Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 615/2351/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 23.04.2025. Зареєстровано: 23.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/615/37/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221050000342

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 615/2351/24
		Провадження № 1-кп/615/37/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		23 квітня 2025 року                                        м. Валки
		 
		 
		Валківський районний суд Харківської області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження №12024221050000342 за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Охоче Нововодолазького району Харківської області, українця, громадянина України, із повною середньою світою, не одруженого, що офіційно не працює, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, 
		за участю прокурора  ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_3 , 
		 
		встановив:
		 
		Ст.65 Конституції України встановлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05:30 24.02.2022 на території України запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено до 07.08.2025. 
		Згідно із ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022, затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, з 24.02.2022 на території України оголошено загальну мобілізацію.
		За змістом ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках.
		На виконанняст.1ЗУ «Провійськовий обов`язокі військовуслужбу» громадяниУкраїни,які підлягаютьвзяттю навійськовий облік,перебувають навійськовому облікупризовників абоу запасіЗбройних СилУкраїни,у запасіСлужби безпекиУкраїни,розвідувальних органівУкраїни чипроходять службуу військовомурезерві,зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.
		ОСОБА_3 , як військовозобов`язаний, з 07.12.2017 перебуває на військовому обліку у запасі в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі  РТЦК).
		10.09.2024 ОСОБА_3 прибув до РТЦК, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для встановлення облікових даних та отримання направлення на медогляд, після проходження якого 11.09.2024 у військово-лікарській комісії КНП «Валківська ЦРЛ» визнаний здоровим та придатним до військової служби. 
		Того ж дня, 11.09.2024 ОСОБА_3 отримав повістку про призов на військову службу за мобілізацією та направлений до в/ч НОМЕР_1 , проте 23.09.2024 по повістці для відправлення до військової частини не з`явився, тим самим відмовився від призову на військову службу під час мобілізації, чим порушив порядок комплектування ЗСУ та вимоги ст.65 Конституції України, ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», п.3 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України  ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		В судовому засіданні обвинувачений вину визнав, розкаявся. Вказав, що дійсно вчинив злочин за викладених вище обставин. 
		Пояснив, що на обліку у РТЦК перебуває з 2012 року, кожного разу з`являвся на виклики. Проходив строкову службу в 2016-2017 роках у в/ч НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , за спеціальністю стрілець. Після звільнення  за контрактом добровільно проходив службу в АТО за спеціальністю кулеметник з 23.03 по 23.09.2017 в АДРЕСА_3 . Після звільнення став на облік в РТЦК в запасі. На початку війни померла бабуся, через місяць  батько, мати залишилась одна, було не до того, тому добровільно з приводу мобілізації не звертався. Підстав, які б надавали право на відстрочку, бронювання, тощо, не має. Розумів необхідність виконання військового обов`язку, але не хотів залишати матір. Хвилювався за своє життя, так як вже бачив жахіття війни. Від працівників РТЦК знав про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Добровільно не шукав військову частину, де б міг проходити військову службу на свій розсуд. В діяльності ТРО чи волонтерського руху участі не приймав за цей час. Ніяким чином не допомагав у захисті Вітчизни та постраждалим від обстрілів. З 18.05 по 16.07.2024 свої військово-облікові дані в ЦНАП, РТЦК або за допомогою Резерв+ не обновлював, так як не встиг, поважність причини не назвав. До 10.09.2024 із РТЦК не викликали. 
		10.09.2024 о 07.30 на автобусній зупинці в с-ще ОСОБА_5 підійшли працівники РТЦК, перевірили документи та сказали, що треба їхати в РТЦК, де з`ясують, чи не в розшуку. В їх супроводі поїхав до РТЦК, встановили військово-облікові дані та пояснили, що якщо піде служити, то не притягнуть до адміністративної відповідальності за їх не оновлення. Отримав направлення на медогляд, за 10-11.09.2024 пройшов медогляд в супроводі працівників РТЦК. При цьому ночував вдома, на 11.09.2024 виписували повістку. За висновком ВЛК, який отримав о 09-10 годині 11.09.2024 здоровий, придатний до військової служби, відразу ж виписали повістку на виїзд до військової частини на 23.09.2024. Дали 10 днів зібрати речі. Але на відправку до в/ч не з`явився, поважних причин не має. Просить призначити покарання умовно, проте обставин, які слід врахувати суду під час вирішення цього питання, не назвав. 
		Враховуючи, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 послідовні, об`єктивні, що він визнав свою вину, розкаявся, правильно розуміючи зміст та значення цих обставин, відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового провадження не заперечували, дослідження в судовому засіданні інших доказів у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним. 
		Із ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Згідно із положеннямист.65 КК Українисуд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінального правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання суд приймає до уваги, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
		Із досліджених даних про особу, ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за яким характеризується формально позитивно, не одружений, проживає з матір`ю, утриманців немає. Скарг щодо його неправомірних дій до міської ради не надходило, інформація щодо кола спілкування з особами з антисоціальною поведінкою відсутня. Проживає в житловому будинку, що належить ПАТ «Укргазвидобування», за інформацією з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно. Має брата по матері та сестру по батькові, які проживають окремо разом зі своїми сім`ями. Батько помер. Не офіційно, але працює на будівництві, зокрема із надання послуг з виготовлення та монтажу бетонних плит. Офіційно не працював, окрім військової служби за контрактом. На обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Не судимий.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, передбачених ст.66,67 КК України, судом не виявлено.
		Суд не вважає, що обвинувачений розкаявся, оскільки щире каяття  це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. 
		За цих же обставин, суд не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання. 
		З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ст.336 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, сприятиме його перевихованню. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, речові докази та судові витрати  відсутні. 
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався. Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого і його процесуальну поведінку під час розгляду кримінального провадження, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили через відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
		Керуючись ст.368,370,371,373-374,376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 роки позбавлення волі. 
		Після набрання вироком законної сили обвинуваченого ОСОБА_3 затримати та направити до Державної установи виконання покарання. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання. 
		Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
		В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		   Суддя                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...