Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 190/633/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 22.04.2025. Зареєстровано: 22.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2025.
Дата набрання законної сили: 23.05.2025
Номер судового провадження: 1-кп/190/109/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025041560000090

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                Справа № 190/633/25
		                                 Провадження №1-кп/190/109/25
		ЄРДР № 12025041560000090
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 квітня 2025 року м. П`ятихатки
		 
		П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області 
		в складі головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря          ОСОБА_2 ,
		прокурора                 ОСОБА_3 , 
		обвинуваченої                 ОСОБА_4 ,
		захисника                 ОСОБА_5 ,
		потерпілого                 ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки кримінальне провадження по обвинуваченню 
		 
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Калинівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянки України, освіта середня, не заміжня, не працює, має на утриманні малолітню дитину  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судима,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		25 грудня 2024 року ОСОБА_4 знаходилася на неогородженій території багатоквартирного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Знаходячись на території вказаного домоволодіння, поблизу приміщення вуличної вбиральні, помітила сталеву залізничну рейку з маркуванням ПД-2. L2.86 вагою 186,05 кг, сталеву залізничну рейку з маркуванням ПД-2. L2.05, вагою 128,8 кг, а поблизу зруйнованого приміщення льоху - сталеву залізничну рейку з маркуванням ПД-2 L2.77 вагою 178,3 кг та сталеву залізничну рейку без маркування, вагою 148,45 кг, що належать на праві власності ОСОБА_6 .. В цей час, в ОСОБА_4 раптово виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чотирьох сталевих залізничних рейок, а саме: рейки з маркуванням ПД-2, L2.86 вагою 186.05 кг, рейки з маркуванням ПД-2, L 2.05, вагою 128,8 кг, рейки з маркуванням ПД-2 L2.77 вагою 178,30 кг та рейки без маркування вагою 148,45 кг, вартість яких, оцінена як металобрухт, загальною вагою 641,6 кг, складає 12832,00 грн.
		В подальшому, 25 грудня 2024 року, реалізуючи власний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 звернулась за допомогою до ОСОБА_8 у навантаженні та перевезенні вищезазначених чотирьох сталевих залізничних рейок, повідомивши останньому, що вказане майно придбала у законного власника.
		Продовжуючи реалізовувати власний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чотирьох сталевих рейок, 25 грудня 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підійшли до вуличної вбиральні, розташованої на території багатоквартирного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Знаходячись у зазначений час у вищевказаному місці, користуючись відсутністю ОСОБА_6 за місцем свого проживання, впевнившись що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та не контролює їх, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, за допомогою ОСОБА_8 , застосовуючи фізичну силу рук, навички та вміння, взяли до рук по черзі сталеву залізничну рейку з маркуванням ПД-2, L2.86 вагою 186,05 кг, рейку з маркуванням ПД-2, L2.05, вагою 128,8 кг та поклали до багажного відділення автомобіля ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 володільцем якого є ОСОБА_8 , припаркованого на території вищезазначеного домоволодіння.
		Одразу після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підійшли до приміщення зруйнованого льоху, розташованої па території багатоквартирного домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 . Знаходячись у зазначений час у вищевказаному місці, продовжуючи користуватись відсутністю ОСОБА_6 за місцем свого проживання, впевнившись що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та не контролює їх, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, за допомогою ОСОБА_8 застосовуючи фізичну силу рук, навички та вміння, взяли до рук по черзі сталеву залізничну рейку з маркуванням ПД- 2 L2.77 вагою 178,3 кг, рейку без маркування вагою 148,45 кг та поклали до багажного відділення автомобіля ВАЗ 2109, володільцем якого є ОСОБА_8 , припаркованого на території вищезазначеного домоволодіння.
		Після чого, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 , який керувався вказівками ОСОБА_4 , будучи впевненим, що вчиняє усі дії відносно власності останньої, заволодівши викраденим майном, на автомобілі «ВАЗ 2109», в багажному відділенні якого знаходились вищевказані залізничні сталеві рейки, поїхали з території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , тобто з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном ОСОБА_4 розпорядилась на власний розсуд.
		Своїми вищенаведеними злочинним діями, ОСОБА_4 завдано матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 12832,00 грн.
		У відповідності до п. 1 Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженого Законом України від 15.01.2025 р. № 4220-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
		Таким чином,обвинувачений ОСОБА_4   вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України  як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
		25 березня 2025 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
		Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, пропонують на підставі ст. 75 КК України звільнити останню від відбування покарання з іспитовим строком та встановленими обмеженнями на підставі ст. 76 КК України.
		Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
		При цьому, обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину повністю визнала, а також зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476КПК України та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягала на затвердженні останньої.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисною та прокурором, на умовах, визначених у ній.
		Потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості та просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Заслухавши думку прокурора, обвинувачену та її захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно ч. 4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винною, віднесено до категорії тяжкого кримінального правопорушення, унаслідок вчиненого обвинуваченою злочину шкода завдана потерпілому, який надав письмову згоду прокурору на укладення угоди.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
		Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд 
		 
		у х в а л и в :
		 
		   Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 25 березня 2025 року між начальником П`ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4  визнати винуватою у пред"явленому обвинувачені за ч. 4 ст.185КК України та призначити покарання П`ЯТЬ років позбавлення волі.
		Відповідно до ст.75КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку ОДИН рік.
		Відповідно до ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов"язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, 
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		   Речові докази  сталеву залізничну рейку з маркуванням ПД-2, L2.86 вагою 186,05 кг, сталеву залізничну рейку з маркуванням ПД-2, L 2.05, вагою 128,80 кг,  сталеву залізничну рейку з маркуванням ПД-2 L2.77 вагою 178,30 кг, сталеву залізничну рейку без маркування вагою 148,45 кг - залишити ОСОБА_6 ..
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
		Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...