Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/2491/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 22.04.2025. Зареєстровано: 23.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/545/287/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170440000302

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 545/2491/24
		Провадження № 1-кп/545/287/25
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21 квітня 2025 рокум. Полтава
		Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора ОСОБА_4 , 
		потерпілого ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої ОСОБА_6 
		захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_7 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань,матеріали кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024170440000302від 16.03.2024 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Безручки, Полтавського району, Полтавської області, українка, громадянка України, освіта середня, учениця 3 курсу Полтавського професійного ліцею, заміжня, малолітніх дітей на утриманні не маюча, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		В Полтавськомурайонному суддіПолтавської областіперебуває кримінальнепровадження № 12024170440000302від 16.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , в якому прокурор Полтавської окружної прокуратури Полтавської області, після допиту обвинуваченої, потерпілого, свідків, дослідження документів, які є доказами по справі, дійшов висновку про умисне вбивство обвинуваченою ОСОБА_6 при перевищенні меж необхідної оборони, у зв`язку з чим змінив ОСОБА_6 обвинувачення з ч. 1 ст.115КК України на ст. 118 КК України.
		Встановлено, що 16.03.2024 року ОСОБА_6 перебувала за місцем мешкання своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 , де під час спільного розпивання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в період часу з 18:00 год. до 20:00 год. у неї з своєю рідною сестрою ОСОБА_8 виник конфлікт.
		У ході сваркидії ОСОБА_8 супроводжувалися загрозливоюта образливоюповедінкою,проявами вербальноїта суттєвоїфізичної агресії,яка виразилася у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та намаганні потерпілої ОСОБА_8 задушити останню, внаслідок чого у ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: синців шкіри шиї зліва, середньої третини правого плеча, верхньої третини лівої гомілки та середньої третини правого стегна, які утворились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути - пальці рук людини, нога людини, в тому числі і у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою; пошкрябин шкіри щічної ділянки зліва, ділянок лівого плеча та лопатки, які утворились від дії предметів зі стоншеними краями, якими могли бути і нігті людини.
		У подальшому ОСОБА_8 ,в періодчасу з18:00год.до 20:00год.,перебуваючи укухні будинку,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,використовуючи невстановленийслідством предмет,який трималау правійруці,впритул наблизиласядо ОСОБА_6 . У цей час ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ОСОБА_8 реально може позбавити її життя, з метою захисту свого життя від суспільно-небезпечного посягання з боку останньої, перевищуючи межі необхідної оборони, оскільки мала можливість захиститися іншими достатніми для припинення неправомірних дій засобами із заподіянням менш значної шкоди, усвідомлюючи, що своїми діями, спрямованими на свій захист від вказаних протиправних дій ОСОБА_8 , вона може спричинити її вбивство та діючи із відповідними намірами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взявши правою рукою ніж з гострим лезом нанесла 1 сліпу проникаючу колото-різану рану в область грудної клітини зліва з ушкодженням серця, що утворила рану шкіри передньої поверхні грудної клітки зліва, яка переходить в рановий канал, що пошкоджує на своєму шляху м`які тканини, реберні хрящі, проникає в порожнину грудної клітки, пошкоджує серцеву сорочку в нижній третині зліва, проникає в серцеву сорочку, переходить на серцевий м`яз в ділянці верхівки більше зліва ззаду, закінчується в порожнині правого шлуночка серця. Крововиливи по ходу і периферії ранового каналу.
		Дані тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер, які утворилися незадовго до моменту настання смерті від дії колюче-ріжучого предмету, клинок якого має обушок і гостре лезо, стосовно живої особи, згідно з «правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» («Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджені Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995) носять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою смерть.
		Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок тампонади серця кров`ю в порожнині перикарда, яка розвинулась при сліпому проникаючому колото-різаному пораненні грудної клітки зліва з ушкодженням серця.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в умисному вбивстві, вчиненому при перевищенні меж необхідної оборони ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 118 КК України.
		В ході судового розгляду кримінального провадження сторона обвинувачення- прокурор відмовився від заявленого раніше клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , свою відмову мотивував тим, що свідок знаходиться в полоні РФ, тому допитати його в судовому засіданні не можливо, крім того, він не був очевидцем вказаного кримінального правопорушення. 
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати свої рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них і обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання
		Керуючись вимогами ст. 22 КПК України, норми якої визначають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, з огляду на те, що суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення та захисту, а також враховуючи те, що прокурор відмовився від допиту свідка сторони обвинувачення, суд не здійснював допит вище вказаного свідка.
		Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснено шляхом допиту свідків, дослідження доказів наданих стороною обвинувачення, допиту обвинуваченої ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_5 .
		Допитана усудовому засіданніобвинувачена  ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України визнала повністю. При цьому пояснила, що 16.03.2024 року перебувала за місцем мешкання своїх батьків в с. Безручки, були ще ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , двоє дітей, та вітчим ОСОБА_9 . Чоловіки пішли на вулицю жарити шашлик, вона з сестрою ОСОБА_8 пішли до магазину, купували вино, конфліктів не було. Коли прийшли додому- випивали спиртні напої всі присутні, танцювали, обвинувачена зазначила, що вона випила 2 стакана вина та 2 стакана коли з горілкою, вона була не п`яна, а ОСОБА_8 п`яна. Потім загубила картридж з сигарети, шукала його. Коли з вулиці заходила в дім- ОСОБА_11 ляснув її по сідниці, про це вона розповіла ОСОБА_5 . Після чого останній почав сваритись з ОСОБА_11 та битись, згодом вони самі заспокоїлись. Дізнавшись про цей інцидент, ОСОБА_8 почала кричати на неї, виражалася нецензурною лайкою. Перша сварка була на дворі, після чого, як зазначила обвинувачена, вона забігла до будинку, а ОСОБА_8 побігла за нею, штовхнула, почала душити, вирвала пасму волосся. Боячись за своє життя, ОСОБА_6 відштовхувала її, мати намагалася розмирити, та вийшла на вулицю за допомогою. ОСОБА_6 вибігла на кухню, ОСОБА_8 побігла за нею, і в неї в руках щось виблискувало, що саме- не знала. Взявши ніж зі столу, нанесла удар, правою рукою потім ніж викинула на підлогу, та вибігла з кухні, на відео зі слідчого експерименту вірно зафіксовано нанесення удару. На дворі телефонувала на 102 та 103. Ініціатором сварки була ОСОБА_8 , наміру її вбивати не було. Також ОСОБА_6 вказало, що в неї залишилися синці на шиї та подряпини на лиці. В судовому засіданні просила суд суворо не карати, вказала що щиро кається в скоєному. Просила вибачення у потерпілого. 
		Захисник обвинуваченої- адвокат ОСОБА_7 , посилаючись на те, що в обстановці, яка склалася, обвинувачена діяла у стані необхідної оборони від небезпечного посягання, яке загрожувало її життю і здоров`ю з боку потерпілої, вважав доведеною її вину у вчиненні умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони, у зв`язку з тим, що злочин не тяжкий, а обвинувачена рік знаходиться під вартою, просив суд звільнити ОСОБА_6 в залі суду з під варти, зарахувати строк перебування під вартою, як відбуте покарання. 
		Судом були досліджені докази сторони обвинувачення, надані на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 118 КК України, а саме:
		Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні дав покази, що ОСОБА_6 стояла на обліку в міліції за неналежну поведінку, відносини між обвинуваченою та потерпілою ОСОБА_8 були дружні, вони є сестрами. 16.03.2024 року приїхали до тещі: він з дружиною ОСОБА_8 , дітьми, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , також була. При вчиненні кримінального правопорушення не був присутнім, був на вулиці, жарили шашлик з ОСОБА_11 , та ОСОБА_9 
		ОСОБА_6 , ОСОБА_8 пішли до магазину купили вина та пішли в будинок, там вони випивали. Згодом, з будинку почув крики, забіг до будинку і побачив, що ОСОБА_8 в крові на полу, ОСОБА_9 підняв її з полу, кров була в області серця, зліва грудей. 
		Потерпілому роз`яснено ч. 3 ст. 338 КПК України, його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. 
		Потерпілий ОСОБА_5 підтримав обвинувачення за ст. 118 КК України- умисне вбивство, вчиненому при перевищенні меж необхідної оборони. Щодо міри покарання покладався на розсуд суду, на суворій мірі покарання не наполягав.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дала покази, що ОСОБА_6 являється її сестрою по матері. 16.03.2024 року поїхали до матері в село Терешки, жарили шашлик, випивали. Були: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , мати ОСОБА_12 та вітчим ОСОБА_9 . Сварок спочатку не було, згодом ОСОБА_6 загубила картридж для електронної сигарети, не могла найти, нервувала, плакала, у неї була істерика. ОСОБА_11 запропонував нову купити, але ОСОБА_6 відмовилась. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в цей день було декілька сварок, вони одна одну тягали за волосся, чоловіки їх розбороняли, хто ініціював сварку- ОСОБА_10 не знає. Зробивши ОСОБА_11 каву, пішла на вулицю, чоловіки були там, коли повернулася до будинку побачила, що ОСОБА_8 лежала на ліжку на одязі була кров, ОСОБА_6 викликала поліцію. В кімнаті посуд був розбитий, ОСОБА_12 витирала з підлоги кров. 
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав покази, що відпочивали у ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , жарили шашлики, випивали, були присутні його дружина, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 з чоловіком. ОСОБА_6 загубила картридж для електронної сигарети, шукала його кричала, сварилася з ОСОБА_8 , сварка відбувалася на кухні вони штовхали одна одну їх розбороняли. Цей інцидент відбувався в будинку. Потім з чоловіками пішли на вулицю жарити шашлик, в будинку оставались жінки. Перед тим як іти на вулицю попросив ОСОБА_6 зробити каву, однак її зробила дружина та винесла на подвір`я. Потім зайшли до кімнати побачив, що ОСОБА_8 лежала на ліжку, підійшовши до неї побачив кров на светрі в районі грудей, як показалось ОСОБА_8 ще дихала. В кімнаті був побитий посуд. 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав покази, що ОСОБА_6 являється його дружиною, в шлюбі перебувають приблизно шість місяців, знайомі понад рік. ОСОБА_6 поїхала в гості до матері, її забрали сестра ОСОБА_8 з чоловіком, він залишився вдома. Через деякий час подзвонила дружина в істериці та вказала, що на неї напала ОСОБА_8 , душить її, у них конфлікт із-за втрати ОСОБА_6 картриджу для електронної сигарети. Дружина просила приїхати до неї, що сталося конкретно- не говорила, але вказала, що викликала швидку допомогу, та поліцію. Ознак алкогольного сп`яніння та запаху алкоголю у дружини не було. Приїхавши до ОСОБА_6 , був з нею на подвір`ї, коли приїхала поліція- зайшов до будинку, побачив, що ОСОБА_8 лежить на дивані, згодом лікарі сказали, що ОСОБА_8 померла. З дружиною інколи вдома випивали по келиху вина, в стані алкогольного сп`яніння дружина проявів агресії не проявляла, сварок суттєвих не було. Про сварки ОСОБА_8 і ОСОБА_6 нічого не знає, сестри рідко спілкувалися, ОСОБА_8 бачив декілька разів. 
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала покази, що приїхали до них в гості діти ОСОБА_6 , ОСОБА_8 з чоловіком ОСОБА_5 і ОСОБА_10 з чоловіком ОСОБА_11 . Вони розпивали спиртні напої чоловіки жарили шашлик на подвір`ї. ОСОБА_8 сварилася з ОСОБА_6 , ображала останню, конфлікт у них був за чоловіка ОСОБА_10 , оскільки її чоловік приділяв увагу ОСОБА_6 , а ОСОБА_8 вважала, що ОСОБА_6 у всьому винна. Конфлікт у них почався на вулиці, потім вони забігли до будинку. ОСОБА_8 напала на ОСОБА_6 , хватала її за волосся, вирвала пасму волосся. ОСОБА_8 душила ОСОБА_6 , остання захищалася як могла, схватила ніж та вставила його в стіл, після чого ОСОБА_8 , розбила пляшку з-під вина. ОСОБА_6 побігла до другої кімнати, ОСОБА_8 за нею, щоб чоловіки розмирили дівчат- пішла на вулицю до них за допомогою. Коли зайшли до будинку, то побачили, що ОСОБА_8 лежить на підлозі, ОСОБА_9 переніс її та положив на ліжко, вона була ще жива, робили штучне дихання. ОСОБА_6 викликала медичну швидку допомогу. ОСОБА_8 була в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_6 не п`яна, оскільки була вагітна. Коли ОСОБА_8 випивала, то постійно провокувала сварки, навіть зі своїм чоловіком, ОСОБА_6 спокійна не конфліктна. Ніж, яким ОСОБА_6 ударила ОСОБА_8 , був кухонний, яким нарізали ковбасу. 
		Свідок ОСОБА_14 вчинення кримінального правопорушення не бачила, проживає по сусідству. Бачила у дворі сусідів як танцювали, на подвір`я не заходила, про відносини сестер нічого не їй відомо.
		Окрім показань свідків, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, підтверджується також наступними письмовими доказами:
		-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 12024170440000302 від 16.03.2024 року; 
		-рапорт від 16.03.2024 року, зі змісту якого встановлено, що 16.03.2024 року о 20:29 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.03.2024 року о 20:28 за адресою: АДРЕСА_1 ., виявлено померлу ОСОБА_8 , є синці на обличчі, тіло знаходиться в будинку. Заявник ОСОБА_6 ; 
		-постанова про визнання особи потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.05.2024 року;
		-протокол про затримання особи від 17.03.2024 року, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України ОСОБА_6 ;
		-повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 17.03.2024 року ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України;
		-повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 07.06.2024 року ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України;
		-постанова про відібрання біологічних зразків та зразки папілярних узорів пальців рук, а саме зразок букального епітелію, відбитки пальців рук, зрізи нігтів, та змиви з рук, волосся у ОСОБА_6 для проведення експертизи від 17 березня 2024 року;
		-протокол про отримання зразків для експертизи від 17.03.2024 року;
		-постанова про отримання зразків для проведення експертизи від 25 квітня 2024 року;
		-протокол відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 25.04.2024 року;
		-лікарське свідоцтво про смерть № 248 від 18.03.2024 року ОСОБА_8 , причина смерті: ушкодження внаслідок контакту з гострим предметом у будинку;
		-висновок експерта № 258 трупа ОСОБА_8 , причиною смерті гр. ОСОБА_8 стала тампонада серця кров`ю в порожнині перикарда, яка розвинулась при сліпому проникаючому колото-різаному пораненні грудної клітки зліва з ушкодженням серця. Смерть гр. ОСОБА_8 могла настати 16.03.2024 року в проміжок часу між 18:00 та 20:00. При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_8 на її тілі виявлено тілесні ушкодження, які умовно можна розділити на дві групи:1 а група: Рана шкіри передньої поверхні грудної клітки зліва, яка переходить в рановий канал, що пошкоджує на своєму шляху м`які тканини, реберні хрящі, проникає в порожнину грудної клітки, пошкоджує серцеву сорочку в нижній третині зліва, проникає в серцеву сорочку, переходи на серцевий м`яз в ділянці верхівки більше зліва ззаду, закінчується в порожнині правого шлуночка серця. Крововиливи по ходу і периферіїї ранового каналу. М`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні з крововиливами в лівій лобно-скроневій ділянці. Садна і синці голови і верхніх кінцівок.
		Вищевказані тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер, утворилися яка утворилася незадовго до моменту настання смерті від дії колюче-ріжучого предмету, клинок якого має обушок і гостре лезо, стосовно живої особи, згідно з правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою смерть. 2-а група: М`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні з крововиливами в лівій лобно-скроневій ділянці. Садна і синці голови і верхніх кінцівок. Ці тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер, утворилися від дії трупних предметів, стосовно живої особи, згідно з правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, носять ознаки легких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу гр. ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації- 3,2 проміле, що стосовно живої особи відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння. 
		-висновок експерта № 258-а: причиною смертігр. ОСОБА_8 стала тампонадасерця кров`юв порожниніперикарда,яка розвинуласьпри сліпомупроникаючому колото-різаномупораненні грудноїклітки зліваз ушкодженнямсерця.Смерть гр. ОСОБА_8 могла настати16.03.2024р.в проміжокчасу між18-00та 20-00. При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_8 на її тілі - виявлено тілесні ушкодження, які умовно можна розділити на ДВІ групи:
		-перша група: Рана шкіри передньої поверхні грудної клітки зліва, яка переходить в рановий канал, що пошкоджує на своєму шляху м`які тканини, реберні хрящі, проникає в порожнину грудної клітки, пошкоджує серцеву сорочку в нижній третинізліва,проникає всерцеву сорочку,переходи насерцевий м`язв глянціверхівки більшезліва ззаду,закінчується впорожнині правогошлуночка серця.Крововиливи походу іпериферії рановогоканалу.М`які покровиголови зі сторониїх внутрішньоїповерхні зкрововиливами влівій лобно-скроневійділянці.Садна ісинці головиі верхніхкінцівок. Вищевказані тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер, яка утворилася незадовго до моменту настання смерті від дії колюче-ріжучого предмету, клинок якого має обушок і гостре лезо, і не виключена можливість їх утворення в результаті подій, зазначених підозрюваною ОСОБА_6 і продемонстрованих останньою під час проведення слідчого експерименту, стосовно живої особи, згідно з «правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя, а в даному випадку потягли за собою смерть;
		-другагрупа:м`які покровиголови зісторони їхвнутрішньої поверхніз крововиливамив лівійлобно-скроневійділянці.Садна ісинці головиі верхніхкінцівок. Вищевказані тілесніушкодження носятьприжиттєвий характер,утворився віддії тупихпредметів,стосовно живоїособи,згідно з«правилами судово-медичноговизначення ступенютяжкості тілеснихушкоджень» (наказМОЗ України№ 6від 17.01.1995р.)носять ознакилегких тілеснихушкоджень. Після отриманихтілесних ушкоджень1-їгрупи потерпіламогла житипроміжок часу,що обраховуєтьсяхвилинами. Здатність потерпілої до активних дій (говорити, бігати, ходити, повзати) післяотриманих тілеснихушкоджень 1-їгрупи маловірогідна. Рановий канал:має направленнянезначно знизудо верху,зліва направо,загальною довжиноюблизько 10см. Яких-небудь тілесних ушкоджень, які б свідчили про переміщення трупу шляхом його волочіння, на тілі гр. ОСОБА_8 не виявлено. При судово-токсилогічному дослідженні крові від трупу гр. ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації- 3,2 проміле, що стосовно живої особи відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння. Видане лікарське свідоцтво про смерть № 248 від 18.03.2024 року;
		-висновок експерта № 192 з фототаблицями: на основі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_6 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, встановлені тілесні ушкодження у вигляді: синців шкіри шиї зліва, середньої третини правого плеча, верхньої третини лівої гомілки та середньої третини правого стегна, які творились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук людини, нога людини, в тому числі і у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою; пошкрябин шкіри щічної ділянки зліва, ділянок лівого плеча та лопатки, які утворились від дії предметів зі стоншеними краями, якими могли бути і нігті людини. Дані тілесні ушкодження могли утворитись в строк і за обставин вказаних вище, не менш, як від семикратної дії травмуючих факторів та які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження. Будь-яких об`єктивних судово-медичних даних, які б свідчили, про послідовність утворення встановлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_6 , немає.
		Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику вище вказаних тілесних ушкоджень, в момент отримання тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6 , вірогідніше за все, знаходилась у вертикальному положенні та передньою частиною тулуба до особи, яка наносила їй тілесні ушкодження. Встановленні тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках досяжних для самоспричинення. Після отримання даних тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6 могла рухатись, кричати, розмовляти;
		-постанови про призначення судово-імунологічної експертизи від 05.04.2024 року;
		-висновок експерта № 632: кров від померлої ОСОБА_8 відноситься до А(2) групи з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО;
		-висновок експерта № 633: кров гр. ОСОБА_6 відноситься до 0(1) групи з ізогемаглютинінами анти-А і анти- В за ізосерологічною системою АВ0;
		-постанова про призначення судово-імунологічної експертизи від 26.03.2024 року;
		-висновок експерта № 572 на штанах спортивних чорного кольору, вилучених як зазначено в постанові від 17.03.2024 року в ході проведення затримання підозрюваної ОСОБА_6 та наданих на дослідження, кров не знайдена;
		-висновок експерта № 573 на кросівках білого кольору з чорними вставками без написів 38 розміру, які згідно постанови вилучені 17.03.2024 року в ході проведення протоколу затримання підозрюваної, ОСОБА_6 , наданих на дослідження, кров не знайдена;
		-постанова про призначення судово-імунологічної експертизи від 26.03.2024 року ;
		-висновок експерта № 571: на водолазці синтетичній чорного кольору, яка згідно постанови, вилучена 17.03.2024 року в ході проведення протоколу затримання підозрюваної ОСОБА_6 , наданій на дослідження, кров не знайдена;
		-постанова про призначення судово-імунологічної експертизи від 09.04.2024 року;
		-висновок експерта № 644: один об`єкт, вилучений з руків`я ножа № 1, є волосиною людини і походить з голови. Характер кореневого кінці цієї волосини свідчить про те , що вона життєздатна вирвана. На волосині виявлені пошкодження характерні для дії тупого, твердого предмету. Такі ж пошкодження виявлені на 4 волосинах з голови гр. ОСОБА_8 . Категорично висловитись про можливість походження цієї волосини, вилученої руків`я ножа №1 в кімнаті №1 від гр. ОСОБА_8 не представляється можливим, в зв`язку з відсутністю ділянок, які містять зернистий пігмент в зразках волосся з голови гр. ОСОБА_8 , але слід відмітити, що волосина, вилучена з руків`я ножа №1 в кімнаті №1 піддавалася знебарвленню та фарбуванню в той же колір, що і зразки волосся з голови ОСОБА_8 10 об`єктів вилучені з відра в кімнаті № 1, є волоссям людини і походять з голови. Характер кореневих кінців цього волосся, свідчить про те, що 9 волосин життєздатні вирвані, 1 волосина відділена гострим ріжучим предметом. На 7 волосинах виявлені пошкодження характерні для дії тупого, твердого предмету. Такі ж ушкодження виявлені на 4 волосинах з голови гр. ОСОБА_8 . Категорично висловитись про можливість походження волосся, вилученого з відра в кімнаті № 1 від гр. ОСОБА_8 не представляється можливим, в зв`язку з відсутністю ділянок, які містять зернистий пігмент в зразках волосся з голови гр. ОСОБА_8 , але слід відмітити, що волосся, вилучене з відра в кімнаті № 1 піддавалося знебарвленню та фарбуванню в той же колір і зразки волосся з голови ОСОБА_8 . Відповісти на питання: «Чи може походити надане на дослідження волосся від підозрюваної ОСОБА_6 , не представляється можливим. 
		-постанова про призначення судово-цитологічних експертиз від 05.04.2024 року; 12.04.2024 року; 26.03.2024 року; 
		-висновки експерта № 230; 236; 229; 228; 209;
		-висновок експерта від 23.04.2024 року №СЕ-19/117-24//6765-Д з фототаблицями;
		-висновок експерта від 24.04.2024 №СЕ-19/117/24/6767-Д з фототаблицями;
		-висновок експерта від 09.05.2024 №СЕ-19/117/24/7714-ТР з фототаблицями
		-висновок експерта 3СЕ-19/117-24/7714-ТР з фототаблицями;
		-висновок експерта №89-МК: на клаптику шкіри з попередньої поверхні грудної клітки зліва, колото- різана рана, яка утворилася від дії колюче- ріжучого предмету, клинок якого має обушок і гостре лезо, найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка на рівні занурення біля 26 мм, при чому клинок діяв в ушкодженні з елементом різання. По краях і на стінках ушкодження, на клаптику шкіри, виявлено синьо-зелене забарвлення, характерне для присутності сполук заліза. Враховуючи механізм утворення колото-різаного ушкодження на клаптику шкіри та конструктивні властивості наданих на експертизу двох ножів можливо допустити, що колото-різане ушкодження, могло утворитися від дії клинків ножів наданих на експертизу або іншим клинком з подібними конструктивними властивостями. 
		-висновок судово- психіатричного експерта № 292: психічний стан ОСОБА_6 , акцентує увагу на тому, що «вона мене душила, також била, я вбігла на кухню, коли вона зайшла, я побачила в неї якийсь предмет, думала, що вона завдасть мені шкоди тому я взяла ніж та відмахнулася. Ніж кинула на підлогу та вибігла» Усвідомлює тяжкість та знає про кримінальну відповідальність за інкриміноване їй протиправне діяння, певною мірою схвильована можливим майбутнім покаранням.
		-висновок експерта № 517 за результатами проведення судової-психіатричної експертизи. Емоційний стан ОСОБА_6 у період часу нанесення ножового поранення ОСОБА_8 характеризується тим, що він зумовлений фіксацією свідомості підекспертної на наявні реальної та суб`єктивної перешкоди для задоволення значимих для неї потреб у безпеці, захисті свого життя та своєї особистості. Емоційний стан ОСОБА_6 негативно вплинув на її поведінку в момент, що відноситься до інкримінованої їй події, і за своїми ознаками відповідає стану фрустрації. 
		Стан фрустрації за своїми динамікою та ознаками інтенсивності не набув ступеня, що міг би суттєво деструктивно вплинути на свідомість та поведінку підекспертної у період часу, що відноситься до інкримінованих їй протиправних дій. Дезорганізація психічної діяльності виражалася у фіксації свідомості на факті загрози особистості та безпосередньо життю з боку ОСОБА_8 , формуванні сильної мотивації захистити себе від посягань на життя та реноме своєї особистості. Суб`єктивні переживання інтенсивних емоцій гніву, страху викликали сильну напругу, підвищення впевненості у собі та готовність до агресії, спрямованої на джерело фрустрації ( ОСОБА_8 ) посилилась імпульсивність та знизився вольовий контроль. При цьому враховується, що у ОСОБА_6 сформувався патерн протистояння агресії, психологічному знущанню у формі сублімації гніву як демонстрація своєї готовності захиститися наявними засобами. Тому у відповідність на агресію з боку ОСОБА_8 , що суб`єктивно сприймалася підекспертною як реальна загроза життю, у ОСОБА_6 , яка перебувала у стані фрустрації, активізувався вищевказаний патерн. 
		-протоколом огляду з фото таблицями та відеозаписом від 16.03.2024 року;
		-протоколом слідчого експерименту з фото таблицями та відеозаписом від 09.05.2024 року;
		-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.05.2024 року;
		-протоколом огляду оптичного диску від 15 травня 2024 повідомлення на 102;
		-протоколом огляду оптичного диску повідомлення на «103» від 13.05.2024 року.
		Судом були відтворені та досліджені в судовому засіданні цифрові носії з відеозаписами слідчих експериментів зміст яких відповідає протоколам цих слідчих дій.
		Частиною 1 ст. 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів- з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		За наслідками такого розгляду із зазначеним формулюванням обвинувачення згідно зміненого прокурором обвинувального акту судом встановлено, що зазначені докази, надані стороною обвинувачення, на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України, є належними та допустимими.
		Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації діяння обвинуваченої, суд виходить з того, що за нормативним визначенням умисне вбивство (стаття 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.
		Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (стаття 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбаченастаттею 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченогостаттею 118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Відповідно до положень ст.27Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
		Згідно ч. 1 ст.36КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Перевищенням меж необхідної оборони відповідно до ч. 3 ст.36КК України визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», при розгляді справ даної категорії судам необхідно беззастережно додержуватись вимог ч. 3 ст.27Конституції України і ст. 36 КК України, враховуючи те, що відповідно до закону кожна особа має право на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання незалежно від можливості уникнути його або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. При розгляді справ даної категорії судам необхідно з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
		Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.
		Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
		Під тяжкою шкодою при перевищенні меж необхідної оборони слід розуміти смерть особи або заподіяння їй тяжкого тілесного ушкодження. Невідповідність тяжкої шкоди, заподіяної тому, хто посягає, небезпечності посягання або обстановці захисту слід визнавати явною тоді, коли це з урахуванням обставин справи є очевидним для кожної людини, а отже і для того, хто обороняється.
		Обвинувачена послідовно вказувала, що діяла у стані необхідної оборони, так як захищалася від агресивних та протиправних дій потерпілої ОСОБА_8 , яка загрожували її життю і здоров`ю, і вона цю загрозу сприйняла як реальну. Наголошувала на тому, що вибігла з кімнати, щоб уникнути конфлікту з ОСОБА_8 , однак остання побігла за нею, на кухню. Стверджувала, що безпосередньою причиною спричинення колото-різаного тілесного ушкодження ОСОБА_8 , що за своїми наслідками призвело до смерті останньої, стало її попередня поведінка, а саме- душіння та нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченій потерпілою , від чого вона захищалася, перевищивши межі необхідної оборони.
		Показання обвинуваченої щодо причин виникнення конфлікту, його ініціатора та перебігу повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_12 . Названий свідок підтвердила також і те, що обвинувачена не вступала у спровокований конфлікт з ОСОБА_8 , намагалася уникнути його, роблячи неодноразові спроби. Незважаючи на це, ОСОБА_8 не давала можливості цього зробити, та не припиняли свої протиправні дії щодо ОСОБА_6 .
		Факт дійсного спричинення обвинуваченій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень підтверджується й висновком судово-медичної експертизи № 192, яким зафіксовано наявність у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді: синців шкіри шиї зліва, середньої третини правого плеча, верхньої третини лівої гомілки та середньої третини правого стегна, які творились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук людини, нога людини, в тому числі і у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою; подряпин шкіри щічної ділянки зліва, ділянок лівого плеча та лопатки, які утворились від дії предметів зі стоншеними краями, якими могли бути і нігті людини. У своїй сукупності, так і кожне окремо, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Після отримання даних тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6 могла рухатись, кричати, розмовляти.
		Судом при розгляді кримінального провадження встановлено, що поведінка потерпілої характеризувалася активним насильством над обвинуваченою, і з огляду на її поведінку, обвинувачена цю загрозу сприйняла реально.
		Таким чином встановлено, що діям обвинуваченої, які призвели до смерті потерпілої, передувало її побиття та душіння останньою, яке хоча й не призвело до тяжких наслідків для її здоров`я, однак спричиняло їй інтенсивний біль та породжувало страх за своє життя та здоров`я.
		Отже, обвинувачена ОСОБА_6 , зазнавши суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку потерпілої, яке створювало реальну загрозу заподіяння шкоди її здоров`ю, отримала абсолютне право оборонятися від нього в розумінні положень ст. 36 КК України, шляхом спричинення тому, хто посягає, шкоди для припинення цього посягання. Так, з метою захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання, в умовах миттєвого розвитку події, обвинувачена, не маючи іншої можливості уникнути подальшого насильства з боку потерпілої та спричинення більш тяжкої шкоди її здоров`ю, використала ніж, випадково схопивши його зі столу, що знаходився поруч, тобто діяла в стані необхідної оборони. Отже, надаючи юридичну оцінку діям обвинуваченої, суд вважає, що за даних конкретних обставин застосований обвинуваченою ОСОБА_6 засіб захисту, зокрема використання ножа, як знаряддя вчинення злочину, застосування якого може призвести до найтяжчих наслідків, нанесення нею одного колото-різаного тілесного ушкодження та заподіяння шкоди у вигляді смерті потерпілої не був пропорційним небезпечності посягання і обстановці захисту, а відтак ОСОБА_6 вийшла за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищила межі необхідної оборони, так як захищаючись від суспільно небезпечного посягання, застосувала насильство в більшій мірі, ніж це було необхідно для відведення загрози її життю за обставин, встановлених судом.
		При цьому, суд зазначає, що застосування для захисту засобів, що не відповідають обстановці посягання, не спростовує перебування особи у стані оборони, але виключає звільнення від відповідальності, оскільки дає підстави для притягнення до відповідальності за перевищення меж необхідності при обороні у випадках, передбачених ч. 3ст. 36 КК України. Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04 квітня 2023 року у справі № 544/73/20 (провадження № 51-376км22) та від 19 вересня 2023 року у справі № 204/647/20 (провадження № 51-3037км22).
		Вказане в своїй сукупності свідчить про те, що ОСОБА_6 , захищаючись від протиправних дій ОСОБА_8 , умисно вбила потерпілу, перевищуючи межі необхідної оборони, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 118 КК України.
		Водночас, суд наголошує на тому, що злочин, передбачений ст. 118 КК України, є умисним, а тому наявність умислу на спричинення шкоди особі, що посягає, у тому числі - умислу на її вбивство, не виключає перебування особи, що захищається, в стані оборони, на що неодноразово вказував Верховний Суд в своїх постановах (постанови від 25 січня 2023 року у справі № 243/9755/20 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 201/10870/16).
		Отже, фактичні обставини справи, характер, кількість, локалізація та ступінь тяжкості тілесного ушкодження, виявленого у потерпілої, що знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням її смерті, свідчать саме про перевищення обвинуваченою меж необхідної оборони, а тому суд, кваліфікує дії ОСОБА_6 за ст. 118 КК України, як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.
		Відповідно до правил призначення покарання, закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, згідно характеристики за місцем проживання характеризується позитивно. Також суд враховує те, що ОСОБА_6 вчинила умисний нетяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, завдала удар ножем потерпілій в життєво важливий орган, після вчинення злочину, викликала працівників поліції та швидку медичну допомогу.
		З досудової доповіді вбачається, що оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення середня. Дослідженням інформації, що характеризує особу ОСОБА_6 на думку органу пробації виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства. 
		Досудова доповідь для суду має рекомендаційний характер.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій суд, у відповідності до ст. 66 КК України, визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. поведінку ОСОБА_6 , після вчинення кримінального правопорушення, яка не покинула місце правопорушення, а викликала поліцію та медичну допомогу.
		У відповідності до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій- є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Доводи захисника, щодо звільнення обвинуваченої в залі суду з під варти зарахувавши строк перебування під вартою, як відбуте покарання, суд розцінює таку позицію сторони захисту, як бажання пом`якшити ОСОБА_6 відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 118 КК України у виді позбавлення волі, оскільки наявність обставини, що пом`якшує покарання, істотно не знижує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення.
		Підстави для застосування ст. 69, 75 КК України судом не встановлені.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Питання про скасування арешту майна суд вирішує одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, відповідно до ст. 174 КПК України.
		Процесуальні витрати за проведення експертиз вартістю 37106,72 грн. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави у повному обсязі.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком суду законної сили.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 318, 322, 342-352, 358, 359, 368-371, 373, 374 КПК України, ст. ст. 50, 65-66, ст. 118 КК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 118 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 5 (п`ять) місяців.
		Запобіжний західвідносно  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою залишити до набрання вироком суду законної сили.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту її фактичного затримання, тобто з 16 березня 2024 року.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 37106 (тридцять сім тисяч сто шість) гривень 72 копійки.
		Арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіОктябрського районногосуду м.Полтава від03.04.2024року укримінальному провадженні№ 12024170440000302від 16.03.2024 року- скасувати після набрання вироком законної сили.
		Речові докази: 
		-ніж № 1, зі слідами РБК на лезі, ніж № 2, з поломаним лезом та слідами РБК на ньому, уламок леза ножа, пасма волосся темного кольору, одна волосина з рукоятки ножа №1, шість відрізків липкої стрічки з перенесеними на них відбитками пальців рук- після набрання вироком суду законної сили знищити.
		-мобільний телефон потерпілої, марки «tecno» в корпусі темно-зеленого кольору- після набрання вироком суду законної сили повернути потерпілому ОСОБА_5 .
		Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги.
		Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
		   
		СуддяОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...