному провадженні № 62024240010000369, зокрема, переглядала ухвали слідчих суддів про застосування запобіжного заходу та про арешти майна, тому обізнана з обставинами ймовірного вчинення інкримінованого підозрюваній злочину та доказами, наданими на їх підтвердження (ухвали Апеляційної палати ВАКС від 21.11.2024 у справі № 757/45632/24-к, від 09.12.2024 у справі № 991/13222/24, від 04.12.2024 у справі № 991/11676/24, від 11.12.2024 у справі № 991/12440/24). Враховуючи те, що в цих справах брала участь підозрювана та її захисники та їм відомий зміст рішень колегії суддів, а також захист та прокурор надав ряд рішень слідчих суддів у цих справах, Суд посилатиметься на висновки цих ухвал.
		(1) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 .
		32. ОСОБА_6 [з 03.11.2020 обіймає посаду головного лікаря комунального закладу охорони здоров`я «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» та з 07.12.2020 є депутатом Хмельницької обласної ради VIII скликання] підозрюється в тому, що протягом 03.11.2020 - 03.10.2024 як особа, уповноваженою на виконання функцій держави, набула 137 091 055 грн, що значно перевищує її законні доходи та законність походження яких не підтверджена доказами.
		33. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК - набуття особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
		34.Станом на 03.10.2024 шість тисяч п`ятсот мінімумів доходів громадян становлять 9 841 000 грн (6500 * 1514 грн).
		35.Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_6 підозрюється у незаконному збагаченні за таких обставин.
		36.Так, 24.09.2024 ОСОБА_6 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.
		37.Відповідно до цієї декларації станом на 31.12.2023 загальна сума наявних у неї грошових активів в еквівалентні за курсом НБУ склала 23 781 769 грн - це кошти на банківських рахунках в банках України [581 980 грн, 95 999 грн, 27 737 євро, 15 508 доларів США, 4 859 доларів США] та готівка [90 000 доларів США, 70 000 доларів США, 15 200 000 грн].
		38.За 6 місяців 2024 року ОСОБА_6 отримала дохід в розмірі 1 045 216 грн, її чоловік ОСОБА_10 - 2 390 509 грн.
		39.Разом з тим 03.10.2024 під час проведення обшуків за місцем проживання та роботи ОСОБА_6 виявлено та вилучено кошти в різних валютах в еквіваленті 139 455 774 грн [3 267 000 доларів США, 137 290 євро, 1 197 000 грн] та документ про зарахування на банківський рахунок ОСОБА_6 у банку Польщі 590 тис доларів США [еквівалентно 21 575 474 грн], тобто всього виявлено наявність у ОСОБА_6 коштів у сумі 164 308 549 грн, а саме:
		(1)за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 [ АДРЕСА_1 ] виявлено та вилучено - 3 174 000 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 131 008 437 гривень), 135 290 євро (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 6 184 742 грн), 1 197 000 грн, а також бухгалтерський документ (довідку) щодо зарахування на рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_6 у банку Республіки Польща «Pekao (Bank Polska Kasa Opieki)», 590 000 доларів США (згідно з курсом НБУ станом на час здійснення 26.10.2022 операції становить 21 575 474 грн), тобто всього коштів в еквіваленті 159 965 653 грн;
		(2)у службовому кабінеті ОСОБА_6 у приміщенні КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» [м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 1] виявлено та вилучено - 93 000 доларів США та 2 000 євро (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 4 251 467 грн та 91 429 грн відповідно), тобто всього коштів в еквіваленті 4 342 896 грн.
		40.Різниця між виявленими активами ОСОБА_6 та її законними доходами як мінімум становить 137 091 055 грн (164 308 549 грн - 23 781 769 грн - 1 045 216 грн - 2 390 509 грн = 137 091 055 грн), що більше ніж на 6500 мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
		Щодо обґрунтованості підозри
		41.Суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра є обґрунтованою.
		42.Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		43.Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за статтею 368-5 КК Суд вже встановлював в цілях застосування до неї запобіжного заходу (ухвали АП ВАКС від 21.11.2024 у справі № 757/45632/24-к, від 09.12.2024 у справі № 991/13222/24 та від 11.02.2025 у справі № 991/434/25).
		44.У цій справі на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення детектив надав документи, з яких вбачається, що:
		(1) ОСОБА_6 з 07.12.2020 є депутатом Хмельницької обласної ради 8 скликання та як депутат місцевої ради є суб`єктом злочину за статтею 368-5 КК (підпункт «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», пункт 1 примітки до статті 368-5 КК);
		(2)02.11.2020 з ОСОБА_6 - головним лікарем КЗ ОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» укладено контракт на новий строк - з 03.11.2020 до 02.11.2025;
		(3)24.09.2024 ОСОБА_6 подала виправлену декларацію за 2023 рік, відповідно до якої задекларувала наявність у неї та чоловіка станом на 31.12.2023 - 15 877 979 грн, 175 508 доларів США, 32 598 євро: 1) на банківських рахунках в банках України було розміщено - 677 979 грн, 15 508 доларів США, 32 598 євро; 2) готівкових коштів - 160 000 доларів та 15,2 млн грн. Відповідно до декларації у ОСОБА_6 немає коштів на рахунках у закордонних банках;
		(4)за даними державної податкової служби, сформованими станом на 05.10.2024, протягом 6 місяців 2024 року ОСОБА_6 отримала дохід у загальній сумі 1 045 217,13 грн (без вирахування податків), ОСОБА_10 - 2 390 509,26 грн (без вирахування податків). Загалом відповідно до цих даних з податкової служби ОСОБА_6 та її чоловік протягом 1998 року - 6 місяців 2024 року сукупно отримали дохід у розмірі 37 713 368 грн [з врахуванням утриманих податків та доповнення даних про дохід за минулі роки], а саме: 1)  ОСОБА_6 - 26 217 116 грн; 2)  ОСОБА_10 - 11 496 252 грн;
		(5)згідно з протоколом обшуку від 03.10.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 [ АДРЕСА_1 ] було серед іншого виявлено та вилучено: 1) бухгалтерський документ (довідку) щодо зарахування на рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_6 у банку Республіки Польща «Pekao (Bank Polska Kasa Opieki)», 590 000 доларів США; 2) 3 175 800 доларів США, 140 060 євро, 912 500 грн. При цьому частина грошових коштів (доларів США та євро) була вилучена серед медичних документів третіх осіб про направлення на МСЕК, які знаходились в окремих пакетах/конвертах/файлі/папці/сумці (протокол огляду від 21.10.2024 фрагменту відеозапису обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 );
		(6)відповідно до постанов слідчого від 04.10.2024 про виправлення описки в протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 допущено помилку у підсумковому розмірі вилучених коштів - насправді вилучено більшу суму коштів, адже при їх передачі до банківської установи виявлено залишок коштів у сумі 3 300 доларів США, 200 євро та 362 500 гривень, тому правильною сумою вилучених коштів слід вважати - 3 179 100 доларів США, 140 260 євро, 1 275 000 грн. Саме на ці суми коштів слідчий суддя наклала арешт оскаржуваної ухвалою від 31.10.2024. Тож загальна сума виявлених при обшуку житла ОСОБА_6 активів у готівці та коштів на закордонному банківському рахунку в гривневому еквіваленті становить 160 477 233 грн (131 214 815 + 6 411 943,82 + 1 275 000 + 21 575 474) (пункт 48 ухвали Апеляційної палати ВАКС від 04.12.2024 у справі № 991/11676/24);
		(7)відповідно до протоколу обшуку від 03.10.2024 у службовому кабінеті ОСОБА_6 у приміщенні КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» [м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 1] виявлено та вилучено серед іншого 93 000 доларів США (3 838 621,5 грн) та 2 000 євро (91 434,94 грн). Ці кошти виявлено у чотирьох різних місцях: частина з них була в паперових конвертах або загорнута в папір/паперову серветку, у коробці з-під павербанку, інша - знаходилась в пакетах. Всього вилучено готівки в гривневому еквіваленті 3 930 056,44 грн.
		45.Отже, за результатами двох обшуків за місцем проживання та роботи ОСОБА_6 виявлено в гривневому еквіваленті близько 164 млн грн та між сумою виявлених в ході обшуків коштів і задекларованими/офіційними доходами ОСОБА_6 наявна очевидна суттєва різниця, що значно перевищує 6500 мінімумів доходів громадян (9 841 000 грн).
		46.Наведені обставини свідчать про наявність обґрунтованої підозри у незаконному збагаченні ОСОБА_6 на 137 млн грн.
		Щодо версій захисту про необґрунтованість підозри
		47.На думку захисту, слідчий суддя дійшла висновків про обґрунтованість підозри з порушенням вимог КПК.
		48.Захист в межах розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу стверджував про законність походження вилучених під час обшуку у житлі ОСОБА_6 коштів та висував ряд тез щодо джерел їх походження, при цьому з перебігом часу кількість тез збільшувалася та відповідно поступово збільшився обсяг доказів на їх підтвердження.
		49.Всім цим версіям та доказам поступово (в порядку їх озвучення захистом) надавав оцінку слідчий суддя та Суд, кожного разу аналізуючи лише ті, яким раніше не надавав оцінку.
		50.Суть версії захисту зводилась до того, що вилучена у житлі ОСОБА_6 готівка є коштами (1) чоловіка підозрюваної - ОСОБА_10 , (2) третіх осіб, (3) ТОВ «Солар-Інвест» та ТОВ «Холдингова компанія «Енергія Поділля», (4)  ОСОБА_6 .
		51.Так, первісна версія про походження коштів була озвучена ОСОБА_6 та її чоловіком під час обшуку - кошти належать чоловіку ОСОБА_6 та були залучені як інвестиції у бізнес. Так, відповідно до протоколу обшуку від 03.10.2024: (1) вилучені кошти є коштами ОСОБА_10 , отриманими під час здійснення підприємницької діяльності (твердження ОСОБА_6 ); (2) вилучені кошти знаходились в розпорядженні ОСОБА_10 та більша частина коштів була передана в якості інвестиції у спільні бізнес-проекти (твердження ОСОБА_10 ).
		52.Під час розгляду первісного клопотання про тримання під вартою та першого клопотання про продовження строку дії цього запобіжного заходу захист також зазначив, що сім`я ОСОБА_11 тривалий час займалась підприємницькою діяльністю щодо виробництва та продажу електроенергії: ОСОБА_6 , її чоловік та син є єдиними засновниками ТОВ «Солар-Інвест», яке володіє часткою в 34 % у статутному капіталі ТОВ «Холдингова компанія «Енергія Поділля», та сукупний дохід цих двох підприємств за 2019-2023 роки складає понад 171 млн грн. ТОВ «Солар-Інвест» за договором з НЕК «Укренерго» від 12.08.2024 [про надання допоміжних послуг з регулювання частити та активної потужності у майбутньому] зобов`язалось до 01.10.2025 про інвестувати будівництво потужностей (пункт 20 ухвали АП ВАКС від 21.11.2024 у справі № 757/45632/24-к).
		53.Наведеному доводу Суд та слідчий суддя надали оцінку в межах розгляду зазначених вище клопотань, відхиливши його, оскільки сума сплачених ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ» дивідендів на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_10 [вони сукупно отримали у 2023 році - 610 тис. грн, у 2024 році - 843 тис. грн] була неспівмірною з обсягом виявлених під час обшуку коштів та не пояснювала законність їх походження (пункти 70-77 ухвали АП ВАКС від 21.11.2024 у справі № 757/45632/24-к, пункти 3.2-3.16 ухвали слідчого судді ВАКС від 28.11.2024 у справі № 991/13222/24, яка залишена без змін ухвалою АП ВАКС від 09.12.2024).
		54.Тож слідчий суддя у справі № 991/13222/24 [під час розгляду другого клопотання про продовження строку тримання під вартою] обґрунтовано зазначила про те, що цьому доводу захисту раніше вже надавала оцінку та нових даних в межах цього доводу захист не надав. Щодо посилання захисту в цьому контексті на положення статті 198 КПК, то у цій справі відсутні підстави для його застування, адже положення цієї норми адресовані іншим суб`єктам (суду під час розгляду по суті, прокурору, слідчому) та стосуються неможливості використання висновків слідчого судді щодо суті підозри.
		55.Під час розгляду третього клопотання детектива [справа № 991/434/25] захист висунув дві нові тези щодо походження частини вилучених коштів: (1) це кошти ОСОБА_10 , зняті ним з банківських рахунків протягом 2013-2017 років у загальній сумі 1 416 569,43 доларів США; (2) 18 000 000 грн - це кошти ОСОБА_6 , одержані нею від продажу нерухомості у 2022 році. 
		56.Цим версіям Суд також надав детальну оцінку (пункти 57-70 ухвали АП ВАКС від 11.02.2025 у справі № 991/434/25) та дійшов висновку, зокрема, що наведені захистом суми (1 416 569,43 доларів США та 18 млн грн) навіть арифметично не охоплюють розмір вилученої у житлі ОСОБА_6 готівки.
		57.Крім того, щодо доводів захисту про недекларування ОСОБА_6 майнового стану за 2024 рік Суд зазначив, що декларування особою наявності у неї готівкових коштів не пояснює та не надає законності їх походженню, тож ця обставина не впливає на обґрунтованість підозри.
		58.У межах розгляду як попереднього клопотання про продовження строку тримання під вартою, так і клопотання, що є предметом цього судового провадження, сторона захисту зазначила, що ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ТОВ «Хмельницькенергозбут» укладено договори про купівлю-продаж електричної енергії та сукупна сума доходів за 2024 рік становить 2,97 млн грн.
		59.Щодо цього доводу Суд зазначає, що: (1) прибуток від ТОВ «Хмельницькенергозбут» за 6 місяців 2024 року враховані органом досудового розслідування як законні доходи ОСОБА_6 [436 623 грн] та її чоловіка [1 789 884 грн] на підставі витягів із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів та нарахованих податків (том 2 а. с. 188, 202, 228-237); (2) різниця між наведеним стороною захисту сукупним доходом за договорами купівлі-продажу електричної енергії та врахованим слідством становить 741 947 грн, що не охоплює розмір вилучених у житлі ОСОБА_6 готівкових коштів.
		60.Підсумовуючи наведене, Суд констатує, що сторона захисту не надала доказів, які б свідчили про законне походження грошових коштів, у зв`язку із набуттям яких ОСОБА_6 підозрюється у незаконному збагаченні.
		Щодо інших доводів захисту про необґрунтованості підозри
		61.У контексті обґрунтованості підозри сторона захисту також навела доводи щодо: (1) недопустимості доказів; (2) недоведення злочинного характеру походження коштів за рахунок посади, яку обіймала ОСОБА_6 ; (3) застосування неналежних стандартів доказування та недоведення прокурором наявності підозри за стандартом «поза розумним сумнівом».
		Щодо стверджуваної недопустимості доказів
		62.Захисник наголошувала на недопустимості доказів у кримінальному провадженні з таких підстав: (1) дозволи на проведення обшуків за місцем проживання та роботи ОСОБА_6 надано з порушенням правил підсудності та незаконним складом суду - слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області, тоді як слідство здійснювали слідчі ТУ ДБР у м. Хмельницькому (з дислокацією у м. Хмельницькому); (2) докази були зібрані з порушенням правил підслідності, оскільки слідчі ДБР здійснювали розслідування з тих підстав, що ОСОБА_9 [син підозрюваної] як начальник ГУ ПФУ в Хмельницькій області є працівником правоохоронного органу, що не відповідає вимогам законодавства. При цьому захист окремо акцентував увагу на тому, що слідча суддя не надала оцінки допустимості доказів та законності проведених обшуків, в ході яких були вилучені грошові кошти.
		63.Суд виходить з того, що на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли (1) такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на цій стадії може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами.
		64.Така позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 30.01.2020 у справі № 991/425/20, від 21.04.2022 у справі № 991/680/22, від 28.04.2021 у справі № 991/2374/21, від 19.05.2021 у справі № 991/2820/21, від 26.05.2021 у справі № 991/2941/21, від 11.08.2021 у справі № 991/5130/21, від 21.10.2021 у справі № 991/6345/21, від 26.01.2022 у справі № 991/273/22, від 10.02.2022 у справі № 991/8251/21, від 03.05.2022 у справі № 991/8305/21, від 07.06.2022 у справі № 991/1671/22, від 23.06.2022 у справі № 991/1671/22, від 22.09.2022 у справі № 991/1960/22, від 05.10.2022 у справі № 991/3261/22, від 21.04.2023 у справі № 991/1941/23, від 17.11.2023 у справі № 991/9452/23).
		65.Слідчий суддя дійшов висновку, що (1) порушені стороною захисту питання щодо порушення підслідності та підсудності кримінального провадження під час надання дозволу на обшук зводяться до необхідності слідчому судді надати оцінку допустимості зібраних під час досудового розслідування доказів; (2) наведене можна здійснити тільки за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є повноваженням суду, а не слідчого судді.
		66.Суд погоджується із наведеними висновками слідчого судді та додатково зазначає наступне.
		67.З матеріалів справи вбачається, що: (1) обшуки проводилися 03.10.2024 на підставі ухвал слідчого судді Вінницького міського суду від 17.09.2024 у зв`язку із здійсненням на той момент досудового розслідування четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому, що підтверджено копією постанови прокурора про визначення підслідності та доручення здійснення досудового розслідування від 12.09.2024 (том 2 а. с. 14-15); (2) під час апеляційного розгляду прокурор зазначив, що була створена спільна слідча група із слідчих ДБР у м. Вінниці та м. Хмельницькому, що підтверджується копією постанови від 13.09.2024 (том 2 а. с. 11-13); (3) наведене свідчить про здійснення судового контролю щодо надання дозволів на обшуки із дотриманням правил підсудності відповідно до положень частини 2 статті 234 КПК; (4) захистом не наведені будь-які інші відомості щодо здійснення судового контролю незаконним складом суду; (5) отже, на цьому етапі досудового розслідування відсутні підстави стверджувати про недопустимість доказів у зв`язку із порушенням на думку сторони захисту правил підсудності під час надання слідчим суддею дозволів на обшуки.
		68.Щодо доводів захисту про порушення правил підслідності Суд зазначає, що: (1) інститут підслідності покликаний забезпечити оптимальний розподіл обмежених ресурсів держави (органів досудового розслідування) при розслідуванні кримінальних правопорушень для цілей досягнення завдань кримінального провадження та стосується питання «внутрішньої» організації діяльності сторони обвинувачення. Оскільки підслідність стосується «внутрішніх» організаційних (процедурних) аспектів роботи сторони обвинувачення, то на вирішення цих питань за загальним правилом не поширюється судовий контроль слідчого судді; (2) на етапі досудового розслідування слідчий суддя або суд апеляційної інстанції можуть визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини; (3) при цьому навіть на стадії судового розгляду, досліджуючи довід щодо порушення підслідності, відповідно до практики Верховного Суду слід перевіряти: (а) чи призвело здійснення досудового розслідування конкретним органом досудового розслідування до порушення будь-яких конвенційних або конституційних прав, свобод чи інтересів обвинуваченого (постанови ККС ВС від 16.01.2023 у справі № 369/13131/18, від 28.02.2023 у справі № 761/34746/17, від 30.03.2023 у справі № 303/1425/18), (б) чи були факти, які би вказували на упередженість слідчого чи прокурора чи могли свідчити про їх особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження або перешкоджали участі в ньому в силу інших прямих заборон, передбачених КПК (постанова ККС ВС від 28.02.2023 у справі № 761/34746/17); (4) отже, на етапі досудового розслідування Суд дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати про проведення ДБР слідчих (розшуковий) дій та отримання доказів із порушенням правил підслідності та очевидну недопустимість доказів внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		69.Суд окремо звертає увагу, що посилання в апеляційній скарзі на ухвалу АП ВАКС від 09.12.2019 у справі № 4910/23/19 є нерелевантним, оскільки у наведеній справі висновки Суду були обумовлені істотністю допущених порушень прав людини і основоположних свобод при проведенні слідчої дії відносно судді в контексті порушення конституційних гарантій його незалежності і недоторканності.
		70.Тож Суд відхиляє наведені вище доводи захисника та не вбачає підстав для визнання доказів, здобутих в результаті проведення обшуку за місцем проживання та роботи ОСОБА_6 , недопустимими на етапі досудового розслідування.
		Щодо доводу про недоведення злочинного характеру походження коштів за рахунок займаної посади
		71.Сторона захисту стверджувала про непідтвердження походження коштів за рахунок незаконних дій на посаді головного лікаря, оскільки посада головного лікаря КЗ ОЗ «Хмельницький обласний МСЕК», яку обіймала ОСОБА_6 , не передбачає одноособового встановлення груп інвалідності особам чи вирішення інших пов`язаних із цим питань, що впливає на неможливість притягнення ОСОБА_6 до відповідальності за статтею 368 КК [на думку сторони обвинувачення вчинення таких протиправних дій може бути предикатним діянням незаконного збагачення].
		72.У цьому аспекті Суд черговий раз зазначає, що вид складу злочину «незаконне збагачення (стаття 368-5 КК)» є результативним. Так, об`єктивна сторона цього складу злочину передбачає встановлення лише результатів злочинного діяння (суспільно небезпечних наслідків, продуктів злочинної діяльності чи інших індикаторів раніше вчиненого діяння тощо - у цій справі це встановлення наявності у підозрюваної значних сум грошових коштів, вартість яких більше ніж на 6 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи), що дає змогу на підставі спростовної презумпції констатувати вчинення суспільно небезпечного діяння, яке призвело до зазначених результатів. У зв`язку із цим, встановлення фактів попереднього вчинення будь-якого конкретного злочинного діяння, за наслідками якого особа набула ці активи (отримання неправомірної вигоди, розкрадання, зловживання службовим становище тощо), для наявності складу незаконного збагачення не потребується. Більше того, особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, якщо встановлено, що збільшення її активів, які значно перевищили її законні доходи, відбулося в результаті вчинення іншого злочину чи правопорушення. На доведення складу незаконного збагачення достатньої факту виявлення та фіксування, зокрема, в протоколі обшуку, наявності активів, загальна вартість яких перевищує на 6 500 мінімумів доходів громадян законні доходи особи.
		73.Щодо доводу захисту про перешкоду можливого притягнення особи до відповідальності за статтею 368 КК у зв`язку із можливістю ухвалення рішення виключно колегіальним органом колегія суддів зазначає таке:
		(1) на цьому етапі слідчий суддя та Суд не розглядають питання ймовірного вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК [відомості про що внесені до ЄРДР 20.11.2024];
		(2) право ухвалення рішення виключно колегіальним органом не спростовує можливість одержання особою, яка займає керівну посаду у такому органі, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданої їй влади чи службового становища. Хоч колегіальний орган рішення приймає рішення в цілому, але кожен його член окремо може справити на таке спільне рішення вирішальний влив через активну особисту участь на засіданні (ініціювати питання, переконати в його правильності інших осіб). Члени колегіального органу, які отримують неправомірну вигоду за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу, є суб`єктами відповідних корупційних правопорушень. Дії особи, яка є членом колегіального органу можуть кваліфікуватися за статтею 368 КК і у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування (постанова ККС ВС від 23.04.2024 у справі № 726/776/17);
		74.З наведених мотивів Суд відхиляє доводи захисту про недоведення злочинного характеру походження коштів за рахунок посади, яку обіймала ОСОБА_6 .
		Щодо доводу про застосування неналежних стандартів доказування у кримінальному процесі
		75.Щодо доводу захисту про використання у межах кримінального провадження стандартів доказування, які застосовуються у справах про цивільну конфіскацію, Суд погоджується із висновком слідчого судді, що, враховуючи стадію досудового розслідування та питання, які належить вирішити на цьому етапі, прокурор довів, а слідчий суддя, Суд перевірили встановлені обставини на рівні стандарту доказування «наявність обґрунтованої підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК. Суд також зазначає, що на цьому етапі досудового розслідування не здійснюється перевірка «підставності» підозри та наявності усіх елементів складу інкримінованого злочину за більш суворим стандартом доведення «поза розумним сумнівом», який використовується судом при розгляді по суті обвинувального акту (в разі його направлення до суду).
		(2) Фактори, які Суд додатково враховує при визначенні пропорційності втручання при продовженні строку дії запобіжного заходу
		Щодо високого рівня обґрунтованості підозри в цілях застосування запобіжного заходу
		76.Апеляційна палата ВАКС неодноразово акцентувала увагу на тому, що рівень обґрунтованості підозри впливає на ступінь втручання в права підозрюваної особи при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема на вибір виду запобіжного заходу.
		77.Так, рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов`язане із обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК).
		78.Таку позицію Апеляційна палата ВАКС висловлювала при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, зокрема в ухвалах від 05.12.2019 у справа № 991/2074/19, від 10.12.2019 справа № 991/2074/19, від 26.10.2020 у справі № 991/8214/20, від 14.09.2022 у справі № 991/2894/22, від 19.09.2022 у справі № 991/2515/22, від 06.10.2022 у справі № 991/2461/20, від 19.10.2022 у справі № 991/4076/22, від 10.11.2022 у справі № 991/4451/22, від 22.11.2022 у справі № 991/4448/22, від 14.12.2022 у справі № 991/5487/22, від 02.05.2023 у справі № 991/2812/23, від 24.09.2024 у справі № 991/6468/24, від 24.09.2024 у справі № 991/6467/24.
		79.У цій справі, не зважаючи на повідомлення про підозру у незаконному збагаченні на другий день після виявлення коштів в ході проведених обшуків, Суд констатує високий рівень обґрунтованості підозри, що обумовлюється: (1) значним перевищенням мінімального вартісного «порогу», необхідного для притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 368-5 КК у розмірі 6 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що станом на 03.10.2024 становить 9 841 000 грн. У цьому випадку інкримінована слідством сума незаконного збагачення у розмірі 137 млн грн, яка доведена на рівні обґрунтованої підозри, в 13 раз перевищує мінімальний «поріг», передбачений статтею 368-5 КК, та понад на 90 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи; (2) інкримінована слідством сума незаконного збагачення в 137 млн грн в понад 3,5 рази перевищує сукупний офіційний дохід ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_10 , який вони отримали протягом 1998-2024 років (37 713 368 грн з врахуванням утриманих податків) навіть без вирахування сум на забезпечення життєдіяльності.
		80.Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує більш серйозне втручання в права особи при вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенні розміру альтернативної застави.
		Значний суспільний інтерес
		81.Захист помилково ототожнює «суспільний інтерес у справі» з «суспільним резонансом справи», тобто з розголосом про справу у медіапросторі та підвищеною увагою громадськості та суспільства в цілому до цієї справи. Зі свого боку Суд наголошував та наголошує на іншому - конкретних обставинах цієї справи, на цінності і важливості для суспільства і держави охоронюваних суспільних відносин, у сфері яких ймовірно вчинено посягання, суть яких наведена нижче.
		82.Так, Апеляційна палата ВАКС неодноразово висловлювала позицію про необхідність врахування значного суспільного інтересу у кримінальних провадженнях при визначенні пропорційності втручання в права людини в межах вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (наприклад, ухвали від 22.10.2019 у справі № 760/25235/19, від 07.11.2019 у справі №  991/908/19, від 30.01.2020 у справі № 991/425/20, від 31.01.2020 у справі № 991/591/20). Наявність у кримінальному провадженні значного суспільного інтересу виправдовує більш суворе втручання в права людини та їх обмеження при вирішення питання при застосування запобіжного заходу (за наявності інших передбачених законом підстав).
		83. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину (частина 5 статті 12, примітка до статті 45 КК).
		84.Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікована Законом України № 251-V від 18.10.2006).
		85.Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави. Наявність публічного інтересу підтверджується, зокрема, створенням Вищого антикорупційного суду як спеціалізованого суду у системі судоустрою України.
		86.Зазначене вище слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні ВАКС.
		87.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 62024240010000369 обумовлюється (1) значенням належного функціонування закладів, що здійснюють медико-соціальну експертизу, особливо під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, та (2) значним розміром незаконного збагачення, яке зазначено в повідомленні про підозри.
		88.Перша теза підтверджується зокрема тим, що 22.10.2024 Радою Національної безпеки і оборони України прийняла рішення «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», яке введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024. Відповідно до цього рішення воно було прийнято з метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи.
		89.Зокрема, за цим рішенням серед іншого: (1) Кабінет Міністрів України має забезпечити створення робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, а також розроблення законопроектів про ряд змін у законодавство зокрема (1.1) з метою забезпечення невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31.12.2024; (1.2) стосовно особливостей перетинання державного кордону України колишніми посадовими особами державних органів, які мають інвалідність; (1.3) щодо проведення повторних перевірок рішень медико-соціальних експертних комісій, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність; (2) Національному агентству з питань запобігання корупції рекомендовано розробити та забезпечити до 31.12.2024 внести до Кабінету Міністрів України проєктів законів України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, які б визначали голову й членів медико-соціальних експертних комісій суб`єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та відповідачами у справах про визнання необґрунтованими активів (цивільна конфіскація).
		90.На виконання Рішення РНБО 04.11.2024 Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради України Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, який передбачає ліквідацію МСЕК. Верховна Рада України 19.12.2024 прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» № 4170-IX, відповідно до якого повноваження МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи припиняються з 31.12.2024 та з 01.01.2025 ці повноваження здійснюються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи.
		91.В умовах повномасштабної збройної агресії проти України належне функціонування установ, що здійснюються медико-соціальної експертизу, є вкрай актуальним.
		92.Щодо другої тези - за версією обвинувачення в повідомленні про підозру йдеться про незаконне збагачення особи, яка обіймала посади депутата обласної ради та головного лікаря КЗ ОЗ «Хмельницький обласний центр МСЕК», на суму понад 137 млн грн, що в 13 разів перевищує мінімальний «поріг» кримінальної відповідальності за статтею 368-5 КК, та на 90 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи при мінімальному «порозі» у 6 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		93.Зазначені обставини в сукупності, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії проти України, обумовлюють наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваної ОСОБА_6 
		(3) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість
		94.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
		95.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
		96.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		97.Крім того, Суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею, судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має вплив й на оцінку рівня ймовірності ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК (чим більшою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим вищим є рівень її обґрунтованості, тим більшою є вірогідність переховування підозрюваного від правосуддя, і навпаки).
		98.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_6 .
		99.Слідчий суддя встановила продовження існування всіх п`яти ризиків, передбачених статтею 177 КПК, при цьому в межах окремих ризиків наведено нові обставини та констатовано збільшення ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з чим Суд погоджується.
		Щодо продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
		100.Суд вже констатував високий рівень цього ризику з огляду на високий рівень обґрунтованості підозри, майновий стан, в тому числі наявність активів за кордоном, наявність знайомств в правоохоронних органах (ухвали АП ВАКС від 21.11.2024 у справі № 757/45632/24-к, від 09.12.2024 у справі № 991/13222/24, від 11.02.2025 у справі № 991/434/25). 
		101.Суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що цей ризик подовжує існувати та обумовлюється: (1) тяжкістю покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , та неможливістю застосування пільгового інституту щодо звільнення особи від покарання з іспитовим строком; (2) наявністю у ОСОБА_6 як депутата місцевої ради передбаченої законодавством можливості на підставі рішення про службові відрядження виїжджати за кордон навіть в умовах установленої заборони через режим правового стану (під час обшуку житла знайдено дозвіл Голови Хмельницької обласної ради на виїзд закордон 05.07.2023 та у сукупністю з фактом наявності у підозрюваної паспорту громадянина України для виїзду за кордон); (3) ймовірністю покинути територію України поза межами пунктів пропуску; (4) майновим станом ОСОБА_6 та її близьких осіб, який є достатнім для перебування в умовах розшуку; (5) фактом вивезення ОСОБА_6 валютних цінностей з території України поза митним оформленням зі сторони національних органів, що може свідчить про наявність у підозрюваної зв`язків у митних органах за допомогою яких вона ймовірно уникнула проходження відповідних процедур і які може використати в майбутньому; (6) наявністю у ОСОБА_6 , членів її сім`ї та близьких осіб посвідок на проживання в Республіці Австрія, строк дії якої закінчився у червні 2024 року, та фактом оформлення підозрюваною 20.06.2024 медичного страхування в Австрії, що може свідчити про обізнаність ОСОБА_6 із процедурою одержання дозволу на тимчасове проживання у іншій державі та може використати такі знання для переховування від кримінального переслідування; (7) широким колом зв`язків у ОСОБА_6 серед посадових осіб державних органів влади (зокрема, працівники ДБР, керівництво прокуратури області, працівники митниці тощо), які вона може використати з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
		102.При цьому орган досудового розслідування долучив до матеріалів клопотання нові докази щодо продовження існування цього ризику в аспекті: (1) наявності зв`язків серед службових осіб ДБР та митниці, зокрема, у телефоні ОСОБА_6 виявлене листування щодо впливу на процес переведення начальника управління митних платежів Тернопільської митниці на рівнозначну посаду під час реорганізації (том 5 а. с. 102, 104-106, 177-180); (2) виїзду підозрюваної за кордон на підставі дозволу Міністра охорони здоров?я ОСОБА_12 (том 5 а. с. 133) в умовах правового режиму воєнного стану та існуванні обмежень на перетин кордону депутатами обласних рад.
		103.Також Суд окремо звертає увагу, що у житлі ОСОБА_6 були вилучені рукописні записи, що стосуються основної діяльності ОСОБА_6 на посаді головного лікаря обласної МСЕК із поміткою щодо керівництва служби безпеки (том 3 а. с. 70).
		Щодо продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
		104.Слідчий суддя правильно встановила продовження існування цього ризику, зокрема, врахувала:
		(1) те, що 05.10.2024 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру та в подальшому вона ознайомилась з доказами, зібраними на обґрунтування підозри, які додані до клопотання про застосування запобіжного заходу;
		(2) докази [зокрема, нові], які можуть свідчити про схильність підозрюваної до спотворення дійсності, приховання свого способу життя, відомостей про доходи та видатки, майно, джерела їх походження, а саме: (а) переміщення підозрюваною валютних цінностей поза митним оформлення зі сторони національних органів; (б) набуття права для виїзду з України в умова встановлення обмежень для депутатів обласних рад під приводом лікування, хоча у дійсності для відпочинку. Так, під час огляду мобільного телефону детективи виявили листування підозрюваної щодо: 1) надання дозволу на виїзд за кордон для лікування в медичному закладі Туреччини на період з 25.07.2024 по 25.08.2024 (том 5 а. с. 107-133); 2) одержання запрошення на лікування у медичному закладі, розташованому у м. Стамбул, та висловлення прохання зустрітися з наступною метою: «Дати гроші і обговорити, як можна мені залишити якийсь слід у клініці, бо якщо буде запит з України, то треба щоб відповіли, що я лікувалася. Було б добре, якби клініка взагалі не відповідала» (том 5 а. с. 134-172); 3) турів в Туреччину на період лікування, зокрема у м. Фетхіє, апартаментів у готелях, необхідних документів (том 5 а. с. 205-217). При цьому надіслані скріншоти щодо турів виявлені і в мобільному телефоні ОСОБА_10 (том 5 а. с. 232-236); 4) повідомлення 29.07.2024 та 08.08.2024 від підозрюваної, що вона перебуває у м. Фетхіє (том 5 а. с. 168, 182), яке розташоване на відстані 700 км від м. Стамбул [за відомостями з відкритих джерел та тверджень прокурора].
		105.Крім того, Суд враховує специфіку цієї справи з огляду на те, що ряд доказів (в тому числі активів) знаходяться за межами контролю держави з огляду на прихований характер таких активів та знаходження частини активів за межами національної юрисдикції.
		Щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні
		106.Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що цей ризик продовжує існувати, зокрема, з огляду на таке: (1) встановлену процедуру допиту свідків; (2) соціальний статус та авторитет підозрюваної в силу зайняття нею протягом тривалого часу посади головного лікаря КЗОЗ «Хмельницький обласний центр МСЕ» (яке наразі перебуває у стані припинення шляхом ліквідації) та виконання нею повноважень депутата; (3) виявлення під час обшуків у житлі підозрюваною медичних документів значної кількості осіб, які підлягають ідентифікації слідством, та наявністю у підозрюваної інформації щодо цих осіб; (4) наявність листування ОСОБА_6 з окремими абонентами, що може вказувати на їх посередництво щодо передачі коштів від різних осіб за вирішення питань, пов`язаних зі встановленням групи інвалідності; (5) під час проведення НС(Р)Д зафіксовано розмови ОСОБА_6 з іншими особами щодо організації прийому осіб, у тому числі вірогідно щодо встановлення групи інвалідності, сприяння ОСОБА_6 у вирішенні питань відстрочки від призову на військову службу.
		107.Тож Суд, враховуючи (1) особисту ситуацію підозрюваної (тривалий час зайняття ОСОБА_6 , її чоловіком та сином посад в органах державної влади та місцевого самоврядування, зайняття підозрюваної тривалий час посади головного лікаря обласної МСЕК) та (2) можливість існування значної кількості свідків у провадженні, зокрема, пацієнтів та осіб, які перебували у підпорядкуванні ОСОБА_6 , працівників підконтрольних підприємств, якими володіє підозрювана, - вважає, що зазначений ризик продовжує існувати, навіть в умовах ліквідації обласної МСЕК.
		Щодо продовження існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
		108.Раніше в межах цього ризику Суд та слідчий суддя зазначали, що він обумовлений наявністю у підозрюваної активів за кордоном, тому, будучи достеменно обізнаною щодо наявності у неї активів, які досі не виявлені стороною обвинувачення, підозрювана може вживати заходів для унеможливлення цього, перешкоджаючи тим самим кримінальному провадженню. Зокрема, Суд та слідчий суддя враховували, що арешт майна за кордоном потребує проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, що потребує певного часу. При цьому під час апеляційного розгляду прокурор зазначив, що наразі триває отримання доказів в порядку міжнародної правової допомоги.
		109.З врахуванням цих обставин та фактів порушенням умов тримання під вартою у слідчому ізоляторі, що полягало у виявленні у грудні 2024 року та повторно у березні 2025 року у ОСОБА_6 ще двох мобільних телефонів (том 9 а. с. 28-29) із встановленою спробою підозрюваної видалити інформацію із телефону, що свідчить, зокрема, про можливість ОСОБА_6 здійснювати дистанційне управління банківськими рахунками за кордоном, слідчий суддя правильно зазначила про продовження існування цього ризику.
		Щодо продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
		110.Враховуючи факт виявлення значних сум коштів за місцем роботи ОСОБА_6 , наразі будь-якого розумного пояснення законності походження їх немає, цей ризик також продовжує існувати. Як додатково зазначила слідчий суддя, наразі сторона обвинувачення почала розслідування за частиною 3 статті 368 КК в межах версії слідства про одержання підозрюваною неправомірної вигоди за надання позитивного рішення про встановлення особам групи інвалідності. У межах цього кримінального провадження розслідуються обставини вчинення ОСОБА_6 й інших кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 190, частиною 2 статті 209 КК.
		111.Крім того, Суд бере до увагу нову обставину, а саме надходження у лютому 2025 року до САП від компетентного органу Республіки Польща матеріалів кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 за фактами набуття, володіння, використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій з таким майном (том 5 а. с. 242-248).
		Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
		112. ОСОБА_6 , 1960 року народження, заміжня.
		113.З 2008 року по теперішній час працює головним лікарем комунальний заклад охорони здоров`я «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи». Раніше працювала у комунальному некомерційному підприємстві «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчіє (1998-2005), міська комунальна аптека «Віола» (2005), Хмельницький регіональний центр кваліфікації (2008, 2013), комунальний заклад охорони здоров`я «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» (з 2005 року по теперішній час - основне місце роботи), комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради (з 2005 року та станом 2 квартал 2024 року - робота за сумісництвом).
		114. ОСОБА_6 є Заслуженим лікарем України (2015), має значну кількість почесних грамот та подяк за високий професіоналізм від Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України, а також позитивні характеристики як депутат Хмельницької обласної ради та як головний лікар КЗ ОЗ «Хмельницький обласний центр МСЕ».
		115.Хоча зазначені обставини позитивно характеризують ОСОБА_6 , проте вони в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.
		116.Захист окрему увагу акцентував на стані здоров`я ОСОБА_6 і цьому аргументу слідчий суддя надала детальний аналіз в оскаржуваній ухвалі. При застосуванні тримання під вартою Суд досліджував це питання та не встановив обставин, які б перешкоджали підозрюваній отримати (в разі потреби) необхідну медичну допомогу в умовах тримання під вартою. Під час апеляційного розгляду оскаржуваної ухвали захист не посилався на нові докази, в той же час будь-яких скарг зі сторони підозрюваної на рівень надання медичної допомоги не надходило. Тож Суд погоджується з висновками слідчого судді та констатує відсутність обставин, які б свідчили, що стан здоров`я підозрюваної унеможливлює її перебування під вартою.
		(4) Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
		117.Суд погоджується з висновок слідчого судді про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваної.
		118.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		119.Захист зазначав про можливість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
		120.Вирішуючи питання про співвідношення домашнього арешту та тримання під вартою, Суд зазначає наступне. Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов`язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваного. У цьому контексті домашній арешт є «несуворою» формою ізоляції підозрюваної та, зокрема, не запобігає можливості вільного спілкування підозрюваної як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких є обов`язок утриматись від спілкування, а також не запобігає можливості дистанційного управління банківськими рахунками, в тому числі за кордоном. Враховуючи факт закриття рахунку в Швейцарії вже під час здійснення провадження за підозрою ОСОБА_6 та встановленням факту повторного виявлення у неї мобільних телефонів - домашній арешт не зможе ефективно запобігти вказаним ризикам.
		121.Враховуючи високий рівень обґрунтованості підозри, значний суспільний інтерес, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, встановлені обставини та ризики, в тому числі високий ступінь ризику переховування та збільшення ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - на даному етапі більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, не зможуть запобігти ризикам, встановленим Судом, та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
		122.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 не є для неї безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.
		(5) Щодо розміру альтернативної застави
		123.Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що у цій справі наявний виключний випадок для цілей визначення розміру застави понад встановлені КПК межі, проте вважає, що визначена слідчим суддею застава у розмірі 230 млн грн підлягає зменшенню до 130 млн грн.
		124.Колегія суддів повторює свої попередні висновки щодо критеріїв визначення виключності випадку та визначення у такому разі застави, а також наводить мотиви щодо необхідності зменшення розміру застави.
		Виключність випадку та загальні критерії, які враховує Суд при визначенні розміру застави
		125.За усталеною практикою Апеляційної палати ВАКС на виключність випадку для визначення розміру застави вище визначеної КПК межі впливають: (1) тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, та його корупційний характер; (2) обставини кримінального правопорушення (ухвала від 30.01.2023 у справі № 991/6608/22); (3) правовий статус підозрюваного та/або правовий статус особи, якій пропонувалась неправомірна вигода, мета надання неправомірної вигоди, а також вид співучасті та роль підозрюваного (ухвали від 13.06.2024 у справі № 991/4826/24, від 10.07.2023 у справі № 991/4668/23); (4) розмір спричиненої (попередженої) шкоди чи неправомірної вигоди (ухвали від 16.04.2021 у справі № 991/1973/21, від 12.05.2021 у справі № 991/1974/21); (5) спосіб імовірного вчинення злочину (ухвала від 23.05.2024 у справі № 991/3799/24); (6) майновий стан підозрюваного та/або близьких осіб (ухвала від 23.06.2022 у справі № 991/1938/22).
		126.Суд також звертає увагу на те, що виділення законодавцем з усіх кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів тих, які предметно підсудні Вищому антикорупційному суду, свідчить про їх винятковість. Цим, зокрема, зумовлює відповідно і винятковість розмірів застав у цій категорії справ.
		127.Додатковим фактором встановлення застави у розмірі, який перевищує межі КПК, є визначення її як альтернативи до тримання під вартою. У зв`язку із цим, розмір застави збільшується з тим, щоб забезпечити таку ж дієвість застави, як і тримання під вартою. За загальним правилом застава у межах КПК не може бути альтернативою до тримання під вартою, адже сама по собі вона є значно м`якішим запобіжним заходом. Тримання ж під вартою є винятковим запобіжним заходом (частина 1 статті 183 КПК), а тому й альтернативна до нього застава у переважній більшості ситуацій визначається як для «виключного випадку» (частина 5 статті 182 КПК).
		128.Так, Апеляційна палата ВАКС неодноразово звертала увагу, що встановлений законом обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом. Отже, законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою. Інші запобіжні заходи (в тому числі домашній арешт) в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження на тому ж рівні що й тримання під вартою (ухвали Апеляційної палати ВАКС від 07.11.2019 у справі № 991/908/19, від 28.05.2020 у справі № 991/3661/20, від 26.10.2020 у справі № 991/8214/20, від 06.03.2021 у справі № 758/11219/16, від 29.08.2022 у справі № 991/2997/22, від 01.11.2022 у справі № 991/4791/22, від 25.09.2024 у справі № 991/8741/24, від 02.09.2024 у справі № 991/6284/24).
		129.Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують Суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням (зокрема, ухвали Апеляційної палати ВАКС від 22.10.2019 у справі № 760/25235/19, від 07.11.2019 у справі № 991/908/19).
		130.За практикою Апеляційної палати ВАКС розмір застави не може базуватися на врахуванні майнових активів, на які попередньо було накладено арешт, а наступний арешт майна, тобто вже після визначення підозрюваному розміру застави, може стати підставою для її подальшого зменшення (ухвали від 26.10.2020 у справі № 991/8214/20, від 27.10.2020 у справі № 991/8087/20, від 25.09.2020 у справі № 991/7485/20).
		131.Разом із тим обсяг та характеристика майнових активів підозрюваного, навіть якщо вони й арештовані, можуть вплинути на розмір застави. Це допускається лише за умови, коли ці активи демонструють звичний стиль життя підозрюваного і його можливості систематично здобувати ці значні активи.
		132.Саме наведені вище підходи Суд використовує у цій справі при визначені виключного випадку в цілях визначення розміру альтернативної застави вище визначеної КПК межі та самого розміру застави.
		133.У цій справі наявний виключність випадку обумовлена такими обставинами: (1) застава визначених КПК межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн до 242 240 грн) не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження, тож у цій справі наявний виключний випадок, через що альтеративна застава має бути визначена у більшому розмірі, ніж передбачена КПК; (2) тяжкістю кримінального правопорушення; (3) корупційним характером та обставинами вчинення злочину; (4) значним розміром незаконного збагачення, доведеним на рівні обґрунтованої підозри; (5) наявністю у цьому кримінальному провадженні значного суспільного інтересу; (6) майновим станом підозрюваної та її близьких осіб.
		Щодо необхідності зменшення розміру альтернативної застави
		134.У цій справі Суд вже вчетверте вирішує питання про розмір альтернативної застави в межах застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Попередньою з огляду на початковий етап досудового розслідування та обставини кримінального провадження Суд дійшов висновку, що застава в розмірі 300 млн грн, 280 млн грн та 260 млн грн є помірною для підозрюваної ОСОБА_6 .
		135.Враховуючи наведені вище критерії наявності виключності випадку визначення розміру застави та ряд відомостей [зокрема, щодо реального майнового стану підозрюваної, її близьких осіб та підконтрольних юридичних осіб], Суд за результатами апеляційного розгляду дійшов висновку про необхідність з огляду на тривалість досудового розслідування зменшити розмір альтернативної застави до 130 млн грн з таких підстав: (1)  ОСОБА_6 перебуває під вартою з 05.10.2024, тобто вирішується питання про продовження строку тримання під вартою до 8 місяців; (2) сторона обвинувачення не надала нових доказів щодо обсягу прихованих активів підозрюваної та здійснення ефективного досудового розслідування «фактових» епізодів.
		136.Так, у цій справі визначення розміру альтернативної застави при попередньому продовженні строку тримання під вартою значною мірою ґрунтувалося на тому, що: (1) наявні достатні підстави вважати про наявність у підозрюваної та членів її сім`ї поряд із офіційно задекларованими майновими активами й прихованих активів на суму, співставну з визначеною заставою; (2) сторона обвинувачення довела, що у період дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою вживала заходи щодо фіксування активів ОСОБА_6 за кордоном.
		137.Зазначене при застосуванні запобіжного заходу два місяці перед цим правильно обґрунтовувалося таким (пункти 158-167 ухвали АП ВАКС від 11.02.2025 у справі № 991/434/25):
		(1) ОСОБА_6 не декларувала наявність у неї та її чоловіка активів за кордоном, разом з тим в ході слідства були виявлені відомості про розміщення коштів у банках в Польщі, Австрії, Швейцарії;
		(2)розміщення сином та невісткою ОСОБА_6 коштів на рахунках за кордоном, при цьому ці активи перевищують суми, задекларовані при виїзді з України та при в`їзді в ЄС;
		(3)декларування ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 протягом 2022-2023 років ввезення на територію ЄС валютних цінностей на загальну суму 1 307 000 доларів США та 26 000 євро [всупереч офіційним даними Державної митної служби України];
		(4)встановлення відповідно до документів фактів розміщення ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 в Австрії та Польщі або переміщення до ЄС активів щонайменше у сумі 2,9 млн доларів США та 476 тис євро;
		(5) ОСОБА_6 не повідомляла про наявність рахунку у банку в Швейцарії, на якому було розміщено 599 000 доларів США [станом на грудень 2024 був закритий].
		138.Враховуючи встановлений факт переміщення активів поза межами митного контролю від органів влади України та очевидно більший їх розмір в порівняння із задекларованими даними, що містились в деклараціях при ввезені до ЄС, Суд встановив, що обсяг активів підозрюваної за кордоном може бути більшим.
		139.Наведені вище відомості станом на 11.02.2025 дійсно давали достатні підстави Суду дійти висновку про те, що: (1) наявні приховані майнові активи у підозрюваної та членів її сім`ї та (2) визначена слідчим суддею альтернативна застава у розмірі 260 млн грн є помірною.
		140.Проте первинно встановлений розмір альтернативної застави при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу має бути основою для врахування нових даних, здобутих за два місяці нормального досудового розслідування щодо виявлення прихованих активів підозрюваної.
		141.Тобто вимоги до доказування ймовірної наявності під контролем підозрюваної прихованих майнових активів має зростати з нормальним перебігом досудового розслідування. Це обґрунтовується тим, що з плином розслідування в кримінальних провадженнях, де потрібно враховувати майновий стан підозрюваної, укріплюється доказова база щодо її дійсного майнового стану (офіційного та прихованого), тому до переконливості позиції обвинувачення в цій частині мають висуватися більш суворі вимоги.
		142.Відповідно до клопотання про продовження строку тримання під вартою та додатків до нього, а також наданих під час апеляційного розгляду пояснень в обґрунтування наявності прихованих активів сторона обвинувачення зазначила про: (1) наявність у ОСОБА_6 та ОСОБА_10 криптогаманців [відповідно до протоколів огляду інформації із телефонів від 22.01.2025 та від 21.11.2024]; (2) встановлення відомостей про можливі витрати ОСОБА_6 на відпочинок у Туреччині [дані про вартість турів від 639 тис. грн до 1,1 млн грн]. 
		143.Щодо доводів прокурора про встановлення цих активів Суд зазначає таке: (1) наявність криптоактивів та листувань щодо витрат на відпочинок в Туреччині встановлені протоколами огляду інформації від 21.11.2024 з мобільного телефону ОСОБА_10 (том 5 а. с. 218-231) та від 22.01.2025 з мобільного телефону ОСОБА_6 (том 5 а. с. 93-99); (2) зазначені мобільні телефони вилучені ще 03.10.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 ; (3) протоколи за результатами огляду інформації з цих мобільних телефонів складені 21.11.2024 та 22.01.2025, тобто (4) як вилучення об`єктів, інформація на яких була предметом огляду, так і складення відповідних протоколів датується до моменту постановлення слідчим суддею попередньої ухвали про продовження строків тримання під вартою [23.01.2025] та відповідно до її перегляду судом апеляційної інстанції [11.02.2025]; (5) зазначене свідчить про наявність у розпорядженні сторони обвинувачення цих відомостей ще на момент попереднього розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою [більше, ніж два місяці назад], що підтверджено в судовому засіданні прокурором; (6) крім того, прокурор не навів жодних відомостей щодо кількості таких криптоактивів, що унеможливлює встановлення обсягу збільшення майнового стану підозрюваної та її чоловіка та його співставлення із визначеним слідчим суддею розміром альтернативної застави.
		144.Отже, Суд дійшов висновку, що: (1) за таких обставин первинно встановлений розмір альтернативної застави з огляду на достатні підстави вважати, що під контролем підозрюваної є й інші, приховані майнові активи, з перебігом нормального досудового розслідування підлягає перегляду з врахуванням здобутих стороною обвинувачення нових даних про такі активи; (2) тобто стандарт доказування (вимоги до доказування) стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи (зокрема, ймовірної наявності під контролем підозрюваної прихованих майнових активів) з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати; (3) втім у цій справі сторона обвинувачення: (а) не надала нових, більш вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_6 на рівні, що дозволяє їй внести заставу в раніше визначеному обсязі, з урахуванням усіх особистих обставин, (б) не довела, що у період дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою, вживала заходи щодо фіксування та встановлення реального обсягу прихованих активів ОСОБА_6 , (в) з огляду на тривалість досудового розслідування не надала Суду доказів прогресу слідства в цілях оцінки пропорційності застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу та розміру прихованих активів; (4) отже, колегія судді дійшла висновку, що альтернативну заставу слід визначити у розмірі 130 млн грн.
		145.Щодо ненадання прокурором доказів здійснення ефективного досудового розслідування Суд зазначає наступне.
		146.Досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62024240010000369 за статтею 368-5 КК триває вже 6 місяців з моменту повідомлення про підозру, з моменту виявлення коштів в ході проведення обшуку.
		147.Суд встановив, що з моменту розгляду попереднього клопотання про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою (1) органом досудового розслідування не отримано нових значимих доказів щодо «фактових» епізодів [можливих фактів шахрайства, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, декларування недостовірної інформації, отримання неправомірної вигоди, а також щодо самого незаконного збагачення з метою встановлення його дійсних обсягів]; (2) сторона обвинувачення не продемонструвала, що в цей період було вжито активних заходів (зокрема, проведення слідчих (розшукових) дій), спрямованих на доведення обставин та розслідування зазначених вище правопорушень; (3) прокурор під час апеляційного розгляду щодо цього питання послався на таємницю досудового розслідування та необхідність отримання відповідей на запити в межах надання міжнародної правової допомоги.
		148.Із нових доказів [одержаних після розгляду попереднього клопотання про продовження строку тримання під вартою] до матеріалів клопотання долучено: (1) копію протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_6 від 05.03.2025 (том 5 а. с. 68-71); (2) копію витягу із ЄРДР від 28.02.2025 та відповідних документів за фактами ввезення ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 на територію Польщі сум коштів та їх внесення й подальше перерахування на банківські рахунки [попередня правова кваліфікація - частина 1 статті 209 КК] (том 5 а. с. 239-248).
		149.Суд зазначає, що (1) на цьому етапі досудового розслідування із врахуванням його тривалості [6 місяців] тверджень прокурора про наміри здійснення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, без надання додаткових доказів, вже не достатньо для таких же висновків суду щодо обґрунтованості такого майнового стану підозрюваної, який дозволяє внести заставу у розмірі 230 млн грн, як це мало місце на початковому етапі досудового розслідування; (2) факти вивезення за кордон та внесення ОСОБА_6 та її близькими особами на банківські рахунки в іноземних державах значних сум коштів [зокрема, за відсутності таких відомостей у Державної митної служби України] вже були враховані слідчим суддею та судом апеляційної інстанції при продовженні строку тримання під вартою та визначення розміру альтернативної застави; (3) до САП від компетентного органу Республіки Польща надійшли матеріали кримінальної справи (зокрема, 5 компакт-дисків) стосовно ОСОБА_6 та її близьких осіб за фактами набуття, володіння, використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій з таким майном (том 5 а. с. 242-248), проте прокурором не здійснено аналізу відповідних матеріалів, не наведено будь-яких конкретних додаткових відомостей та не долучено доказів щодо обставин кримінального провадження, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 .
		150.Враховуючи: (1) відсутність прогресу у доказувані відомостей про приховані майнові активи підозрюваної такої вартості, яка є співставною із визначеною слідчим суддею заставою у розмірі 230 млн грн; (2) ненадання стороною обвинувачення доказів на підтвердження здійснення ефективного досудового розслідування у попередні два місяці щодо «фактових» епізодів [з огляду на те, що досудове розслідування вже триває більше 6 місяців], Суд застосовує підхід, за яким з плином нормального досудового розслідування знижується суворість запобіжного заходу (зокрема, за рахунок зменшення розміру альтернативної застави).
		151.Беручи до уваги зазначене, Суд дійшов висновку, що застава в розмірі 130 млн грн не є непомірною для підозрюваної та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, запобігти наявним ризикам.
		Щодо обґрунтованості визначеного розміру застави
		152.У цілях визначення конкретного розміру альтернативної застави Суд неодноразово перевіряв майновий стан підозрюваної та членів її сім`ї (ухвали Апеляційної палати ВАКС від 21.11.2024 у справі № 757/45632/24-к; від 09.12.2024 у справі № 991/13222/24; від 11.02.2025 у справі № 991/434/25). При цьому Суд враховував: (1) офіційний/задекларований майнової стан підозрюваної та її чоловіка, а також її сина та невістки; (2) обсяг арештованого майна - значний обсяг та характеристики арештовано майна, що в контексті обставин цієї справи та кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , свідчать про спосіб життя підозрюваної та членів її сім`ї та про їх можливість систематично здобувати ці значні активи; (3) наявність прихованих активів.
		153.Сторона захисту зазначила про непомірність визначеного слідчим суддею розміру застави та необхідність його зменшення до 7 млн грн у разі продовження строку тримання під вартою з таких підстав: (1) помилково враховано майновий стан ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ; (2) майже все майно ОСОБА_6 та її близьких осіб арештовано, а за рахунок не арештованих активів неможливо сплати заставу [при цьому продаж окремих земельних ділянок є недоцільним, оскільки вони є джерелами одержання пасивного доходу]; (3) фінансовий стан юридичних осіб, належних підозрюваній та її близьким особам, та безпосередньо близьких осіб не співрозмірний із застосовним розміром застави; (4) неоднаковий підхід ВАКС при визначенні розміру застави в аналогічній категорії справ; (5) із плином часу ризики зменшуються, тож суттєво має зменшуватись і розмір застави.
		154.Колегія суддів не погоджується з доводами захисту з огляду на наступне.
		Щодо врахування майнового стану ОСОБА_9 та ОСОБА_13 .
		155.Захист заперечував проти врахування майнового стану сина та невістки ОСОБА_6 при визначенні розміру альтернативної застави, оскільки вони не є членами сім`ї підозрюваної в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», адже проживають окремо, є окремою родиною та майно належить ОСОБА_9 та ОСОБА_13 на праві спільної сумісної власності.
		156.Суд вже акцентував увагу на тому, що окрім родинних зв`язків між ОСОБА_6 та відповідно ОСОБА_9 та ОСОБА_13 вони взаємозв`язані і в інших сферах, що підтверджується таким: (1) за місцем проживання ОСОБА_9 виявлено значну кількість медичних документів, в тому числі в оригіналах, щодо третіх осіб та направлень їх на МСЕК, що вказує на зв`язок цих документів з роботою ОСОБА_6 ; (2) за місцем проживання ОСОБА_6 вилучено розписку про отримання ОСОБА_9 від ОСОБА_10 100 000 доларів США у борг, що вказує на наявність у родини ОСОБА_6 більших фінансових ресурсів та можливостей; (3) підозрювана, її чоловік та син є співвласниками ТОВ «Солар-Інвест» та опосередковано через це підприємство володіють ТОВ «Холдингова компанія Енергія Поділля», тобто вони мають спільний бізнес/підприємство; (4) відповідно до розписки на ім`я ОСОБА_10 кошти на придбання нерухомості ТОВ «Солар-Інвест», яким спільно володіють ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 [при цьому він володіє найбільшою часткою у розмірі 50 %], надавав саме ОСОБА_10 ; (5) у належних чоловіку підозрюваної складських приміщеннях [ АДРЕСА_2 ] зареєстроване місцезнаходження та/або розміщені офіси підприємств, засновниками яких є ОСОБА_9 та ОСОБА_13 - ПП «Євросир» та ТОВ «СКМ ВЕСТ Груп» відповідно, а також зазначені вище спільні підприємства - ТОВ «Солар-Інвест» і ТОВ «Холдингова компанія Енергія Поділля» (пункт 146 ухвали АП ВАКС від 21.11.2024 у справі № 757/45632/24-к, пункти 117-123, 134 ухвали АП ВАКС від 04.12.2024 у справі № 991/11676/24); (6)  ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , які одружились у 2011 році, проживають в квартирах (об`єднані в єдиний об`єкт), які належать на праві власності ОСОБА_10 та які він набув у 2018 та у 2022 роках; (7) за вилученими у житлі ОСОБА_6 рукописними записами надавались кошти ОСОБА_9 на належне йому підприємство ТОВ «Техногума» (запис «05.11.2017 Саша 35 тис доларів США на техногуму»); (8) спільна участь у будівництві об`єкти незавершенного будівництва, площею 590 кв. м [ АДРЕСА_3 ], яке здійснюється на земельній ділянці належній ОСОБА_10 .
		157.Колегія суддів окремо звертає увагу на те, що з наявних у справі документів вбачається, що облік закордонних банківських рахунків та операцій підозрюваної, її чоловіка, сина та невістки ведеться спільно та документи щодо цих операцій зберігається разом в одному місці (не розділяється), та головне - разом (у сукупності) рахуються їх кошти.
		158.Так, у папці «Австрія банки» [вилучена під час обшуку у складських (офісних) приміщеннях, що належать ОСОБА_10 , за адресою: м. Хмельницький, Трудова, 31] містяться документи щодо закордонних рахунків підозрюваної ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , квитанції/розписки про купівлю валюти, її вивід, дві декларації про переміщення готівки ОСОБА_10 , документи про страхування вкладу ОСОБА_6 , рукописні записи (протокол огляду від 26.11.2024 - том 3 а. с. 155-188).
		159.Ці рукописні записи стосуються спільного обліку коштів, в тому числі коштів на рахунках у іноземних банках підозрюваної, її чоловіка, сина та невістки (том 3 а. с. 182).
		160.Так, у аркуші з рукописними записами [датовані у різні дати з 04.05.2022 по 28.06.2022] наведено дані (1) про суми готівки [окремо міститься запис про готівку із підписом «дома»] та (2) про кошти у банках із поміткою «станом на 17.06».
		161.Ці суми коштів рахуються разом та у підсумку зазначено, що це приблизно 1 094 850 євро, з них: (1) готівка - 695 000 доларів США та 175 000 євро, (2) у банку - 269 850 євро [запис «?банк=296 850 €»].
		162.У свою чергу 269 850 євро у банках - це сукупна сума коштів підозрюваної, її чоловіка, сина та невістки, які розміщені кожним з них у іноземних банках станом на 17.06.2022 та ці дані відображені у записах наступним чином: «Erste Катя 130 000 євро», « ОСОБА_14 119 000 євро», «Oberbank Катя 6 850 євро», «Oberbank ТВ 7 000 євро», «Oberbank ВМ 7 000 євро».
		163.Ці записи узгоджуються з іншими даними, що містяться: (1) у папці «Австрія банки», зокрема про відкриття ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 рахунків у банках «Oberbank» та «Erste», а також інформацією банку «Oberbank AG» від 02.05.2022 на ім`я ОСОБА_6 про страхування вкладу (том 3 а. с. 156, 168); (2) у вилученому під час обшуку у житлі ОСОБА_6 документі від 01.06.2022 про наявність на рахунку АТ75  НОМЕР_1 [рахунок в банку «Oberbank»] на ім`я ОСОБА_10 7 000 євро (протоколи огляду документів, вилучених під час обшуку житла ОСОБА_6 , від 05.10.2024 та від 31.10.2024 - том 3 а. с. 15, 64, 78). 
		164.З наведених мотивів, враховуючи те, що застава може бути внесена за підозрювану третіми особами, правильно враховано майновий стан сина та невістки підозрюваної.
		165.Також Суд враховує специфіку обставин у цій справі, а саме значне збільшення обсягу активів підозрюваної та близьких їй осіб після 2020 року з моменту набуття нею статусу суб`єкта за статтею 368-5 КК (за версією обвинувачення вони набуті за дорученням ОСОБА_6 ).
		Щодо реального майнового стану підозрюваної та її близьких осіб, а також підконтрольних юридичних осіб
		166.Захист стверджував, що реальний майновий стан підозрюваної та її близьких осіб, а також належних їм юридичних осіб, є неспівставним із визначеним слідчим суддею розміром заставою. В обґрунтування цього доводу захист наводив дані про: (1) характеристики майна, яке не перебуває під арештом [за рахунок продажу автомобілів можливо акумулювати 7,7 млн грн]; (2) залишок коштів на рахунках ОСОБА_9 та ОСОБА_13 [сукупно 2,7 млн грн]; (3) залишок коштів на рахунках ТОВ «Солар-Інвест», ПП «Євросир», ТОВ «СКМ Вест Груп» [сукупно близько 5,8 млн грн].
		167.Суд звертає увагу, що при визначенні суми застави слідчий суддя зазначала про наявність у ОСОБА_6 та її близьких осіб прихованих активів, зокрема активів за кордоном, та надання захистом неповної інформації про реальний майновий стан.
		168.Колегія суддів погоджується з цими висновками слідчого судді та додатково зазначає, що ОСОБА_6 не повідомляла Суд про наявність у неї коштів (рахунку) у банку в Швейцарії, вперше ця інформація стала відома Суду з матеріалів клопотання детектива у цій справі.
		169.У цілому доводи захисту щодо непомірності розміру застави стосуються лише одного з 12 критеріїв, які враховані при визначенні розміру застави, а саме: захист зосередився лише на обсягу та вартості не арештованого майна ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
		170.Узагальнюючи попередню позицію слідчого судді та Апеляційної палати ВАКС, вбачається, що суди при визначенні розміру застави ОСОБА_6 враховували: (1) офіційний/задекларований майнової стан підозрюваної та її чоловіка, а також її сина та невістки; (2) обсяг арештованого майна - значний обсяг та характеристики арештовано майна особливо в контексті обставин цієї справи та кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , свідчать про спосіб життя підозрюваної та членів її сім`ї та про їх можливість систематично здобувати ці значні активи; (3) наявність прихованих активів.
		171.При цьому суди виходили щонайменше з 12 складових: (1) обсяг вилученої готівки в ході обшуків у підозрюваної та пов`язаних з нею фізичних та юридичних осіб; (2) наявність у підозрюваної, її чоловіка та невістки коштів на банківських рахунках за межами України; (3) суми коштів, отриманих третіми особами за розписками від ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 ; (4) обсяг коштів/здійснених витрат за рукописними записами про рух коштів; (5) витрати на ведення будівництво/реконструкції; (6) вилучені інвестиційні договори щодо нерухомого майна; (7) вилучені договори щодо майна третіх осіб; (8) обсяг та склад задекларованого майна; (9) обсяг арештованого майна підозрюваної та близьких осіб, тобто майна набутого з 2020 року; (10) наявність майна, яке не перебуває під арештом; (11) наявність довіреності від близької особи на ім`я ОСОБА_6 на розпорядження банківською коміркою; (12) суми, отримані за рахунок відчуження майна після повідомлення про підозру ОСОБА_6 ; (13) наявність прихованих активів за кордоном та переміщення активів поза межами митного контролю від органів влади України.
		172.Зокрема, було враховано таке:
		(1) ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_10 протягом 1998-2024 років отримали сукупний дохід у розмірі 37 713 368 грн, її син та невістка протягом 2005-2024 років - 41,41 млн грн [ ОСОБА_6 - 26 217 116 грн, ОСОБА_10 - 11 496 252 грн, ОСОБА_9 - 36 227 310 грн, ОСОБА_13 - 5 187 374 грн];
		(2)тоді як в ході обшуків у родини ОСОБА_11 та підконтрольних їм підприємств вилучено лише готівкою 5 117 770 доларів США, 5 051 950 грн, 301 060 євро [у житлі підозрюваної - 3 179 100 доларів США, 140 260 євро, 1 275 000 грн; у двох сумках біля будинку підозрюваної - 544 200 доларів США; у службовому кабінеті підозрюваної - 93 000 доларів США та 2 000 євро; у офісі ТОВ «СКМ ВЕСТ Груп», власниками (засновниками) якого були невістка підозрюваної ОСОБА_13 та племінник чоловіка підозрюваної ОСОБА_16 - 3 728 500 грн, 5 000 доларів США; у офісі ТОВ «ВЕСТ ЕСТЕЙТ», одноосібним власником (засновником) якого був ОСОБА_9 - 500 000 доларів США та 100 000 євро; у офісі ПП «Євросир», одноосібним власником якого був ОСОБА_9 - 48 450 грн; у об`єкті незавершеного будівництва житлового будинку, що розташований на земельної ділянці ОСОБА_10 - 1 600 доларів США; у банківській скриньці ОСОБА_10 - 5 000 доларів США; в житлі її сина ( ОСОБА_9 ) - 296 200 доларів США та 8 800 євро, у його банківських скриньках - 50 000 євро та 494 200 доларів США] - що істотно перевищує сукупний офіційний дохід родини ОСОБА_18;
		(3)протягом 2022-2024 років на рахунках в Австрії, Польщі, Швейцарії розміщено чи переміщено до ЄС значні суми коштів - понад 2,9 млн доларів США та 476 тис євро (це питання розкрито нижче);
		(4)розписки третіх осіб про отримання від ОСОБА_9 та ОСОБА_13 коштів у загальній сумі 810 000 доларів США та 560 000 грн;
		(5)розписки на ім`я ОСОБА_10 про отримання від нього коштів на загальну суму 530 000 доларів США. У пунктах 174-177 ухвали АП ВАКС від 21.11.2024 Суд аналізував документи, що можуть свідчити про приховання активів (дійсних власників майна) шляхом фактичного придбання чоловіком підозрюваної майна, яке за значно нижчою ціною за договором купівлі-продажу було оформлено на ТОВ «Солар-Інвест». Так, за місцем проживання ОСОБА_6 під час обшуку вилучено розписку ОСОБА_17 від 04.09.2024 про отримання від ОСОБА_10 430 000 доларів США за продаж приміщення за адресою: АДРЕСА_4; 04.09.2024 ОСОБА_17 продав цей об`єкт підконтрольному родині ОСОБА_18 ТОВ «Солар-Інвест»; первісна вартість об`єкту нерухомості на етапі будівництва станом на 14.07.2021 за договором купівлі-продажу майнових прав від 14.07.2021 № 1/ФР1-1 становила 37 020 доларів США, фактична ринкова вартість продажу згаданого об`єкту нерухомості (станом на дату продажу 04.09.2024) становить 400 000 доларів США; проте у договорі купівлі-продажу об`єкту нерухомості ТОВ «Солар-Інвест» від 04.09.2024 вказана ціна у 90 780 грн;
		(6)у житлі ОСОБА_6 вилучено рукописними записами, в яких фігурують відомості про кошти на загальну суму 622 300 доларів США, 18 694 євро, прибуткові ордери (без зазначення сум);
		(7)за місцем проживання ОСОБА_9 вилучено документи здійснення оплат на 68 230 доларів США та 1 043 660,50 грн;
		(8)у ході обшуків житла та нерухомості підозрюваної та членів її сім`ї вилучено щонайменше 5 договорів пайової участі у будівництві, договори купівлі-продажу майнових прав, договори щодо будівництва 5 об`єктів нерухомості, докази здійснення сином будівництва об`єкту нерухомості;
		(9)у житлі підозрюваної вилучено годинник марки «Rolex SA-Geneve Suisse 39139.71 - Oyster M» та сережки марки «Dior joaillerie»;
		(10)у володінні чоловіка та сина виявлено документи щодо майна третіх осіб - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Audi A6 Allroad», 22 договори купівлі-продажу/дарування будинків та/або земельних ділянок, технічну документацію щодо нерухомого майна;
		(11)на кінець 2023 року ОСОБА_6 задекларувала наявність у неї та її чоловіка грошових активів у розмірі 15 877 979 грн, 175 508 доларів США, 32 598 євро; її син задекларував наявність у нього та його дружини - 5 888 477 грн, 445 330 доларів США та 230 979 євро. Також станом на 08.11.2024 було арештовано кошти на рахунку ОСОБА_9 у розмірі 691 966,57 грн (арешт скасовано 11.12.2024 у справі № 991/12440/24);
		(12)станом на 31.12.2023 задекларовано наявність у власності ОСОБА_6 , її чоловіка, сина та невістки сукупно 101 об`єкт нерухомості та 3 об`єкти незавершеного будівництва;
		(13)у 2024 вони придбали ще ряд активів. Так, ОСОБА_10 набув земельну ділянку (площею 3,2 га) та автомобіль «Porsche Cayenne», 2024 року випуску; з 06.03.2024 ОСОБА_9 набув цінні папери загальною вартістю 3 340 000 грн (облігації внутрішньої державної позики у кількості 3 340 цінних паперів, номінальною вартістю одного цінного папера 1 000 грн); ОСОБА_13 - земельну ділянка та автомобіль «Mercedes-Benz GLE 400 E», 2024 року випуску;
		(14)загалом родина підозрюваної була/є власником 7 дороговартісних автомобілів останніх років випуску на момент їх придбання - «Porsche Cayenne» (2019 р.в.), «Porsche Cayenne» (2024 р.в.), «Volkswagen Touareg» (2013 р.в.), «Audi Q 7» (2016 р.в.), «BMW X 7» (2022 р.в.), «Audi Q 8» (2021 р.в.), «Mercedes-Benz GLE 400 E» (2024 р.в.);
		(15) 07-08.10.2024 [тобто через 4 дні після проведення обшуків у ОСОБА_6 та за місцем його проживання] її син ОСОБА_9 отримав дохід від продажу корпоративних прав на загальну суму 9,8 млн грн. Як повідомив прокурор і не заперечував проти цього захист після проведення 03.10.2024 обшуків і до арешту майна родини ОСОБА_18 було відчужено автомобіль «Mercedes-Benz GLE 400 E», 2024 року випуску [належав ОСОБА_13 ];
		(15)станом на 31.12.2023 ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_10 (кожен) володіли корпоративними правами 1 товариства сукупною вартістю 2,5 млн грн та є КБВ - 2 товариств, а син та невістки сукупно володіли корпоративними правами 6 товариств вартістю понад 14,1 млн грн та є КБВ - 9 підприємств; накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та арештовано майно підконтрольних їм юридичних осіб (всього 57 об`єктів - 16 об`єктів нерухомості, 8 автомобілів, 33 земельні ділянки);
		(16)з 09.05.2023 ОСОБА_9 володіє часткою у статутному капіталі компанії «Novis Food Lilited Liability Company», що зареєстрована у Республіці Польща;
		(17)арешт накладено не на все рухоме та нерухома майно підозрюваної та членів її сім`ї, а лише на те, що набуте ними з 03.11.2020. Отже, не є арештованими понад 30 об`єктів нерухомості, які належать підозрюваній та членам її сім`ї. Разом з тим, арешт накладено: (а) на готівкові кошти, вилучені 03.10.2024 в ході обшуків у ОСОБА_6 та пов`язаних з нею фізичних та юридичних осіб, (б) корпоративні права ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та майно, пов`язаних з ними підприємств (всього 57 об`єктів - 16 об`єктів нерухомості, 8 автомобілів, 33 земельні ділянки), (в) на майно ОСОБА_6 та близьких їй осіб (чоловік, син, невістка, мати невістки, рідна сестра підозрюваної, рідна сестра чоловіка) - всього на 78 об`єктів нерухомості, 5 автомобілів, корпоративні права одного товариства, банківські рахунки;
		(18)наявні відомості про розміщення підозрюваною, її чоловіком, сином та невісткою коштів у банках в Польщі, Австрії, Швейцарії;
		(19) ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 протягом 2022-2023 років задекларували ввезення на територію ЄС валютних цінностей на загальну суму 1 307 000 доларів США та 26 000 євро. Проте за даними Державної митної служби України протягом 2021 - 2024 років при перетині державного кордону України: 1)  ОСОБА_6 задекларувала валютні цінності лише 23.04.2022 у сумі 51 000 доларів США та 7 000 євро; 2) даних про декларування у цей період коштів зі сторони ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 - немає (том 3 а. с. 191-193). В ході слідства виявлено дані, які свідчать про те, що ці особи розміщували в Австрії та Польщі або переміщали до ЄС активи щонайменше у сумі 2,9 млн доларів США та 476 тис євро.
		(20) ОСОБА_6 не повідомляла про наявність рахунку у банку в Швейцарії, який був виявлений саме органом досудового розслідування та на ньому було розміщено 599 000 доларів США [станом на грудень 2024 був закритий].
		173.Хоч значна кількість активів підозрюваної та пов`язаних з нею осіб дійсно арештована, проте їх склад та кількість (дороговартісні автомобілі та годинник, прикраси, значний обсяг нерухомого майна, набутого протягом незначного часу - після 03.11.2020) характеризують спосіб їх життя та можливість акумулювання значних майнових ресурсів. Так само сукупна кількість розміщення коштів у банку за кордоном, переміщення значних сум за кордон поза митним контролем, загальна сума наданих ними коштів за розписками, чеки на значні суми, рукописні дані про руху коштів, наявність значної кількості договорів щодо майнових прав/об`єктів будівництва та власне здійснення будівництва, а також наявність у володінні правовстановлюючих документів щодо майна третіх осіб - свідчать про значний обсяг фінансових можливостей та масштаб операції підозрюваної та її сім`ї.
		174.З наведених мотивів з урахуванням матеріалів справи Суд відхиляє доводи захисту в аспекті визначення розміру застави з огляду саме на офіційні (задекларовані) доходи підозрюваної та її близьких осіб. 
		Щодо активів юридичних осіб
		175.Надані захистом дані про залишок коштів на рахунку ряду юридичних осіб лише фіксуються наявність певної суми коштів у певний період часу. Проте ці докази не свідчать про реальний фінансовий стан цих підприємств. Тим більше, що захист посилається на те, що чистий сукупний дохід лише двох підприємств підконтрольних родині ОСОБА_18 [ТОВ «Солар-Інвест» та ТОВ «ХК «Енергія Поділля»] за 2019-2023 роки склав понад 171 млн грн.
		176.Як вже зазначалось вище, в межах цього провадження накладено арешт на майно юридичних осіб, пов`язаних з ОСОБА_6 та її близькими особами (ухвала слідчого судді ВАКС від 17.10.2024 у справі № 991/11877/24) - всього 57 об`єктів (16 об`єктів нерухомості, 8 автомобілів, 33 земельні ділянки). Абсолютна більшість з зазначено майна належить ПП «Євросир» та ТОВ «Солар-Інвест», стосовно яких захист зазначив відомості про залишок коштів на рахунку.
		177.Хоч майно ТОВ «Солар-Інвест» та ПП «Євросир» арештоване в межах цього кримінального провадження, це не перешкоджає здійсненню основної господарської діяльності цього товариства (виробництво електроенергії), а отже, подальшому генеруванню та отриманню доходу.
		Щодо інших доводів захисту
		178.Захист посилався на практику ВАКС щодо визначення розміру застав в аналогічній категорії справ, які були менше за інкримінований розмір незаконного збагачення.
		179.З цього приводу Суд зазначає таке: (1) обставини, які враховуються слідчим суддею та судом апеляційної інстанції при визначенні розміру застави, є індивідуальними у кожному кримінальному провадженні; (2) застава визначається з урахуванням особливостей кожної справи та захисник не навів будь-яких тотожних обставин у наведених ним прикладах та справі щодо ОСОБА_6 ; (3) справа щодо ОСОБА_6 вочевидь відрізняється значним обсягом наявних у неї та її близьких осіб активів; (4) також особливістю цієї справи є те, що інкримінований ОСОБА_6 обсяг незаконного збагачення був виявлений на початковому етапі досудового розслідування за наслідками проведення обшуку в житлі та за місцем роботи ОСОБА_6 та саме за фактом виявлення під час обшуку готівки та документу про наявність коштів за кордоном ОСОБА_6 було повідомлено про підозру.
		180.З наведених мотивів Суд відхиляє наведений аргумент захисту. 
		Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
		181.Слідчий суддя дійшла правильних висновків щодо: (1) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення; (2) продовження існування 5 ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) того, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам; (4) наявності виключного випадок, що дає підстави для застосування альтернативної застави у більшому розмірі ніж передбачено КПК. Водночас Суд дійшов висновку про необхідність зменшення застави як альтернативи триманню під вартою до 130 000 000 грн. Цей розмір застави на переконання колегії суддів забезпечить запобігання встановленим ризикам та не буде завідомо непомірним для підозрюваної.
		182.Таким чином, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню. Оскаржувана ухвала має бути скасована в частині визначеного розміру альтернативної застави, яка підлягає зменшенню, в іншій частині ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
		183.Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 199, 404, 405, 407, 532 КПК, колегія суддів постановила:
		1.Апеляційну скаргу - задовольнити частково.
		2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2025 в частині визначення підозрюваній ОСОБА_6 альтернативної застави в розмірі 230 000 000 (двісті тридцять мільйонів) гривень - скасувати.
		3.У цій частині постановити нову ухвалу, якою визначити підозрюваній ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 130 000 000 (сто тридцять мільйонів) гривень.
		4.В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2025 - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 ОСОБА_1 
		Судді                                                                                         ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...