Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/5351/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2025.
Дата набрання законної сили: 21.04.2025
Номер судового провадження: 61-11607ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 квітня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 398/5351/23
		провадження № 61-11607св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2024 року у складі судді Голосеніної Т. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2024 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Мурашка С. І.
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ КБ «Приватбанк», банк) про скасування рішення приватного нотаріуса щодо внесення змін до відомостей про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
		ухвалив постанову про таке:
		I. Вступ
		1.           У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування рішення приватного нотаріуса щодо внесення змін до відомостей про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		2.           Відповідач проти позову заперечував.
		3.           Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, у задоволенні позовних вимог відмовив.
		4.           Позивач оскаржив судові рішення в касаційному порядку.Підставою касаційного оскарження вказав відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а також порушення судами норм процесуального права.
		5.           Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку з чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
		ІІ. Короткий зміст позовних вимог
		6.           Позов обґрунтований тим, що:
		- 19 лютого 2007 року між позивачем і Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», укладено кредитний договір строком до 18 лютого 2024 року;
		- на забезпечення виконання кредитного договору 19 лютого 2007 року також укладено договір іпотеки, відповідно до якого позивач передав в іпотеку будинок загальною площею 173,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про іпотеку та заборону відчуження було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер іпотеки 4519718, номер запису обтяження 15256 від 19 лютого 2007 року, реєстратор - приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу Хоменко В. Ю.;
		- на виконання кредитного договору позивач у період з 19 лютого 2007 року до 2012 року сплатив 26 453,00 дол. США при сумі кредиту 34 000,00 дол. США, що становить 76 % суми кредиту;
		- пізніше позивач дізнався, що 19 лютого 2007 року між АТ КБ «Приватбанк» і компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за іпотечними кредитами, у тому числі і за кредитом позивача;
		- за весь цей час АТ КБ «Приватбанк» незаконно отримувало від позивача кошти в рахунок погашення суми кредиту;
		- 03 жовтня 2017 року компанію «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1              ПІ-ЕЛ-СІ» ліквідовано без правонаступництва;
		- з боку зазначеної компанії до позивача не було пред`явлено жодної претензії;
		- 17 листопада 2020 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна він дізнався, що приватний нотаріус Каримова Н. С. рішенням від 28 жовтня 2020 року № 54821716 внесла зміни, відповідно до яких відбулася заміна іпотекодержателя з компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1            ПІ-ЕЛ-СІ» на АТ КБ «Приватбанк», також змінено розмір основного зобов`язання з 491 219,96 грн на 40 950,00 дол. США; 
		- приватний нотаріус зазначені зміни вніс із порушенням закону.
		7.           Враховуючи викладене, позивач просив:
		-                  скасувати рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 жовтня 2020 року за № 54821716, прийняте приватним нотаріусом Карімовою Н. С.; 
		-                  повернути запис в Державному реєстрі іпотек в розділі «Іпотекодержатель» про компанію «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1            ПІ-ЕЛ-СІ», підставою виникнення іпотеки зазначити договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором про іпотечні кредити, реєстровий номер 351, 352, виданий 19 лютого 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А. В.; 
		-                  повернути запис в Державному реєстрі іпотек: в розділі «Відомості про основне зобов`язання» зазначити строк виконання основного зобов`язання 18 лютого 2024 року, розмір основного зобов`язання - 491 219,96 грн.
		ІII. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		8.           Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
		9.           Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з такого:
		-                  у період з 2013 до 2024 року позивач неодноразово звертався до суду з позовами, в яких просив про заміну іпотекодержателя з АТ КБ «Приватбанк» на компанію «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ»;
		-                  встановлено факт непередання прав вимоги від АТ КБ «Приватбанк» до компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1 ПІ-ЕЛ-СІ» за кредитним та іпотечним договорами, які укладені 19 лютого 2007 року між позивачем та АТ КБ «Приватбанк». Ці обставини зазначені у мотивувальних частинах рішень у справах № 398/2899/19 та №398/4255/20, які набрали законної сили. Вказані обставини є преюдиційними і додаткової перевірки не потребують.
		IV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала 
		10.        У касаційній скарзі позивач просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
		11.        Касаційна скарга мотивована так:
		-                  суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки не проаналізували змісту позовної заяви, наданих позивачем доказів, додаткових пояснень з його боку, тобто відсутні відповіді суду на аргументи позивача;
		-                  приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Каримова Н. С. на користь АТ КБ «ПриватБанк» протиправно та систематично проводила в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек реєстраційні дії, які є незаконними, завдають дуже великих матеріальних збитків громадянам України та моральну шкоду;
		-                  суди проігноровали та не взяли до уваги витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 січня 2023 року, де зазначено актуальну інформацію і вказано іпотекодержателя - компанію «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ».
		V. Рух справи в суді касаційної інстанції
		12.        06 серпня 2024 року позивач звернувся із касаційною скаргою на судові рішення судів попередніх інстанцій.
		13.        Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 рокувідкрито касаційне провадження.
		14.        Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 03 жовтня 2024 року.
		15.        06 грудня 2024 року відповідач подав до Верховного Суду письмові пояснення, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу.
		16.        09 грудня 2024 року позивач подав заперечення на відзив відповідача.
		17.        Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року відзив відповідача залишено без розгляду.
		VІ. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		18.        Протягом 2013-2024 років позивач неодноразово звертався до суду з позовами, у яких просив про заміну іпотекодержателя з АТ КБ «Приватбанк» на компанію «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ».
		19.        Судовими рішеннями встановлено факт непередання прав вимоги від АТ КБ «Приватбанк» до компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1 ПІ-ЕЛ-СІ» за кредитним та іпотечним договорами, які укладені 19 лютого 2007 року між позивачем і АТ КБ «Приватбанк». Ці обставини зазначені у мотивувальних частинах рішень у справах № 398/2899/19 і № 398/4255/20, які набрали законної сили.
		20.        Також зазначеними вище рішеннями Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області встановлено помилковість унесення відомостей до Державного реєстру прав власності щодо іпотекодержателя - компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1 ПІ-ЕЛ-СІ» з посиланням на договір від 19 лютого 2007 року купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити. 28 жовтня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося через свого представника до приватного нотаріуса Каримової Н. С. із заявою про внесення змін до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		21.        Приватний нотаріус Каримова Н. С. з`ясувала, що 19 лютого 2007 року між позивачем і АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № KGALGK01582004, відповідно до якого позивач отримав грошові кошти в розмірі 35 000,00 дол. США терміном до 18 лютого 2024 року. Також 19 лютого 2007 року між АТ КБ «Приватбанк» і позивачем укладено договір іпотеки, відповідно до якого позичальник передав в іпотеку будинок АДРЕСА_1 . Вказаний договір засвідчено приватним нотаріусом Хоменко В. Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 329. Також нотаріус встановив, що 16 січня 2013 року державний реєстратор реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області Літвін Е. Я. прийняв рішення № 51194, за результатом якого запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек № 4519718 перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, присвоєно новий номер 15263 та змінено особу іпотекодержателя із АТ КБ «Приватбанк» на компанію «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1 ПІ-ЕЛ-СІ», а підставою виникнення іпотеки вказано договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договором про іпотечні кредити від 19 лютого 2007 року, серія і номер 351, 352. Проте згідно зі змістом договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги та переліку договорів іпотеки право вимоги саме за кредитним договором та договором іпотеки № KGALGK01582004, що були укладені 19 лютого 2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та позивачем, до компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1 ПІ-ЕЛ-СІ» не передавалися. Крім того, 03 жовтня 2017 року компанію «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» ліквідовано без правонаступництва, що підтверджується інформацією, яка є у відкритих базах даних.
		VII. Позиція Верховного Суду
		22.        Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає таке.
		23.        У спірних правовідносинах позивач звернувся за захистом своїх прав шляхом пред`явлення вимог про скасування рішення про внесення змін до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та повернення запису в Державному реєстрі іпотек (див. пункт 7).
		24.        Суди відмовили в задоволенні позовних вимог, вважаючи встановленим факт непередання прав вимоги від АТ КБ «Приватбанк» до компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ», що встановлено рішеннями судів в інших справах (див. пункт 9).
		25.        Верховний Суд погоджується з такими висновками судів.
		26.        У частині четвертій статті 82 ЦПК визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		27.        Верховний Суд, аналізуючи зміст поняття «преюдиційність», виробив такий підхід:
		- преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ;
		- преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж самими сторонами;
		- у разі преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиційного рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження й оцінку;
		- преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;
		- преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення у мотивувальній частині судового акта;
		- преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу, навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
		28.        Відповідні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 537/541/23 (провадження № 61-16606св23).
		29.        Верховний Суд звертає увагу, що у справі № 398/2899/19 та справі № 398/4255/20 вирішувались питання щодо передання прав вимоги від АТ КБ «Приватбанк» до компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1 ПІ-ЕЛ-СІ», проте зазначений факт не знайшов свого підтвердження.
		30.        Суди попередніх інстанцій правильно вирішили, що обставини, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення у цій справі, що пояснюється наведеним далі.
		31.        На преюдиційність впливає суб`єктний склад учасників справи (спір виник між тими самими сторонами) та вимоги, які вирішувались у ній.
		32.        Зокрема, у справі № 398/2899/19 суди встановили, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження відступлення АТ КБ «Приватбанк» на користь компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, а відповідно не підлягають задоволенню вимоги про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки, про вилучення запису про іпотеку та припинення заборони на нерухоме майно.
		33.        Також у справі № 398/4255/20 суди встановили, що 19 лютого 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» і компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1 ПІ-ЕЛ-СІ» укладено договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, проте, як зазначив представник банку в судовому засіданні, і що також підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 17 липня 2018 року, кредитний договір, який забезпечений іпотекою та укладений з позивачем, не увійшов до іпотечних активів, права на які банк відступив компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес №1 ПІ-ЕЛ-СІ».
		34.        Повторна оцінка в межах цієї справи обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах № 398/2899/19, № 398/4255/20, суперечить принципу остаточності та обов`язковості судового рішення.
		35.        Отже, оскільки у справах № 398/2899/19, № 398/4255/20 вже встановлено факт непередання прав вимоги від АТ КБ «Приватбанк» до компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненес № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» за кредитним та іпотечним договорами, які укладені 19 лютого 2007 року між позивачем і АТ КБ «Приватбанк», суди у цій справі дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача про скасування рішення приватного нотаріуса щодо внесення змін до відомостей про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не можуть бути задоволені.
		VIII. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		36.        Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.
		37.        З огляду на викладене не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про недослідження судами належним чином доказів у справі.
		38.        Відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах не має вирішального правового значення для цих правовідносин, оскільки обставини, на які посилався позивач, не знайшли свого підтвердження.
		39.        Незгода позивача із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК).
		40.        Суди належним чином, з дотриманням норм статті 89 ЦПК щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно встановили обставини справи та правильно вирішили спір.
		41.        Верховний Суд вважає, що немає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, що відповідатиме частині третій статті 401 та статті 410 ЦПК.
		42.        Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		Із цих підстав,
		керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 415, 416, 419, 436 ЦПК, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		1.           Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		2.           Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:                                                                                                  П. І. Пархоменко
		                                                                                                             Д. А. Гудима
		                                                                                                             Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...