Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/9497/24-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 22.04.2025. Зареєстровано: 22.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2025.

Номер судового провадження: 2-4560/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 751/9497/24-ц 
		пр. № 2-4560/25
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 квітня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Литвинової І. В.,
		за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
		позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Пономаря С. Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити дії,
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. Позиція сторін у справі.
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити обслуговування та здійснення операцій по рахунках: НОМЕР_1 у гривні, за договором SAMDN52000071829568 від 25 грудня 2012 року; НОМЕР_2 у гривні, за договором SAMDN27000732661539 від 01 лютого 2013 року; НОМЕР_3 (картка НОМЕР_4 ) у гривні, за договором SAMDNWFC00007421697 від 31 липня 2014 року; НОМЕР_5 (картка НОМЕР_6 ) у гривні, за договором SAMDNWFC00007421721 від 31 липня 2014 року; НОМЕР_7 у гривні, за договором SAMDNWFD0072535864600 від 12 листопада 2019 року; НОМЕР_8 у доларі США, за договором SAMDNWFC00079094643 від 21 серпня 2022 року; НОМЕР_9 у Євро, за договором SAMDNWFC00079456370 від 06 вересня 2022 року; НОМЕР_10 у доларі CШA, за договором SAMDNWFD0073901823400 від 20 червня 2024 року, відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 .
		Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач був клієнтом відповідача, мав відкриті банківські рахунки у АТ КБ «ПриватБанк». За час користування банківськими послугами на вимогу банку надавав всі необхідні документи, здійснювалася верифікація та надавалася достовірна інформація. Однак 24 червня 2024 року банк позбавив можливості розпоряджатися власними грошовими коштами, що знаходилися на рахунках, через односторонню відмову виконувати його розпорядження щодо перерахунку коштів по електронній системі «Приват24», видачі готівки та проведення інших операцій за рахунками.
		Відповідач не визнав позов, представник відповідача у відзиві зазначив, що під час аналізу діяльності позивача на підставі наявних документів та відомостей встановив позивачу неприйнятно високий ризик, у зв`язку із чим прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин із позивачем. Згодом позивач сам подав заяву про закриття його рахунків в АТ КБ «ПриватБанк». Напрямком «Фінансовий моніторинг» відповідно до внутрішнього Порядку здійснення поглибленої перевірки клієнтів проведено заходи ПЗНП та аналіз фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій щодо Клієнтів, АТ КБ «ПриватБанк», за результатами якого виявлено обґрунтовані підозри про здійснення клієнтами операцій ВК/ФТ, інших злочинів, що є підставою для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин, за результатами дослідження фінансових операцій за правилом «Виявлення дропів (застосування ЄПЗ) в нелегальному гральному бізнесі - Ранговий аналіз проекту «Розумний облік» розраховані алерти - UU1994RA. Є підстави вважати використання клієнтом продуктів АТ КБ «ПриватБанк» (особисті картки) для проведення операцій, що мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту/логічних пояснень. Виникають підозри щодо вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів за результатом використання віртуальних активів та грального бізнесу / Ознаки можливого використання особових карток / рахунків фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. Таким чином, дії відповідача, як суб`єкта фінансового моніторингу, щодо розірвання ділових відносин із позивачем відповідають приписам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, ЦК України та умов Договору банківського обслуговування.
		У відповіді на відзив позивач вказав, що банк не запитував у нього жодних документів, навпаки він самостійно інформував банк про готовність надати необхідні пояснення та документи / відомості для перегляду прийнятого рішення. Уповноваженими працівниками банку напрямку «Фінансовий моніторинг», у порушення п. 4.3 Порядку, без проведення поглибленої перевірки та вжиття заходів із збору додаткової інформації щодо ділових відносин зі мною, як клієнтом банку, складено висновок від 24 червня 2024 року, який не відповідає вимогам п. 4.4 Порядку, не містить всебічного викладення обставин, факторів, подій, що призвели до виникнення підозри, аргументований аналіз проведеного фінансового розслідування та чітке зазначення підстав для відмови від підтримання ділових відносин із клієнтом. На спростування вказаних у висновку індикаторів позивач вказав, що фінансові операції по його рахунку цілком відповідають його віку, професії та доходу, який є більше ніж у двічі вищий за середній по Україні. Розміри доходів також були відомі і банку, оскільки заробітна плата з 2012 року отримувалася на рахунки у АТ КБ «ПриватБанк». У виписці відсутні фінансові операції, які б давали підстави вважати, що вони здійснюються від імені та  або на користь іншої сторони, особи якої не розкрита банку. Відсутні також нетипова активність на рахунку, швидке проходження коштів через рахунок. Змін обсягів фінансових операцій на рахунку також не відбувалося. 
		ІІ. Процесуальні дії і рішення суду. 
		03 грудня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 06 грудня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		13 грудня 2024 року ухвалою судді відкрито провадження для розгляду у спрощеному позовному провадження з викликом сторін.
		11 лютого 2025 року за допомогою Електронного суду представник відповідача подав відзив на позов.
		24 лютого 2025 року представник відповідача подав заяву про долучення до матеріалів справи виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 , що відображає здійснення р2р-операцій.
		27 лютого 2025 року на електронну поштову скриньку позивач надіслав відповідь на відзив.
		01 квітня 2025 року представник відповідача через Електронний суд подав заяву про долучення до матеріалів справи копії заяви ОСОБА_1 від 19 серпня 2024 року про закриття поточних рахунків та платіжну інструкцію на перерахування залишків коштів.
		У судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв`язку позивач підтримав свій позов і просив задовольнити з підстав, наведених у заявах по суті.
		Представник відповідача, також будучи присутнім у судовому засіданні через відеоконференцію, заперечував проти задоволення позову, просив відмовити, посилаючись на свої доводи у заявах по суті.
		Суд, заслухавши обґрунтування і заперечення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
		ІІІ. Фактичні обставини справи.
		ОСОБА_1 мав у АТ КБ »ПриватБанк» відкриті рахунки: НОМЕР_1 у гривні, за договором SAMDN52000071829568 від 25 грудня 2012 року; НОМЕР_2 у гривні, за договором SAMDN27000732661539 від 01 лютого 2013 року; НОМЕР_3 (картка НОМЕР_4 ) у гривні, за договором SAMDNWFC00007421697 від 31 липня 2014 року; НОМЕР_5 (картка НОМЕР_6 ) у гривні, за договором SAMDNWFC00007421721 від 31 липня 2014 року; НОМЕР_7 у гривні, за договором SAMDNWFD0072535864600 від 12 листопада 2019 року; НОМЕР_8 у доларі США, за договором SAMDNWFC00079094643 від 21 серпня 2022 року; НОМЕР_9 у Євро, за договором SAMDNWFC00079456370 від 06 вересня 2022 року; НОМЕР_10 у доларі CШA, за договором SAMDNWFD0073901823400 від 20 червня 2024 року.
		25 червня 2024 року ОСОБА_1 на електронну пошту від AT КБ «ПриватБанк» отримав лист № 20.1.0.0.0/7-240625/135 у якому зазначено, що Банк прийняв рішення про відмову від підтримання ділових / відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин / розірвання договору на підставі ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у зв`язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику/ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації / подання інформації, з метою введення в оману Банк.
		25 червня 2024 року ОСОБА_1 подав до AT КБ «ПриватБанк» заяву, що зареєстрована під № 1166-ВБ, у якій повідомлено банк про те, що він не отримував від AT КБ «ПриватБанк» жодних вимог про надання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей, пройдено верифікацію через систему Інтернет-банкінгу «Приват24», та не подавалася банку недостовірна інформація або така, яка направлена на введення в оману банк. Також, з метою надання необхідних пояснень та документів / відомостей для перегляду прийнятого рішення він запитав у AT КБ «ПриватБанк» детальну інформацію з приводу підстав блокування всіх рахунків.
		Листом від 02 липня 2024 року № 20.1.0.0.0/7-240625/39407 ОСОБА_1 отримав відповідь від AT КБ «ПриватБанк» про те, що чинне законодавство України не встановлює обов`язку для Банку надавати більш детальні пояснення стосовно блокування моїх рахунків.
		19 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав до банку заяву про закриття поточних рахунків та платіжну інструкцію на перерахування залишків коштів.
		22 серпня 2024 року залишки грошових коштів банком було переховано ОСОБА_1.
		ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
		Відповідно до частини першої, другої, п`ятої ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.
		До банківських послуг, зокрема належить відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах. 
		Згідно із положеннями частини першої, другої ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
		Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
		Відповідно до частини шостої ст. 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
		Згідно із частиною другою ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний:
		2) забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою;
		4) здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; 5) забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов`язаних з фінансовою(-ими) операцією (-ями). 
		Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» на банки покладено обов`язок здійснювати належну перевірку клієнтів, в тому числі шляхом проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України.
		Згідно із частиною третьою ст. 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети.
		Відповідно до п. 1, 2 Додатку 1 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65, Банк зобов`язаний здійснювати належну перевірку нових та наявних клієнтів у випадках, передбачених у статті 11 Закону про ПВК/ФТ. Заходи щодо ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта) здійснюються банком у порядку, визначеному в додатку 2 до Положення.
		Пунктами 11 та 12 Додатку 1 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу передбачено, що Банк з урахуванням ризик-профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов`язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення. Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає ПЗНП у разі присвоєння високого рівня ризику.
		На виконання вимог пп. 8 п. 26 р. ІІ Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65, Протоколом Правління АТ КБ «ПриватБанк» № 39 від 21 липня 2020 року затверджено Положення про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин/проведення фінансової операції, яке визначає порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин / відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмови від проведення фінансової операції у випадках, передбачених Законом про ПВК/ФТ.
		Частинами першою та третьою ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Відповідно до пункту 3 частини другої ст. 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		Окрім того, відповідно до ст. 1075 ЦК України Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі наявності підстав, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.
		Положеннями частини першої ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей. 
		Окрім того, розділом 1.1.7 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», перевірка за посиланням https://privatbank.ua/terms, передбачені умови щодо належної перевірки Клієнта, вимоги FATCA, санкційні вимоги, зобов`язання з інформування, відмова від підтримання ділових відносин/проведення операцій:
		1.1.7.1. Протягом строку дії Договору Банк має право витребувати, а Клієнт зобов`язаний надавати на вимогу Банку та/або з власної ініціативи достовірні документи та/або відомості/інформацію, необхідні для виконання вимог законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		1.1.7.2. Клієнт зобов`язаний надавати на першу вимогу Банку та/або з власної ініціативи достовірні документи (у т.ч. отримувати їх від офіційних органів) та/або відомості/інформацію необхідні для здійснення належної перевірки Клієнта (ідентифікації та верифікації клієнта (його представника), встановлення кінцевого бенефіціарного власника Клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності), встановлення (розуміння)/ з`ясування мети та характеру ділових відносин або проведення фінансової операції, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у Банка інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями), у тому числі для виконання процедур агента валютного нагляду), забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про Клієнта, джерел походження коштів, факту належності Клієнта, кінцевого бенефіціарного власника Клієнта (для юридичних осіб), до національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, членів їх сімей або осіб пов`язаних з політично значущими особами, джерела статків (багатства) та джерела коштів, пов`язаних із фінансовими операціями Публічних діячів, а також щодо ідентифікації посадових осіб органів управління та контролю Клієнта-юридичної особи, а також щодо ідентифікації уповноважених осіб Клієнта, осіб, від імені або за дорученням чи в інтересах яких діє Клієнт при проведенні операції, осіб, на користь яких Клієнт надав Банку доручення на систематичне (два або більше разів) договірне списання коштів з рахунку, та іншу інформацію чи документи відповідно до вимог законодавства України, умов Договору та внутрішніх документів Банку з питань фінансового моніторингу, у тому числі вимог FATCA.
		У разі ненадання Клієнтом документів для здійснення Банком визначеної нормативно-правовими актами та внутрішньобанківськими документами Банку у сфері запобігання та протидії належної перевірки Клієнта, Сторони узгодили можливість призупинення/обмеження обслуговування Клієнта до моменту отримання відповідних документів та / або відомостей / інформації.
		У випадку порушення Клієнтом умов цього пункту щодо надання відповідних документів та/або інформації Банк може прийняти рішення щодо відмови Клієнту в підтриманні ділових відносин, відмови в обслуговуванні/ наданні будь-яких послуг за цим Договором та/ або розірвання цього Договору. 
		1.1.7.8. Клієнт зобов`язується завчасно надавати Банку документи (у т.ч. отримувати їх від офіційних органів) та інформацію для оцінки фінансового стану Клієнта, аналізу відповідності фінансових операцій Клієнта його фінансовому стану та/або змісту діяльності Клієнта (його соціальному статусу), для підтвердження економічної доцільності фінансових операцій, з`ясування джерел походження коштів (активів) Клієнта, джерел статків (багатства) та джерел коштів, пов`язаних із фінансовими операціями Публічних осіб.
		У випадках, коли Банку для проведення операцій та/або надання послуг за цим Договором необхідні будь-які документи та/або інформація, Клієнт зобов`язується надати до Банку всі необхідні на думку Банку документи/інформацію до моменту/дати проведення такої операції Банком та/або надання послуги, або в інший строк, встановлений Банком.
		У випадку порушення Клієнтом умов цього пункту щодо надання відповідних документів та/ або інформації Банк може прийняти рішення щодо відмови Клієнту в обслуговуванні/в проведенні фінансової операції/наданні будь-яких послуг за цим Договором та/ або розірвання цього Договору.
		Враховуючи наведені положення законодавства, а також Умови та правила, АТ КБ «ПриватБанк» під час аналізу діяльності Позивача на підставі наявних документів та відомостей встановив позивачу неприйнятно високий ризик, у зв`язку із чим прийняв рішення про відмову від підтримання ділових відносин із позивачем.
		Таким чином, приписи Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», як норми спеціального закону, та погоджені сторонами умови Договору банківського обслуговування, прямо наділяють Банк правом та навіть обов`язком відмовитися від ділових відносин з клієнтом з неприйнятно високим ризиком та розірвати договір, що також кореспондується і з положеннями ст.ст. 651, 1075 ЦК України.
		Враховуючи приписи статей 10, 11 Закону № 1702-VII та статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як спеціальних законів, що прямо наділяють Банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на загальну норму статті 1075 ЦК, оскільки в спірних правовідносинах, пов`язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним є застосування норм спеціального закону, до чого власне і відсилає пункт 3 частини другої статті 1075 ЦК. Норми зазначених законів не обмежують право Банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин, чим спростовується твердження скаржника про те, що право банку на відмову від підтримання (у тому числі шляхом розірвання) ділових відносин слід розуміти як право банку на відмову від договору банківського рахунку лише з дотриманням загального порядку припинення договірних відносин, тобто шляхом звернення до суду про розірвання договору. 
		В свою чергу, відповідно до частини шостої ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
		Так, за результатом проведеного аналізу фінансових операцій, діяльності, інформації про клієнта ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» встановлено наступне. 
		Напрямком «Фінансовий моніторинг» відповідно до внутрішнього Порядку здійснення поглибленої перевірки клієнтів проведено заходи ПЗНП та аналіз фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій щодо Клієнтів, АТ КБ «ПриватБанк», за результатами якого виявлено обґрунтовані підозри про здійснення клієнтами операцій ВК/ФТ, інших злочинів, що є підставою для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику ділових відносин, за результатами дослідження фінансових операцій за правилом «Виявлення дропів (застосування ЄПЗ) в нелегальному гральному бізнесі - Ранговий аналіз проекту «Розумний облік» розраховані алерти - UU1994RA.
		Підставою для встановлення неприйнятно високого ризику є: наявність критерію, визначеного частиною шостою статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, здобутих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення»: неможливість банку виконувати визначені Законом про ПВК / ФТ обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з клієнтом чи фінансовою операцією. 
		Наявність критерію, визначеного пунктом 61 розділу IV Положення N° 65: клієнт (особа), щодо якого у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ним (ними) операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
		Обґрунтування щодо підозр, відповідно до яких зазначена діяльність клієнтів сприяє ВК/ФТ або вчиненню інших злочинів: виявлення фактів багаторазового, у великих обсягах проведення фінансових операцій , щодо яких є підозри у використанні банку для ВК / ФТ чи вчинення іншого злочину , що стали наслідком невиконання заходів ПВК/ФТ, за результатами дослідження фінансових операцій за правилом «Виявлення дропів» (застосування ЄПЗ у нелегальному гральному бізнесі - Ранговий аналіз» проекту «Розумний облік» розраховані алерти - UU1994RA). 
		Відповідно до пункту 24, Розділу 1 «Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків», затвердженої Постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року за № 162 - «Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов`язані з провадженням підприємницької та незалежної професійної діяльності».
		Є підстави вважати використання клієнтом продуктів АТ КБ «ПриватБанк» (особисті картки) для проведення операцій, що мають ознаки схемності та не мають явного економічного змісту/логічних пояснень. Виникають підозри щодо вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів за результатом використання віртуальних активів та грального бізнесу / Ознаки можливого використання особових карток/рахунків фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов`язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності .
		Такі клієнти мають загальні риси фінансових операцій за період з 01 січня 2023 року по день формування висновку, а саме: надходження на картковий рахунок здебільшого здійснюється від 3-х фізичних осіб та фінансових сервісів; видаткові фінансові операції здійснюються на користь 3-х фізичних осіб; мета та суть зазначених фінансових операцій не з`ясована; джерела походження коштів не з`ясовано, подальше використання коштів - невідомо, критеріїв, відповідно до Постанови Правління НБУ від 16 березня 2023 року № 26 «Про розкриття інформації щодо зав`язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України» не встановлено.
		Фінансові операції та/або дії клієнта вважаємо підозрілими за ознакою, визначеною: ст. 12 Закону про ПВК/ФТ та Додатком 6 «Посилені заходи належної перевірки клієнта» Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою № 65, а саме: 1) проведені незвичний спосіб; 2) немає очевидної економічної чи законної мети; 3) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час встановлення мети та характеру ділових відносин з ним.
		Обґрунтування підозр, згідно з якими зазначена діяльність клієнтів сприяє ВК / ФТ або встановлено, що характер діяльності клієнта має бути ознакою здійснення підозрілої діяльності у сфері фінансового моніторингу, відповідно до Додатка 20 «Індикатори підозрілості фінансових операцій» з «Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу», затвердженого постановою правління НБУ № 65 від 19 травня 2020 року наявні індикатори, а саме: п. 12. Фінансові операції за рахунок фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходів).
		З огляду на вищевикладене, банк вважав діяльність свого клієнта підозрілою.
		У зв`язку з наявністю підстав вважати обслуговування зазначеного клієнта, характер або наслідки їх фінансових операцій такими, що можуть нести реальну або потенційну небезпеку, використання Банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, за клієнтом прийнято рішення про встановлення НВР, відмову від підтримки ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунків. Тому прийнято рішення про відмову від підтримання ділових відносин відповідно до вимог статті 15 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та відповідно до Положення про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин / проведення фінансової операції.
		Таким чином, дії відповідача, як суб`єкта фінансового моніторингу, щодо розірвання ділових відносин із Позивачем відповідають приписам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, ЦК України та умов Договору банківського обслуговування.
		Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.
		Згідно з частиною першою ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.
		V. Розподіл судових витрат.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
		ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
		ст.ст. 1-16, 509 Цивільного кодексу України,
		ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,
		ст.ст. 7, 8, 11, 15 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»,
		ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. 
		 
		Суддя І. В. Литвинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...