Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/3443/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2025.
Дата набрання законної сили: 18.04.2025
Номер судового провадження: 61-8364ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		18 квітня 2025 року
		м. Київ
		Справа № 727/3443/24
		Провадження № 61-8364св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 (далі - заявник)
		про встановлення факту, що має юридичне значення,
		за касаційною скаргою заявника на ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівців від 8 квітня 2024 року, постановлену суддею Калмиковою Ю. О., та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року, прийняту колегією суддів у складі Височанської Н. К., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		(1) Вступ
		1.           Матір заявника є особою, яка потребує постійного стороннього догляду. Заявник стверджував, що він є єдиною особою, яка здійснює такий догляд. З огляду на те, що він має намір отримати відстрочку від проходження військової служби й оформити право на соціальні пільги та виплати, просив суд встановити факт здійснення постійного догляду за матір`ю. 
		2.           Суд першої інстанції виснував, що компетентні органи розглядають означене заявником питання у позасудовому порядку. Тому у відкритті провадження в справі відмовив. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та навів аналогічні мотиви. Заявник вважав судові рішення помилковими. Наполягав на судовому розгляді його заяви.
		3.           Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи касаційну скаргу заявника, мав вирішити питання про те, чи можна розглядати за правилами цивільного судочинства заяву про встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує сторонньої допомоги, з метою отримання соціальних пільг, виплат і відстрочки від проходження військової служби? Вирішив, що не можна, оскільки для підтвердження відповідного факту визначена позасудова процедура.
		(2) Зміст заяви
		4.           У квітні 2024 року заявник звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що він здійснює постійний догляд за матір`ю - ОСОБА_2 (далі - матір), - яка згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного догляду. Мотивував так:
		4.1.       Заявник є єдиною особою, яка доглядає за матір`ю та піклується про неї. Це підтверджують: заява матері від 2 квітня 2024 року; висновок спеціальної робочої групи від 5 травня 2023 року про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг; акт проведення обстеження сім`ї від 4 травня 2023 року, який склали посадові особи відділу соціального супроводу бюджетних виплат управління контролю цільового використання державних коштів департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради; довідка сімейного лікаря ОСОБА_3 від 21 березня 2024 року № 036 про те, що матір потребує постійного стороннього догляду та допомоги; висновки цього сімейного лікаря від 1 травня 2024 року та від 21 березня 2024 року про наявність у матері порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися, самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. 
		4.2.       Від встановлення факту здійснення заявником постійного догляду за матір`ю залежить виникнення у нього прав та обов`язків, визначених у законах України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок та військову службу», Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 (далі - Порядок № 859). Тобто встановлення цього факту необхідне для відстрочки від мобілізації до Збройних Сил України й отримання соціальних пільг і виплат.
		(3) Зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
		5.     8 квітня 2024 року Шевченківський районний суд міста Чернівців постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі. Мотивував так:
		5.1. Питання про встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує сторонньої допомоги, слід вирішувати у позасудовому порядку.  Нездатність особи до самообслуговування, що передбачає постійну потребу особи в сторонній допомозі, є підставою оформлення такого догляду в органах соціального захисту населення.
		5.2. У відкритті провадження у справі належить відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
		6.           14 травня 2024 року Чернівецький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив ухвалу суду першої інстанції без змін. Навів аналогічні мотиви. 
		(4) Провадження у суді касаційної інстанції
		7.           10 червня 2024 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 19546/0/220-24 від 10 червня 2024 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		8.           27 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заявника та витребував справу із суду першої інстанції.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		9.        Заявник мотивував касаційну скаргу так:
		9.1.       Суди попередніх інстанцій, розглядаючи його заяву, помилково застосували Закон України «Про соціальні послуги» і Порядок підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 430 (далі - Порядок № 430).
		9.2.       Суди не врахували, що заявник надає послуги з догляду на непрофесійній основі. Тому у його випадку слід застосовувати Порядок № 859.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції
		10.        27 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заявника на підставі, визначеній в останньому абзаці частини другої статті 389 ЦПК України.
		11.        Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		12.        З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.
		(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		(2.1) Чи можна розглядати за правилами цивільного судочинства заяву про встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує сторонньої допомоги, з метою отримання соціальних пільг, виплат і відстрочки від проходження військової служби?
		13.        Заявник зазначав, що його матір є особою, яка згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду, і він їй такий догляд забезпечує на постійній основі. Просив суд встановити цей факт для реалізації прав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на соціальні пільги та виплати. Суди першої й апеляційної інстанцій виснували, що питання стосовно вказаного факту слід вирішувати у позасудовому порядку. Заявник з цим висновком не погодився. Вказав, що суди обох інстанцій неправильно застосували норми права.
		14.        Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується з доводами заявника. Вважає, що заявлену вимогу не можна розглядати у судовому порядку.
		15.        Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).
		16.        Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. 
		17.        Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
		18.        Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України). 
		19.        Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України). 
		20.        Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
		21.        У частині першій статті 315 ЦПК України визначений перелік справ про встановлення факту, що має юридичне значення, які належить розглядати у судовому порядку. Згідно з частиною другою вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		22.        Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).
		23.        Є два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий, які за змістом є взаємовиключними (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22). 
		24.        Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: (1) факти повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян (для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення); (2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; (3) заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази того, що він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який би посвідчував факт, але йому відмовили через відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); (4) чинне законодавство не передбачає інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів (див., наприклад, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19, від 8 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20).
		25.        Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність і юрисдикцію. Оскільки чинне законодавство передбачило позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи можна цю заяву розглядати в судовому порядку, і чи не належить її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заяву не належить розглядати в суді, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, а коли його відкрив, - закриває (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 і від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2898/16).
		26.        Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як заяв, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих, які суди взагалі не можуть розглядати (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18, від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19).
		27.        Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду (частина перша статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у редакції, чинній на час звернення до суду). 
		28.        Порядок оформлення постійного догляду за особами, що потребують такий догляд, визначений Законом України «Про соціальні послуги», Порядком № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 року № 1040, Порядком № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 587.
		29.        Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися (пункт 4 частини шостої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги»).
		30.        Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд (частина сьома статті 13 Закону України «Про соціальні послуги»).
		31.        Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; 2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації; 3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.
		32.        До повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад, зокрема, належать: забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні (пункти 4, 10 частини п`ятої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» у редакції, чинній га час звернення до суду).
		33.        Верховний Суд неодноразово виснував, що розгляд заяви про встановлення факту того, що заявник, який має намір отримати відстрочку від проходження військової служби та є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за хворими матір`ю, батьком, дідом, бабою, належить до повноважень інших органів, і за законом таку заяву суд не розглядає (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 червня 2024 року у справі № 283/1199/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2024 року у справі № 378/760/23, від 18 жовтня 2024 року у справі № 148/524/23).
		34.        Метою звернення до суду із заявою про встановлення факту здійснення постійного догляду за матір`ю заявник вказав отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації й оформлення соціальних пільг і виплат. З огляду на викладене вище обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що таку заяву не можна розглядати в суді, бо чинне законодавство передбачає позасудовий порядок встановлення відповідного факту. На цей висновок не впливають доводи заявника про помилкове врахування судами приписів Закону України «Про соціальні послуги» та Порядку № 430 (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 червня 2024 року у справі № 283/1199/23, від 10 липня 2024 року у справі № 213/3417/23, від 9 вересня 2024 року у справі № 569/20792/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2024 року у справі № 214/3506/24).
		(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(3.1) Щодо суті касаційної скарги
		35.        Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
		36.        Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. (стаття 410 ЦПК України). 
		37.        Ураховуючи наведені вище висновки щодо застосування норм права, касаційну скаргу заявника слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.
		(3.2) Щодо судових витрат
		38.        З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на заявника.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		у х в а л и в:
		1.           Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.           Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівців від 8 квітня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді  Д. А. Гудима   Є. В. Краснощоков  П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...