Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/12527/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 23.04.2025. Зареєстровано: 23.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/202/846/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024050000001884

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		202/12527/24
		1-кп/202/846/2025
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 квітня 2025 року                                                                м. Дніпро
		 
		Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі: 
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря                 ОСОБА_2 ,
		прокурора                         ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої                 ОСОБА_4 , 
		захисника                         ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №220240500000001884від 25 червня 2024 року відносно:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с.Первомайськ, Мотигінського району, Красноярського краю Російської Федерації, громадянки України, незаміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН увійшли Українська Радянська Соціалістична Республіка (з 24.08.1991 змінено назву на Україна), Союз Радянських Соціалістичних Республік (з 24.12.1991 змінено назву на Російська Федерація) та ще 49 країн-засновниць, а в подальшому до вказаної міжнародної організації прийняті інші країни світу.
		Відповідно до ч.4 ст.2 Статуту ООН всі Члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 №2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 №2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 №3314 (XXIX), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 №3314 (XXIX) серед іншого визначено: застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою першою в порушення Статуту ООН є перш за все свідченням акту агресії.
		Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно наведеним вище актам.
		Жодні міркування будь-якого характеру, з політичних, економічних, військових чи інших причин не можуть бути виправданням агресії.
		Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій (Гаага, 18.10.1907), яка вступила в дію 26.01.1910, яку 07.03.1955 визнано Союзом Радянських Соціалістичних Республік, правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередження, яке буде мати форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни. Стан війни повинен бути без уповільнення оповіщений нейтральним державам і буде мати для них дійсну силу лише після одержання оповіщення.
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 ШЗ/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 №42 ФЗ). Відповідно до ст.ст.2-3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які с додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28.01.2003 (ратифікований Російською Федерацією 22.04.2004), територія Автономної Республіки Крим, м.Севастополя, Донецької та Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно із статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Згідно з ч.1 ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.
		Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус,
		Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Таким чином, із зазначених міжнародних нормативно-правових актів, а також актів національного законодавства, яке визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, випливає, що дії РФ на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці та є проведенням підривної діяльності проти України. Її результатом стала в 2014 році анексія Криму, окупація території Донецької та Луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств на сході держави, що призвело до загострення суспільно-політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.
		Наведені вище факти розв`язання та ведення Російською Федерацією агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію півострова Крим, захоплення державних установ, організацій та військових частин із 27.02.2014 широко висвітлювалися більшістю засобів масової інформації України та іноземних держав, у зв`язку з чим є фактом загальновідомим і таким, що не потребує доказування.
		Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» від 01.03.2014 № 48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.
		06.03.2014 Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України від №261/2014 від 07.03.2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №2-рц/2014 від 14.03.2014 визнана неконституційною.
		11.03.2014 Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14.03.2014 №296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №З-рп/2014 від 20.03.2014 визнана неконституційною.
		Постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 № 891- VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.
		17.03.2014 представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову № 1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є «Державна рада Республіки Крим».
		18.03.2014 «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення, у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19 березня рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20.03.2014 його ратифікувала більшістю голосів Держдума РФ, а 02.03.2014 - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак цей «Договір» набрав чинності 21.03.2014.
		21.03.2014 прийнятий Закон РФ №6-ФКЗ, яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст.1 Закону РФ №6-ФКЗ).
		11.04.2014 «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.
		Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України Російської Федерації та світовою спільнотою, 21.02.2022 Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
		22.02.2022 Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24.02.2022 о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		У подальшому, Збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам зброї та підрозділам ЗСУ, також військовими формуваннями РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
		24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_6 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжувався, та діє і по нині. 
		В ході досудового розслідування встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , перебуваючи на території м. Новогродівки Покровського району Донецької області, на початку червня 2024 року (більш точне місце та час не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином Російської Федерації, тобто держави, що здійснює збройну агресію проти України та перебуває на території України, яка тимчасово окупована РФ, використовує акант у месенджері Telegram, з нікнеймом « ОСОБА_8 » та з ім`ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрований на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , всупереч інтересам держави України, усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, з особистих мотивів, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, прийняла добровільне рішення про поширення інформації про переміщення та розташування на території вказаного міста військовослужбовців та військової техніки Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
		Так, 13.06.2024 у період часу з 13 год. 02 хв. до 17 год. 14 хв., а також 14.06.2024 о 12 год. 31 хв., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою належного їй мобільного телефону із встановленим на нього месенджером «Telegram», з Telegram ID НОМЕР_2 , та ім`ям користувача « ОСОБА_10 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , шляхом відправлення текстових повідомлень зі змістом про місця розташування Збройних сил України на території Новогродівської громади, а саме на території шахти 1/3 «Новогродівка ДП «Селидіввугілля» та прилеглої території, розташованої за адресою: Донецька обл., Покровський район, м. Новогродівка, вул. Шахтна, буд. 1, користувачу месенджера «Telegram», з нікнеймом - « ОСОБА_8 » та з ім`ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрованому на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_7 , тим самим, поширила інформацію про розташування особового складу та техніки Збройних сил України.
		Крім того, 17.06.2024 у період часу з 17 год. 19 хв. до 17 год. 22 хв., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою належного їй мобільного телефону, із встановленим на нього месенджером «Telegram», з Telegram ID НОМЕР_2 , та ім`ям користувача « ОСОБА_10 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , шляхом відправлення текстових повідомлень зі змістом про місця розташування Збройних сил України на території Покровської громади, а саме на території сільськогосподарського підприємства на території с.Лисівки Покровського району Донецької області, користувачу з нікнеймом « ОСОБА_8 » та з ім`ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрованому на номер мобільного телефону НОМЕР_1 в месенджері Telegram, яким користується ОСОБА_7 , тим самим поширила інформацію про розташування особового складу та техніки Збройних сил України.
		Також, 26.06.2024 у період часу з 17 год. 35 хв. до 17 год. 41 хв., а також 27.06.2024 у період часу з 07 год. 49 хв. до 07 год. 50 хв., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, за допомогою належного їй мобільного телефону із встановленим на нього месенджером «Telegram», з Telegram ID НОМЕР_2 , та ім`ям користувача « ОСОБА_10 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , шляхом відправлення текстових повідомлень зі змістом про місця розташування Збройних сил України на території, яка знаходиться поблизу АЗС, розташованої за адресою: Донецька область, Покровський район, місто Новогродівка, вулиця Центральна, користувачу з нікнеймом « ОСОБА_8 » та з ім`ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрованому на номер мобільного телефону НОМЕР_1 в месенджері Telegram, яким користується ОСОБА_7 , тим самим, поширила інформацію про розташування та переміщення особового складу та техніки Збройних сил України.
		Вказана інформація про місця розташування особового складу та техніки ЗСУ та інших воєнізованих підрозділів України, не була розміщена у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України, Міністерством оборони України, Головним Управлінням розвідки Міністерства оборони України на офіційних сторінках, інших медіа-ресурсах або ЗМІ, дозвіл на її поширення не надавався. 
		Поширення вказаної інформації може наносити шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, підриває стан боєготовності військових формувань України, несе загрозу життю та здоров`ю їх військовослужбовців та використовується в проведення підривної діяльності проти України. 
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України не визнала. Суду пояснила, що в телеграмі із російськими військовими не спілкувалась. Будь-яку інформацію щодо розташування позицій Збройних Сил України нікому не передавала.
		Не дивлячись на невизнання своєї вини, вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
		Витягом з ЄРДР №220240500000001884від 25 червня 2024 року;
		Протоколом огляду від 01 липня 2024 року інтернет сторінки соціальної мережі «Вконтакте» ОСОБА_11 , на якій було відображено підбірку фотографій, на яких ОСОБА_7 знаходиться у військовій формі із ідентифікаторам, які свідчать про активну участь в збройній агресії проти України на боці так званої лднр;
		Протоколом огляду інтернет сторінки сайту «Миротворець» від 01 липня 2024 року де наявна інформація відносно ОСОБА_7 як особи, яка приймає участь в збройній агресії проти України та займає посаду представника так званої комендатури лнр. Крім того в описовій частині вказаний його мобільний термінал НОМЕР_1 ;
		Протоколом огляду чат боту «EyeGood» з метою отримання інформації щодо користувача меседжеру Телеграм ID НОМЕР_6. В результаті пошуку було сформовано результати та встановлено, що вищезазначений акаунт був зареєстрований у травні 2022 року; Для первірки факту привьязки акаунту месенджеру «Telegram» з ідентифікатором ID НОМЕР_2було використано застосунок на мобільному пристрої Iphone із назвою «Nicegram», де для користувача із ніком « ОСОБА_10 » відображена відповідна інформація, що цей акаунт має id НОМЕР_2 та номер мобільного телефону НОМЕР_3 , що належить обвинуваченій ОСОБА_4 .
		Протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 01 серпня 2024 року зняття інформації з електронних інформаційних систем «Телеграм» профілю ІНФОРМАЦІЯ_3 закріплений за номером російського оператора НОМЕР_1 де зафіксовано листування громадянина РФ - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , в якому ОСОБА_7 питав про розташування ЗСУ, а ОСОБА_4 надавала ОСОБА_7 таку інформацію;
		Протоколом обшуку від 08 серпня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_2 , де було виявлено і вилучено мобільний телефон ОСОБА_4 марки «Leagoo M9 Pro», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з номером абонента НОМЕР_3 ;
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 08 серпня 2024 року за участю ОСОБА_4 , з метою перевірки та уточнення відомостей, які вона надала під час допиту в якості підозрюваної та відеофіксацією до нього, на якому ОСОБА_4 показала на карті місце розташування Збройних Сил України, які вона передавала ОСОБА_7 ;
		Протоколом огляду речей і документів від 30 вересня 2024 року, а саме оптичного CD-R диску, на якому містить інформація, отримана в ході тимчасового доступу до інформації щодо з`єднань по номеру НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 в ході огляду було встановлено, що під час передачі інформації щодо розташування Збройних Сил України, ОСОБА_4 знаходилась за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією про з`єднання номеру телефону НОМЕР_3 , яким користувалась ОСОБА_4 ;
		Висновком судової експертизи №475 від 20 серпня 2024 року мобільного телефону марки «Leagoo M9 Pro», відповідно до якого виявлені в ході дослідження відомості, що містять загальну інформацію про мобільний телефон LEAGOO та SIM-карту (у т.ч. створені в ході дослідження скріншоти) скопійовані за допомогою відповідних функцій СПЗ у форматі .html.; інстальований у внутрішню пам`ять мобільного телефону LEAGOO застосунок електронного листування «Telegram» містить 1 (один) авторизований акаунт «Эхо» ( НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10, idНОМЕР_2), що містить листування з користувачем вищевказаного застосунку «Мего» ( НОМЕР_1 , « ІНФОРМАЦІЯ_3 »);
		Протоколом огляду від 01 жовтня 2024 року додатку до висновку експерта №475 від 20 серпня 2024 року, на якому міститься оптичний диск DVD-R срібного кольору, на якому міститься висновок експертного дослідження №475 від 20 серпня 2024 року.
		Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у поширенні інформації про переміщення та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.114-2 КК України.
		Дії обвинуваченої  ОСОБА_4  суд кваліфікує за ч.3 ст.114-2 КК України. 
		Покази обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно якої остання не спілкувалась в телеграмі із російськими військовими та не передавала будь-яку інформацію щодо розташування позицій Збройних Сил України суд сприймає критично, оскільки її покази спростовується дослідженими у судовому засіданнями доказами. 
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо. 
		Відповідно до ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 не встановлено.
		Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 не встановлено. 
		Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.
		З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст.114-2 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
		За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити без змін застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, що на теперішній час відповідає меті забезпечення виконання призначеного вироком суду покарання. Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід обмежений у часі датою набрання чинності вироку, після чого підлягає скасуванню. 
		Строк відбування покарання рахувати з 08 серпня 2024 року.
		Вирішуючи питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
		Відповідно до ч.10 ст.100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.
		Згідно з ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
		Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч.2 ст.96-1 КК України).
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
		Беручи до уваги те, що обвинувачена знала про незаконне використання мобільного телефону, як знаряддя вчинення злочину, мобільний телефон фактично було використано для виконання об`єктивної сторони вказаного злочину, злочин скоєно умисно, за його вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, а тому у даному випадку мобільний телефон марки «Leagoo M9 Pro», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з номером абонента НОМЕР_3 підлягає спеціальній конфіскації на користь держави.
		Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення комп`ютерно-технічної експертизи у розмірі 9466,00 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370,373,374,376,394 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України та призначити її покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 08 серпня 2024 року. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України  ОСОБА_4 у строк призначеного покарання зарахувати попереднє ув`язнення з 08 серпня 2024 рокупо день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 9466 (дев`ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 00 коп. 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 серпня 2024 року на мобільний телефон «Leagoo M9 Pro», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 - скасувати. 
		Речовий доказ мобільний телефон «Leagoo M9 Pro», IMEI 1:  НОМЕР_4 , IMEI 2:  НОМЕР_5  з номером абонента НОМЕР_3   - конфіскувати у власність держави.
		Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...